Govoritinfo.com

Позначка: ЄС

  • Інженери з Європи приїхали оцінити стан нафтопроводу «Дружба»

    Інженери з Європи приїхали оцінити стан нафтопроводу «Дружба»

    Експерти Європейського Союзу прибули до України для оцінки пошкоджень на нафтопроводі «Дружба». Делегація інженерів уже перебуває в Києві та найближчим часом вирушить на місце руйнування інфраструктури.

    Метою візиту є аналіз технічного стану об’єкта, визначення масштабів пошкоджень і оцінка необхідних робіт для відновлення функціонування трубопроводу. Очікується, що за результатами огляду фахівці нададуть рекомендації щодо термінів і обсягів ремонтних робіт.

    Організацією поїздки та логістикою делегації займається представництво Європейського Союзу в Україні. До складу групи входять інженери, які мають досвід роботи з великими енергетичними об’єктами.

    Нафтопровід «Дружба» є одним із ключових маршрутів транспортування нафти в Європі, тому його пошкодження має значний вплив як на енергетичну безпеку регіону, так і на стабільність постачання.

    Візит європейських експертів свідчить про зацікавленість партнерів у якнайшвидшому відновленні інфраструктури та мінімізації наслідків інциденту.

  • Україна отримала всі вимоги ЄС для вступу: уряд готується до наступного етапу переговорів

    Україна отримала всі вимоги ЄС для вступу: уряд готується до наступного етапу переговорів

    Україна отримала від Європейського Союзу повний пакет умов, необхідних для вступу до блоку. У Брюсселі українській делегації передали вимоги за фінальними трьома переговорними кластерами.

    Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко.

    За її словами, українська делегація під час переговорів у Брюсселі отримала від ЄС перелік умов, які необхідно виконати для завершення переговорного процесу щодо членства.

    «Сьогодні українська делегація в Брюсселі отримала від Європейського Союзу умови для вступу за фінальними трьома переговорними кластерами», — зазначила очільниця уряду.

    Йдеться про такі переговорні блоки:

    кластер 3 — «Конкурентоспроможність та інклюзивний розвиток»,
    кластер 4 — «Зелений порядок денний та стале з’єднання»,
    кластер 5 — «Ресурси, сільське господарство та політика згуртованості».

    Свириденко наголосила, що тепер Україна вперше має повний перелік умов, виконання яких є необхідним для вступу до Європейського Союзу.

    «Відтепер Україна має повний пакет умов, виконання яких є необхідним для вступу в ЄС — вперше в історії», — підкреслила прем’єрка.

    Вона нагадала, що раніше, у грудні, українська сторона вже отримала бенчмарки за іншими трьома переговорними кластерами: «Основи процесу вступу до ЄС», «Внутрішній ринок» та «Зовнішні відносини».

    Таким чином Україна тепер має повний набір вимог, необхідних для подальшого просування переговорів щодо членства.

    Водночас у Європейському Союзі звучать різні оцінки щодо перспектив розширення. Зокрема, раніше в ЄС обговорювали можливість відкласти членство України на тривалий термін. Детальніше про ці дискусії читайте у матеріалі.

    Свириденко підкреслила, що наступним етапом стане виконання цих умов, впровадження необхідних реформ та підготовка до закриття переговорних кластерів.

    «Ми впевнено рухаємося визначеним євроінтеграційним шляхом. Наступні кроки — успішне закриття кластерів та підписання договору про вступ, що стане фінальним кроком до повноправного членства України в ЄС», — пояснила вона.

    Раніше також повідомлялося, що у Європейському Союзі обговорюють різні сценарії розширення та можливі терміни приєднання України до блоку.

    За словами прем’єр-міністерки, уряд і надалі працюватиме над виконанням умов Євросоюзу, реалізовуватиме необхідні реформи та звітуватиме перед європейськими партнерами.

