Govoritinfo.com

Позначка: ЄС

  • Колишня речниця Зеленського звинуватила президента у політичному шантажі

    Колишня речниця Зеленського звинуватила президента у політичному шантажі

    Колишня речниця президента України Юлія Мендель виступила з різкою критикою політичної тактики Володимира Зеленського. У своїй заяві вона стверджує, що глава держави часто висуває умови, які заздалегідь є нереалістичними, щоб уникнути ухвалення складних рішень.

    За словами Мендель, політичний шантаж став продовженням бізнес-підходу президента. Вона вважає, що Зеленський регулярно формулює вимоги, які практично неможливо виконати, а потім змінює їх, щоб не брати на себе конкретних зобов’язань.

    Як приклад вона навела заяву президента про готовність залишити свою посаду, якщо Україну приймуть до НАТО. На думку Мендель, така умова виглядає символічною, оскільки членство України в Альянсі наразі залишається складною і тривалою перспективою.

    Також ексречниця згадала позицію Зеленського щодо можливих мирних домовленостей із Росією. Вона зазначила, що вимога вступу України до Європейського Союзу як однієї з умов миру є складною, оскільки процес інтеграції потребує багаторічних реформ і переговорів.

    Ще одним прикладом вона назвала питання проведення виборів в Україні. За словами Мендель, президент заявляв, що вибори можливі лише за умови двомісячного припинення вогню з боку Росії. Водночас Центральна виборча комісія раніше повідомляла, що підготовка до виборів потребує щонайменше шести місяців.

    Мендель також згадала запропонований Зеленським мирний план, який включає низку глобальних політичних і безпекових пунктів. На її думку, реалізація такого плану може потребувати дуже тривалого часу.

    У своїй критиці вона стверджує, що подібна тактика дозволяє перекладати відповідальність на зовнішні обставини або інших учасників переговорів.

    Нагадаємо, Юлія Мендель — українська журналістка та колишня прессекретарка президента Володимира Зеленського. Вона обіймала цю посаду з червня 2019 року до липня 2021 року. До роботи в Офісі президента понад десять років працювала журналісткою та публікувала матеріали в українських і міжнародних медіа.

  • Прем’єр Словаччини погодився на переговори із Зеленським, але висунув власні умови

    Прем’єр Словаччини погодився на переговори із Зеленським, але висунув власні умови

    Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що погодився на пропозицію президента України Володимира Зеленського провести особисту зустріч для обговорення двосторонніх відносин. Водночас словацький політик висловив побажання організувати переговори на території однієї з держав-членів Європейського Союзу.

    За словами Фіцо, телефонна розмова між лідерами відбулася нещодавно, під час якої Зеленський запросив його відвідати Україну. Прем’єр Словаччини підтвердив, що прийняв запрошення та доручив урядовим структурам розпочати підготовку до зустрічі.

    Фіцо повідомив, що звернувся до Адміністрації уряду Словацької Республіки та Міністерства закордонних і європейських справ із проханням у координації з українською стороною узгодити дату переговорів.

    Разом із тим глава словацького уряду зазначив, що віддає перевагу проведенню зустрічі з президентом України на території однієї з країн ЄС, які Зеленський регулярно відвідує в межах міжнародних візитів.

    Очікується, що під час переговорів сторони можуть обговорити широкий спектр питань українсько-словацької співпраці, включно з політичними, економічними та енергетичними аспектами взаємодії між державами.

    Контакти між Києвом і Братиславою останнім часом залишаються у центрі уваги через дискусії щодо підтримки України, транзиту енергоресурсів та позиції Словаччини у межах європейської політики безпеки.

  • У Польщі змінюють правила перебування українців: що це означає

    У Польщі змінюють правила перебування українців: що це означає

    У Польщі ухвалено рішення про скасування спеціального закону, який із 2022 року регулював перебування громадян України, що отримали тимчасовий захист після початку повномасштабної війни. Відповідний документ підписав президент Польщі Кароль Навроцький.

    Йдеться про Закон про надання допомоги громадянам України, який встановлював особливі правила легалізації перебування, доступу до соціальних виплат, медицини та працевлаштування. Тепер ці положення інтегрують до загального Закону про надання захисту іноземцям. Таким чином, українці більше не матимуть окремого юридичного статусу, а перейдуть на універсальну систему тимчасового захисту, яка діє для всіх іноземців.

    У польському уряді пояснюють рішення тим, що за чотири роки війни механізми підтримки стали системними, а надзвичайний режим більше не є необхідним.

