Govoritinfo.com

Позначка: НАТО

  • Польща попередила про можливу провокацію Росії з українськими дронами

    Польща попередила про можливу провокацію Росії з українськими дронами

    Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що Росія може готувати масштабну операцію під чужим прапором із використанням українських дронів. За словами польського дипломата, Кремль може спробувати інсценувати атаку на країну-члена НАТО або навіть на власну територію, щоб використати це як привід для подальшої ескалації. Про це Сікорський заявив під час візиту до США, повідомляє Polsat News.

    Очільник польського МЗС наголосив, що Варшава уважно стежить за діями Москви та не виключає сценаріїв, за яких Росія намагатиметься створити штучний привід для агресивних дій або інформаційної кампанії. За його словами, польська сторона має підстави вважати, що одним із можливих інструментів такої провокації можуть стати безпілотники українського типу.

    «Путін навіть сказав щось подібне приблизно місяць тому. Він заявив: якщо на нас нападе країна-член НАТО, ми відповімо. Тому ми підозрюємо, що він планує підготувати українські дрони та використати їх для нападу на країну-члена НАТО або на Росію, а потім відповісти на такий напад», — заявив Радослав Сікорський.

    Міністр вважає, що до подібних кроків російське керівництво може вдатися через складну ситуацію, в якій опинилася Москва на тлі війни проти України. На його думку, Кремль намагається знайти нові способи змінити перебіг подій та виправдати можливу подальшу ескалацію конфлікту.

    Сікорський також провів історичну паралель із подіями, які передували початку Другої світової війни. Він нагадав про Глівіцьку провокацію 1939 року, коли німецькі агенти, переодягнені у польську військову форму, здійснили напад на радіостанцію на території Німеччини, щоб створити привід для вторгнення до Польщі.

    «Такі режими завжди так чинять. Нагадаю про Глівіцьку провокацію 1939 року, коли агенти Абверу, переодягнені в польських солдатів, захопили радіостанції на території тодішнього Рейху. Наше послання Володимиру Путіну таке: ми знаємо, що ти плануєш, не роби цього», — наголосив глава польської дипломатії.

    Заява Сікорського пролунала на тлі дедалі частіших попереджень західних союзників про можливі гібридні операції Росії проти держав-членів НАТО. Раніше у західних медіа з’являлася інформація про те, що американська сторона нібито попередила Польщу щодо ризику обмеженої військової провокації з боку Росії найближчими місяцями. За даними ЗМІ, Москва може спробувати перевірити готовність Альянсу виконувати свої союзницькі зобов’язання.

    Водночас Радослав Сікорський раніше заявляв, що, попри агресивну риторику Кремля, Росія наразі не має достатніх ресурсів для повномасштабного військового нападу на Польщу. На його переконання, російське керівництво дедалі більше стикається з наслідками виснажливої війни проти України.

    Польська влада також наголошує, що загроза для європейських країн уже давно не обмежується лише можливими військовими сценаріями. За оцінками Варшави, Росія активно використовує інструменти гібридної війни, організовуючи кібератаки, диверсії, інформаційні операції та кампанії з дезінформації, спрямовані на дестабілізацію ситуації всередині країн НАТО.

    Особливу увагу, за словами польських посадовців, Кремль приділяє спробам зіпсувати відносини між Україною та Польщею. Російські спецслужби та мережі інтернет-пропаганди активно поширюють матеріали, покликані розпалити історичні суперечки та взаємну недовіру між двома державами. У польському МЗС зазначають, що до таких інформаційних кампаній долучаються й високопосадовці Росії, серед яких заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв та речниця МЗС РФ Марія Захарова.

    У Варшаві переконані, що публічне озвучення можливих планів Москви є одним із способів запобігти їх реалізації. Польська сторона розраховує, що відкриті попередження можуть позбавити Кремль ефекту несподіванки та ускладнити підготовку до можливих провокацій.

  • Литва попередила про нову загрозу з боку Росії

    Литва попередила про нову загрозу з боку Росії

    Президент Литви Гітанас Науседа заявив, що литовські спецслужби володіють розвідувальною інформацією про підготовку Росією можливих провокацій проти країн Балтії та Польщі. За його словами, Кремль може вдатися до локальних атак на об’єкти критичної інфраструктури, намагаючись перевірити готовність і єдність Північноатлантичного альянсу. Про це повідомляє литовський мовник LRT.

    За словами Науседи, Росія продовжує розглядати країни східного флангу НАТО як потенційний напрямок для гібридного тиску. Литовський президент вважає, що російський диктатор Володимир Путін не відмовився від наміру випробувати міцність союзницьких зобов’язань Альянсу, тому може вдатися до окремих провокацій проти Польщі та держав Балтії.

    Як зазначив глава держави, йдеться не про масштабне військове вторгнення, а про точкові операції, які можуть бути спрямовані проти транспортної, енергетичної або іншої критично важливої інфраструктури. За його словами, для реалізації таких сценаріїв Росія може використовувати як традиційні військові засоби, так і інші інструменти впливу.

    Науседа пояснив, що розвідка вже має інформацію про сам факт підготовки можливих операцій, однак наразі неможливо визначити точний час або місце їх проведення.

    “Інша сторона може ще не завершити процес планування, а нам може бути відомо лише про сам факт підготовки або передбачувану ціль”, — зазначив президент Литви.

    Водночас він наголосив, що литовська влада не чекає розвитку подій, а вже вживає превентивних заходів для захисту країни. За словами Науседи, у Литві суттєво посилили охорону стратегічних транспортних вузлів, енергетичної інфраструктури та інших об’єктів, які можуть стати потенційною ціллю диверсій чи атак.

    Президент підкреслив, що державні структури готуються до різних сценаріїв розвитку подій, включаючи так звані кінетичні операції. Цим терміном позначають військові дії із застосуванням фізичної сили, зокрема ракетного озброєння, ударних безпілотників, артилерії, авіації чи інших засобів ураження.

    “Йдеться про кінетичні операції — не про масштабні дії, а про точкові кінетичні операції, які з високою ймовірністю можуть бути спрямовані проти критичної інфраструктури”, — наголосив Науседа.

    Литовська влада вважає, що подібні дії можуть бути частиною ширшої стратегії Кремля із посилення тиску на країни НАТО та створення атмосфери нестабільності в регіоні. Саме тому Вільнюс підтримує постійну координацію з партнерами по Альянсу та посилює заходи безпеки на своїй території.