  • Більшість українців підтримали б мирну угоду з територіальними компромісами на референдумі — КМІС

    Більшість українців підтримали б мирну угоду з територіальними компромісами на референдумі — КМІС

    Більшість українців може підтримати мирну угоду з територіальними компромісами на потенційному референдумі, однак вирішальним фактором залишається формулювання питання. Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології, проведеного 1–8 березня.

    Соціологи зазначають, що суспільна реакція на можливу мирну угоду значною мірою залежить від того, як саме її описати. Якщо в запитанні акцентувати на перевагах — таких як членство України в Європейському Союзі, гарантії безпеки та економічна відбудова, — підтримка серед громадян суттєво зростає.

    У рамках дослідження респондентам запропонували гіпотетичне питання про підтримку миру через угоду зі США та Європою, яка передбачає вступ України до ЄС у 2027 році, гарантії безпеки, план економічної відбудови та територіальні компроміси. За таких умов 61% опитаних заявили, що проголосували б за таке рішення, тоді як 10% виступили б проти.

    Якщо враховувати лише тих, хто готовий прийти на голосування, підтримка може бути ще вищою: серед потенційних учасників референдуму 86% заявили, що підтримали б угоду, і 14% виступили б проти.

    Загалом 64% опитаних повідомили, що готові взяти участь у референдумі, якщо такий буде проведено.

    У КМІС наголошують, що результати демонструють високу чутливість суспільної думки до формулювань. Більшість українців негативно ставиться до прямої ідеї виведення військ з Донбасу в обмін на гарантії безпеки. Однак якщо складні умови не підкреслюються або подаються разом із позитивними перспективами, рівень підтримки суттєво зростає.

    Соціологи також попереджають про ризики маніпуляцій під час можливого референдуму. На їхню думку, як українська влада, так і суспільство та міжнародні партнери мають враховувати ці фактори.

    Окрему проблему може створити явка виборців. Дослідження проводилося лише серед населення підконтрольних територій, тоді як значна частина громадян перебуває за кордоном або може не мати можливості проголосувати через безпекову ситуацію.

    За законом, рішення на всеукраїнському референдумі вважається легітимним, якщо участь у голосуванні беруть щонайменше 50% плюс один виборець. Водночас навіть формальне виконання цієї вимоги може не забезпечити суспільного визнання результатів у разі низької фактичної явки.

    Опитування проводилося методом телефонних інтерв’ю за випадковою вибіркою мобільних номерів. Соціологи опитали 1003 респондентів віком від 18 років на підконтрольній Україні території. Статистична похибка вибірки не перевищує 4,1%.

  • Переговори щодо війни в Україні сповільнюються: дипломати попереджають про небезпечну паузу

    Переговори щодо війни в Україні сповільнюються: дипломати попереджають про небезпечну паузу

    Переговорний процес щодо війни в Україні почав втрачати темп і опинився у небезпечній фазі. Про це повідомляє Financial Times із посиланням на європейських дипломатів.

    За їхніми словами, ескалація конфлікту на Близькому Сході та війна проти Ірану відволікли увагу Сполучених Штатів від українського напрямку. У результаті дипломатичний процес навколо України опинився у так званій «небезпечній зоні».

    Один із дипломатів Європейського Союзу прямо назвав ситуацію потенційною катастрофою для Європи та України, оскільки міжнародна увага і ресурси поступово зміщуються на інші геополітичні конфлікти.

    Йдеться не лише про політичний фокус Вашингтона. За словами співрозмовників видання, європейські країни вже отримали сигнал, що постачання американського озброєння може затримуватися. Насамперед це стосується систем протиповітряної оборони.

    Причина — пріоритети США у постачанні військової техніки. У зв’язку із загостренням ситуації на Близькому Сході значна частина ресурсів спрямовується до партнерів у цьому регіоні.

    Дипломати також звертають увагу на економічний фактор. Зростання світових цін на нафту, за їхніми оцінками, грає на користь Росії, адже збільшує її доходи від експорту енергоресурсів.

