Govoritinfo.com

Позначка: Німеччина

  • Мерц попередив про новий етап російської агресії: під загрозою не лише Україна

    Мерц попередив про новий етап російської агресії: під загрозою не лише Україна

    Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що Росія активно готується до розширення своєї військової агресії за межі України, а потенційними цілями Кремля можуть стати країни Балтії, Молдова та інші держави Європи. Про це він повідомив під час пресконференції в Берліні, наголосивши, що нинішні дії Москви свідчать про значно ширші геополітичні амбіції, ніж лише війна проти України.

    За словами Мерца, німецька влада уважно аналізує дії Росії та бачить ознаки системної підготовки до подальших агресивних кроків. Канцлер зазначив, що Кремль не приховує своїх намірів змінити безпекову архітектуру Європи силовими методами, а тому загроза більше не обмежується українською територією.

    “Ми бачимо очевидну підготовку Росії до подальшої агресії. Вона виходить далеко за межі України: загрожує країнам Балтії, загрожує Молдові, загрожує іншим частинам Європи”, – наголосив глава німецького уряду.

    Мерц підкреслив, що Німеччина вже відчуває наслідки російської гібридної війни. За його словами, країна регулярно стикається з диверсіями, спробами шпигунства, кібератаками та іншими формами прихованого впливу, які Москва використовує для дестабілізації європейських держав.

    Канцлер заявив, що географічне розташування Німеччини в центрі Європи робить її однією з ключових цілей таких операцій. Саме тому федеральний уряд прискорює модернізацію Бундесверу, збільшує оборонні витрати та посилює захист критичної інфраструктури, енергетичних об’єктів і цифрових мереж.

    “Ми не живемо у стані війни, але ми вже не живемо й у мирі”, – зазначив Мерц, наголосивши, що сучасні загрози виходять далеко за межі класичних військових конфліктів і охоплюють кіберпростір, інформаційну безпеку та діяльність спецслужб.

    Коментуючи питання, чи може Росія скористатися періодом переозброєння європейських країн, канцлер висловив упевненість, що НАТО зберігає достатній потенціал стримування. За його словами, країни Альянсу демонструють єдність у питаннях колективної безпеки та продовжують зміцнювати східний фланг.

    Заява Мерца пролунала на тлі дедалі частіших попереджень європейських лідерів про можливе розширення російської агресії. Напередодні президент Литви Гітанас Науседа повідомив, що литовська розвідка володіє інформацією про підготовку Росією можливих провокацій проти критичної інфраструктури країн Балтії та Польщі. Він зазначив, що Кремль прагне перевірити міцність єдності НАТО та може вдатися до локальних операцій для створення напруженості в регіоні.

    Водночас міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що Варшава очікує на можливі російські провокації із застосуванням українських безпілотників під чужим прапором. За його словами, публічне оприлюднення таких сценаріїв має стати елементом стримування Москви та ускладнити реалізацію подібних планів.

    На тлі цих заяв європейські держави продовжують нарощувати оборонні спроможності, зміцнювати співпрацю в межах НАТО та посилювати заходи із захисту критичної інфраструктури, розглядаючи російську загрозу як довгостроковий виклик безпеці всього континенту.

  • Україна вперше отримала новітні снаряди Rheinmetall: чим вони особливі

    Україна вперше отримала новітні снаряди Rheinmetall: чим вони особливі

    Сили оборони України вперше отримали новітні артилерійські боєприпаси RH1412 від німецького оборонного концерну Rheinmetall. Це перша поставка цього типу снарядів безпосередньо із нового виробничого майданчика компанії в німецькому місті Унтерлюсс. У концерні наголошують, що RH1412 є найсучаснішим продуктом у лінійці артилерійських боєприпасів Rheinmetall, а його передача Україні стала важливим етапом розширення військово-технічної співпраці між Києвом і німецьким виробником.

    Як повідомили у Rheinmetall, перша партія включає “невелику п’ятизначну кількість” артилерійських снарядів, однак точний обсяг поставок із міркувань безпеки не розкривається. Разом із боєприпасами українські військові також отримали метальні заряди, виготовлені на інших підприємствах виробничої мережі концерну.

    У компанії зазначили, що це перший випадок, коли артилерійські снаряди для України постачаються саме із заводу в Унтерлюссі. До цього українська армія отримувала боєприпаси Rheinmetall, вироблені на інших підприємствах концерну.

    Наразі, за інформацією виробника, вже виконано понад половину загального контракту. Завершити постачання решти замовлених боєприпасів Rheinmetall планує до кінця 2026 року.

    Особливу увагу в концерні звертають на характеристики RH1412. Це найновіший 155-міліметровий артилерійський снаряд, створений із урахуванням сучасних вимог до ведення бойових дій. Боєприпас сумісний із широким спектром артилерійських систем калібру 155 мм, які перебувають на озброєнні країн НАТО та вже активно використовуються українськими військовими.

    Серед головних переваг RH1412 виробник називає збільшену дальність стрільби, високу точність ураження цілей та ефективність під час виконання бойових завдань. Саме такі характеристики мають особливе значення в умовах сучасної війни, де артилерія залишається одним із ключових елементів вогневої підтримки.

    У Rheinmetall зазначають, що через різке зростання попиту на артилерійські боєприпаси після початку повномасштабної війни Росії проти України компанія активно нарощує виробничі потужності. Для цього концерн інвестує значні кошти як у модернізацію вже існуючих підприємств, так і у будівництво нових заводів із виробництва боєприпасів та метальних зарядів.

    Rheinmetall сьогодні є одним із найбільших виробників великокаліберних боєприпасів у світі та одним із ключових партнерів України у сфері оборонної промисловості. Компанія не лише постачає артилерійські снаряди, а й бере участь у реалізації інших оборонних проєктів, спрямованих на посилення української армії.

    Останнім часом співпраця між Україною та німецьким концерном суттєво розширилася. Раніше повідомлялося, що Україна уклала з Rheinmetall контракт на закупівлю артилерійських боєприпасів на десятки мільйонів євро. Крім того, уряд Німеччини виділив 300 мільйонів євро на підтримку чеської ініціативи із закупівлі та постачання артилерійських снарядів для Збройних сил України.

