Govoritinfo.com

Позначка: оборона України

  • Зеленський підписав оборонний бюджет: що зміниться для військових і армії

    Зеленський підписав оборонний бюджет: що зміниться для військових і армії

    Президент України Володимир Зеленський підписав закон про зміни до державного бюджету, які передбачають суттєве збільшення фінансування сектору безпеки та оборони, а також підвищення грошового забезпечення військовослужбовців. Відповідна інформація міститься в картці законопроєкту №15224, що завершує тривалу парламентську процедуру його ухвалення та відкриває шлях до практичного впровадження нових бюджетних параметрів.

    Цей закон є частиною масштабного перегляду фінансування оборонної сфери, який відбувається на тлі триваючої повномасштабної війни та зростання потреб українських Сил оборони. Документ передбачає не лише збільшення загального ресурсу для армії, але й більш гнучкий механізм використання міжнародної фінансової допомоги, зокрема коштів Європейського Союзу, які тепер можуть оперативніше спрямовуватися на ключові потреби оборони.

    Верховна Рада напередодні остаточно підтримала відповідні зміни та відхилила сім постанов, які намагалися заблокувати набуття чинності закону. Це дозволило уряду перейти до реалізації нового бюджетного пакета без додаткових юридичних перешкод. У парламенті наголошують, що рішення має стратегічне значення, оскільки забезпечує стабільне фінансування армії в умовах довготривалого військового протистояння.

    Ключовим джерелом додаткових коштів стала фінансова підтримка з боку Європейського Союзу. Саме ці надходження дозволили суттєво збільшити оборонні видатки без критичного навантаження на внутрішній бюджет. Уряд отримує можливість спрямовувати ці ресурси не лише на поточні витрати, але й на довгострокові програми модернізації та відновлення боєздатності війська.

    Згідно з ухваленим документом, значна частина коштів буде спрямована на підвищення грошового забезпечення військовослужбовців, що є одним із ключових запитів у секторі оборони. Окремо передбачено фінансування закупівлі озброєння, військової техніки, боєприпасів, а також їх модернізації та ремонту. Це дозволяє комплексно закривати як поточні потреби фронту, так і потреби у відновленні технічного ресурсу армії.

    Загальний обсяг змін до оборонного бюджету є безпрецедентним і, за даними парламенту, становить 1,56 трлн гривень додаткового фінансування. У результаті загальний бюджет сектору безпеки та оборони України досягає рекордного рівня у 4,4 трлн гривень. Це один із найбільших оборонних бюджетів в історії країни, сформований у відповідь на виклики повномасштабної війни.

    Найбільша частка видатків — понад 2,3 трлн гривень — буде спрямована на закупівлю озброєння та військової техніки. Ще близько 1,45 трлн гривень передбачено на виплати грошового забезпечення військовослужбовцям. Таким чином, структура бюджету чітко відображає пріоритети держави: забезпечення бойових спроможностей армії та підтримка особового складу.

    Міністр цифрової трансформації та представник уряду у секторі оборони Михайло Федоров наголосив, що ухвалені зміни дозволяють швидше залучати міжнародну допомогу та ефективніше розподіляти ресурси між ключовими напрямками. За його словами, це підвищує оперативність фінансування та зменшує бюрократичні затримки, які раніше ускладнювали постачання необхідних ресурсів на фронт.

    Таким чином, підписаний закон фактично закріплює нову модель фінансування оборонного сектору України, яка базується на поєднанні внутрішніх ресурсів і масштабної міжнародної підтримки, а також спрямована на довгострокове забезпечення стабільності та боєздатності української армії.

  • “Без цього не буде армії”: Зеленський шокував Єврораду вимогою до союзників

    “Без цього не буде армії”: Зеленський шокував Єврораду вимогою до союзників

    Президент України Володимир Зеленський під час засідання Європейської ради звернувся до країн-учасниць так званої “коаліції рішучих” із закликом перейти до практичної фази формування довгострокових фінансових механізмів підтримки Збройних сил України, наголосивши, що стійкість української армії безпосередньо залежить від передбачуваного та стабільного фінансування з боку партнерів. За словами глави держави, нинішній етап війни вимагає не лише військової допомоги у вигляді озброєння, а й системних рішень, які гарантували б регулярне фінансування оборонного сектору України на роки вперед.

    Як повідомляє Офіс президента, Зеленський підкреслив, що Україна фактично виконує функцію ключового елемента безпеки Європи, стримуючи російську агресію та накопичуючи унікальний досвід ведення сучасної війни, однак навіть найефективніша армія не може функціонувати без стабільного фінансового забезпечення. Він наголосив, що питання фінансування є не менш важливим, ніж постачання зброї, оскільки саме воно визначає можливості утримання особового складу, виплати грошового забезпечення військовим, реалізації контрактних програм та підтримки бойової готовності ЗСУ у довгостроковій перспективі.

    У своєму виступі президент зазначив, що країни, які входять до “коаліції рішучих”, а також Європейський Союз як її ключовий елемент, мають потенціал для створення спеціальних фінансових інструментів, здатних забезпечити прогнозовану та стійку підтримку української армії. Він наголосив, що мова йде не про разові рішення або короткострокові пакети допомоги, а про формування довгострокової системи безпекових гарантій, яка включатиме фінансову складову як один із фундаментальних елементів.

