Govoritinfo.com

Позначка: Володимир Путін

  • Кремль занепокоєний падінням рейтингів через обмеження інтернету — Bloomberg

    Кремль занепокоєний падінням рейтингів через обмеження інтернету — Bloomberg

    У Кремлі зростає занепокоєння через можливе падіння рівня підтримки влади на тлі обмежень інтернету та перебоїв у роботі цифрових сервісів. Через це російська влада може сповільнити посилення контролю над онлайн-простором, зокрема щодо популярних платформ, таких як Telegram. Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на обізнані джерела.

    За даними агентства, ініціативи Федеральної служби безпеки РФ щодо посилення контролю над інтернетом викликали внутрішні дискусії серед російських посадовців. Частина з них попереджає про політичні та економічні ризики надмірних обмежень, зокрема можливе зростання невдоволення серед населення, уповільнення бізнес-активності та негативний вплив на цифрову економіку.

    Окрему увагу приділяють питанню доступу до Telegram, який залишається одним із найпопулярніших каналів комунікації в Росії — як для приватного спілкування, так і для отримання новин. Обмеження його роботи можуть викликати широку негативну реакцію користувачів, що змушує владу діяти обережніше.

    Bloomberg зазначає, що перебої з мобільним інтернетом і доступом до онлайн-сервісів уже викликають роздратування серед громадян. Це створює додаткові політичні ризики для Кремля, особливо напередодні парламентських виборів, запланованих на вересень. У таких умовах навіть технічні або тимчасові обмеження можуть мати непропорційний вплив на суспільні настрої.

    Проблема посилюється тим, що інтернет у сучасній Росії відіграє ключову роль не лише як джерело інформації, а й як інфраструктура для повсякденного життя — від банківських операцій і державних сервісів до роботи бізнесу та логістики. Будь-які збої або обмеження одразу відчуваються широкими верствами населення.

    Речник Кремля Дмитро Пєсков не відповів на запит Bloomberg щодо коментаря. Водночас на брифінгу 14 квітня він заявив, що обмеження роботи інтернету мають тимчасовий характер і пов’язані з необхідністю забезпечення безпеки. За його словами, повноцінну роботу мережі буде відновлено після зникнення відповідних загроз.

    На цьому тлі фіксується і зниження рівня підтримки влади. За даними державного Всеросійського центру вивчення громадської думки (ВЦИОМ), рівень схвалення діяльності Володимира Путіна у період з 30 березня по 5 квітня становив 67,8%, що на 2,3 відсоткового пункту менше порівняно з попереднім опитуванням. Це найнижчий показник із початку повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році.

    Водночас у довшій динаміці цей показник залишається відносно високим, однак навіть незначні коливання розглядаються російською владою як сигнал до потенційних ризиків, особливо в умовах війни та зростаючого економічного тиску.

    Обмеження інтернету в Росії мають системний характер і тривають із 2025 року. За підрахунками сервісу Top10VPN, країна стала світовим лідером за кількістю інтернет-шатдаунів: їх загальна тривалість сягнула понад 37 тисяч годин і торкнулася практично всього населення країни.

    Зокрема, у березні 2026 року мешканці Підмосков’я, Санкт-Петербурга та Москви отримували повідомлення про «тимчасові складнощі» з мобільним інтернетом. Подібні обмеження пояснювалися заходами безпеки, однак їх регулярність викликає дедалі більше запитань у користувачів.

    Експерти зазначають, що посилення контролю над інтернетом є частиною ширшої політики Кремля, спрямованої на контроль інформаційного простору, особливо в умовах війни. Водночас влада змушена балансувати між прагненням до цього контролю та необхідністю зберігати лояльність населення.

    У підсумку, за оцінками джерел Bloomberg, Кремль опинився перед складним вибором: або посилювати контроль над інтернетом із ризиком зростання невдоволення, або пом’якшувати обмеження, знижуючи рівень контролю над інформаційним середовищем. Саме цей баланс, ймовірно, визначатиме подальшу політику РФ у цифровій сфері найближчим часом.

