Govoritinfo.com

Позначка: суд

  • Трампу заборонили виганяти журналістів: суд відновив доступ CNN, Politico та MS NOW

    Трампу заборонили виганяти журналістів: суд відновив доступ CNN, Politico та MS NOW

    Федеральний суд у США зобов’язав адміністрацію президента Дональда Трампа відновити доступ до Білого дому журналістам CNN, MS NOW та Politico, яких кількома днями раніше позбавили акредитації. Суддя Тімоті Келлі дійшов попереднього висновку, що заборона, ймовірно, суперечить Конституції США, повідомляє Reuters.

    Йдеться про тимчасове рішення на час розгляду справи. Суд зобов’язав Білий дім негайно повернути журналістам постійні перепустки та заборонив застосовувати обмеження щонайменше протягом 14 днів.

    Конфлікт почався 18 вересня, коли Трамп заявив, що CNN, MS NOW і Politico не повинні мати постійного доступу до Білого дому через матеріали, які він назвав «вигадками» та «брехнею». Наступного дня представників трьох редакцій перестали пропускати на територію президентського комплексу, а частину їхніх перепусток деактивували або вилучили.

    «Ненька інфо» вже писала про початок цього конфлікту: Трамп вигнав CNN, Politico та MS NOW із Білого дому: журналістів не пустили всередину і забрали перепустки

    21 вересня три медіа подали спільний позов проти Трампа та його адміністрації. Вони заявили, що заборона порушує Першу поправку до Конституції США, яка захищає свободу слова та преси, а також право на належну правову процедуру.

    Юристи адміністрації наполягали, що доступ до Білого дому є привілеєм, а не безумовним правом, і посилалися, зокрема, на міркування національної безпеки.

    Суддя цей аргумент не прийняв. За його словами, у матеріалах справи не було достатніх фактичних доказів того, що присутність журналістів CNN, MS NOW та Politico створювала реальну загрозу національній безпеці.

    Келлі також звернув увагу на процедуру анулювання перепусток. За його оцінкою, Білий дім, імовірно, не надав редакціям реальної можливості оскаржити рішення до того, як їхніх журналістів позбавили доступу.

    Сам Трамп ще 22 вересня заявляв, що «ймовірно» дозволить цим медіа повернутися до Білого дому, якщо відповідне рішення ухвалить суд.

    Це не перший подібний конфлікт між адміністрацією Трампа та пресою. Ще під час його першого президентського терміну Білий дім позбавляв перепустки журналіста CNN Джима Акости, однак після судового розгляду доступ було відновлено.

    Окремий конфлікт уже під час другого терміну виник із Associated Press через редакційну політику агентства щодо назви Мексиканської затоки.

    На тлі нинішньої суперечки понад 50 американських медіа та організацій із захисту свободи преси публічно підтримали CNN, MS NOW і Politico, заявивши, що доступ до влади не повинен залежати від того, чи подобається президенту редакційна політика конкретного видання.

    Остаточного рішення по суті справи поки немає. Нинішня ухвала лише тимчасово відновлює доступ журналістів і фактично заморожує заборону Трампа на період подальшого розгляду.

    Ще один релевантний матеріал «Ненька інфо» про конфлікт Трампа з CNN: «Замовкни, ти фальшива репортерка»: Трамп зірвався на журналістку CNN через запитання про Кім Чен Ина

  • Шанс на виправлення: суд дозволив кулеметнику повернутися на фронт після року самовільного залишення частини

    Шанс на виправлення: суд дозволив кулеметнику повернутися на фронт після року самовільного залишення частини

    Проблема самовільного залишення військової частини залишається одним із найскладніших викликів для підтримання дисципліни в лавах збройних сил під час тривалого збройного протистояння. Проте вітчизняна судова система демонструє гнучкий та прагматичний підхід до військовослужбовців, які усвідомили свою провину та виявили щире бажання повернутися до захисту держави. Показовим прикладом такого правосуддя стало рішення Київського районного суду міста Полтави, який звільнив від кримінальної відповідальності кулеметника, що понад рік переховувався від служби, але зрештою добровільно вирішив стати до зброї. Цей прецедент яскраво ілюструє дію нових законодавчих механізмів, спрямованих на повернення мотивованих бійців на фронт замість їхнього ув’язнення в тилу.

