Позначка: САП

  • НАБУ і САП скерували до суду справу проти екдепутата Харківської облради за розкрадання електроенергії Укренерго

    НАБУ і САП скерували до суду справу проти екдепутата Харківської облради за розкрадання електроенергії Укренерго

    НАБУ та САП скерували до суду кримінальне провадження щодо організованої групи, учасники якої, за даними слідства, у квітні 2022 року заволоділи електроенергією з Об’єднаної енергетичної системи України та завдали ПрАТ «НЕК «Укренерго» збитків на 58,44 млн грн.

    Слідство встановило, що організатором групи став депутат Харківської обласної ради, який раніше обіймав посаду першого заступника голови облради (2015–2020). Він нібито залучив до схеми двох спільників — керівника та засновника приватного товариства. За версією слідчих, учасники заздалегідь придбали три компанії з ліцензіями на постачання електроенергії, після чого ці фірми отримали електроенергію з об’єднаної системи і передали її підконтрольному товариству для реалізації кінцевим споживачам, залишивши фінансову відповідальність на «прокладках».

    Кошти від продажу електроенергії до ПрАТ «НЕК «Укренерго» так і не надійшли: правоохоронці встановили, що гроші переводилися на рахунки фінансових компаній під виглядом повернення позик, відтак — на інші підконтрольні фірми і, зрештою, на рахунок компанії-нерезидента, зареєстрованої в Болгарії. За посередництво фінансові компанії, ідеться у матеріалах справи, отримували 0,5% від суми переказу.

    Унаслідок реалізації схеми державному енергопідприємству спричинено матеріальні збитки, а досудове розслідування документує механізм конвертації та виведення коштів за кордон. НАБУ і САП уже направили обвинувальні акти до суду щодо організатора та його спільників.

    У повідомленні правоохоронців також ідеться про роль виконавців та пособників у реалізації схеми: одному з фігурантів відведено роль безпосереднього виконавця, іншому — сприяння і забезпечення легалізації надходжень. Розслідування встановлює конкретні фінансові ланцюги і зв’язки між українськими компаніями та нерезидентом.

    Справу про виведення коштів і незаконне відчуження електроенергії розслідували в умовах воєнного стану; деталі матеріалів були скеровані в суд для ухвалення рішення по суті. Додаткові слідчі дії тривають для встановлення повного кола осіб, причетних до схеми, та повернення незаконно отриманих коштів.

  • САП домоглася конфіскації Audi Q7 у мера Самбора: авто намагалися переписати при перевірках НАБУ

    САП домоглася конфіскації Audi Q7 у мера Самбора: авто намагалися переписати при перевірках НАБУ

    Вищий антикорупційний суд задовольнив позов Спеціалізованої антикорупційної прокуратури і стягнув на користь держави автомобіль Audi Q7 2023 року випуску вартістю близько 4,2 млн грн. За даними прокурорів, цією машиною фактично користувався міський голова Самбора на Львівщині Юрій Гамар, хоча в офіційних документах транспортний засіб був оформлений на його доньку Тетяну Москвяк.

    Прокурори САП стверджували, що ні Гамар, ні його родичі не мали законних доходів, достатніх для придбання такого авто, і надали у суді докази того, що після покупки транспортним засобом користувався саме мер. Коли НАБУ та САП почали перевіряти походження автомобіля, його, за даними слідства, намагалися переписати на третю особу, аби ускладнити відстеження слідів набуття активу.

    Суд погодився з позицією прокурора та визнав актив незаконним для приватного володіння, застосувавши механізм цивільної конфіскації — інструмент, що дозволяє стягувати в дохід держави майно, набуте без підтверджених законних доходів. У рішенні зазначено, що автомобіль переходить у власність держави.

    Це рішення викликало суспільний резонанс і стало ще одним прикладом застосування антикорупційних механізмів проти посадовців. Утім, одразу після публічної інформації аналітики та правозахисники звернули увагу на оновлену декларацію Юрія Гамара: у ній зафіксовано придбання іншої Audi Q7, вже 2025 року випуску, вартістю майже 4,9 млн грн.