    Попри скасування окремого закону, право українців на перебування в Польщі зберігається. Згідно з рішенням Європейського Союзу, легальний статус тимчасового захисту продовжено до 4 березня 2027 року. Водночас змінюються окремі процедурні моменти.

    Зокрема, оформлення PESEL UKR стане обов’язковим протягом 30 днів після в’їзду до країни. У разі недотримання цього терміну особа може втратити статус тимчасового захисту. Також соціальні виплати будуть тісніше пов’язані з рівнем інтеграції — офіційним працевлаштуванням, сплатою податків та навчанням дітей у польських школах.

    Медична допомога для осіб без роботи надаватиметься за правилами, які застосовуються до інших іноземців. Допомога з проживанням і харчуванням залишиться доступною переважно для найбільш вразливих категорій.

    Водночас ключові права залишаються без змін. Українці й надалі зможуть офіційно працювати, здобувати освіту, користуватися медичними послугами та перебувати у Польщі в межах механізму тимчасового захисту.

    Фактично йдеться не про припинення підтримки, а про зміну правової моделі її регулювання. Починаючи з березня 2026 року, громадяни України в Польщі повністю перейдуть на стандартну систему тимчасового захисту ЄС без окремого спеціального статусу.

  • У Дніпрі ліквідували мережу кол-центрів, які обманювали громадян ЄС на криптоінвестиціях

    У Дніпрі ліквідували мережу кол-центрів, які обманювали громадян ЄС на криптоінвестиціях

    У Дніпрі правоохоронці викрили та ліквідували мережу шахрайських кол-центрів, які спеціалізувалися на обмані громадян Латвії та Литви. Спецоперацію з назвою «VENI, VIDI, VICI» провели українські силовики у співпраці з правоохоронними органами країн ЄС за координації Євроюсту.

    За даними слідства, до схеми були залучені 11 мешканців Дніпра. Вони телефонували потенційним жертвам і пропонували вигідні інвестиції у криптовалюту, обіцяючи швидкий прибуток. Для створення ілюзії надійності іноді навіть повертали клієнтам невеликі суми. Однак щойно люди намагалися вивести всі вкладені кошти, зв’язок із «інвесторами» обривався.

    На цьому схема не завершувалася. Через деякий час потерпілим писали так звані «юристи», які пропонували допомогу в поверненні втрачених активів. Вони надсилали підроблені документи, записували переконливі відеозвернення та вимагали сплатити комісії або страхові внески. Таким чином жертвам вдруге пропонували заплатити — цього разу за обіцянку повернути вже втрачені гроші.

    Отримані кошти зловмисники конвертували у криптовалюту та виводили через підконтрольних осіб. Наразі встановлено дев’ять потерпілих. Загальна сума завданих збитків перевищує 8 мільйонів гривень.

    Під час понад 30 обшуків правоохоронці вилучили десятки мобільних телефонів і ноутбуків, серверне обладнання, криптогаманці, банківські картки, готівку, елітні автомобілі та понад 21 мільйон гривень у різних валютах.

    Усіх 11 фігурантів затримано. Десятеро перебувають під вартою без права внесення застави. Один із підозрюваних через стан здоров’я перебуває під домашнім арештом. Слідчі дії тривають.

  • Після атаки на «Дружбу» Угорщина та Словаччина оголосили надзвичайний стан і звинуватили Україну

    Після атаки на «Дружбу» Угорщина та Словаччина оголосили надзвичайний стан і звинуватили Україну

    20 лютого уряд Угорщини заявив про намір блокувати виділення Україні кредиту ЄС у розмірі 90 млрд євро, доки не буде відновлено поставки російської нафти через нафтопровід «Дружба». Ця заява стала черговим епізодом політичного тиску з боку Будапешта, який разом зі словацьким урядом раніше вже погрожував обмеженням експорту нафтопродуктів та електроенергії до України.

    На тлі російської атаки на західноукраїнський нафтовий вузол у Бродах і пошкодження інфраструктури «Дружби» уряди Словаччини та Угорщини синхронно оголосили надзвичайний стан на ринку нафтопродуктів. Колишній міністр економіки Словаччини Карел Хірман назвав це провалом енергетичної політики, орієнтованої на російський імпорт.

    За його словами, ані Чехія, ані Польща, ані Австрія не були змушені вводити спеціальні режими через зупинку «Дружби», оскільки давно диверсифікували постачання. Ситуація оголила стратегічний прорахунок угорської компанії MOL, яка володіє нафтопереробними заводами в Угорщині та братиславським Slovnaft і продовжувала робити ставку на російську сировину.

