Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Олександр Сергієнко є адвокатом колишнього нардепа Олександра Онищенка та проходить як обвинувачуваний разом з ним у “газовій” справі, яку розслідує НАБУ.

Сергієнко заявив, що під час його затримання співробітниками НАБУ він зазнав травм – забоїв грудей, рук і носа, що було зафіксовано під час його прибуття до слідчого ізолятора. Наступного дня суд постановив провести розслідування за фактом цих травм. НАБУ розпочало розслідування, однак у березні 2017 року його було припинено на підставі відсутності складу злочину. Сергієнко спробував оскаржити це рішення, але суд відхилив його скаргу через порушення строку подання апеляції.

ЄСПЛ визнав численні помилки та порушення прав адвокатів з боку НАБУ на етапі досудового розслідування.

“Зокрема, ЄСПЛ дійшов висновку, що Сергієнко зазнав жорстокого поводження, яке було класифіковано як нелюдське та таке, що принижує гідність”, – зазначили в комітеті.

Крім того, суд встановив, що розслідування за фактом жорстокого поводження із заявником не відповідало вимогам незалежності. Розслідування велося тим самим органом, який був безпосередньо залучений в інцидент, тобто НАБУ, що порушує принцип незалежності розслідування.

Таким чином, ЄСПЛ, розглянувши справу, встановив, що права Сергієнка було порушено, і зобов’язав Україну виплатити йому компенсацію в розмірі 15 тисяч євро.

Як вважають адвокати Онищенка, це рішення може серйозно вдарити по всій “газовій справі”, адже рішенням ЄСПЛ встановлено грубі порушення детективів на етапі досудового розслідування, а також численні зловживання і порушення прав як фігурантів, так і адвокатів.

Після таких рішень міжнародних судів, які фіксують порушення прав людини з боку українських антикорупційних органів, постають питання про те, чи можна вважати ефективною боротьбу з корупцією і чи варта ця боротьба таких грошей?

Останнім часом у громадськості назбиралося багато запитань щодо роботи детективів НАБУ. Зокрема, нерідко лунають заяви про втрату незалежності антикорупційних органів в Україні. Про це, у тому числі, заявляв нещодавно звільнений перший заступник директора бюро Гізо Углава. Він неодноразово натякав на те, що рішення в НАБУ ухвалюються під впливом зовнішніх чинників, а не на основі закону. Серед осіб та інституцій, які на його думку, чинили цей тиск були названі активісти Центру протидії корупції (ЦПК) та голова Комітету ВР з питань антикорупційної політики, яка, як зазначив Углава, працювала раніше в ЦПК.

Углава неодноразово підкреслював, що дії проти нього свідчать про серйозні проблеми в процесі розслідування НАБУ, які орієнтовані на досягнення зовнішніх цілей, а не на встановлення істини.

Таку ж думку підтримують і адвокати, які також заявляли, що реальна ціль антикорупціонерів перетворилася з боротьби з корупцією на тиск на певних державних службовців для досягнення “зовнішніх” цілей.

До того ж правозахисники б’ють на сполох через систематичні порушення з боку детективів НАБУ та прокурорів САП презумпції невинуватості.

Це зафіксували, зокрема, і в Тіньовому звіті до розділу 23 “Правосуддя та фундаментальні права” Звіту Європейської комісії щодо України за 2023 рік, підготовленому коаліцією громадських організацій. Згідно з документом, у низці судових справ судді фіксували порушення принципу презумпції невинуватості з боку детективів НАБУ, які в публічних коментарях і інтерв’ю фактично “призначали” фігурантів винними.

Нерідко гучні звинувачення топ чиновників з боку НАБУ в результаті завершуються виправдальними вироками. Прикладом є справа ексміністра Володимира Омеляна. Його звинуватили у втратах бюджету через зменшення портових зборів, які він запровадив. Але у суді всі аргументи детективів та прокурорів САП були вщент розбиті як нікчемні. До речі, жодних публічних вибачень перед Омеляном та покарання за незаконне притягнення його до кримінальної відповідальності ані детективи НАБУ, ані прокурори САП не понесли.

