Govoritinfo.com

Позначка: верховна Рада

  • Зеленський не полишає спроб переконати Свириденко очолити посольство України у США

    Зеленський не полишає спроб переконати Свириденко очолити посольство України у США

    Президент України Володимир Зеленський продовжує шукати нового посла України у Сполучених Штатах і, за даними джерел, не відмовився від наміру призначити на цю посаду колишню прем’єр-міністерку Юлію Свириденко. Попри те, що вона вже відхилила відповідну пропозицію, глава держави нібито й надалі намагається переконати її погодитися на дипломатичну місію у Вашингтоні.

    Про це повідомляє Financial Times .

    За інформацією видання, після кадрових змін в уряді Зеленський продовжує пошук кандидата, який представлятиме Україну у США. Головною претенденткою на цю посаду, як і раніше, залишається Юлія Свириденко, яка цього тижня залишила посаду прем’єр-міністра.

    За словами співрозмовників Financial Times, Свириденко вже відмовилася від пропозиції очолити українське посольство у Вашингтоні, однак президент не припинив спроб змінити її рішення.

    «Він усе ще намагається переконати її обійняти цю посаду, яка припадає на вирішальний момент війни та у відносинах з адміністрацією Трампа», — цитує видання джерела, обізнані з ситуацією.

    Журналісти зазначають, що призначення нового посла у США має особливе значення для України з огляду на триваючу війну з Росією, а також необхідність підтримувати активний політичний діалог із Вашингтоном. Саме тому пошук кандидата на цю посаду залишається одним із важливих кадрових питань для української влади.

    Нагадаємо, 14 липня Юлія Свириденко подала заяву про відставку з посади прем’єр-міністра України після зустрічі з президентом Володимиром Зеленським. Вона пояснила своє рішення необхідністю оновлення уряду.

    Того ж дня Верховна Рада підтримала її відставку. Відповідно до законодавства, звільнення прем’єр-міністра автоматично означає припинення повноважень усього складу Кабінету Міністрів.

    Вже 16 липня парламент призначив новим прем’єр-міністром України Сергія Корецького. Після цього Верховна Рада також підтримала призначення нового складу уряду, затвердивши керівників більшості міністерств.

    Попри завершення роботи на посаді глави уряду, Свириденко ще провела фінальне засідання Кабінету Міністрів, під час якого, за її словами, було ухвалено механізм використання 40 мільярдів гривень на підготовку країни до осінньо-зимового періоду в межах Планів стійкості.

    На тлі цих кадрових змін у медіа також з’явилася інформація про можливу зміну керівника української дипломатичної місії у США. За даними ЗМІ, чинна посол України у Вашингтоні Ольга Стефанішина нібито найближчим часом може залишити свою посаду. Повідомлялося, що рішення про звільнення вона ухвалила з власної ініціативи.

    Водночас офіційного підтвердження можливого призначення Юлії Свириденко послом України у США наразі немає. Також немає офіційних коментарів щодо інформації про її відмову чи подальші спроби президента переконати її погодитися на цю посаду. Опубліковані дані ґрунтуються на інформації, отриманій Financial Times від джерел, близьких до глави держави.

  • «Кожен результат буде вимірюватися»: Корецький оголосив перше завдання Кабміну

    «Кожен результат буде вимірюватися»: Корецький оголосив перше завдання Кабміну

    Прем’єр-міністр України Сергій Корецький поставив перше завдання новому складу Кабінету Міністрів після його призначення. Усі міністерства отримали тиждень на підготовку пропозицій до Програми діяльності уряду та плану пріоритетних дій. Саме ці документи визначатимуть основні напрями роботи Кабміну та стануть базою для оцінки ефективності кожного міністра. Про це Корецький повідомив після першого робочого засідання нового уряду.

    За словами прем’єра, протягом семи днів усі центральні органи виконавчої влади повинні сформувати власні пропозиції до урядової програми. Після їх опрацювання Кабмін планує завершити підготовку документа до 5 серпня та винести його на розгляд уряду.

    Корецький наголосив, що нова Програма діяльності Кабінету Міністрів не буде декларативним документом. Вона міститиме конкретні цілі, визначені терміни виконання та чіткі показники результативності, за якими оцінюватиметься робота кожного міністерства.

    «Програма діяльності має стати основним інструментом оцінки ефективності уряду. Для кожного міністра будуть визначені вимірювані результати, яких необхідно досягти у встановлені строки», – зазначив глава уряду.

    Після схвалення Кабінетом Міністрів документ планують протягом місяця подати до Верховної Ради для затвердження. Окрім цього, його мають представити громадськості, щоб українці могли бачити пріоритети роботи нового уряду та контролювати виконання поставлених завдань.

    Перший крок нового Кабміну

    Постановка такого дедлайну стала одним із перших рішень Сергія Корецького після призначення на посаду прем’єр-міністра. Верховна Рада підтримала його кандидатуру 16 липня 289 голосами народних депутатів. Одночасно парламент затвердив новий склад уряду після відставки Кабінету Міністрів Юлії Свириденко.

    Під час виступу у Верховній Раді Корецький заявив, що уряд працюватиме за принципами швидкого ухвалення рішень, персональної відповідальності та вимірюваної ефективності. Він також наголосив, що в умовах повномасштабної війни державні інституції повинні максимально оперативно реагувати на виклики.

    Як оцінюватимуть роботу міністрів

    Запровадження системи конкретних показників означає, що діяльність кожного міністерства планують оцінювати не лише за виконанням поточних функцій, а й за досягненням визначених урядом результатів.

    Очікується, що для кожного напряму роботи будуть встановлені чіткі індикатори, строки виконання та відповідальні виконавці. Такий підхід має дозволити регулярно оцінювати прогрес реалізації урядових пріоритетів і швидше реагувати у разі невиконання поставлених завдань.