    “Багато людей запитують, які практичні рішення “коаліція охочих” вже може забезпечити. Давайте сфокусуємося на фінансовій стабільності як частині нашої безпеки… Ми маємо надати довгострокові безпекові гарантії для Європи, і це означає довгострокові гарантії, зокрема фінансові гарантії, для безпеки, стабільності та української армії”, — заявив Зеленський, звертаючись до європейських лідерів.

    Окремо він підкреслив, що нинішня модель підтримки, яка значною мірою базується на періодичних пакетах допомоги, потребує трансформації у більш системний механізм, який би дозволив Україні планувати оборонні витрати на тривалий період. За словами президента, це критично важливо не лише для поточної обороноздатності держави, а й для формування стабільної архітектури безпеки в Європі після завершення активної фази війни.

    Зеленський також звернув увагу на необхідність більш ефективного використання вже існуючих фінансових інструментів ЄС, зокрема Європейського фонду миру, а також на прискорення процедур розблокування коштів, які можуть бути спрямовані на підтримку України. Він наголосив, що затримки у фінансуванні безпосередньо впливають на темпи постачання необхідного обладнання та загальну стабільність оборонної системи.

    У контексті євроінтеграційного процесу президент також закликав прискорити відкриття переговорних кластерів щодо вступу України до Європейського Союзу, підкресливши, що інтеграція України до європейських структур безпеки та економіки є взаємовигідною для обох сторін. Водночас на рівні саміту остаточних рішень щодо цього ухвалено не було, а дискусії між державами-членами ЄС продовжуються.

    Паралельно в політичному середовищі Європи тривають різні оцінки щодо темпів подальшої інтеграції України, а також щодо обсягів і форматів фінансової допомоги. Попри це, Київ продовжує наполягати на тому, що довгострокові фінансові гарантії для української армії є ключовим елементом не лише національної безпеки України, а й стабільності всього європейського континенту, оскільки війна Росії проти України має глобальні наслідки для безпекової архітектури регіону.

  • Зеленський попередив про найгірший сценарій: “Путін може вдарити ще сильніше”

    Зеленський попередив про найгірший сценарій: “Путін може вдарити ще сильніше”

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що російський лідер Володимир Путін, на його думку, поступово втрачає політичну, військову та внутрішню стійкість, і саме це може стати причиною подальшої ескалації ракетних і дронових атак по території України. Глава держави наголосив, що на тлі зростання напруженості українцям необхідно максимально відповідально ставитися до сигналів повітряної тривоги та обов’язково користуватися укриттями під час загрози обстрілів.

    Про це Зеленський сказав у коментарі журналістам, підбиваючи підсумки останнього раунду міжнародних переговорів та оборонних консультацій із партнерами України. За його словами, ситуація на фронті та в міжнародній політиці демонструє, що Росія не демонструє готовності до реального припинення війни, попри заяви її керівництва про нібито прагнення миру.

    Президент підкреслив, що українська сторона отримала низку важливих підтверджень підтримки від союзників, зокрема в межах міжнародної програми постачання озброєнь PURL, яка передбачає додаткові поставки ракет для систем протиповітряної оборони Patriot на суму понад один мільярд доларів. Окремо він відзначив, що Європейський Союз продовжує посилювати санкційний тиск на Російську Федерацію, що, на думку Києва, є важливим елементом довгострокового стримування агресії.

    Зеленський наголосив, що міжнародні партнери України дедалі чіткіше розуміють справжню природу дій Кремля та не сприймають публічні заяви російського керівництва як реальний сигнал до миру. За його словами, Росія продовжує використовувати війну як інструмент політичного тиску, а також намагається посилити воєнні дії, щоб компенсувати власні втрати та внутрішні проблеми.

    «Путін стає слабким. Слабшає і політично, і на полі бою, і фізично. І тому може посилювати удари по нам, по нашим людям ракетами і дронами. Користуйтесь, будь ласка, укриттями. Я вас дуже прошу, дуже», — заявив президент України.

    Він додав, що попри складну безпекову ситуацію Україна залишається відкритою до переговорного процесу та готовою до будь-яких форматів діалогу, які можуть привести до справедливого і тривалого миру. Водночас, за його словами, такі переговори можливі лише за умови реальної готовності Росії припинити агресію, а не використовувати дипломатію як інструмент затягування часу.

    Окрему увагу Зеленський приділив ролі європейських партнерів, закликавши їх до максимальної консолідації зусиль у підтримці України. Він наголосив, що ключовими елементами спільної політики мають залишатися посилення санкцій без будь-яких винятків, використання заморожених російських активів для підтримки України та стабільне довгострокове фінансування української оборони.

    За словами президента, лише комплексний підхід, який включає військову, економічну та політичну складові, здатен створити умови для зміни поведінки Росії та наближення завершення війни. Він зазначив, що будь-яке послаблення тиску може бути сприйняте Кремлем як сигнал до подальшої ескалації.