Схожа історія може повторитися з ексміністром Миколою Сольським, якого у травні звинуватили у привласненні землі у Сумській області на користь бійців АТО. Цій історії вже вісім років, розумні терміни слідства вичерпані, проте детективи вирішили заявити про це лише цьогоріч. До того ж у той момент, коли Сольський досяг результатів у перемовинах з поляками щодо експорту агропродукції.

Втім, наявні у публічному доступі матеріали свідчать про сумнівні докази детективів, що засвідчив експертний висновок маніпуляції з експертизами у цій справі. Одну з них вони намагалися “злити” і анулювати через суд – ймовірно через те, що така експертиза свідчила про невинуватість ексміністра.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Високий попит на залізничні подорожі до Європи, а також обмежена кількість квитків, спровокували появу “чорного” ринку, де шахраї мали можливість наживатися на перепродажу квитків. Правоохоронці виявили п’ятьох осіб, причетних до цього злочинного бізнесу, і провели низку обшуків у Києві та Київській області, вилучивши комп’ютерну техніку, гаджети, банківські картки та велику кількість квитків.

Згідно з даними слідства, зловмисники діяли через телеграм-канали та інші онлайн-платформи. Вони перепродавали квитки на міжнародні напрямки, що викликало значне обурення серед громадян, які не могли знайти квитки за звичайною ціною.

За інформацією Кіберполіції, кримінальні провадження відкриті за статтями 190 (шахрайство) та 361 (несанкціоноване втручання в автоматизовані системи) КК України. Оскільки ці злочини були скоєні під час воєнного стану, винним загрожує до 15 років ув’язнення.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

У 2021 році підозрюваний депутат вирішив долучитися до діяльності підприємця з Дніпра, який займався будівництвом сонячних електростанцій. Він закупив обладнання, але не оформив його належним чином і, ймовірно, не отримав очікуваного прибутку. Це призвело до звинувачень на адресу підприємця, який пізніше був мобілізований до лав ЗСУ.

Починаючи з 2022 року, підозрюваний неодноразово телефонував мобілізованому підприємцю з вимогою повернути гроші. За цей час сума “боргу” постійно змінювалася, аж поки в кінці жовтня 2024 року вимагання досягли критичної точки.

В останні дні жовтня 2024 року на трасі поблизу села Спаське, депутат разом зі своїми спільниками заблокував автомобіль військовослужбовця. Погрожуючи фізичною розправою, вони вимагали $2,5 млн та переоформлення фірми на їх користь. Після того, як потерпілий відмовився, його били протягом 40 хвилин, а згодом силоміць вивезли до будівлі, де утримували майже добу, погрожуючи катуванням та вбивством.

Після чергової погрози вбивством під час особистої зустрічі, депутат був затриманий правоохоронцями. Наразі йому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 1,2 млн гривень. Прокурор, не погоджуючись з таким рішенням суду, подав апеляцію, вимагаючи жорсткішого покарання.

Правоохоронці продовжують слідство та встановлюють інших осіб, які могли бути причетними до цього злочину. Прокуратура АР Крим та м. Севастополя координує процесуальні дії для доведення справи до суду.

Підозрюваному загрожує серйозне покарання за частиною 2 статті 146 та частиною 4 статті 189 Кримінального кодексу України — незаконне позбавлення волі та вимагання, що супроводжувалось насильством та катуванням. Максимальне покарання за такі злочини передбачає до 15 років ув’язнення.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

За даними слідства, чоловік створив і адміністрував кілька Telegram-каналів, через які здійснювався продаж наркотичних засобів. Підозрюваний організував збут амфетаміну та альфа-PVP, для чого залучив спільників, які виготовляли, зберігали та переправляли наркотики до різних країн.

