Позначка: США

  • Після Єрмака Банкова змінила правила: хто тепер входить до ближнього кола Зеленського

    Після Єрмака Банкова змінила правила: хто тепер входить до ближнього кола Зеленського

    Поїздка Володимира Зеленського до Нью-Йорка на 81-шу сесію Генеральної асамблеї ООН знову підсвітила не лише зовнішньополітичні пріоритети України, а й те, як після відходу Андрія Єрмака переформатувалося президентське оточення. У великому матеріалі «Коротко про» склад учасників візиту трактують як ознаку нової моделі: замість одного центру, який акумулював політичні, кадрові та дипломатичні важелі, навколо Зеленського працює кілька окремих фігур із власними напрямами відповідальності.

    Водночас робити остаточний висновок про «нове ближнє коло» лише зі складу однієї поїздки було б перебільшенням. Це прямо визнає і політолог Володимир Фесенко, наведений у матеріалі: делегація до Нью-Йорка була сформована під конкретні переговори на полях Генасамблеї, а не як офіційний список найвпливовіших людей Банкової.

    Проте сама структура роботи команди справді показує цікаву зміну: ключові функції дедалі більше розведені між різними посадовцями.

    Офіційні документи президента підтверджують, що до української делегації на 81-шу сесію Генасамблеї ООН увійшли, зокрема, перший заступник керівника ОП Сергій Кислиця та заступник керівника ОП Ігор Жовква. Президентське розпорядження також дозволяє главі делегації залучати до роботи інших радників та експертів.

    Паралельно в Нью-Йорку Зеленський проводив зустрічі з американськими сенаторами, Дональдом Трампом, Урсулою фон дер Ляєн, Крісталіною Георгієвою та іншими західними партнерами. Офіційно серед головних тем були санкції проти Росії, антибалістичний захист, фінансування України та можливі деескалаційні кроки.

    Саме на цьому тлі особливо помітною стала роль Давида Арахамії.

    У матеріалі «Коротко про» йому відводять функцію головного парламентського переговорника та одного з важливих каналів Банкової у Вашингтоні. Автори стверджують, що після відходу Єрмака вплив Арахамії зріс, оскільки він більше не мусить погоджувати кожен політичний крок через одного потужного керівника Офісу президента.

    Сам Арахамія офіційно залишається головою фракції «Слуга народу», тому його парламентська вага очевидна незалежно від неформальних оцінок. Але твердження про те, що саме він є «головним комунікатором» із республіканським оточенням Дональда Трампа, варто сприймати як оцінку джерел і авторів матеріалу, а не як формалізований статус.

    На «Ненька інфо» ця тема вже отримала окреме продовження. 22 вересня видання писало, що саме Арахамія, за даними джерела, міг організувати закриту зустріч Зеленського з директором ЦРУ Джоном Реткліффом через свої американські контакти. Сам факт зустрічі пізніше підтвердив Зеленський, але інформація про роль Арахамії та зміну маршруту президента походить із джерел «Ненька інфо» і офіційно не підтверджена.

    Зеленський змінив маршрут заради зустрічі з Реткліффом, яку Арахамія організував через американські та російські контакти — Ненька інфо

    Буданов — уже не «другий Єрмак»

    Окремо у матеріалі аналізується роль нинішнього керівника Офісу президента Кирила Буданова.

    Автори стверджують, що Буданов не намагається відтворювати модель тотального ручного управління, яку приписували Єрмаку. Його сфера впливу, за цією версією, значно більше зосереджена на безпеці, розвідці, переговорах та обмінах, тоді як економічні й технократичні рішення лишаються Кабміну та парламенту.

    Ця теза цікава ще й тому, що раніше в політичному середовищі обговорювали, чи не стане Буданов новим надцентром влади після Єрмака.

    «Ненька інфо» ще у червні писала про внутрішній баланс між Будановим, Арахамією та Михайлом Федоровим. Тоді видання зазначало, що замість одного домінуючого центру Банкова дедалі більше розподіляє вплив між кількома фігурами.

    Боротьба за місце біля Зеленського: Буданов, Арахамія чи Федоров? — Ненька інфо

    У нинішньому матеріалі ця модель виглядає вже більш структурованою: безпековий і частина переговорного треку — у Буданова, парламент — у Арахамії, а окремі міжнародні переговори — в інших членів команди.

    Умєров залишається людиною для закритих переговорів

    Ще однією важливою фігурою автори називають Рустема Умєрова.

    У матеріалі стверджується, що він зберігає роль одного з головних переговорників Зеленського на міжнародному напрямку, особливо в закритих контактах із американцями та представниками країн Близького Сходу.

    Це частково відповідає публічній практиці останніх місяців: Умєров регулярно брав участь у переговорах щодо можливого дипломатичного треку разом із Будановим, Арахамією та іншими представниками команди президента.

    Раніше «Ненька інфо» писала, що на одній із нарад із Зеленським щодо переговорів були присутні Умєров, Буданов, Арахамія та Кислиця.

    Тобто в міжнародному блоці Банкова фактично використовує кілька різних каналів одночасно: офіційну дипломатію через МЗС та ОП, парламентські контакти через Арахамію і закриті переговорні формати через Умєрова та Буданова.

    Шмигаль, Кислиця і Жовква — технічний блок

    Дениса Шмигаля, Сергія Кислицю та Ігоря Жовкву автори матеріалу відносять радше до групи технократів, а не до окремих політичних центрів.

