Govoritinfo.com

Позначка: оборона України

  • Нові правила бронювання в Україні: посилюють вимоги до зарплат і підприємств

    Нові правила бронювання в Україні: посилюють вимоги до зарплат і підприємств

    З червня в Україні почнуть діяти оновлені правила бронювання працівників критично важливих підприємств, які уряд затвердив у межах перегляду підходів до функціонування системи в умовах воєнного стану. У Міністерстві економіки наголошують, що метою змін є підвищення прозорості механізму бронювання, уніфікація вимог для бізнесу та державного сектору, а також зменшення ризиків зловживань, які виникали в попередніх редакціях правил.

    Ключовим нововведенням стане посилення вимог до рівня оплати праці на підприємствах, які претендують на статус критично важливих і мають право бронювати працівників. Відтепер середня заробітна плата на такому підприємстві має бути не нижчою за три мінімальні зарплати, що наразі становить 25 941 гривню. Для компаній, які здійснюють діяльність у прифронтових регіонах, уряд передбачив знижений поріг — 21 618 гривень. Таким чином держава намагається врахувати складніші економічні умови у зонах підвищеного ризику, зберігаючи водночас загальний принцип фінансової спроможності підприємства.

    Окремо наголошується, що не лише середній рівень оплати праці на підприємстві, а й фактичні доходи працівників, які підлягають бронюванню, мають відповідати встановленим вимогам. Це означає, що компанії повинні будуть підтверджувати не формальне працевлаштування, а реальний рівень офіційної заробітної плати кожного заброньованого працівника. Такий підхід, за задумом уряду, має унеможливити схеми з фіктивним працевлаштуванням або штучним завищенням показників для отримання бронювання.

    Ще однією суттєвою зміною стане перегляд принципу врахування працівників у квотах бронювання. Відтепер працівники, які мають відстрочку від призову, а також ті, хто працює за сумісництвом, будуть враховуватися лише за одним місцем роботи. Це рішення спрямоване на усунення практики, коли одна і та сама особа могла одночасно враховуватися у квотах кількох підприємств, що створювало викривлення в системі та фактично дозволяло «подвійне бронювання» в межах формальних механізмів.

    Уряд також запускає масштабний перегляд критеріїв визначення критично важливих підприємств. Протягом найближчого місяця всі профільні міністерства та центральні органи виконавчої влади мають оновити критерії відповідно до нових вимог і погодити їх із Міністерством оборони та Міністерством економіки. Після цього протягом наступних трьох місяців заплановано комплексну переоцінку всіх підприємств, які вже мають статус критично важливих, із можливістю його підтвердження або перегляду залежно від відповідності оновленим правилам.

    При цьому уряд передбачив перехідний період, протягом якого чинні бронювання залишатимуться дійсними до ухвалення нових рішень. Це зроблено для того, щоб уникнути різких кадрових розривів у стратегічно важливих секторах економіки, зокрема в енергетиці, транспорті, оборонній промисловості, агросекторі та сфері критичної інфраструктури.

    У Міністерстві економіки підкреслюють, що загальна логіка реформи полягає у створенні більш контрольованої та стандартизованої системи, яка зменшить суб’єктивність у прийнятті рішень щодо бронювання та посилить відповідальність роботодавців. Водночас для бізнесу це означає необхідність адаптації до нових фінансових та адміністративних вимог, включно з підвищенням рівня офіційної заробітної плати, удосконаленням кадрового обліку та більш чітким підтвердженням критичності діяльності.

    Окремо в уряді зазначають, що наразі оприлюднено лише узагальнений опис змін, тоді як повний текст постанови ще не опублікований. Це означає, що окремі технічні деталі механізму бронювання можуть бути уточнені після офіційної публікації документа та його імплементації.

    За словами міністра економіки Олексія Соболева, офіційне оприлюднення постанови очікується до кінця травня, після чого передбачено короткий перехідний період. Орієнтовно нові правила почнуть діяти в середині червня — приблизно через десять днів після публікації документа.

    У подальшому протягом червня профільні міністерства мають завершити оновлення критеріїв критичності підприємств, а в липні–серпні розпочнеться етап повторного погодження статусів для бізнесу. Попри посилення вимог, уряд не очікує різкого скорочення кількості заброньованих працівників: за попередніми оцінками, система й надалі охоплюватиме приблизно 1,1–1,3 мільйона осіб, які працюють у критично важливих сферах економіки та забезпечують функціонування держави в умовах війни.

    Таким чином, оновлені правила бронювання формують більш жорстку, але структуровану модель взаємодії держави та бізнесу, в якій ключовими критеріями стають офіційність зайнятості, фінансова прозорість і реальна стратегічна важливість підприємств для економіки України.