    Водночас відсутність нових обмежень США проти російської нафтової галузі, на думку співрозмовників Financial Times, додатково послаблює санкційний тиск на Москву.

    У підсумку переговорний процес поступово «видихається». Новий раунд переговорів поки що не призначений, а російська сторона не демонструє готовності до компромісів.

    Європейські дипломати побоюються, що без активнішої міжнародної участі дипломатичний трек може надовго зайти у глухий кут.

  • Єврокомісія хоче перевірити нафтопровід «Дружба» після заяв Орбана

    Єврокомісія хоче перевірити нафтопровід «Дружба» після заяв Орбана

    Європейська комісія запропонувала направити в Україну спеціальну місію для встановлення фактів щодо ситуації з нафтопроводом «Дружба». Наразі Брюссель очікує відповіді української сторони.

    Про це під час брифінгу в Брюсселі повідомила речниця Європейської комісії з енергетичних питань Анна-Каіса Ітконен.

    За її словами, Єврокомісія вже кілька тижнів веде активні консультації з Україною, а також із державами-членами ЄС, які висловили занепокоєння ситуацією навколо постачання нафти.

    «Ми ведемо інтенсивні дискусії та контактуємо з Україною з цього питання, як це відбувається вже кілька тижнів, а також з державами-членами, які найбільше стурбовані. Ми запропонували місію до України для перевірки трубопроводу», — сказала Ітконен.

    Водночас вона зазначила, що наразі не має інформації щодо можливого візиту угорської делегації до Брюсселя з цього питання.

    «Даних про угорську делегацію у мене немає», — додала речниця.

    За словами Ітконен, наразі Єврокомісія чекає на відповідь Києва щодо пропозиції провести таку місію і продовжує підтримувати контакти з українською владою та іншими державами-членами ЄС.

    Суперечка навколо нафтопроводу виникла після заяв прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, який звинуватив Україну у перекритті постачання російської нафти до Угорщини, попри те, що сам трубопровід, за його словами, залишається технічно справним.

    Схожі звинувачення на адресу Києва також висловив прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо.

    На тлі цієї ситуації Будапешт заблокував надання Україні позики обсягом 90 млрд євро, а також виступив проти ухвалення 20-го пакета санкцій Європейського Союзу проти Росії.

    Водночас раніше повідомлялося, що 27 січня російський ракетний удар пошкодив ключову перекачувальну станцію нафтопроводу «Дружба» в місті Броди Львівської області.

  • Зеленський став головним персонажем виборчої кампанії Орбана в Угорщині

    Зеленський став головним персонажем виборчої кампанії Орбана в Угорщині

    Передвиборча кампанія в Угорщині несподівано отримала український вимір. У Будапешті з’явилася велика кількість білбордів і сітілайтів із зображенням президента України Володимира Зеленського. Політична реклама розміщена вздовж головних вулиць столиці, на фасадах будинків і біля транспортних вузлів.

    Свідки, які проїжджали містом, зазначають, що рекламні щити з українським президентом трапляються буквально на кожному кроці. За словами очевидців, лише на одній ділянці дороги можна нарахувати понад два десятки таких бордів.

    Для людини, яка не розуміє угорської мови, це виглядає так, ніби Зеленський є одним із ключових учасників політичної кампанії. Насправді ж його образ використовується у внутрішній політичній боротьбі напередодні виборів.

    Аналітики зазначають, що уряд прем’єр-міністра Віктора Орбана вже не вперше використовує тему війни в Україні у власній політичній комунікації. Образ Зеленського в цьому контексті подається як символ політики, яку угорська влада намагається протиставити власному курсу.

    Політична кампанія відбувається на тлі загострення відносин між Будапештом і частиною європейських партнерів через позицію Угорщини щодо підтримки України.