    Водночас Rheinmetall продовжує залишатися об’єктом політичного тиску з боку Росії. Зокрема, нещодавно стало відомо, що російська сторона намагається через власну судову систему висунути фінансові претензії до німецького оборонного концерну, вимагаючи від компанії багатомільйонні компенсації.

    Передача Україні новітніх RH1412 свідчить про подальше поглиблення оборонного партнерства між Києвом та європейськими виробниками озброєння, а також про продовження міжнародної підтримки українських Сил оборони в умовах повномасштабної війни.

  • У Німеччині різко зросла кількість відмов від військової служби

    У Німеччині різко зросла кількість відмов від військової служби

    У Німеччині стрімко зростає кількість молодих чоловіків, які офіційно відмовляються від проходження військової служби, посилаючись на моральні або релігійні переконання. Така тенденція набирає обертів на тлі планів федерального уряду суттєво посилити Бундесвер і створити найпотужнішу конвенційну армію в Європі для стримування потенційної російської агресії. Про це повідомляє The Guardian.

    За даними Федерального відомства у справах сім’ї, лише за перші шість місяців 2026 року до державних органів уже надійшло 5862 заяви від громадян, які просять офіційно визнати їх такими, що відмовляються від військової служби через переконання. Цей показник уже значно перевищив результат усього 2025 року, коли було подано 3879 таких заяв. Для порівняння, у 2024 році їхня кількість становила лише 2249, що свідчить про різке прискорення цієї тенденції.

    Станом на кінець травня 2026 року влада вже задовольнила 2667 відповідних звернень. Таким чином дедалі більше громадян користуються правом, гарантованим Основним законом Німеччини, який прямо забороняє примушувати людину до військової служби зі зброєю, якщо це суперечить її совісті.

    Конституція ФРН передбачає, що кожен громадянин має право відмовитися від служби у війську з моральних або релігійних міркувань. Якщо раніше цим правом користувалися порівняно рідко, то нині, на тлі погіршення безпекової ситуації в Європі та війни Росії проти України, кількість таких заяв зростає рекордними темпами.

    Експерти пов’язують це не лише зі зміною суспільних настроїв, а й із намірами німецької влади реформувати систему комплектування армії. Після багатьох років скорочення військових можливостей Берлін активно працює над збільшенням чисельності Бундесверу та відновленням оборонного потенціалу країни.

    Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус запропонував нову модель комплектування збройних сил, яку вже називають “спрощеним призовом”. Відповідно до цієї концепції, усі 18-річні чоловіки повинні будуть заповнювати спеціальну анкету, у якій зазначатимуть своє ставлення до проходження військової служби та готовність вступити до армії. Крім цього, молодих людей планують запрошувати на обов’язковий медичний огляд. Для жінок участь у такій процедурі залишатиметься добровільною.

    Хоча офіційно загального військового призову в Німеччині наразі немає, багато громадян сприймають запропоновану реформу як можливий перший крок до його повернення. Саме тому частина молодих німців вирішує заздалегідь оформити статус особи, яка відмовляється від військової служби через переконання, щоб уникнути потенційних проблем у майбутньому.

    Аналітики зазначають, що зростання кількості таких заяв значною мірою пов’язане із загальною нестабільністю у сфері міжнародної безпеки. Війна в Україні, напруженість у Європі та побоювання щодо можливого залучення німецьких військових до миротворчих чи інших міжнародних операцій змушують частину молоді переосмислювати своє ставлення до військової служби.

    Водночас уряд Німеччини продовжує реалізовувати масштабну програму модернізації Бундесверу. Нині чисельність німецьких збройних сил становить близько 186 тисяч військовослужбовців, однак цього, на думку влади, недостатньо для виконання нових оборонних завдань. До 2035 року Берлін планує збільшити кількість особового складу приблизно до 260 тисяч добровольців.

    У разі якщо добровільна система набору не забезпечить необхідної кількості військовослужбовців, влада не виключає повернення до обов’язкового призову, який було призупинено ще у 2011 році. Раніше голова комітету Бундестагу з питань оборони Томас Рьовекамп заявляв, що такий сценарій цілком можливий, якщо реформа Бориса Пісторіуса не дасть очікуваного результату. За його словами, остаточне рішення щодо майбутньої моделі комплектування Бундесверу планують ухвалити до 31 липня наступного року.

    Паралельно Німеччина продовжує переглядати власну оборонну політику. Нещодавно федеральний уряд представив першу в історії країни Національну військову стратегію, у якій Росію офіційно назвали головною загрозою безпеці Європи. Саме цей документ визначає основні напрями розвитку німецьких збройних сил та пояснює необхідність їхнього масштабного посилення в найближчі роки.

  • Німеччина посилює правила для отримувачів соцдопомоги: хто ризикує втратити гроші вже після 1 липня

    Німеччина посилює правила для отримувачів соцдопомоги: хто ризикує втратити гроші вже після 1 липня

    У Німеччині офіційно набула чинності масштабна реформа системи соціальної підтримки безробітних. Із 1 липня країна почала поетапний перехід від виплати Bürgergeld (“Бюргергельд”) до нової базової соціальної допомоги Grundsicherungsgeld. Нововведення передбачають суттєве посилення вимог до одержувачів допомоги: працездатні громадяни повинні активніше шукати роботу, а за порушення встановлених правил їм можуть скорочувати або повністю припиняти виплати.

    Про це повідомив уряд Німеччини.

    Реформа базується на новому принципі соціальної політики, який уряд формулює як “вимагати і підтримувати”. Це означає, що держава й надалі гарантуватиме фінансову допомогу людям, які справді її потребують, однак від тих, хто здатний працювати, очікуватимуть максимальних зусиль для працевлаштування та поступової відмови від залежності від соціальних виплат.