  • Наступний раунд переговорів по Україні відбудеться в Женеві не раніше 20-го березня. Джерела

    Наступний раунд переговорів по Україні відбудеться в Женеві не раніше 20-го березня. Джерела

    За інформацією наших джерел, переговори у тристоронньому форматі щодо врегулювання “українського питання” відновляться не раніше 20-го березня та ймовірно пройдуть у Женеві.

    “Переговори в тристоронньому форматі щодо України відновляться не раніше 20-го березня і знову пройдуть у Женеві.

    До тристоронньої зустрічі у Женеві, спецпедставники президента США  Стів Віткофф та Джаред Кушнер можуть в черговий раз відвідати Москву та зустрітись з Володимиром Путіним.

    Питання територій залишається головним, але Україна втрачає підтримку ЄС. Нових пропозицій у України немає, як і підтримки партнерів” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, ввечері 9-го березня президент США Дональд Трамп та глава Росії Володимир Путін  провели телефонну розмову, під час якої обговорили війну в Україні та конфлікт на Близькому Сході.

    Зазначимо, що телефонна розмова Трампа і Путіна відбулася на тлі оголошення американським президентом рішення про зняття нафтових санкцій “проти деяких країн”.

  • У ISW оцінили плани Кремля щодо захоплення півдня України

    У ISW оцінили плани Кремля щодо захоплення півдня України

    Російське військове командування продовжує встановлювати для своїх операцій терміни, які не відповідають реальним можливостям армії РФ. Про це йдеться у новому аналітичному звіті Інституту вивчення війни.

    Експерти проаналізували заяву президента України Володимира Зеленського, який раніше повідомив, що Кремль може планувати у 2025–2027 роках повне захоплення Донецької та Луганської областей, подальший наступ у Запорізькій і Херсонській областях, а також спробу взяти під контроль усю Одеську область.

    Водночас аналітики наголошують, що конкретні строки виконання цих планів залишаються незрозумілими. На їхню думку, сам факт планування подальших атак на півдні України свідчить про небажання Кремля погоджуватися на заморожування лінії фронту в Запорізькій та Херсонській областях.

    У звіті також зазначається, що заявлені російські цілі щодо Одеської області демонструють ширші територіальні амбіції Москви. Йдеться про прагнення Кремля поширити контроль на території за межами п’яти українських регіонів, які Росія раніше незаконно оголосила анексованими.

    При цьому експерти Інституту вивчення війни вважають, що Росія навряд чи зможе навіть просунутися до Одеси, не кажучи вже про захоплення всієї області. На їхню думку, подібні плани не враховують реального стану російських військ і ситуації на полі бою.

    Аналітики нагадують, що російське військове керівництво вже неодноразово встановлювало надто амбітні та нереалістичні цілі. Зокрема, на початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року Москва планувала захопити Київ упродовж кількох днів.

    Схожі приклади стосуються й Донбасу. Російське командування кілька разів визначало конкретні дати для захоплення всієї території Донецької області, однак ці плани щоразу зривалися. Попри значні витрати техніки та людських ресурсів, за останні роки російські війська не змогли досягти значного стратегічного прориву.

    У звіті також зазначається, що навіть російські військові блогери критикують командування за нереалістичні завдання, які призводять до великих втрат серед особового складу.

    Аналітики додають, що попри невдачі Москва не відмовляється від своїх амбітних заяв. За їхніми словами, президент Росії Володимир Путін намагається представляти ці цілі міжнародним партнерам як неминучі, зокрема для того, щоб вплинути на позицію Сполучених Штатів щодо подальшої підтримки України.

  • Переговори про припинення війни опинилися під загрозою через нові вимоги РФ

    Переговори про припинення війни опинилися під загрозою через нові вимоги РФ

    Росія може відмовитися від подальших мирних переговорів з Україною у разі, якщо Київ не погодиться на виведення українських військ із підконтрольної частини Донецької області. Про це повідомляють поінформовані джерела, знайомі з перебігом підготовки майбутніх переговорів.

    За словами співрозмовників, зустріч представників сторін може відбутися вже наступного тижня та розглядається як ключова для подальшої долі дипломатичного процесу.

    Як стверджують джерела, російська сторона сигналізує про готовність підписати меморандум щодо майбутньої мирної угоди лише за умови повного виведення Збройних сил України з територій Донеччини, які наразі залишаються під контролем Києва.

