Govoritinfo.com

Позначка: САП

  • Українська влада під тиском: новий етап розслідувань антикорупційних справ

    Українська влада під тиском: новий етап розслідувань антикорупційних справ

    За даними джерел в Офісі Президента України, ще влітку минулого року адміністрація Дональда Трампа нібито погрожувала компроматом Андрію Єрмаку. Цей факт, як стверджують співрозмовники, став однією з причин спроб Банкової «очистити» НАБУ та САП від розслідувань.

    Після поїздки президента Володимира Зеленського до США він був переконаний, що питання щодо бізнесмена Міндича вирішене і його друг безпечно повернувся в Україну. Однак тепер ситуація змінилася: антикорупційні справи отримали новий імпульс, а розслідування щодо функціонерів Банкової знову активізовані.

    За даними джерел, на початку літа вже існували повідомлення про великий компромат на високопоставлених представників Офісу Президента, який створював серйозний страх серед влади. Особливо увага прикована до кейсу Міндича, зокрема до закупівель озброєння, які можуть мати прямий вплив на позиції Зеленського.

    У цьому контексті СБУ отримала завдання дискредитувати НАБУ, що, за даними джерел, пов’язано з політичним тиском та спробами контролювати хід антикорупційних розслідувань. Джерела наголошують, що Офіс Президента наразі очікує, які ще деталі з кейсу Міндича стануть відомі і як це вплине на політичну ситуацію в країні.

    Ця ситуація підтверджує складність і взаємопов’язаність внутрішньополітичних та міжнародних процесів у сфері антикорупційної діяльності України.

  • НАБУ та САП передали до суду справу колишнього заступника голови Харківської облради Скоробагача

    НАБУ та САП передали до суду справу колишнього заступника голови Харківської облради Скоробагача

    Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура передали до суду справу колишнього заступника голови Харківської обласної ради Володимира Скоробагача, який підозрюється у розкраданнях в енергетичній сфері під час воєнного стану. За даними слідства, збитки державного ПрАТ «НЕК «Укренерго» сягнули десятків мільйонів гривень.

    Розслідування встановило, що у 2022 році кілька компаній, наближених до Скоробагача, уклали контракти на купівлю електроенергії та перевели кошти через фінансові компанії на рахунки зареєстрованих у Болгарії підприємств. До справи залучені ТОВ «Паверсток», ТОВ «Оптима-Прайс», ТОВ «Наша енергетична компанія» та ТОВ «Мідбор».

    Керівниця «Паверстоку» Ірина Хасьянова та колишня власниця «Оптима-Прайс» Яна Лаурінайчуте є партнерами родини Скоробагача в ряді комерційних проектів. Лаурінайчуте наразі мешкає в Дубаї та володіє інвестиційною компанією, а Вікторія Скоробагач, дружина ексчиновника, і діти родини перебувають у Європі та Лазуровому узбережжі.

    Слідство також встановило зв’язки родини Скоробагача з діяльністю конвертаційних центрів та низкою юридичних осіб, які використовувалися для легалізації коштів. Дочка колишнього депутата Марія Скоробагач володіє великою кількістю земельних ділянок у Харківській області та навчалася у Лондоні.

    Хоч Володимир Скоробагач заявив у соцмережах про готовність співпрацювати з правоохоронними органами, його нинішнє місце перебування – Лазурове узбережжя – ускладнює виконання правосуддя. Судовий розгляд справи має показати, чи понесе він відповідальність за масштабні розкрадання в енергетиці.

  • НАБУ викрило масштабну корупційну схему в енергетиці: обшуки у міністра юстиції та Германа Галущенка

    НАБУ викрило масштабну корупційну схему в енергетиці: обшуки у міністра юстиції та Германа Галущенка

    НАБУ та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про проведення масштабної спецоперації з викриття корупції у сфері енергетики. За даними слідства, йдеться про діяльність організованої групи, яка тривалий час впливала на стратегічні підприємства державного сектору.

    Розслідування тривало понад 15 місяців. Правоохоронці зібрали значний обсяг доказів, зокрема понад тисячу годин аудіозаписів, які підтверджують функціонування розгалуженої корупційної схеми.

    За інформацією НАБУ, учасники організації налагодили механізм контролю за державними компаніями, серед яких — АТ “НАЕК “Енергоатом”. Мета схеми полягала у незаконному збагаченні та впливі на прийняття управлінських рішень у сфері енергетики.