    Російська атака підтвердила ризики транзиту через Україну в умовах війни. Водночас припинення постачання призвело до тимчасового обмеження експорту нафтопродуктів, у тому числі до України. Проте, як зазначає Хірман, для Києва це не стане критичним — обсяги можуть бути замінені з інших джерел. Натомість MOL ризикує втратити ринки й зазнати фінансових збитків, що позначиться і на податкових надходженнях у Словаччині та Угорщині.

    Ключовим стало підтвердження існування альтернативного маршруту. Хорватський термінал на острові Крк і нафтопровід Adria після модернізації мають достатню пропускну спроможність для забезпечення обох НПЗ MOL. Ба більше, керівництво Slovnaft уже заявило про закупівлю танкерів із нафтою від різних постачальників, які мають надійти наприкінці березня. До того часу завод працюватиме в обмеженому режимі, використовуючи державні резерви.

    Попри це, Будапешт і Братислава продовжують наполягати на необхідності відновлення постачання саме російської нафти й навіть критикують Хорватію. При цьому одночасні заяви про нібито недостатню пропускну спроможність Adria та прохання допустити транзит російської танкерної нафти виглядають суперечливими.

    Окремо виникають питання щодо комунікації навколо самої атаки на Броди. Понад два тижні офіційні структури мовчали про факт пошкодження та зупинку транспортування. Згодом Фіцо й Орбан почали звинувачувати Україну у нібито навмисному небажанні відновити прокачування, а також ставити під сумнів характер пошкоджень.

    Водночас зупинка «Дружби» означає припинення не лише російських, а й українських поставок нафти для заводів MOL, які розпочалися наприкінці осені як відповідь на удари по українських НПЗ. Таким чином компанія втратила обидва джерела сировини.

    На цьому тлі заяви про можливе припинення експорту електроенергії чи газу до України виглядають не лише політичними, а й економічно невигідними для самих Словаччини та Угорщини, оскільки значну частину операцій здійснюють приватні компанії, що отримують дохід від транзиту.

    Криза навколо «Дружби» продемонструвала: твердження про безальтернативність російської нафти більше не витримують критики. Питання полягає вже не в технічних можливостях, а в політичному виборі.

  • Україна може отримати перспективу членства в ЄС в обмін на поступки — Die Welt

    Україна може отримати перспективу членства в ЄС в обмін на поступки — Die Welt

    Україна може розглядати можливість територіальних поступок у межах потенційного мирного врегулювання в обмін на прискорений вступ до Європейського Союзу. Про це повідомляє німецьке видання Die Welt із посиланням на джерела в європейських дипломатичних колах.

    За інформацією співрозмовників у Брюсселі, США як посередники у можливих переговорах нібито просувають сценарій, за якого Київ отримує перспективу членства в ЄС та гарантії безпеки в обмін на те, що Росія «значною мірою» закріплює контроль над Донбасом.

    Дипломати зазначають, що президенту Володимиру Зеленському «потрібен реальний козир», якщо він прагне заручитися підтримкою українського суспільства щодо потенційних територіальних поступок. У цьому контексті в ЄС можуть розглянути варіант прискорення переговорного процесу про вступ України.

    За даними видання, в обговорюваних неформальних сценаріях як можлива дата вступу України до ЄС фігурує 2027 рік. Водночас джерела в Брюсселі називають більш реалістичними терміни 2028–2030 років і не очікують повноцінного членства вже наступного року.

    «Територіальна втрата в обмін на членство в ЄС і гарантії безпеки — схоже, це формула Трампа для вирішення війни в Україні. Але чи зможуть європейці з цим погодитися?», — йдеться у статті.

    При цьому європейські дипломати визнають, що прискорений вступ України до ЄС у межах чинної процедури розширення виглядає складним завданням. Вони зазначають, що офіційний процес передбачає виконання значної кількості критеріїв, зокрема у сферах боротьби з корупцією та забезпечення верховенства права.

    Офіційних підтверджень щодо існування такого плану від уряду України, Європейської комісії чи адміністрації США наразі не оприлюднено.

  • Українці в ЄС не отримають автоматичного права на проживання після 2027 року

    Українці в ЄС не отримають автоматичного права на проживання після 2027 року

    Громадяни України, які перебувають у країнах Європейського Союзу за програмою тимчасового захисту, не зможуть автоматично залишитися в ЄС після завершення дії цього режиму. Ймовірно, він триватиме до березня 2027 року. Про це заявила спеціальна посланниця ЄС з питань українців Ілва Йоганссон у коментарі для «Радіо Свобода».