    Наявність у декларації нової дорогої машини викликала додаткові запитання щодо джерел доходів і прозорості витрат посадовця. Представники громадських організацій закликали правоохоронні органи перевірити обставини придбання другої Audi і, за потреби, вжити заходів відповідно до закону. У самій мерії офіційних коментарів щодо нового запису в декларації станом на момент публікації не надходило.

  • Дорожній фаворит влади «Онур» у центрі корупційних справ НАБУ

    Дорожній фаворит влади «Онур» у центрі корупційних справ НАБУ

    Спеціалізована антикорупційна прокуратура разом із Національним антикорупційним бюро України продовжує розслідування двох кримінальних проваджень, що стосуються можливої корупції у діях посадових осіб Укравтодору та турецької компанії «Онур». Йдеться про ймовірні розкрадання на ремонті траси М-05 Київ–Одеса, контракти на який «Онур» отримував у різні роки.

    За даними САП, одне з проваджень стосується підозрілих тендерів 2020 року, коли за кошти ЄБРР та ЄІБ планувався ремонт частини траси Київ–Одеса. Конкурс проходив поза системою «Прозорро», що дозволило службовим особам «Укрдорінвесту» підмінити документи учасників. Перемогу отримав «Онур», хоча європейські фінансисти виявили маніпуляції та зупинили фінансування. Попри це компанія продовжила роботи та у судовому порядку домоглася часткової оплати з державного бюджету, а нині намагається відсудити ще 1 млрд грн.

    Інше провадження стосується періоду 2016–2019 років і ймовірних хабарів керівнику Укравтодору Славоміру Новаку. Тоді НАБУ вже затримувало представників великих підрядників, серед яких і власник «Альткому» Олександр Тісленко. У рамках цієї справи обшуки відбувалися і в офісах «Онуру», однак компанія уникла прямих підозр.

    Попри резонанс, «Онур» залишився ключовим гравцем дорожнього ринку за часів президентства Володимира Зеленського, отримуючи великі контракти у межах «Великого будівництва». У 2021 році координатор компанії в Україні Емре Караахметоглу навіть увійшов до керівництва футбольного клубу «Рух», а в 2025 році отримав від Зеленського державну нагороду.

    Нині ж доля мільярдного позову «Онуру» до Держвідновлення вирішується у касаційній інстанції, а САП і НАБУ продовжують розслідувати факти можливої корупції.

  • Антикорупційні органи розслідують справу столичної судді щодо незаконного збагачення на 16 млн грн

    Антикорупційні органи розслідують справу столичної судді щодо незаконного збагачення на 16 млн грн

    Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про викриття судді з Києва, яку підозрюють у незаконному збагаченні та внесенні недостовірних відомостей до декларацій.

    Слідство встановило, що наприкінці 2021 року суддя набула у власність житловий будинок та дві земельні ділянки на Київщині. Їхня ринкова вартість значно перевищувала офіційні доходи підозрюваної. За даними з сайтів нерухомості, такі об’єкти продавалися майже за 1 мільйон доларів. Кінцева сума угоди склала близько 900 тисяч доларів, що за курсом НБУ на дату придбання дорівнювало приблизно 24 мільйонам гривень.

    При цьому у деклараціях за 2021–2024 роки суддя вказала значно меншу вартість майна, занизивши її більш ніж на 16 мільйонів гривень.

    Її дії кваліфіковано за статтею 368-5 Кримінального кодексу України (незаконне збагачення) та частиною 2 статті 366-2 (декларування недостовірної інформації).

  • Прокурорка втратить частину подарованих коштів після рішення ВАКС

    Прокурорка втратить частину подарованих коштів після рішення ВАКС

    Вищий антикорупційний суд України задовольнив позов прокурора САП за матеріалами НАЗК та визнав необґрунтованими активи на суму 1,64 млн гривень, які належать прокурорці одного з департаментів Офісу Генерального прокурора.

    За даними НАЗК, прокурорка отримала від матері близько 1,95 млн гривень у подарунок для придбання квартири. Проте аналіз доходів та витрат матері показав, що частину коштів, а саме 1,64 млн грн, неможливо було набути законним шляхом.

    На підставі рішення ВАКС, ці активи підлягають конфіскації відповідно до ст. 290 Цивільного процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з моменту оприлюднення повного тексту.

    Цей випадок демонструє ефективність системи контролю за способом життя державних службовців та їхніх родичів. Національне агентство з питань запобігання корупції активно відслідковує законність набуття активів та фінансових надходжень.