    Зранку детективи НАБУ проводять обшуки у низки посадовців, серед яких — чинний міністр юстиції та колишній міністр енергетики Герман Галущенко. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк.

    «Це ще не кінець», — зазначив парламентар, натякаючи на можливе продовження розслідування та нові викриття.

    Обшуки також тривають в офісах «Енергоатому» та пов’язаних із підприємством осіб. Офіційних коментарів від міністрів поки немає.

    Експерти вважають, що ця операція може стати однією з найбільших антикорупційних справ останніх років, оскільки торкається стратегічного сектору енергетичної безпеки країни.

  • Мільйони готівкою і квартири: що виявили в декларації топпосадовця БЕБ

    Мільйони готівкою і квартири: що виявили в декларації топпосадовця БЕБ

    Перший заступник директора Бюро економічної безпеки (БЕБ) Тарас Щербай, який відповідатиме за добір нових кадрів до відомства, не декларує витрати на оренду житла в Києві та користується паркомісцем, що належить його тещі. Про це йдеться в розслідуванні антишахрайського проєкту “190”.

    5 листопада директор БЕБ Олександр Цивінський затвердив склад двох атестаційних і двох кадрових комісій, які проводитимуть переатестацію та відбір нових співробітників. Щербай увійшов до обох кадрових комісій разом із колегами-заступниками ‒ Юрієм Бєлоусовим та Павлом Будзиганом. Саме ці органи визначатимуть, хто працюватиме в «оновленому та доброчесному» БЕБ.

    Попри декларативну відкритість процесу, низка запитань постає до самих членів комісій. Зокрема, інший заступник директора БЕБ Юрій Бєлоусов, як встановили розслідувачі, не декларує повну вартість нерухомості та занижує ціну авто. Раніше він претендував на посаду директора НАБУ, але не пройшов конкурс, після чого перейшов до БЕБ.

    До приходу в Бюро Щербай працював у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі. Його імʼя фігурувало в низці резонансних справ: щодо колишнього керівника “Укравтодору” Славоміра Новака, у справі одеського судді Олексія Бурана, затриманого на хабарі, та у розслідуванні щодо очільника ОГХК Руслана Журила, якому закидали збитки державі майже на 13 млн доларів.

    В епізоді з Журилом Щербай, за даними розслідувачів, особисто приїздив на кордон під час спроби підозрюваного залишити країну, що викликало звинувачення у лояльності до фігуранта. Згодом Журило мобілізувався до ЗСУ, а провадження щодо нього суд призупинив.

    У 2021 році Щербай брав участь у конкурсі на посаду керівника САП, однак не пройшов перевірку на доброчесність. Комісія ставила під сумнів його дії у справі Журила та вимагала пояснень щодо майнових декларацій, зокрема значних «подарунків від батьків».

    Сам Щербай нерухомості не має. Його дружина володіє квартирою у Львові (209 кв. м, 2,1 млн грн). З 2019 року сімʼя орендує житло у Києві (44 кв. м), але жодних витрат на оренду в декларації немає.

    Родина користується й паркомісцем у Львові, оформленим на тещу.

    Подружжя не має власного авто, однак дружина користується двома преміальними BMW 2022 року:

    • X1 зареєстрований на компанію, якою керує її мати та брат;

    • X4 належить фірмі тих самих родичів, де дружина Щербая працює директоркою.

    За 2024 рік Щербай заробив майже 3 млн грн на прокурорській службі. Його дружина отримала 292 тис. грн зарплатні у фірмах родичів, а також 220 тис. грн грошових подарунків від матері та брата.

    Сімʼя зберігає готівкою:

    • Щербай – 104 тис. доларів, 1 000 євро;

    • його дружина – 15 тис. доларів.

    На банківських рахунках – ще близько 181 тис. грн та валютні активи. Загалом родинні заощадження сягають понад 5,7 млн грн.

    Щербай входить до кадрових комісій, які відбиратимуть нових працівників БЕБ. Директор відомства Олександр Цивінський наголошує на доброчесності та прозорості добору. Водночас розслідувачі ставлять під сумнів, чи можуть посадовці з подібним бекграундом формувати стандарт етики у новоствореному кадровому складі.