    Шмигалю приписують роботу з енергетикою, підготовкою до зими та переговорами щодо фінансування. Кислиця відповідає за дипломатичну та юридичну частину зовнішньополітичної роботи, а Жовква — за протокол і технічне наповнення міжнародних візитів.

    Офіційна програма Зеленського в Нью-Йорку підтверджує, що фінансування, енергетична стійкість і ППО були серед центральних питань поїздки. Під час переговорів із Трампом ішлося про зимовий пакет ППО та спільну роботу над виробництвом перехоплювачів Patriot. З Урсулою фон дер Ляєн Зеленський обговорював фінансову стійкість і позику ЄС на €90 млрд.

    Тобто принаймні функціональний розподіл, описаний у матеріалі, частково збігається з тим, що видно з офіційного порядку денного.

    Що змінилося після Єрмака

    Найцікавіша теза матеріалу полягає в тому, що Зеленський нібито відійшов від моделі, де майже всі ключові потоки проходили через одну людину.

    У фінальній частині статті автори описують нову схему так: військовий блок концентрується навколо відповідального військового командування, безпека — навколо Буданова, парламент — навколо Арахамії, а енергетичні питання — навколо Шмигаля.

    Політолог Тарас Загородній у коментарі виданню пояснює це прагматикою: якщо одна людина більше не бере на себе всі функції попереднього керівника ОП, президент розподіляє їх між кількома менеджерами. Водночас головним центром ухвалення стратегічних рішень усе одно залишається сам Зеленський.

    А Фесенко додає важливе застереження: говорити про радикальну зміну всієї команди поки рано. На його думку, швидше йдеться про розділення функцій Єрмака на кілька напрямів, щоб жоден із нинішніх посадовців не отримав такої самої концентрації впливу.

    Саме ця формула зараз виглядає найобережнішою.

    Не «новий Єрмак» і не один новий «сірий кардинал», а кілька людей, кожна з яких відповідає за власний сегмент: Буданов — за безпековий і частину переговорного треку, Арахамія — за парламент і неформальні політичні контакти, Умєров — за частину закритої дипломатії, Шмигаль — за технократичний та енергетичний блок, Кислиця і Жовква — за дипломатичну машину.

    Наскільки ця конструкція є стійкою і хто з цих людей справді має найбільший особистий вплив на Зеленського, з відкритих джерел встановити неможливо. Але поїздка до Нью-Йорка добре показала інше: після Єрмака президентська команда працює вже не як система з одним очевидним центром посередництва, а як мережа кількох функціональних центрів навколо самого Зеленського.

  • «Це секрет»: Зеленський підтвердив таємну зустріч із главою ЦРУ і підігрів інтригу

    «Це секрет»: Зеленський підтвердив таємну зустріч із главою ЦРУ і підігрів інтригу

    Президент України Володимир Зеленський уперше особисто підтвердив, що зустрічався з директором Центрального розвідувального управління США Джоном Реткліффом під час зупинки в Ірландії. Водночас глава держави не розкрив ані змісту розмови, ані того, чи бере керівник ЦРУ окрему участь у дипломатичних контактах щодо завершення російсько-української війни.

    Про зустріч Зеленський розповів 22 вересня під час інтерв’ю головній редакторці The Wall Street Journal Еммі Такер на полях Генеральної асамблеї ООН у Нью-Йорку.

    Коли журналістка прямо запитала про його контакт із Реткліффом, президент фактично визнав, що сторони спочатку не планували робити цю розмову публічною.

    «Ми вирішили, що не будемо повідомляти, що в нас була зустріч», — сказав Зеленський.

    На це Такер відповіла, що приховувати подію вже запізно, оскільки про неї стало відомо пресі. На запитання, чи планує український президент знову зустрітися з директором ЦРУ під час перебування у США, Зеленський відповів коротко: «Це секрет».

    При цьому він не дав прямої відповіді на ще одне важливе запитання — чи відіграє Реткліфф якусь спеціальну роль у переговорах щодо можливого завершення війни.

    Саме ця невизначеність і зробила зустріч предметом особливої уваги.

    Що відомо про зустріч у Шенноні

    Першим про контакт Зеленського та Реткліффа повідомило Reuters із посиланням на двох співрозмовників, знайомих із ситуацією.

    За їхніми даними, зустріч відбулася 21 вересня в аеропорту Шеннон в Ірландії. Один зі співрозмовників агентства зазначав, що Зеленський і директор ЦРУ говорили в той момент, коли їхні літаки перебували на дозаправці. Обидва джерела відмовилися розкривати зміст розмови через чутливість теми.

    Зеленський у цей час прямував до Нью-Йорка на Генеральну асамблею ООН. Реткліфф, за даними Reuters, повертався після зустрічі з президентом Єгипту Абдель Фаттахом ас-Сісі.

    Таким чином, сам факт особистої розмови спочатку став відомий із журналістських джерел, а вже згодом його фактично підтвердив український президент.

    Чому ця зустріч викликала стільки запитань

    Головна причина — попередня поїздка директора ЦРУ до Москви.

    Менш ніж за місяць до зустрічі із Зеленським Реткліфф здійснив рідкісний і неанонсований візит до російської столиці, де спілкувався з високопоставленими представниками російських спецслужб.