    Однією з головних змін стало перейменування самої програми. Замість Bürgergeld, яка діяла останні роки, запроваджується Grundsicherungsgeld. Водночас зміна назви супроводжується переглядом підходів до роботи центрів зайнятості та оцінки можливостей кожного одержувача допомоги.

    Відтепер першочерговим завданням служб зайнятості буде не направлення людей на курси чи програми перекваліфікації, а перевірка можливості їхнього негайного працевлаштування. Лише якщо знайти роботу одразу неможливо, людині можуть запропонувати навчання або здобуття нової професії. Особливу увагу приділятимуть громадянам віком до 30 років, яких намагатимуться якомога швидше інтегрувати на ринок праці.

    Нові правила також значно посилюють вимоги до працездатних отримувачів соціальної допомоги. Самотні люди, які не мають об’єктивних перешкод для працевлаштування, повинні працювати повний робочий день, якщо така робота є для них прийнятною з огляду на стан здоров’я, кваліфікацію та інші обставини. Головною метою є забезпечення такого рівня доходів, щоб людина більше не потребувала державної підтримки.

    Суттєво змінилися й умови для батьків із малолітніми дітьми. Якщо раніше обов’язок активного пошуку роботи виникав після досягнення дитиною трирічного віку, то тепер центри зайнятості можуть залучати батьків до програм працевлаштування або професійної інтеграції вже після того, як дитині виповниться 14 місяців.

    Одним із ключових елементів реформи стало посилення відповідальності за невиконання вимог центрів зайнятості. Якщо людина без поважної причини відмовляється подавати заявки на вакансії, не виконує узгоджений план пошуку роботи або зривала програму підтримки, розмір базової допомоги можуть скоротити на 30% строком на три місяці.

    Окремі правила стосуються пропуску обов’язкових зустрічей із працівниками центрів зайнятості. Перший пропуск не призводитиме до санкцій, однак уже після другого випадку виплати скорочуватимуть на 30% протягом місяця. Якщо ж людина тричі поспіль ігноруватиме призначені зустрічі, процедура поступово може завершитися повним припиненням соціальної підтримки, включно з компенсацією витрат на житло.

    Ще жорсткішими стали правила щодо безпідставної відмови від запропонованої роботи. Так звану “норму про відмову від роботи” переглянули таким чином, що тепер базову соціальну допомогу можуть повністю призупинити щонайменше на один місяць, а в окремих випадках — на два. Крім того, застосовувати такі санкції дозволено швидше, ніж це було передбачено попереднім законодавством.

    Реформа також змінює підхід до оцінки майнового стану одержувачів допомоги. Уряд скасовує річний “пільговий період”, протягом якого майно людини майже не враховувалося при визначенні права на виплати. Надалі допустимий обсяг захищених заощаджень залежатиме від віку отримувача соціальної допомоги.

    Крім цього, посилюється контроль за витратами на житло. Якщо раніше протягом пільгового періоду оренда фактично компенсувалася без суттєвих обмежень, то тепер навіть у цей час діятиме максимальний поріг допустимих витрат. Він становитиме півтора розміру від загального нормативу, встановленого для відповідного регіону.

    Окрему увагу уряд приділив боротьбі зі зловживаннями системою соціальної підтримки. Центри зайнятості отримають додаткові інструменти для перевірки інформації про доходи, майно та виконання одержувачами своїх зобов’язань.

    Нова реформа вписується у ширшу тенденцію, яка останніми роками спостерігається в країнах Європи. Все більше держав переглядають підходи до соціальної допомоги, намагаючись поєднати підтримку громадян із більш активним залученням їх до ринку праці. Подібні зміни вже впроваджують або обговорюють у низці європейських країн, зокрема щодо механізмів підтримки біженців та інших отримувачів соціальних виплат.

    Водночас українці, які перебувають за кордоном і планують повернутися додому, можуть скористатися українською платформою “Додому”. Вона допомагає скласти індивідуальний план повернення, включаючи пошук житла, працевлаштування, оформлення документів та організацію навчання дітей.

  • Тисячі дронів для ЗСУ та новий керівник: Helsing зробила гучну ставку на Україну

    Тисячі дронів для ЗСУ та новий керівник: Helsing зробила гучну ставку на Україну

    Європейська оборонно-технологічна компанія Helsing, яка постачає Україні тисячі ударних безпілотників із системами штучного інтелекту, призначила нового керівника українського напряму. Керуючим директором Helsing в Україні став колишній посол України в Канаді, дипломат, журналіст, тричі народний депутат і колишній заступник міністра оборони Андрій Шевченко.

    На новій посаді він відповідатиме за розвиток діяльності компанії в Україні, розширення місцевої команди, взаємодію з українськими військовими та реалізацію спільних оборонних проєктів. Призначення відбувається у момент, коли Helsing значно нарощує виробничі можливості та намагається перетворитися на одного з головних європейських розробників автономних ударних систем.

    Про призначення повідомили представники компанії та профільне видання Defender Media. Співзасновник Helsing Гундберт Шерф заявив, що досвід Шевченка у державному управлінні, дипломатії та оборонній сфері має допомогти компанії перейти до нового етапу роботи в Україні.

    За словами Шерфа, Україна залишається одним із ключових напрямів Helsing, оскільки саме український фронт демонструє, наскільки швидко змінюється сучасна війна та яку роль у ній відіграють програмне забезпечення, безпілотники, штучний інтелект і засоби протидії радіоелектронній боротьбі.

    Сам Андрій Шевченко зазначив, що повномасштабна війна показала вирішальне значення швидкого впровадження нових технологій у війську.

    «Helsing належить до компаній, які відіграють провідну роль у технологічній трансформації оборонної сфери», — заявив він.

    Хто такий Андрій Шевченко

    Новий керівник Helsing в Україні має тривалий досвід у політиці, дипломатії, медіа та оборонному управлінні.

    Професійну кар’єру Шевченко розпочинав як журналіст. Він працював у газетах і на телебаченні, був одним із засновників «5 каналу», а також обіймав посаду віцепрезидента Національної телекомпанії України.