    Прокурорка та її родина можуть опинитися під додатковою увагою правоохоронних органів. Конфіскація активів стане попередженням для інших державних службовців щодо необхідності прозорого декларування майна.

  • НАБУ розкрило план незаконної забудови держземлі біля Верховної Ради

    НАБУ розкрило план незаконної забудови держземлі біля Верховної Ради

    САП скерувала до суду обвинувальний акт стосовно колишнього керівника Управління справами Апарату Верховної Ради України. Його підозрюють в участі у масштабній земельній схемі, пов’язаній із майном державного підприємства «Державний будівельний комбінат».

    За даними слідства, у 2020 році народний депутат спільно з посадовцями Держбудкомбінату та керівництва Апарату ВРУ організував фіктивний аукціон. Його метою було передати під забудову ділянку державного підприємства вартістю понад 525 млн грн.

    Перемогу в торгах отримала компанія, афілійована з нардепом. У підписаному інвестиційному договорі частку державного підприємства штучно занижено до 300 млн грн, що фактично позбавляло його права на справедливу частку у майбутньому проєкті.

    За планом організаторів, виробничі об’єкти мали бути знесені, а на території — збудовано житловий комплекс.

    У березні 2023 року схему викрили детективи НАБУ та прокурори САП. Колишній керівник Управління справами Апарату ВРУ, один із ключових учасників оборудки, переховується від слідства. Тому провадження щодо нього здійснювали заочно.

    У листопаді 2024 року до суду вже скерували обвинувальні акти стосовно чинного народного депутата та ще одного учасника схеми. Один із них визнав вину та уклав угоду зі слідством.

    Справу екскерівника Апарату ВРУ тепер розгляне суд. У разі доведення вини йому загрожує багаторічне ув’язнення та конфіскація майна.

  • Віталій Кличко: «недоторканний» мер із західним лобі та скандальними соратниками

    Віталій Кличко: «недоторканний» мер із західним лобі та скандальними соратниками

    Мер Києва Віталій Кличко вже багато років залишається однією з найбільш захищених постатей в українській політиці. Попри численні публікації про конфлікти інтересів, скандальні земельні оборудки та співпрацю з наближеними до криміналітету фігурами, жодних серйозних розслідувань з боку НАБУ чи САП проти нього так і не було ініційовано.

    Однією з причин такого «імунітету» вважають його потужний міжнародний ресурс. Кличко має підтримку європейських партнерів, особисті контакти у західних політичних колах, а також значні статки за кордоном. Йдеться про маєток у Німеччині вартістю понад 200 млн грн, а також активи у США. Це створює йому репутацію «недоторканного» як для міжнародних партнерів, так і в українському політикумі.

    Водночас у столиці триває перерозподіл земельних ділянок та підрядів, яким опікуються найближчі соратники мера. Одним із ключових гравців називають Дениса Комарницького, якого у ЗМІ неодноразово називали «смотрящим за Києвом». Саме він роками контролював розподіл ділянок, будівельні дозволи та тендерні підряди.

    Коли ж правоохоронці готували спецоперацію проти нього, Комарницький зник. За даними джерел, втеча стала можливою завдяки допомозі високопосадовців із СБУ, Департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції та навіть Закарпатської ОВА.

    Таким чином, мер Києва Віталій Кличко залишається фігурою, яку складно зачепити як українським, так і міжнародним правоохоронним структурам. А система розподілу ресурсів у столиці продовжує перебувати під контролем його найближчого оточення.

  • У колишнього голови Дарницької РДА можуть конфіскувати квартири та круїзний катер

    У колишнього голови Дарницької РДА можуть конфіскувати квартири та круїзний катер

    Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) звернувся до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) із позовом про визнання необґрунтованими активів на понад 7 млн грн, які належать родині колишнього голови Дарницької районної державної адміністрації міста Києва. Про це повідомляє «Закон і Бізнес» з посиланням на Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК).

    Йдеться про дві квартири загальною площею майже 170 кв. м у столичному житловому комплексі, два нежитлові приміщення площею 220 кв. м та круїзний катер «Bayliner 245 SB», 2007 року випуску. Загальна вартість активів становить близько 7,2 млн грн.