    Матеріали кримінального провадження розкривають непросту історію військовослужбовця, який ще двадцять першого серпня минулого року самовільно покинув місце тимчасової дислокації свого підрозділу. Боєць залишив позиції без жодного дозволу командування та за відсутності будь-яких поважних причин, фактично відсторонившись від виконання свого конституційного обов’язку. Понад рік чоловік переховувався та не брав участі в бойових діях, однак згодом його внутрішня мотивація змінилася. Двадцять п’ятого серпня поточного року втікач добровільно з’явився до відділення Державного бюро розслідувань у прифронтовому Краматорську, де офіційно заявив про своє тверде бажання продовжити військову службу та спокутувати провину перед суспільством.

    Під час судового розгляду, який завершився чотирнадцятого вересня, обвинувачений надав докази того, що він не просто планує повернутися до армії, а вже отримав офіційну згоду від командування однієї з військових частин Національної гвардії України на зарахування до їхніх лав. Дослідивши всі обставини справи, судді врахували низку ключових пом’якшувальних факторів. Вирішальним аргументом стало те, що чоловік раніше ніколи не притягувався до кримінальної відповідальності за подібні правопорушення чи дезертирство, а його рішення повернутися було абсолютно добровільним. Зважаючи на ці факти, суд постановив закрити кримінальне провадження, зобов’язавши відповідних командирів поновити бійця на службі та офіційно перевести його до лав Нацгвардії для подальшого виконання бойових завдань.

    Водночас судова практика щодо військових правопорушень знає і більш абсурдні випадки порушення дисципліни, які також завершуються випробувальними термінами. Зокрема, на Чернігівщині нещодавно винесли вирок іншому військовослужбовцю, який примудрився без поважних причин пропустити понад триста днів служби протягом п’яти років. Попри таке систематичне ухилення від виконання своїх безпосередніх обов’язків, чоловік якимось чином незаконно отримав понад чотириста сімнадцять тисяч гривень державного грошового забезпечення. За цей фінансовий та дисциплінарний проступок суд призначив йому два роки іспитового строку. Подібні інциденти трапляються і за участю цивільних осіб, коли емоційна напруга переростає у відкриті конфлікти з правоохоронцями. Так, у тому ж регіоні місцевій жительці призначили умовне покарання за те, що під час похорону загиблого воїна вона накинулася на поліцейського та вкусила його, намагаючись у такий радикальний спосіб висловити протест проти законного затримання свого чоловіка. Усі ці справи демонструють, що правосуддя в умовах воєнного стану намагається балансувати між суворістю закону та необхідністю збереження людського ресурсу для подальшої оборони країни.

  • Зерно на давніх кістках: як прокуратура вирвала з рук аграріїв унікальний курган черняхівської культури під Валками

    Зерно на давніх кістках: як прокуратура вирвала з рук аграріїв унікальний курган черняхівської культури під Валками

    Українська історична спадщина вкотре опинилася під загрозою знищення через банальну жадобу до прибутку та недбалість місцевих чиновників, проте цього разу справедливість вдалося відновити. Завдяки принциповій та наполегливій позиції органів прокуратури державі було офіційно повернуто понад тридцять чотири гектари безцінної території археологічної пам’ятки місцевого значення, відомої як «Войтенки-1». Цей масштабний історичний комплекс, розташований поблизу міста Валки, роками потерпав від незаконного сільськогосподарського обробітку, що загрожувало безповоротною втратою унікальних артефактів та руйнуванням безцінного культурного шару, який формувався тисячоліттями. Повернення цієї землі у державну власність стало не лише важливою юридичною перемогою, але й принциповим кроком у захисті національної пам’яті від сучасного аграрного варварства.

    Землі історико-культурного призначення, про які йдеться у цій резонансній справі, приховують у собі залишки масштабного поселення та великого ґрунтового могильника епохи черняхівської культури, датованого серединою третього – початком п’ятого століття нашої ери. Цей історичний період є надзвичайно важливим для розуміння етногенезу слов’ян та складних міграційних процесів на території сучасної України, адже саме тоді тут перетиналися шляхи різних племен, вирувала жвава торгівля та розвивалися ремесла, що залишили по собі унікальні сліди. Кожен сантиметр такого ґрунту потенційно містить безцінні для світової науки знахідки – від стародавньої кераміки, витончених фібул та прикрас до зброї та предметів повсякденного побуту, які дозволяють детально реконструювати життя наших далеких пращурів. Замість того, щоб стати об’єктом ретельного вивчення для вітчизняних та міжнародних археологічних експедицій або перетворитися на туристичну принаду національного масштабу, ця священна для історії територія була перетворена на звичайнісіньке поле для вирощування товарних посівів.