    Лідер опозиційної партії «Тиса» Петер Мадяр нещодавно заявив, що влада Угорщини може намагатися використовувати зовнішні фактори для впливу на виборчий процес. За його словами, уряд нібито навіть контактує з представниками російських структур.

    Тим часом у Європейському Союзі також критикують позицію Будапешта. Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль закликав угорський уряд припинити блокування фінансової допомоги ЄС для України. За його словами, затримка цього рішення створює додаткові ризики для економічної стабільності та відбудови країни.

    Попри політичні суперечки, виборча кампанія в Угорщині вже набрала високих обертів. І, схоже, одним із найпомітніших її образів став саме президент України.

  • Потреби України в ракетах Patriot перевищують річні можливості виробництва США

    Потреби України в ракетах Patriot перевищують річні можливості виробництва США

    Комісар ЄС з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україні на один зимовий сезон необхідний річний обсяг виробництва американських ракет до систем ППО Patriot. За його словами, поточних виробничих потужностей США може не вистачати для одночасного забезпечення потреб України, країн Перської затоки та власних збройних сил.

    Виступаючи у Варшаві, Кубілюс наголосив, що після загострення ситуації на Близькому Сході питання нарощування виробництва ракет протиповітряної та протиракетної оборони стало ще більш актуальним для Європи. Він зазначив, що Сполучені Штати не зможуть у повному обсязі задовольнити потреби всіх партнерів одночасно.

    За його оцінкою, лише на зимовий період Україні потрібно близько 700 ракет Patriot типів PAC-2 та PAC-3. Цей обсяг приблизно відповідає річному виробництву таких ракет американськими підприємствами. При цьому загальна потреба України протягом року, за словами посадовця, може становити близько 2000 ракет або більше.

    Кубілюс підкреслив, що в умовах зростання безпекових загроз Європейський Союз має активніше розвивати власні оборонні виробничі спроможності та інвестувати в розширення виробництва засобів протиповітряної оборони. На його думку, це дозволить зменшити залежність від зовнішніх постачань і підвищити стабільність забезпечення союзників.

    Питання достатності ракет для ППО залишається одним із ключових у контексті захисту критичної інфраструктури та цивільного населення, особливо в періоди підвищеної інтенсивності бойових дій і масованих атак.

  • ЄС та США  стали на бік Угорщини в питанні відновлення роботи нафтопроводу “Дружба”. Джерела

    ЄС та США  стали на бік Угорщини в питанні відновлення роботи нафтопроводу “Дружба”. Джерела

    За інформацією наших джерел, нафтопровід Дружба відновить свою роботу до кінця наступного тижня.

    “ЄС передали чіткий сигнал, що в умовах енергетичної кризи будь-які дії проти країн Європейського Союзу будуть однозначно розцінюватися як ворожі.

     Крім того, Джаред Кушнер контактував з Кирилом Будановим та підтвердив, що позиція США у даному питанні аналогічна позиції ЄС : нафтопровід треба відкрити на максимальну потужність і, крім того, обмежити бойові операції в Чорному морі, щоб уникнути пошкоджень нафто- і газопроводу.

     Крайній термін для запуску «Дружби» — 14 березня” – зазначає джерело.

  • У Єврокомісії допустили завершення тимчасового захисту для українців

    У Єврокомісії допустили завершення тимчасового захисту для українців

    Європейський Союз може не продовжувати дію механізму тимчасового захисту для українських біженців у нинішньому вигляді. Про це заявила спеціальна посланниця Європейської комісії з питань українців у ЄС Ілва Йоханссон.

    Її заява пролунала під час конференції «Що буде після тимчасового? Майбутнє українців у ЄС через чотири роки». За словами посадовиці, п’яти років дії такого механізму може бути достатньо.

    «Мене дуже здивувало б, якби тимчасовий захист продовжили у нинішньому форматі. Думаю, для тимчасового заходу п’яти років достатньо», — зазначила Йоханссон.