    Reuters повідомляло, що однією з тем московської поїздки була Україна, хоча деталі переговорів не розкривалися. За інформацією The New York Times, Реткліфф нібито передавав російській стороні доволі песимістичну оцінку перспектив РФ у війні та закликав Москву шукати домовленості, поки її становище не погіршилося ще більше.

    Сам ЦРУ публічно детального звіту про московські переговори не оприлюднював.

    Саме тому послідовність подій — спочатку закрита поїздка Реткліффа до Москви, а менш ніж за місяць зустріч із Зеленським в Ірландії — викликала припущення про можливу посередницьку або комунікаційну роль глави американської розвідки.

    Однак станом на 23 вересня офіційного підтвердження такої ролі немає.

    «Ненька інфо» вже писала про таємну зустріч

    Про зустріч Зеленського й Реткліффа в Шенноні раніше писала й «Ненька інфо». Таємні переговори на дозаправці: Зеленський провів неформальну зустріч із директором ЦРУ на шляху до Нью-Йорка

    Тоді було відомо лише з повідомлень Reuters, що політики поспілкувалися в Ірландії, однак офіційного підтвердження від самого Зеленського ще не було.

    Пізніше «Ненька інфо» також повідомила версію джерела, за якою маршрут українського борту нібито могли змінити спеціально заради цієї зустрічі. Водночас це твердження офіційно не підтверджене, тому подавати його як встановлений факт не варто.

    Що було під час поїздки Реткліффа до Москви

    «Ненька інфо» детально стежила і за попереднім візитом директора ЦРУ до Росії. Таємний візит до Москви: чому приїжджав директор ЦРУ та що каже Буданов

    Тоді повідомлялося, що Реткліфф контактував із керівництвом російських спецслужб. Українська сторона закликала не робити поспішних висновків щодо змісту переговорів, оскільки їхній порядок денний був ширшим за суто українське питання.

    Ще один матеріал «Ненька інфо» стосувався заяви Дональда Трампа після цієї поїздки. «Щось із цього може вийти»: Трамп уперше пояснив загадковий візит директора ЦРУ до Москви

    Трамп тоді не розкривав деталей, але пов’язував візит із ширшими зусиллями своєї адміністрації щодо війни.

    Чи може Реткліфф стати частиною переговорного треку

    Таку можливість американські медіа обговорювали ще до зустрічі в Шенноні.

    За повідомленнями преси, у Вашингтоні розглядалася можливість активнішого залучення директора ЦРУ до дипломатичного процесу навколо України. Reuters також звертало увагу, що Реткліфф підтримує канали комунікації з російською стороною, а його поїздка до Москви була надзвичайно нетиповою для чинного керівника американської розвідки.

    Втім, після прямого запитання The Wall Street Journal Зеленський цього не підтвердив.

    Тому на сьогодні достовірно відомі лише три речі: Реткліфф їздив до Москви, згодом зустрівся із Зеленським у Шенноні, а зміст обох контактів залишається закритим.

    У Нью-Йорку паралельно йдуть інші переговори

    Зустріч із директором ЦРУ відбулася напередодні активної дипломатичної програми Зеленського в Нью-Йорку.

    Український президент проводив переговори з Дональдом Трампом, Урсулою фон дер Ляєн та іншими західними лідерами. Одними з головних тем стали можливе енергетичне перемир’я, протиповітряна оборона, фінансування України та перспективи подальших переговорів із Росією.

    Таким чином, закритий контакт із главою ЦРУ відбувся на тлі значно ширшої дипломатичної активності.

    Сам Зеленський поки залишив навколо нього максимальну інтригу. Його відповідь «це секрет» фактично підтвердила лише те, що тема залишається конфіденційною.

    А от будь-які твердження про те, що Реткліфф уже став офіційним посередником між Києвом і Москвою або передав Зеленському конкретні пропозиції Кремля, наразі не підтверджені.

  • Україна попросила Starlink для ударів по Росії: Трамп несподівано переадресував питання Маску

    Україна попросила Starlink для ударів по Росії: Трамп несподівано переадресував питання Маску

    Україна знову порушила перед Сполученими Штатами питання розширення можливостей Starlink для операцій проти військових цілей на території Росії. Цього разу тема прозвучала під час переговорів президента Володимира Зеленського з американським лідером Дональдом Трампом у Нью-Йорку на полях Генеральної асамблеї ООН. За даними американських медіа, відповідь Трампа була короткою: Києву необхідно обговорювати це питання з Ілоном Маском.

    Про деталі закритої частини переговорів повідомила кореспондентка Newsmax Нана Саджая, посилаючись на високопоставленого українського чиновника, ім’я якого не називається.

    За словами співрозмовника журналістки, українська сторона підняла питання про використання Starlink для операцій проти цілей у Росії. У відповідь Трамп сказав: «Вам треба поговорити про це з Ілоном», маючи на увазі засновника SpaceX Ілона Маска. Цей переказ розмови опублікували також кілька українських видань.

    Водночас важливо, що ці слова походять саме від анонімного українського джерела Newsmax. У відкритій частині зустрічі Трамп такого оголошення не робив.

    Білий дім офіційно підтвердив проведення двосторонньої зустрічі президентів 22 вересня, однак у публічних матеріалах не наводив деталей розмови щодо Starlink.