    У 2006 році Шевченко вперше став народним депутатом. Загалом він тричі обирався до Верховної Ради України, де працював над питаннями свободи слова, інформаційної політики, медіа та міжнародних відносин.

    У 2015–2021 роках він був надзвичайним і повноважним послом України в Канаді. У цей самий період, із 2017 до 2021 року, представляв Україну при Міжнародній організації цивільної авіації ICAO.

    У 2023 році Андрій Шевченко працював заступником міністра оборони України та займався, зокрема, питаннями європейської інтеграції. У Helsing розраховують, що поєднання дипломатичного досвіду, розуміння українського державного сектору та роботи в Міністерстві оборони допоможе йому координувати складні оборонні проєкти.

    Що відомо про Helsing

    Helsing заснували в Німеччині у 2021 році підприємець Торстен Рейл, колишній чиновник Міністерства оборони Німеччини Гундберт Шерф і фахівець зі штучного інтелекту Ніклас Кьолер.

    Компанія позиціонує себе як оборонного розробника нового типу, який поєднує автономні платформи, серійне виробництво та програмне забезпечення на основі штучного інтелекту.

    Helsing розробляє системи для повітряного, наземного й морського середовищ. Серед її продуктів — ударний безпілотник HX-2, підводний автономний апарат SG-1, платформа для планування та управління операціями Altra, а також проєкт автономного бойового літака CA-1 Europa.

    Компанія наголошує, що її системи створюються для інтеграції сенсорів, розвідки та ударних платформ у єдину мережу, де штучний інтелект допомагає швидше аналізувати обстановку й ухвалювати рішення.

    В Україні Helsing працює з початку 2024 року. Компанія співпрацює з українською оборонною промисловістю, військовими підрозділами та технологічними командами, які випробовують системи в реальних бойових умовах.

    Тисячі ударних дронів для України

    У лютому 2025 року Helsing оголосила про виробництво 6 тисяч ударних безпілотників HX-2 для України. Цей контракт доповнив попереднє замовлення на 4 тисячі дронів HF-1, які компанія постачала у співпраці з українською промисловістю.

    Таким чином, публічно оголошений портфель постачань Helsing для України сягнув 10 тисяч ударних безпілотників двох типів.

    HX-2 — це електричний ударний дрон із Х-подібним крилом і заявленою дальністю польоту до 100 кілометрів. Він має бортові алгоритми штучного інтелекту, які повинні допомагати дрону продовжувати виконання завдання навіть в умовах втрати супутникового сигналу або активної роботи російських засобів радіоелектронної боротьби.

    Дрони HX-2 також можуть працювати групами через програмну платформу Altra. За задумом розробників, один оператор може контролювати одразу кілька безпілотників, координуючи розвідку та ураження визначених цілей.

    Для масового виробництва HX-2 Helsing відкрила на півдні Німеччини спеціальне підприємство RF-1. Початкова потужність заводу становила понад тисячу безпілотників на місяць. Точне розташування виробничого майданчика не розкривають із міркувань безпеки.

    Дрони проходили перевірку українським фронтом

    На початку 2026 року навколо HX-2 виникла дискусія після повідомлень про технічні труднощі під час окремих випробувань. ЗМІ писали, що Україна могла призупинити нові замовлення через проблеми із запуском, зв’язком та автономною навігацією.

    Helsing заперечила твердження про фактичну відмову України від системи. У компанії заявили, що HX-2 успішно пройшов фронтові випробування, був допущений до використання та внесений до централізованої системи замовлень української армії.

    За даними Helsing, підрозділ, який тестував систему, після випробувань подав запит на понад тисячу додаткових дронів. Компанія також повідомила, що на початку 2026 року постачала Україні по кілька сотень HX-2 щомісяця.

    Водночас точні результати бойового застосування, кількість доставлених апаратів і відсоток успішних уражень повністю не розкриваються. Представники Helsing повідомляли, що від початку 2026 року українські Сили оборони отримали «тисячі дронів зі штучним інтелектом».

    У профільних публікаціях також наводилися заяви компанії про приблизно 70-відсоткову ефективність її систем в Україні. Однак такі цифри залежать від умов застосування, типу цілей, інтенсивності радіоелектронної боротьби та методики підрахунку.

    Helsing розширює співпрацю з українськими виробниками

    Компанія не обмежується постачанням готових дронів із Німеччини. Helsing розвиває партнерства з українськими оборонними підприємствами та заявляє про намір поєднувати європейський капітал із бойовим досвідом українських інженерів.

    Зокрема, Helsing домовилася про співпрацю з українською компанією Culver Aerospace. Партнери планують спільно розробляти й виробляти далекобійні ударні безпілотники в Німеччині. Helsing має фінансувати масштабування виробництва та інтегрувати власні програмні рішення.

    Для України такі проєкти важливі не лише через кількість поставленої техніки. Українські військові отримують можливість впливати на вдосконалення систем, надавати розробникам інформацію про реальні умови фронту та швидко адаптувати обладнання до нових російських засобів протидії.

    Компанія залучила ще $1,8 мільярда

    Призначення Шевченка збіглося з новим великим інвестиційним раундом Helsing. 13 липня компанія оголосила про залучення 1,8 мільярда доларів у межах раунду Series E.

    Після угоди оцінка Helsing, за даними Defender Media, сягнула приблизно 18 мільярдів доларів. Отримані кошти компанія планує спрямувати на прискорення розробки нових платформ зі штучним інтелектом, розширення виробництва автономних систем та інтеграцію технологій у збройні сили партнерських держав.

    Фактично Helsing стає одним із найдорожчих оборонних стартапів Європи. Її зростання відбувається на тлі різкого збільшення військових бюджетів країн НАТО та попиту на дешевші масові системи, здатні працювати разом із традиційною авіацією, артилерією та бронетехнікою.

    Чому призначення важливе для України

    Поява окремого керуючого директора в Україні свідчить, що Helsing розглядає український напрям як довгостроковий, а не лише як тимчасовий ринок збуту.