    Кричуща ситуація стала можливою через абсолютно незаконні маніпуляції із земельним кадастром та дозвільною документацією. Всупереч суворим нормам пам’яткоохоронного законодавства, територію унікального могильника було безпідставно та протиправно передано до комунальної власності Валківської міської ради. Місцеві чиновники, повністю проігнорувавши статус об’єкта історико-культурної спадщини, згодом передали ці тридцять чотири гектари в довгострокову оренду приватному фермерському господарству. Аграрії, не обтяжуючи себе роздумами про збереження старожитностей, безжально розорали стародавні землі важкою технікою та просто засіяли територію некрополя звичайною пшеницею, щоразу руйнуючи плугами та тракторами безцінний культурний пласт.

    Щоб зупинити це відверте знищення пам’ятки, правоохоронцям довелося пройти складний і тривалий шлях послідовного юридичного протистояння. Прокуратура ініціювала судовий розгляд, зібравши беззаперечну та масштабну доказову базу щодо незаконності відчуження історичних земель. Суди двох інстанцій після детального вивчення матеріалів повністю підтримали обґрунтований позов правоохоронного відомства, визнавши рішення про передачу землі та укладені договори оренди абсолютно недійсними та такими, що прямо суперечать інтересам держави. На сьогодні це справедливе судове рішення вже повністю виконано у практичній площині. До Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відповідні офіційні записи про скасування незаконної оренди та припинення права комунальної власності, що гарантує подальшу недоторканність комплексу «Войтенки-1» і дає надію на його повноцінне наукове дослідження майбутніми поколіннями археологів.

  • «Знищу залишки репутації Пишного»: Смілянський пішов до суду проти НБУ

    «Знищу залишки репутації Пишного»: Смілянський пішов до суду проти НБУ

    Конфлікт між генеральним директором «Укрпошти» Ігорем Смілянським та керівництвом Національного банку України перейшов у судову площину. Смілянський повідомив, що його адвокати вже подали позов проти НБУ до Київського окружного адміністративного суду. Він вимагає скасувати рішення регулятора, яким його визнали таким, що не відповідає вимогам професійної придатності керівника надавача фінансових платіжних послуг.

    «Цього тижня мої адвокати подали позов до НБУ в Київський окружний адміністративний суд з вимогою скасувати рішення про моє звільнення у зв’язку з професійною непридатністю», — заявив Смілянський.

    Керівник «Укрпошти» наполягає, що рішення Національного банку є незаконним та упередженим, і заявляє про готовність доводити свою позицію в суді.

    Однак на цьому Смілянський не зупинився. Його публічна заява перетворила юридичний конфлікт із регулятором на персональне протистояння з головою НБУ Андрієм Пишним.

    «НБУ під керівництвом пана Пишного спробував знищити мою професійну репутацію, визнавши мене професійно непридатним. Не вийшло», — написав Смілянський.

    Після цього він заявив, що тепер настала його черга «знищити в судовому порядку залишки репутації» Пишного. Це формулювання є особистою заявою Смілянського і не означає встановлення судом будь-яких порушень з боку голови Нацбанку.

    За суд платить сам Смілянський

    Окремо очільник поштового оператора наголосив, що позивається до Національного банку від власного імені, а не від імені державної компанії.

    За його словами, роботу адвокатів він також оплачує власним коштом, а «Укрпошта» не фінансує судовий процес.

    У разі перемоги Смілянський планує вимагати відшкодування понесених судових витрат.

    Гендиректор також хоче, щоб у судовому процесі Національний банк пояснив, чому саме до нього застосували настільки жорсткий підхід.

    Смілянський стверджує, що аналогічних рішень не приймали щодо керівників інших банків та фінансових установ навіть після значно більших штрафів або виявлених регулятором порушень. Це аргумент самого Смілянського, який тепер має оцінювати суд разом із доказами сторін.

    Nenka.info ще в червні писала про майбутній суд

    Для Nenka.info ця історія має пряме продовження.

    Ще 23 червня ми повідомляли, що Смілянський заявив про намір оскаржувати рішення НБУ в судовому порядку після того, як регулятор визнав його таким, що не відповідає встановленим вимогам професійної придатності.

    Тоді керівник «Укрпошти» говорив не лише про українські суди, а й про можливість подальших юридичних кроків через завдану, на його думку, репутаційну шкоду.

    Попередню історію можна прочитати тут: «Смілянський іде в суд проти НБУ» — Nenka.info.

    Тепер ця погроза стала конкретною юридичною дією: позов поданий до адміністративного суду.

    Чому НБУ взагалі взявся за Смілянського

    Нинішній конфлікт почався не у вересні.