    Не згадується ця тема й в офіційному повідомленні Офісу президента України. Там зазначили, що Зеленський і Трамп говорили про можливі кроки з деескалації, дипломатію, підготовку України до зими, посилення протиповітряної оборони та роботу над запуском виробництва ракет-перехоплювачів для Patriot в Україні.

    Україна порушує питання Starlink не вперше

    Нинішня розмова не стала першою спробою Києва домогтися розширення географії використання Starlink.

    Ще наприкінці липня The Atlantic повідомляв, що Зеленський під час попередньої зустрічі з Трампом просив американського президента допомогти з можливістю застосовувати Starlink для операцій проти російських балістичних ракетних установок.

    Ідея полягала в тому, щоб використовувати супутниковий зв’язок під час операцій українських безпілотних систем на території Росії. Особливий інтерес становлять пускові установки, з яких РФ запускає балістичні ракети по українських містах.

    Про такі переговори раніше писала й «Ненька інфо». Starlink може отримати нову роль у війні: Федоров підтвердив переговори з Маском про удари по цілях у РФ

    У матеріалі йшлося про прямі консультації української сторони зі SpaceX та Маском щодо можливого розширення використання системи для операцій проти військових об’єктів на російській території.

    Starlink має для таких операцій принципове значення через можливість забезпечувати стабільний канал передачі даних на великих відстанях. У війні супутникова мережа давно використовується не лише як звичайний інтернет: вона забезпечує зв’язок військових підрозділів та може використовуватися як канал передачі даних для окремих безпілотних систем.

    Саме тому питання роботи мережі на території Росії перетворилося з технічного на політичне.

    Позиція Маска виявилася неоднозначною

    І тут історія стає складнішою.

    На початку серпня The Atlantic повідомляв, що Маск виступав проти використання Starlink українськими системами для ударів безпосередньо на території Росії. За даними джерел видання, він побоювався подальшої ескалації війни та вважав, що сторони мають рухатися до переговорного врегулювання.

    Про це також писала «Ненька інфо»: Маск не хоче дозволяти Україні використовувати Starlink для ударів по РФ

    Тоді повідомлялося, що остаточної домовленості між Києвом і Маском не було, хоча консультації тривали.

    Але наприкінці серпня з’явилася інша інформація.

    Financial Times із посиланням на поінформованих співрозмовників писала, що Маск нібито допускає використання українських дронів зі Starlink за межами України. Водночас він вважав, що дозвіл на операції такого масштабу має бути частиною політичного рішення адміністрації США, а не лише рішення SpaceX.

    Саме цей нюанс робить нову відповідь Трампа особливо цікавою.

    За версією джерела Newsmax, президент США тепер фактично переадресував питання назад Маску: «поговоріть з Ілоном». Водночас попередні повідомлення FT свідчили про протилежну конструкцію — що саме Маск очікував політичного рішення від Білого дому.

    Таким чином, публічно поки незрозуміло, хто саме має ухвалити остаточне рішення та чи змінилися позиції сторін за останні тижні.

    До того ж Kyiv Independent на початку вересня з посиланням на власні джерела повідомляв, що Маск насправді все ще заперечує проти використання Starlink для ударів на території Росії. Видання зазначало, що це суперечить більш оптимістичному трактуванню попередньої публікації Financial Times.

    Тому говорити, що Україна вже отримала дозвіл або що питання практично вирішене, наразі немає підстав.

    Зеленський навіть нагородив Маска

    Додаткового контексту цій історії надав указ Зеленського від 26 серпня. Президент України нагородив Ілона Маска орденом Свободи — однією з найвищих державних нагород.

    У документі йшлося про внесок у захист життя та свободи людей і розвиток відносин між Україною та Сполученими Штатами.

    «Ненька інфо» тоді звертала увагу, що нагородження відбулося саме на тлі переговорів Києва з Маском щодо Starlink. Неочікуваний жест Зеленського: Ілон Маск отримав один із найвищих орденів України

    Попри розбіжності щодо географії використання Starlink, технологія SpaceX залишається важливою частиною української системи військового та цивільного зв’язку. Україна і компанія також взаємодіяли для обмеження незаконного використання терміналів російською армією.

    Чому Україні потрібен Starlink саме для ударів по пускових

    За попередніми повідомленнями західних ЗМІ, однією з головних цілей Києва є російські установки для запуску балістичних ракет.

    Перехоплювати балістичні ракети значно складніше, ніж звичайні ударні безпілотники або частину крилатих ракет. Україна залежить передусім від систем Patriot та запасів дорогих ракет-перехоплювачів.

    Тому паралельно розглядається інший принцип: не лише перехоплювати вже запущену ракету, а й намагатися знищити пускову установку до запуску.

    Саме в цьому контексті The Atlantic і низка інших видань описували прохання Києва щодо Starlink. Система могла б забезпечувати передачу даних українським безпілотникам під час операцій у глибині російської території.

    Питання набуває додаткової актуальності перед зимою. За офіційними підсумками зустрічі 22 вересня, Зеленський і Трамп окремо обговорювали захист України від балістичних атак та зимовий пакет ППО. Київ і Вашингтон також продовжують роботу над можливістю виробництва ракет-перехоплювачів Patriot безпосередньо в Україні.

    Що ще обговорювали Зеленський і Трамп

    Starlink був лише одним із питань закритої частини переговорів, якщо інформація джерела Newsmax правильна.