  • «Центренерго» виплатило аванси за вугілля, якого не дочекалося

    «Центренерго» виплатило аванси за вугілля, якого не дочекалося

    Поки уряд готує нові правила й тарифи на 2026 рік, навколо державної генерації знову спалахнули підозри у зловживаннях. Йдеться про контракти ПАТ «Центренерго» з приватними постачальниками вугілля, де значні аванси не були підкріплені реальними поставками або якістю палива. За матеріалами скарг і публікацій, у схемах фігурують компанії «Теплосфера ЮА» та «Енерго Ресурс Груп». Частина тверджень уже підтверджується документами й судовими записами, частина — перебуває на рівні медійних звітів і потребує перевірки контролюючих органів.

    У жовтні 2024 року «Центренерго» перерахувало 132 млн грн авансу компанії «Теплосфера ЮА» за договором на постачання 33,5 тис. тонн вугілля. Фактично надійшло лише 1 519 тонн (менше 5% від обсягу), після чого виникли судові спори щодо виконання зобов’язань і повернення коштів. Про це повідомляли профільні ЗМІ з посиланням на матеріали договору та судові реєстри; відомості про сам контракт і його хронологію фіксуються також у базах судових документів.

    Окремо у публікаціях згадуються поставки через «Енерго Ресурс Груп» на суми понад 1–1,5 млрд грн із переважними авансовими платежами та сумнівним підтвердженням походження вугілля. Частина локацій заявлених «виробничих баз» — у зоні бойових дій, де вони фактично не функціонують. Ці дані наразі публікують низка медіа й розслідувальних майданчиків; вони потребують офіційної верифікації. Разом із тим реєстрові дані про саму компанію та зміни її бенефіціарів — відкриті в держреєстрах.

    ПАТ «Центренерго» вже не вперше опиняється у фокусі антикорупційних органів через закупівлі палива й матеріалів. НАБУ і САП раніше завершували розслідування щодо епізодів із завданням збитків компанії, а справи передавалися до суду; у медіа неодноразово піднімали тему завищення цін і змови постачальників. Це підкреслює, що будь-які нові сигнали за участі компанії мають перевірятися негайно й публічно.

    Станом на 2025 рік профільне відомство очолює Світлана Гринчук. У публікаціях і скаргах її називають політичним «даху­ванням» для спірних контрактів «Центренерго». Наразі це — звинувачення, що потребують офіційної перевірки; відкритих рішень суду чи процесуальних рішень правоохоронців саме щодо цих тверджень у публічному доступі не виявлено. Міністерство енергетики та «Центренерго» мають надати розгорнуті пояснення щодо авансів, контролю якості й повернення коштів у випадку зриву постачань.

    Що має зробити держава зараз. По-перше, провести аудит усіх авансових контрактів із вугіллям у 2024–2025 роках і оприлюднити результати з помісячною динамікою поставок та актами приймання. По-друге, забезпечити регресні позови «Центренерго» до контрагентів у разі невиконання договорів і зафіксувати рух коштів на етапі передплати. По-третє, зобов’язати держкомпанію перейти на модель мінімальних авансів з поетапною оплатою «по факту», а не за гарантійними листами. Нарешті, потрібен публічний звіт Міненерго про контроль якості палива на ТЕС, із розбивкою по шахтах і збагачувальних фабриках — це зменшить простір для «рядівки» під виглядом «кондиційного» вугілля й зносу обладнання на ТЕЦ (проблема, про яку ринок говорить роками).

    Історія з «Теплосферою ЮА» вже має сліди у судах і реєстрах. Історії навколо «Енерго Ресурс Груп» — гучні за масштабом, але для суспільної довіри критично потрібні офіційні процесуальні дії й прозоре інформування. Якщо «вугілля» існувало лише на папері, гроші мають повернутися до бюджету, а посадові рішення — отримати належну правову оцінку.

  • САП вимагає конфіскації майна начальника екоінспекції Донеччини на понад 8 млн грн

    САП вимагає конфіскації майна начальника екоінспекції Донеччини на понад 8 млн грн

    Начальник Державної екологічної інспекції у Донецькій області Олександр Євтухов опинився у центрі одразу двох гучних кримінальних історій. Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) вимагає конфіскації його активів на понад 8 млн грн як необґрунтованих, а Державне бюро розслідувань (ДБР) передало до суду обвинувальний акт щодо розтрати щонайменше 1,6 млн грн із зарплатного фонду інспекції. Антикорупційні органи ведуть ці епізоди паралельно. Це нетипово й показово: ідеться не про один епізод зловживань, а про модель управління держорганом, де бюджет і приватне майно керівника де-факто злилися.

