Govoritinfo.com

Позначка: шахрайство

  • Нова підозра Коломойському: слідство заявляє про схему на понад 100 млн грн із коштами ПриватБанку

    Нова підозра Коломойському: слідство заявляє про схему на понад 100 млн грн із коштами ПриватБанку

    Українському бізнесмену Ігорю Коломойському повідомили про нову підозру у справі, пов’язаній із заволодінням коштами одного з найбільших банків країни — ПриватБанку. За даними слідства, йдеться про суму понад 100 мільйонів гривень, яку, за версією правоохоронців, було виведено через фінансові схеми ще у 2014 році.

    Про нові епізоди кримінального провадження повідомили Служба безпеки України та Офіс Генерального прокурора. У відомствах заявили, що задокументували додаткові факти діяльності колишнього бенефіціарного власника фінансової установи. Хоча ім’я підозрюваного офіційно не називається, за даними медіа, йдеться саме про Ігоря Коломойського.

    Слідство вважає, що у 2014 році було реалізовано схему незаконного заволодіння коштами банку через механізм кредитування підконтрольних компаній. За версією правоохоронців, підприємства отримували значні кредити без належного забезпечення і без реальної господарської діяльності. Надалі ці кошти проходили через розгалужену мережу юридичних і фізичних осіб, що дозволяло створювати видимість законних фінансових операцій.

    У Службі безпеки України зазначають, що кінцевою метою таких дій було виведення коштів на рахунки осіб, які могли бути організаторами схеми. Зокрема, за матеріалами справи, частина фінансових ресурсів була перерахована на особисті рахунки під виглядом виконання договірних зобов’язань. Один із таких епізодів стосується переказу значної суми коштів у грудні 2014 року з підконтрольного підприємства.

    Правоохоронці також повідомляють, що джерелом коштів були кредитні ресурси банку, які використовувалися у схемі так званого перекредитування. Такий механізм дозволяв не лише виводити гроші, а й маскувати їхній рух через фінансову систему. До реалізації схеми, за попередніми даними, могли бути залучені службові особи банку, керівники підприємств та інші учасники, які забезпечували транзит активів і оформлення документів.

    Слідчі кваліфікують дії за частиною четвертою статті 190 Кримінального кодексу України — шахрайське заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, вчинене у складі організованої групи. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком до 12 років.

    У правоохоронних органах наголошують, що досудове розслідування триває, а всі обставини справи мають бути встановлені в межах законної процедури. Водночас відповідно до Конституції України особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в суді.

    Це не перша підозра, висунута Ігорю Коломойському. Із вересня 2023 року він перебуває під вартою в межах іншого кримінального провадження, пов’язаного з підозрами у шахрайстві та легалізації коштів. Крім того, у травні 2024 року йому також було оголошено підозру у справі про можливу причетність до організації замовного вбивства.

    Справи, пов’язані з ПриватБанком, залишаються одними з найрезонансніших в історії українського фінансового сектору. Після націоналізації банку держава неодноразово заявляла про необхідність розслідування схем, які могли призвести до значних збитків. Нові епізоди, про які повідомляють правоохоронці, свідчать про те, що слідство продовжує виявляти додаткові факти та розширювати обсяг обвинувачень.

    Експерти зазначають, що подібні справи мають не лише юридичне, а й економічне значення, адже йдеться про довіру до банківської системи та ефективність боротьби з фінансовими злочинами. Водночас остаточні висновки щодо вини чи невинуватості підозрюваного може зробити лише суд.

    Нова підозра у справі про можливе заволодіння коштами ПриватБанку стала черговим етапом у тривалому розслідуванні діяльності колишнього власника фінансової установи. Слідство триває, а подальший розвиток подій залежатиме від зібраних доказів і рішень судових органів.

  • У Києві псевдоспівробітник СБУ виманив у народної артистки понад 6 млн грн

    У Києві псевдоспівробітник СБУ виманив у народної артистки понад 6 млн грн

    У Києві правоохоронці викрили масштабну шахрайську схему, жертвою якої стала 71-річна народна артистка України. Як повідомили у Національній поліції України та Київській міській прокуратурі, 36-річному чоловікові вже оголошено підозру, йому загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    За даними слідства, зловмисник діяв за заздалегідь продуманою схемою психологічного тиску та маніпуляцій. Він зателефонував потерпілій і представився співробітником Служби безпеки України. Під час розмови чоловік почав залякувати жінку, заявляючи про нібито підозри у державній зраді. Щоб посилити довіру до своїх слів, він надіслав їй фіктивну повістку та наполягав на повній конфіденційності, забороняючи повідомляти про розмову будь-кому.

