Govoritinfo.com

Позначка: Німеччина

  • Норвегія виділяє 268 млн євро на Patriot для України

    Норвегія оголосила про новий масштабний пакет військової допомоги Україні, спрямований на посилення протиповітряної оборони. Уряд країни виділить 3 млрд норвезьких крон, що еквівалентно приблизно 268 млн євро, для закупівлі ракет до зенітно-ракетних комплексів Patriot та розвитку сучасних засобів захисту від балістичних загроз. Таке рішення стало відповіддю на різке посилення російських ракетних атак по українських містах та критичній інфраструктурі, під час яких окупанти дедалі частіше застосовують балістичні ракети, перехоплення яких потребує високотехнологічних систем ППО.

    Про це повідомила пресслужба уряду Норвегії.

    В Осло наголошують, що підтримка України залишається одним із ключових пріоритетів норвезької політики безпеки, адже результат російсько-української війни безпосередньо впливає на стабільність усієї Європи. Саме тому уряд країни продовжує збільшувати військову допомогу Києву, приділяючи особливу увагу засобам протиповітряної та протиракетної оборони.

    Згідно з рішенням уряду, Норвегія долучиться до міжнародної програми PURL разом із Данією, Німеччиною та Канадою. У рамках цієї ініціативи країни-партнери спільно замовлятимуть нові ракети для комплексів Patriot безпосередньо на американських підприємствах, що виробляють відповідне озброєння. Такий підхід дозволить координувати закупівлі між союзниками та забезпечити стабільне виробництво необхідної кількості боєприпасів у довгостроковій перспективі.

    Водночас у норвезькому уряді визнають, що виробництво нових ракет потребує значного часу через високий попит на системи Patriot у всьому світі. Саме тому було ухвалено рішення паралельно використати ще один механізм підтримки України. Норвегія планує придбати ракети у тих держав, які вже мають необхідні запаси у своїх арсеналах, після чого ці боєприпаси будуть оперативно передані Україні. Такий підхід дозволить уникнути багатомісячного очікування завершення виробничого циклу та максимально швидко посилити українську протиповітряну оборону.

    Прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре наголосив, що війна Росії проти України давно перестала бути виключно українською проблемою, адже від її результату залежить безпека всієї Європи.

    «Боротьба України за свою оборону — це наша боротьба за свою оборону. Україна щодня протистоїть російським атакам. Росія продовжує завдавати ударів по людях, українських містах та об’єктах енергопостачання. Україні вдається збивати більшість дронів і крилатих ракет, але їй потрібна потужніша оборона проти балістичних ракет», — заявив глава норвезького уряду.

    За його словами, союзники мають зробити все можливе, щоб Україна отримувала необхідне озброєння без затримок, адже саме ефективна система ППО рятує життя цивільного населення, захищає енергетичну систему та дозволяє зменшити масштаби руйнувань після російських ударів.

    Окрім закупівлі ракет для Patriot, Норвегія також підтвердила намір долучитися до української ініціативи зі спільної розробки перспективних антибалістичних систем разом із європейськими партнерами. Для цього уряд країни вже виділив окреме фінансування. Йдеться про створення нових технологій, здатних ефективніше протидіяти сучасним балістичним загрозам, які дедалі активніше використовує Росія під час атак на українські міста.

    У норвезькому уряді наголошують, що інвестиції у розвиток нових систем протиракетної оборони мають стратегічне значення не лише для України, а й для всієї європейської системи безпеки. У майбутньому такі технології можуть використовуватися країнами НАТО для захисту власної території від аналогічних загроз.

    Необхідність термінового посилення української ППО пов’язана з різким збільшенням кількості комбінованих ударів Росії. Протягом останніх місяців окупанти регулярно запускають по Україні десятки балістичних і крилатих ракет, а також сотні ударних безпілотників. Особливо інтенсивними залишаються атаки на Київ, Одесу, Харків, Дніпро, Запоріжжя та інші великі міста, де головними цілями стають житлові квартали, енергетична інфраструктура, промислові підприємства та об’єкти критичної інфраструктури.

    Саме балістичні ракети залишаються найбільш складною ціллю для української протиповітряної оборони через їхню високу швидкість та особливості траєкторії польоту. Ефективно перехоплювати такі ракети сьогодні здатні лише сучасні системи Patriot та окремі інші комплекси аналогічного класу, кількість яких в Україні залишається обмеженою.

    Раніше радник міністра оборони України Сергій Бескрестнов із позивним «Флеш» повідомив, що Україна фактично відчуває критичний дефіцит ракет для перехоплення російських балістичних цілей. За його словами, навіть країни, які мають спільний кордон із Росією, не поспішають передавати власні запаси таких боєприпасів, оскільки також оцінюють військову загрозу з боку Москви як надзвичайно високу.

    Питання зміцнення української протиповітряної оборони залишається одним із головних напрямків міжнародної дипломатії. Президент України Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що забезпечення країни додатковими комплексами Patriot та запасами ракет до них є одним із головних пріоритетів переговорів із союзниками. За словами глави держави, тема посилення ППО стане однією з ключових під час його зустрічі з президентом США Дональдом Трампом на саміті в Туреччині.

    Паралельно Україна продовжує отримувати допомогу від інших міжнародних партнерів. Канада вже оголосила про новий пакет підтримки для зміцнення української системи протиповітряної оборони, а також підтвердила підготовку додаткових оборонних поставок. Німеччина, Данія та інші союзники також беруть участь у міжнародних механізмах забезпечення України засобами ППО та боєприпасами.

    На цьому тлі рішення Норвегії виділити близько 268 млн євро на закупівлю ракет для Patriot стало одним із найбільших цільових внесків у розвиток української протиракетної оборони за останній час. Очікується, що реалізація цієї програми дозволить значно зміцнити можливості українських військових щодо перехоплення російських балістичних ракет, підвищити рівень захисту мирного населення та критично важливої інфраструктури, а також зробить систему протиповітряної оборони України більш стійкою до тривалих масованих атак Росії.