    23 червня Національний банк визнав Смілянського таким, що не відповідає вимогам професійної придатності, встановленим для керівника надавача фінансових платіжних послуг.

    За інформацією, яку тоді оприлюднили «Укрпошта» та ЗМІ, компанія мала протягом п’яти робочих днів відсторонити Смілянського від управління в частині, на яку поширювалися вимоги регулятора, а протягом двох місяців — вирішити питання з керівником, який відповідав би встановленим критеріям.

    Водночас Смілянський фактично залишився на посаді генерального директора «Укрпошти» та 1 липня повідомив, що продовжує виконувати свої обов’язки в повному обсязі.

    Саме рішення про його професійну придатність він тепер і намагається скасувати через адміністративний суд.

    Перед цим «Укрпошту» оштрафували

    Протистоянню передував ще один епізод.

    У березні 2026 року Національний банк офіційно повідомив про застосування до АТ «Укрпошта» штрафу у розмірі 255 тисяч гривень.

    Регулятор пояснив санкцію порушенням законодавства, що регулює діяльність на платіжному ринку. За версією НБУ, компанія не подала у встановлені строки інформацію, документи або їх копії, які вимагав регулятор.

    Рішення ухвалили за результатами безвиїзного нагляду за діяльністю «Укрпошти».

    Ця деталь важлива, оскільки одна з ліній захисту Смілянського полягає саме у твердженні, що покарання щодо нього було непропорційним порівняно з підходами регулятора до інших учасників фінансового ринку.

    Однак НБУ зі свого боку пояснював свої дії виконанням функцій нагляду за надавачами фінансових платіжних послуг.

    До чого тут «Укрпошта Банк»

    У конфлікту є ще один великий фон — багаторічні плани «Укрпошти» отримати власний банківський напрям.

    Компанія вже багато років просуває ідею так званого поштового банку, який мав би використовувати величезну мережу відділень для надання фінансових послуг у містах і селах.

    У 2026 році ця тема отримала новий розвиток через намір «Укрпошти» долучитися до капіталізації Першого інвестиційного банку.

    В офіційному рішенні Нацбанку від лютого зазначалося, що Перший інвестиційний банк повідомляв про зацікавленість «Укрпошти» у наданні субординованого боргу обсягом до 200 млн грн. Водночас НБУ наголошував, що на момент ухвалення рішення юридично зобов’язувальних гарантій такої капіталізації не було — існували листи про наміри.

    Смілянський неодноразово пов’язував жорстку позицію НБУ щодо нього саме з протистоянням навколо створення «Укрпошта Банку» та власними публічними конфліктами з керівництвом регулятора.

    Це, однак, позиція керівника «Укрпошти». НБУ не підтверджував, що рішення щодо професійної придатності Смілянського було мотивоване особистим конфліктом чи бажанням заблокувати поштовий банк.

    Публічна суперечка стала особистою

    Відносини між сторонами вже давно вийшли за межі сухої дискусії між державним підприємством і фінансовим регулятором.

    Смілянський прямо називає дії НБУ «особистою помстою» з боку його керівництва. Національний банк, своєю чергою, раніше заперечував звинувачення та наголошував на необхідності дотримання «Укрпоштою» вимог корпоративного управління й контролю у сфері фінансових послуг.

    Тепер ключова частина конфлікту переходить із соцмереж і публічних заяв до суду.

    Позов поданий до Київського окружного адміністративного суду. Смілянський просить визнати незаконним та скасувати рішення Національного банку щодо його професійної непридатності.

    На момент публікації немає рішення суду, яке підтверджувало б позицію будь-якої зі сторін.

    Саме тому юридично коректно говорити не про доведену «помсту НБУ» чи неправомірність дій регулятора, а про звинувачення Смілянського та його спробу домогтися скасування рішення через суд.

    Втім, градус публічного протистояння вже різко зріс. Якщо у червні Смілянський лише заявляв, що піде до суду, то у вересні справа вже отримала конкретний позов — разом із персональною обіцянкою очільника «Укрпошти» боротися не лише за посаду та професійну придатність, а й за власну репутацію.

  • Астрологиня в матеріалах справи: екс-посолка розкрила шоковану реакцію США на арешт та відставку Єрмака

    Астрологиня в матеріалах справи: екс-посолка розкрила шоковану реакцію США на арешт та відставку Єрмака

    Гучний корупційний скандал, що завершився відставкою та кримінальним переслідуванням колишнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака, викликав серйозне занепокоєння та нерозуміння у вищих політичних колах Сполучених Штатів Америки. Американські партнери, для яких підозрюваний багато років залишався головною контактною особою від української влади, були відверто спантеличені як самим фактом вручення підозри, так і специфічними деталями оприлюднених матеріалів слідства. Колишня посолка України у США Ольга Стефанішина розкрила подробиці того, як за океаном сприйняли раптове падіння одного з найвпливовіших посадовців держави.