    Подібна практика використовується в багатьох країнах і передбачає, що діяльність органів виконавчої влади оцінюється за системою ключових показників ефективності (KPI), а не лише за кількістю ухвалених документів чи проведених нарад.

    Чому Зеленський обрав Корецького

    Президент Володимир Зеленський пояснював, що кандидатуру Сергія Корецького запропонували в умовах необхідності посилити уряд напередодні нового опалювального сезону. До призначення прем’єром Корецький очолював НАК «Нафтогаз України» та відповідав за роботу компанії в період масованих російських атак на енергетичну інфраструктуру.

    Глава держави наголошував, що новий уряд має забезпечити стабільність енергетичного сектору, зміцнити економіку, підтримати оборонну промисловість і підготувати країну до проходження зими в умовах триваючої війни.

    Які завдання стоять перед урядом

    Окрім формування Програми діяльності, новий Кабінет Міністрів має найближчим часом завершити розподіл повноважень між міністрами, затвердити пріоритетні державні програми та забезпечити реалізацію рішень, ухвалених після кадрового перезавантаження уряду.

    Підготовка Програми діяльності стане одним із перших тестів для нового Кабміну. Саме від змісту цього документа залежатиме, які реформи уряд вважатиме пріоритетними в найближчі місяці та за якими критеріями оцінюватиметься ефективність роботи міністрів.

    Якщо уряд дотримається оголошених термінів, вже до 5 серпня Кабінет Міністрів розгляне фінальний варіант Програми діяльності, після чого документ буде переданий до Верховної Ради та представлений суспільству як основний план роботи нового уряду.

  • Укриття більше не зможуть перетворювати на склади та магазини: у Раді зареєстрували резонансний законопроєкт

    Укриття більше не зможуть перетворювати на склади та магазини: у Раді зареєстрували резонансний законопроєкт

    В Україні пропонують суттєво посилити вимоги до захисних споруд цивільного захисту, заборонити використання укриттів не за призначенням під час воєнного стану, встановити в них камери відеоспостереження та зобов’язати місцеву владу регулярно перевіряти їхній стан. Відповідні норми містить законопроєкт №15397, зареєстрований у Верховній Раді 10 липня 2026 року.

    Повна назва документа — проєкт закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вжиття заходів із забезпечення безпеки громадян в умовах особливого періоду». Станом на 17 липня він лише перебуває на розгляді парламенту, тому запропоновані положення ще не діють. Для набуття чинності документ повинен пройти розгляд у профільних комітетах, голосування у Верховній Раді та бути підписаний президентом.

    Одним із найпомітніших нововведень може стати фактичне звільнення захисних споруд від орендарів. Автори ініціативи пропонують заборонити під час особливого періоду та воєнного стану використовувати укриття для господарських, культурних, побутових або інших потреб, не пов’язаних із захистом населення.

    Це означає, що приміщення, які формально обліковуються як сховища, але фактично використовуються як склади, майстерні, магазини, офіси, архіви чи заклади дозвілля, мають повернути до їхнього прямого призначення. Договори оренди таких об’єктів пропонується розривати з ініціативи власника. У профільних оглядах законопроєкту також зазначається, що орендарям можуть встановити дуже короткий строк для звільнення приміщення після відповідного повідомлення.

    Окремо документ передбачає заборону приватизації захисних споруд цивільного захисту, які перебувають у державній або комунальній власності. Їх також не можна буде виводити з публічної власності в інший спосіб. Така норма має унеможливити ситуації, коли сховище переходить приватній структурі, після чого його переобладнують, закривають для населення або взагалі виключають із фонду захисних споруд.

    Значно жорсткішими пропонують зробити й технічні вимоги. Відповідно до опису законопроєкту, сховища повинні бути готовими до фактичного приймання людей, а не лише існувати в реєстрах. Їх мають забезпечувати електропостачанням, водою, вентиляцією, опаленням, каналізацією та засобами зв’язку.

    У приміщеннях повинні бути запаси питної води, ліки, необхідні інструменти, теплі речі та інше майно, потрібне людям під час тривалого перебування. Також ідеться про резервні джерела живлення, зокрема електрогенератори. Сховища пропонують робити герметичними, хоча для протирадіаційних укриттів можуть передбачатися інші технічні параметри.

    Ще одна резонансна пропозиція — встановлення систем відеоспостереження у захисних спорудах. Передбачається, що фінансування обладнання камер здійснюватиметься коштом державного бюджету.

    Відеонагляд, за задумом ініціаторів, має допомогти контролювати доступність приміщень, фіксувати порушення, випадки вандалізму або неналежної поведінки та з’ясовувати обставини інцидентів. Водночас у разі ухвалення законопроєкту додаткового врегулювання потребуватимуть питання зберігання записів, доступу до них та захисту персональних даних людей, які перебувають в укриттях.

    Місцеві й військові адміністрації хочуть зобов’язати проводити перевірки захисних споруд не рідше одного разу на місяць. Під час таких обстежень мають оцінювати технічний стан приміщення, справність входів, вентиляції, освітлення й комунікацій, наявність необхідних запасів, а також можливість безперешкодного потрапляння людей усередину.

    Результати перевірок повинні документуватися. Такий підхід має усунути поширену проблему, коли укриття вказане на карті та офіційно вважається готовим, але під час повітряної тривоги виявляється зачиненим, захаращеним, затопленим або непридатним для перебування людей.

    За перешкоджання доступу громадян до сховища під час повітряної тривоги пропонується встановити окрему відповідальність. Однак конкретний вид і розмір покарання залежатимуть від остаточної редакції документа та можливих супровідних змін до адміністративного або кримінального законодавства. На цьому етапі коректно говорити лише про законодавчу пропозицію, а не про вже запроваджені штрафи чи кримінальну відповідальність.