  • Агенти РФ готували теракт у Німеччині: їх затримали з вибухівкою на кордоні

    Агенти РФ готували теракт у Німеччині: їх затримали з вибухівкою на кордоні

    На кордоні Сербії та Угорщини правоохоронці затримали двох чоловіків, яких підозрюють у співпраці з російськими спецслужбами та підготовці диверсії на території Німеччини. За версією слідства, вони погодилися виконати завдання російської розвідки за грошову винагороду та готували напад із використанням вибухівки на оборонний об’єкт, який має важливе значення для підтримки України. Під час затримання в автомобілі підозрюваних виявили вибуховий пристрій, а саму операцію провели спецпризначенці.

    Про це повідомляє Bild.

    За інформацією німецького видання, затримання відбулося на прикордонному пункті між Сербією та Угорщиною, куди прибули двоє чоловіків, які вже перебували в полі зору правоохоронних органів. Слідчі вважають, що вони діяли за дорученням російських спецслужб і погодилися організувати диверсію на території Німеччини в обмін на фінансову винагороду.

    Операцію із затримання проводили бійці спеціального призначення. Правоохоронці діяли максимально швидко та обережно, оскільки існувала інформація про можливу наявність вибухових речовин у транспортному засобі підозрюваних. Після зупинки автомобіля силовики провели ретельний огляд салону та багажного відділення.

    Саме під час обшуку в багажнику було виявлено вибуховий пристрій. За попередньою інформацією, він міг використовуватися для здійснення запланованого теракту. Фахівці-вибухотехніки оперативно вилучили небезпечний предмет, після чого його направили на експертизу. Слідчі мають встановити тип вибухівки, її потужність, спосіб приведення в дію та походження.

    За даними Bild, головною ціллю підозрюваних мало стати одне з оборонних підприємств у Німеччині. Його назву правоохоронці поки що не розголошують з міркувань безпеки та в інтересах слідства. Водночас зазначається, що підприємство відіграє важливу роль у виробництві продукції оборонного призначення або забезпеченні військової допомоги Україні.

    За версією слідства, напад мав стати частиною ширшої кампанії диверсій, спрямованих на зрив виробництва озброєння та військової техніки для України, а також на залякування країн Європи, які підтримують Київ у протистоянні російській агресії.

    Наразі правоохоронні органи встановлюють усі обставини підготовки можливого теракту. Слідчі перевіряють маршрути пересування затриманих, аналізують їхні контакти, фінансові операції, засоби зв’язку та джерела отримання вибухових матеріалів. Окремо вивчається характер їхньої співпраці з представниками російських спецслужб, а також можливе існування ширшої агентурної мережі, яка могла діяти на території кількох європейських держав.

    Не виключено, що затримані виконували лише окремий етап операції, а до її підготовки могли бути причетні інші особи. Саме тому правоохоронці продовжують спільне розслідування за участю спецслужб кількох країн.

    Останніми роками європейські країни дедалі частіше повідомляють про спроби російських спецслужб організовувати диверсії, підпали, акти саботажу, кібератаки та інші гібридні операції. Особливу увагу російська розвідка, за оцінками західних спецслужб, приділяє підприємствам оборонної промисловості, складам із військовою технікою, логістичним центрам, залізничній інфраструктурі та іншим об’єктам, пов’язаним із виробництвом або транспортуванням допомоги для України.

    Німецька влада вже неодноразово попереджала про зростання рівня терористичних і диверсійних загроз. Раніше міністр внутрішніх справ Німеччини Александр Добрінт під час презентації щорічного звіту Федерального відомства з охорони конституції повідомив, що правоохоронцям вдалося запобігти підготовці ще одного теракту із застосуванням вибухівки.

    За його словами, німецькі спецслужби своєчасно встановили осіб, які готували напад, і взяли їх під постійний контроль, що дозволило зірвати реалізацію плану ще до його виконання.

    «Нам вдалося цьому запобігти, взявши під приціл осіб, які готували напад», — заявив Александр Добрінт.

    За оцінками Федерального відомства з охорони конституції Німеччини, після початку повномасштабної війни Росії проти України активність російських спецслужб у Європі суттєво зросла. Йдеться не лише про класичне шпигунство, а й про спроби здійснювати диверсії, інформаційно-психологічні операції, кібератаки та інші форми гібридного впливу.

    Останнім часом низка європейських держав уже повідомляла про підозрілі інциденти на стратегічних об’єктах. Зокрема, нещодавно пожежа сталася на оборонному підприємстві у чеському місті Пардубіце. Відповідальність за підпал взяло на себе угруповання, яке виступає проти постачання зброї Ізраїлю, однак правоохоронці продовжують перевіряти всі можливі версії події та не виключають інших мотивів.

    Україна також регулярно повідомляє про спроби російських спецслужб організовувати диверсійну діяльність. Так, нещодавно Служба безпеки України викрила 16-річного жителя Харкова, якого, за даними слідства, завербували представники російських спецслужб. Перебуваючи на території однієї з країн Європейського Союзу, підліток займався пошуком потенційних виконавців терактів в Україні та передавав їхні контакти безпосередньо своїм кураторам.

    Європейські правоохоронні органи наголошують, що співпраця між спецслужбами держав ЄС та партнерів стає дедалі важливішою для своєчасного виявлення подібних загроз. Саме обмін оперативною інформацією, координація дій і спільні операції дозволяють запобігати диверсіям та затримувати осіб, які можуть діяти в інтересах іноземних спецслужб.

  • Берлін викликав китайського посла через підготовку російських військових

    Берлін викликав китайського посла через підготовку російських військових

    Німеччина офіційно підтвердила, що запросила посла Китаю на термінову дипломатичну розмову після появи інформації про можливе навчання російських військовослужбовців на території КНР. У Берліні наголосили, що отримані повідомлення викликають серйозне занепокоєння, адже можуть свідчити про глибшу військову взаємодію між Москвою та Пекіном на тлі повномасштабної війни Росії проти України. Попри те, що офіційний Пекін категорично відкидає подібні звинувачення, дипломатичний крок Німеччини демонструє, що європейські країни дедалі уважніше стежать за будь-якими ознаками підтримки Кремля з боку Китаю.