    Перед Андрієм Шевченком стоятиме завдання координувати відносини з державними органами, військовими підрозділами, виробниками та технологічними командами. Також він може бути залучений до локалізації виробництва, пошуку партнерів і масштабування спільних розробок.

    Україна сьогодні є одним із головних центрів розвитку безпілотних технологій. Системи, які в інших країнах роками проходили б полігонні випробування, на українському фронті змінюються протягом кількох тижнів або навіть днів.

    Саме тому європейські оборонні компанії дедалі активніше створюють українські представництва та залучають фахівців із досвідом роботи у військовому й державному секторах.

    Призначення колишнього посла та заступника міністра оборони має допомогти Helsing краще орієнтуватися в українській системі оборонних закупівель і швидше реагувати на потреби фронту. Для України ж посилення присутності компанії може означати нові поставки ударних систем, інвестиції у спільне виробництво та глибшу інтеграцію українського бойового досвіду в європейську оборонну промисловість.

  • ЄС закриває захист для частини українців: хто потрапить під нові правила

    ЄС закриває захист для частини українців: хто потрапить під нові правила

  • «Є погрози»: Винник пояснив, чому боїться повертатися в Україну

    «Є погрози»: Винник пояснив, чому боїться повертатися в Україну

    Український співак Олег Винник, який від початку повномасштабної війни живе в Німеччині, заявив, що поки не готовий повертатися в Україну навіть для концертних виступів. Артист назвав дві головні причини: страх, що після перетину кордону він не зможе знову виїхати до Європи, а також нібито погрози на адресу нього та його родини.

    Про це виконавець розповів в інтерв’ю блогеру Артему Безкровному, оприлюдненому 12 липня. Винник наголосив, що залишається громадянином України, однак уже понад два десятиліття має статус резидента Німеччини, де живе його сім’я. Деталей щодо погроз співак не навів, не назвав їхніх авторів і не повідомив, чи звертався до правоохоронців.

    Чому Винник боїться українського кордону

    За словами артиста, теоретично він міг би приїхати до України та виступити перед слухачами. Водночас співак побоюється, що після в’їзду йому можуть обмежити можливість повернутися до Німеччини.

    «Я можу приїхати виступити. Мені здається, що я не поїду назад. Я ж українець, але я резидент Німеччини», — пояснив Винник.

    Співак раніше неодноразово заявляв, що з 2000 року не має внутрішнього українського паспорта та користується закордонним документом. Він також стверджував, що багато років офіційно проживає у Німеччині й не вважає свій від’їзд на початку великої війни втечею з України. За його версією, він лише повернувся до країни, де тривалий час мешкала його родина.

    Водночас відсутність внутрішнього паспорта сама по собі не означає втрату українського громадянства. Винник у новому інтерв’ю прямо визнав, що залишається громадянином України. Саме з цим він і пов’язує побоювання щодо можливих обмежень на виїзд під час воєнного стану.

    Публічно підтверджених відомостей про те, що українські органи заборонили артисту в’їзд або виїзд, наразі немає. Так само співак не повідомив про конкретне рішення державного органу, яке унеможливлювало б його повернення до Німеччини. Тому його слова варто розглядати як особисті побоювання, а не як підтверджений юридичний факт.

    Артист заявив про погрози

    Другою причиною небажання повертатися Винник назвав загрозу безпеці своєї сім’ї. Співак заявив, що отримує погрози, але відмовився пояснювати, від кого саме вони надходять і з чим пов’язані.

    «Я не хочу про це багато говорити. Я вже десь казав — є погрози. Я хочу жити спокійно. Щоб моя родина жила спокійно. Просто не хочеться потрапляти в ситуацію, коли мені погрожують. Це якось не по-людськи і незаслужено», — сказав виконавець.

    Винник не уточнив, чи йдеться про повідомлення у соціальних мережах, приватні звернення або реальні спроби завдати шкоди. Він також не повідомив, чи звертався через ці погрози до поліції Німеччини або України.

    Через відсутність конкретних доказів перевірити слова артиста неможливо. Водночас після його тривалої відсутності в українському інформаційному просторі та мовчання на початку повномасштабної війни співак регулярно стикається з гострою критикою в соцмережах.

    Чому українці критикують співака

    До 2022 року Олег Винник був одним із найпопулярніших українських артистів. Він збирав великі концертні майданчики, брав участь у телевізійних проєктах і мав численну аудиторію прихильниць.

    Після початку повномасштабного вторгнення виконавець майже зник із публічного простору. На відміну від багатьох українських артистів, він не виступав регулярно на благодійних концертах в Україні, рідко коментував події війни та довгий час не пояснював причин перебування за кордоном.

    Лише влітку 2023 року Винник дав перше велике інтерв’ю після тривалої паузи. Тоді він повідомив, що мав серйозні проблеми зі здоров’ям, однак точного діагнозу не назвав.

    Згодом артист почав частіше з’являтися у соціальних мережах, випускати пісні та давати концерти за кордоном. Проте його спроби повернутися до публічності супроводжувалися критикою через відсутність в Україні та неоднозначні пояснення свого від’їзду.

    Винник поскаржився на колег

    У розмові з Артемом Безкровним співак також заявив, що частина українських артистів і представників шоу-бізнесу нібито поширює про нього неправдиву інформацію.

    Конкретних імен Винник не назвав. Він лише зазначив, що така поведінка колег його ображає і посилює небажання повертатися в український публічний простір.

    Водночас артист розповів, що зберіг тепле спілкування з народною артисткою України Ольгою Сумською. За його словами, акторка підтримує контакт і «не забувається».

    Це не перша ситуація, коли Винник конфліктує з українськими медіа та публічними особами. Раніше співак погрожував судовими позовами виданням, які, на його думку, неправдиво описували обставини його виїзду або ставлення до війни. Однак про конкретні завершені судові процеси він не повідомляв.

    Що Винник говорив про виїзд

    У попередніх інтерв’ю співак наголошував, що до початку повномасштабного вторгнення жив між Україною та Німеччиною. За його словами, у Німеччині перебувають його дружина та син, а сам він має там постійний статус резидента.