    За її словами, після завершення програми тимчасового захисту українці повинні будуть переходити на національні дозволи на проживання відповідно до законодавства кожної окремої держави-члена ЄС. Автоматичного продовження статусу або перетворення його на довгостроковий дозвіл не передбачено.

    Йоганссон наголосила, що чинні правила ЄС передбачають отримання довгострокового або постійного проживання після щонайменше п’яти років легального перебування в країні. Однак період, проведений під тимчасовим захистом, не зараховується до цього строку.

    За її словами, під час роботи на посаді єврокомісарки з внутрішніх справ вона ініціювала поправку до європейського законодавства, яка б дозволила враховувати роки тимчасового захисту для отримання довгострокового статусу. Проте переговори щодо цієї ініціативи зайшли в глухий кут, і наразі діє попередній режим, який не передбачає таких змін.

    Спецпосланниця зазначила, що в більшості країн ЄС національні закони дозволяють іноземцям оформлювати постійний або довгостроковий дозвіл після п’яти років легального перебування. Водночас цей механізм не буде автоматично застосований до українців, які користувалися тимчасовим захистом.

    Попри це, низка держав-членів ЄС зацікавлена у тому, щоб українці залишилися після завершення програми. Деякі країни вже адаптують своє законодавство. Зокрема, Польща оголосила про комплексне рішення, яке передбачає переведення близько 900 тисяч українців на національні дозволи на проживання. За словами Йоганссон, подібні процеси відбуваються майже в усіх країнах Євросоюзу.

    Водночас окремі держави діють повільніше та лише розпочинають аналіз необхідних змін до законодавства. Йдеться про створення правових механізмів, які дозволять українцям, що працюють і вже інтегрувалися в суспільство, залишитися на більш стабільних підставах.

    Через затримки в ухваленні рішень частина громадян може опинитися в ситуації правової невизначеності після 2027 року. Остаточні умови перебування залежатимуть від рішень конкретних урядів та можливих змін у європейському законодавстві.

  • МВФ очікує уповільнення зростання економіки України до менш ніж 2%

    МВФ очікує уповільнення зростання економіки України до менш ніж 2%

    Рада директорів Міжнародного валютного фонду найближчими днями розгляне угоду щодо нової кредитної програми для України обсягом 8,1 мільярда доларів. Фінансування має підтримати макроекономічну стабільність та покриття державних видатків в умовах війни.

    Про це повідомляє Reuters із посиланням на заяви представників фонду.

    Нова програма має замінити чинну програму МВФ на 15,5 мільярда доларів. У фонді зазначили, що українська влада виконала попередні умови для переходу до нового етапу співпраці. Зокрема, було подано законопроєкт щодо змін до трудового законодавства та ухвалено державний бюджет.

    Речниця МВФ Джулі Козак заявила, що економічне зростання України у 2025 році, ймовірно, буде нижчим за 2%. Після чотирьох років повномасштабної війни економіка перейшла до більш повільних темпів відновлення.

    За її словами, російське вторгнення продовжує завдавати значної шкоди українському суспільству та економіці. Станом на січень близько 5 мільйонів українських біженців перебувають у країнах Європи, ще 3,7 мільйона людей залишаються внутрішньо переміщеними особами.

    Паралельно Світовий банк, уряд України та Європейський Союз завершують нову оцінку вартості відбудови країни. Очікується, що її оприлюднять наступного тижня. За попередніми оцінками, сума може перевищити торішній показник у 524 мільярди доларів через масштабні удари Росії по енергетичній інфраструктурі.

    Керівниця МВФ Крісталіна Георгієва раніше заявляла, що нову програму планують винести на розгляд ради директорів у найближчі тижні. За її словами, після підписання попередньої домовленості у листопаді економічна ситуація в Україні погіршилася, що потребувало коригування окремих параметрів програми. Водночас базові вимоги фонду залишаються без змін.

    Серед можливих рішень розглядається надання Україні додаткового року для отримання парламентської підтримки щодо ухвалення змін до податку на додану вартість, які викликають дискусії.

    Попередня домовленість із МВФ містить базовий сценарій, за яким війна може завершитися вже цього року. Однак також передбачено негативний сценарій, що допускає поступове згортання бойових дій аж до 2028 року.

    Остаточне рішення щодо нової програми залежатиме від результатів розгляду на засіданні ради директорів фонду.