    Про це повідомляє Reuters.

    Речник Міністерства закордонних справ Німеччини підтвердив, що китайського посла запросили на термінову зустріч у четвер після появи повідомлень про те, що наприкінці минулого року китайські військові проводили підготовку російських солдатів на території Китаю. За його словами, цей крок є чітким дипломатичним сигналом незгоди та занепокоєння Берліна, однак формально не є офіційним викликом посла, який використовується лише у виняткових випадках міжнародної практики.

    Як пояснили у німецькому зовнішньополітичному відомстві, запрошення посла на термінову розмову є одним із найжорсткіших дипломатичних інструментів, який використовується для донесення офіційної позиції держави та вимоги надати пояснення щодо дій іншої країни. Таким чином Берлін дав зрозуміти, що сприймає інформацію про можливе військове співробітництво між Китаєм і Росією як питання, що безпосередньо впливає на європейську безпеку.

    Першими про дипломатичний демарш повідомили німецькі засоби масової інформації, посилаючись на власні джерела у федеральному уряді. Незабаром ці дані офіційно підтвердили у Міністерстві закордонних справ Німеччини.

    Водночас посольство Китаю не надало офіційної відповіді на запит журналістів щодо зустрічі з представниками німецького уряду. Раніше китайська сторона вже коментувала аналогічні повідомлення, назвавши їх безпідставними та такими, що не відповідають дійсності. Пекін продовжує наполягати на тому, що не бере участі у війні Росії проти України та не здійснює військової підтримки жодної зі сторін конфлікту.

    Причиною дипломатичного звернення стали дані про те, що наприкінці минулого року китайські збройні сили нібито організували спеціальну програму підготовки для приблизно 200 російських військовослужбовців. За інформацією журналістів, навчання проходили у закритому форматі на території Китаю, а після їх завершення частина військових повернулася до Росії та була направлена на фронт для участі у бойових діях проти України.

    Особливого значення цій інформації надало те, що її підтвердили європейські спецслужби. За словами співрозмовника у структурах Європейського Союзу, який спілкувався із журналістами на умовах анонімності, розвідувальні служби ЄС володіють інформацією, яка підтверджує факт проведення таких навчань. Хоча подробиці отриманих розвідувальних матеріалів не розголошуються, сам факт підтвердження з боку спецслужб значно посилив занепокоєння європейських урядів.

    На тлі війни Росії проти України будь-які повідомлення про військову співпрацю між Москвою та Пекіном викликають особливу увагу західних союзників. Китай формально декларує нейтралітет, закликає до мирного врегулювання конфлікту та запевняє, що не постачає зброю жодній зі сторін. Проте країни Заходу дедалі частіше наголошують, що Пекін фактично допомагає російській економіці витримувати санкційний тиск, а також постачає продукцію подвійного призначення, електронні компоненти, промислове обладнання та інші товари, які можуть використовуватися російським оборонно-промисловим комплексом.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну відносини між Москвою та Пекіном суттєво зміцнилися. Лідери двох держав неодноразово заявляли про “безмежне партнерство”, активно розвивають економічну співпрацю, збільшують товарообіг та проводять спільні військово-морські й повітряні навчання. Саме тому будь-які повідомлення про можливу безпосередню підготовку російських військових китайськими інструкторами розглядаються західними столицями як потенційний якісно новий рівень взаємодії між двома країнами.

    Берлін останніми роками дедалі жорсткіше оцінює роль Китаю у міжнародній політиці. Якщо раніше Німеччина розглядала КНР переважно як одного з ключових торговельних партнерів, то нині офіційний курс зміщується у бік посилення контролю над співпрацею з Пекіном у питаннях безпеки, технологій та критичної інфраструктури. Одночасно німецька влада залишається одним із найбільших європейських партнерів України, надаючи Києву масштабну військову, фінансову та гуманітарну допомогу.

    На цьому тлі інформація про можливу підготовку російських військових у Китаї сприймається в Берліні як питання не лише двосторонніх німецько-китайських відносин, а й безпеки всієї Європи. Запрошення китайського посла на термінову розмову стало демонстрацією того, що Німеччина очікує від Пекіна чітких пояснень щодо повідомлень про співпрацю з російською армією.

    Якщо наведені факти отримають додаткове офіційне підтвердження, це може ще більше ускладнити відносини між Європейським Союзом та Китаєм, посилити дипломатичний тиск на Пекін і стати підставою для нових дискусій щодо обмежувальних заходів стосовно компаній або структур, які можуть бути причетними до підтримки російської військової машини.

  • Повернення українців з-за кордону, що може змусити мільйони людей повернутися додому

    Повернення українців з-за кордону, що може змусити мільйони людей повернутися додому

    Станом на початок 2026 року за кордоном залишається понад 5,6 млн українців, з яких близько 4,37 млн перебувають під тимчасовим захистом у країнах ЄС. Це найбільше вимушене переміщення в Європі з часів Другої світової війни.

    До кінця 2025 року з-за кордону повернулося близько 1,1 млн осіб за даними IOM. З урахуванням внутрішньо переміщених осіб загальна кількість тих, хто повернувся, перевищує 4,4 млн. Однак прогнози Центру економічної стратегії (п’ята хвиля, лютий 2026) залишаються стриманими. У базовому сценарії очікується повернення близько 1,6 млн, в оптимістичному до 2,2 млн, у песимістичному лише 1,3 млн.

    Серед 1,1 млн тих, хто повернувся, більшість становлять люди, які виїжджали в перші місяці повномасштабного вторгнення і повернулися, коли лінія фронту відійшла від їхніх регіонів. Ці повернення часто носять тимчасовий характер. При новому витку обстрілів або енергетичній кризі багато хто знову виїжджає.