    Розтрата 1,6 млн грн: як працювала схема “дистанційного працівника”
    За версією слідчих, керівництво Державної екологічної інспекції у Донецькій області після початку повномасштабного вторгнення РФ використало дистанційний формат роботи як прикриття. Інспекція продовжувала нараховувати зарплату співробітнику, який виїхав до росії і фактично не виконував службових обов’язків.

    Начальник інспекції Олександр Євтухов, головний бухгалтер і керівник одного з відділів системно вносили до табелів обліку робочого часу, наказів про премії та надбавки, розрахунково-платіжних відомостей відверто неправдиві дані, які мали створити ілюзію роботи цього “віддаленого” співробітника. Частину виплачених бюджетних грошей цей працівник повертав керівництву у вигляді “відкатів”, стверджує ДБР. За даними бюро, таким чином було розтрачено щонайменше 1,6 млн грн бюджетних коштів.

    ДБР завершило досудове розслідування й передало обвинувальний акт до суду. У справі фігурують кваліфікації за низкою статей Кримінального кодексу, зокрема за ч. 5 ст. 191 (розтрата майна в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем), вчинена організованою групою і в умовах воєнного стану, а також за ст. 366 (службове підроблення). Ці статті передбачають до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна. Судовий розгляд призначено в Шевченківському райсуді Києва на початок грудня 2025 року.

    Окремий вимір цієї історії — тишина в реєстрі. Попри офіційні заяви правоохоронців, у відкритих матеріалах судового реєстру поки немає детальних ухвал, які б дозволили побачити прізвища співфігурантів, зміст підозр і точні дати платежів. Іншими словами, суспільство поки що чує про схему “зарплата людині, яка виїхала до РФ”, але не бачить її документальної архітектури.

    8 мільйонів “з повітря”: САП вимагає забрати майно
    Паралельно з кримінальною справою про розтрату ДБР, САП іде по іншій лінії — незаконне збагачення. На початку вересня прокурори САП спільно з ДБР подали до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) позов до Олександра Євтухова. Вимога проста: визнати частину його активів необґрунтованими та конфіскувати їх у дохід держави. Сума, яку антикорупційні органи називають “майном поза доходами”, — 8,046 млн грн.

    У центрі цієї лінії — родина. Формально більшість найбільш вартісних активів записано не на самого керівника екоінспекції, а на його дружину Інну Євтухову або близьких родичів. Під конфіскацію, за даними САП, можуть потрапити елітні авто, зокрема Audi A8, Audi Q8 (2021 р. в.), BMW X5 (2022 р. в.), два Volkswagen Tiguan (2019 і 2024 років випуску), Toyota Land Cruiser Prado 150, Toyota Avensis (2013 р. в.) та Ford Mondeo (2020 р. в.). Усі ці автомобілі були придбані у 2019–2024 роках, тобто вже в період, коли Євтухов працював у системі держекоконтролю — спочатку в Херсонській області, пізніше в Донецькій, а з 2021 року очолює інспекцію Донеччини.

    САП звертає увагу на дві характерні ознаки: по-перше, частина автівок реєструвалася на особу без водійських прав; по-друге, угоди оформлювалися за явно заниженими цінами, які не відповідають ринковій вартості. Слідчі вважають, що це робилося для того, щоб приховати реальну ціну покупок і легалізувати походження коштів, які не підтверджені офіційними доходами родини.

    Окремо прокурори вказують на роль дружини. Інна Євтухова офіційно зареєструвалася як фізична особа-підприємець лише восени 2023 року — зі сферою діяльності “надання послуг перукарням та салонам краси”. До цього жодних значних задекларованих доходів не було. Попри це, саме на неї оформлені, зокрема, новий Volkswagen Tiguan (2024 р. в.) та Ford Mondeo (2020 р. в.), а також елітний BMW X5 2022 року випуску, вартість якого, за декларацією, сягала близько 3,4 млн грн. Пояснити придбання таких авто прибутками від салонного сервісу — м’яко кажучи, складно. Цей дисбаланс і став ключовим аргументом САП у позові до ВАКС.

    У справі про необґрунтовані активи відповідачами виступають не лише сам Олександр Євтухов, а й його дружина. Суд уже закрив підготовче провадження і призначив слухання по суті у відкритому режимі на листопад. Це означає, що вперше публічно пролунає питання про те, як родина чиновника рівня обласної екоінспекції накопичила автопарк вартістю у мільйони.