    Винник заперечував звинувачення в незаконному перетині кордону. Він стверджував, що виїхав законно і повернувся до Німеччини, яку вважає своїм місцем постійного проживання.

    Водночас артист не оприлюднював документів, які підтверджували б конкретну дату, підстави та обставини його виїзду. Українські правоохоронні органи також публічно не повідомляли про кримінальне провадження проти Винника через незаконний перетин державного кордону.

    Саме тому називати його виїзд незаконним без офіційного рішення слідства або суду некоректно.

    Суперечка довкола Молдови

    Наприкінці червня 2026 року ім’я Олега Винника з’явилося у списку артистів, виступи яких Міністерство культури Молдови не рекомендувало організаторам культурних заходів.

    Разом із ним у переліку були російські виконавці та артисти з інших пострадянських країн. Молдовські медіа пояснювали, що документ сформували на основі звернень державних культурних установ і організаторів концертів.

    Частина українських видань назвала це внесенням Винника до «чорного списку» або оголошенням персоною нон грата. Проте ці формулювання перебільшують юридичне значення документа.

    Йшлося передусім про рекомендацію не запрошувати зазначених артистів на культурні заходи, а не про автоматичну офіційну заборону на в’їзд до Молдови. У деяких випадках організаторам могли відмовити в дозволі на концерт, але це не тотожне дипломатичному статусу persona non grata.

    Сам Винник публічно детально не пояснював, чому потрапив до цього переліку.

    Чи планує артист повернення на українську сцену

    У новому інтерв’ю Винник не назвав ані конкретної дати повернення, ані умов, за яких готовий знову виступати в Україні.

    Його заява фактично означає, що найближчим часом українських концертів не планується. Артист допускає можливість приїзду, але вважає ризики для себе та сім’ї надто високими.

    Продюсер Михайло Ясинський раніше висловлював сумнів, що Винник зможе повноцінно повернутися в український шоу-бізнес. На його думку, тривала відсутність і реакція суспільства суттєво змінили ставлення аудиторії до співака.

    Водночас Винник досі має відданих прихильників, які чекають на його нові пісні та концерти. Тому остаточне майбутнє його кар’єри залежатиме не лише від юридичної можливості повернутися, а й від того, чи готова українська аудиторія прийняти пояснення артиста.

    Запитань залишилося більше, ніж відповідей

    Нове інтерв’ю дало відповідь на головне питання лише частково. Олег Винник не заперечує можливості приїзду в Україну, однак боїться, що не зможе повернутися до Німеччини. Він також заявляє про погрози, але не наводить жодних деталей.

    Неясно, хто саме йому погрожує, чи звертався співак до правоохоронців і чи існують реальні юридичні перешкоди для його виїзду з України після можливого повернення.

    Поки ці питання залишаються без відповідей, слова Винника навряд чи припинять дискусії навколо нього. Для одних прихильників артист залишається жертвою несправедливої критики, для інших — публічною людиною, яка досі не дала переконливого пояснення своєї поведінки після 24 лютого 2022 року.

    Сам виконавець, схоже, зробив свій вибір: залишатися в Німеччині, дбати про безпеку родини та не повертатися до України, доки не почуватиметься впевнено. Конкретного терміну цього повернення він не назвав.

  • Берлін замовив 50 тисяч українських FPV-дронів

    Берлін замовив 50 тисяч українських FPV-дронів

    Уряд Німеччини профінансує закупівлю 50 тисяч українських ударних FPV-дронів Shrike для потреб Сил оборони України. За даними Reuters, вартість контракту становить близько 90 млн євро, а сама угода є однією з найбільших від початку повномасштабної війни, коли західна держава закуповує безпілотники українського виробництва.

    Замовлення стосується FPV-дронів Shrike, які виробляє українська компанія SkyFall. Безпілотники оснащуються програмним забезпеченням американської оборонно-технологічної компанії Auterion, що забезпечує автономне супроводження та ураження рухомих цілей на фінальному етапі польоту. Такі можливості суттєво підвищують ефективність дронів в умовах активної роботи російських систем радіоелектронної боротьби.

    Масштабне фінансування від Берліна

    Про контракт офіційно не повідомляли ані уряд Німеччини, ані Міністерство оборони України. Однак генеральний директор Auterion Лоренц Майєр підтвердив Reuters існування угоди, її обсяг та вартість.

    За його словами, фінансування забезпечує одна з європейських держав, а частину безпілотників уже передали українській стороні. Решту планують поставити до кінця 2026 року.

    У компанії SkyFall також підтвердили участь Німеччини у фінансуванні закупівлі, однак відмовилися коментувати деталі контракту, посилаючись на умови конфіденційності. Міністерства оборони України та Німеччини також не надали офіційних коментарів.

    Що відомо про дрони Shrike

    Shrike — один із наймасовіших українських FPV-дронів, який активно використовується на фронті. Його головною особливістю є інтеграція програмного забезпечення Auterion, що дозволяє безпілотнику автоматично супроводжувати ціль навіть на завершальному етапі атаки.

    Такі технології зменшують залежність від ручного керування оператором, підвищують точність ударів та допомагають долати вплив засобів радіоелектронної боротьби.

    Останнім часом дрони цього сімейства привернули увагу не лише європейських союзників України, а й Пентагону. Версія Shrike 10-F, створена SkyFall у співпраці з британською компанією Skycutter, стала одним із лідерів першого етапу американської програми із закупівлі великої кількості ударних безпілотників.

    Українські виробники виходять на світовий ринок

    Контракт із Німеччиною став ще одним підтвердженням того, що українська оборонна промисловість дедалі активніше інтегрується у міжнародні програми озброєння.

    За словами Лоренца Майєра, Auterion загалом допомагає забезпечити поставки близько 100 тисяч безпілотників для України протягом 2026 року в партнерстві з різними виробниками. Частина цих проєктів фінансується урядами західних країн, ще один контракт реалізується за підтримки Пентагону.