    Вона пояснила, що українці, які вже кілька років проживають у країнах Євросоюзу, з часом можуть перейти на інші правові підстави перебування. Йдеться, зокрема, про отримання дозволів на проживання від національних урядів, оформлення робочих або студентських віз, а також інших форм легального перебування.

    Водночас у Єврокомісії наголошують, що у разі тривалої війни підтримка людей, які змушені залишати Україну, збережеться. Проте підхід до надання захисту може змінитися. Зокрема, йдеться про можливість надання такого статусу лише громадянам із регіонів, які залишаються небезпечними через бойові дії.

    За словами Йоханссон, у Єврокомісії також бачать, що значна частина українців, які виїхали після початку повномасштабної війни, з часом вирішили залишитися в країнах ЄС.

    Паралельно Європейська комісія працює над програмою добровільного повернення українців додому. Вона передбачає підтримку місцевих громад в Україні, а не одноразові виплати людям, які вирішать повернутися.

    «Ми не плануємо надавати гроші безпосередньо людям. Натомість хочемо інвестувати в місцеві громади», — пояснила Йоханссон.

    За задумом європейських інституцій, така підтримка має допомогти відновленню українських міст і громад та створити умови для повернення громадян після завершення війни.

  • У Польщі з 5 березня змінюються правила перебування українців: що потрібно знати

    У Польщі з 5 березня змінюються правила перебування українців: що потрібно знати

    З 5 березня у Польщі починають діяти нові правила перебування громадян України. Зміни стосуються продовження легального статусу, перевірки цифрових документів, а також правил перетину кордону для дітей.

    Про це повідомив блогер Олександр Матвеєв.

    Однією з ключових змін є автоматичне продовження легального перебування українців у Польщі. Це правило стосується як громадян зі спеціальним статусом UKR, так і тих, хто проживає в країні на загальних умовах.

    Власникам статусу UKR більше не потрібно звертатися до державних установ для його продовження. Перевірити актуальність своїх даних можна через застосунок Diia.pl.

    Крім того, залишаються чинними польські візи та карти побиту, строк дії яких завершився під час воєнного стану. Українці, які перевищили дозволений термін перебування за безвізовим режимом, також можуть і надалі законно перебувати на території Польщі.

    Разом із цим польська прикордонна служба змінює правила перевірки електронних документів. Відтепер скріншоти з застосунку mObywatel або Diia.pl не вважаються офіційним підтвердженням статусу.

    Під час проходження прикордонного контролю необхідно показати активний застосунок у режимі реального часу. У разі потреби користувача можуть попросити оновити дані безпосередньо під час перевірки.

    Окремі зміни запроваджено для неповнолітніх, оскільки саме у цій категорії найчастіше виникають проблеми під час перетину кордону.

    Діти до 13 років повинні бути додані до цифрового статусу одного з батьків у застосунку.

    Підлітки від 13 років зобов’язані мати власний обліковий запис у Diia.pl.

    Водночас важливо врахувати ще один нюанс. Якщо один із батьків, наприклад мати, змінює статус UKR на карту побиту або візу, статус дитини, який був прив’язаний до її профілю, може бути анульований. У такому випадку дитина не зможе перетнути кордон, навіть якщо її перебування в Польщі залишається легальним.

    Батькам радять заздалегідь подбати про окрему легалізацію статусу дітей, щоб уникнути проблем під час подорожей.

    Нові правила також уточнюють порядок отримання спеціального статусу UKR. Відтепер його можна оформити лише у разі прямого в’їзду до Польщі з території України.

    Громадяни, які прибувають до Польщі з інших держав, можуть скористатися безвізовим режимом на 90 днів. Протягом цього часу їм потрібно офіційно працевлаштуватися та подати документи на отримання карти побиту.

    Таким чином, для українців у Польщі зберігається автоматичне продовження легального перебування, однак контроль за цифровими документами та правила перетину кордону, особливо для дітей, стають більш чіткими.