Позначка: верховна Рада

  • «Цунамі, яке розколе Україну»: Зеленський різко висловився про вибори під час війни

    «Цунамі, яке розколе Україну»: Зеленський різко висловився про вибори під час війни

    Президент Володимир Зеленський заявив, що проведення виборів в Україні просто зараз може стати «цунамі для держави» та призвести до глибокого розколу суспільства. За його словами, Київ готовий обговорювати виборчий процес лише за умов, які дозволять військовим, українцям за кордоном і жителям прифронтових регіонів безпечно та повноцінно проголосувати. Водночас чинне законодавство прямо забороняє проведення президентських, парламентських і місцевих виборів під час воєнного стану.

    Про це Зеленський заявив 23 серпня під час спілкування з журналістами, повідомляє Суспільне. Президент наголосив, що дискусія навколо можливих виборів триває вже не перший рік і приблизно рік тому Україну з різних сторін активно підштовхували до проведення голосування ще до завершення війни.

    За словами Зеленського, його позиція тоді полягала в тому, що питання можна було б предметно обговорювати, якби західні партнери запропонували реалістичну модель безпечних, демократичних і легітимних виборів.

    Йдеться не тільки про організацію голосування на відносно безпечних територіях України.

    Президент звернув увагу одразу на кілька груп громадян, участь яких у виборах за нинішніх умов є надзвичайно складною: військовослужбовців, людей у прифронтових регіонах та мільйони українців, які через повномасштабну російську агресію виїхали за кордон.

    Саме тому, на переконання Зеленського, просто призначити дату голосування недостатньо.

    Зеленський назвав умови для розмови про вибори

    Президент пояснив, що для реальної дискусії Україна повинна отримати конкретну відповідь на питання, яким чином забезпечити безпеку виборців і легітимність результату.

    Він наголосив, що голосувати мають отримати можливість військові, громадяни на прифронтових територіях і українці за кордоном.

    Не менш важливою є безпекова складова: проведення загальнонаціонального голосування в умовах постійних ракетних та дронових ударів Росії створює очевидний ризик для виборчих дільниць і людей, які на них перебуватимуть.

    Зеленський заявив, що західні партнери, які раніше порушували питання виборів, так і не запропонували Україні конкретної моделі, яка вирішувала б ці проблеми.

    Президент також пов’язав перспективу виборів із припиненням вогню.

    За його словами, говорити про безпечний виборчий процес практично неможливо, поки Росія продовжує повномасштабні бойові дії та Володимир Путін не погоджується на припинення вогню.

    «Вибори просто зараз — це цунамі»

    Найжорсткіше Зеленський висловився про можливі політичні наслідки кампанії під час війни.

    За його словами, вибори за нинішніх обставин несуть не лише організаційні та безпекові проблеми, а й ризик масштабного внутрішнього протистояння.

    Президент охарактеризував можливе голосування зараз як «цунамі для держави», здатне розколоти Україну.

    Він пояснив, що його стратегія полягає в іншому: провести державу через війну, зберегти її незалежність і суверенітет та вже після створення відповідних умов перейти до нормального демократичного політичного процесу.

    Фактично Зеленський дав зрозуміти, що не розглядає вибори під час активної фази війни як першочергове завдання.

    Закон прямо забороняє вибори під час воєнного стану

    Питання виборів в Україні має не лише політичний, а й чіткий юридичний аспект.

    Стаття 19 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» прямо встановлює, що в умовах воєнного стану заборонено проводити вибори президента України, Верховної Ради, органів місцевого самоврядування та Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

    Так само заборонено проведення загальнодержавних та місцевих референдумів.

    Станом на 23 серпня 2026 року воєнний стан в Україні продовжує діяти. Указ про його запровадження, вперше підписаний 24 лютого 2022 року після початку повномасштабного вторгнення Росії, неодноразово продовжувався. Чинна редакція указу враховує чергове продовження, затверджене в липні 2026 року.

    Це означає, що за чинного правового режиму провести загальнонаціональні вибори без зміни обставин або законодавства неможливо.

    При цьому Конституція передбачає механізм безперервності роботи державних інституцій під час воєнного стану. Зокрема, якщо строк повноважень Верховної Ради завершується під час воєнного або надзвичайного стану, парламент продовжує виконувати свої повноваження до першого засідання новообраної Ради після скасування такого режиму.

    Проблема не обмежується лише датою голосування

    Навіть якби правову заборону було усунено, перед Україною залишалася б ціла низка практичних проблем.

    Одна з найбільших — голосування військовослужбовців.

    Сотні тисяч українців перебувають у Збройних силах та інших військових формуваннях, значна частина — безпосередньо поблизу лінії бойового зіткнення. Організація для них повноцінного таємного голосування без створення ризиків для бойових позицій потребувала б окремої процедури.

    Друга проблема — українці за кордоном.

    Через вторгнення Росії мільйони громадян залишили країну. Наявної мережі дипломатичних установ недостатньо для того, щоб у традиційному форматі забезпечити швидке голосування такої кількості людей.

    Не менш складна ситуація з внутрішньо переміщеними особами, громадянами на прифронтових територіях та українцями, чиї виборчі адреси знаходяться на тимчасово окупованих Росією землях.