    Раніше також повідомлялося, що США та Катар проявляли інтерес до українських технологій виробництва дронів-перехоплювачів SkyFall, що свідчить про зростаючий попит на українські розробки у світі.

    Допомога Заходу переходить на новий рівень

    Закупівля 50 тисяч FPV-дронів відбувається на тлі загального нарощування військової підтримки України союзниками.

    У червні Велика Британія оголосила про передачу Україні до кінця року 150 тисяч безпілотників, а також сотень ракет і радарів для систем протиповітряної оборони.

    Під час саміту НАТО в Анкарі президент США Дональд Трамп також заявив, що Сполучені Штати зацікавлені у закупівлі українських безпілотників, відзначивши їхню ефективність у сучасній війні.

    Чому ця угода важлива

    Закупівля Німеччиною 50 тисяч українських FPV-дронів має не лише військове, а й економічне значення. Вона демонструє довіру одного з ключових союзників України до вітчизняного оборонного виробництва та відкриває нові можливості для масштабування української індустрії безпілотних систем.

    Фактично йдеться про одну з найбільших відомих закупівель українських ударних дронів, профінансовану західною державою. Якщо поставки будуть виконані у повному обсязі до кінця року, це значно посилить можливості Сил оборони України на фронті та стане ще одним прикладом переходу міжнародної підтримки від постачання готового озброєння до інвестицій у виробництво українських військових технологій.

  • Українці в Німеччині зможуть обміняти водійські права без іспитів

    Українці в Німеччині зможуть обміняти водійські права без іспитів

    Українські громадяни, які проживають у Німеччині, отримають можливість значно простіше оформити німецьке водійське посвідчення. Федеральна рада Німеччини (Бундесрат) схвалила зміни до законодавства, які дозволяють обмінювати українські водійські права на німецькі без необхідності складати теоретичний і практичний іспити. Одночасно українську мову включили до переліку мов, якими можна складати теоретичний екзамен на отримання посвідчення водія в Німеччині.

    Про це йдеться в офіційному підсумковому повідомленні за результатами 1067-го пленарного засідання Бундесрату.

    Згідно з ухваленим рішенням, до німецького Положення про водійські посвідчення внесено зміни, які суттєво спрощують процедуру визнання українських документів.

    Україну офіційно включили до переліку держав, громадяни яких можуть конвертувати свої національні посвідчення водія у німецькі без проходження повторного навчання та без складання теоретичного або практичного іспитів.

    Аналогічне право також отримали громадяни Чорногорії.

    До цього українці, які були зобов’язані обмінювати посвідчення, у більшості випадків проходили ту саму процедуру, що й інші іноземці з держав, права яких не входили до спеціального переліку. Це означало необхідність підтверджувати знання Правил дорожнього руху Німеччини, складати письмовий тест, а також демонструвати практичні навички керування автомобілем.

    Тепер ця вимога для українських водіїв скасовується.

    Фактично процедура буде обмежуватися адміністративним оформленням документів, медичними вимогами, якщо вони передбачені конкретною категорією посвідчення, та перевіркою дійсності українських прав.

    У Бундесраті зазначають, що такі зміни мають зробити систему більш сучасною, гнучкою та врахувати особливості великої кількості українських громадян, які переїхали до Німеччини після початку повномасштабної війни.

    Окремим рішенням Федеральна рада Німеччини також розширила перелік мов, якими можна проходити теоретичний іспит для отримання німецького посвідчення водія.

    Відтепер екзаменаційні тести будуть доступні українською мовою.

    До переліку також додано курманджі — один із найпоширеніших діалектів курдської мови.

    Це означає, що українці, які лише навчаються в автошколах Німеччини або планують отримати посвідчення водія вперше, зможуть проходити письмовий іспит рідною мовою без необхідності перекладати спеціалізовані терміни німецькою.

    Очікується, що це дозволить значно скоротити кількість помилок під час складання теоретичного тесту та зробить процес навчання доступнішим.

    Ще однією важливою зміною стало врегулювання питання водійських посвідчень, які були обміняні в інших країнах Європейського Союзу.

    Тепер посвідчення, отримані внаслідок офіційного обміну документів із третіх країн в іншій державі-члені ЄС, автоматично визнаватимуться й на території Німеччини.

    Таким чином люди, які спочатку проживали, наприклад, у Польщі, Чехії чи інших країнах Євросоюзу, а згодом переїхали до Німеччини, не будуть змушені повторно проходити процедуру підтвердження своїх прав.

    Крім того, нові правила стосуються і професійних водіїв.

    Бундесрат дозволив дипломованим оптикам проводити перевірку гостроти зору для водіїв вантажних автомобілів та автобусів.

    Раніше для цього часто потрібно було звертатися виключно до лікарів-офтальмологів або спеціалізованих медичних центрів, що збільшувало строки проходження медичних процедур.

    Нововведення має зробити оформлення документів швидшим та доступнішим.

    На сьогодні українські водійські посвідчення вже офіційно визнаються на території Федеративної Республіки Німеччина протягом усього строку дії тимчасового захисту.

    Українці можуть користуватися своїми національними документами без необхідності перекладати їх німецькою мовою або отримувати міжнародне посвідчення водія.

    Також німецькі органи визнають цифрові посвідчення водія, які містяться у застосунку «Дія».

    У разі необхідності поліція або інші державні органи можуть перевірити справжність такого документа через українські електронні державні реєстри.

    До ухвалення нових змін право користуватися українськими посвідченнями без обміну мали переважно особи, які перебували в Німеччині під тимчасовим захистом, запровадженим Європейським Союзом після початку повномасштабної війни.

    Водночас українці, які проживали у ФРН на інших законних підставах, повинні були проходити процедуру обміну посвідчення.

    Йдеться, зокрема, про власників робочих віз, дозволів на постійне проживання, студентських віз, Blue Card ЄС та інших документів, що дозволяють довгострокове перебування у країні.

    Після офіційної реєстрації місця проживання вони були зобов’язані протягом шести місяців замінити українське посвідчення на німецьке.