    Дослідження CES показує стабілізацію намірів на рівні 43% тих, хто бажає повернутися, при цьому 36% не планують або сумніваються. Ті, хто вже повернувся, здебільшого мають міцні сімейні зв’язки в Україні, виїжджали через прямі бойові дії та отримали компенсацію або відновили житло. Глибоко інтегровані за кордоном, з дітьми в місцевих школах, стабільною роботою та соціальною мережею, повертаються значно рідше.

    Зростання виїзду молодих чоловіків у 2025 році

    Рішення 2025 року про вільний виїзд чоловіків 18-22 років для навчання та роботи суттєво змінило структуру міграції. За даними CES та ZOiS Berlin, частка молодих чоловіків серед біженців зросла на 25%. Кожний четвертий у цій групі залишив країну саме після послаблення.

    Мотивація була раціональною, а не панікою. 70% молодих людей називали головною причиною постійну загрозу життю та здоров’ю. Далі йшли страх мобілізації, переривання кар’єри та болісне відчуття «втрачених років». Багато з них уже мали якісну освіту, хороше знання іноземних мов та певну фінансову подушку, що дозволяло їм відносно швидко адаптуватися за кордоном. Основні країни призначення, які вони обирали: Німеччина, Польща та Чехія.

    Рівень зайнятості в цій групі сягає 49%. Але психологічна ціна виявилася дуже високою. Майже третина молодих чоловіків зазначає серйозні проблеми з ментальним здоров’ям, що майже вдвічі перевищує середні показники. Багато хто стикається з хронічним стресом, тривожністю та відчуттям відірваності від батьківщини.

    Нова реальність для українських біженців у Європі

    Первісна солідарність Європи була справді вражаючою та безпрецедентною за своїми масштабами. Польща прийняла понад 2 млн українців за лічені тижні, а понад 90% поляків активно підтримували надання допомоги. Європейський Союз уперше в своїй історії застосував Директиву про тимчасовий захист у такому величезному масштабі, що дозволило мільйонам людей швидко отримати легальний статус, доступ до ринку праці, освіти та медичних послуг.

    Крістін Гойєр, представниця UNHCR у Польщі, у березні 2022 року заявила: «Це була величезна робота з боку людей, місцевих громад, муніципалітетів та уряду Польщі щодо прийому та розміщення новоприбулих».

    До 2026 року ситуація помітно змінилася. Під тимчасовим захистом залишаються 4,37 млн українців, основні країни прийому: Німеччина, Польща та Чехія. Рівень зайнятості серед біженців досяг 57%, а завдяки високій кваліфікації багатьох українців вдалося частково закрити хронічні кадрові дефіцити в ключових секторах економіки.

    Однак на тлі затяжної війни поступово наростає втома приймаючих суспільств. Політичний дискурс дедалі частіше акцентує увагу на «справедливості» розподілу ресурсів між власними громадянами та біженцями.

    Європейські держави починають поступово посилювати або коригувати умови перебування українських біженців. Значне фінансове навантаження на бюджети. Виплати допомоги, медична допомога та освіта вимагають великих витрат. Зростання популярності правих та антиміграційних партій змушує уряди демонструвати турботу про власних громадян в першу чергу. Також існують побоювання довгострокового «звикання» до допомоги та зниження мотивації до повернення.

    У результаті в низці країн обговорюють або вже запроваджують обмеження. Йде скорочення термінів та обсягів соціальної підтримки, жорсткіші вимоги до працевлаштування, перевірки реальної потреби та поступовий перехід від масового тимчасового захисту до індивідуальних рішень. Ці зміни посилюють відчуття невизначеності та тимчасовості статусу серед біженців. Для багатьох це створює додатковий психологічний тиск та бюрократичні бар’єри. Парадоксальним чином, чим довше триває така невизначеність, тим міцніше частина людей вбудовується в нове життя, шукає стабільну роботу, влаштовує дітей у школи та намагається мінімізувати ризики, пов’язані з поверненням. У підсумку ймовірність повернення в Україну для значної частини біженців лише знижується.

    Фактори та механізми, що стимулюють повернення

    В Україні вже впроваджено деякі корисні програми — єВідновлення (компенсації за житло), платформа «Ukraine is Home» (інформація та пробні поїздки без втрати статусу), підтримка IOM, програми визнання кваліфікацій та пільги для роботодавців. Однак цих заходів явно недостатньо, щоб повернути більшу частину українців. Вони залишаються фрагментарними, залежать від зовнішнього фінансування та слабо скоординовані з майбутнім завершенням тимчасового захисту в ЄС після березня 2027 року. Окремих інструментів не вистачає для вирішення завдання такого масштабу, потрібна повноцінна комплексна стратегія.

    Повернення визначають кілька ключових факторів. Безпека — безумовна основа, без реального покращення ППО, розмінування та стабільної енергетики масового повернення чекати не доводиться. Не менш важливо відновлення житла та інфраструктури, без видимого прогресу сім’ї з дітьми не наважаться повернутися.

    Вирішальну роль відіграють економічні стимули, якісні робочі місця, допомога з переїздом, визнання кваліфікацій та підтримка бізнесу. Емоційні заклики працюють лише за наявності реальної матеріальної перспективи. Важливою є й соціально-психологічна реінтеграція — ПТСР, моральна травма та проблеми адаптації дітей вимагають системної допомоги. Усе це має спиратися на довіру до держави та прозору комунікацію.

    Перспективи розвитку подій і необхідні кроки

    Повернення українців матиме поступовий та селективний характер. В першу чергу повернуться ті, хто зберіг міцні сімейні зв’язки, житло та можливості працевлаштування в Україні. Водночас глибоко інтегровані сім’ї та молоді спеціалісти, як правило, залишаться за кордоном або перейдуть на «човникову» модель життя між країнами.