    До цього додається проблема виборчої інфраструктури: частина шкіл, адміністративних будівель та інших приміщень, які традиційно використовувалися як дільниці, зруйнована або пошкоджена війною.

    Окремий виклик — повітряні тривоги та російські удари. Виборчий процес передбачає концентрацію людей у визначених приміщеннях у конкретний день, що в умовах атак створює додаткову небезпеку.

    ЦВК вже готується до нових загроз виборам

    Попри відсутність можливості провести вибори зараз, держава вже готується до викликів, які виникнуть після завершення або істотного послаблення воєнних загроз.

    14 липня 2026 року Центральна виборча комісія схвалила концепцію, що стосується захисту виборчих процесів.

    У документі ЦВК прямо зазначила, що на тлі повномасштабної російської агресії особливої актуальності набуває захист виборів від іноземного втручання.

    Комісія звернула увагу на системні спроби Росії та її союзників дестабілізувати демократичні суспільства, зокрема шляхом втручання у виборчі процеси.

    Цей фактор може стати ще одним із ключових викликів для перших повоєнних виборів в Україні.

    Йдеться про дезінформаційні кампанії, кібератаки, спроби впливу на громадську думку та інші гібридні інструменти, які Росія вже багато років використовує проти України.

    Зеленський говорив про вибори й раніше

    Позиція президента щодо проведення голосування під час війни не є новою.

    Ще в січні 2025 року в інтерв’ю американському подкастеру Лексу Фрідману Зеленський пояснював, що вибори неможливо провести до завершення війни, якщо не змінювати чинне законодавство.

    Водночас його заяви про власну політичну перспективу змінювалися залежно від можливого сценарію завершення війни.

    У вересні 2025 року Зеленський заявив Axios, що готовий не балотуватися на наступний президентський строк, якщо Україні вдасться завершити війну з Росією. Тоді він наголосив, що його головною метою є завершення війни, а не участь у наступній кампанії.

    У лютому 2026 року президент уже уточнював, що остаточне рішення залежатиме від того, в якому стані перебуватиме країна.

    Зеленський допускав можливість участі у виборах, якщо замість повноцінного миру Україна отримає лише перемир’я і збережеться ризик відновлення війни. Водночас у разі встановлення справжнього миру він не дав однозначної відповіді щодо нового балотування.

    Вибори можуть стати одним із найскладніших питань після війни

    Таким чином, дискусія про українські вибори виходить далеко за межі питання, коли саме вони відбудуться.

    Державі необхідно буде одночасно забезпечити безпеку, участь військових, доступ до голосування для мільйонів українців за кордоном, права внутрішньо переміщених осіб, захист від російського втручання та довіру до результатів.

    Саме на цьому Зеленський і робить акцент, заявляючи про небезпеку поспішної виборчої кампанії.

    Його позиція полягає в тому, що політична конкуренція не повинна створити внутрішню кризу в момент, коли країна продовжує протистояти Росії.

    При цьому сама демократична процедура не скасовується: чинне українське законодавство передбачає проведення виборів після припинення правових обмежень, пов’язаних із воєнним станом.

    Тому ключовим питанням залишається не те, чи будуть в Україні вибори, а коли з’являться умови, за яких вони будуть одночасно безпечними, конкурентними, легітимними та доступними для всіх громадян.

  • «Не через ВЛК»: у Міноборони розкрили справжню причину звільнення Хмари з військової служби

    «Не через ВЛК»: у Міноборони розкрили справжню причину звільнення Хмари з військової служби

    Новопризначений міністр оборони України Євгеній Хмара був звільнений з військової служби не через стан здоров’я чи рішення військово-лікарської комісії, а на законній підставі, передбаченій окремо для генералів та адміралів. У Міністерстві оборони заявили, що Хмара повністю придатний до військової служби, а його перехід у цивільний статус був необхідний для призначення на посаду глави оборонного відомства.

    У Міністерстві оборони 20 серпня роз’яснили обставини звільнення Євгенія Хмари з військової служби після появи у соціальних мережах різних версій щодо того, на якій саме підставі генерал залишив службу.

    У відомстві наголосили: призначення Хмари міністром оборони вимагало отримання ним статусу цивільної особи, оскільки це прямо передбачено українським законодавством. Відповідно до статті 15 Закону України «Про національну безпеку України», міністр оборони призначається Верховною Радою за поданням президента саме з числа цивільних осіб. Така вимога діє з 1 січня 2019 року і є одним із механізмів демократичного цивільного контролю над сектором безпеки й оборони.

    Саме тому перед повноцінним призначенням Хмари на посаду необхідно було завершити юридичні процедури, пов’язані з його військовою службою.

    У Міноборони назвали точну підставу

    Як повідомили в оборонному відомстві, Хмару звільнили на підставі підпункту «е» пункту 3 частини п’ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу».

    У Міноборони пояснили, що ця норма стосується військовослужбовців вищого офіцерського складу — генералів та адміралів — які не займають штатної військової посади та перебувають у розпорядженні.

    Тобто йдеться не про звільнення через непридатність до служби, дисциплінарні причини чи стан здоров’я, а про окремий передбачений законом механізм завершення військової служби для представників вищого офіцерського складу.