    У разі досягнення таких домовленостей наступним етапом може стати політичний саміт за участі президента України Володимира Зеленського, президента РФ Володимира Путіна та колишнього президента США Дональда Трампа, під час якого планується остаточне підтвердження параметрів потенційної угоди. Серед можливих пунктів обговорюється взаємний відвід військ.

    Водночас українська сторона публічно не підтверджувала наявність подібних умов. Офіційний Київ раніше неодноразово наголошував, що будь-які переговори можливі виключно без поступок щодо територіальної цілісності держави.

    Експерти зазначають, що вимога про виведення українських військ фактично означає закріплення контролю Росії над частиною Донбасу, що робить такі пропозиції вкрай чутливими з політичної та безпекової точки зору.

    Очікується, що найближчі переговори можуть стати визначальними для подальших міжнародних спроб досягти припинення війни.

  • Путін прорахувався у війні проти України — Financial Times

    Путін прорахувався у війні проти України — Financial Times

    Президент Росії Володимир Путін не досяг ключових військових і політичних цілей, які ставив перед початком повномасштабного вторгнення в Україну. Таку оцінку оприлюднило британське видання Financial Times, аналізуючи перебіг війни та її наслідки для Кремля.

    У матеріалі зазначається, що російське керівництво розраховувало на швидку перемогу, виходячи з помилкового припущення про нібито підтримку Росії з боку значної частини українського суспільства. За задумом Кремля, військова кампанія мала завершитися протягом кількох днів, однак війна перетворилася на тривалий і виснажливий конфлікт.

    Журналісти наголошують, що замість ослаблення Заходу Росія отримала протилежний результат. Після початку вторгнення НАТО посилило свою присутність у Європі, а вступ Фінляндії до Альянсу майже вдвічі збільшив протяжність кордону між Росією та країнами блоку.

    У публікації також звертають увагу на значні втрати російської армії та політичні ризики, які виникли для Кремля через затягування війни. На думку авторів, Путін настільки втягнувся у конфлікт, що погодитися на компромісні умови завершення війни для нього стає дедалі складніше.

    Видання зазначає, що навіть потенційно сприятлива для Москви політична кон’юнктура у США не гарантує зміни ситуації, оскільки затягування війни може підірвати будь-які дипломатичні можливості.

    Водночас президент України Володимир Зеленський раніше заявляв, що існує шанс наблизити завершення війни до осені. За його словами, важливим фактором може стати політичне «вікно можливостей» до проведення проміжних виборів у США.

    Аналітики сходяться на думці, що подальший перебіг війни залежатиме від військової динаміки на фронті, рівня міжнародної підтримки України та готовності сторін до реальних переговорів.

  • Трамп і Зеленський обговорили територіальне питання та завершення війни

    Трамп і Зеленський обговорили територіальне питання та завершення війни

    Президент США Дональд Трамп та президент України Володимир Зеленський під час учорашньої півгодинної телефонної розмови обговорили можливі підходи до врегулювання територіального питання. Про це повідомляє Суспільне з посиланням на джерело в Офісі президента України.

    За інформацією співрозмовника, сторони також висловили спільне побажання щодо завершення війни у найближчі місяці. Крім того, у розмові йшлося про перспективи підписання гарантій безпеки для України та можливість проведення тристоронньої зустрічі за участі президента РФ Володимир Путін.

    Джерело зазначає, що окрему увагу приділили умовам припинення бойових дій та механізмам досягнення політичного врегулювання.

    Раніше повідомлялося, що Росія та США серед умов завершення війни розглядають виведення українських військ із Донбасу. Українська сторона виступає проти такого сценарію. Президент Зеленський неодноразово наголошував, що припинення бойових дій має супроводжуватися наданням Україні чітких та дієвих гарантій безпеки.

    Офіційних детальних коментарів щодо змісту розмови сторони наразі не оприлюднювали.

  • Зеленський: Україна точно не програє і не віддасть свої території

    Зеленський: Україна точно не програє і не віддасть свої території

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна не програє війну і завершить її перемогою. Під час інтерв’ю в Києві він наголосив: поступки, які передбачають відведення військ із підконтрольних територій Донбасу, Херсонщини чи Запоріжжя, є неприйнятними.