    Для громадян також планують зробити інформацію про укриття доступнішою. Органи влади мають створювати та постійно оновлювати інтерактивні цифрові карти, на яких буде позначено розташування захисних споруд. Разом з адресами повинні публікуватися відомості про режим роботи, умови доступу та відповідальних осіб.

    Інформацію пропонують розміщувати на офіційних сайтах державних органів і місцевої влади, а також поширювати через засоби масової інформації. Це має допомогти людям заздалегідь визначати найближче безпечне місце, а не шукати його вже після оголошення тривоги.

    Окремий блок законопроєкту стосується швидкоспоруджуваних і мобільних укриттів. Місцеві та військові адміністрації хочуть зобов’язати нарощувати фонд захисних споруд за допомогою блок-модульних конструкцій. Їх можуть встановлювати в місцях великого скупчення людей, зокрема біля зупинок громадського транспорту.

    Головний орієнтир — людина повинна мати можливість дістатися до найближчого укриття не довше ніж за 10 хвилин. Для фінансування таких конструкцій пропонується передбачити окрему бюджетну програму.

    Потреба в мобільних спорудах пояснюється дефіцитом традиційних сховищ, особливо у прифронтових громадах, невеликих населених пунктах і районах зі щільною забудовою. За даними, наведеними у публікаціях про законодавчу ініціативу, в Україні налічується щонайменше 62 тисячі укриттів, але наявного фонду недостатньо для одночасного розміщення всього населення. Найгостріша ситуація спостерігається саме в регіонах, які регулярно зазнають російських обстрілів.

    Законопроєкт також зачіпає містобудування. Розділ щодо інженерно-технічних заходів цивільного захисту пропонують зробити обов’язковою частиною проєктної документації нового будівництва. Це означає, що питання захисту людей мають враховувати ще на етапі проєктування житлових, громадських, виробничих та інших об’єктів.

    Водночас вимога передбачати укриття в нових проєктах не є цілком новою. У березні 2026 року президент підписав закон №4778-IX, спрямований на вдосконалення системи цивільного захисту та врахування захисних споруд у новому будівництві. Законопроєкт №15397 пропонує розширити й деталізувати підхід, посиливши контроль за готовністю вже наявних укриттів, їхньою доступністю та використанням за призначенням.

    Автори документа пояснюють його необхідність численними випадками, коли під час ракетних і дронових атак люди не могли потрапити до офіційно визначених сховищ. Проблеми виникають через зачинені двері, відсутність відповідальних осіб, використання приміщень орендарями, неналежний технічний стан або неправильні дані на електронних картах.

    Водночас реалізація всіх запропонованих норм потребуватиме значних бюджетних витрат. Йдеться про закупівлю камер і генераторів, ремонт інженерних мереж, поповнення запасів, встановлення мобільних споруд, створення цифрових карт і проведення щомісячних перевірок. Законопроєкт має пройти фінансово-економічну оцінку, а під час розгляду депутати можуть змінити окремі положення.

    Отже, камери в укриттях, припинення їхньої оренди, щомісячні перевірки та правило 10-хвилинної доступності наразі залишаються пропозиціями. Законопроєкт №15397 ще не ухвалений, тому власники споруд, орендарі й органи місцевої влади поки працюють за чинними нормами. Остаточний перелік вимог стане відомий лише після проходження документа через парламент і підписання президентом.

  • Міністерство оборони очолить Ігор Клименко – в Раді шукають необхідну кількість голосів. Джерела

    Міністерство оборони очолить Ігор Клименко – в Раді шукають необхідну кількість голосів. Джерела

    За інформацією наших джерел в Офісі Президента, Ігор Клименко залишається основним кандидатом на пост міністра оборони, а пуза з його офіційним призначенням пов’язана з необхідністю мінімізувати резонанс довкола звільнення Михайла Федорова.

    “Клименко не відмовлявся від посади міністра оборони, цю історію роздувають, щоб зняти з нього негатив на тлі відставки Михайла Федорова.

    Ситуацію зі збором необхідної голосів за Клименко в Раді дотиснуть, наразі проводиться робота з депутатами” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, 16 липня Володимир Зеленський підтвердив, що міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко розглядається як один з кандидатів на посаду міністра оборонизамість Михайла Федорова.

    Згодом президент повідомив, що доручив в.о. голови СБУ Євгенію Хмарі виконувати обов’язки міністра оборони України.

  • «Я вас чую»: Зеленський відреагував на масові протести й залишив інтригу навколо Міноборони

    «Я вас чую»: Зеленський відреагував на масові протести й залишив інтригу навколо Міноборони

    Президент Володимир Зеленський уперше публічно відреагував на масштабні акції, які 16 липня відбулися у Києві та низці інших українських міст через відставку Михайла Федорова з посади міністра оборони. Глава держави назвав правильним те, що громадяни навіть під час повномасштабної війни можуть мирно виходити на вулиці, висловлювати незгоду з рішеннями влади та демонструвати власне волевиявлення.

    Водночас Зеленський дав зрозуміти, що на момент спілкування з журналістами остаточного рішення щодо нового очільника Міністерства оборони ще не ухвалив. Президент заявив, що «крапки ще не поставив», а кандидатура колишнього керівника Міністерства внутрішніх справ Ігоря Клименка була лише одним із варіантів, які він розглядав.

    За словами глави держави, можливість громадян проводити мирні акції є одним із ключових проявів демократії, яку Україна захищає у війні проти Росії. Зеленський наголосив, що люди мають право виходити на мітинги, висувати вимоги та відкрито висловлювати свою позицію, попри всі складнощі й обмеження воєнного часу.