    За словами співрозмовника журналістки, українська сторона також підтвердила готовність до взаємного припинення ударів по енергетичній інфраструктурі. Після зустрічі Зеленський публічно підтвердив, що Україна готова до такого формату за умови взаємності з боку Росії.

    При цьому український президент наголосив, що не йшлося про односторонню відмову Києва від ударів по російській енергетичній інфраструктурі.

    Офіс президента описав переговори ширше: сторони говорили про можливі деескалаційні кроки, які могли б відкрити шлях до дипломатії, та про зміцнення української ППО перед зимою.

    Після переговорів українські представники також мали продовжити консультації з Францією, Німеччиною та Великою Британією щодо можливих подальших кроків. За інформацією джерела Newsmax, напрацьовані пропозиції планували передати американським представникам для подальших контактів із російською стороною.

    Тож ситуація зі Starlink залишається невизначеною. Офіційного повідомлення про дозвіл Україні використовувати систему для ударів по території Росії станом на ранок 23 вересня немає.

    Є лише повідомлення Newsmax із посиланням на анонімного українського посадовця про те, що Київ знову порушив це питання, а Трамп запропонував говорити безпосередньо з Маском.

    На тлі попередніх суперечливих повідомлень про позицію власника SpaceX це означає, що переговори фактично тривають. І поки ні Білий дім, ні SpaceX, ні українська влада публічно не оголосили про зміну правил роботи Starlink для операцій на території Росії.

  • Зеленський змінив маршрут заради зустрічі з Реткліффом, яку Арахамія організував через американські та російські контакти

    Зеленський змінив маршрут заради зустрічі з Реткліффом, яку Арахамія організував через американські та російські контакти

    Літаки Зеленського та директора ЦРУ США Джона Реткліффа одночасно опинилися в аеропорту Шеннон в Ірландії. Під час дозаправки президент України та глава американської розвідки провели закриту зустріч. Офіційно зміст розмови не розкривається.

    За даними джерела, Зеленський спеціально змінив маршрут польоту заради цієї зустрічі. Спочатку український борт мав летіти через Францію, однак маршрут змінили на Шеннон. Саму зустріч, за словами джерела, організував Давид Арахамія через свої американські контакти та, як стверджується, на прохання російських друзів.

    Зустріч відбулася невдовзі після неоголошеного візиту Реткліффа до Москви. 25 серпня він провів переговори з головою СЗР Сергієм Наришкіним та директором ФСБ Олександром Бортниковим. За даними американських ЗМІ, однією з тем контактів була можливість подальших переговорів між Трампом, Путіним та Зеленським.

    Реткліфф зараз залишається одним з американських чиновників, які підтримують контакти як із російською, так і з українською сторонами. Тому зустріч із Зеленським у Шенноні відбулася в момент, коли Вашингтон намагається зрозуміти, наскільки Москва та Київ готові до подальшого діалогу. Водночас офіційних подробиць розмови Зеленського та Реткліффа поки немає.

    Для української сторони окремим питанням залишається роль Арахамії в організації цього контакту. Він входить до переговорної делегації України та має давні зв’язки з американськими представниками. Джерело стверджує, що саме через його контакти вдалося організувати зустріч у Шенноні, однак ця інформація поки офіційно не підтверджена.

    Більш детальна інформація про те, як проходила зустріч і про що говорили Зеленський та Реткліфф, очікується після повернення української делегації. За словами джерела, наразі оптимізму в української сторони небагато.

     

  • Бунт телекамер проти цензури: провідні мовники США оголосили бойкот Трампу через витіснення журналістів із Білого дому

    Бунт телекамер проти цензури: провідні мовники США оголосили бойкот Трампу через витіснення журналістів із Білого дому

    Протистояння між адміністрацією Дональда Трампа та американською журналістською спільнотою досягло безпрецедентного апогею, перетворившись на відкритий та солідарний демарш найбільших медійних корпорацій країни. П’ять провідних телевізійних мереж Сполучених Штатів – ABC, CBS, CNN, Fox News та NBC – ухвалили безпрецедентне спільне рішення про повне призупинення телевізійного висвітлення офіційних заходів за участю глави Білого дому. Причиною такого радикального кроку став відвертий тиск із боку президентської адміністрації, яка в ультимативній формі заборонила знімальній групі телеканалу CNN виконувати свої професійні обов’язки в межах регулярного телевізійного пулу. Цей інцидент стався безпосередньо під час підготовки до висвітлення візиту президента США до Нью-Йорка для участі в Генеральній асамблеї ООН, оголивши намагання влади запровадити вибіркову цензуру щодо незручних журналістів.

    Механізм роботи президентського телевізійного пулу є наріжним каменем гласності та відкритості американської політичної системи в умовах, коли фізичний доступ до першої особи держави є суворо обмеженим протоколом. Провідні мовники по черзі забезпечують професійну відеозйомку робочих зустрічей та публічних виступів глави держави, після чого безкоштовно та оперативно передають отримані архівні кадри сотням регіональних каналів, пресі та міжнародним редакціям по всьому світу. За графіком ротації саме двадцять першого вересня чергувати мала команда відстороненого телеканалу. Очевидно, чиновники Білого дому розраховували на легку заміну незручного мовника іншими учасниками процесу, проте прорахувалися у реакції медіаспільноти. Керівник вашингтонського бюро телеканалу Fox News і голова телевізійного пулу Браян Боттон зайняв непохитну позицію та офіційно заявив, що жодної заміни вибулого каналу не відбудеться, а телевізійний пул узагалі не працюватиме на тих заходах Трампа, які вимагають пулового доступу.