    Для багатьох українців ця процедура була тривалою та дорогою, адже вимагала навчання в автошколі, складання іспитів, оплати екзаменаційних зборів і проходження додаткових адміністративних процедур.

    Нове рішення Бундесрату значно спрощує цей процес.

    Очікується, що воно допоможе десяткам тисяч українських громадян швидше інтегруватися в німецьке суспільство, отримати можливість працювати водіями, кур’єрами, логістами або використовувати автомобіль у повсякденному житті без зайвих бюрократичних перешкод.

    Для багатьох українців наявність німецького посвідчення водія також є важливою умовою працевлаштування, особливо у транспортній, будівельній, сервісній та медичній сферах, де роботодавці часто віддають перевагу місцевим документам.

    Рішення Федеральної ради Німеччини стало черговим кроком у напрямку адаптації законодавства країни до потреб українців, які були змушені залишити батьківщину через російську агресію. Воно доповнює вже запроваджені механізми підтримки, серед яких право на тимчасовий захист, доступ до ринку праці, соціальної допомоги, освіти, медичних послуг та визнання українських офіційних документів.

    Ухвалені зміни мають не лише практичне значення для українських водіїв, а й демонструють подальшу готовність Німеччини спрощувати адміністративні процедури

  • Україна зробила офіційну заяву щодо підриву “Північних потоків”: Генпрокуратура поставила крапку

    Україна зробила офіційну заяву щодо підриву “Північних потоків”: Генпрокуратура поставила крапку

    Офіс Генерального прокурора України заявив, що за результатами проведених слідчих дій не встановлено жодних фактів, які б свідчили про причетність держави Україна, її органів влади чи посадових осіб до підриву газопроводів Nord Stream 1 та Nord Stream 2 у Балтійському морі восени 2022 року. Водночас українські правоохоронці наголосили, що кримінальне провадження триває, а для повного встановлення всіх обставин Київ має намір запропонувати Німеччині створення спільної слідчої групи.

    Заява Генпрокуратури пролунала через тиждень після того, як Федеральна прокуратура Німеччини повідомила про направлення обвинувального акта до суду щодо громадянина України Сергія К., якого німецькі слідчі підозрюють у причетності до диверсії на газопроводах. За версією німецького слідства, підозрюваний на момент подій був військовослужбовцем України. Водночас українська сторона наголошує, що проведене нею розслідування не підтвердило участі державних органів України або надання будь-яких наказів чи доручень щодо організації підриву.

    Що заявили в Офісі Генерального прокурора

    У відомстві повідомили, що після відкриття кримінального провадження було проведено комплекс процесуальних дій та аналіз отриманої інформації.

    За офіційною позицією прокуратури:

    • не встановлено фактів причетності держави Україна до організації вибухів;
    • відсутні докази того, що українські державні органи чи посадові особи видавали накази або координували підрив газопроводів;
    • слідство триває, збір доказів продовжується;
    • Україна планує звернутися до компетентних органів Німеччини із пропозицією створити спільну міжнародну слідчу групу для обміну матеріалами та координації розслідування.

    У прокуратурі наголосили, що взяли до уваги рішення Федеральної прокуратури Німеччини про передачу обвинувального акта до суду та мають намір детально вивчити матеріали, які можуть бути передані в рамках міжнародної правової допомоги.

    Чому справа знову опинилася в центрі уваги

    Новий етап міжнародного розслідування розпочався після того, як 2 липня Федеральна прокуратура Німеччини підтвердила передачу до суду обвинувального акта щодо колишнього українського військовослужбовця Сергія К. Йому інкримінують участь у диверсії проти цивільної енергетичної інфраструктури, організацію вибуху та інші злочини. За даними німецьких слідчих, підозрюваний був екстрадований із Італії до Німеччини наприкінці 2025 року.

    У матеріалах німецького слідства стверджується, що диверсійна група діяла з використанням орендованої яхти та спеціального водолазного обладнання. Прокуратура Німеччини також заявила, що, за її версією, підозрюваний міг діяти “за дорученням державних органів України”. Саме ця теза викликала широкий міжнародний резонанс.

    Водночас українська Генпрокуратура наголошує, що власне досудове розслідування не підтвердило існування доказів, які б свідчили про участь української держави або її представників у плануванні чи виконанні цієї операції.

    Що відомо про вибухи на Nord Stream

    Вибухи на газопроводах Nord Stream 1 і Nord Stream 2 сталися 26 вересня 2022 року в акваторії Балтійського моря неподалік острова Борнгольм.

    Унаслідок кількох потужних підводних вибухів були пошкоджені три з чотирьох ниток газопроводів. Nord Stream 1 на той момент уже не здійснював постачання газу через різке загострення відносин між Росією та країнами Європейського Союзу після повномасштабного вторгнення РФ в Україну, тоді як Nord Stream 2 так і не був введений в експлуатацію через рішення Німеччини призупинити його сертифікацію.

    Після вибухів розслідування розпочали Німеччина, Данія та Швеція. Згодом Данія і Швеція припинили власні кримінальні провадження, тоді як основне розслідування продовжила Федеральна прокуратура Німеччини.

    Україна пропонує співпрацю

    На тлі нових процесуальних рішень Берліна українська сторона заявила про готовність до максимально відкритої співпраці.

    Створення спільної слідчої групи, за задумом Генпрокуратури, має дати змогу оперативно обмінюватися доказами, координувати міжнародні процесуальні дії та забезпечити повне встановлення всіх обставин вибухів.

    Водночас українські правоохоронці наголошують, що остаточні висновки можуть бути зроблені лише після завершення всіх слідчих дій та оцінки доказової бази, яка наразі продовжує формуватися.

    Таким чином, справа про підрив газопроводів Nord Stream залишається однією з найрезонансніших міжнародних кримінальних справ останніх років. Поки німецьке правосуддя готується до судового процесу щодо одного з підозрюваних, Україна офіційно заявляє про відсутність встановлених доказів причетності держави до диверсії та виступає за подальше міжнародне співробітництво у розслідуванні.