    Президент зазначив, що не лише бачить і чує учасників протестів, а й намагається відповідати на поставлені ними запитання. Водночас він визнав, що не завжди може публічно розкривати всі деталі кадрових та оборонних рішень, оскільки частина інформації може бути корисною російській стороні. Зеленський сформулював це як наявність «секретів не від суспільства, а від росіян».

    Акції розпочалися вранці 16 липня. У Києві люди зібралися на площі біля театру імені Івана Франка, неподалік від Офісу президента. Учасники принесли картонні плакати із закликами повернути Федорова, не згортати технологічні реформи в армії та не передавати Міноборони представникам старої силової системи. За повідомленнями журналістів, на столичну акцію прийшли кілька сотень людей, а протягом ранку їхня кількість зростала.

    Схожі акції відбулися у Львові, Харкові, Одесі, Черкасах, Івано-Франківську, Тернополі, Запоріжжі, Миколаєві, Хмельницькому та інших містах. Для багатьох учасників головним питанням було не лише збереження конкретного міністра, а й майбутнє цифровізації армії, безпілотних систем, нових моделей закупівель і залучення цивільних технологічних спеціалістів до оборонного сектору.

    Частина протестувальників порівнювала нинішні акції з «картонними протестами» минулого року, під час яких громадянське суспільство виступало на захист незалежності антикорупційних органів. Символом обох хвиль стали саморобні картонні плакати з іронічними та різкими гаслами. Цього разу учасники вимагали пояснити, чому чиновника, якого пов’язували з технологічною модернізацією Міноборони, вирішили усунути після лише кількох місяців роботи.

    Михайло Федоров підтвердив завершення своєї роботи на посаді ще 15 липня. Наступного дня він провів брифінг, під час якого вперше відкрито розповів про конфлікт із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та Генеральним штабом. Федоров заявив, що ще на початку роботи пропонував Зеленському змінити Сирського й начальника Генштабу Андрія Гнатова, однак президент відмовився.

    Після цього, за словами Федорова, його команда намагалася працювати з чинною військовою вертикаллю, але зіткнулася з блокуванням частини кадрових і структурних ініціатив. Ексміністр стверджував, що Міноборони не змогло створити всі заплановані центри компетенцій, змінити організаційну структуру та оперативно залучити необхідних фахівців.

    Зеленський, пояснюючи своє кадрове рішення, визнав наявність серйозних проблем у взаємодії між Міністерством оборони та військовим командуванням. За його словами, Федоров і Сирський не змогли знайти спільної мови, тоді як невирішеними залишалися проблеми на полі бою, у бригадах та в системі мобілізації. Президент наголошував, що у воюючій державі Міноборони та Генштаб не можуть функціонувати як структури, які постійно конфліктують між собою.

    На цьому тлі головним кандидатом на посаду нового міністра оборони називали Ігоря Клименка. Його можливе призначення пов’язували з наміром президента впорядкувати мобілізаційні процеси та посилити взаємодію між силовими структурами.

    Під час спілкування зі ЗМІ Зеленський підтвердив, що справді розглядав Клименка, однак наголосив: жодного офіційного подання до Верховної Ради ще не направив. Президент назвав сильними сторонами колишнього очільника МВС здатність керувати великою силовою системою та потенційну можливість подолати те, що сам Зеленський назвав «ганебними моментами бусифікації». Водночас він кілька разів підкреслив, що рішення ще перебуває на стадії розгляду.

    Таким чином, заява про «три крапки» була не лише риторичною відповіддю на протести. Вона фактично означала, що Банкова переглядала початковий кадровий сценарій уже після суспільної реакції, публічних заяв Федорова та критики можливого переходу Клименка до Міноборони.

    Невизначеність посилювалася через те, що Верховна Рада вже сформувала новий уряд на чолі із Сергієм Корецьким, але не призначила міністрів оборони та закордонних справ. Ці дві кандидатури вносить до парламенту президент, тому їх не включили до загального урядового пакета.

    Депутати від «Слуги народу» протягом дня припускали, що фракція може знову зібратися ввечері для обговорення кандидата на Міноборони. Водночас частина парламентарів попереджала, що в разі відсутності домовленості питання може затягнутися через парламентську перерву.

    Уже ввечері стало зрозуміло, що фраза Зеленського про відсутність остаточної крапки справді мала практичне значення. Президент відмовився від сценарію з Ігорем Клименком і доручив генерал-майору Євгенію Хмарі тимчасово виконувати обов’язки міністра оборони. Хмара до цього був тимчасовим виконувачем обов’язків голови СБУ та очолював Центр спеціальних операцій «Альфа». Зеленський заявив, що після проходження юридичних процедур запропонує парламенту підтримати Хмару як повноцінного міністра оборони.

    Президент пояснив вибір досвідом генерала у проведенні технологічних і далекобійних ударних операцій, роботі спецпідрозділів та управлінні бойовими командами. Таким чином, Банкова спробувала поєднати збереження технологічного курсу Федорова з призначенням керівника, який має бойовий досвід і працював усередині силової системи.

    Цей вибір також можна розглядати як відповідь на одну з головних вимог протестувальників — не згортати розвиток дронів, далекобійних систем та асиметричних операцій. Хоча Хмара не є представником цивільної реформаторської команди Федорова, його професійна біографія безпосередньо пов’язана з технологічними спецопераціями.

    Водночас призначення Хмари не означає автоматичного повернення всієї команди попереднього міністра. Після відставки Федорова про завершення роботи радниками заявили Сергій Стерненко та Сергій «Флеш» Бескрестнов, а заступник командувача Повітряних сил Павло Єлізаров подав рапорт на звільнення. Тому новому керівнику доведеться не лише продовжити реформи, а й відновити довіру військових, волонтерів, розробників та громадськості.