    Спантеличеність стратегічних партнерів
    Відставка високопосадовця відбулася всього через кілька тижнів після завершення складних міжнародних переговорів у Женеві, де сторони детально обговорювали стратегічний «мирний план», що складався з двадцяти восьми пунктів. Протягом тривалого часу саме він повністю закривав так званий американський трек, маючи прямий доступ до найвищих кабінетів у Вашингтоні. Його раптове усунення з посади на тлі серйозних корупційних звинувачень створило певний вакуум у комунікації та змусило американських дипломатів шукати пояснень щодо подальшого політичного курсу офіційного Києва.

    «Він насправді був тією людиною, яка підіймала слухавку і телефонувала секретарю Рубіо, і секретар Рубіо розмовляв з ним. І в цьому моменті, коли відбуваються такі події, звичайно, дуже багато було питань», – сказала Стефанішина.

    Астрологія в матеріалах кримінального провадження
    Окремий резонанс серед західних союзників викликали безпрецедентні матеріали негласних слідчих розшукових дій, оприлюднені представниками Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Під час судових засідань слідчі продемонстрували листування колишнього очільника Офісу президента з езотерикинею на ім’я Вероніка Анікієвич, більш відомою під псевдонімом «Вероніка Феншуй». Згідно з версією сторони обвинувачення, ці записи прямо вказують на те, що астрологиня мала безпосередній вплив на ухвалення ключових державних рішень та призначення високопосадовців. Якщо українське суспільство сприйняло цю інформацію переважно з іронією, то американські посадовці поставилися до доказів прокурорів із максимальною серйозністю, намагаючись з’ясувати реальний статус цієї особи в системі державного управління.

    «Ми всі в Україні посміялися з цього, обговорили. Це треш, угар тощо. Але в Америці цю інформацію розглядають як частину судового процесу і як те, в чому звинувачують Єрмака. Тому що ця інформація прозвучала з вуст прокурора. І тому було багато запитань», – розповіла експосолка.

    Хронологія арешту та багатомільйонна застава
    Нагадаємо, що офіційну підозру у справі про махінації навколо елітного будівництва під Києвом правоохоронні органи оголосили 11 травня 2026 року. Розслідування виявило масштабні зловживання, що стали підставою для жорстких запобіжних заходів. Вже 14 травня слідчий суддя ухвалив рішення про відправлення підозрюваного під варту, визначивши при цьому альтернативу у вигляді застави колосального розміру – 140 мільйонів гривень. Перебування посадовця в слідчому ізоляторі виявилося нетривалим, оскільки 18 травня він вийшов на волю після повного внесення визначеної судом багатомільйонної суми, продовжуючи фігурувати в кримінальному провадженні як головний підозрюваний.

     

  • $20 тисяч за інвалідність і зняття з військового обліку: у Києві затримали чоловіка

    $20 тисяч за інвалідність і зняття з військового обліку: у Києві затримали чоловіка

    У Києві правоохоронці затримали 51-річного чоловіка, якого підозрюють у вимаганні 20 тисяч доларів у військовозобов’язаного. За даними слідства, за ці гроші він обіцяв допомогти оформити другу групу інвалідності та надалі вирішити питання зі зняттям чоловіка з військового обліку.

    Про затримання повідомила Київська міська прокуратура. За інформацією правоохоронців, підозрюваний раніше працював у правоохоронних органах столиці.

    Слідство встановило, що чоловік запропонував військовозобов’язаному свою допомогу в оформленні другої групи інвалідності. Свої послуги він оцінив у 20 тисяч доларів. Підозрюваний запевняв, що після отримання відповідного статусу чоловік зможе бути знятий з військового обліку.

    При цьому фігурант використовував поширене неофіційне формулювання «білий квиток». Такий термін не є офіційною назвою документа і використовується у побуті для позначення непридатності до військової служби або звільнення від окремих військових обов’язків.

    За даними прокуратури, 51-річного чоловіка затримали під час отримання обумовленої суми. Після цього йому повідомили про підозру.

    Суд уже обрав фігуранту запобіжний захід — тримання під вартою. Водночас передбачена можливість внесення застави у розмірі 266 тисяч гривень.