    Така безкомпромісна солідарність об’єднала мовників із кардинально різними ідеологічними поглядами та редакційними політиками, змусивши навіть консервативних журналістів відкрито стати на захист своїх опонентів. У спільній заяві керівники п’яти телекомпаній виступили із жорстким попередженням на адресу Білого дому, наголосивши на непорушності конституційних гарантій. «Громадськість має життєво важливий інтерес в отриманні точної та незалежної інформації про роботу уряду. Жодна адміністрація не повинна обмежувати роботу новинної організації через те, що їй не подобається її висвітлення», – підкреслили телемовники. Відмова від зйомок означає, що під час протокольних подій поруч із главою держави просто не буде жодної камери, яка могла б транслювати його заяви на багатомільйонну світову аудиторію, утворюючи інформаційний вакуум навколо заходів американського лідера.

    Нинішній демарш став кульмінацією затяжного та токсичного конфлікту між новою адміністрацією та незалежними засобами масової інформації, чию роботу посадовці неодноразово намагалися дискредитувати чи заблокувати. Хоча телевізійний пул продовжує виконувати свої функції на інших державних майданчиках, зокрема висвітлюючи діяльність Конгресу США та важливі події у Вашингтоні, бойкот президентських заходів став потужним інституційним сигналом. Американська медійна спільнота продемонструвала готовність ставити професійну солідарність та свободу слова вище за рейтинги чи політичні симпатії, чітко давши зрозуміти, що будь-які спроби авторитарного втручання в роботу журналістів отримають негайну та рішучу відсіч.

  • Таємні переговори на дозаправці: Зеленський провів неформальну зустріч із директором ЦРУ на шляху до Нью-Йорка

    Таємні переговори на дозаправці: Зеленський провів неформальну зустріч із директором ЦРУ на шляху до Нью-Йорка

    Президент України Володимир Зеленський провів несподівану та глибоко конфіденційну зустріч із директором Центрального розвідувального управління США Джоном Реткліффом. Цей закритий дипломатичний контакт відбувся на нейтральній території – у міжнародному аеропорту Шеннон в Ірландії, де повітряні судна обох високопосадовців одночасно здійснювали технічну дозаправку пальним. Попри неформальний характер спілкування в транзитній зоні, сам факт особистого діалогу між лідером воюючої держави та керівником ключової американської спецслужби свідчить про високу інтенсивність залаштункових консультацій навколо майбутнього безпекового треку. Сторони утрималися від офіційних заяв щодо змісту бесіди, однак геополітичний контекст події вказує на обговорення критично важливих розвідувальних даних та стратегічних оцінок перебігу протистояння.

    Зустріч розгорнулася безпосередньо під час перельоту українського президента до Сполучених Штатів для участі в заходах тижня високого рівня Генеральної асамблеї ООН. Саме в Нью-Йорку заплановано низку визначальних переговорів, серед яких ключове місце посідає особистий діалог із президентом США Дональдом Трампом. Водночас очільник американської розвідки повертався із Близького Сходу після змістовних перемовин із президентом Єгипту Абделем Фаттахом Ас-Сісі. Таким чином, перетин маршрутів двох посадовців в ірландському аеропорту дозволив синхронізувати позиції перед великими дипломатичними баталіями на полях міжнародного форуму та проаналізувати останні сигнали з ключових світових столиць.

    Особливої ваги цій розмові додає той факт, що наприкінці серпня очільник ЦРУ здійснив перший за останні п’ять років неоголошений візит до Москви. Таємна місія американського топрозвідника проходила в умовах очевидного глухого кута у мирних перемовинах та стрімкого зростання загрози прямої ескалації між Кремлем і західним блоком. За даними поінформованих джерел, головною метою візиту Реткліффа до російської столиці було донесення до керівництва силових структур агресора вкрай тверезої та песимістичної оцінки стану виснаження російської воєнної машини. Вашингтон прагнув переконати Кремль піти на укладення реалістичних домовленостей до того, як катастрофічні втрати на фронті та нищівна дія західних санкцій остаточно підірвуть внутрішню стабільність і фінансову спроможність Росії.

    Той факт, що директор американської розвідки напряму контактував із верхівкою спецслужб держави-агресора, а невдовзі після цього провів розмову з українським лідером, підтверджує активне зондування ґрунту для майбутніх компромісів. Офіційний Київ послідовно відстоює власні червоні лінії, наполягаючи на непорушності суверенітету, виведенні окупаційних сил та наданні твердих міжнародних гарантій безпеки. Несподіваний діалог в аеропорту Шеннон демонструє, що вирішальні рішення щодо подальшого сценарію війни дедалі частіше народжуються в тиші непублічних коридорів спецслужб, де оцінка реальних балансів сил на полі бою переважає гучні політичні декларації.