    Надалі шахрай переконав жінку, що її заощадження необхідно терміново передати на «перевірку». За легендою, правоохоронні органи мали встановити, чи не мають ці кошти «російського походження». Він запевнив, що після завершення перевірки всі гроші будуть повернуті.

    Щоб остаточно переконати потерпілу, зловмисник провів із нею відеозв’язок. Під час розмови він змусив жінку показати всі наявні готівкові кошти, імітуючи проведення «обшуку» в режимі реального часу. Такий метод, за словами правоохоронців, є одним із найпоширеніших у подібних схемах, адже створює у жертви ілюзію офіційної процедури.

    Після цього псевдоправоохоронець організував особисту зустріч. Під час неї артистка передала йому 128 тисяч доларів готівкою. На цьому шахрай не зупинився: згодом він знову зв’язався з жінкою і заявив, що вона нібито не передала всі свої кошти на «перевірку».

    Під психологічним тиском потерпіла здійснила ще кілька переказів — загалом близько 400 тисяч гривень — на різні банківські рахунки, які вказував зловмисник. Лише після третього контакту жінка розповіла про ситуацію сусідці, яка порадила негайно звернутися до поліції.

    У ході розслідування правоохоронці встановили, що отримані кошти підозрюваний оперативно перевів у криптовалюту та передав іншим особам, що значно ускладнює їх відстеження. При цьому, за попередніми даними, сам фігурант залишив собі лише близько 900 доларів, що може свідчити про його роль як виконавця у ширшій злочинній схемі.

    Чоловіку повідомлено про підозру за частиною 5 статті 190 Кримінального кодексу України — шахрайство, вчинене в умовах воєнного стану в особливо великих розмірах. Наразі суд обирає йому запобіжний захід. Якщо вину доведуть, йому загрожує до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна.

    Правоохоронці зазначають, що подібні випадки шахрайства останнім часом стають дедалі поширенішими. Зловмисники активно використовують тему війни, імітуючи діяльність силових структур, щоб посилити психологічний вплив на жертв. Особливо часто мішенню стають літні люди, які можуть легше піддатися тиску та довіритися «офіційним» голосам.

    Серед типових ознак таких схем — терміновість, залякування, вимоги зберігати таємницю, а також прохання передати гроші готівкою або здійснити перекази на невідомі рахунки. Жодна державна структура, включно з Службою безпеки України чи поліцією, не проводить «перевірок коштів» шляхом їх вилучення у громадян.

    У Національній поліції України закликають громадян бути максимально обережними: не виконувати вказівки невідомих осіб, навіть якщо ті представляються працівниками державних органів, перевіряти інформацію через офіційні канали та негайно повідомляти про подібні випадки правоохоронцям.

    Цей випадок у Києві став черговим нагадуванням про те, наскільки винахідливими можуть бути шахраї та як важливо зберігати критичне мислення навіть у стресових ситуаціях.

  • Поліція викрила шахраїв, які збирали гроші на авто для ЗСУ під виглядом відомих фондів

    Поліція викрила шахраїв, які збирали гроші на авто для ЗСУ під виглядом відомих фондів

    Національна поліція України повідомила про викриття масштабної організованої шахрайської схеми, учасники якої збирали гроші нібито на закупівлю та доставку автомобілів для Збройних сил України, використовуючи імена відомих благодійних організацій та волонтерських ініціатив. Про це йдеться в офіційному повідомленні Нацполіції.

    За даними слідства, зловмисники діяли з перших місяців повномасштабного вторгнення Росії та системно ошукували військових і цивільних, розміщуючи в інтернеті оголошення про продаж і доставку автомобілів із країн Європи за нібито «зниженими цінами» для потреб фронту.

    Правоохоронці встановили, що учасники схеми масово створювали фейкові оголошення на різних онлайн-платформах і в соцмережах. Вони представлялися митними брокерами, водіями автовозів, волонтерами, а також нібито працівниками благодійних організацій.

    Найчастіше шахраї прикривалися іменем відомого благодійного фонду, пов’язаного з волонтером Сергієм Притулою, використовуючи його репутацію для підвищення довіри до оголошень.