  • Путін сам допоміг США: уламки “Орєшніка” вже аналізують американські спецслужби

    Путін сам допоміг США: уламки “Орєшніка” вже аналізують американські спецслужби

    Використання Росією балістичної ракети “Орєшнік”, здатної нести ядерний заряд, може мати для Кремля протилежний ефект, ніж очікував Володимир Путін. Уламки ракети, яку російські війська застосували під час ударів по Україні, вже перебувають у розпорядженні українських та американських фахівців і використовуються для аналізу технологічних можливостей нової зброї РФ.

    Про це під час брифінгу в Києві заявив член Комітету з питань розвідки Палати представників Конгресу США Джим Хаймс.

    За словами американського конгресмена, сам факт використання ракети, здатної потенційно нести ядерну боєголовку, є серйозною формою ескалації з боку Росії. Водночас, наголосив він, це не досягло головної мети Кремля — залякати Україну чи її союзників.

    “Використання ракети, здатної нести ядерну зброю, очевидно, є само по собі формою ескалації. Але українців це не лише не залякає, але й уламки цієї ракети зараз перебувають у їхньому та нашому розпорядженні”, — заявив Хаймс.

    Конгресмен додав, що отримані фрагменти ракети дадуть можливість США, Україні та західним партнерам краще зрозуміти характеристики та потенційні можливості нового російського озброєння.

    “Це буде використано як українцями, так і Заходом, щоб зрозуміти можливості російської ракети. Тому я вважаю, що, як і багато інших кроків, які зробив Володимир Путін, це принесе результат, протилежний тому, чого він намагається досягти”, — наголосив американський політик.

    Що відомо про “Орєшнік”

    Ракета “Орєшнік” останніми місяцями активно фігурує у російській пропаганді як новий тип надпотужного озброєння. Російські державні медіа та прокремлівські експерти стверджували, що ця ракета має “унікальні характеристики”, здатна вражати глибоко захищені об’єкти та нібито може змінити баланс сил на полі бою.

    Втім, після застосування “Орєшніка” по території України українські експерти та західні аналітики почали ставити під сумнів реальні можливості ракети.

    Раніше український президент Володимир Зеленський повідомляв, що під час масованої атаки в ніч на 24 травня Росія використала дві ракети цього типу. За його словами, одна з них влучила у Київську область, інша впала на тимчасово окупованій території Донеччини.

    Після цього уламки ракети отримали українські спецслужби та військові експерти.

    Окрему увагу фахівців викликало питання походження компонентів “Орєшніка”. Уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк раніше заявляв, що ця ракета може відрізнятися від інших російських систем тим, що у ній майже або повністю відсутні іноземні комплектуючі.

    Це питання стало особливо актуальним після того, як українська влада продемонструвала європейським дипломатам уламки інших російських ракет і дронів, де були виявлені компоненти зі США, Німеччини, Великої Британії, Японії, Швейцарії та Китаю.

    Чи справді “Орєшнік” є проривною зброєю

    Попри заяви російської пропаганди, аналітики сумніваються, що “Орєшнік” може стати “зброєю перелому” для РФ.

    За даними українських та західних дослідників, наразі Росія лише розгортає малосерійне виробництво цих ракет. Їх кількість у російському арсеналі оцінюється як мінімальна.

    Крім того, експерти наголошують, що застосування нової ракети фактично дозволило Заходу отримати доступ до важливих технологічних даних.

    У військовій сфері аналіз уламків сучасних ракет має критичне значення. Фахівці можуть досліджувати системи наведення, електроніку, матеріали корпусу, елементи двигуна, методи захисту від ППО та інші технічні характеристики.

    Саме тому, на думку американського конгресмена Джима Хаймса, Путін допустив стратегічну помилку, коли вирішив використати “Орєшнік” для демонстрації сили.

    На тлі останніх масованих атак Росії Україна та західні партнери продовжують посилювати системи протиповітряної оборони та вивчати нові типи російського озброєння.

    У Вашингтоні та європейських столицях дедалі частіше наголошують: спроби Кремля залякати Україну ракетними ударами не змінюють загальної позиції Заходу щодо підтримки Києва.

  • Мобілізація може змінитися не так швидко: у Раді розповіли, що Федоров сказав про реформу ТЦК

    Мобілізація може змінитися не так швидко: у Раді розповіли, що Федоров сказав про реформу ТЦК

    Міністр оборони України Михайло Федоров зустрівся з депутатами фракції «Слуга народу», щоб представити своє бачення змін у війську, мобілізації та роботі ТЦК. За словами народного депутата Олега Дунди, який був присутній на зустрічі, очільник Міноборони вважає, що необхідність мобілізації в нинішньому вигляді часто перебільшують, а повноцінна реформа ТЦК, імовірно, відкладається щонайменше до осені.

    Про це Дунда розповів в інтерв’ю «Телеграфу». За його словами, конкретні пропозиції, які обговорювалися з міністром, поки що не можуть бути оприлюднені, однак загальні напрями змін уже зрозумілі.