    На тлі заяв глави держави в Україні фіксується зростання інтенсивності російських атак із застосуванням ракет і безпілотників. Військові аналітики відзначають, що Росія продовжує комбіновані удари по різних регіонах країни, намагаючись виснажити систему протиповітряної оборони та завдати максимального психологічного тиску на цивільне населення.

    Останні події також свідчать про взаємне загострення конфлікту. Зокрема, українські безпілотні системи нещодавно здійснили удари по об’єктах у глибині території Російської Федерації, включно з Московським нафтопереробним заводом у Капотні, де внаслідок атаки виникла масштабна пожежа. Російська сторона у відповідь заявила про намір посилити удари по українських цілях, що ще більше підвищує рівень ризиків подальшої ескалації.

    У цих умовах українська влада наголошує, що дотримання правил безпеки під час повітряних тривог залишається критично важливим елементом захисту цивільного населення. Громадянам рекомендують не ігнорувати сигнали тривоги та своєчасно переходити в укриття, оскільки загроза ракетних і дронових атак залишається високою по всій території країни.

    Експерти зазначають, що нинішня фаза війни характеризується поєднанням інтенсивних бойових дій на фронті, регулярних ударів по інфраструктурі та активної дипломатичної боротьби на міжнародному рівні. У цих умовах як військова підтримка союзників, так і поведінка Росії на полі бою безпосередньо впливають на подальшу динаміку конфлікту та перспективи його врегулювання.

  • «Путін у глухому куті»: Пісторіус зробив заяву про війну в Україні

    «Путін у глухому куті»: Пісторіус зробив заяву про війну в Україні

    Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що російський лідер Володимир Путін опинився у стратегічному глухому куті у війні проти України, попри продовження бойових дій та спроби Москви зберегти військову ініціативу. Його заява пролунала на тлі загострення ситуації після атак безпілотників на російську столицю, які в РФ називають одними з наймасштабніших від початку повномасштабного вторгнення.

    Про це Пісторіус сказав під час відкриття чергового засідання у форматі «Рамштайн», де країни-партнери України координують подальшу військову допомогу, постачання озброєння та стратегічну підтримку Києва. Він наголосив, що війна, розв’язана Росією, не досягає своїх цілей, натомість завдає дедалі відчутніших втрат як Україні, так і самій Росії, включно з людськими ресурсами, економікою та військовою інфраструктурою.

    За словами німецького міністра, попри те що Кремль продовжує ескалацію та намагається підтримувати тиск на фронті, фактичні результати війни свідчать про виснаження російських можливостей. Він зазначив, що Україна, навпаки, демонструє здатність завдавати дедалі серйозніших ударів по російських військових об’єктах і логістиці, що змінює загальну динаміку конфлікту та змушує Москву реагувати жорсткішою риторикою.

    Пісторіус підкреслив, що українська сторона неодноразово заявляла про готовність до переговорів і політичного врегулювання, зокрема це публічно озвучував президент Володимир Зеленський. Водночас, за його словами, Росія обирає шлях подальшої ескалації, ігноруючи дипломатичні можливості та продовжуючи воєнні дії, що лише поглиблює конфлікт і затягує його у часі.

    Окремо міністр звернув увагу на те, що російська стратегія не обмежується лише війною проти України, а також створює ширші ризики для безпеки Європи, зокрема для країн східного флангу НАТО. Він наголосив, що такі дії Росії розглядаються союзниками як фактор довгострокової нестабільності, який вимагає відповідної реакції з боку Заходу.

    Паралельно із заявами Пісторіуса у політичному та медійному просторі активно обговорюються наслідки нещодавніх атак безпілотників на Москву. Російські джерела повідомляли про значну кількість дронів, що прямували у бік столиці, а також про роботу систем протиповітряної оборони та тимчасові обмеження в роботі аеропортів. У місті фіксувалися перебої в авіасполученні, затримки рейсів та повідомлення про вибухи.

    Зокрема, за даними російських повідомлень, було уражено низку інфраструктурних об’єктів, серед яких і Московський нафтопереробний завод у районі Капотня. Там виникли пожежі, а частина обладнання зазнала пошкоджень. Ці події стали черговим сигналом про вразливість критичної інфраструктури навіть у глибокому тилу РФ, що, своєю чергою, вплинуло на політичні заяви російських чиновників про можливу ескалацію.

    На цьому тлі у Росії знову активізувалася риторика про «жорстку відповідь» та розширення ударів по території України, що в європейських столицях сприймається як потенційний сигнал до нового витка ескалації. Водночас союзники України наголошують, що ключовим фактором у війні залишається здатність забезпечувати стабільну військову підтримку Києва та посилювати оборонні можливості української армії.

    Зустріч у форматі «Рамштайн» цього разу зосереджена на довгостроковій стратегії підтримки України, включно з постачанням систем протиповітряної оборони, боєприпасів, далекобійних систем і розвитку оборонної промисловості. Учасники наголошують, що саме системна допомога дозволяє Україні не лише утримувати позиції, а й поступово змінювати баланс сил на полі бою.

    Таким чином, заява Пісторіуса стала частиною ширшої дискусії серед союзників України про перспективи війни, можливості Росії продовжувати наступальні дії та роль Заходу у стримуванні подальшої ескалації конфлікту.