    Що кажуть декларації
    Публічні декларації Євтухова за останні роки лише підсилюють сумніви антикорупційних органів. Згідно з поданими документами, сім’я послідовно нарощувала вартісні активи — квартири, машиномісця, автомобілі — значно швидше, ніж офіційно зростали їхні доходи. У деклараціях фігурують “подарунки” у сотні тисяч і навіть мільйони гривень від близьких осіб, багаторазові перепродажі рухомого майна, угоди між родичами за дивно низькими цінами. Така поведінка — класичний маркер спроби легалізувати статки, які службова особа не може пояснити зарплатою. Ці ж ознаки НАЗК позначило як ризикові під час перевірки і передало інформацію прокурорам САП.

    Чому ця історія важлива не тільки для Донеччини
    Державна екологічна інспекція — це орган, який у регіонах має майже безконтрольний вплив на бізнес і ресурси. Інспектори можуть зупиняти підприємства, фіксувати збитки довкіллю, блокувати будівництво або, навпаки, “давати зелене світло”. У прифронтовій Донецькій області цей контроль ще чутливіший: мова і про промислові ризики, і про використання природних ресурсів, і про документування шкоди від бойових дій.

    Коли людина, яка очолює такий інструмент тиску, одночасно підозрюється у схемі з фіктивною зарплатою і демонструє спосіб життя, що не сходиться з офіційними доходами, це перестає бути суто “чужою корупційною справою”. Це вже історія про те, чи може держава довіряти екологічний контроль тим, кого сама ж підозрює у привласненні бюджету.

    На сьогодні маємо два паралельні вектори. Перший — кримінальна справа ДБР про розтрату 1,6 млн грн із зарплатного фонду, де Євтухов і бухгалтерія інспекції постануть перед судом за організацію схеми “мертвої душі”, що формально працювала з-за меж України, з території РФ. Другий — позов САП до Вищого антикорупційного суду про конфіскацію активів на понад 8 млн грн, які, за версією слідства, були набуті без підтверджених доходів і оформлені на дружину та близьких.

    Ці два епізоди збираються в одну картину: людина, яка роками керувала екологічною інспекцією Донеччини, фактично контролювала не тільки перевірки бізнесу, але й грошові потоки всередині самої інспекції — від зарплат до матеріальних активів сім’ї. І тепер ідеться не просто про кримінальну відповідальність конкретного посадовця, а про публічний тест для всієї антикорупційної інфраструктури держави.

  • Двоє адвокатів планували дати хабар судді — НАБУ і САП повідомили про підозру

    Двоє адвокатів планували дати хабар судді — НАБУ і САП повідомили про підозру

    Детективи Національного антикорупційного бюро України спільно з прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури повідомили про підозру двом адвокатам, які планували надати хабар судді одного зі столичних судів. Дії підозрюваних кваліфіковано за ч. 1 ст. 14, ч. 3 ст. 369 Кримінального кодексу України — пропозиція неправомірної вигоди службовій особі.

    Як повідомляє «Закон і Бізнес» із посиланням на НАБУ, адвокати запропонували обвинуваченому у справі про розкрадання піску, що належав АТ «Укрзалізниця», сприяти у винесенні виправдувального вироку. Для цього вони планували через свої зв’язки в одній з експертних установ організувати підготовку «потрібного» експертного висновку, який мав стати підставою для визначення розміру хабара судді.

    Таким чином, адвокати намагалися узгодити суму неправомірної вигоди, необхідну для ухвалення рішення на користь підзахисного.

    У квітні цього року одному з викритих фігурантів уже було повідомлено про підозру в несанкціонованому доступі до закритої частини Єдиного державного реєстру судових рішень. Тоді він незаконно здійснив понад 39 тисяч пошукових запитів і переглянув 7 572 судові рішення.

    Наразі триває досудове розслідування, підозрюваним може загрожувати до восьми років позбавлення волі.

  • Суд скасував арешт палацу Комарницького: власником став його тесть

    Суд скасував арешт палацу Комарницького: власником став його тесть

    Під Києвом виявлено, що арештований маєток, пов’язаний із відомим “смотрящим” часів Кличка — втікачем Денисом Комарницьким, фактично перейшов у користування його родичів. Йдеться про розкішну недобудову у Козині площею понад 3 тисячі квадратних метрів, розташовану просто на березі річки.