    За інформацією поліції, це дозволяло зловмисникам переконувати військових та громадян у «реальності» постачання автомобілів і швидко отримувати передоплату.

    Слідство встановило, що після першого контакту з «клієнтами» шахраї вимагали повну або часткову передоплату за нібито доставку автомобілів із Європи.

    Далі, щоб зміцнити довіру та уникнути підозр, вони просили військових записати відеоподяки за «отриману допомогу» або за «очікувану доставку авто», пояснюючи це нібито потребами звітності.

    Надалі ці відео використовувалися повторно — для обману нових жертв, створюючи ілюзію успішно реалізованих поставок техніки на фронт.

    Водночас автомобілі ніколи не доставлялися, а отримані кошти привласнювалися організаторами схеми.

    За оцінками Національної поліції, щомісячні збитки від діяльності шахрайської організації перевищували 5 мільйонів гривень.

    Правоохоронці наголошують, що йдеться про системну діяльність, яка охоплювала різні регіони та тривалий час функціонувала під виглядом волонтерських ініціатив.

    Точна кількість потерпілих наразі встановлюється, однак слідство вважає, що йдеться про десятки або навіть сотні випадків шахрайства, зокрема із залученням військових підрозділів, які самостійно шукали транспорт для виконання бойових завдань.

    Ключовим етапом розслідування стала екстрадиція організатора схеми з Естонії до України. За даними слідства, це громадянин України, який раніше вже притягувався до кримінальної відповідальності за кордоном і фігурував у справах про шахрайство в Україні.

    Після затримання на території Естонії його передали українським правоохоронним органам у межах процедури екстрадиції. Суд уже обрав запобіжний захід — тримання під вартою без права внесення застави.

    Поліція повідомляє, що наразі триває активна робота з встановлення інших учасників злочинної організації. Частина з них, за даними слідства, перебуває за межами України.

    Правоохоронці відпрацьовують міжнародні зв’язки схеми, канали виведення коштів, а також можливі фейкові акаунти та платформи, через які здійснювався збір грошей.

    Не виключається, що організована група могла мати розгалужену структуру з різними виконавцями, які відповідали за пошук «клієнтів», комунікацію та фінансові операції.

    Національна поліція закликає громадян бути максимально уважними до будь-яких зборів коштів на допомогу армії, особливо якщо йдеться про великі суми або «термінові закупівлі».

    Правоохоронці наголошують, що всі благодійні ініціативи необхідно перевіряти через офіційні канали, а також користуватися лише перевіреними фондами та організаціями.

    «Кожне звернення має значення. Гаряча лінія: +380 95 681 17 13», — повідомили в Нацполіції.

    У відомстві підкреслюють, що подібні шахрайські схеми завдають шкоди не лише окремим громадянам і військовим, а й підривають довіру до волонтерського руху, який відіграє критичну роль у забезпеченні ЗСУ під час війни.

  • Шахраї захопили соцмережі: які схеми найбільше “коштують” користувачам

    Шахраї захопили соцмережі: які схеми найбільше “коштують” користувачам

    У 2025 році соціальні мережі остаточно закріпилися як один із головних інструментів для інтернет-шахраїв, попри те, що користувачі загалом стали краще усвідомлювати ризики онлайн-обману. Масштаби проблеми продовжують зростати як у США, так і глобально, а самі схеми стають складнішими та більш переконливими.

    За даними Федеральної торговельної комісії США (FTC), у 2025 році американці втратили близько 2,1 млрд доларів через шахрайські схеми, що починалися в соціальних мережах. Це приблизно у вісім разів більше, ніж у 2020 році. Майже 30% людей, які повідомили про фінансові втрати через онлайн-афери, зазначили, що перший контакт із шахраями відбувався саме через соцмережі. У глобальному масштабі міжнародні правоохоронні органи оцінюють загальні збитки від інтернет-злочинності у 2025 році більш ніж у 20 млрд доларів.

    Найбільше шахрайських активностей фіксується на платформах компанії Meta. Facebook залишається головним майданчиком для масових схем обману, Instagram активно використовується для рекламних афер та просування фейкових брендів, а WhatsApp часто застосовується для персонального контакту з жертвами, де шахраї вибудовують довіру в приватному спілкуванні або закритих групах. Саме ці три платформи входять до числа найбільш “збиткових” для користувачів за обсягами втрат.