    Головний стратегічний ризик — втрата значної частини людського капіталу, особливо покоління 2025 року. Це поглибить кадровий дефіцит у ключових галузях, посилить демографічний спад та соціальну фрагментацію суспільства. Крім того, Україна може втратити цінні європейські компетенції та досвід, які могли б суттєво прискорити післявоєнне відновлення.

    У разі реалізації продуманої стратегії повернення 1,5-2 млн осіб, навпаки, стане потужним каталізатором відродження країни. Притік кваліфікованих кадрів, підприємців та нових знань здатен дати значний імпульс економічному та соціальному розвитку.

    Для цього Україні необхідна офіційна національна стратегія повернення та реінтеграції, яка об’єднає розрізнені зусилля в єдину систему. Стратегія має передбачати комплексний пакет заходів підтримки сімей, включаючи фінансову допомогу, пріоритетне житло та працевлаштування, медичний супровід, а також чітку координацію з ЄС щодо завершення тимчасового захисту після березня 2027 року. Особливу увагу потрібно приділити прискореному відновленню житла та критичної інфраструктури в регіонах повернення, створенню масштабної системи психологічної допомоги, сімейної терапії та підтримки освіти дітей. Ключовими елементами мають стати регулярна прозора комунікація з громадянами та постійний координаційний орган, відповідальний за реалізацію та моніторинг стратегії.

    Масового автоматичного повернення не відбудеться. Лише поєднання реальної безпеки, видимого прогресу у відновленні, економічних можливостей та якісної соціально-психологічної реінтеграції здатне принципово змінити ситуацію. До березня 2027 року в України залишається обмежене вікно можливостей. Чим оперативніше та переконливіше буде запропонована стратегія, тим більше людей зроблять вибір на користь повернення. Зволікання загрожує необоротною втратою людського капіталу та суттєвим уповільненням відновлення країни на десятиліття. Успішна реалізація, навпаки, дозволить трансформувати одну з найбільших міграційних хвиль сучасності у стратегічний ресурс національного відродження.

     

  • Unity Hub і нова робоча група: Україна та Німеччина готують рішення щодо чоловіків призовного віку

    Unity Hub і нова робоча група: Україна та Німеччина готують рішення щодо чоловіків призовного віку

    Україна та Німеччина розпочали новий етап співпраці щодо повернення українських громадян, які перебувають за кордоном. Зокрема, між відомствами двох країн створено спеціальну робочу групу, яка займається напрацюванням механізмів повернення українців, у тому числі чоловіків мобілізаційного віку, які незаконно залишили територію України. Про це повідомив посол України в Німеччині Олексій Макеєв в інтерв’ю «Укрінформу».

    За словами дипломата, співпраця з німецькою стороною має два ключові напрямки. Перший — розвиток мережі центрів Unity Hub, які покликані допомагати українцям, що перебувають у Німеччині, отримувати державні послуги, консультації та підтримку. Перший такий центр уже відкрився у центрі Берліна.

    Макеєв розповів, що особисто відвідав Unity Hub у перші дні його роботи. За його словами, значний попит мали консультації представників Пенсійного фонду України, до яких одразу звернулася велика кількість українських пенсіонерів із питаннями щодо пенсійного забезпечення та документів.

    Другим напрямком роботи є координація між українськими та німецькими державними органами щодо можливого повернення громадян України.

    «Між українськими й німецькими відомствами створено робочу групу, де здійснюється обмін інформацією», – повідомив дипломат.

    За словами посла, саме в межах цієї робочої групи зараз опрацьовуються можливі механізми повернення чоловіків мобілізаційного віку, які виїхали за кордон із порушенням українського законодавства. При цьому Макеєв відмовився розкривати деталі, наголосивши, що відповідні механізми ще перебувають на стадії обговорення.

    «Я поки що не буду розкривати ці механізми. Вони якраз обговорюються в рамках роботи цієї робочої групи», – заявив він.

    Заява посла прозвучала на тлі ширших дискусій у Європейському Союзі щодо майбутнього статусу українців, які користуються тимчасовим захистом.

    26 червня Європейська комісія запропонувала продовжити дію Директиви про тимчасовий захист для українців до 4 березня 2028 року. Водночас документ передбачає важливе нововведення: новоприбулі чоловіки мобілізаційного віку, які не мають дозволу української влади на виїзд, не повинні автоматично отримувати тимчасовий захист у країнах ЄС. За словами єврокомісара з питань міграції Магнуса Бруннера, така норма була запропонована з урахуванням звернення української сторони та необхідності поєднати гуманітарний захист із потребами України в обороні держави.

    Остаточне рішення щодо продовження режиму тимчасового захисту для українців держави-члени Європейського Союзу планують ухвалити найближчими місяцями. До цього часу триватимуть консультації між урядами країн ЄС та Європейською комісією.

    Питання чоловіків мобілізаційного віку Україна та Німеччина порушували і раніше. Під час зустрічі Президента України Володимира Зеленського з федеральним канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом у квітні глава держави наголошував, що компетентні органи двох країн мають спільно працювати над питанням громадян, які виїхали з України всупереч законодавству.

    Тоді Зеленський зазначив, що багато чоловіків залишили країну нібито тимчасово, однак залишаються за кордоном роками, тоді як українські військові потребують ротації. У свою чергу Мерц заявив, що Німеччина готова підтримувати співпрацю з Україною у правовому полі, однак без порушення міжнародних зобов’язань щодо захисту біженців.

    Водночас експерти наголошують, що створення робочої групи не означає автоматичного чи примусового повернення українців із Німеччини. Наразі йдеться лише про напрацювання правових механізмів співпраці між компетентними органами двох держав. Будь-які конкретні рішення щодо можливих процедур ще не оприлюднювалися.

    Також важливо, що Європейська комісія поки не змінювала чинні правила тимчасового захисту для українців, які вже перебувають у країнах ЄС. Нові пропозиції стосуються насамперед майбутнього продовження програми та умов для осіб, які прибуватимуть після ухвалення відповідного рішення.