    Олег Дунда

    Нардеп заявив, що Федоров бачить майбутнє армії через технологічне оновлення, дронову війну, зменшення ролі великої кількості людей на першій лінії та поступове зниження тиску на мобілізаційний ресурс. Дунда стверджує, що, на думку міністра, сучасне поле бою змінюється настільки швидко, що потреба у масовому залученні людей може ставати меншою.

    «З його погляду, такої нагальної потреби в мобілізації, як багато хто говорить, не існує. Це пов’язано з тим, що поле бою змінюється, і з урахуванням збільшення зон ураження, з урахуванням дронової війни, такої кількості людей на першій лінії оборони не потрібно», — передав Дунда позицію, яку почув на зустрічі.

    За словами депутата, Федоров робить ставку на технологічну трансформацію війська. Йдеться про дрони, нові системи управління, цифровізацію, прозорість бойових процесів та переосмислення ролі особового складу на фронті.

    Водночас Дунда заявив, що між Міністерством оборони та Генеральним штабом існує «відчутний і природний» конфлікт підходів. За його словами, Міноборони уособлює нову технологічну модель війни, тоді як Генштаб частково залишається в логіці старої моделі.

    Нардеп вважає, що впровадження нових засобів ведення війни змушує міністра оборони глибше занурюватися у бойові процеси та фактично контролювати окремі елементи операцій. Це, за словами Дунди, може не подобатися військовому командуванню.

    «Якщо ми хочемо мати сучасну армію номер один, ми маємо привести на один рівень розуміння війни Міноборони та Генштаб. Бо інакше у нас буде конфлікт. Він уже є», — зазначив депутат.

    Окремо під час зустрічі обговорювали реформу ТЦК. За словами Дунди, у Федорова є власне бачення змін, але говорити про конкретну реформу зараз зарано. Причина — надто багато невідомих факторів.

    Серед них нардеп назвав ситуацію на полі бою, темпи впровадження нових технологій, ефективність дронових рішень, поведінку Росії щодо власної мобілізації та зміну характеру бойових дій.

    За словами Дунди, якщо технології справді зменшать потребу у великій кількості людей на фронті, тоді й тиск на ТЦК стане меншим. У такому разі центри комплектування зможуть працювати інакше, без завдання мобілізувати такі обсяги людей, як зараз.

    Водночас депутат наголосив, що реформа ТЦК не може відбутися лише через цифровізацію. Навіть якщо процеси стануть більш електронними, самі територіальні центри комплектування все одно залишаться потрібними.

    «Цифровізація можлива, але навіть при цифровізації все одно мають бути ТЦК. Питання — в якій ролі і як вони цю роль будуть виконувати», — сказав Дунда.

    Ще одним напрямом, який обговорюється в Міноборони, є зміна системи грошового заохочення для військових та розвиток рекрутингу іноземців. За словами нардепа, у міністра є бачення щодо нових контрактів і стимулів для служби, однак поки незрозуміло, наскільки ця модель буде ефективною на практиці.

    Сам Дунда скептично оцінив перспективу масового залучення іноземців до української армії. Він вважає, що цей напрям може частково спрацювати, але не стане основним способом розв’язання кадрової проблеми у війську.

    На думку депутата, ключову роль відіграватимуть саме технологічні зміни на полі бою, а не лише гроші чи рекрутинг з-за кордону.

    Також він зазначив, що повноцінно говорити про реформу ТЦК, нові строки служби чи інші глибокі зміни можна буде ближче до вересня. До того часу Міноборони хоче перевірити, як спрацюють окремі підходи в межах чинного законодавства.

    За словами Дунди, нові законопроєкти наразі не є першочерговою потребою. У міністерства є достатньо інструментів, щоб улітку протестувати частину нової моделі без зміни законів.

    Раніше Федоров уже заявляв, що Міністерство оборони готує комплексну реформу умов рекрутингу та служби в Силах оборони. Серед напрямів він називав справедливішу модель грошового забезпечення, нову контрактну систему з чіткими термінами служби, зрозумілу логіку ротацій та нові підходи до комплектування підрозділів.

    У Міноборони також повідомляли, що працюють над цифровізацією мобілізаційних процесів. Зокрема, одним із кроків стала автоматизація продовження відстрочок через застосунок «Резерв+». За даними міністерства, значна частина відстрочок уже продовжується автоматично.

    Водночас у відомстві раніше спростовували повідомлення про нібито нові жорсткі правила мобілізації, які поширювалися в медіа та соцмережах.

    Нинішні заяви Дунди свідчать, що Міноборони справді готує зміни, але вони можуть бути не миттєвими. Основний акцент, за словами нардепа, робитимуть не на різкому посиленні мобілізації, а на зміні логіки війни, технологіях, рекрутингу, контрактах і новій ролі ТЦК.

    Однак остаточні рішення залежатимуть від ситуації на фронті, дій Росії та того, наскільки швидко українська армія зможе масштабувати технологічні рішення.