    Правоохоронці продовжують досудове розслідування. Наразі публічно не повідомляється, чи мав підозрюваний реальні зв’язки з медичними установами або іншими особами, які могли вплинути на встановлення групи інвалідності. Також немає інформації про інших можливих учасників справи.

    Водночас сама інвалідність та питання військового обліку регулюються законодавством і не можуть оформлюватися лише на підставі домовленості з посередником. Тому слідству належить з’ясувати, яким саме способом затриманий планував виконати обіцяне та чи збирався залучати до цього інших осіб.

    Варто зазначити, що встановлення інвалідності саме по собі не є незаконним і здійснюється за визначеною державою процедурою. У цій справі правоохоронці розслідують саме ймовірне отримання грошей за обіцянку посприяти у набутті відповідного статусу та вирішенні питання щодо військового обліку.

    Останнім часом правоохоронці Києва та області регулярно повідомляють про викриття ймовірних схем, пов’язаних із військовозобов’язаними. Серед них — пропозиції за гроші оформити відстрочку, бронювання, документи про стан здоров’я або організувати незаконний виїзд за кордон. Водночас кожна така справа розслідується окремо, а сам факт затримання чи повідомлення про підозру не означає доведення вини особи.

    У випадку із затриманим 51-річним чоловіком одним із ключових доказів слідства може стати передача 20 тисяч доларів, під час якої його, за інформацією прокуратури, і затримали.

    Надалі правоохоронці мають встановити всі обставини справи, зокрема з’ясувати, чи мав чоловік можливість реально впливати на оформлення інвалідності та зміну військово-облікового статусу військовозобов’язаного.

    До набрання законної сили обвинувальним вироком суду чоловік вважається невинуватим.

  • Мільйонні активи російського олігарха: у державній власності кар’єр Дерипаски на Сумщині терміново виставили на приватизаційні торги

    Мільйонні активи російського олігарха: у державній власності кар’єр Дерипаски на Сумщині терміново виставили на приватизаційні торги

    Фонд державного майна України офіційно оголосив про проведення аукціону з продажу націоналізованого майна колишнього російського олігарха Олега Дерипаски. На продаж виставлено цілісний пул активів підприємства на Сумщині, стартова ціна яких становить 98,64 мільйона гривень. Торги в електронній системі Прозорро.Продажи призначені на 22 вересня 2026 року.

    Що входить до складу виставленого на аукціон пулу

    Згідно з опублікованими даними, об’єкт приватизації розташований у селі Банычи Сумської області та включає 100 відсотків корпоративних прав (державну частку у статутному капіталі ТОВ «Глуховский карьер кварцитов»), а також 22 об’єкти нерухомого майна. До повномасштабного вторгнення підприємство спеціалізувалося на видобутку цінних порід кварцитоподібного піщаняку на Баницкому родовищі, яке розташоване всього за два десятки кілометрів від державного кордону з Російською Федерацією.

    Санкційний процес проти російського мільярдера розпочався у квітні 2022 року, коли Офіс генерального прокурора та Державне бюро розслідувань наклали арешт на активи підприємства. Тоді слідство встановило, що кар’єр тривалий час працював в інтересах військово-промислового комплексу РФ, постачаючи стратегічно важливий кварцит для виробництва ферросиліцію, кристаллічного кремнію та щебеню, які згодом використовувалися російськими заводами для виготовлення озброєння. Єдиним бенефіціаром компанії через кіпрську структуру United Company Rusal Silicon Limited виступав сам Олег Дерипаска.

    Шлях до націоналізації та передачі державі

    У лютому 2023 року Вищий антикорсуд ухвалив рішення про стягнення активів олігарха в дохід держави у межах санкційних обмежень. Проте юридичний процес передачі затягнувся, і лише у 2024 році офшорну компанію остаточно вивели зі складу засновників, замінивши її на Фонд державного майна України. Тепер держава прагне повністю позбутися колишнього російського активу через відкритий аукціон, залучивши нових інвесторів до відновлення економічного потенціалу регіону.

     

  • Зруйновані мільйони через мізерний борг: компанія одіозного нардепа намагається збанкрутувати відомого виробника меду «Аскания-Пак

    Зруйновані мільйони через мізерний борг: компанія одіозного нардепа намагається збанкрутувати відомого виробника меду «Аскания-Пак

    Господарський суд міста Києва офіційно відкрив провадження у справі про банкрутство ТОВ «Аскания-Пак», яке є одним із найвідоміших вітчизняних виробників соусів та натурального меду під торговою маркою «Аскания». Приводом для ініціювання процедури стали боргові зобов’язання перед компанією «Агринол», пов’язаною зі скандальним народним депутатом.