    Україна та Німеччина переходять до більш тісної координації у питаннях міграції та повернення громадян, однак остаточних механізмів чи рішень щодо чоловіків мобілізаційного віку наразі ще не затверджено.

  • Берлін у спеку: поліція охолоджує місто водометами просто на вулицях

    Берлін у спеку: поліція охолоджує місто водометами просто на вулицях

    У Берліні поліція почала використовувати водомети для охолодження мешканців і туристів на тлі рекордної спеки, що накрила Німеччину та спричинила надзвичайне навантаження на міську інфраструктуру. Про це повідомляє Tagesspiegel.

    За даними видання, берлінська поліція вивела на вулиці два спеціалізовані водомети, які зазвичай застосовуються для контролю масових заворушень. Цього разу техніку переорієнтували на допомогу населенню в умовах екстремально високих температур. Правоохоронці об’їжджають найбільш людні райони міста та розпилюють воду над вулицями, площами та місцями скупчення людей, створюючи тимчасовий ефект охолодження.

    Маршрути водометів охоплюють ключові туристичні та громадські локації столиці Німеччини, зокрема район Бранденбурзьких воріт, далі техніка рухається в напрямку Рейхстагу, Потсдамер-Плац, Червоної ратуші та Мауерпарку. У цих місцях зазвичай фіксується найбільше скупчення людей у спекотні дні, і саме там ефект від розпилення води є найбільш відчутним для прохолодження повітря та поверхонь.

    За інформацією поліції, лише за один день у суботу було використано близько 9 тисяч літрів води. Правоохоронці зазначають, що такий крок є вимушеною відповіддю на безпрецедентні погодні умови та спрямований на зниження ризиків для здоров’я громадян, зокрема теплових ударів і зневоднення, які різко зросли під час хвилі спеки.

    Ситуація ускладнюється тим, що Німеччина переживає одну з найсильніших температурних аномалій за всю історію спостережень. У п’ятницю Німецька метеорологічна служба зафіксувала температуру 41,3 градуса за Цельсієм, що стало абсолютним рекордом для країни. Такий рівень спеки призвів до перевантаження міської інфраструктури, зростання кількості звернень до медичних служб та посилення заходів безпеки у великих містах.

    На тлі погодної кризи транспортні оператори, включно з Deutsche Bahn, закликали громадян утриматися від нетермінових поїздок міжміськими та регіональними маршрутами. Через перегрів рейок та інфраструктури можливі затримки та обмеження руху поїздів, що додатково ускладнює пересування країною.

    Метеорологи попереджають, що подібні температурні піки можуть повторюватися протягом літа, і влада великих міст вже розглядає додаткові заходи адаптації до кліматичних змін, включно з розширенням зон охолодження, збільшенням кількості питних фонтанів та тимчасовими обмеженнями руху в найгарячіші години дня.

  • НАТО біля кордонів Білорусі: Німеччина перекидає тисячі військових до Литви

    НАТО біля кордонів Білорусі: Німеччина перекидає тисячі військових до Литви

    Німеччина продовжує масштабне посилення східного флангу НАТО та готується до одного з найбільших військових розгортань за межами власної території за останні десятиліття. До кінця 2027 року Берлін планує розмістити в Литві повноцінну бойову бригаду чисельністю близько 5000 військовослужбовців, які нестимуть службу поблизу кордону з Білоруссю на постійній основі. Про це в інтерв’ю Bild заявив міністр оборони Литви Робертас Каунас.

    За словами литовського урядовця, підготовка до прибуття німецького контингенту просувається значно швидше, ніж передбачалося початковими планами. Будівництво необхідної інфраструктури випереджає графік приблизно на десять місяців. У районах майбутнього розташування військових активно зводять житлові квартали, школи, дитячі садки, медичні заклади, транспортні об’єкти та іншу соціальну інфраструктуру, необхідну не лише для самих військових, а й для членів їхніх сімей.

    Каунас наголосив, що проєкт має стратегічне значення як для Литви, так і для всього Північноатлантичного альянсу. На його переконання, присутність німецької бригади суттєво посилить можливості стримування потенційної агресії на східному фланзі НАТО та стане додатковою гарантією безпеки для країн Балтії.

    Міністр зазначив, що німецький підрозділ під командуванням генерала Крістіана Хубера буде повністю укомплектований особовим складом, сучасною технікою та озброєнням. За його словами, Литва та Німеччина мають усі шанси завершити реалізацію проєкту навіть раніше визначених термінів.

    Розгортання військової бригади стане безпрецедентним кроком для сучасної Німеччини. Після завершення Холодної війни Берлін традиційно уникав постійного базування великих бойових формувань за кордоном, однак повномасштабна війна Росії проти України суттєво змінила підходи до європейської безпеки. Саме після 2022 року німецьке керівництво оголосило про так званий Zeitenwende — історичний поворот у сфері оборонної політики, який передбачає масштабне переозброєння Бундесверу та посилення ролі Німеччини в обороні Європи.

    Наразі на території Литви вже перебувають близько 1800 німецьких військовослужбовців. Вони беруть участь у низці навчань та спільних операцій із литовською армією. У червні німецькі військові проводять масштабні маневри Freedom Shield («Щит свободи») на полігоні Пабраде, який розташований приблизно за 20 кілометрів від кордону з Білоруссю.

    У навчаннях задіяні підрозділи 45-ї танкової бригади Бундесверу, а також 203-й танковий батальйон із Аугустдорфа та 122-й мотопіхотний батальйон з Оберфіхтаха. Саме ці формування мають у майбутньому стати основою постійного німецького військового контингенту в Литві.

    Посилення військової присутності НАТО в Балтійському регіоні відбувається на тлі зростання напруженості між Заходом і Росією. Особливу увагу Альянс приділяє Білорусі, яка після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну фактично стала одним із ключових союзників Москви у військовій сфері. На території Білорусі регулярно проводяться спільні російсько-білоруські навчання, розміщуються російські військові підрозділи, а також сучасні системи озброєнь.