  • Швеція передасть Україні 16 винищувачів Gripen: ще 20 новітніх літаків Київ планує закупити

    Швеція передасть Україні 16 винищувачів Gripen: ще 20 новітніх літаків Київ планує закупити

    Швеція офіційно оголосила про передачу Україні 16 винищувачів Saab JAS 39 Gripen модифікації C/D, які перебували у використанні шведських військово-повітряних сил. Крім того, Київ і Стокгольм ведуть переговори щодо закупівлі ще 20 новітніх винищувачів Gripen E, які мають суттєво посилити українську бойову авіацію у довгостроковій перспективі.

    Про це заявив прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон під час спільної пресконференції з президентом України Володимиром Зеленським в Уппсалі, повідомляє «Європейська правда».

    За словами глави шведського уряду, Україна визначила саме Gripen як пріоритетний літак для модернізації власних Повітряних сил.

    «Україна чітко визначила літак Gripen як пріоритетний варіант для своїх ВПС у довгостроковій перспективі і має намір придбати найновішу версію – Gripen E», – заявив Крістерссон.

    Прем’єр Швеції уточнив, що Стокгольм передасть Україні 16 винищувачів Gripen C/D, а поставки очікуються вже на початку 2027 року.

    «Ми передаємо 16 таких Gripen модифікації C/D», – сказав він.

    За словами Крістерссона, цей крок стане важливим елементом посилення української системи протиповітряної оборони та одночасно зміцнить безпеку всієї Європи.

    «Це розширить українську ППО і протиповітряний захист Європи», – наголосив глава уряду Швеції.

    Окремо прем’єр повідомив, що Україна та Швеція продовжують переговори щодо придбання 20 новітніх винищувачів Gripen E. Саме ця модифікація є найсучаснішою версією шведського літака і вважається одним із головних конкурентів американських F-35 та французьких Rafale на світовому ринку бойової авіації.

    «Перемовини тривають і ми зможемо передати ці літаки до 2030 року», – зазначив Крістерссон.

    Відомо, що фінансування закупівлі Gripen E планується здійснювати частково за рахунок кредитних програм Європейського Союзу.

    Президент України Володимир Зеленський назвав рішення Швеції історичним та подякував Стокгольму за послідовну підтримку.

    Під час візиту до Швеції Зеленський також анонсував новий масштабний оборонний пакет допомоги, який включатиме підтримку українського оборонно-промислового комплексу та співпрацю зі шведськими виробниками озброєнь.

    У межах переговорів українська делегація провела зустрічі з представниками шведської оборонної промисловості, зокрема компанії Saab, яка є виробником винищувачів Gripen.

    Ще у жовтні 2025 року Швеція та Україна підписали лист про наміри щодо можливої передачі та продажу Україні від 100 до 150 винищувачів Gripen серії E у майбутньому. Тоді Зеленський заявляв, що перші літаки можуть надійти вже у 2026 році.

    Gripen вважається одним із найбільш адаптованих винищувачів для умов України. Його головною перевагою є здатність працювати з коротких та непідготовлених злітно-посадкових смуг, що особливо важливо в умовах постійної загрози ракетних ударів по аеродромах.

    Крім того, Gripen має сучасні системи радіоелектронної боротьби, високоточне озброєння та можливість інтеграції із західними системами ППО і розвідки.

    Експерти також звертають увагу на відносно низьку вартість експлуатації шведських літаків у порівнянні з іншими західними винищувачами. Це робить Gripen особливо привабливим варіантом для України в умовах тривалої війни та необхідності швидкого масштабування бойової авіації.

    На тлі передачі Україні F-16 від кількох країн НАТО поява Gripen може стати наступним етапом переходу української авіації на стандарти Альянсу.

    Аналітики зазначають, що поєднання F-16 та Gripen дозволить Україні суттєво розширити можливості контролю повітряного простору, перехоплення російських ракет і дронів, а також нанесення високоточних ударів по військових цілях РФ.

    Раніше шведські медіа повідомляли, що уряд Швеції вже готує окреме рішення щодо передачі Gripen Україні. За даними Aftonbladet, мова йшла саме про літаки модифікації C/D, які шведські ВПС поступово замінюють новими Gripen E.

    Водночас Швеція продовжує активно нарощувати власні оборонні витрати на тлі зростання загрози з боку Росії після повномасштабного вторгнення РФ в Україну.

    Передача Gripen стане одним із найбільших авіаційних пакетів допомоги Україні від європейських союзників та може суттєво змінити баланс сил у повітрі в найближчі роки.

  • Рада підтримала рекордне збільшення оборонного бюджету: на армію та безпеку планують спрямувати 1,56 трлн грн

    Рада підтримала рекордне збільшення оборонного бюджету: на армію та безпеку планують спрямувати 1,56 трлн грн

    Верховна Рада України підтримала у першому читанні масштабні зміни до державного бюджету, які передбачають рекордне збільшення фінансування сектору безпеки й оборони. Йдеться про додаткові 1,56 трильйона гривень, які планують спрямувати насамперед на забезпечення Збройних сил України, закупівлю озброєння, військової техніки та підтримку стійкості регіонів.