    Реакція Зеленського на акції стала важливим політичним сигналом. Президент не став засуджувати учасників або називати протести дестабілізацією під час війни. Навпаки, він визнав їх нормальним проявом демократичного суспільства та публічно підтвердив, що чує вимоги людей.

    Водночас глава держави не сказав, що кадрове рішення було змінене саме через тиск вулиці. Він пов’язував процес із необхідністю врахувати військову ситуацію, внутрішні проблеми оборонного сектору та якості різних кандидатів.

    У підсумку слова Зеленського про те, що він «ще не поставив крапку», виявилися передвісником несподіваного кадрового повороту. Ігор Клименко залишився лише одним із варіантів, а тимчасове керівництво Міноборони перейшло до Євгенія Хмари.

    Тепер головним питанням для суспільства буде не лише прізвище нового міністра, а й конкретні рішення, які він ухвалить. Від Хмари очікуватимуть збереження технологічного курсу, продовження конкурентних закупівель, розвитку дронів і далекобійних засобів, а також налагодження відносин із Генштабом.

    Саме за цими критеріями стане зрозуміло, чи справді влада почула людей, які 16 липня вийшли на українські площі з картонними плакатами, чи президентська заява залишиться лише політичною спробою знизити напругу після одного з найгучніших кадрових скандалів року.

  • Голосування о 21:00 або пауза до серпня: інтрига навколо наступника Федорова загострюється

    Голосування о 21:00 або пауза до серпня: інтрига навколо наступника Федорова загострюється

    Парламентська фракція «Слуга народу» може ввечері 16 липня провести ще одне засідання, присвячене кандидатурі нового міністра оборони України. За інформацією джерела РБК-Україна, народним депутатам повідомили, що потенційна зустріч може розпочатися близько 21:00. Саме на ній представники монобільшості мають спробувати визначитися, кого рекомендувати на одну з найважливіших посад у державі після завершення роботи Михайла Федорова.

    Ситуація навколо Міністерства оборони залишається невизначеною навіть після масштабного перезавантаження Кабінету Міністрів. У четвер Верховна Рада призначила Сергія Корецького прем’єр-міністром України. За відповідну постанову проголосували 289 народних депутатів. Пізніше парламент підтримав подання нового прем’єра щодо основного складу уряду. Однак до цього переліку не входили міністр оборони та міністр закордонних справ, кандидатури яких відповідно до Конституції вносить президент України.

    Міністерство закордонних справ, за попередніми повідомленнями, продовжить очолювати Андрій Сибіга. Натомість із Міноборони виникла кадрова пауза. Ще напередодні депутати та джерела медіа називали головним кандидатом на посаду очільника оборонного відомства Ігоря Клименка, який керував Міністерством внутрішніх справ. Проте офіційного президентського подання щодо його призначення до Верховної Ради станом на другу половину дня не надійшло. Інформацію про Клименка як можливого наступника Федорова раніше підтверджували кілька джерел, наближених до Офісу президента та самого посадовця.

    Народна депутатка від «Слуги народу» Ольга Василевська-Смаглюк, коментуючи ситуацію, дала зрозуміти, що остаточне рішення ще може з’явитися протягом кількох годин. Вона заявила, що щодо міністра оборони «ще не вечір», закликавши дочекатися подальшого розвитку подій.

    Водночас депутат від «Голосу» Ярослав Железняк оцінив перспективу швидкого призначення менш оптимістично. За його словами, засідання фракції, яке відбулося після голосування за новий Кабмін, тривало лише кілька хвилин. Наступну зустріч «слуг» можуть провести або пізно ввечері 16 липня, або вже після завершення парламентської перерви.

    Якщо президентське подання та необхідні рішення не з’являться протягом вечора, кадрове питання може затягнутися. Наступне планове засідання парламенту, за інформацією депутатів, очікується 18 серпня. Це створює ризик, що оборонне відомство певний час працюватиме без повноцінно призначеного міністра.

    Формально після формування нового Кабінету Міністрів Михайло Федоров уже не входить до його складу. 15 липня він публічно підтвердив завершення роботи на посаді та підбив підсумки шести місяців у Міністерстві оборони. Федоров заявив, що для нього було великою честю служити українському народові, а також перерахував реалізовані та незавершені реформи.

    Його звільнення спричинило гостру суспільну реакцію. У Києві та інших містах пройшли акції протесту, учасники яких вимагали продовження технологічних реформ, розвитку безпілотних систем і збереження команди, яку Федоров сформував у Міноборони. Головним претендентом на його місце при цьому залишався Клименко, однак Банкова не поспішала вносити офіційне подання.

    Затримка може бути пов’язана як із необхідністю остаточно погодити кандидатуру всередині президентської команди, так і з настроями депутатів. Призначення міністра оборони потребує щонайменше 226 голосів у Верховній Раді. Навіть за підтримки монобільшості Банковій необхідно переконатися, що кандидат отримає достатню кількість голосів і не стане джерелом нового політичного конфлікту.

    Клименко має значний досвід управління великою силовою структурою. Він очолював Національну поліцію, а згодом Міністерство внутрішніх справ. Прихильники його можливого призначення вважають, що він здатний покращити дисципліну, координацію силових органів та ситуацію з мобілізацією. Саме необхідність упорядкувати систему поповнення війська називали одним із аргументів на користь його переходу до Міноборони.

    Опоненти такого рішення звертають увагу, що Міністерство внутрішніх справ і Міністерство оборони мають принципово різні завдання. МВС відповідає за поліцію, рятувальників, прикордонників і внутрішню безпеку, тоді як очільник Міноборони має забезпечувати військо, працювати з Генеральним штабом, координувати міжнародну оборонну допомогу, закупівлі озброєння та масштабне оборонне виробництво.