  • Антибалістичний щит для України: Зеленський зробив важливу заяву

    Антибалістичний щит для України: Зеленський зробив важливу заяву

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що сьогодні, 18 червня, може відбутися важлива подія на шляху до створення спільної з європейськими партнерами антибалістичної системи. За його словами, Україна та союзники готуються зробити перший практичний крок у напрямку розвитку нової системи захисту від балістичних загроз.

    Про це глава держави повідомив під час спілкування з журналістами.

    Зеленський подякував Німеччині та іншим європейським країнам за підтримку України, а також за рішення й ініціативи, які планують обговорити під час чергового засідання у форматі «Рамштайн». Особливу увагу, за словами президента, сторони приділять питанню створення європейської антибалістичної системи, яка в майбутньому може суттєво посилити безпеку не лише України, а й усього континенту.

    «Сьогодні у нас повинна бути дуже важлива подія, коли німецькі представники зможуть поділитися з українцями тим, що нам потрібно, а ми поділимося тим, що їм потрібно, для того, щоб зробити перший крок до майбутньої антибалістичної системи», — заявив Зеленський.

    Президент не розкрив деталей майбутньої співпраці, однак із його слів випливає, що йдеться про обмін технологіями, досвідом та напрацюваннями між українською та німецькою сторонами. Україна за понад чотири роки повномасштабної війни накопичила значний практичний досвід протидії російським ракетним атакам, тоді як європейські партнери мають потужну виробничу та технологічну базу для розробки сучасних систем протиповітряної та протиракетної оборони.

    Заява Зеленського пролунала на тлі активізації співпраці України із західними союзниками у сфері оборонної промисловості. Напередодні за підсумками саміту країн G7 було досягнуто домовленостей щодо видачі ліцензій, які дозволять виробляти на території України не лише системи протиповітряної оборони, а й далекобійне озброєння. Це рішення може стати одним із ключових кроків до локалізації виробництва сучасних оборонних технологій та посилення обороноздатності держави.

    Паралельно партнери продовжують оголошувати нові пакети військової допомоги. Зокрема, міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус повідомив про виділення Україні додаткових 400 мільйонів доларів військової підтримки. Передбачається, що кошти будуть спрямовані на закупівлю систем протиповітряної оборони, боєприпасів та ракет для комплексів Patriot.

    Крім того, Бельгія підтвердила намір передати Україні до кінця 2026 року сім винищувачів F-16 Fighting Falcon. Із них три літаки мають надійти у бойовій конфігурації, ще чотири будуть використані як джерело запасних частин для підтримки авіапарку.

    На тлі постійних російських ракетних атак питання створення багаторівневої системи протиракетної оборони залишається одним із пріоритетів для України. Саме тому анонсована Зеленським подія може стати важливим етапом у розвитку спільних оборонних проєктів із європейськими партнерами та наблизити появу нових механізмів захисту від балістичних ракет.

  • Після атак РФ Україна отримала потужну підтримку

    Після атак РФ Україна отримала потужну підтримку

    Президент України Володимир Зеленський повідомив про надання нового масштабного пакета військової допомоги від Нідерландів на загальну суму 500 мільйонів євро. Кошти будуть спрямовані на посилення української протиповітряної оборони та закупівлю безпілотників для Сил оборони України. Глава держави наголосив, що рішення партнерів надійшло у вкрай важливий момент, коли Росія продовжує здійснювати масовані ракетні та дронові атаки по українських містах, енергетичній інфраструктурі та цивільних об’єктах.

    Про новий пакет підтримки Зеленський повідомив на своїх офіційних сторінках у соціальних мережах. Президент підкреслив, що допомога Нідерландів стане важливим внеском у зміцнення обороноздатності України та дозволить посилити захист населення від повітряних загроз. За його словами, після чергових жорстоких атак Росії підтримка міжнародних партнерів має особливе значення, оскільки дозволяє оперативно реагувати на виклики безпеки та нарощувати спроможності української армії.

    Згідно з оприлюдненою інформацією, половина пакета — 250 мільйонів євро — буде спрямована на фінансування міжнародної ініціативи PURL, яка спеціалізується на посиленні української системи протиповітряної оборони. Саме захист неба залишається одним із головних пріоритетів для України від початку повномасштабного вторгнення Росії. Постійні атаки із застосуванням крилатих та балістичних ракет, а також ударних безпілотників змушують Україну шукати додаткові можливості для зміцнення ППО, розширення мережі засобів виявлення цілей та підвищення ефективності перехоплення повітряних загроз.

    Інша половина коштів, ще 250 мільйонів євро, буде використана для закупівлі безпілотників для українських військових. Дрони стали одним із визначальних факторів сучасної війни, а Україна сьогодні є однією з держав, яка найбільш активно використовує безпілотні технології на полі бою. Безпілотники застосовуються для проведення розвідки, спостереження за пересуванням противника, коригування артилерійського вогню, ураження військової техніки та живої сили ворога, а також для виконання спеціальних операцій на значній відстані від лінії фронту.

    Президент України подякував уряду Нідерландів за черговий прояв солідарності та підтримки. Зеленський наголосив, що українська сторона високо цінує послідовну позицію Гааги, яка від початку повномасштабної війни залишається серед держав, що активно підтримують Україну як у військовій, так і в політичній та гуманітарній сферах. За словами глави держави, новий пакет допомоги сприятиме зміцненню безпеки країни та допоможе рятувати життя українців.