    Раніше також повідомлялося про ризики можливих провокацій, які Росія може організувати із використанням безпілотників або інших засобів, намагаючись дискредитувати Україну чи створити додаткову напругу поблизу кордонів країн НАТО.

    Водночас у Польщі нещодавно заявляли, що наразі Росія не має достатніх ресурсів для здійснення повномасштабного військового нападу на польську територію. За словами представників Варшави, оприлюднення інформації про потенційні плани Кремля має стати одним із елементів стримування, щоб не допустити реалізації можливих агресивних сценаріїв.

  • Британців закличуть робити запаси їжі та води: уряд готується до можливих кібератак Росії

    Британців закличуть робити запаси їжі та води: уряд готується до можливих кібератак Росії

    Уряд Великої Британії готує масштабну інформаційну кампанію, яка закликатиме громадян заздалегідь запастися продуктами харчування, питною водою, ліками та іншими речами першої необхідності на випадок надзвичайних ситуацій. Одним із головних сценаріїв, до яких британська влада рекомендуватиме готуватися населенню, є масштабна кібератака, яка може бути здійснена Росією та призвести до перебоїв у роботі критичної інфраструктури країни. Про це повідомляє The Telegraph.

    За інформацією видання, кампанію планують розпочати пізніше цього року в межах ширшої державної стратегії підвищення стійкості країни до сучасних загроз. Влада прагне підготувати населення до можливих кризових ситуацій, які можуть виникнути як унаслідок кібератак, так і через інші надзвичайні події, пов’язані з безпекою.

    Головний секретар прем’єр-міністра Великої Британії Даррен Джонс повідомив, що уряд запускає спеціальну “кампанію національної обізнаності щодо стійкості”. Її головною метою стане інформування громадян про прості, але важливі кроки, які допоможуть пережити перші дні надзвичайної ситуації без критичних наслідків.

    Британцям рекомендуватимуть створити вдома резерв продуктів тривалого зберігання, питної води, медикаментів, батарейок, засобів освітлення та інших необхідних речей. Уряд також наголошуватиме на важливості підготовки до можливих тривалих перебоїв у роботі електромереж, систем водопостачання, мобільного зв’язку, інтернету та електронних платіжних сервісів.

    За оцінками британської влади, масштабна кібератака потенційно може призвести до тимчасового відключення електроенергії, порушення роботи банківської системи, магазинів, транспортної інфраструктури та державних сервісів. Саме тому громадян закликатимуть бути готовими до ситуації, коли певний час доведеться покладатися лише на власні запаси.

    Окрім інформаційної кампанії, уряд Великої Британії планує провести у 2027 році масштабні національні навчання з домашньої оборони. До них залучать сотні державних службовців, які відпрацьовуватимуть алгоритми реагування на можливу гібридну атаку з боку іноземної держави. Під час навчань перевірятимуть здатність урядових структур координувати свої дії в умовах серйозної кризи та забезпечувати безперервну роботу державного управління.

    Такі заходи відбуваються на тлі дедалі більшої стурбованості британської влади щодо активності Росії. У Лондоні зазначають, що країна вже регулярно стикається з кібератаками, спробами шпигунства та інформаційними операціями, спрямованими проти державних установ і критично важливої інфраструктури.

    У стратегічному оборонному огляді, оприлюдненому торік, наголошувалося, що Велика Британія фактично щодня зазнає ворожих дій у кіберпросторі. У документі серед основних джерел загроз названо Росію та Іран. Також зазначалося, що російський президент Володимир Путін продемонстрував готовність застосовувати військову силу, завдавати ударів по цивільному населенню та використовувати ядерні погрози як елемент політичного тиску.

    Паралельно уряд оновив Національний реєстр ризиків — відкритий документ, у якому описуються найбільш імовірні сценарії надзвичайних ситуацій. Уперше до нього внесли ризики іноземного втручання в демократичні процеси Великої Британії, а також можливі масштабні кібератаки на системи зберігання даних, водопостачання, поліцейську інфраструктуру та інші об’єкти критичного значення. Водночас інформація щодо оцінки ризику можливого ядерного удару по території країни залишається засекреченою.

    Британський уряд не єдиний у Європі, хто закликає громадян бути готовими до надзвичайних ситуацій. Раніше аналогічні рекомендації вже оприлюднювали у Швеції, де мешканців закликали тримати вдома запаси продуктів, води, теплого одягу та радіоприймачі на батарейках. У Норвегії громадянам рекомендували сформувати домашні запаси медикаментів, зокрема йодовмісних препаратів на випадок ядерної аварії, а в Німеччині власникам приватних будинків радили облаштовувати підвали як потенційні укриття.

    Минулого року Європейський Союз також рекомендував жителям держав-членів підготувати так званий 72-годинний аварійний запас, до якого мають входити документи у водонепроникному пакуванні, бутильована вода, консервовані продукти, засоби для розпалювання вогню, ліхтарик, аптечка та багатофункціональний ніж.

    Посилення підготовки Великої Британії також пов’язують із оцінками західних спецслужб щодо можливого розвитку безпекової ситуації в Європі. Минулого місяця прем’єр-міністр Кір Стармер заявив, що, за оцінками розвідки, Росія потенційно може здійснити напад на одну з країн НАТО протягом найближчих чотирьох років. Під час презентації нового оборонного інвестиційного плану він зазначив, що такий сценарій розглядається приблизно до 2030 року.

    Раніше британські ЗМІ повідомляли, що уряд уперше за два десятиліття переглядає плани реагування на можливий напад на материкову частину країни. Зокрема, оновлюються процедури евакуації керівництва держави та використання спеціальних захищених урядових бункерів.

    Побоювання Лондона ґрунтуються не лише на прогнозах, а й на попередніх інцидентах. Російські хакери вже здійснювали кібератаки на британські державні структури, отримували доступ до електронної пошти урядовців і співробітників Міністерства закордонних справ, а викрадені дані згодом продавали на майданчиках даркнету. Крім того, фахівці Google Threat Intelligence Group нещодавно повідомили про виявлення нового шпигунського програмного забезпечення STOCKSTAY, яке пов’язують із російським угрупованням Turla. За даними дослідників, його використовують для атак на військові структури України та дипломатичні установи європейських держав. Раніше Служба безпеки України спільно з Федеральним бюро розслідувань США також повідомляла про викриття масштабної кампанії російських спецслужб, спрямованої на злам месенджерів українських, європейських та американських посадовців.