    Крім того, майбутньому міністру доведеться працювати на тлі відкритого конфлікту між Федоровим і головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським. Колишній очільник Міноборони заявив, що його команді блокували частину кадрових і структурних рішень. Сирський у відповідь подякував Федорову за роботу та закликав зосередитися на війні, однак докладно на звинувачення не відповів.

    Саме тому кандидатура нового міністра має вирішити не лише проблему вакантної посади. Від нього очікуватимуть налагодження робочої взаємодії з Генштабом, збереження технологічних проєктів, продовження розвитку дронів і систем ППО, а також реформування мобілізації та оборонних закупівель.

    Наразі на офіційному сайті президента немає оприлюдненого подання на призначення нового міністра оборони. Водночас Верховна Рада вже завершила призначення прем’єра та основного складу Кабінету Міністрів. Офіційний парламентський портал підтверджує, що Сергій Корецький вніс кандидатури членів уряду, запропоновані фракцією «Слуга народу», а Рада підтримала їх. Посади керівників МЗС і Міноборони залишилися поза цим пакетом через окрему процедуру.

    Для внесення кандидатури міністра оборони президент має направити відповідний проєкт постанови до парламенту. Після цього документ повинен пройти розгляд профільного Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Лише потім рішення можна виносити до сесійної зали.

    Теоретично всі необхідні процедури можуть провести протягом одного вечора, якщо кандидатура вже погоджена політично. Однак для цього потрібно оперативно скликати профільний комітет, провести засідання фракції та повернути достатню кількість народних депутатів до сесійної зали.

    Додатковою проблемою є те, що депутати після формування нового уряду вже почали роз’їжджатися. Саме тому можливе засідання о 21:00 виглядає спробою терміново закрити кадрове питання до початку тривалої парламентської перерви.

    Якщо ж домовитися не вдасться, функції керівництва Міністерством оборони тимчасово можуть бути покладені на одного із заступників міністра. Такий формат дозволяє відомству продовжувати поточну роботу, але тимчасовий виконувач обов’язків матиме слабшу політичну позицію під час переговорів із Генеральним штабом, урядом, парламентом та іноземними партнерами.

    Для країни, яка веде повномасштабну війну, тривала кадрова невизначеність у Міноборони створює особливо великі ризики. Відомство відповідає за закупівлю озброєнь, фінансування армії, міжнародну військову допомогу, контракти з виробниками, цифрові військові сервіси та забезпечення особового складу. Навіть коротка пауза може ускладнити ухвалення стратегічних рішень і реалізацію довгострокових програм.

    Водночас влада опинилася під тиском громадськості. Після протестів проти відставки Федорова будь-яке нове призначення оцінюватимуть не лише за біографією кандидата, а й за його ставленням до реформ попередньої команди. Суспільство очікує гарантій, що разом зі зміною керівника не буде згорнуто цифровізацію, конкурентні закупівлі, розвиток далекобійних дронів, малу ППО та співпрацю з українськими технологічними компаніями.

    Отже, можливе нічне засідання «Слуги народу» стане спробою знайти вихід із політично та безпеково складної ситуації. Федоров уже припинив роботу, новий уряд сформований, але ключове оборонне відомство залишається без затвердженого керівника. Чи буде кандидатуру Ігоря Клименка остаточно погоджено і внесено до Ради, чи президент запропонує іншу людину, має стати зрозуміло найближчими годинами.

    Поки що офіційно підтверджено лише одне: парламент призначив нового прем’єра та основний склад уряду, але кандидатури міністра оборони у Верховній Раді немає. Усі повідомлення про вечірнє засідання, можливий час його проведення та майбутнього очільника відомства ґрунтуються на інформації джерел і заявах окремих депутатів.

  • Новий Кабмін майже погоджено: у «Слузі народу» залишили два головні питання

    Новий Кабмін майже погоджено: у «Слузі народу» залишили два головні питання

    Парламентська фракція «Слуга народу» одностайно підтримала запропонований склад нового Кабінету Міністрів України, який має працювати під керівництвом новопризначеного прем’єр-міністра Сергія Корецького. Водночас рішення фракції не стосувалося кандидатів на посади міністра оборони та міністра закордонних справ, оскільки їхнє призначення відбувається за окремою конституційною процедурою.

    Про результати внутрішнього голосування повідомила народна депутатка від «Слуги народу» Ольга Василевська-Смаглюк. За її словами, члени фракції підтримали перелік кандидатів до нового уряду без заперечень. Однак питання щодо керівників оборонного та зовнішньополітичного відомств під час цього голосування не розглядали.

    «Нагадаю, про кандидатів на міністрів оборони та закордонних справ мова не йшла. Це голосується окремо, через те, що по них окрема процедура, адже це виключні повноваження президента», — пояснила Василевська-Смаглюк.

    Кадрове перезавантаження уряду відбувається після відставки Кабінету Міністрів Юлії Свириденко та призначення Сергія Корецького новим прем’єр-міністром. 16 липня Верховна Рада підтримала його кандидатуру 289 голосами. Відповідну постанову №15414 парламент ухвалив після подання президента Володимира Зеленського та рекомендації профільного комітету.

    Після призначення прем’єр-міністра саме він вносить до Верховної Ради кандидатури більшості членів Кабінету Міністрів. Виняток становлять очільники Міністерства оборони та Міністерства закордонних справ: відповідно до Конституції України, їхні кандидатури подає президент.