    «Вдячний Нідерландам за оборонний пакет на суму 500 мільйонів євро. Після жорстоких російських ударів по Україні, наших містах і наших людях ця підтримка дуже вчасна, і вона нам допоможе», — зазначив Зеленський.

    Оголошення про новий пакет підтримки пролунало на тлі чергової хвилі російських атак, під час яких ворог активно використовує як ракети різних типів, так і ударні безпілотники. Впродовж останніх місяців Росія суттєво збільшила інтенсивність повітряних ударів по українській території, намагаючись завдати шкоди енергетичній системі, транспортній інфраструктурі та оборонним об’єктам. У таких умовах питання зміцнення протиповітряної оборони набуває стратегічного значення не лише для захисту військових об’єктів, а й для безпеки мільйонів цивільних громадян.

    Напередодні про намір виділити Україні 500 мільйонів євро повідомило агентство Reuters. За інформацією журналістів, уряд Нідерландів офіційно взяв на себе зобов’язання профінансувати закупівлю безпілотників і засобів протиповітряної оборони для України. Частина цих коштів буде реалізовуватися через програму PURL, яка вже стала одним із важливих міжнародних механізмів підтримки української системи захисту повітряного простору.

    Нідерланди залишаються одним із ключових партнерів України серед європейських держав. Від початку повномасштабного вторгнення країна надала Україні багатомільярдну допомогу, включаючи сучасне озброєння, боєприпаси, бронетехніку, системи протиповітряної оборони, фінансову підтримку та гуманітарну допомогу. Крім того, Нідерланди активно беруть участь у міжнародних коаліціях на підтримку України та виступають за посилення санкційного тиску на Росію.

    Особливу роль Гаага відіграє і в розвитку авіаційної коаліції, яка займається підготовкою українських пілотів та передачею винищувачів F-16. Саме Нідерланди стали однією з перших країн, які підтримали передачу Україні сучасних бойових літаків західного зразка, а також забезпечили навчання українських військових для роботи з новою технікою.

    На тлі затяжної війни та постійних повітряних атак підтримка міжнародних партнерів залишається одним із ключових факторів зміцнення обороноздатності України. Новий пакет допомоги від Нідерландів має не лише практичне військове значення, а й демонструє збереження високого рівня політичної підтримки України з боку європейських союзників. Виділені кошти дозволять посилити захист українського неба, розширити можливості Сил оборони на фронті та підвищити ефективність протидії російській агресії в найближчій перспективі.

  • Нові контракти в ЗСУ: хто не підпише — служитиме до демобілізації

    Нові контракти в ЗСУ: хто не підпише — служитиме до демобілізації

    Українські військовослужбовці, які не укладатимуть нові контракти, запропоновані Міністерством оборони, продовжуватимуть проходити службу на чинних умовах мобілізації аж до моменту ухвалення рішення про загальну демобілізацію. Йдеться про нову модель контрактної служби, яка включає базовий, бойовий та піхотно-штурмовий формати і покликана зробити службу більш структурованою, передбачуваною та гнучкою, однак не змінює автоматично статус усіх мобілізованих військових.

    Про це заявив заступник міністра оборони Мстислав Банік під час брифінгу для представників медіа, коментуючи механізм переходу до нової контрактної системи у Збройних силах України та її вплив на вже мобілізованих військовослужбовців. За його словами, ключовий принцип полягає в тому, що підписання нового контракту є добровільним вибором військового, однак відмова від нього означає продовження служби в межах чинної мобілізаційної моделі без фіксованого строку завершення до ухвалення рішення про демобілізацію на державному рівні.

    Банік наголосив, що фінансове забезпечення військовослужбовців не залежатиме від того, чи підписали вони новий контракт. За його словами, і контрактники, і мобілізовані, які виконують однакові завдання в однакових умовах, зокрема у бойових підрозділах, отримуватимуть рівне грошове забезпечення. Водночас різниця між цими двома форматами служби полягатиме у строках перебування в армії та можливості прогнозованого завершення служби для контрактників.

    Як приклад він навів ситуацію, коли контрактний військовослужбовець і мобілізований боєць можуть служити поруч у одному підрозділі, виконувати однакові завдання на передовій та отримувати ідентичну оплату, однак контрактник матиме чітко визначений термін служби, після завершення якого зможе залишити військо та скористатися передбаченою відстрочкою або періодом відновлення. Натомість мобілізований військовослужбовець, який не уклав контракт, продовжуватиме службу без визначеного кінцевого терміну до того моменту, поки не буде ухвалено рішення про загальну демобілізацію в країні.

    У Міністерстві оборони наголошують, що нові контракти стануть доступними для підписання вже з 15 червня. Очікується, що ця система дозволить військовим самостійно обирати більш передбачувану модель служби, а також дасть змогу армії краще планувати кадрову структуру, особливо у бойових підрозділах, де тривалість служби та навантаження є критичними факторами.