  • Зеленський попередив про нову ракетну загрозу: Росія зможе дістати будь-яке місто Європи

    Зеленський попередив про нову ракетну загрозу: Росія зможе дістати будь-яке місто Європи

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія стрімко нарощує свої ракетні можливості й уже найближчим часом може отримати здатність завдавати ударів балістичними ракетами на відстань до 5 тисяч кілометрів. За словами глави держави, це означає, що під потенційною загрозою опиниться практично будь-яке місто Європи, а тому європейським країнам необхідно якнайшвидше створити спільну систему протиракетної оборони.

    Про це Зеленський заявив в інтерв’ю французькому телеканалу BFMTV.

    Президент наголосив, що російська армія вже володіє потужним арсеналом балістичних ракет і продовжує розвивати свої можливості у цьому напрямку. За його словами, досягнення дальності польоту у 5 тисяч кілометрів для Росії є лише питанням часу.

    “Це правда, що Росія має дуже потужні балістичні ракети, і що вони мають або незабаром матимуть здатність запускати ракети на відстань до 5000 км. Це лише питання часу”, – заявив глава держави.

    Володимир Зеленський підкреслив, що у разі реалізації таких можливостей Росія зможе завдавати ударів практично по будь-якому населеному пункту на території Європи. На його переконання, це створює принципово новий рівень безпекових ризиків для всього європейського континенту.

    Президент зазначив, що саме через таку загрозу країнам Європи необхідно прискорити створення власної сучасної системи протиракетної оборони, здатної ефективно перехоплювати балістичні ракети великої дальності.

    За словами Зеленського, Україна вже бере безпосередню участь у розробці нової європейської системи протиповітряної та протиракетної оборони. Він повідомив, що тривають випробування нових технологій, до яких залучені вісім європейських держав.

    Глава держави висловив сподівання, що у разі успішного завершення випробувань нова система може бути представлена вже цього року. За його словами, вона має стати доступнішою за американські комплекси Patriot, водночас забезпечуючи високий рівень захисту від сучасних балістичних загроз.

    Президент також наголосив, що майбутня система покликана гарантувати безпеку не лише України, яка вже понад чотири роки перебуває під постійними російськими ракетними атаками, а й усієї Європи, враховуючи швидке зростання ракетного потенціалу Російської Федерації.

    Заяви Зеленського пролунали на тлі активізації європейської співпраці у сфері протиракетної оборони. Напередодні, 13 липня, лідери Данії, Франції, Німеччини, Італії, Нідерландів, Норвегії, Іспанії, Швеції, Великої Британії та України підписали декларацію про створення Інтегрованої коаліції з протиракетної оборони.

    У документі наголошується, що нову ініціативу започаткували у відповідь на стрімке зростання загрози застосування балістичних ракет. Основною метою коаліції стане формування єдиної інтегрованої архітектури протиракетної оборони, яка доповнюватиме вже наявні національні системи ППО та ПРО європейських держав.

    Передбачається, що така система дозволить координувати засоби виявлення, перехоплення та управління протиракетною обороною між країнами-учасницями, значно підвищивши рівень захисту європейського повітряного простору.

    Паралельно українські оборонні компанії також працюють над власними рішеннями у сфері протиракетної оборони. Зокрема, нещодавно компанія Fire Point презентувала перспективні антибалістичні ракети FP-7.x, які розробляються для нової системи протиповітряної оборони Freyja.

    Крім самих ракет, компанія представила концепцію Freyja як майбутнього пан’європейського протибалістичного щита. Згідно із задумом розробників, система має перебувати у спільній власності держав-партнерів і забезпечувати колективний захист Європи від сучасних балістичних загроз.

    На думку української влади, розвиток спільної європейської системи протиракетної оборони стає дедалі актуальнішим на тлі постійної модернізації російського ракетного озброєння та зростання потенційної небезпеки для країн НАТО і Європейського Союзу.

  • Туск поставив крапку: чи отримає Україна нові ракети Patriot від Польщі

    Туск поставив крапку: чи отримає Україна нові ракети Patriot від Польщі

    Польща наразі не планує передавати Україні додаткові ракети-перехоплювачі для зенітно-ракетних комплексів Patriot. Прем’єр-міністр країни Дональд Туск пояснив, що Варшава не має достатніх запасів такого озброєння, однак наголосив, що це рішення не означає згортання підтримки України у війні проти Росії.

    Про це Дональд Туск заявив під час спілкування з журналістами, повідомляє Rzeczpospolita.

    Відповідаючи на запитання про можливість нових поставок ракет для українських систем Patriot, глава польського уряду зазначив, що країна не володіє значними резервами цих боєприпасів і тому наразі не розглядає можливість їх подальшої передачі.

    За словами Туска, нещодавнє рішення Польщі передати Україні п’ять ракет-перехоплювачів уже викликало гучну політичну дискусію всередині країни. Він назвав критику цього кроку необґрунтованою та заявив, що рішення ухвалювали у повній координації із союзниками по НАТО та Сполученими Штатами.

    “Ви також помітили галас, спричинений нашим абсолютно непотрібним, відверто шокуючим рішенням передати п’ять протиракетних комплексів “Патріот” у повній згоді з НАТО та американцями. Наразі ми не очікуємо такої передачі”, – сказав прем’єр-міністр Польщі.

    Водночас Туск підкреслив, що відмова від нових поставок саме ракет для Patriot не означає зміни загального курсу польської влади щодо підтримки України. Він запевнив, що Варшава і надалі залишатиметься одним із ключових союзників Києва.

    Глава уряду також різко висловився щодо антиукраїнських заяв, які останнім часом дедалі частіше лунають у польському політичному просторі. За його словами, він не підтримує таку риторику і вважає, що Польща повинна продовжувати допомагати Україні у боротьбі проти російської агресії.

    “Я не схвалюю цю антиукраїнську риторику в Польщі, і доки я буду прем’єр-міністром, Польща братиме активну участь у наданні допомоги Україні у війні з Росією”, – наголосив Дональд Туск.

    Заява польського прем’єра прозвучала на тлі політичної дискусії, яка розгорнулася після повідомлень про передачу Україні ракет-перехоплювачів для комплексів Patriot. Частина польських політиків поставила під сумнів законність такого рішення, вважаючи, що воно мало бути погоджене із парламентом.