    Суть конфлікту та позиція виробника меду

    За даними судового реєстру, формальною підставою для банкротства підприємства з багатомільйонними оборотами стала заборгованість за господарськими операціями у розмірі 330 600,98 гривні. Загальний річний дохід продовольчої компанії при цьому становить майже 800 мільйонів гривень, проте навіть попри такий масштаб бізнесу мізерний борг переріс у загрозу неплатоспроможності.

    У пресслужбі «Аскания-Пак» офіційно прокоментували ситуацію, зазначивши, що визнають основну суму заборгованості перед кредитором за періоди 2021–2022 років. Водночас компанія категорично не погоджується з додатковими фінансовими нарахуваннями, через які загальна сума претензій зросла до 607 509,18 гривні.

    «Аскания-Пак воздержалась от прямой оплаты Агринолу из-за появившейся в открытых источниках информации о связях компании с лицом, подозреваемым в государственной измене. При этом компания не отказывалась от своих финансовых обязательств и была готова выплатить основную сумму долга на основании решения суда. [Однако] Агринол не обращался с отдельным иском о взыскании основной суммы долга, а инициировал процедуру банкротства», – зазначили у продовольчій компанії.

    Подальші кроки та стабільність бізнесу

    Керівництво підприємства наголошує, що вважає відкриття справи про банкрутство необґрунтованим, тому вже готує апеляційну скаргу для оскарження рішення суду першої інстанції. Наразі жодні інші кредитори не заявляли власних майнових вимог до виробника в межах цього судового провадження.

    Попри юридичний тиск, підприємство продовжує працювати у звичному режимі, виконуючи всі поточні зобов’язання перед партнерами та споживачами. Представники компанії запевняють, що розпочатий судовий процес жодним чином не загрожує операційній діяльності інших юридичних осіб, які входять до складу загальної бізнес-групи «Аскания».

     

  • Зрада в освіті: суд заочно заарештував директора-колаборанта фейкового коледжу в Новій Каховці

    Зрада в освіті: суд заочно заарештував директора-колаборанта фейкового коледжу в Новій Каховці

    Центральний районний суд Миколаєва постановив взяти під варту без права внесення застави колишнього заступника директора Новокаховського вищого професійного училища Геннадія Іванцова. Чоловіка звинувачують у колабораціонізмі та сприянні ворогу — після окупації міста він добровільно очолив незаконно створений «Новокаховский технический колледж» і розпочав масштабну русифікацію місцевої освіти. Оскільки підозрюваний ігнорував виклики слідчих та переховується на тимчасово окупованій території, рішення про арешт ухвалено заочно.

    За матеріалами слідства, у серпні 2022 року Іванцов повністю перевів роботу очолюваного ним закладу на російські освітні стандарти. Він особисто впроваджував навчальні програми та підручники країни-агресора, перевів документацію і викладання на російську мову, а також регулярно організовував заходи з ворожою пропагандою. Крім того, зловмисник передав окупаційній адміністрації матеріально-технічну базу та службовий автомобіль українського училища. Своїм підлеглим колаборант організував виплату заробітної плати у російських рублях.

    Служба безпеки України офіційно повідомила фігуранту про підозру 7 серпня 2026 року. Суд врахував високі ризики того, що обвинувачений може продовжувати протиправну діяльність або впливати на свідків, та обрав найсуворіший запобіжний захід.

    За даними журналістських розслідувань, загалом на співпрацю з ворогом пішли 34 зі 120 співробітників закладу, частина з яких отримала фейкові керівні посади (зокрема, Марина Мельник та Віталій Павлівський). Відомо, що до повномасштабного вторгнення Іванцов тривалий час очолював місцеві ОСББ та займався адміністративно-господарською роботою. Попри зраду частини колективу, основне та найцінніше обладнання училища вдалося завчасно вивезти на підконтрольну Україні територію.

  • Маркович бере на себе роль «хрещеного батька» Буданова і долучається до порятунку Мудрої та репутації глави ОП

    Маркович бере на себе роль «хрещеного батька» Буданова і долучається до порятунку Мудрої та репутації глави ОП

    У залі Вищого антикорупційного суду 24 серпня з’явилася людина, яку рідко бачать на подібних слуханнях. Головний рабин Києва Йонатан Біньямін Маркович заявив, що готовий стати поручителем Ірини Мудрої — колишньої заступниці керівника Офісу президента, фігурантки справи «Форрест Гамп». Він говорив коротко, російською, іноді перепитуючи формулювання. Знає Мудру кілька років, тому що вона приходила «і додому, і до громади помолитися». Впевнений, що вона не підведе ні громаду, ні державу.