    Офіційну позицію Міністерства оборони оприлюднив Укрінформ. У відомстві окремо наголосили, що спроби пов’язати звільнення Хмари з результатами ВЛК не відповідають дійсності.

    «Повністю придатний»: що заявили про ВЛК

    Найгучніша частина роз’яснення Міноборони стосується чуток про здоров’я нового міністра.

    У соцмережах після інформації про звільнення Хмари з військової служби почали з’являтися припущення, що він міг залишити її на підставі рішення військово-лікарської комісії.

    У Міноборони це категорично заперечили.

    За даними відомства, Хмара проходив військово-лікарську комісію за вимогами, які застосовуються до військовослужбовців спецпідрозділу СБУ, та був визнаний повністю придатним.

    У міністерстві прямо назвали твердження про нібито звільнення через ВЛК неправдивими.

    Цей момент є принциповим, оскільки стаття 26 Закону «Про військовий обов’язок і військову службу» справді передбачає під час воєнного стану звільнення військовослужбовців за станом здоров’я — зокрема на підставі висновку ВЛК про непридатність. Однак це інша правова підстава і, за поясненням Міноборони, до випадку Хмари вона стосунку не має.

    Навіщо міністру оборони бути цивільним

    Перехід Хмари зі статусу військовослужбовця в цивільний статус пов’язаний із принциповою конструкцією українського сектору оборони.

    Закон розділяє політичне та військове керівництво.

    Міністр оборони здійснює політичне й адміністративне керівництво Міністерством оборони та Збройними силами, але сам має залишатися цивільною особою. Безпосереднє військове командування належить військовому керівництву.

    Частина сьома статті 15 Закону «Про національну безпеку України» прямо встановлює, що очільник Міноборони призначається з числа цивільних. Закон також передбачає цивільний статус першого заступника та заступників міністра оборони.

    Таким чином, навіть багаторічний бойовий досвід Хмари не скасовував юридичної необхідності залишити військову службу перед остаточним призначенням.

    Від «Альфи» до Міністерства оборони

    Кар’єра Євгенія Хмари майже повністю була пов’язана із сектором безпеки.

    До переходу в Міністерство оборони він понад 15 років служив у Центрі спеціальних операцій «А» Служби безпеки України, відомому як «Альфа».

    Офіційний сайт СБУ раніше вказував Хмару як керівника ЦСО «А». Сам підрозділ бере участь у бойових операціях на ключових напрямках повномасштабної війни. Бійці «Альфи» були залучені до оборони Києва, Харкова, Чернігова, Сум, боїв на Луганщині й Донеччині, операцій зі звільнення окупованих територій та інших завдань.

    У 2026 році Хмара також виконував обов’язки голови СБУ. В офіційних повідомленнях Служби він фігурував у званні генерал-майора.

    Після урядових перестановок у липні Хмара перейшов до Міністерства оборони.

    17 липня розпорядженням Кабінету Міністрів №723-р на нього було покладено тимчасове виконання обов’язків міністра оборони.

    Як Хмара став міністром

    Кадрова процедура розтягнулася на кілька етапів.

    Після відставки попереднього уряду президент Володимир Зеленський оголосив про намір запропонувати кандидатуру Хмари для керівництва оборонним відомством.

    18 серпня президент вніс його кандидатуру до Верховної Ради.

    Перед голосуванням Хмара вже заявив депутатам, що звільнений з військової служби та має статус цивільної особи. Це дозволило виконати законодавчу вимогу до кандидата на посаду міністра.

    19 серпня уряд окремо звільнив його з посади заступника міністра оборони, після чого Верховна Рада підтримала президентське подання і призначила Хмару повноцінним міністром.

    Таким чином, зміна статусу була частиною кадрової та юридичної процедури, необхідної для його призначення.

    Зеленський уже назвав головне завдання Хмари

    Президент пов’язує прихід Хмари до Міноборони передусім із розвитком технологічних та далекобійних можливостей України.

    У новому зверненні 20 серпня Зеленський заявив, що очікує від Міністерства оборони розширення можливостей українських далекобійних ударів, розвитку взаємодії з виробниками українського озброєння, посилення захисту неба та збільшення спроможностей для оборонних і наступальних операцій.

    Президент окремо підкреслив бойовий досвід Хмари в «Альфі» СБУ та заявив про вже налагоджену взаємодію нового міністра з військовим керівництвом.

    Сам Хмара ще наприкінці липня говорив, що Україна має діяти проти Росії асиметрично, а не просто відповідати «ударом на удар». За його словами, удари мають системно зменшувати можливості противника, зокрема його інфраструктурний і військовий потенціал.

    Його попередня діяльність у СБУ також була безпосередньо пов’язана з далекобійними операціями. СБУ за керівництва Хмари публічно повідомляла про удари по російських НПЗ, нафтоналивній інфраструктурі та військових об’єктах в окупованому Криму.

    Що маємо в підсумку

    Отже, звільнення Євгенія Хмари з військової служби було необхідним кроком перед його призначенням міністром оборони.

    Міноборони запевняє: зі станом здоров’я це рішення не пов’язане. Хмара пройшов ВЛК за жорсткими вимогами спецпідрозділу СБУ та придатний до військової служби.