    Зокрема, віцеспікер Сейму Кшиштоф Босак заявив, що уряд нібито передав Україні ракети без відповідного рішення парламенту. За його словами, депутати Сейму не голосували за такий крок, а тому він викликав запитання серед частини політичних сил.

    Після цього Дональд Туск підтвердив факт передачі Україні п’яти ракет-перехоплювачів Patriot, пояснивши, що рішення було ухвалене після консультацій із союзниками по НАТО та американською стороною і мало на меті посилити захист українського неба від російських повітряних атак.

    На захист цього рішення виступив і міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш. Він заявив, що безпека Польщі безпосередньо залежить від здатності України стримувати російські атаки, тому підтримка української протиповітряної оборони відповідає національним інтересам Варшави.

    За словами глави польського Міноборони, він воліє, щоб польські ракети Patriot збивали російські ракети над Києвом, а не над Варшавою, адже це допомагає віддаляти загрозу від польського кордону та зміцнює безпеку всього східного флангу НАТО.

    Попри нинішню відмову від нових поставок ракет для Patriot, Польща залишається одним із найбільших військових, політичних та гуманітарних партнерів України від початку повномасштабного російського вторгнення. Варшава продовжує надавати Києву різноманітну допомогу та неодноразово наголошувала, що підтримуватиме Україну стільки, скільки це буде необхідно.

  • Останнє інтерв’ю Грема: Україна має перевагу

    Останнє інтерв’ю Грема: Україна має перевагу

    Американський сенатор Ліндсі Грем лише за три дні до своєї раптової смерті дав інтерв’ю BBC News Україна, у якому висловив упевненість у силах України, закликав посилити тиск на Росію та підтримав майбутній вступ української держави до НАТО. Розмова відбулася 7 липня на полях саміту Альянсу в Анкарі й стала одним з останніх великих публічних інтерв’ю впливового республіканця.

    Грем говорив про ситуацію на фронті, можливість завершення війни, нові санкції проти покупців російської нафти, українські далекобійні удари та необхідність надати Києву реальні гарантії безпеки.

    Увечері 11 липня офіс сенатора повідомив, що він помер після короткочасної раптової хвороби. Політику був 71 рік. За день до смерті він завершив свій десятий візит до України, під час якого зустрівся з президентом Володимиром Зеленським та відвідав виробництво українських безпілотників.

    «Українці б’ються як тигри»

    На запитання журналістки BBC News Україна Мирослави Пеци про ситуацію на фронті Грем відповів із помітним оптимізмом. Він заявив, що Україна не лише змогла втримати позиції, а й поступово нарощує військові можливості.

    Сенатор сказав, що пишається українським народом, який, за його словами, «б’ється як тигри». Він вважав, що Україна входить у літню кампанію з перевагою та необхідним імпульсом.

    Грем особливо відзначив розвиток українського оборонного виробництва. На його переконання, здатність України самостійно виготовляти більше зброї та безпілотників поступово зменшує залежність від іноземних постачань.

    Він також заявив, що російський правитель Володимир Путін припустився великої помилки, розпочавши війну. За оцінкою сенатора, Україна дедалі успішніше переносить її наслідки на територію Росії через удари по військових та економічно важливих об’єктах.

    Після саміту в Анкарі Грем відвідав Київ і повторив схожі тези під час зустрічі із Зеленським. Він закликав поєднати посилення української армії з новим санкційним тиском, щоб змусити Москву до переговорів.

    Грем сподівався завершити війну у 2026 році

    В останньому інтерв’ю сенатор висловив сподівання, що війну вдасться завершити вже цього року. Водночас він наголошував: для цього недостатньо лише дипломатичних закликів — необхідно збільшувати економічну й військову ціну війни для Кремля.

    Грем не вважав, що Путін на той момент справді прагнув миру. На пряме запитання журналістки, чи хоче російський лідер домовленості, сенатор відповів негативно.

    За його оцінкою, Путін погодиться на змістовні переговори лише тоді, коли почне відчувати загрозу своїй владі та зрозуміє, що не може здобути бажаної перемоги на полі бою.

    Ця оцінка збігається з інформацією Reuters, оприлюдненою за два дні після інтерв’ю. Джерела агентства, близькі до Кремля, стверджували, що Путін на той момент не був готовий припиняти війну й розглядав можливість подальшої ескалації.

    Законопроєкт проти покупців російської нафти

    Однією з головних тем розмови став санкційний законопроєкт, над яким Грем працював разом із демократом Річардом Блюменталем та іншими сенаторами.

    Ініціатива мала надати президенту США додаткові інструменти для тиску на країни, які продовжують купувати російські енергоносії та фактично фінансують війну проти України.

    В інтерв’ю Грем заявив, що проєкт підтримали 85 зі 100 сенаторів. Він пояснив, що нові мита й санкції можуть бути спрямовані передусім проти Китаю, Індії та інших великих покупців дешевої російської нафти.

    За словами сенатора, сенс такого механізму полягає у позбавленні Кремля доходів, необхідних для виробництва зброї, виплат військовим та утримання воєнної економіки.

    Ще у травні 2025 року офіс Грема повідомляв, що законопроєкт мав понад 80 співавторів у Сенаті. А 10 липня 2026 року — за день до смерті політика — Грем, Блюменталь, Джин Шахін і Роджер Вікер оголосили про домовленість з адміністрацією Трампа щодо просування оновленої редакції документа.

    Трамп міг отримати новий інструмент тиску

    Під час інтерв’ю Грем висловив упевненість, що Дональд Трамп підтримає санкційну ініціативу. Сенатор повідомив, що планує обговорити її з міністром фінансів США Скоттом Бессентом.

    Він навів як приклад американські мита проти Індії за закупівлю російської нафти та заявив, що такий підхід уже показав ефективність.

    Після останньої зустрічі із Зеленським у Києві Грем підтвердив, що команда Трампа погодилася підтримати оновлений законопроєкт. Він назвав це шансом надати американському президенту нові важелі для примушення Росії до миру.

    Сенатор також вважав, що важливу роль може відіграти Китай. У Києві він заявив журналістам, що шлях до завершення війни значною мірою проходить через Пекін, оскільки китайське керівництво має значний вплив на Росію.

    Україні потрібно більше ППО

    Грем наголосив, що економічний тиск має поєднуватися з подальшим озброєнням України. Одним із головних пріоритетів він назвав посилення протиповітряної оборони.