    За даними джерел у правоохоронних органах, Комарницький нібито домовився через посередницю — колишню менеджерку міністра-втікача Олександра Клименка — про зняття арешту з цього об’єкта. За «послугу» він мав заплатити 2,65 мільйона доларів.

    Невдовзі суд справді скасував арешт і передачу активів до АРМА. Після цього маєток і земельні ділянки були переоформлені на тестя Комарницького — Юрія Булгакова.

    У 2024 році п’ять сусідніх ділянок узяла у суборенду компанія ТОВ «Рівер Про», власником якої також є Булгаков. Її директором став Юрій Дашков — домоправитель і водій Комарницького. Саме ці ділянки не були арештовані під час розслідування.

    Дашков фігурує у низці прослуховувань, оприлюднених НАБУ та САП у межах справи «Чисте місто», що стосується корупційних схем у київській владі.

    Таким чином, навіть після арештів і розслідувань, активи одного з найвпливовіших ділків київського «тіньового уряду» продовжують залишатися під контролем його оточення.

  • Голова Антимонопольного комітету України не задекларував 20 об’єктів нерухомості

    Голова Антимонопольного комітету України не задекларував 20 об’єктів нерухомості

    За інформацією Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) спільно із Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) завершено досудове розслідування та скеровано до суду кримінальне провадження проти очільника Антимонопольного комітету України — Павла Кириленка.

    За даними слідства, в електронній декларації екс-керівника за 2024 рік було умисно не зазначено 20 об’єктів нерухомості та автомобіль BMW X3, які фактично перебували у користуванні посадовця чи його близьких, але були оформлені на родичів дружини.

    До незадекларованого майна, за версією слідства, увійшли:

    • шість квартир у Києві та Ужгороді;

    • житловий будинок під Києвом площею понад 220 м²;

    • дві земельні ділянки;

    • два гаражні бокси; шість паркомісць;

    • три нежитлові приміщення загальною площею понад 190 м².

    Окрім того, дружині Кириленка (Аллі Кириленко) інкримінують пособництво у незаконному збагаченні, оскільки частина майна була оформлена саме на родичів її родини.

    Варто зазначити, що це не перше кримінальне провадження щодо Кириленка: раніше йому вже повідомляли підозри за незаконне збагачення та подання недостовірних відомостей у деклараціях за 2020–2023 роки.

    Справу вже передано до суду — тепер їй буде присвячено судовий розгляд, який встановить міру відповідальності для посадовця та його дружини.

    Суспільний резонанс цієї ситуації підкреслює очікування громадськості на прозоре правосуддя та справедливе покарання для високопосадовців, які можуть зловживати службовим становищем.

  • Колишній голова Тернопільської облради Головко не задекларував майно на понад 2 мільйони гривень

    Колишній голова Тернопільської облради Головко не задекларував майно на понад 2 мільйони гривень

    22 жовтня Вищий антикорупційний суд визнав винним колишнього голову Тернопільської обласної ради Михайла Головка у поданні недостовірних відомостей у деклараціях за 2022–2023 роки. Про це повідомила Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП).

    Суд призначив Головку покарання у вигляді штрафу розміром 68 тисяч гривень із позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування (крім виборних) протягом одного року. Вирок набуде чинності через 30 днів, якщо його не буде оскаржено.

    За даними слідства, колишній посадовець не задекларував квартиру площею 201,9 кв. м, якою користувався разом із родиною, а також не вніс інформацію про грошові кошти на банківських рахунках і кілька нежитлових приміщень — паркомісце, автомийку та кладову. Загальна сума незадекларованого майна становить понад 2,2 млн грн за 2022 рік і понад 2 млн грн за 2023 рік.

    Водночас у серпні цього року ВАКС закрив частину провадження щодо недостовірного декларування за 2023 рік, оскільки зміни в законодавстві підвищили поріг кримінальної відповідальності з 500 до 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб — норма, яка має зворотну дію в часі.

    Нагадаємо, у червні 2025 року ВАКС вже визнавав Головка винним у справі про вимагання понад 600 тисяч гривень неправомірної вигоди від бізнесмена-волонтера.

    Згідно зі статтею 62 Конституції України, особа вважається невинуватою, доки її вину не доведено в суді й не встановлено обвинувальним вироком, який набрав законної сили.