    Серед найпоширеніших схем залишаються фальшиві інтернет-магазини, інвестиційні афери та романтичні шахрайства. У випадку онлайн-магазинів користувачів приваблюють значними знижками або “обмеженими пропозиціями”, після чого вони або не отримують товар взагалі, або отримують підробку низької якості. Такі схеми часто маскуються під рекламу реальних брендів або використовують візуально професійно оформлені сторінки, що ускладнює їх розпізнавання.

    Інвестиційні шахрайства у 2025 році залишаються найбільш прибутковими для злочинців. Шахраї видають себе за фінансових консультантів або трейдерів, створюють закриті групи з фейковими відгуками та демонструють вигадані прибутки. На початковому етапі жертвам іноді дозволяють вивести невеликі суми, щоб викликати довіру, після чого пропонують вкладати значно більші кошти. У підсумку доступ до “інвестиційної платформи” блокується, а шахраї зникають. Додатково поширені випадки, коли жертвам пропонують “повернути втрачені гроші” за окрему оплату, що також є частиною шахрайської схеми.

    Романтичні шахрайства будуються на емоційному зв’язку, який поступово формується в онлайн-спілкуванні. Після встановлення довіри зловмисники починають просити фінансову допомогу під різними приводами або пропонують “спільні інвестиції”. У більш агресивних випадках використовується шантаж приватними фото або відео, отриманими під час переписки.

    Експерти з кібербезпеки наголошують, що шахрайські схеми стають більш технологічними. Зокрема, все частіше використовується штучний інтелект для створення реалістичних текстів, зображень і навіть відео, що імітують реальних людей або бренди. Це значно ускладнює розпізнавання фейкових акаунтів і підвищує рівень довіри з боку жертв.

    Федеральна торговельна комісія США рекомендує користувачам обмежувати доступ до своїх профілів у соціальних мережах, не ділитися фінансовою інформацією з незнайомцями, ретельно перевіряти сайти перед покупками та уникати будь-яких інвестиційних пропозицій із гарантованим або “швидким” прибутком. Також фахівці радять критично ставитися до будь-яких термінових фінансових прохань від онлайн-знайомих і завжди перевіряти інформацію через офіційні джерела.

    Загалом тенденція 2025 року показує, що соціальні мережі залишаються ключовим полем для кіберзлочинців, а основною загрозою стає не технічний злам акаунтів, а психологічне маніпулювання користувачами.

  • Фейкові листи від імені Буданова: в ОП заявили про нову хвилю кібератак і закликали українців бути обережними

    Фейкові листи від імені Буданова: в ОП заявили про нову хвилю кібератак і закликали українців бути обережними

    В Україні зафіксували нову хвилю кібершахрайства — невідомі розсилають фейкові електронні листи від імені керівника Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов. В Офіс Президента України попередили, що такі повідомлення є підробкою і можуть бути частиною інформаційно-психологічних операцій проти України.

    Як повідомили в Офісі президента, один із таких листів отримав президент Українського національного об’єднання Канади Юрій Клюфас. У повідомленні, яке нібито було підписане Будановим, містилося прохання надати інформаційну та медійну підтримку для сприяння поверненню українських громадян на батьківщину.

    Однак, як з’ясувалося, лист був відправлений не з офіційної державної електронної адреси, а з поштової скриньки на комерційному сервісі — із доменом proton.me. Крім того, підпис під повідомленням не відповідає справжньому підпису керівника ГУР, що стало одним із ключових доказів фальсифікації.

    В Офіс Президента України наголосили, що такі дії мають ознаки цілеспрямованої кібератаки або інформаційної провокації. Усі зібрані матеріали вже передані до правоохоронних органів для подальшого розслідування та встановлення осіб, причетних до розсилки.

    «Закликаємо громадян ретельно перевіряти відправників електронної пошти та не довіряти сумнівним адресантам», — йдеться в офіційному повідомленні.

    Експерти з кібербезпеки зазначають, що подібні схеми є типовими для так званого фішингу — методу шахрайства, коли зловмисники видають себе за офіційні особи або установи з метою отримання довіри та подальшого впливу на отримувача. У таких листах можуть міститися як маніпулятивні повідомлення, так і шкідливі посилання або вкладення.

    Особливу небезпеку становить той факт, що фейкові повідомлення створюються з урахуванням актуального контексту — у цьому випадку теми повернення українців з-за кордону, яка є чутливою і викликає значний суспільний інтерес. Це дозволяє шахраям підвищувати рівень довіри до таких листів і збільшувати ймовірність їхнього поширення.