    Сенатор вважав, що Київ повинен отримати більше можливостей для захисту міст і цивільного населення від російських ракет та ударних дронів.

    Під час свого останнього візиту він обговорював із Зеленським термінові потреби України у ППО. Зустріч відбулася після переговорів українського президента з Трампом на саміті НАТО, де сторони також порушували питання виробництва перехоплювачів для систем Patriot.

    Грем закликав діяти максимально рішуче саме влітку, щоб збільшити тиск на Кремль і створити умови для реальних переговорів.

    Чи боявся Грем ядерної відповіді Росії

    Журналістка BBC запитала сенатора про побоювання, що передача Україні балістичних ракет або посилення ударів углиб Росії може спричинити ядерну ескалацію.

    Грем відповів, що не вважає цей ризик підставою для обмеження української оборони. Він припустив, що російське суспільство та оточення Путіна не дозволять йому зробити крок, який матиме катастрофічні наслідки для самої Росії.

    Сенатор заявив, що на місці України використовував би всі доступні можливості для тиску на Кремль — у межах прагнення змусити Путіна сісти за стіл переговорів.

    Це була послідовна позиція Грема. Упродовж повномасштабної війни він підтримував передачу Україні далекобійної зброї, посилення санкцій та удари по об’єктах, пов’язаних із російською воєнною машиною.

    Війна завершиться переговорами

    Попри оптимістичну оцінку українських військових можливостей, Грем не прогнозував завершення війни виключно на полі бою.

    На запитання, чи зможе Україна повернути всі окуповані території, включно з Кримом і Донбасом, він відповів, що все можливо, однак кінцеве рішення, найімовірніше, буде досягнуте за столом переговорів.

    Сенатор наголосив, що позиція України на майбутніх переговорах безпосередньо залежить від її сили. Що потужнішою буде українська армія, то вищими будуть шанси на справедливий і чесний мир.

    Для Грема принциповим було не лише припинення нинішніх бойових дій, а й недопущення нового російського вторгнення в майбутньому.

    Він нагадав, що після попередніх домовленостей Україна не отримала достатньо надійних гарантій безпеки. Тому нова система мала чітко показати Росії: повторна агресія означатиме зіткнення не лише з Україною, а й із Європою та Сполученими Штатами.

    Грем підтримав вступ України до НАТО

    Наприкінці розмови журналістка запитала сенатора, чи хотів би він бачити Україну членом НАТО.

    Грем відповів однозначно ствердно. На уточнення, коли саме це повинно відбутися, він сказав, що підтримав би вступ у будь-який момент, коли це стане можливим і практично здійсненним.

    Ця відповідь стала однією з останніх публічних заяв сенатора про стратегічне майбутнє України.

    Грем багато років належав до прихильників жорсткої зовнішньої політики США. Він вважав, що слабка відповідь Заходу на агресію заохочує авторитарні режими до нових нападів, а надійні союзи та військова перевага зменшують ризик великої війни.

    Останній візит до Києва

    Через три дні після розмови з BBC Грем прибув до Києва. Це був його десятий візит до України.

    Він зустрівся із Зеленським, обговорив ППО, новий санкційний пакет і можливості дипломатичного завершення війни. Після зустрічі сенатор закликав Китай використати вплив на Москву та заявив, що найближчі місяці можуть стати вирішальним вікном для мирного процесу.

    Грем також відвідав виробництво української компанії SkyFall, де ознайомився з безпілотними технологіями. Він виступав за посилення співпраці між українською та американською оборонними промисловостями.

    Саме підтримка України стала одним з останніх напрямків його політичної роботи.

    «Слава Україні й молімося за мир»

    У своєму останньому інтерв’ю Грем не приховував оптимізму щодо здатності України вистояти. Він вірив, що російська економіка слабшає, суспільство втомлюється від війни, а Путін рано чи пізно буде змушений перейти до переговорів.

    Водночас сенатор не закликав Україну чекати цього моменту. Навпаки, він вимагав посилити її армію, ППО, оборонне виробництво та можливості завдавати Росії відчутних втрат.

    Його логіка була простою: справедливий мир можливий лише тоді, коли Україна буде достатньо сильною, а Росія зрозуміє, що продовження війни коштуватиме дорожче, ніж її припинення.

    Одну зі своїх останніх відповідей Грем завершив словами: «Слава Україні й молімося за мир».

    Через чотири дні після інтерв’ю стало відомо про його смерть. Для України ця розмова стала політичним заповітом сенатора, який до останніх днів вимагав сильнішої підтримки Києва, жорсткішого тиску на Кремль і таких гарантій безпеки, які не дозволять Росії розпочати третє вторгнення.

  • Італія викрила агентів ГРУ, які полювали за секретами ППО для України

    Італія викрила агентів ГРУ, які полювали за секретами ППО для України

    Італійські правоохоронці викрили масштабну шпигунську мережу, яка, за даними слідства, діяла в інтересах російської військової розвідки (ГРУ) та збирала секретну інформацію про сучасні західні системи протиповітряної оборони, оборонні розробки НАТО, військово-промислові програми Італії та допомогу Україні. За підсумками розслідування уряд Італії вже оголосив персонами нон грата двох російських військових аташе, яких підозрюють у координації шпигунської діяльності на території країни.

    Про це повідомляє Defense News.

    За інформацією видання, розслідування прокуратури засвідчило, що російська військова розвідка протягом тривалого часу здійснювала систематичний збір інформації про новітні зразки озброєння, які використовуються країнами НАТО або можуть бути передані Україні. Особливу увагу Москва приділяла засобам протиповітряної оборони, які стали одним із ключових факторів стримування російських масованих ракетних і дронових атак.

    Слідчі встановили, що одним із головних завдань шпигунської мережі було отримання технічних характеристик, принципів роботи, виробничих процесів та логістичних деталей щодо сучасних європейських систем ППО. Російські спецслужби намагалися з’ясувати не лише можливості цих комплексів, а й темпи їх виробництва, перспективи модернізації та масштаби майбутніх поставок Україні.

    Особливий інтерес Кремля викликала система протиповітряної оборони SAMP/T, яку Італія та Франція вже передали Україні. Саме цей комплекс став одним із найважливіших елементів української багаторівневої системи ППО, здатним перехоплювати балістичні ракети, крилаті ракети та інші складні повітряні цілі. Російська сторона прагнула отримати максимально повну інформацію про її можливості, систему управління, технічне обслуговування та ефективність під час бойового застосування.