    Додаткові занепокоєння викликають повідомлення про поглиблення військової інтеграції між Москвою та Мінськом. Раніше білоруська опозиція оприлюднила доповідь, у якій вказала на низку ознак посилення мілітаризації країни та її потенційного подальшого втягування у війну проти України. Серед таких факторів називали зміни у військовому законодавстві, збільшення чисельності армії, активізацію військових навчань та розширення співпраці з російськими силовими структурами.

    На цьому тлі країни НАТО нарощують військову присутність у регіоні та зміцнюють оборонні рубежі поблизу східних кордонів Альянсу. Литва, Латвія та Естонія неодноразово заявляли про необхідність посилення військової інфраструктури та збільшення контингентів союзників через загрози, які, на їхню думку, походять від Росії та Білорусі.

    Паралельно Україна також продовжує зміцнювати північний напрямок. Українські військові посилюють фортифікації, розширюють систему спостереження та уважно стежать за активністю російських і білоруських військ поблизу кордону. В Києві неодноразово наголошували, що ризики використання білоруської території для військових операцій проти України залишаються актуальними.

    Таким чином, розгортання п’ятитисячної німецької бригади в Литві є не лише важливим етапом розвитку оборонного співробітництва між Вільнюсом і Берліном, а й одним із наймасштабніших заходів НАТО зі зміцнення безпеки східного флангу Альянсу з початку повномасштабної війни Росії проти України. Це рішення демонструє прагнення європейських союзників підготуватися до можливих викликів у регіоні та посилити стримування будь-яких потенційних загроз поблизу кордонів НАТО.

  • Україна отримає сотні ракет ППО від Німеччини

    Україна отримає сотні ракет ППО від Німеччини

    За словами Пісторіуса, йдеться про постачання ракет класу «повітря–повітря» у кількості, що обчислюється тризначним числом, тобто щонайменше кількома сотнями одиниць. Він уточнив, що ці ракети будуть передані Україні безпосередньо з запасів Збройних сил Німеччини, що свідчить про готовність Берліна не лише фінансувати нові виробничі контракти, а й ділитися власними оперативними резервами для підтримки української ППО та авіаційних спроможностей.

    Окремо міністр наголосив, що Німеччина вже передала Україні додаткову систему протиповітряної оборони IRIS-T, яка є одним із ключових сучасних європейських комплексів для захисту від крилатих ракет, безпілотників та авіаційних ударів. Крім того, Берлін прискорив постачання керованих ракет для систем IRIS-T SLS та IRIS-T SLM, що дозволяє Україні оперативніше поповнювати запаси боєкомплекту та підтримувати стабільну роботу своїх підрозділів ППО в умовах інтенсивних російських атак.

    Пісторіус підкреслив, що підтримка України з боку Німеччини не обмежується лише постачанням озброєнь, а є частиною довгострокової стратегії посилення обороноздатності України та стримування російської агресії. Він зазначив, що союзники прагнуть забезпечити Україну всім необхідним для захисту повітряного простору, оскільки саме удари з повітря залишаються одним із головних інструментів тиску з боку Росії на цивільну інфраструктуру та енергетичну систему.

    Паралельно Німеччина оголосила про новий пакет військової допомоги вартістю близько 400 мільйонів доларів, який буде спрямований на посилення української системи протиповітряної оборони, закупівлю боєприпасів та постачання ракет для американських комплексів Patriot. Таким чином Берлін продовжує політику комплексної підтримки, поєднуючи передачу озброєнь із фінансовими внесками у спільні оборонні програми.

    На тлі цих рішень також стало відомо, що Велика Британія готує власний масштабний пакет допомоги, який включатиме сучасні радари, ракети для ППО та безпілотні системи британського виробництва. Це свідчить про координацію дій західних партнерів у напрямку посилення української протиповітряної оборони, яка залишається одним із ключових пріоритетів міжнародної підтримки.

    Окремо Борис Пісторіус у своїй заяві зазначив, що російський диктатор Володимир Путін опинився у стратегічному глухому куті, оскільки затягування війни призводить до зростання втрат і посилення внутрішніх проблем у Росії. За його словами, попри це Кремль продовжує обирати шлях ескалації, зокрема через масовані ракетні та дронові удари по території України, що лише підкреслює важливість подальшого зміцнення української ППО.

    Водночас Україна продовжує активно розвивати власні оборонні спроможності. За даними, озвученими під час міжнародних зустрічей, 18 червня було зафіксовано новий рекорд застосування безпілотних систем українськими силами. Цей показник перевищив як попередні українські результати, так і масштаби окремих атак безпілотників, які раніше здійснювала Росія. Така динаміка, за оцінками військових експертів, свідчить про стрімке зростання ролі дронових технологій у сучасній війні.

    Таким чином, нові постачання ракет від Німеччини розглядаються як важливий елемент загального посилення української системи протиповітряної оборони. В умовах постійних російських атак союзники України продовжують нарощувати військову допомогу, роблячи акцент на засобах захисту неба, які дозволяють зменшити наслідки ударів по цивільній інфраструктурі та підвищити загальну стійкість держави.

  • «Путін у глухому куті»: Пісторіус зробив заяву про війну в Україні

    «Путін у глухому куті»: Пісторіус зробив заяву про війну в Україні

    Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що російський лідер Володимир Путін опинився у стратегічному глухому куті у війні проти України, попри продовження бойових дій та спроби Москви зберегти військову ініціативу. Його заява пролунала на тлі загострення ситуації після атак безпілотників на російську столицю, які в РФ називають одними з наймасштабніших від початку повномасштабного вторгнення.

    Про це Пісторіус сказав під час відкриття чергового засідання у форматі «Рамштайн», де країни-партнери України координують подальшу військову допомогу, постачання озброєння та стратегічну підтримку Києва. Він наголосив, що війна, розв’язана Росією, не досягає своїх цілей, натомість завдає дедалі відчутніших втрат як Україні, так і самій Росії, включно з людськими ресурсами, економікою та військовою інфраструктурою.