    Юридично його звільнили за спеціальною нормою статті 26 закону про військовий обов’язок, а цивільний статус був потрібний для дотримання прямої вимоги Закону «Про національну безпеку України».

    Тепер колишній генерал та багаторічний командир спецпризначенців очолює Міністерство оборони вже як цивільний посадовець — при цьому президент очікує від нього перенесення досвіду технологічних і далекобійних операцій на рівень усієї оборонної політики держави.

  • В Україні суттєво зростуть виплати дітям та дорослим з інвалідністю: хто і скільки отримуватиме з 2027 року

    В Україні суттєво зростуть виплати дітям та дорослим з інвалідністю: хто і скільки отримуватиме з 2027 року

    В Україні готуються суттєво змінити систему державної підтримки дітей з інвалідністю та людей з інвалідністю з дитинства. Верховна Рада 19 серпня ухвалила в цілому законопроєкт №14191, який передбачає підвищення розмірів допомоги та перегляд самого підходу до її нарахування.

    Нові правила мають запрацювати з 1 січня 2027 року. Йдеться не лише про збільшення щомісячних виплат: документ також змінює правила призначення надбавок на догляд та підтримки сімей, які виховують дітей з інвалідністю.

    Які виплати передбачені

    Однією з ключових змін стане суттєве збільшення базового розміру допомоги.

    За оприлюдненими після голосування даними, для повнолітніх осіб з інвалідністю з дитинства передбачаються такі мінімальні суми:

    • I група — не менше 8 000 грн;
    • II група — не менше 4 000 грн;
    • III група — не менше 3 000 грн.

    Для окремих одержувачів передбачатимуться також надбавки на догляд. Для дітей з інвалідністю розмір допомоги залежатиме від категорії та необхідності постійного догляду. Зокрема, для дітей з інвалідністю підгрупи А базова підтримка може становити від 16 тисяч гривень.

    При цьому загальна сума державної підтримки родини за певних умов може бути значно більшою, оскільки закон передбачає не лише основну виплату, а й фінансування догляду та соціальних послуг.

    Змінюється не лише сума допомоги

    Важлива частина реформи полягає в тому, що держава намагається перейти від фактично єдиної грошової виплати до комплекснішої підтримки.

    Закон врегульовує, зокрема, виплати особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю до 18 років, які перебувають на повному державному утриманні. Окремі правила передбачені для дітей, влаштованих у прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу або сім’ї патронатних вихователів.

    Перед голосуванням громадські організації наголошували, що реформа має поєднати збільшення грошової допомоги із соціальними послугами, які фінансуватимуться державою.

    Чому виплати вирішили переглянути

    Чинна система підтримки протягом тривалого часу критикувалася через низькі суми допомоги та їхню невідповідність реальним витратам сімей.

    Особливо гостро це питання стосується родин, у яких дитина потребує постійного стороннього догляду. У таких випадках один із батьків нерідко не має можливості повноцінно працювати, оскільки фактично цілодобово доглядає за дитиною.

    Саме тому під час підготовки законопроєкту акцент зробили не лише на збільшенні базової виплати, а й на підтримці догляду.

    Новий механізм має частково змінити ситуацію, коли фінансова допомога сім’ї залежить від застарілих соціальних показників і залишається значно нижчою за фактичні витрати на реабілітацію, ліки, спеціальне харчування, транспорт та постійний догляд.

    Коли почнуть платити більше

    Попри ухвалення документа Верховною Радою, нові суми не почнуть виплачувати одразу після голосування.

    Основні фінансові положення реформи мають запрацювати 1 січня 2027 року.

    До цього часу державі необхідно підготувати механізми реалізації нової системи та передбачити відповідні видатки.

    Таким чином, нинішні отримувачі допомоги до кінця 2026 року не повинні автоматично очікувати перерахунку виплат за новими ставками лише через сьогоднішнє рішення парламенту.

    Що ще передбачає закон

    Окремий блок змін стосується дітей, які виховуються поза біологічною сім’єю або перебувають у державних закладах.

    Законодавці врегулювали порядок державної допомоги для дітей, влаштованих у прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу та сім’ї патронатних вихователів.

    Також змінюються правила підтримки людей з інвалідністю з дитинства, які перебувають на повному державному утриманні.

    Це важлива частина документа, оскільки реформа охоплює значно ширше коло питань, ніж просте підвищення щомісячної соціальної допомоги.

    Що потрібно знати українцям

    Після набрання новими нормами чинності розмір допомоги залежатиме від конкретної категорії отримувача, групи інвалідності, віку та потреби у сторонньому догляді.

    Тому цифри у 3, 4, 8 чи 16 тисяч гривень не означають, що абсолютно всі отримувачі відповідної категорії матимуть однакову остаточну суму.

    До основної допомоги у визначених законом випадках можуть додаватися інші складові підтримки.

    Найближчими місяцями також мають з’явитися детальніші правила реалізації реформи, оскільки саме від підзаконних механізмів залежатиме процедура призначення та перерахунку допомоги.

    Рішення Верховної Ради фактично запускає одну з найбільших за останні роки змін у системі підтримки дітей та дорослих з інвалідністю. Основне практичне питання тепер полягає в тому, як нові норми будуть профінансовані та реалізовані з початку 2027 року.