    За законопроєкт №15224 проголосували 240 народних депутатів. Рішення ухвалили під час засідання Верховної Ради 28 травня.

    Документ передбачає суттєве коригування державного бюджету на тлі продовження повномасштабної війни та зростання потреб української армії. Основним джерелом фінансування мають стати кошти міжнародної допомоги, зокрема підтримка від Європейського Союзу.

    Як зазначається у пояснювальних матеріалах, значна частина коштів піде на грошове забезпечення військовослужбовців, закупівлю зброї, боєприпасів, модернізацію військової техніки та підтримку українського оборонно-промислового комплексу.

    Крім того, законопроєкт закріплює цільове використання надходжень від військового збору та вивізного мита на товари військового призначення. Ці кошти також спрямують виключно на потреби оборони.

    Рішення парламенту стало одним із найбільших переглядів бюджету від початку повномасштабного вторгнення Росії.

    Напередодні прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомляла, що уряд уже додатково виділив майже 11 мільярдів гривень на оборонні потреби. За її словами, держава продовжує шукати ресурси для стабільного фінансування армії та підтримки сектору безпеки.

    У новому законопроєкті окремо передбачено збільшення резервного фонду державного бюджету на 40 мільярдів гривень. Ці кошти можуть використовуватися для оперативного реагування на наслідки російських атак, надзвичайні ситуації, відновлення критичної інфраструктури та інші термінові потреби.

    Ще 40 мільярдів гривень планують спрямувати на реалізацію комплексних планів стійкості регіонів та окремих міст. Йдеться про підтримку областей, які регулярно зазнають російських обстрілів, а також фінансування захисної інфраструктури, енергетики та соціальних об’єктів.

    Після голосування Верховна Рада доручила бюджетному комітету доопрацювати законопроєкт до другого читання за скороченою процедурою. Очікується, що фінальна редакція документа може бути винесена на голосування вже найближчими тижнями.

    Збільшення оборонних витрат відбувається на тлі нових викликів для української армії. Останніми місяцями Росія значно посилила інтенсивність ракетних та дронових атак, а українська влада регулярно заявляє про необхідність додаткового фінансування оборонного сектору.

    Президент Володимир Зеленський неодноразово наголошував, що пріоритетом державного бюджету під час війни залишається саме оборона. За його словами, Україна має забезпечити стабільне фінансування військових, розвиток власного виробництва зброї та модернізацію армії.

    Водночас міжнародні партнери України також активізували фінансову підтримку Києва. Напередодні Верховна Рада ратифікувала масштабну угоду з Європейським Союзом про залучення до 90 мільярдів євро фінансової допомоги у 2026–2027 роках.

    Частина цих коштів має піти саме на оборонні потреби, закупівлю озброєння та підтримку українського ОПК.

    Зокрема, документ передбачає можливість спрямування понад 28 мільярдів євро на фінансування оборонно-промислового комплексу та виробництва зброї.

    На цьому тлі українська влада також активно обговорює розширення доступу оборонних підприємств до банківського кредитування. Раніше найбільші банки України заявили про готовність збільшити фінансування підприємств оборонного сектору.

    Аналітики зазначають, що нинішнє збільшення оборонного бюджету є безпрецедентним для України. У довоєнні роки подібні суми вважалися неможливими для державних фінансів.

    Водночас експерти попереджають, що подальше зростання військових витрат створює значний тиск на економіку та робить Україну ще більш залежною від міжнародної фінансової підтримки.

    Окрему дискусію викликає питання ефективності використання коштів. Частина громадськості та опозиційних політиків наголошують на необхідності посилення контролю за оборонними закупівлями та прозорістю витрат.

    У соцмережах після голосування активно обговорювали не лише рекордну суму збільшення бюджету, а й ризики корупції у сфері оборони.

    Попри це, в уряді наголошують: нині головним завданням залишається забезпечення української армії всім необхідним для продовження оборони країни.

    За оцінками Міністерства фінансів, у 2026 році оборонні витрати України можуть залишатися на рекордному рівні через затяжний характер війни та потребу у постійному оновленні озброєння.

    Очікується, що остаточне ухвалення змін до держбюджету стане одним із ключових фінансових рішень парламенту цього року.

  • Прикордонники показали ППО з керуванням через Xbox для збиття дронів

    Прикордонники показали ППО з керуванням через Xbox для збиття дронів

  • Рубіо: ЗСУ стали найпотужнішою армією Європи

    Рубіо: ЗСУ стали найпотужнішою армією Європи

    Збройні сили України сьогодні є найпотужнішою армією в Європі, сформованою в умовах повномасштабної війни проти Росії, завдяки унікальному бойовому досвіду та масштабній військовій допомозі західних партнерів. Водночас Росія продовжує зберігати перевагу в ресурсах, однак це не нівелює змін у балансі сил, які відбулися за роки війни.