    За словами німецького міністра, попри те що Кремль продовжує ескалацію та намагається підтримувати тиск на фронті, фактичні результати війни свідчать про виснаження російських можливостей. Він зазначив, що Україна, навпаки, демонструє здатність завдавати дедалі серйозніших ударів по російських військових об’єктах і логістиці, що змінює загальну динаміку конфлікту та змушує Москву реагувати жорсткішою риторикою.

    Пісторіус підкреслив, що українська сторона неодноразово заявляла про готовність до переговорів і політичного врегулювання, зокрема це публічно озвучував президент Володимир Зеленський. Водночас, за його словами, Росія обирає шлях подальшої ескалації, ігноруючи дипломатичні можливості та продовжуючи воєнні дії, що лише поглиблює конфлікт і затягує його у часі.

    Окремо міністр звернув увагу на те, що російська стратегія не обмежується лише війною проти України, а також створює ширші ризики для безпеки Європи, зокрема для країн східного флангу НАТО. Він наголосив, що такі дії Росії розглядаються союзниками як фактор довгострокової нестабільності, який вимагає відповідної реакції з боку Заходу.

    Паралельно із заявами Пісторіуса у політичному та медійному просторі активно обговорюються наслідки нещодавніх атак безпілотників на Москву. Російські джерела повідомляли про значну кількість дронів, що прямували у бік столиці, а також про роботу систем протиповітряної оборони та тимчасові обмеження в роботі аеропортів. У місті фіксувалися перебої в авіасполученні, затримки рейсів та повідомлення про вибухи.

    Зокрема, за даними російських повідомлень, було уражено низку інфраструктурних об’єктів, серед яких і Московський нафтопереробний завод у районі Капотня. Там виникли пожежі, а частина обладнання зазнала пошкоджень. Ці події стали черговим сигналом про вразливість критичної інфраструктури навіть у глибокому тилу РФ, що, своєю чергою, вплинуло на політичні заяви російських чиновників про можливу ескалацію.

    На цьому тлі у Росії знову активізувалася риторика про «жорстку відповідь» та розширення ударів по території України, що в європейських столицях сприймається як потенційний сигнал до нового витка ескалації. Водночас союзники України наголошують, що ключовим фактором у війні залишається здатність забезпечувати стабільну військову підтримку Києва та посилювати оборонні можливості української армії.

    Зустріч у форматі «Рамштайн» цього разу зосереджена на довгостроковій стратегії підтримки України, включно з постачанням систем протиповітряної оборони, боєприпасів, далекобійних систем і розвитку оборонної промисловості. Учасники наголошують, що саме системна допомога дозволяє Україні не лише утримувати позиції, а й поступово змінювати баланс сил на полі бою.

    Таким чином, заява Пісторіуса стала частиною ширшої дискусії серед союзників України про перспективи війни, можливості Росії продовжувати наступальні дії та роль Заходу у стримуванні подальшої ескалації конфлікту.

  • Антибалістичний щит для України: Зеленський зробив важливу заяву

    Антибалістичний щит для України: Зеленський зробив важливу заяву

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що сьогодні, 18 червня, може відбутися важлива подія на шляху до створення спільної з європейськими партнерами антибалістичної системи. За його словами, Україна та союзники готуються зробити перший практичний крок у напрямку розвитку нової системи захисту від балістичних загроз.

    Про це глава держави повідомив під час спілкування з журналістами.

    Зеленський подякував Німеччині та іншим європейським країнам за підтримку України, а також за рішення й ініціативи, які планують обговорити під час чергового засідання у форматі «Рамштайн». Особливу увагу, за словами президента, сторони приділять питанню створення європейської антибалістичної системи, яка в майбутньому може суттєво посилити безпеку не лише України, а й усього континенту.

    «Сьогодні у нас повинна бути дуже важлива подія, коли німецькі представники зможуть поділитися з українцями тим, що нам потрібно, а ми поділимося тим, що їм потрібно, для того, щоб зробити перший крок до майбутньої антибалістичної системи», — заявив Зеленський.

    Президент не розкрив деталей майбутньої співпраці, однак із його слів випливає, що йдеться про обмін технологіями, досвідом та напрацюваннями між українською та німецькою сторонами. Україна за понад чотири роки повномасштабної війни накопичила значний практичний досвід протидії російським ракетним атакам, тоді як європейські партнери мають потужну виробничу та технологічну базу для розробки сучасних систем протиповітряної та протиракетної оборони.

    Заява Зеленського пролунала на тлі активізації співпраці України із західними союзниками у сфері оборонної промисловості. Напередодні за підсумками саміту країн G7 було досягнуто домовленостей щодо видачі ліцензій, які дозволять виробляти на території України не лише системи протиповітряної оборони, а й далекобійне озброєння. Це рішення може стати одним із ключових кроків до локалізації виробництва сучасних оборонних технологій та посилення обороноздатності держави.

    Паралельно партнери продовжують оголошувати нові пакети військової допомоги. Зокрема, міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус повідомив про виділення Україні додаткових 400 мільйонів доларів військової підтримки. Передбачається, що кошти будуть спрямовані на закупівлю систем протиповітряної оборони, боєприпасів та ракет для комплексів Patriot.

    Крім того, Бельгія підтвердила намір передати Україні до кінця 2026 року сім винищувачів F-16 Fighting Falcon. Із них три літаки мають надійти у бойовій конфігурації, ще чотири будуть використані як джерело запасних частин для підтримки авіапарку.

    На тлі постійних російських ракетних атак питання створення багаторівневої системи протиракетної оборони залишається одним із пріоритетів для України. Саме тому анонсована Зеленським подія може стати важливим етапом у розвитку спільних оборонних проєктів із європейськими партнерами та наблизити появу нових механізмів захисту від балістичних ракет.