  • Захист неба та мораторій на удари: Макрон обговорив із Трампом енергетичне перемир’я для порятунку української зими

    Захист неба та мораторій на удари: Макрон обговорив із Трампом енергетичне перемир’я для порятунку української зими

    Президент Франції Емманюель Макрон провів важливі та насичені переговори у Нью-Йорку з американським лідером Дональдом Трампом, зосередивши ключову увагу на пошуку дієвих шляхів деескалації та захисті мирного населення в умовах триваючої російської агресії проти України. Зустріч двох впливових західних лідерів засвідчила намір скоординувати трансатлантичні дипломатичні зусилля напередодні найскладнішого зимового періоду. Французький президент прямо заявив про прагнення спільно з Вашингтоном виробити надійні механізми припинення варварських атак на об’єкти життєзабезпечення, наголосивши, що цивільне населення має отримати залізобетонний захист від щоденного терору, а світова спільнота повинна якнайшвидше створити сприятливе підґрунтя для початку серйозних субстантивних переговорів щодо умов майбутнього справедливого миру.

    Однією з головних тем нью-йоркського діалогу стала перспектива запровадження всеосяжного мораторію на удари по критичній енергетичній та цивільній інфраструктурі України. Ця ініціатива набуває особливої ваги з огляду на те, що планомірні російські повітряні нальоти несуть пряму загрозу залишити мільйони українських родин без електрики, тепла та водопостачання в період сильних морозів. За словами глави французької держави, на переговорах також порушувалися стратегічні питання стабілізації глобального енергетичного ринку, захисту світових логістичних маршрутів, гарантування свободи судноплавства в Ормузькій протоці на тлі близькосхідної напруги та взаємного припинення вогню в акваторії Чорного моря. Паризька дипломатія розглядає подібне енергетичне перемир’я як один із ключових перших кроків, здатних розблокувати ширший мирний процес та вивести його на рівень стійких домовленостей.

    Практичне втілення цих ініціатив не обмежується лише деклараціями за столом переговорів, але й підкріплюється потужним військово-технічним посиленням українського оборонного потенціалу. Французький лідер анонсував окрему предметну розмову з президентом України Володимиром Зеленським, під час якої детально обговорюватиметься пакет надзвичайної допомоги з боку країн «Великої сімки». Париж бере на себе чіткі зобов’язання стояти пліч-о-пліч із Києвом протягом усієї зими, посилюючи протиповітряний щит держави через підписання контрактів на термінове постачання новітніх радіолокаційних станцій та значної партії ракет-перехоплювачів. Надійна ППО розглядається європейськими союзниками як головна матеріальна гарантія безпеки, без якої будь-які дипломатичні домовленості залишатимуться вразливими перед підступністю ворога.

    Ця поїздка за океан стала для французького президента нагодою провести відвертий і прямий діалог із Дональдом Трампом, аби скерувати позицію нової американської адміністрації в конструктивне русло та зберегти непохитну підтримку України з боку західного блоку. Зближення позицій Парижа та Вашингтона довкола захисту української енергетики демонструє, що попри всі внутрішньополітичні зміни на Заході, безпека мирних українських міст та збереження інфраструктури залишаються непорушним пріоритетом для провідних демократичних держав світу.

     

  • Готується можлива зустріч Зеленського з Трампом

    Готується можлива зустріч Зеленського з Трампом

    Наша редакція ще 19 вересня першою писала про зустріч Зеленського з Трампом, яку сторони могли провести. Тоді ми повідомляли, що такий контакт обговорюється і що зустріч може відбутися.

    На той момент офіційного підтвердження зустрічі не було, тому йшлося саме про попередні обговорення. Конкретні дата та формат зустрічі також ще не були визначені.

    Зараз тема цього контакту знову стала актуальною. Обговорення зустрічі триває, і, якщо сторони домовляться щодо всіх деталей, вона може відбутися.

    Водночас поки немає підстав говорити, що всі питання вже остаточно узгоджені. Дата, місце та формат переговорів можуть змінитися в процесі подальших обговорень.

    Якщо домовленостей буде досягнуто, більше деталей стане відомо вже ближче до самої зустрічі. Наразі ж ідеться про те, що такий контакт перебуває на стадії обговорення та залишається одним із варіантів розвитку подій.

     

  • Енергетична деескалація та кулуарні компроміси: чого насправді очікує Київ від доленосної зустрічі Зеленського з Трампом

    Енергетична деескалація та кулуарні компроміси: чого насправді очікує Київ від доленосної зустрічі Зеленського з Трампом

    Очікувана зустріч президента України Володимира Зеленського з очільником Білого дому Дональдом Трампом у Нью-Йорку обіцяє стати однією з найбільш обговорюваних дипломатичних подій осені, здатною окреслити контури подальшого перебігу війни та визначити параметри майбутнього мирного процесу. Попри високий рівень суспільного напруження та завищені очікування, в українських владних колах налаштовані на стриманий та прагматичний лад. Інформовані дипломатичні джерела зазначають, що українська сторона наразі не плекає ілюзій щодо раптових історичних проривів, проте розглядає ці переговори як критично важливий інструмент для стабілізації ситуації напередодні зими. Ключовий акцент під час особистого діалогу двох лідерів буде зміщено на питання так званої енергетичної деескалації – проблеми, яка стала головним каменем спотикання у відносинах між Києвом і новою американською адміністрацією.