    Про це заявив державний секретар США Марко Рубіо в інтерв’ю телеканалу Fox News.

    За словами Рубіо, українська армія пройшла стрімку трансформацію від початку повномасштабного вторгнення 2022 року, перетворившись на високопрофесійну бойову силу, яка має один із найбільших у світі сучасних бойових досвідів. Він наголосив, що саме поєднання інтенсивних бойових дій та системної підтримки союзників зробило ЗСУ унікальними за рівнем підготовки та ефективності.

    Держсекретар підкреслив, що нинішня бойова спроможність українських військ є результатом реальної війни високої інтенсивності, у якій щоденно застосовуються сучасні види озброєння, дрони, артилерія та системи протиповітряної оборони, а також швидкої адаптації командування до нових умов бою.

    «Варто чітко зазначити, що Збройні сили України наразі є найсильнішими та найпотужнішими в усій Європі — значною мірою завдяки отриманій допомозі, але також і завдяки набутому бойовому досвіду», — сказав Марко Рубіо.

    Він також звернув увагу на втрати Росії у війні, зазначивши, що щомісяця російська армія, за оцінками американської сторони, втрачає від 15 до 20 тисяч військовослужбовців загиблими. За словами Рубіо, такі втрати є безпрецедентними в сучасних конфліктах і суттєво впливають на здатність РФ підтримувати темп бойових дій.

    Окремо він зазначив, що втрати України є значно меншими, хоча війна залишається надзвичайно виснажливою для обох сторін як у людському, так і в економічному вимірі. Держсекретар наголосив, що масштаб руйнувань і витрат робить цю війну однією з найдорожчих і найкривавіших у сучасній історії Європи.

    Попри це, за словами Рубіо, наразі спостерігається уповільнення дипломатичних зусиль щодо завершення війни. Він пояснив це тим, що як Україна, так і Росія продовжують вірити у можливість досягнення військових успіхів, що зменшує мотивацію до компромісів на переговорах.

    Водночас у Вашингтоні не виключають, що дипломатичний процес може бути відновлений у майбутньому. Рубіо висловив сподівання, що настане момент, коли сторони будуть готові повернутися до переговорного столу та обговорити можливі умови припинення війни.

    Окремо він зазначив, що США готові виконувати роль посередника, однак лише за умови, якщо існуватиме реальний шанс досягти домовленостей, які будуть прийнятні для всіх сторін.

    У матеріалі також згадується, що Європейський Союз розглядає можливість налагодження прямих каналів комунікації з Росією, щоб не залишатися осторонь потенційного мирного процесу, який наразі значною мірою координується США.

    На цьому тлі Україна продовжує роботу над гуманітарними питаннями, зокрема щодо звільнення полонених і повернення громадян. Секретар РНБО Рустем Умєров під час візиту до США обговорював ці питання з американськими представниками, акцентуючи увагу на необхідності посилення міжнародної підтримки у гуманітарному напрямі.

  • ГУР: Росія планує довести частку реактивних “Шахедів” до 50%

    ГУР: Росія планує довести частку реактивних “Шахедів” до 50%

    Росія планує суттєво наростити виробництво реактивних ударних безпілотників і збільшити їхню частку до 50% у загальному випуску дронів типу “Шахед”. Про це повідомили представники Головного управління розвідки Міністерства оборони України, інформацію передає видання «Оборонці» у матеріалі, присвяченому розвитку російських далекобійних БПЛА та перспективам протидії української системи ППО.

    За даними ГУР, російська оборонна промисловість уже перейшла до серійного виробництва реактивних безпілотників “Герань-4” і “Герань-5”. Також повідомляється, що наявні виробничі потужності дозволяють випускати до 500 таких апаратів на місяць. Окремо зазначається, що серійне виробництво “Герані-3” планується розпочати у другій половині цього року.

    У розвідці наголошують, що стратегічна мета Росії полягає у зміні структури застосування ударних БПЛА. Йдеться про поступове збільшення частки реактивних дронів до рівня близько 50% від загальної кількості безпілотників типу “Шахед”, які використовуються для ударів по території України.

    Також у ГУР повідомляють, що у 2026 році Росія може вийти на масштабні обсяги виробництва: до 60 тисяч ударних далекобійних безпілотників і ще приблизно 50 тисяч дронів-приманок, які застосовуються для перевантаження української системи протиповітряної оборони та відволікання засобів перехоплення.

    За оцінками української розвідки, “Герань-5” є або копією, або технологічним аналогом іранського безпілотника Karrar. Повідомляється, що цей тип дрона здатен розвивати швидкість до 600 км/год, що суттєво відрізняє його від класичних ударних “Шахедів” і наближає за характеристиками до малої крилатої ракети або дрона-ракети.

    У ГУР також зазначають, що застосування реактивних безпілотників наразі переважно має випробувальний характер. Це означає, що Росія продовжує тестування нових типів озброєння без їх масового бойового використання у повному обсязі, проте паралельно розширює виробництво.