  • Європа перевершила США за обсягами допомоги Україні у 2025 році

    Європа перевершила США за обсягами допомоги Україні у 2025 році

    Через чотири роки після повномасштабного вторгнення Росії в Україну баланс міжнародної підтримки Києва суттєво змінився. Європейські країни фактично замінили США як головний рушій військової, фінансової та гуманітарної допомоги. Про це повідомляє видання Axios із посиланням на дані Кільського інституту, який відстежує обсяги підтримки України.

    За підсумками 2025 року європейські держави збільшили військову допомогу Україні на 67%, а фінансову та гуманітарну підтримку — на 59%. Водночас допомога з боку США за минулий рік фактично припинилася. Президент США Дональд Трамп, який повернувся до Білого дому, наполягав, що саме Європа має взяти на себе основний фінансовий тягар війни на своєму континенті. Його адміністрація змусила союзників по НАТО купувати американське озброєння та самостійно фінансувати оборону України.

    Європейські лідери дедалі активніше заявляють про своє право брати участь у формуванні майбутніх домовленостей щодо завершення війни. Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський підкреслив, що європейські країни витрачають «реальні гроші», тоді як США фактично отримують прибутки від продажу зброї. За його словами, це дає Європі право голосу в переговорах і визначенні умов миру.

    Подібну позицію висловив і канцлер Німеччини Фрідріх Мерц під час виступу на Мюнхенській конференції з безпеки. Він наголосив, що Європейський Союз і Німеччина зокрема вже понад рік є ключовими військовими донорами України. За оцінками Центру стратегічних і міжнародних досліджень, у 2025 році обсяг європейської підтримки перевищив американський. При цьому втрати російських військ, за підрахунками, сягнули приблизно 415 тисяч осіб.

    Мерц зазначив, що завдані Москві втрати та економічний тиск можуть стати одним із факторів, які зрештою змусили б Кремль погодитися на мир. Водночас він скептично оцінив перспективи швидкого дипломатичного врегулювання, заявивши, що Росія припинить війну лише тоді, коли вичерпає свої військові або економічні ресурси.

    Попри зростання ролі Європи, журналісти наголошують, що американська розвідка, механізми контролю за санкціями та продаж озброєння залишаються критично важливими для оборони України. Однак Білий дім наразі не демонструє бажання формально залучати Європу до переговорного процесу, вважаючи більш жорстку позицію європейських лідерів перешкодою для швидкого досягнення миру.

    В адміністрації Трампа навіть звинувачують Європу у затягуванні війни, стверджуючи, що вона підштовхує Київ до більш жорстких умов угоди, водночас продовжуючи закуповувати російські енергоносії.

    Нещодавні дводенні переговори у Женеві щодо завершення війни завершилися безрезультатно, хоча у Білому домі їх назвали конструктивними. Ситуація навколо України, як підкреслює Axios, стала другим серйозним потрясінням для європейської безпеки після самого російського вторгнення. Повернення Трампа до влади спричинило глибокий перерозподіл ролей і відповідальності між США та Європою у питаннях підтримки Києва.

    Таким чином, у 2025 році Європа не лише наростила фінансування оборони України, а й заявила про претензії на ключову роль у визначенні майбутньої архітектури безпеки на континенті.

  • Скільки українців перебувають у Німеччині: статистика МВС

    Скільки українців перебувають у Німеччині: статистика МВС

    Із 2022 року з Німеччини виїхали понад 471 тисяча людей, які раніше прибули з України через війну. Про це повідомляє Deutsche Welle з посиланням на дані Міністерство внутрішніх справ Німеччини.

    Станом на 31 січня 2026 року така кількість осіб залишила територію ФРН після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Водночас на 7 лютого 2026 року в Центральному реєстрі іноземців зафіксовано 1,157 мільйона осіб, які в’їхали до Німеччини з 24 лютого 2022 року та отримали тимчасовий захист.

    Серед зареєстрованих — близько 484 тисяч чоловіків і приблизно 672 тисячі жінок. Із них близько 305 тисяч є неповнолітніми. Окремо вказано, що 85 266 осіб — це чоловіки віком від 18 до 26 років.

    У МВС Німеччини зазначили, що не мають точних даних щодо кількості українців, які в’їхали до країни у січні 2026 року. Це пояснюється тим, що громадяни України можуть перебувати в Німеччині без візи до 90 днів, а тому не всі випадки короткострокового перебування одразу відображаються в офіційній статистиці.

    У відомстві також наголосили, що наразі не очікують суттєвого скорочення потоку біженців до країн ЄС та Німеччини з огляду на триваючі бойові дії та постійні російські атаки. Водночас там підкреслили, що робити точні прогнози щодо подальшої динаміки міграції наразі складно.