    Окремо у відомстві підкреслюють, що нова контрактна модель не скасовує мобілізацію і не змінює чинних правових рамок воєнного стану. Вона радше створює паралельний інструмент служби, який дозволяє частині військових зафіксувати строки своєї служби та отримати більше визначеності щодо майбутнього, тоді як інша частина продовжуватиме службу в межах мобілізаційної системи до ухвалення окремих рішень держави.

    Водночас питання демобілізації залишається безпосередньо пов’язаним із загальною безпековою ситуацією та темпами поповнення Збройних сил. Раніше Міністерство оборони повідомляло, що за дорученням керівництва держави поступове звільнення військовослужбовців, які безперервно служать із 2014 або 2022 року, має бути запущене до кінця 2026 року. Насамперед це стосуватиметься військових із найбільшою вислугою років та тривалим перебуванням у зоні бойових дій, однак конкретні механізми реалізації цього процесу залежатимуть від ситуації на фронті та можливостей заміщення особового складу.

    Таким чином, нова система контрактів фактично створює дві паралельні траєкторії служби: одну — з чітко визначеним строком і можливістю планового завершення служби, іншу — мобілізаційну, яка триватиме до загального рішення про демобілізацію. Це рішення вже викликало значний суспільний інтерес, оскільки безпосередньо стосується сотень тисяч військовослужбовців та їхніх перспектив служби у довгостроковій перспективі.

  • Нічний удар по Україні: Росія запустила 118 дронів, ППО знешкодила більшість цілей, але є влучання

    Нічний удар по Україні: Росія запустила 118 дронів, ППО знешкодила більшість цілей, але є влучання

    Російська армія в ніч проти 13 червня здійснила чергову масштабну атаку безпілотниками по території України. За даними Повітряних сил ЗСУ, ворог застосував 118 ударних та імітаційних безпілотників різних типів. Українська протиповітряна оборона змогла знешкодити 110 ворожих цілей, однак повністю уникнути наслідків атаки не вдалося.

    Чергова нічна повітряна атака стала продовженням тактики виснаження української системи протиповітряної оборони, яку Росія активно використовує протягом останніх місяців. Окупанти регулярно комбінують ударні дрони типу Shahed із безпілотниками-імітаціями, які мають змусити сили ППО витрачати ресурси та ускладнити виявлення реальних загроз.

    У Повітряних силах повідомили, що станом на ранок було підтверджено знищення або придушення засобами радіоелектронної боротьби 110 ворожих безпілотників. Бойову роботу проводили авіація, підрозділи зенітних ракетних військ, мобільні вогневі групи, сили РЕБ та інші складові системи протиповітряної оборони.

    Попри високий відсоток перехоплення, російські дрони все ж досягли окремих цілей. За попередніми даними, зафіксовано влучання ударних безпілотників на трьох локаціях, ще на шести об’єктах зафіксовано падіння уламків збитих цілей.

    Традиційно основний удар ворог завдавав по північних, східних та південних регіонах країни. Місцева влада та екстрені служби продовжують уточнювати наслідки нічної атаки. У багатьох областях повітряна тривога тривала кілька годин поспіль.

    Останніми тижнями Росія суттєво наростила використання безпілотників під час повітряних атак. Експерти зазначають, що ворог робить ставку саме на масовість запусків, намагаючись перевантажити українську систему ППО. Для цього використовуються не лише ударні дрони Shahed, а й дешевші апарати-імітації, які часто не несуть бойової частини, але створюють додаткове навантаження на оборону.

    За даними українських військових, сучасна система протиповітряної оборони демонструє високу ефективність навіть за умов постійного зростання інтенсивності атак. Лише напередодні, у ніч на 12 червня, Росія запустила по Україні 117 безпілотників різних типів, із яких понад сотню було знищено або подавлено силами ППО. Подібна результативність свідчить про суттєве посилення української оборони та вдосконалення взаємодії між різними підрозділами.

    Водночас військові наголошують, що навіть кілька безпілотників, які прориваються до цілей, можуть спричинити серйозні руйнування інфраструктури або житлових об’єктів. Саме тому громадян закликають не ігнорувати сигнали повітряної тривоги навіть тоді, коли більшість цілей успішно збивається.

    На тлі останніх атак Повітряні сили також попереджали про підвищену загрозу застосування Росією інших типів озброєння, включно з балістичними ракетами. Напередодні військові окремо звернули увагу на активність противника в районі полігону «Капустин Яр», звідки раніше запускалися ракети середньої дальності.

    Українська влада продовжує наголошувати, що ключовим фактором захисту цивільного населення залишається розвиток системи ППО та міжнародна підтримка. Партнери України протягом останніх двох років передали сучасні комплекси Patriot, IRIS-T, NASAMS, SAMP/T та інші засоби протиповітряної оборони, які стали основою захисту українського неба.

    Аналітики звертають увагу, що Росія не досягає своїх стратегічних цілей масованими ударами дронів. Попри регулярні атаки, енергетична система України залишається працездатною, а більшість ворожих цілей знищується ще на підльоті. Однак інтенсивність обстрілів залишається високою, тому загроза для цивільних міст і надалі зберігається.

    Станом на ранок 13 червня Повітряні сили повідомляли, що бойова робота триває, а в повітряному просторі України ще можуть перебувати окремі ворожі безпілотники. Усі служби залишаються в режимі підвищеної готовності.