    За словами глави держави, вимога вивести українські сили зі стратегічно важливих районів означала б не просто втрату землі, а послаблення позицій країни та фактичну відмову від сотень тисяч громадян, які там проживають. Зеленський підкреслив, що такий крок розділив би суспільство і створив небезпечний прецедент.

    Президент також заявив, що Володимир Путін вже розпочав Третю світову війну, і зупинити його можна лише через посилення військового та економічного тиску. На його думку, Росії потрібна пауза для відновлення сил, після чого агресія може продовжитися.

    Водночас Зеленський категорично відкинув твердження про неминучість поразки України. Він наголосив, що перемога означає не лише повернення до нормального життя та припинення вбивств, а й усунення глобальної загрози з боку Кремля. Повернення до кордонів 1991 року він назвав перемогою справедливості, хоча визнав, що це питання часу та ресурсів.

    Окремо президент прокоментував позицію Дональд Трамп щодо необхідності швидких переговорів. За словами Зеленського, гарантії безпеки для України мають бути інституційними й закріпленими рішенням Конгресу США, адже президенти змінюються, а інституції залишаються.

    Щодо виборів, які мали відбутися у 2024 році, Зеленський зазначив, що їх проведення можливе лише після отримання реальних гарантій безпеки та внесення змін до законодавства. Він підкреслив, що вибори повинні бути легітимними передусім для українського народу.

    Президент також згадав про необхідність отримання ліцензій на виробництво озброєння, зокрема ракет до систем ППО Patriot, що дозволило б посилити обороноздатність країни. За його словами, питання протиповітряної оборони залишається одним із найскладніших.

    Зеленський наголосив, що війна — це багатовекторний процес, у якому Україна веде дипломатичну та військову боротьбу паралельно. Головною метою він назвав зупинення Путіна та недопущення подальшої ескалації.

  • Війна в Україні зайшла у глухий кут: аналіз The Times

    Війна в Україні зайшла у глухий кут: аналіз The Times

    Війна в Україні опинилася у стані затяжного протистояння, де жодна зі сторін не здатна здобути рішучу перемогу. Водночас припинити бойові дії наразі також не вдається. Про це пише The Times, аналізуючи ситуацію на фронті та політичні перспективи.

    За оцінкою видання, Україна не програє, але й не перемагає. Лінія фронту змінюється повільно, а просування дається обом сторонам ціною значних втрат. Попри проведення трьох раундів прямих переговорів між українською та російською делегаціями, реальних зрушень у напрямку миру не досягнуто. Єдиними результатами стали обміни полоненими та короткотривале «енергетичне перемир’я», яке, як зазначається, не призвело до деескалації.

    Російська політична аналітикиня Тетяна Станова вважає, що поки Володимир Путін залишається при владі, а держава має ресурси для фінансування війни, бойові дії триватимуть. Відсутність масових протестів і збереження військових витрат дозволяють Кремлю підтримувати конфлікт.

    Видання також звертає увагу на виснаження українських військових. Після кількох років безперервних боїв значна частина особового складу перебуває на фронті тривалий час, що створює серйозне психологічне навантаження. Наводиться історія військового з позивним «Лівсі», який на початку повномасштабного вторгнення дезертирував через психологічний тиск, отримав тюремний термін, а згодом повернувся на передову за новим законом про мобілізацію ув’язнених.

    Водночас проблеми з людським ресурсом має і Росія. За оцінками західних та українських посадовців, втрати російської армії перевищують темпи вербування нових контрактників. Багато з тих, хто долучається до війська, роблять це насамперед через фінансову мотивацію, а не з ідеологічних переконань.

    Аналітики сходяться на думці, що конфлікт набув ознак затяжної війни на виснаження. За відсутності політичної волі до компромісу та збереження ресурсної бази з обох боків швидкого завершення бойових дій очікувати не варто.

  • США вимагають завершити війну до літа, але тиск знову спрямований на Україну

    США вимагають завершити війну до літа, але тиск знову спрямований на Україну

    Сполучені Штати посилюють тиск на Україну та Росію з вимогою завершити війну до літа. Водночас такий дедлайн не є чимось принципово новим, адже адміністрація Дональда Трампа вже неодноразово висувала подібні часові рамки, які зрештою не призводили до реального прогресу.