  • «Міша, ти сам у це віриш?»: заява Федорова про вибори спричинила бурхливу реакцію українців

    «Міша, ти сам у це віриш?»: заява Федорова про вибори спричинила бурхливу реакцію українців

    Колишній міністр оборони Михайло Федоров закликав розпочати процес проведення виборів в Україні, попри воєнний стан. Його звернення спричинило гостру дискусію у соцмережах: частина українців підтримала політика, інші звинуватили його у популізмі та початку власної виборчої кампанії. Політологи також побачили у виступі ознаки переходу Федорова в опозицію до президента Володимира Зеленського.

    Увечері 18 серпня Михайло Федоров опублікував відеозвернення, у якому закликав владу провести вибори в Україні. Ексміністр визнав, що організувати голосування під час повномасштабної війни складно, однак заявив, що не вважає це неможливим.

    Звернення практично одразу стало предметом активних дискусій у соцмережах. Українці розділилися у своїх оцінках: одні побачили у словах Федорова спробу захистити демократичні процедури, інші — старт нової політичної кампанії.

    «Новий стадіон»: як українці відреагували на Федорова

    У Threads частина користувачів припустила, що звернення колишнього міністра може свідчити про формування нової політичної сили.

    Одна з користувачок поставила під сумнів щирість заяв Федорова та написала, що після перегляду звернення у неї виникло запитання: «Міша, ти сам віриш у все, що зараз говориш?». Водночас вона припустила, що за виступом може стояти підготовка нового політичного проєкту.

    Інші користувачі звинуватили Федорова у популізмі. Серед аргументів критиків — питання про те, чому ексміністр не виступав із настільки різкою критикою влади, коли сам входив до уряду, а також як саме він пропонує організувати виборчий процес в умовах щоденних російських атак.

    Водночас прихильники Федорова наголошують, що підтримували його насамперед через результати роботи у Міністерстві оборони. Частина з них заявляє, що після гучного звернення очікує від політика вже конкретних дій.

    У соцмережах з’явилися й іронічні порівняння з президентською кампанією Володимира Зеленського. Користувачі заговорили про можливий «новий стадіон», згадуючи дебати Зеленського та Петра Порошенка перед президентськими виборами 2019 року.

    Політологи заговорили про опозицію до Зеленського

    Політолог Володимир Фесенко вважає, що своєю заявою Федоров фактично перейшов в опозицію до президента Володимира Зеленського.

    За його оцінкою, йдеться не тільки про персональне протистояння. Експерт розглядає виступ як можливу «прелюдію» до власної виборчої кампанії Федорова.

    Фесенко виділив дві потенційні цілі такого кроку. Мінімальна — вплинути на політичні процеси навколо призначення нового міністра оборони. Максимальна — змінити внутрішньополітичний порядок денний та винести питання проведення виборів під час війни в центр суспільної дискусії.

    Політтехнолог Олег Постернак, своєю чергою, охарактеризував виступ Федорова як «медійний контрнаступ» проти влади. На його думку, тема виборів може стати способом перехоплення частини виборців, які критично ставляться до Зеленського.

    Що кажуть депутати про вибори під час війни

    Народний депутат Олексій Гончаренко заявив, що першочерговим завданням наразі має залишатися завершення війни, а вже після досягнення миру можна проводити вибори.

    Скептично до можливості організувати голосування в нинішніх умовах поставився і Ярослав Железняк. Він звернув увагу на щоденні російські атаки та окремі проблеми з організацією парламентських виборів, для проведення яких довелося б адаптувати чинну виборчу систему до нових реалій.

    Який рейтинг має Федоров

    На тлі дискусії показовими є результати опитування Rating Group, проведеного 5–6 серпня 2026 року.

    За наведеними у матеріалі даними, Федорову довіряють 58% опитаних, тоді як 17% заявили про недовіру. У моделюванні першого туру президентських виборів він отримав би 12,5% голосів серед усіх опитаних та посів третє місце.

    Перше місце у цьому рейтингу посідав Володимир Зеленський із 25,2%, друге — Валерій Залужний із 16,7%. Далі йшли Михайло Федоров — 12,5%, Кирило Буданов — 7,9% та Петро Порошенко — 5,6%.

    Таким чином, заява Федорова про необхідність виборів прозвучала на тлі його помітного рівня суспільної підтримки та одразу породила припущення про можливий початок самостійної політичної кар’єри. Водночас сам факт майбутньої участі Федорова у президентських чи парламентських виборах у наведеному матеріалі не підтверджується.

  • Рада перепризначила Сибігу главою МЗС: за нього проголосували 266 депутатів

    Рада перепризначила Сибігу главою МЗС: за нього проголосували 266 депутатів

    Верховна Рада України підтримала призначення Андрія Сибіги на посаду міністра закордонних справ. Таким чином дипломат продовжить очолювати українське зовнішньополітичне відомство після перезавантаження уряду.

    За відповідне кадрове рішення у середу, 19 серпня, проголосували 266 народних депутатів.

    Кандидатуру Сибіги напередодні офіційно вніс до парламенту президент Володимир Зеленський. Йдеться про проєкт постанови №15524, зареєстрований у Верховній Раді 18 серпня. Вранці 19 серпня профільний Комітет з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва рекомендував парламенту підтримати призначення.