    За словами аналітиків, використання імені Кирило Буданов не є випадковим. Він є публічною фігурою з високим рівнем довіри в суспільстві, що робить його ім’я привабливим для використання у фейкових кампаніях.

    Цей інцидент відбувається на тлі загальної активізації інформаційних атак проти України. Раніше повідомлялося, що лише протягом квітня було зафіксовано понад 500 фейків, які поширювалися російськими пропагандистськими ресурсами. Значна частина таких повідомлень спрямована на дискредитацію української влади, міжнародних партнерів та створення панічних настроїв серед населення.

    Зокрема, серед поширених наративів — спроби представити Україну як «терористичну державу», маніпуляції навколо військових операцій та фальсифікації матеріалів західних медіа. В одному з таких випадків у мережі з’являлися підроблені обкладинки французьких газет із критикою українського керівництва.

    Фахівці наголошують, що кібератаки та інформаційні операції дедалі частіше поєднуються. Зловмисники використовують електронну пошту, соціальні мережі та месенджери для поширення фейків, що ускладнює їх виявлення та протидію.

    У зв’язку з цим громадянам рекомендують дотримуватися базових правил цифрової безпеки: перевіряти адреси відправників, звертати увагу на домени електронної пошти, не відкривати підозрілі вкладення та не переходити за сумнівними посиланнями. У разі отримання підозрілих листів варто повідомляти про них відповідні органи або кіберполіцію.

    Таким чином, випадок із фейковими листами від імені керівника ГУР став ще одним прикладом того, як інформаційна війна виходить за межі медіапростору і переходить у сферу кібербезпеки. Українські державні органи закликають громадян бути максимально уважними, адже навіть один неправдивий лист може стати частиною масштабної інформаційної операції.

  • СБУ викрила «схеми для ухилянтів»: помічники нардепів брали до $30 тисяч і зникали після оплати

    СБУ викрила «схеми для ухилянтів»: помічники нардепів брали до $30 тисяч і зникали після оплати

    Правоохоронці викрили масштабну шахрайську схему ухилення від мобілізації, до якої причетні двоє помічників чинних народних депутатів. За даними Служба безпеки України, фігуранти пропонували військовозобов’язаним «послуги» з уникнення призову або незаконного виїзду за кордон, використовуючи підроблені документи.

    Слідство встановило, що організатори схеми діяли у змові та системно шукали «клієнтів», які хотіли уникнути мобілізації. Вартість таких «послуг» становила в середньому 16 тисяч доларів США, однак у деяких випадках сума могла сягати 25–30 тисяч доларів залежно від складності «схеми» та обіцянок.

    Фігуранти пропонували кілька варіантів незаконного вирішення питання. Серед них — оформлення фіктивних висновків військово-лікарської комісії (ВЛК) про непридатність до служби, виготовлення підроблених довідок про інвалідність, а також фейкові посвідчення добровольчих формувань територіальних громад. Такі документи могли створити підстави для звільнення від мобілізації або дозволити виїзд за межі України.

    Окрім цього, підозрювані пропонували організацію незаконного перетину кордону поза офіційними пунктами пропуску. Для переконливості вони вимагали від клієнтів копії документів, фотографії та інші персональні дані, створюючи ілюзію реального оформлення.

    Втім, як встановили правоохоронці, після отримання повної суми грошей організатори схеми припиняли будь-який зв’язок із клієнтами — блокували їхні контакти та фактично зникали. Таким чином, схема мала ознаки не лише незаконного сприяння ухиленню від мобілізації, а й класичного шахрайства.

    Затримання відбулося під час передачі коштів — правоохоронці задокументували діяльність підозрюваних і взяли їх «на гарячому». У межах обшуків у фігурантів вилучили готівку, отриману від клієнтів, а також мобільні телефони та інші носії інформації, які містять докази злочинної діяльності.

    За даними слідства, вже задокументовано щонайменше кілька епізодів шахрайства. В одному з випадків зловмисники заволоділи сумою понад 650 тисяч гривень. Правоохоронці перевіряють, чи були інші потерпілі та чи діяла схема ширше, ніж встановлено на цей момент.

    Також з’ясувалося, що підозрювані мали зв’язок із політичним середовищем — вони працювали помічниками народних депутатів, зокрема пов’язаних із забороненою партією «Опозиційна платформа – за життя». Цей факт наразі перевіряється слідством у контексті можливого використання статусу для прикриття діяльності.