    Під час перевірки декларації НАЗК встановило, що дружина посадовця набула ці активи у 2020–2021 роках, але сам декларант мав право розпоряджатися нерухомістю та катером.

    Національне агентство проаналізувало доходи та витрати родини та дійшло висновку, що ці активи не могли бути придбані законним шляхом.

    Відповідно до ст. 290 Цивільного процесуального кодексу України активи можуть бути стягнуті на користь держави за рішенням ВАКС.

  • САП виявила у керівника екоінспекції розкішні авто без підтверджених доходів

    САП виявила у керівника екоінспекції розкішні авто без підтверджених доходів

    Спеціалізована антикорупційна прокуратура звернулася до Вищого антикорупційного суду з позовом про визнання необґрунтованими активів начальника Державної екологічної інспекції Донеччини. Йдеться про майно на понад 8 мільйонів гривень, яке може бути стягнуто в дохід держави.

    За даними НАЗК, у період 2019–2024 років дружина посадовця та його близька особа придбали низку дорогих автомобілів:

    • Audi A8 (2008 р.в.),

    • Toyota Avensis (2013 р.в.),

    • Volkswagen Tiguan (2019 та 2024 р.в.),

    • Toyota Land Cruiser Prado 150,

    • Audi Q8 (2021 р.в.),

    • BMW X5 (2022 р.в.).

    Під час перевірки виявилося, що частина машин нібито куплена за заниженими цінами — під приводом продажу попередніх авто. Водночас кілька транспортних засобів формально записані на близьку особу декларанта, яка навіть не мала водійських прав. Насправді ж автомобілями користувався сам посадовець та його дружина.

    Аналіз доходів і витрат подружжя показав, що вони не мали достатніх законних джерел для таких придбань. Зокрема, у 2021 та 2024 роках сім’я взагалі не декларувала прибутків, які могли б пояснити походження цих активів.

    Якщо ВАКС підтвердить висновки НАЗК, усі згадані автомобілі можуть бути конфісковані на користь держави відповідно до статті 290 Цивільного процесуального кодексу України.

  • Будівництво в Ботсаду і Голосієві: як компанії Молчанової руйнують екологію столиці

    Будівництво в Ботсаду і Голосієві: як компанії Молчанової руйнують екологію столиці

    Влада Молчановa, власниця групи компаній Stolitsa Group, знову активізувала свою PR-кампанію, намагаючись відбілити репутацію через проплачені публікації на медіа-майданчиках із мільйонною аудиторією. У своїх інтерв’ю та матеріалах вона заперечує підозри Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, подаючи медійну активність як доказ «законності» та «успішності» бізнесу.

    Втім, виникає логічне питання: чи потрібні дорогі медіакампанії людині, яка справді не має відношення до інкримінованих дій?

    Особливе занепокоєння викликає діяльність Молчанової через ТОВ «Фредс Резортс», що входить до Stolitsa Group. Саме ця компанія веде масштабне будівництво на територіях, які раніше вважалися символами природної краси та культурної спадщини Києва — у Ботанічному саду імені Гришка та в Голосіївському лісі.

    На землях, що мають охоронний статус, зводяться оздоровчі комплекси та інші об’єкти нерухомості. Це не лише руйнує екосистему столиці, а й прямо суперечить законодавству щодо охорони природно-заповідного фонду.

    За офіційними документами та розпорядженнями КМДА, «Фредс Резортс» отримало право на будівництво на землях НАН України. Зокрема, через співзаснування Міжнародного центру астрономії та геодинаміки «Астрогеодин», розташованого поряд із охоронюваними територіями.

    Ключове розпорядження КМДА від 7 липня 2021 року дозволило зведення житлових і нежитлових об’єктів. При цьому документація постійно змінюється, а остаточний проєкт не гарантує дотримання містобудівних та екологічних норм.

    Інтерес САП та інших правоохоронних органів до діяльності Молчанової є цілком обґрунтованим. Її компанії фактично знищують природні об’єкти столиці, що становить небезпеку для екології Києва та правового порядку у сфері забудови.

    Журналісти та активісти неодноразово направляли матеріали щодо цих порушень, однак остаточну крапку має поставити правосуддя. Без рішучих дій правоохоронців забудовницьке свавілля продовжуватиме руйнувати Київ.