    Сибіга залишився на чолі української дипломатії

    Фактично йдеться про перепризначення Сибіги після масштабного оновлення Кабінету Міністрів. У липні Верховна Рада звільнила його з посади глави МЗС у межах переформатування уряду. Після цього дипломат продовжив працювати у системі зовнішньополітичного відомства, а 17 липня був призначений першим заступником міністра.

    Тепер парламент повернув йому повноцінний статус міністра.

    Під час виступу у Верховній Раді Сибіга окреслив пріоритети подальшої роботи української дипломатії. Йдеться, зокрема, про посилення міжнародної підтримки України в умовах війни та продовження курсу на європейську і євроатлантичну інтеграцію.

    Що відомо про Андрія Сибігу

    Андрій Сибіга народився 1 січня 1975 року у Зборові Тернопільської області. Він закінчив Львівський державний університет імені Івана Франка, де здобув освіту у сфері міжнародних відносин, а також юридичну освіту.

    Дипломатичну кар’єру Сибіга розпочав у Міністерстві закордонних справ ще у 1997 році. Значну частину професійного шляху він працював на польському напрямку, зокрема в українському посольстві у Варшаві.

    У 2016–2021 роках Сибіга був послом України в Туреччині, після чого перейшов до Офісу президента, де працював заступником керівника. У 2024 році він повернувся до МЗС, а у вересні того ж року вперше очолив Міністерство закордонних справ.

    Тепер після рішення Верховної Ради Сибіга продовжить керувати українською дипломатією вже у складі оновленого уряду.

  • НАБУ і САП розпочали гучну спецоперацію: у справі фігурують нардепи та високопосадовці Офісу президента

    НАБУ і САП розпочали гучну спецоперацію: у справі фігурують нардепи та високопосадовці Офісу президента

    Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура вранці 19 серпня заявили про проведення масштабної спецоперації з викриття злочинної організації у вищих ешелонах української влади. За даними антикорупційних органів, її діяльність пов’язують із чинним і колишнім народними депутатами, а також високопосадовцями Офісу президента.

    Про проведення операції повідомили НАБУ та САП. Інформацію вже підтвердили низка українських ЗМІ.

    За офіційною інформацією, йдеться про злочинну організацію, яка, за даними слідства, діяла під керівництвом чинного та колишнього народних депутатів України. До її діяльності також можуть бути причетні високопосадовці Офісу президента та інші особи.

    При цьому НАБУ поки не розкриває ані імен фігурантів, ані суті ймовірної злочинної схеми, ані кількості осіб, щодо яких проводяться слідчі дії.

    У Бюро заявили, що детальну інформацію оприлюднять згодом.

    Хто може фігурувати у справі

    Офіційно прізвища ймовірних учасників організації станом на ранок 19 серпня не називалися. Тому повідомлення про конкретних політиків або посадовців наразі не можна подавати як встановлений факт.

    Водночас народний депутат Ярослав Железняк заявив, що, за його інформацією, одним із фігурантів може бути чинний депутат, пов’язаний із забороненою ОПЗЖ, якого він охарактеризував як «дуже відомого забудовника». Офіційного підтвердження цієї інформації від НАБУ чи САП наразі немає.

    На цей момент достеменно відомо лише те, що слідство говорить про чинного народного депутата, колишнього народного депутата, високопосадовців ОП та інших осіб.

    Спецоперація триває

    Заява антикорупційних органів з’явилася вранці 19 серпня. НАБУ і САП назвали свої дії саме спецоперацією з викриття злочинної організації, однак не повідомили, на якій стадії перебуває розслідування та які процесуальні дії проводяться.

    Також наразі немає офіційної інформації про можливі затримання, вручення підозр чи проведення обшуків у конкретних посадовців.

    Це важливий нюанс, оскільки в перших повідомленнях у медіа вже почали з’являтися припущення щодо можливих фігурантів. До оприлюднення матеріалів НАБУ та САП такі версії залишаються непідтвердженими.

    Чому справа може стати резонансною

    Сам масштаб заявленого кола фігурантів робить нове розслідування потенційно одним із найгучніших політичних антикорупційних сюжетів останнього часу.

    Йдеться не про окремого чиновника чи депутата. НАБУ та САП прямо використовують формулювання про «злочинну організацію», керівництво якою пов’язують одразу з чинним і колишнім парламентарями, а участь — із високопосадовцями президентського Офісу.

    Водночас до появи конкретних підозр говорити про доведену винуватість будь-кого з можливих фігурантів не можна. Остаточне рішення щодо винуватості особи може ухвалити лише суд.

    НАБУ та САП пообіцяли найближчим часом розкрити подробиці операції.

    Новина доповнюється.

  • Євгеній Хмара стане міністром оборони України

    Євгеній Хмара стане міністром оборони України

    Президент вніс кандидатуру Хмари до Верховної Ради, генерал уже йде за процедурою звільнення з військової служби, щоб відповідати закону про цивільний статус, а депутати підтверджують, що голосів за призначення вистачить. Голосування призначено на 19 серпня.