    Наразі обом фігурантам повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України — шахрайство, вчинене у великих розмірах. Санкція статті передбачає до 8 років позбавлення волі. Суд має обрати їм запобіжний захід найближчим часом.

    Справу розслідують співробітники СБУ спільно з Державним бюро розслідувань та за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора. Наразі тривають слідчі дії для встановлення всіх учасників схеми та можливих каналів її розширення.

    Експерти наголошують, що подібні схеми є не лише кримінальним правопорушенням, а й серйозним викликом для системи мобілізації в умовах війни. Вони підривають довіру до державних інституцій і створюють нерівні умови для громадян, які виконують свій обов’язок.

    Водночас правоохоронці зазначають, що боротьба з такими схемами активізується. За останній рік в Україні було викрито десятки випадків незаконного оформлення відстрочок, підробки медичних документів та організації нелегального виїзду чоловіків призовного віку.

    Таким чином, справа із затриманням помічників нардепів демонструє, що шахрайські схеми навколо мобілізації стають дедалі складнішими, але водночас — активніше викриваються. Правоохоронці закликають громадян не довіряти подібним «посередникам» і повідомляти про такі випадки, адже вони часто закінчуються не лише втратою грошей, а й кримінальною відповідальністю.

  • У Херсонській області викрили схему розкрадання на розмінуванні земель

    У Херсонській області викрили схему розкрадання на розмінуванні земель

    У Херсонській області правоохоронці викрили схему привласнення бюджетних коштів під час проведення робіт із гуманітарного розмінування. За даними слідства, йдеться про щонайменше 6,3 мільйона гривень, які були отримані за фактично не виконані роботи.

    Як повідомили у Київській міській прокуратурі, у справі підозрюються директор столичного оператора протимінної діяльності та керівниця групи саперів. Їм уже повідомлено про підозру за статтями Кримінального кодексу України щодо привласнення майна в особливо великих розмірах та службового підроблення.

    Слідство встановило, що група осіб створила мережу підконтрольних підприємств, які брали участь у тендерах на розмінування сільськогосподарських земель. Після перемоги у конкурсах компанія укладала договори з Центром гуманітарного розмінування та отримувала фінансування з державного бюджету.

    Однак фактичні роботи, як з’ясували правоохоронці, не проводилися. Для створення видимості небезпеки учасники схеми розкопували ґрунт і закладали предмети, схожі на боєприпаси, які згодом «виявляли» під час обстеження. У документації при цьому зазначали неправдиві обсяги виконаних робіт.

    Насправді ж ділянки, за які було отримано кошти, вже були розміновані у 2023–2024 роках і використовувалися фермерами для ведення господарства. Попри це, оператор протимінної діяльності отримав понад 6 мільйонів гривень за фіктивні послуги.

    До суду вже скеровано обвинувальні акти щодо фермерів, чиї землі фігурують у справі. Вони надали викривальні свідчення проти підозрюваних.

    Правоохоронці також перевіряють можливу причетність фігурантів до аналогічних схем у Миколаївській та Чернігівській областях. Йдеться про понад 600 гектарів земель і потенційні збитки на суму понад 53 мільйони гривень.

    Фінансування робіт здійснювалося в межах державної програми компенсації витрат на гуманітарне розмінування та відповідно до міжнародної підтримки в рамках інструменту Ukraine Facility.

    У разі доведення вини підозрюваним загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

  • У Києві викрили схему незаконного переоформлення авто через реєстри МВС

    У Києві викрили схему незаконного переоформлення авто через реєстри МВС

    У Києві правоохоронці викрили та ліквідували масштабну схему незаконного переоформлення автомобілів без участі їхніх власників. До організації оборудки були причетні працівники комерційних структур, які мали доступ до державних реєстрів і використовували підроблені документи.

    Операцію провели співробітники Департаменту внутрішньої безпеки та слідчі столичної поліції. За даними слідства, зловмисники втручалися в бази даних МВС під час оформлення угод купівлі-продажу транспортних засобів.

    Фігуранти пропонували клієнтам так звану послугу швидкого переоформлення авто без фізичної присутності продавця чи покупця. У низці випадків угоди оформлювали навіть тоді, коли обидві сторони перебували за кордоном.