    За інформацією розвідки, для запусків таких дронів Росія використовує спеціально підготовлені майданчики, які в матеріалах називають “дронодромами”. Серед них згадуються об’єкти в Орловській області, а також території на тимчасово окупованих районах, зокрема в районі Донецького аеропорту.

    Окремо ГУР наводить технічні характеристики “Герані-5”, які вже фіксувалися у попередніх дослідженнях. Зокрема, йдеться про повну злітну масу близько 850 кг, крейсерську швидкість у межах 450–600 км/год, дальність польоту до 950 км та тривалість польоту до двох годин. Максимальна висота польоту заявляється до 6 км, хоча фактичне застосування, за даними розвідки, фіксується переважно на висотах від 200 метрів до 3 км.

    Також зазначається, що ці безпілотники використовують супутникову навігацію “Комета-М12” із багатоканальною антеною, яка підвищує стійкість до засобів радіоелектронної боротьби та ускладнює придушення сигналу під час польоту.

    У ГУР підкреслюють, що розвиток реактивних ударних дронів є одним із напрямків, який Росія використовує для підвищення ефективності повітряних атак та ускладнення роботи української системи протиповітряної оборони через зростання швидкості та маневреності цілей.

  • НАБУ взялося за оборонку та енергетику: Кривонос підтвердив розслідування щодо виробників української зброї

    НАБУ взялося за оборонку та енергетику: Кривонос підтвердив розслідування щодо виробників української зброї

    Національне антикорупційне бюро України проводить масштабні розслідування одразу у двох критично важливих сферах — енергетиці та оборонній галузі. Зокрема, слідчі перевіряють діяльність окремих українських виробників озброєння, у тому числі компаній, пов’язаних із виробництвом дронів.

    Про це під час брифінгу заявив директор НАБУ Семен Кривонос.

    За його словами, антикорупційні органи продовжують розслідувати одразу кілька великих напрямків у межах масштабної операції “Мідас”. До роботи залучені різні групи детективів НАБУ та прокурорів САП.

    “Все для того, щоб уникнути витоків”, — пояснив керівник САП Олександр Клименко.

    Семен Кривонос уточнив, що окремі розслідування стосуються енергетичного сектору, постачання для армії та виробництва українського озброєння.

    “Так само розслідується і напрям енергетики, розслідується та продовжує розслідуватися напрям оборони. Так само щодо постачання бронежилетів. Проводяться експертизи”, — заявив директор НАБУ.

    Особливу увагу викликала заява про розслідування щодо українських виробників дронів та іншого озброєння. За словами Кривоноса, ще з лютого 2025 року триває окреме провадження щодо низки компаній оборонного сектору.

    “Є розслідування щодо низки виробників вітчизняного озброєння, зокрема дронів. У межах цього розслідування ще з квітня 2025 року призначено низку експертиз, які тривають до цього часу”, — повідомив очільник НАБУ.

    При цьому в бюро поки не називають конкретних компаній або фігурантів справи. У НАБУ пояснюють це тим, що слідство перебуває на активній стадії, а експертизи ще не завершені.

    Заява Кривоноса пролунала на тлі одного з найгучніших антикорупційних скандалів останніх місяців — справи “Династія”, у якій фігурує колишній голова Офісу президента Андрій Єрмак.

    Напередодні НАБУ та САП повідомили йому про підозру у справі про легалізацію понад 460 мільйонів гривень через схему з елітним будівництвом у Київській області.

    За даними слідства, учасники так званого “проєкту Династія” організували масштабну схему забудови приватних резиденцій. У НАБУ стверджують, що на земельних ділянках планували звести чотири елітні маєтки площею близько тисячі квадратних метрів кожен. Вартість одного такого будинку оцінювали приблизно у два мільйони доларів.

    За версією слідства, об’єкти отримали умовні назви R1, R2, R3 та R4. Окремо також планували побудувати спільний комплекс R0 зі SPA-зоною, басейном і спортивним залом.

    У межах справи Вищий антикорупційний суд уже наклав арешт на земельні ділянки та недобудовані об’єкти “Династії”.

    Сам Андрій Єрмак називає звинувачення безпідставними. Він заявив, що не має жодних будинків, а володіє лише квартирою та автомобілем. Крім того, колишній керівник ОП пов’язав підозру із “публічним тиском” на правоохоронні органи.

    Його адвокат Ігор Фомін також заявив про необґрунтованість підозри та наголосив, що сторона захисту оскаржуватиме дії слідства.

    На тлі цієї справи заяви НАБУ про перевірки в оборонному секторі викликали особливий резонанс. Після початку повномасштабної війни українська оборонна промисловість стрімко зросла, а виробництво дронів стало одним із ключових елементів оборони країни.