Оплата за наркотики здійснювалася за допомогою криптовалюти, що допомагало забезпечити анонімність учасників цього нелегального бізнесу. За словами правоохоронців, щомісячний прибуток від цієї діяльності становив майже 1,5 млн грн.

У червні-липні 2024 року правоохоронці зафіксували факти пересилання наркотиків через поштові відправлення по Україні. Під час одного з перевірок на кордоні виявили і вилучили 4 кг Alpha-PVP. Також встановлено, що такі посилки надходили до Польщі, Білорусі, РФ та на тимчасово окуповані території України.

Під час обшуків у помешканні підозрюваного та в його автомобілях було знайдено ще 5 кг наркотичних речовин, а також грошові кошти, транспортний засіб та мобільні телефони. Загальна вага вилученої психотропної продукції, яку він планував переправити за кордон, перевищує 9 кг.

Підозрюваному повідомлено про підозру за кількома статтями Кримінального кодексу України, зокрема за контрабанду наркотичних речовин, їх виготовлення та збут. Йому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

За інформацією Повітряних сил ЗСУ, обстріли розпочалися ввечері 17 листопада та тривали до ночі. З території Воронезької області росія випустила по Сумщині дві балістичні ракети “Іскандер-М”. Крім того, було застосовано керовану ракету Х-59, яку запустили з повітряного простору Курської області.

Окрім ракетного обстрілу, з Курщини було випущено 11 безпілотних літальних апаратів, включаючи ударні дрони типу “Shahed”. Вісім із них вдалося збити силам ППО у Полтавській, Харківській, Черкаській, Чернігівській та Київській областях. Три дрони, на жаль, було втрачено через складні погодні умови та інтенсивність атаки.

Завдяки оперативній роботі Повітряних сил України, вдалося уникнути значних руйнувань та жертв. Однак атака вчергове підтверджує, що росія продовжує цілеспрямовано бити по критичній інфраструктурі та цивільних об’єктах.

“Ми готові до захисту від подібних ударів і продовжуватимемо посилювати систему ППО для захисту наших міст,” — зазначили в Офісі Президента.

Це вже не перша масована атака на українські регіони в останні тижні. Ворог намагається вивести з ладу критичну інфраструктуру перед зимовими холодами, що може призвести до перебоїв з електро- та теплопостачанням у багатьох містах.

Українські сили ППО продовжують ефективно відбивати ворожі атаки, однак у зв’язку з інтенсивністю обстрілів у країні можливі тимчасові проблеми з електропостачанням та зв’язком.

Україна готується до нових можливих атак і продовжує зміцнювати оборонні можливості. Влада закликає громадян бути готовими до надзвичайних ситуацій і слідувати вказівкам місцевих органів управління у разі повітряних тривог.

Варто пам’ятати про важливість дотримання правил безпеки під час повітряних тривог і за можливості ховатися у спеціально облаштованих укриттях.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Згідно з інформацією, у липні 2023 року місцевий житель отримав позашляховик від родини полеглого військовослужбовця. Автомобіль був переданий як частина безоплатної міжнародної гуманітарної допомоги і раніше використовувався загиблим військовим під час виконання бойових завдань.

Однак, замість того, щоб передати автівку на потреби Збройних Сил України, чоловік вирішив скористатися ситуацією та продав її військовим у жовтні 2023 року за 100 тис. грн.

Винуватцю загрожує покарання у вигляді обмеження волі на строк до трьох років. Правоохоронці наголошують на важливості боротьби з шахрайством, яке шкодить зусиллям на підтримку та відновлення ЗСУ.

Цей випадок є не поодиноким, адже нещодавно в Україні були зафіксовані подібні ситуації, зокрема, у вересні, коли в Полтаві керівник благодійної організації був затриманий за перепродаж автомобілів, які надходили як гуманітарна допомога для ЗСУ, на суму понад 35 млн грн.