    Сам факт появи духовного лідера Хабаду в антикорупційному процесі вже змінює оптику. Мудра — не просто чиновниця. Вона одна з небагатьох високопоставлених євреїв в українській владі, після президента. У її кабінеті в Офісі президента висіла мезуза — Маркович особисто приніс її та провів ритуал. Сім’я відзначала єврейські свята, рабин і ребецин навідувалися. У березні цього року Мудра разом із Кирилом Будановим прийшла на Пурим до общинного центру «Бейт Менахем». Зв’язок не формальний.

    Маркович і Буданов знайомі давно. Глава військової розвідки, а потім Офісу президента регулярно з’являвся на Хануці, Ту бі-Шват, Рош га-Шані. У 2023-му Буданов особисто вручив рабину «Подяку» за «допомогу в реалізації спеціальних операцій». Вони разом садили дерева біля пошкодженої російською атакою єврейської школи «Перлина». На Хануку 2025-го генерал спеціально приїхав запалити свічки. Це публічна історія, зафіксована у фотографіях, заявах і репортажах.

    Тепер ця історія опинилася всередині найчутливішої корупційної справи останніх місяців. За версією НАБУ і САП, група, до якої входила Мудра, легалізувала 150 мільйонів гривень через структури державного «Сенс Банку», щоб внести заставу за колишнього міністра енергетики Германа Галущенка у справі «Мідас». 

    Слідство також говорить про рейдерські схеми з нерухомістю на сотні мільйонів. У записах, оприлюднених бюро, звучать посилання на «керівництво». У тексті підозри Мудрій, за даними «Української правди», є згадки про Буданова. Сам глава Офісу публічно обмежився фразою: «Все в руки суду». Джерела видання описували його стан після появи записів словами «ходить білим» — уникає зайвих контактів.

    За відомостями, отриманими редакцією, навколо Мудрої зараз вибудовується інша лінія. Її намагаються максимально відвести в тінь і прибрати з публічного простору будь-які згадки про Офіс президента — щоб розмови про керівника відомства стихли. Маркович у цій конструкції відіграє не лише роль поручителя. За тими самими даними, саме він свого часу подав кандидатуру Буданова Джареду Кушнеру. Зараз, стверджує джерело, це єдиний український політик, якого лобіює зять президента США. Очорнення Буданова Марковичу невигідне — тому нових плівок НАБУ за участю глави Офісу чекати не варто.

    Відкриті джерела частково підтверджують інфраструктуру цих зв’язків. Маркович — емісар Хабаду, руху, до якого традиційно близькі родини Кушнерів та Іванки Трамп. Українські публікації фіксували, що контакти частини еліт з адміністрацією Трампа з політичних та фінансових питань нерідко проходять через головного рабина Києва. Буданов, ставши главою Офісу в січні 2026-го, одразу опинився в центрі переговорів з американською стороною — з Кушнером і Стівом Віткоффом у Маямі та на інших майданчиках. Його військовий бекграунд і репутація людини, яка «вбивала росіян і буде вбивати», зробили його зручною фігурою для Вашингтона на тлі зміни команди після відходу Андрія Єрмака.

    Поява рабина в суді — не просто жест солідарності. Це сигнал, що навколо Буданова складається захисний контур, у якому релігійна громада, особисті зв’язки та міжнародні канали переплітаються. Мудра, поки залишається в центрі справи, створює ризик. Чим далі вона від Офісу в публічному сприйнятті, тим менше питань до того, хто саме давав вказівки і хто контролював фінансові потоки.

    Суд поки визначив Мудрій тримання під вартою з можливістю застави у 20 мільйонів гривень — значно нижче за запрошені прокуратурою 150. Поруку Марковича суд поки не прийняв як самостійний захід. Але сам факт, що духовний лідер столиці публічно став поруч із фігуранткою гучної справи, вже працює. Він пов’язує приватну історію однієї чиновниці з ширшою системою відносин, де військова розвідка, єврейська громада Києва та американські посередники опиняються в одній площині. Поки розслідування триває, баланс сил усередині Банкової залишається рухливим. 

    Буданов зберігає високий рівень суспільної довіри та роль ключового переговорника. Але будь-яка нова згадка «керівництва» в матеріалах НАБУ здатна змінити траєкторію. Поки ж навколо нього вибудовують простір, у якому незручні імена та посади поступово йдуть у тінь.