    Це означає, що підтримане фракцією рішення щодо основного складу уряду не визначає, хто керуватиме двома ключовими міністерствами в умовах повномасштабної війни. Для їхнього призначення необхідні окремі президентські подання, розгляд у профільних парламентських комітетах і голосування народних депутатів у сесійній залі.

    Василевська-Смаглюк зазначила, що на момент її заяви офіційне подання президента щодо кандидата на посаду міністра оборони до Верховної Ради ще не надійшло. Після отримання документа кандидатуру має розглянути парламентський Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Після цього питання можуть винести на засідання фракції, а вже потім — на голосування парламенту.

    Саме через відсутність подання голосування за нового очільника Міністерства оборони 16 липня могло не відбутися. Таким чином, формування Кабміну могло пройти в кілька етапів: спочатку затвердження прем’єра та більшості міністрів, а пізніше — окремі рішення щодо керівників Міноборони та МЗС.

    Найбільша увага прикута саме до оборонного відомства. Напередодні стало відомо, що Михайло Федоров не залишиться міністром оборони у новому складі Кабміну. Його відставка спричинила гостру політичну та суспільну реакцію, а в низці українських міст відбулися акції на його підтримку.

    Сам Федоров публічно підтвердив існування глибоких суперечностей із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським і Генеральним штабом. За словами міністра, на початку своєї роботи він пропонував президенту замінити Сирського та начальника Генштабу Андрія Гнатова, однак Зеленський відмовився від такого рішення.

    Федоров також заявив, що після цього намагався працювати в межах чинної військової вертикалі, однак його команда нібито стикалася з блокуванням організаційних і кадрових ініціатив. Раніше джерела українських медіа називали конфлікт між Міністерством оборони та військовим командуванням однією з головних причин рішення про зміну очільника відомства.

    Серед можливих кандидатів на посаду міністра оборони медіа називали Ігоря Клименка, який керував Міністерством внутрішніх справ. Водночас офіційного президентського подання на момент заяви Василевської-Смаглюк не було, тому говорити про остаточно погоджену кандидатуру передчасно.

    Сама депутатка раніше висловлювала сумніви щодо можливого переходу Клименка до Міністерства оборони. Вона звертала увагу, що керівник МВС неодноразово наголошував на відмінності завдань поліції та армії. На її думку, питання взаємодії колишнього очільника правоохоронної системи з військовими на фронті потребує додаткових пояснень.

    Не менш важливою залишається ситуація навколо Міністерства закордонних справ. Чинним главою відомства є Андрій Сибіга, який 16 липня проводив переговори з турецьким колегою Хаканом Фіданом і заявив про готовність України провести можливу зустріч Володимира Зеленського та Володимира Путіна у Туреччині. Однак до внесення офіційного подання президента немає підстав стверджувати, чи збереже Сибіга посаду в оновленому Кабміні.

    Попередній склад нового уряду депутати та медіа обговорювали ще до призначення Корецького. За повідомленнями з посиланням на представників влади, частина міністрів мала зберегти посади, водночас планувалися кадрові зміни та можливий поділ кількох об’єднаних міністерств.

    Зокрема, повідомлялося про можливе відновлення окремих Міністерства розвитку громад і територій, Міністерства інфраструктури, Міністерства аграрної політики та Міністерства захисту довкілля. Серед кандидатів на урядові посади називали представників парламентської фракції «Слуга народу», зокрема Віталія Безгіна та Дениса Маслова. Водночас до офіційного голосування будь-які попередні списки залишаються політичними домовленостями, а не завершеними призначеннями.

    Залучення депутатів монобільшості до виконавчої влади може бути спробою покращити взаємодію Кабміну з парламентом. Попередній уряд неодноразово критикували за недостатню комунікацію з Верховною Радою, через що окремі кадрові рішення та законопроєкти не отримували достатньої підтримки.

    Одностайне внутрішнє голосування «Слуги народу» свідчить, що основний склад уряду Корецького має необхідну підтримку найбільшої парламентської фракції. Проте це не гарантує автоматичного призначення всіх кандидатів, адже остаточне рішення ухвалює Верховна Рада, а для затвердження кожного кадрового питання необхідно щонайменше 226 голосів.

    Під час попереднього формування уряду у липні 2025 року парламент голосував за більшість членів Кабміну пакетом, тоді як міністрів оборони та закордонних справ призначав окремо за президентськими поданнями. Такий підхід відповідає розподілу повноважень між прем’єр-міністром, парламентською більшістю та главою держави.

    Отже, станом на 16 липня «Слуга народу» погодила політичну основу нового уряду Сергія Корецького. Проте два найважливіші кадрові рішення — щодо керівників Міністерства оборони та Міністерства закордонних справ — залишилися відкритими. Їхнє вирішення залежатиме від подань Володимира Зеленського, висновків профільних комітетів та окремого голосування у Верховній Раді.

  • 289 голосів “за”: Верховна Рада призначила нового главу уряду

    289 голосів “за”: Верховна Рада призначила нового главу уряду

    Верховна Рада України підтримала призначення Сергія Корецького на посаду прем’єр-міністра України. За відповідне рішення проголосували 289 народних депутатів, що забезпечило необхідну конституційну більшість для затвердження нового очільника уряду.

    Кандидатуру Сергія Корецького до парламенту вніс президент Володимир Зеленський після відставки Юлії Свириденко, яка автоматично потягнула за собою припинення повноважень усього складу Кабінету Міністрів. Напередодні профільний комітет Верховної Ради рекомендував депутатам підтримати це призначення.

    До призначення на посаду прем’єр-міністра Корецький очолював НАК «Нафтогаз України». Президент Зеленський пояснював свій вибір тим, що саме Корецький є «найбільш підготовленою людиною» для керівництва урядом на нинішньому етапі, коли країна одночасно веде війну, готується до опалювального сезону, забезпечує енергетичну безпеку та продовжує переговори з міжнародними партнерами.