    Окремим напрямком діяльності агентів став збір інформації про нову зенітно-ракетну систему MBDA CAMM-ER. За даними слідства, російські спецслужби уважно стежили за переговорами щодо можливої локалізації виробництва окремих компонентів цих комплексів в Україні. Кремль цікавило, наскільки швидко український оборонно-промисловий комплекс зможе інтегруватися у виробництво сучасних європейських засобів протиповітряної оборони.

    Ще одним об’єктом шпигунської діяльності стала перспективна система “Купол Мікеланджело”, яку розробляє італійська компанія Leonardo. Ця система має відкриту архітектуру та дозволяє інтегрувати різні типи радарів, засобів управління й озброєння в єдиний комплекс. За інформацією Defense News, випробування цієї системи на території України заплановані вже найближчими місяцями, що ще більше посилило інтерес російської розвідки.

    Однак діяльність агентурної мережі не обмежувалася лише протиповітряною обороною. Російська військова розвідка також прагнула отримати відомості про плани Італії щодо закупівлі британсько-французьких крилатих ракет Storm Shadow, які вже довели свою ефективність під час українських ударів по військових об’єктах окупаційних сил.

    Серед запитів, які отримували агенти, також були документи щодо програм переозброєння Збройних сил Італії, перспектив розвитку оборонної промисловості Європейського Союзу, нових військових програм НАТО, а також будь-яка інформація про допомогу Україні у створенні власних далекобійних ракетних систем.

    Крім цього, російські спецслужби активно цікавилися перспективними військово-морськими розробками компанії Leonardo. Зокрема, йшлося про підводний безпілотний апарат нового покоління, який проходить випробування на полігоні в Ла-Спеції. У Москві прагнули оцінити потенціал цієї системи та можливість її використання в майбутніх військових операціях НАТО.

    Серед інших тем, що цікавили російську сторону, були також оцінки ефективності нещодавніх ударів по іранських ядерних об’єктах, результати аналізу сучасних засобів повітряного нападу та новітніх систем протиракетної оборони.

    Центральною фігурою розслідування став 59-річний Гавіно Пірас — колишній співробітник італійських спецслужб, який після завершення служби, за версією слідства, погодився співпрацювати з російською військовою розвідкою.

    Італійська прокуратура вважає, що безпосереднім куратором Піраса був російський військовий аташе в Римі Михайло Астаков. Слідчі переконані, що він працював під дипломатичним прикриттям, хоча фактично був кадровим офіцером Головного розвідувального управління Генерального штабу РФ.

    Для передачі інформації використовувалися методи конспірації, характерні для класичної агентурної діяльності. За даними слідства, Астаков передавав Пірасу списки інформації, яку необхідно було отримати, а той залишав карти пам’яті microSD із документами у спеціально обладнаній схованці в отворі стіни. Подібний спосіб передачі даних дозволяв уникати безпосереднього контакту та мінімізувати ризики викриття.

    За кожен пакет переданої інформації російський куратор виплачував приблизно 4 тисячі євро готівкою. Загалом, за версією слідства, йдеться про тривалу співпрацю, під час якої було передано значний масив службової інформації.

    У матеріалах кримінальної справи наведено запис однієї із розмов між Пірасом та російським куратором.

    «Все, що я можу тобі дати, я тобі дам. Передай це своєму начальнику», — сказав Пірас під час однієї із зустрічей.

    Слідство також встановило, що отримані від російської сторони гроші використовувалися не лише як винагорода самому агенту. За версією прокуратури, Пірас створив власну мережу інформаторів серед військовослужбовців, працівників оборонних підприємств та інших осіб, які могли мати доступ до службової інформації.

    Наразі слідчі перевіряють діяльність ще щонайменше п’ятьох осіб, яких підозрюють у співпраці з російськими спецслужбами. Не виключається, що коло підозрюваних може суттєво розширитися.

    Особливий інтерес для слідчих становлять стенограми переговорів між Пірасом та Астаковим. З них випливає, що агент регулярно інформував російську сторону про питання, пов’язані з війною в Україні.

    Зокрема, він повідомив своєму куратору, що, за його інформацією, Україна отримує допомогу від британських спецслужб під час планування далекобійних ударів по російських нафтопереробних підприємствах та інших стратегічних об’єктах.

    Також Пірас розповідав про дослідження, які італійські військові проводили щодо захопленого російського танка Т-90. За його словами, особливий інтерес викликала автоматизована система керування кулеметом, принцип роботи якої намагалися детально вивчити західні спеціалісти.

    У розмовах із російським куратором він навіть попереджав, що італійські інженери можуть спробувати відтворити технологію після її детального аналізу.

    У квітні 2025 року Астаков також вимагав отримати інформацію про діяльність компанії Avio, яка спеціалізується на виробництві твердопаливних двигунів для ракетної техніки. Інтерес Москви до цього підприємства виник після початку його співпраці зі Сполученими Штатами щодо виробництва компонентів для американських ракетних програм.

    Після затримання Гавіно Піраса його адвокат категорично відкинув усі звинувачення, заявивши, що його підзахисний нібито не передавав Росії секретної інформації, яка могла б становити державну таємницю або загрожувати безпеці Італії.

    Втім, уряд Італії відреагував на результати розслідування максимально жорстко. Міністерство закордонних справ ухвалило рішення про висилку двох російських військових аташе, включно з Михайлом Астаковим, якого прокуратура називає ключовою фігурою всієї шпигунської операції.

    Міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні наголосив, що Москва продовжує використовувати методи гібридної війни проти західних демократій, поєднуючи шпигунство, кібератаки, інформаційні операції та діяльність агентурних мереж.

    За його словами, такі дії є прямим втручанням у внутрішні справи Італії, становлять загрозу національній безпеці країни та безпеці всього Північноатлантичного альянсу.

    Викриття шпигунської мережі стало ще одним підтвердженням того, що російські спецслужби значно активізували спроби отримати інформацію про оборонні технології західних країн після початку повномасштабної війни проти України. Подібні випадки вже фіксувалися у Німеччині, Польщі, Великій Британії, країнах Балтії та інших державах НАТО. Європейські спецслужби неодноразово попереджали, що Росія дедалі активніше використовує дипломатичне прикриття, колишніх військових і завербованих агентів для збору інформації про військову допомогу Україні, виробництво сучасного озброєння та оборонні програми Альянсу.