    З моменту вступу на посаду Трамп зробив жорсткі терміни одним із ключових інструментів своєї зовнішньої політики. Дедлайни використовувалися у спробах врегулювати конфлікти на Близькому Сході, у переговорах щодо іранської ядерної програми, а також у контексті російсько-української війни.

    Навіть якщо не враховувати гучну передвиборчу обіцянку завершити війну в Україні за 24 години, у перші тижні президентства команда Трампа говорила про можливу мирну угоду протягом 100 днів після інавгурації — до травня 2025 року. Згодом з’явилися нові орієнтири, зокрема вимога підписати мирну угоду до американського Дня подяки наприкінці листопада.

    Однак ані Україна, ані Росія фактично не зважали на ці дедлайни. Обидві сторони продовжують розраховувати на зміну балансу сил — або на полі бою, або через внутрішнє ослаблення противника.

    Західні аналітики звертають увагу, що час дедалі більше грає не на користь України. На їхню думку, нинішня стратегія Білого дому полягає у спробі вкластися в озвучені строки, і саме тому основний тиск імовірніше спрямовуватиметься на Київ, а не на Москву.

    Експерти також зазначають, що щоразу, коли з’являється перспектива посилення позицій України — зокрема через можливість отримання далекобійного озброєння, — дипломатичні контакти між Вашингтоном і Москвою призводять до корекції американської позиції.

    Водночас адміністрація Трампа демонструє небажання застосовувати жорсткі механізми тиску на Росію, маючи при цьому значно більше важелів впливу на Україну. Ці інструменти, за оцінками аналітиків, уже неодноразово використовувалися.

    У такій ситуації можливі лише два сценарії завершення війни. Перший — Україна буде змушена погодитися на невигідні рішення через виснаження та неможливість нормального життя у містах. Другий — на Росію буде здійснено серйозний міжнародний тиск, який змусить її припинити війну на поточній лінії зіткнення.

    Таким чином, новий дедлайн до літа радше продовжує вже знайому тактику Білого дому, ніж свідчить про появу принципово нового підходу до припинення війни.

  • Трамп прямо заявив Путіну, що той не мав права нападати на Україну

    Трамп прямо заявив Путіну, що той не мав права нападати на Україну

    Президент США Дональд Трамп чітко дав зрозуміти російському диктатору Володимиру Путіну, що той не мав жодного права вторгатися в Україну. Про це заявив віцепрезидент США Джей Ді Венс, коментуючи підхід адміністрації Трампа до війни та відносин із Росією.

    За словами Венса, Трамп визнав неправомірність нападу Росії на Україну, водночас припустивши можливість обмеженої співпраці з Москвою в тих сферах, де інтереси сторін можуть частково збігатися.

    «Ми спробуємо це припинити, але можуть бути й сфери співпраці», — сказав віцепрезидент.

    Венс пояснив, що такий підхід випливає з ключового принципу зовнішньої політики Дональда Трампа — «Америка понад усе», який ґрунтується на прагматизмі, а не на ідеологічному поділі світу.

    За його словами, позиція Трампа не передбачає поділу держав на «друзів» і «ворогів». Натомість мова йде про роботу з союзами, інтересами та конкретними цілями.

    «Можна не погоджуватися з країною в більшості питань, але шукати спільне в окремих. Ключова відмінність підходу Трампа — готовність говорити з будь-ким як інструмент завершення конфліктів», — наголосив Венс.

    На цьому тлі в адміністрації США згадують і нещодавні контакти щодо війни в Україні. 29 січня Трамп заявив, що особисто звернувся до Путіна з проханням утриматися від ударів по Україні протягом тижня в період сильних морозів. За його словами, російський лідер нібито погодився на цю пропозицію.

    «Я особисто просив Путіна не обстрілювати Київ та інші українські міста протягом тижня, поки стоять сильні холоди. Він погодився це зробити», — сказав Трамп.

    Уже 4 лютого президент США повідомив, що домовленість про так зване «енергетичне перемир’я» з Росією діяла з неділі по неділю та на той момент завершилася.

    «Перемир’я було з неділі до неділі. Воно вже закінчилося. І Путін дотримав свого слова», — заявив Трамп.