    Для реалізації схеми використовували підроблені акти технічного стану без фактичного огляду автомобілів, а також фіктивні договори купівлі-продажу. Всі дані вносилися до Єдиного державного реєстру МВС за допомогою електронних підписів уповноважених осіб двох торговельних компаній.

    Організатори створили розгалужену інфраструктуру: сервер для віддаленого доступу до реєстрів, а також офіси в п’яти регіонах України. Координацію здійснювали адміністратори, які відповідали за пошук клієнтів та виготовлення підроблених документів.

    Вартість незаконних послуг становила від 3 до 10 тисяч гривень. За даними слідства, лише з початку 2025 року учасники схеми здійснили близько 13 тисяч фіктивних операцій і отримали понад 6,5 мільйона гривень прибутку.

    Під час обшуків правоохоронці вилучили готівку, підроблені документи, печатки, електронні ключі та чорнові записи. Наразі 12 особам повідомлено про підозру.

    Їм інкримінують підроблення документів і несанкціоноване втручання в інформаційні системи. У разі доведення провини підозрюваним загрожує до 15 років позбавлення волі.

    Досудове розслідування триває. Правоохоронці встановлюють інших можливих учасників схеми.

  • Українців попередили про нову шахрайську схему з банківськими картками

    Українців попередили про нову шахрайську схему з банківськими картками

    В Україні фіксують нову хвилю шахрайства, у якій громадян залучають як посередників для проведення незаконних фінансових операцій. Про це попереджає Національна поліція, наголошуючи: навіть без злого наміру люди можуть опинитися серед фігурантів кримінальних проваджень.

    Йдеться про схеми із так званими «грошовими мулами» або «дропами». Зловмисники пропонують людям винагороду за передачу банківських карток, доступу до рахунків або криптогаманців. Надалі ці інструменти використовуються для шахрайських переказів, відмивання коштів, а також у злочинних операціях, пов’язаних із наркотрафіком.

    Правоохоронці підкреслюють, що передача фінансових реквізитів третім особам уже сама по собі є участю у протиправній діяльності. Це може призвести до блокування рахунків, втрати власних коштів і навіть кримінальної відповідальності.

    У поліції радять не реагувати на пропозиції швидкого заробітку, які передбачають використання ваших банківських даних, і ніколи не передавати доступ до фінансових інструментів стороннім особам.

    Якщо реквізити вже були передані, необхідно негайно заблокувати рахунок і звернутися до кіберполіції.

    Окремо фахівці звертають увагу на ризики, пов’язані з SIM-картками. Вони можуть використовуватися для доступу до фінансових сервісів і також становлять потенційну цінність для шахраїв.

    У Нацполіції наголошують: спроба швидкого заробітку через сумнівні схеми може обернутися серйозними наслідками — як фінансовими, так і юридичними.

  • Суд арештував ексміністра Сольського із заставою понад 63 мільйони

    Суд арештував ексміністра Сольського із заставою понад 63 мільйони

    Колишньому міністру аграрної політики та продовольства Миколі Сольському обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 63,7 млн гривень. Про це повідомив генеральний прокурор Руслан Кравченко.

    Сольського підозрюють в організації шахрайської схеми із зерном в особливо великих розмірах. За даними слідства, учасники оборудки намагалися реалізувати 7 тисяч тонн неіснуючої кукурудзи.

    Правоохоронці встановили, що для цього були підроблені документи: за офіційними паперами елеватор нібито був заповнений зерном, хоча фактично залишався порожнім. Загальна сума збитків, підтверджена експертизою, становить 63,7 млн гривень.

    У межах справи підозри також оголошено директору агропідприємства та його технічному керівнику. Слідство звернулося до суду з клопотанням про обрання їм аналогічних запобіжних заходів.

    Досудове розслідування триває, правоохоронці встановлюють усі обставини та можливих учасників схеми.

    Микола Сольський у 2019 році був обраний народним депутатом від партії «Слуга народу» та очолив аграрний комітет Верховної Ради. У березні 2022 року він обійняв посаду міністра аграрної політики та продовольства.

    Раніше навколо елеватора «Волиця-Агро», який пов’язують із Сольським, виник скандал через можливу нестачу понад 100 тисяч тонн зерна. За оцінками трейдерів, збитки могли сягати щонайменше 30 мільйонів доларів. За їхніми твердженнями, зерно могли продавати кільком покупцям одночасно або воно взагалі могло бути відсутнім.