  • Фінляндія готується до нових загроз: військових і призовників навчатимуть боротьби з дронами

    Фінляндія готується до нових загроз: військових і призовників навчатимуть боротьби з дронами

    Фінляндія продовжує масштабну модернізацію власних Збройних сил, адаптуючи їх до нових викликів сучасної війни. На тлі стрімкого розвитку безпілотних технологій та зростання ролі дронів у військових конфліктах Сили оборони країни запускають комплексну програму підготовки особового складу до використання сучасних протидронових систем. Уже цієї осені спеціальне навчання розпочнуть кадрові військовослужбовці, а з наступного року нову програму інтегрують у підготовку призовників. Таким чином Фінляндія прагне створити багаторівневу систему захисту від безпілотників, які дедалі частіше стають одним із головних інструментів ведення війни. Про це повідомляє Yle.

    У фінських Силах оборони зазначають, що досвід останніх років кардинально змінив підходи до забезпечення національної безпеки. Безпілотники вже давно перестали бути допоміжним елементом бойових дій і сьогодні використовуються практично для всіх видів військових операцій — від розвідки та коригування артилерійського вогню до високоточних ударів по техніці, складах боєприпасів, командних пунктах і критичній інфраструктурі.

    Особливо уважно у Фінляндії аналізують перебіг повномасштабної війни Росії проти України, яка фактично стала найбільшим полігоном для випробування сучасних безпілотних технологій. Саме український досвід переконав багато європейських держав у тому, що захист від дронів необхідно розвивати так само активно, як і традиційну систему протиповітряної оборони.

    У зв’язку з цим фінське військове командування ухвалило рішення розгорнути системну програму підготовки військових до використання спеціальних засобів боротьби з безпілотними літальними апаратами.

    Як пояснюють у Силах оборони Фінляндії, нові протидронові комплекси мають низку важливих переваг. Вони порівняно прості в експлуатації, швидко освоюються військовослужбовцями, можуть застосовуватися без тривалої спеціальної підготовки та водночас залишаються значно дешевшими, ніж використання класичних систем протиповітряної оборони для боротьби з невеликими безпілотниками.

    Саме економічна ефективність сьогодні стає одним із ключових критеріїв. Знищення недорогого безпілотника дорогою ракетою ППО дедалі частіше визнається невиправданим, тому військові різних країн шукають альтернативні засоби нейтралізації таких цілей.

    За словами інспектора протиповітряної оборони полковника Мано-Мікаеля Нокелайнена, перший етап навчань стартує вже восени цього року.

    Насамперед новітні комплекси почнуть освоювати кадрові військовослужбовці, які проходитимуть практичну підготовку із застосування різних засобів боротьби з безпілотниками.

    Під час навчань військові відпрацьовуватимуть повний цикл протидії дронам — від їхнього виявлення та ідентифікації до придушення або фізичного знищення залежно від типу загрози.

    Після завершення початкового етапу програму значно розширять.

    Вже наступного року навчання проходитимуть також призовники, які щороку поповнюють фінську армію. Це дозволить сформувати значний резерв військовослужбовців, які володітимуть сучасними навичками боротьби з безпілотниками ще до завершення строкової служби.

    У перспективі елементи протидронової підготовки можуть стати обов’язковою частиною навчання значної кількості військових спеціальностей.

    Нові комплекси насамперед отримають спеціальні батареї протидронової оборони, які зараз створюються у складі фінських Збройних сил.

    Очікується, що вони працюватимуть у взаємодії із традиційними підрозділами протиповітряної оборони, засобами радіоелектронної боротьби, системами раннього виявлення та військовою розвідкою.

    Таким чином формується багаторівнева система захисту повітряного простору, здатна реагувати як на масштабні ракетні атаки, так і на масове застосування безпілотників різних типів.

    Особливу увагу фінські військові приділяють саме малим дронам, які останніми роками стали однією з найнебезпечніших загроз на полі бою.

    Такі апарати можуть виконувати розвідувальні місії, коригувати вогонь артилерії, переносити вибухівку або діяти як дрони-камікадзе. Крім того, розвиток технологій дозволяє застосовувати їх масовано, що значно ускладнює роботу класичних систем ППО.

    Керівник дослідницького напряму фінської компанії Sensofusion, яка спеціалізується на розробці систем боротьби з безпілотниками, Мікко Хюппьонен зазначив, що розвиток технологій нагадує постійну “гру в кота й мишу”.

    За його словами, виробники ударних дронів безперервно вдосконалюють свої розробки, тоді як інженери, які створюють засоби захисту, змушені практично щодня знаходити нові способи їх нейтралізації.

    Експерт наголосив, що цей процес пришвидшується настільки стрімко, що військові змушені регулярно оновлювати обладнання та змінювати тактику боротьби з безпілотниками.

    Окремо Хюппьонен звернув увагу на розвиток штучного інтелекту.

    На його переконання, вже найближчим часом бойові дрони отримають можливість самостійно аналізувати обстановку, визначати цілі та ухвалювати рішення щодо застосування зброї практично без участі оператора.

    За словами експерта, питання полягає не в тому, чи станеться це взагалі, а лише в тому, коли саме такі технології почнуть масово використовуватися.

    Він попередив, що автономні системи озброєння можуть створити абсолютно нові ризики для міжнародної безпеки, оскільки рішення про життя і смерть людини потенційно зможуть ухвалювати алгоритми штучного інтелекту.

    Фінляндія вже сьогодні готується не лише до військових, а й до цивільних аспектів нової безпекової реальності.

    Раніше уряд країни повідомив про підготовку спеціальної пам’ятки для населення, у якій громадянам пояснюватимуть, як діяти у разі появи безпілотників, повітряної тривоги чи інших сучасних загроз.

    Документ міститиме рекомендації щодо особистої безпеки, інформування екстрених служб та алгоритмів поведінки під час кризових ситуацій.

    Паралельно Гельсінкі активно модернізує систему протиповітряної оборони.

    Нещодавно уряд ухвалив рішення закупити сучасні комплекси ППО малої дальності шведської компанії Saab, які мають суттєво посилити можливості країни із захисту від літаків, крилатих ракет та безпілотних літальних апаратів.

    Посилення оборонного потенціалу Фінляндії відбувається після вступу країни до НАТО та на тлі суттєвого погіршення безпекової ситуації у Європі.