    Це рішення — прямий наслідок липневої кризи. Після відставки уряду Юлії Свириденко та публічного конфлікту Михайла Федорова з Головнокомандувачем Олександром Сирським у системі оборони виник управлінський вакуум. Федоров пішов після пів року роботи, його команда почала готуватися до виходу, а фронт і технологічні програми не могли чекати нового апаратного торгу.

    Зеленський під час призначення Хмари виконуючим обов’язки прямо сформулювавпріоритет: «великий, багато в чому безпрецедентний досвід проведення технологічних ударних операцій». Саме на цьому, за словами президента, має зараз зосередитися оборона. Не на внутрішніх апаратних війнах, а на здатності бити по логістиці, нафтопереробці та авіації противника так, щоб вартість українського удару становила лише невелику частку від завданої шкоди.

    Закон вимагає, щоб міністр оборони був цивільним. Хмара написав рапорт про звільнення зі служби. Документи вже підписані, і на момент голосування він виступатиме як цивільна особа. Це дозволяє дотримати вимогу цивільного контролю, яку Україна впроваджувала під стандарти НАТО, не змінюючи сам закон.

    Зараз Хмара вже формує свою команду. Двоє заступників — Сергій Боєв за міжнародним напрямом і Любов Галан за людським капіталом — призначені. Частина команди Федорова, за інформацією джерел, готується йти. Новий міністр отримує відомство в момент, коли від швидкості рішень щодо дронів, прямого фінансування бригад і координації далекобійних ударів залежить не лише темп війни, а й стійкість усієї системи оборони.

  • Зеленський визначився з ключовими міністрами: до Ради внесли кандидатури Хмари та Сибіги

    Зеленський визначився з ключовими міністрами: до Ради внесли кандидатури Хмари та Сибіги

    Президент України Володимир Зеленський офіційно вніс до Верховної Ради подання на призначення Євгенія Хмари міністром оборони України та Андрія Сибіги міністром закордонних справ. Голосування за обидві кандидатури очікується вже у середу, 19 серпня.

    Надходження президентських подань підтвердив голова Верховної Ради Руслан Стефанчук. За його словами, парламент розгляне кандидатури найближчим часом відповідно до Конституції та встановленої процедури.

    Таким чином, після кількох тижнів тимчасового керівництва двома ключовими відомствами кадрове питання у Міністерстві оборони та Міністерстві закордонних справ переходить до фінальної парламентської стадії.

    Андрій Сибіга після відставки попереднього уряду вже тимчасово виконує обов’язки міністра закордонних справ. В офіційній базі законодавства є розпорядження Кабінету Міністрів від 17 липня 2026 року про покладення на нього відповідних обов’язків.

    Голосування очікується 19 серпня

    За інформацією народних депутатів, голосування за кандидатури Хмари та Сибіги має відбутися у середу, 19 серпня.

    Перед винесенням питань до сесійної зали кандидатури повинні пройти розгляд профільних парламентських комітетів.

    Також депутатам розіслали графік зустрічей парламентських фракцій та груп із двома кандидатами.

    Така процедура дозволяє депутатам до голосування поставити претендентам запитання щодо майбутньої роботи, кадрової політики та пріоритетів відповідних міністерств.

    У випадку Міністерства оборони особлива увага очікувано буде прикута до подальшої реформи системи управління Силами оборони, закупівель озброєння, розвитку українського ВПК, мобілізаційних процесів та міжнародної військової допомоги.

    Для Міністерства закордонних справ серед ключових завдань залишатимуться переговори з партнерами щодо військової та фінансової підтримки, санкцій проти Росії, заморожених російських активів і майбутніх безпекових гарантій.

    Хмара може остаточно перейти з силового блоку до Міноборони

    Євгеній Хмара останні місяці став однією з ключових фігур у силовому блоці держави.

    Після кадрових змін у керівництві Служби безпеки України він певний час виконував обов’язки очільника СБУ.

    Згодом, після зміни уряду та відставки Михайла Федорова з посади міністра оборони, саме Хмарі доручили тимчасово керувати Міністерством оборони.

    Тепер президент пропонує парламенту закріпити це кадрове рішення вже на постійній основі.

    Якщо Верховна Рада підтримає кандидатуру, Хмара стане повноправним міністром оборони.

    Його можливе призначення відбувається на тлі масштабної перебудови українського оборонного сектору. Йдеться не лише про поточне управління армією, а й про систему закупівель, технологічний розвиток, дрони, ракети, цифровізацію та розширення власного оборонного виробництва.

    Що сталося з Михайлом Федоровим

    Кадрове питання в Міністерстві оборони виникло після масштабного перезавантаження уряду у липні.

    12 липня Зеленський заявив про необхідність оновлення Кабінету Міністрів та анонсував зміни також у правоохоронному блоці.

    14 липня Верховна Рада підтримала відставку тодішнього прем’єр-міністра Юлії Свириденко, що автоматично означало відставку всього Кабінету Міністрів.

    Одним із найбільш резонансних кадрових рішень стала відставка Михайла Федорова з посади міністра оборони.

    Це рішення викликало помітну суспільну реакцію. У низці українських міст проходили акції з вимогами повернути Федорова до керівництва Міністерством оборони.

    Президент пропонував йому інші варіанти роботи у державній системі, однак Федоров, за публічною інформацією, від них відмовився та заявив про бажання продовжувати роботу над реформуванням оборонного сектору.