    Призначення Сергія Корецького стало ключовим елементом масштабного оновлення виконавчої влади, про яке президент оголосив цього тижня. Очікується, що найближчим часом Верховна Рада також завершить формування нового складу Кабінету Міністрів та розподілить міністерські портфелі.

  • «Доведеться вступити знову»: Безугла несподівано оголосила про повернення у фракцію

    «Доведеться вступити знову»: Безугла несподівано оголосила про повернення у фракцію

  • «Совок — на пенсію»: Україною прокотилася хвиля протестів через відставку Михайла Федорова

    «Совок — на пенсію»: Україною прокотилася хвиля протестів через відставку Михайла Федорова

    Україною 16 липня прокотилася хвиля мирних акцій протесту проти відставки міністра оборони Михайла Федорова. Уже зранку сотні людей вийшли на площі та до адміністративних будівель у Києві, Львові, Одесі, Харкові, Тернополі, Івано-Франківську, Черкасах, Запоріжжі, Миколаєві, Хмельницькому, Полтаві, Вінниці, Луцьку та низці інших міст. Учасники акцій заявляють, що виступають проти кадрових змін у Міністерстві оборони та закликають владу переглянути рішення щодо звільнення Федорова.

    Наймасовіша акція відбулася у Києві. Протестувальники зібралися на площі Івана Франка поблизу Офісу президента — одному з найближчих відкритих майданчиків до урядового кварталу. За оцінками журналістів «Української правди», на місці перебували щонайменше кілька сотень людей, а протягом ранку кількість учасників поступово зростала.

    Люди тримали картонні плакати із написами «Геть руки від Федорова», «Не чіпайте те, що працює», «Поверніть Федорова», «За що?», «Федоров — міністр оборони», «Влада досі у народу». Серед гасел також були «Совок — на пенсію» та «Сирського — на пенсію», які стали одними з найпомітніших під час акції. Протестувальники скандували «Ганьба!» та закликали народних депутатів не підтримувати кадрові зміни.

    Кореспонденти ТСН повідомили, що серед учасників були ветерани, військові, волонтери, громадські активісти, представники ІТ-спільноти та звичайні кияни. Багато хто наголошував, що підтримує не конкретну політичну силу, а курс на цифровізацію армії, реформування оборонних закупівель і розвиток безпілотних технологій, які асоціюються з роботою Федорова.

    Практично одночасно акції розпочалися і в інших містах країни. У Львові люди зібралися біля пам’ятника Тарасу Шевченку. В Одесі протест проходив у центрі міста, де учасники також вимагали переглянути рішення щодо зміни керівництва Міністерства оборони. У Харкові акція відбулася у Саду Шевченка, а в Івано-Франківську — біля будівлі обласної військової адміністрації після загальнонаціональної хвилини мовчання. Аналогічні заходи відбулися у Тернополі, Черкасах, Миколаєві, Запоріжжі, Хмельницькому, Луцьку, Вінниці та Полтаві.

    Мітинг у Львові / © Фото з відкритих джерел
    Мітинг в Одесі / © Суспільне
    Мітинг в Одесі / © Суспільне

    У Черкасах, за інформацією «Суспільного», перед початком акції учасники хвилиною мовчання вшанували пам’ять загиблих українських військових. Після цього протестувальники заявили, що вважають відставку Федорова помилкою та закликали владу не змінювати керівництво оборонного відомства.

    У Полтаві учасники протесту також виступили проти кадрового рішення президента. На плакатах можна було побачити написи «Клоунів — у Квартал, Федорова — в міністерство» та заклики не повертати систему управління армією до «радянських стандартів». За повідомленнями місцевих медіа, на площі біля театру імені Гоголя зібралися кілька десятків людей.

    За даними журналістів та очевидців, серед учасників акцій переважали молоді люди, ветерани, волонтери та представники громадських організацій. Частина протестувальників наголошувала, що виступає насамперед за продовження реформ у сфері оборонних технологій, розвитку FPV-дронів, цифровізації процесів та відкритості закупівель. Інші заявляли, що рішення про зміну міністра було ухвалене надто поспішно без достатнього пояснення суспільству.

    Хвиля протестів розпочалася після того, як президент Володимир Зеленський підтвердив рішення про звільнення Михайла Федорова з посади міністра оборони. Напередодні сам Федоров повідомив про завершення роботи у Міністерстві оборони, підбив підсумки своєї діяльності та заявив, що продовжить працювати над розвитком інновацій для України в іншому форматі.

    За інформацією джерел «Української правди», президент пояснював депутатам фракції «Слуга народу», що головною причиною кадрового рішення став тривалий конфлікт між Федоровим та головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським, а також необхідність реформування системи мобілізації. Офіційно ж Зеленський наголошував на необхідності оновлення уряду та підвищення ефективності взаємодії між військовим командуванням і Міністерством оборони.

    На момент проведення акцій Верховна Рада мала розглянути кадрові питання щодо нового складу уряду, включно з призначенням нового міністра оборони. За інформацією українських медіа, основним кандидатом на цю посаду є виконувач обов’язків міністра внутрішніх справ Ігор Клименко.

    Організатори наголошували, що всі акції мають мирний характер. Учасники не блокували рух транспорту та не перешкоджали роботі державних установ. Правоохоронці забезпечували порядок, а інформації про сутички чи затримання на момент публікації не надходило.

    Протести тривали в режимі живих оновлень, а організатори заявили, що готові продовжувати акції й надалі, якщо рішення про відставку Михайла Федорова не буде переглянуте. Водночас офіційної реакції Офісу президента або Верховної Ради на вимоги протестувальників станом на час публікації не було.