    Чергова ніч підтвердила: війна дронів стає одним із головних фронтів сучасного протистояння. І хоча українська ППО продовжує демонструвати вражаючі результати, кожна така атака вкотре нагадує, що загроза для українських міст залишається постійною.

  • Нові правила для ЗСУ вже на підході: хто отримуватиме до 400 тисяч гривень

    Нові правила для ЗСУ вже на підході: хто отримуватиме до 400 тисяч гривень

    Українська влада готує одну з наймасштабніших реформ військової служби від початку повномасштабного вторгнення Росії. Міністерство оборони та Кабінет Міністрів найближчими тижнями планують представити нову модель проходження служби, яка передбачає підвищення грошового забезпечення військових, запровадження контрактів із чіткими термінами служби та нові механізми мотивації для бійців на передовій.

    Про це 12 червня під час Години запитань до уряду у Верховній Раді повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко. За її словами, уряд разом із Міністерством оборони завершує підготовку комплексної реформи, яка має стати одним із ключових елементів модернізації української армії.

    «Це великі кошти. Ми зараз обраховуємо, яким чином збалансувати бюджет для того, щоб забезпечити безперервність цих виплат як у цьому році, так і в наступних періодах», — заявила глава уряду.

    За словами Свириденко, деталі нової системи будуть представлені парламентарям уже найближчими тижнями. Саме тоді стане зрозумілим остаточний формат контрактної служби, рівень грошового забезпечення та механізми демобілізації окремих категорій військовослужбовців.

    Що відомо про майбутню реформу

    Перші деталі реформи вже були презентовані представникам парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Зокрема, концепція передбачає суттєве підвищення базового грошового забезпечення військових, нові контракти та зміни у підходах до комплектування підрозділів.

    Серед ключових нововведень:

    • підвищення мінімального грошового забезпечення військовослужбовців із 20 до 30 тисяч гривень;
    • диференційовану систему виплат залежно від посади, спеціальності та функцій військового;
    • підвищені виплати для піхотинців та військових, які безпосередньо виконують бойові завдання;
    • нову систему контрактів із чітко визначеними термінами служби;
    • механізми звільнення або демобілізації для окремих категорій військових;
    • додаткові стимули для командирів усіх рівнів.

    Окремий акцент робиться на піхотних підрозділах, які несуть найбільше навантаження на фронті. Саме для них планують запровадити спеціальні контракти із суттєво вищими виплатами. За попередніми напрацюваннями Міноборони, розмір грошового забезпечення для військових на передовій може сягати від 250 до 400 тисяч гривень залежно від характеру виконуваних завдань та рівня ризику.

    Чіткі терміни служби — головний запит суспільства

    Одним із найочікуваніших елементів реформи є встановлення конкретних термінів військової служби. Саме це питання залишається одним із найбільш дискусійних від початку повномасштабної війни.

    У Міністерстві оборони неодноразово наголошували, що нова контрактна система має забезпечити військовослужбовцям зрозумілі правила проходження служби, механізми ротації та перспективу демобілізації.

    За попередніми даними, які раніше озвучувалися в медіа, серед варіантів розглядаються контракти на 10, 14 або 24 місяці з гарантованими умовами звільнення після завершення визначеного терміну. Водночас остаточне рішення ще не ухвалене, а самі параметри можуть бути змінені до моменту офіційного представлення реформи.

    Ще у квітні Свириденко заявляла, що уряд працює над переходом до більш контрактної моделі комплектування армії, де зарплата буде залежати від конкретної посади та функцій військового.

    Чому реформа потребує мільярдів

    Запровадження нової системи виплат стане серйозним навантаженням для державного бюджету. Сектор безпеки та оборони вже залишається найбільшою статтею видатків України.

    За словами прем’єр-міністерки, уряд зараз проводить розрахунки, щоб знайти фінансовий ресурс для забезпечення нових стандартів грошового забезпечення не лише у 2026 році, а й у наступні роки.

    Раніше Кабмін повідомляв, що на сектор безпеки та оборони спрямовуються рекордні обсяги фінансування, а окремо розглядаються механізми індексації виплат військовослужбовцям.

    Коли стартують зміни

    За інформацією уряду та Міноборони, перший етап реформи може стартувати вже найближчим часом після завершення погоджень із парламентом та Генеральним штабом. Частина рішень може бути впроваджена через постанови Кабінету Міністрів, а для інших знадобляться зміни до законодавства.

    Міністр оборони Михайло Федоров раніше заявляв, що реформа включатиме справедливу модель грошового забезпечення, нову контрактну систему з чіткими термінами служби та зрозумілою логікою ротацій. За його словами, трансформація умов служби є одним із головних пріоритетів оборонного відомства у 2026 році.

    Найближчі тижні можуть стати визначальними для майбутнього української армії. Якщо анонсовані зміни будуть реалізовані, ЗСУ отримають не лише нову систему оплати праці, а й більш зрозумілі правила проходження служби, яких давно очікують як військові, так і суспільство.