    Водночас саме оборонний сектор зараз є одним із найбільш чутливих для держави. Будь-які корупційні скандали навколо виробництва зброї або постачання для армії викликають значний суспільний резонанс та привертають увагу міжнародних партнерів України.

    Антикорупційні органи наголошують, що розслідування не означає автоматичної вини фігурантів. Однак у НАБУ підкреслюють: під час війни рівень контролю за використанням державних коштів та оборонними контрактами має бути максимально жорстким.

    Окремо Кривонос і Клименко наголосили, що поділ розслідувань між різними групами прокурорів та детективів потрібен для мінімізації ризику витоку інформації та впливу на слідство.

    На цьому тлі справа “Династія” та нові розслідування в оборонному секторі вже стали серйозним тестом для всієї антикорупційної системи України. Особливо з огляду на те, що міжнародні партнери продовжують уважно стежити за прозорістю використання західної допомоги та станом боротьби з корупцією під час війни.

  • Попри «перемир’я» РФ здійснила тисячі ударів

    Попри «перемир’я» РФ здійснила тисячі ударів

    Попри оголошене президентом США Дональдом Трампом триденне «перемир’я» у війні між Україною та Росією, бойові дії на фронті фактично не зменшилися. За даними Генерального штабу Збройних сил України, за минулу добу зафіксовано 180 бойових зіткнень уздовж усієї лінії фронту, а російські війська продовжували масовані атаки із застосуванням безпілотників, артилерії та реактивних систем залпового вогню.

    У ранковому зведенні Генштабу ЗСУ станом на 11 травня повідомляється, що лише за 10 травня російські війська застосували 8037 дронів-камікадзе та здійснили 6380 обстрілів позицій українських військ і населених пунктів. Окремо зазначається, що 25 обстрілів було виконано із реактивних систем залпового вогню, що свідчить про збереження високої інтенсивності вогневого тиску на фронті.

    Українське військове командування підкреслює, що заявлені політичні ініціативи щодо «перемир’я» не призвели до реального зменшення бойової активності, а ситуація на більшості напрямків залишається напруженою та динамічною. Російські війська продовжують атакувати позиції Сил оборони України майже по всій протяжності фронту, намагаючись знайти слабкі місця в обороні.

    Найбільш інтенсивні бойові дії зафіксовані одразу на кількох напрямках. На Північно-Слобожанському та Курському напрямках відбулося 9 бойових зіткнень, а також зафіксовано 61 артилерійський обстріл українських позицій і населених пунктів. На Південно-Слобожанському напрямку російські війська здійснили 15 штурмів у районах низки населених пунктів, включно з Вовчанськом, Старицею, Терновою та іншими.

    На Куп’янському напрямку українські підрозділи відбили 3 атаки противника в районах Курилівки та Ківшарівки. На Лиманському напрямку зафіксовано 13 спроб прориву оборони, зокрема в районах Лимана, Зарічного, Ставків та Озерного.

    Не менш напруженою залишається ситуація на Слов’янському напрямку, де Збройні сили України відбили 5 атак. На Краматорському напрямку противник здійснив ще 3 штурми, намагаючись просунутися вглиб українських позицій.

    На Костянтинівському напрямку російські війська провели 12 атак поблизу Костянтинівки, Плещіївки та Іванопілля. За даними Генштабу, цей напрямок залишається одним із пріоритетних для противника через його оперативне значення.

    Найбільш інтенсивні бої тривають на Покровському напрямку, де українські військові зупинили 37 штурмових дій противника. Російські війська намагалися просунутися в районах Покровська, Родинського, Гришиного, Удачного та низки інших населених пунктів. Саме цей напрямок залишається одним із найгарячіших на всій лінії фронту.

    Також активні бойові дії фіксуються на Гуляйпільському напрямку, де відбулося 18 атак, і на Оріхівському напрямку, де російські підрозділи тричі намагалися прорвати українську оборону. На Олександрівському напрямку зафіксовано 2 атаки, які були відбиті українськими силами.

    У Генеральному штабі ЗСУ повідомили, що за минулу добу авіація, ракетні війська та артилерія Сил оборони України завдали ударів по російських позиціях, уразивши один пункт управління та чотири артилерійські системи противника. Це, за оцінкою військових, дозволяє частково стримувати інтенсивність наступальних дій РФ.

    Попри заяви про «перемир’я», фактична картина на фронті свідчить про продовження активної фази бойових дій. Українські військові змушені одночасно відбивати штурми на кількох напрямках і протидіяти масованим ударам дронів, які залишаються одним із головних інструментів російської армії.

    Аналітики відзначають, що подібні заяви про тимчасові «перемир’я» не впливають на загальну інтенсивність війни, а радше мають політичний характер і не відображають реальної ситуації на полі бою. Водночас Україна продовжує утримувати оборонні рубежі на більшості ключових напрямків, попри постійний тиск противника.

    Станом на зараз лінія фронту залишається однією з найбільш напружених за останній період, а бойові дії тривають практично без пауз по всій її довжині.