    16 липня тимчасове керівництво Міноборони перейшло до Євгенія Хмари.

    Тепер Зеленський пропонує парламенту зробити це призначення постійним.

    Сибігу переподають на посаду глави МЗС

    Ситуація з Андрієм Сибігою дещо інша.

    Він уже очолював українське зовнішньополітичне відомство до відставки Кабміну. Після того як уряд склав повноваження, Сибіга продовжив керувати міністерством у статусі виконувача обов’язків.

    17 липня Кабінет Міністрів офіційно поклав на нього тимчасове виконання обов’язків міністра закордонних справ.

    Тому нинішнє подання фактично означає перепризначення Сибіги повноцінним главою МЗС.

    У разі підтримки парламентом він продовжить роботу без суттєвого перехідного періоду, оскільки вже керує міністерством і представляє Україну у міжнародних переговорах.

    Останнім часом Сибіга активно коментував питання заморожених російських активів, санкцій, міжнародної військової допомоги та необхідності посилення тиску на Москву.

    Чому ці призначення важливі саме зараз

    Міністерства оборони та закордонних справ є двома ключовими відомствами в умовах повномасштабної війни.

    МО відповідає за планування оборони, забезпечення війська та розвиток військових спроможностей, тоді як МЗС формує зовнішньополітичну коаліцію навколо України.

    Кадрова невизначеність у цих структурах небажана особливо в період, коли одночасно тривають бойові дії, переговори про постачання озброєння та підготовка нових фінансових пакетів підтримки.

    Саме тому внесення президентських подань фактично відкриває шлях до завершення формування нового урядового силового та дипломатичного блоку.

    Що має відбутися далі

    Після надходження подань до парламенту кандидатури повинні розглянути відповідні комітети Верховної Ради.

    Далі питання винесуть на голосування у сесійній залі.

    Для призначення кожного міністра необхідна підтримка більшості народних депутатів.

    Станом на вечір 18 серпня очікується, що обидва голосування відбудуться вже наступного дня — 19 серпня.

    Якщо парламент підтримає кандидатури, Євгеній Хмара офіційно очолить Міністерство оборони, а Андрій Сибіга продовжить роботу на посаді міністра закордонних справ уже без статусу виконувача обов’язків.

  • Кадрові ротації в уряді: Верховна Рада може розглянути нові призначення очільників міністерств уже цього тижня

    Кадрові ротації в уряді: Верховна Рада може розглянути нові призначення очільників міністерств уже цього тижня

    Верховна Рада України готується до розгляду кадрових питань щодо призначення керівників міністерств, які можуть винести на голосування у середу або четвер (19–20 серпня).

    Ключові деталі та очікування від парламенту

    • Ймовірні терміни розгляду: Голосування за нові призначення в уряді може відбутися вже протягом цього тижня (орієнтовно 19 або 20 серпня).
    • Очікування офіційних подань: Конкретні кандидатури на посади очільників відомств поки не розголошуються, оскільки народні депутати очікують на офіційні подання від Президента України.
    • Подальша процедура: Після надходження документів від глави держави кандидатури розглянуть профільні комітети парламенту перед винесенням у сесійну залу.

    Щодо процедури кадрових призначень у Раді:

    «Верховна Рада може розглянути нові кадрові призначення на посади очільників міністерств уже цього тижня. Ймовірно, відповідні питання можуть винести на голосування у середу або четвер. Водночас конкретні кандидатури поки зарано називати, оскільки парламент очікує на офіційні подання від президента України».

  • Кадрова невизначеність: ситуація навколо очільників Міноборони та МЗС

    Кадрова невизначеність: ситуація навколо очільників Міноборони та МЗС

    Напередодні нового пленарного тижня Верховної Ради питання призначення постійних очільників оборонного та зовнішньополітичного відомств залишається головною кадровою інтригою в кулуарах парламенту.

    Контекст та можливі сценарії розвитку подій

    • Міністерство оборони: Після липневої відставки Михайла Федорова та призначення т.в.о. Євгенія Хмари в суспільстві й політикумі тривали дискусії щодо можливого реваншу чи повернення ексміністра. Попри заяви самого Федорова про готовність працювати лише на цій посаді та акції підтримки, Офіс Президента не поспішає повторно подавати його кандидатуру.
    • Міністерство закордонних справ: Андрій Сибіга продовжує повноцінно виконувати свої обов’язки та керувати дипломатичним корпусом (зокрема, очолював щорічну нараду українських послів на початку серпня 2026 року). Хоча в парламентських колах регулярно виникають чутки про ймовірну ротацію голови МЗС, офіційних заяв про його відставку з боку Офісу Президента чи самого дипломата не лунало.
    • Процедурний момент: Згідно з Конституцією України, призначення голів Міноборони та МЗС належить до виключної прерогативи Президента. Поки подань немає в системі Верховної Ради, депутати не мають юридичних підстав для голосування.

    З повідомлення нардепа Олексія Гончаренка:

    «На цю хвилину в Раду Зеленським не внесене подання на посаду міністра оборони та міністра закордонних справ. Нагадаю, що пленарний тиждень Ради починається післязавтра».