  • Зеленський затвердив нову концепцію боротьби з тероризмом

    Зеленський затвердив нову концепцію боротьби з тероризмом

    Президент України Володимир Зеленський підписав указ, яким увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 6 квітня 2026 року про затвердження нової Концепції боротьби з тероризмом в Україні. Документ визначає стратегічні підходи держави до протидії сучасним терористичним загрозам, окреслює ключові виклики національній безпеці та встановлює пріоритети розвитку загальнодержавної системи боротьби з тероризмом в умовах триваючої війни та посилення гібридних загроз.

    Відповідний указ набув чинності з моменту його офіційного оприлюднення. Нова концепція має стати одним із базових документів у сфері національної безпеки, на який спиратимуться державні органи під час формування політики протидії терористичним загрозам, координації дій силових структур та розвитку системи захисту громадян і критичної інфраструктури.

    У документі наголошується, що головною метою концепції є забезпечення ефективної реалізації державної політики у сфері боротьби з тероризмом, а також створення умов для своєчасного виявлення, попередження та нейтралізації загроз, які можуть становити небезпеку для держави, суспільства та громадян. Влада прагне сформувати комплексну систему реагування, здатну працювати як в умовах відкритої воєнної агресії, так і в умовах прихованих терористичних дій, інформаційних атак та кіберзагроз.

    Особливу увагу в концепції приділено трансформації характеру терористичних загроз у XXI столітті. Якщо раніше тероризм асоціювався переважно з діяльністю окремих екстремістських угруповань, то нині, як зазначається в документі, окремі держави можуть використовувати терористичні методи як елемент своєї зовнішньої політики та військової стратегії. Саме тому Україна розглядає боротьбу з тероризмом значно ширше, ніж лише протидію діяльності окремих організацій чи осіб.

    У концепції прямо зазначено, що одним із головних зовнішніх чинників терористичних загроз для України є гібридна війна, яку веде Росія. Документ визначає Росію як державу-агресора та державу, яка використовує елементи терористичної діяльності для досягнення своїх військово-політичних цілей. Серед таких інструментів називаються ракетні удари по цивільній інфраструктурі, атаки безпілотниками, диверсійна діяльність, інформаційно-психологічні операції, кібератаки, а також використання підконтрольних збройних формувань і незаконних воєнізованих структур.

    Автори концепції підкреслюють, що поєднання військової агресії та терористичних методів створює довгострокову системну загрозу національній безпеці України. Особливо небезпечними визнаються удари по енергетичній інфраструктурі, транспортній системі, об’єктах водопостачання, медичних закладах та інших елементах критичної інфраструктури, від функціонування яких залежить життєдіяльність держави та безпека населення.

    Окремий розділ документа присвячений кібертероризму, який останніми роками став одним із найсерйозніших викликів для багатьох держав світу. В умовах цифровізації економіки та державного управління кібератаки можуть спричиняти не менші наслідки, ніж традиційні диверсії. Саме тому концепція передбачає подальше посилення кіберзахисту державних установ, енергетичних компаній, фінансового сектору та інших важливих об’єктів. Також наголошується на необхідності розвитку сучасних систем моніторингу кіберзагроз і підготовки висококваліфікованих фахівців у сфері кібербезпеки.

    Значна увага приділяється удосконаленню роботи державних органів, які відповідають за протидію тероризму. Йдеться про посилення координації між правоохоронними органами, спецслужбами, військовими структурами, органами місцевої влади та іншими суб’єктами системи безпеки. Влада планує підвищити рівень обміну інформацією між різними відомствами, удосконалити механізми реагування на надзвичайні ситуації та забезпечити більш ефективне використання наявних ресурсів.

    У концепції також передбачено розвиток системи прогнозування терористичних загроз. Держава планує активніше використовувати аналітичні інструменти, технології обробки великих масивів даних та сучасні методи розвідки для виявлення потенційних ризиків ще до того, як вони переростуть у реальні загрози. Особливий акцент робиться на превентивних заходах, адже запобігання терористичним актам визнається більш ефективним підходом, ніж ліквідація їхніх наслідків.

    Документ також передбачає розширення міжнародного співробітництва у сфері безпеки. Україна має намір поглиблювати взаємодію з партнерами з Європи та Північної Америки, міжнародними організаціями та спеціалізованими структурами, які займаються питаннями боротьби з тероризмом. Це стосується обміну розвідувальною інформацією, проведення спільних навчань, координації санкційної політики та запровадження нових механізмів реагування на сучасні загрози.

    Експерти зазначають, що ухвалення нової концепції відображає зміну безпекової реальності, в якій перебуває Україна після початку повномасштабного вторгнення. Масовані атаки на цивільні об’єкти, використання безпілотників, кібератаки та інформаційні операції фактично розширили традиційне розуміння тероризму та вимагають від держави нових підходів до захисту населення.

    В умовах війни питання протидії тероризму дедалі тісніше пов’язується із загальною обороноздатністю країни, стійкістю критичної інфраструктури та здатністю держави забезпечувати безперервне функціонування економіки навіть під час масштабних атак. Саме тому нова Концепція боротьби з тероризмом розглядається як один із ключових стратегічних документів, який визначатиме розвиток української системи безпеки у найближчі роки та стане основою для подальшого вдосконалення законодавства, роботи спецслужб і механізмів захисту громадян від сучасних загроз.