    Запланована на двадцять друге вересня зустріч має відбутися у другій половині дня за київським часом на полях міжнародних дипломатичних форумів у Сполучених Штатах. Раніше український лідер прямо наголошував, що безпосередній контакт із Дональдом Трампом може мати вирішальний вплив на весь подальший дипломатичний трек. Головним предметом обговорення стане спроба взаємного обмеження ударів по об’єктах енергетичної інфраструктури. Офіційний Київ дав чітко зрозуміти, що готовий продемонструвати гнучкість і піти на призупинення нищівних дронових атак на російські нафтопереробні заводи, які викликають неабияке занепокоєння у Вашингтона через коливання світових цін на пальне. Проте ця готовність є строго взаємною: Україна вимагає від Кремля аналогічних кроків щодо негайного припинення системного повітряного терору проти української генерації, підстанцій та розподільчих мереж, які залишаються під постійним прицілом ракет та дронів-камікадзе.

    Паралельно з цим український президент зробив надзвичайно гучну та резонансну заяву щодо можливих прямих переговорів із керівником країни-агресора. Володимир Зеленський уперше за тривалий час публічно допустив імовірність особистого контакту з російським диктатором, однак висунув непохитну вимогу – така зустріч повинна мати виключно практичну спрямованість і завершитися гарантованим, конкретним результатом, а не перетворюватися на чергову виставу кремлівської пропаганди. Глава держави відверто зізнався, що сама думка про необхідність діалогу з воєнним злочинцем не викликає в нього жодних позитивних емоцій і такий епізод безумовно не стане найкращим днем у його житті. Проте заради збереження життів громадян, порятунку суверенітету та завершення кривавої бійні Київ готовий використовувати навіть найскладніші дипломатичні важелі.

    Цей комплексний підхід демонструє, що Україна намагається грати на випередження у великій геополітичній грі, пропонуючи американським партнерам реалістичні та зрозумілі сценарії зниження градуса напруги без шкоди для національних інтересів. Встановлення чітких червоних ліній та одночасна демонстрація готовності до конструктивних рішень дозволяють Києву вибивати з рук опонентів аргументи про нібито небажання завершувати протистояння. Результати нью-йоркського діалогу покажуть, чи спроможний новий очільник Сполучених Штатів конвертувати свій політичний капітал у реальний тиск на Москву, або ж енергетична деескалація залишиться лише черговою дипломатичною ілюзією на тлі підготовки до ще запекліших зимових боїв.

  • Дипломатичний міст Ердогана: Анкара прагне перезапустити мирні переговори щодо України та покладає надії на США

    Дипломатичний міст Ердогана: Анкара прагне перезапустити мирні переговори щодо України та покладає надії на США

    Офіційна Анкара продовжує докладати активних зусиль для повернення російсько-української війни у дипломатичне русло, сподіваючись на швидку реанімацію повноцінного переговорного процесу щодо досягнення миру. Турецьке керівництво розраховує на подальший розвиток багатосторонніх консультацій та прагне відігравати провідну посередницьку роль у зближенні позицій сторін. Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган нині проводить інтенсивні переговори з ключовими західними лідерами, намагаючись надати нового потужного імпульсу дипломатичному треку. Відновлення діалогу залишається безумовним пріоритетом для турецького президента, який прагне задіяти всі наявні зовнішньополітичні важелі впливу, аби запобігти подальшому розростанню бойових дій у Чорноморському регіоні.

    Особливі надії у цьому процесі турецька сторона покладає на активізацію зовнішньополітичних зусиль офіційного Вашингтона. В Анкарі розраховують, що нові мирні ініціативи американської адміністрації та її безпосередній контакт із ключовими світовими гравцями нарешті приведуть до конкретних практичних результатів. Туреччина вже тривалий час позиціонує себе як універсальний геополітичний майданчик, здатний підтримувати сталі робочі контакти як із країнами Північноатлантичного альянсу та Києвом, так і з Москвою. Саме турецька дипломатія раніше забезпечувала функціонування критично важливих гуманітарних коридорів у Чорному морі та сприяла організації складних раундів обміну полоненими, демонструючи прагматичний підхід до вирішення локальних кризових питань.

    Прагнення турецького лідера перезапустити переговорний процес розгортається на тлі надзвичайно складної геополітичної динаміки, де напруженість на лінії зіткнення поєднується з пошуком компромісних рішень на міжнародній арені. Турецька влада наполягає на тому, що затяжна війна на виснаження завдає непоправної шкоди безпековій та економічній стабільності всього регіону, створюючи додаткові загрози для міжнародної торгівлі, судноплавства та енергетичних маршрутів. З огляду на це Анкара намагається синхронізувати власні дипломатичні кроки з партнерами, виступаючи за створення стійкої платформи для прямих контактів.

    Водночас досягнення реальних мирних домовленостей залишається під великим питанням через принципову розбіжність у позиціях ворогуючих сторін. Для України ключовою передумовою будь-якого справедливого врегулювання залишається збереження територіальної цілісності, надійні гарантії безпеки та повне виведення окупаційних військ, тоді як Кремль продовжує висувати ультиматуми та здійснювати щоденні масовані атаки на цивільну інфраструктуру. Попри ці глибокі протиріччя, турецька сторона зберігає оптимізм, наголошуючи, що дипломатичний шлях не має альтернативи, а скоординована позиція західних союзників разом із тиском американської адміністрації може створити необхідні передумови для початку субстантивних переговорів уже в найближчій перспективі.