    Фінляндія має найдовший серед країн Альянсу сухопутний кордон із Росією — понад 1 300 кілометрів, тому питання захисту повітряного простору, розвитку систем раннього попередження, засобів радіоелектронної боротьби та протидії безпілотникам стали одним із головних напрямків розвитку національної оборони.

    Експерти зазначають, що рішення фінської влади вкотре підтверджує загальноєвропейську тенденцію: сучасні армії дедалі більше інвестують саме у технології боротьби з дронами, які вже стали одним із ключових факторів успіху на полі бою. В умовах стрімкого розвитку безпілотних систем країни НАТО намагаються не лише нарощувати виробництво власних дронів, а й створювати ефективні засоби їхнього виявлення, придушення та знищення, готуючи свої війська до нової реальності сучасних воєн.

  • Туреччина оголосила про початок ери «НАТО 3.0»

    Туреччина оголосила про початок ери «НАТО 3.0»

    Після саміту НАТО, який відбувся 7–8 липня в Анкарі, Туреччина заявила про початок нового етапу розвитку Північноатлантичного альянсу. У турецькому керівництві переконані, що ухвалені під час зустрічі рішення стануть одними з найважливіших за останні роки та визначатимуть розвиток організації на десятиліття вперед. Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Альянс фактично переходить до нової моделі функціонування, яку він назвав «НАТО 3.0». За його словами, йдеться не лише про збільшення оборонних витрат держав-членів, а про комплексну трансформацію всієї системи безпеки, військового виробництва, логістики та взаємодії між союзниками.

    Про це повідомляє Hürriyet Daily News.

    Коментуючи підсумки саміту, глава турецького МЗС заявив, що зустріч в Анкарі стала історичною як за рівнем організації, так і за політичними результатами.

    За словами Фідана, саміт проходив у період безпрецедентної геополітичної напруженості, коли міжнародна система безпеки переживає глибоку трансформацію, а держави дедалі частіше стикаються з новими військовими, економічними та технологічними викликами.

    Попри це, країнам-членам НАТО вдалося досягти консенсусу щодо ключових напрямів розвитку Альянсу.

    Міністр зазначив, що сьогодні світ переживає період масштабних змін, які супроводжуються війнами, економічною нестабільністю, загостренням боротьби між провідними світовими державами та швидким розвитком нових військових технологій.

    У таких умовах, наголосив він, здатність тридцяти двох союзників виробити спільну позицію має особливе значення.

    Фідан підкреслив, що саміт ще раз довів актуальність НАТО як головного оборонного союзу демократичних держав.

    На його думку, Альянс продемонстрував, що навіть за наявності різних політичних інтересів держави-члени можуть знаходити компроміси та ухвалювати рішення, які відповідають спільним стратегічним цілям.

    Одним із найважливіших результатів саміту турецький міністр назвав зміну підходу до фінансування оборони.

    За його словами, питання справедливого розподілу оборонних витрат більше не є лише політичним гаслом.

    Відтепер воно перетворюється на практичну основу функціонування НАТО.

    Фідан нагадав, що протягом багатьох років Сполучені Штати вимагали від європейських союзників збільшення власних військових бюджетів і більшої відповідальності за безпеку континенту.

    Раніше ця тема неодноразово ставала причиною суперечок усередині Альянсу.

    Однак тепер, за словами турецького міністра, всі союзники погодилися із необхідністю суттєво нарощувати оборонні видатки та інвестувати у власний військово-промисловий потенціал.

    На думку Фідана, це означає повернення НАТО до його первісної місії.

    “Фактично це було повторне відкриття первісної ролі НАТО, яка не була наступальною, а ґрунтувалася переважно на обороні, збереженні миру та підвищенні добробуту й стабільності”, – заявив він.

    Водночас турецький дипломат наголосив, що сучасні виклики суттєво відрізняються від тих, із якими Альянс стикався під час холодної війни.

    Якщо раніше головним завданням була класична військова оборона, то тепер країнам НАТО доводиться одночасно реагувати на кібератаки, інформаційні кампанії, використання штучного інтелекту, масове застосування безпілотників, гібридні загрози та необхідність швидкого переозброєння.

    Саме тому під час саміту значна увага приділялася розвитку оборонної промисловості.

    За словами Фідана, Форум оборонної промисловості, який проходив паралельно із засіданнями глав держав та урядів, став одним із ключових елементів саміту.

    Учасники домовилися про нову політичну рамкову угоду, яка має стимулювати масштабне розширення виробництва озброєнь, поглиблення співпраці між оборонними компаніями держав-членів та створення більш стійких виробничих і логістичних ланцюгів.

    Фідан пояснив, що нова модель розвитку НАТО передбачає швидке нарощування виробничих можливостей оборонної промисловості.

    Йдеться про збільшення випуску боєприпасів, систем протиповітряної оборони, ракетного озброєння, бронетехніки, безпілотних систем, засобів радіоелектронної боротьби та інших сучасних видів озброєння.

    Крім того, союзники планують активніше координувати закупівлі озброєння, спільно фінансувати перспективні розробки та розширювати співробітництво між державними й приватними виробниками військової техніки.

    Саме цей комплекс змін глава турецької дипломатії назвав переходом до «НАТО 3.0».

    За його словами, новий формат Альянсу враховує всі уроки сучасних воєн, насамперед повномасштабної війни Росії проти України.

    Тепер оборонне планування дедалі більше спиратиметься на швидке виробництво озброєнь, технологічні інновації, цифровізацію армій, розвиток штучного інтелекту, автономних систем і безпілотних платформ.

    “У час таких геостратегічних і глобальних потрясінь, плутанини, розбіжностей у поглядах та розбіжних стратегічних цілей той факт, що країни-члени об’єдналися й дійшли консенсусу щодо певних концепцій та цілей, є історичним успіхом”, – підкреслив Фідан.

    Окремо він повідомив, що під час саміту союзники оголосили про укладення оборонних контрактів загальною вартістю близько 50 мільярдів доларів.

    Йдеться про десятки різних програм між країнами НАТО, спрямованих на модернізацію армій, спільне виробництво озброєнь, розвиток оборонної промисловості та зміцнення військово-технічної кооперації.

    За словами турецького міністра, ці проєкти не обмежуються лише Туреччиною.

    До них залучені різні країни-члени НАТО, а їх реалізація дозволить значно зміцнити обороноздатність усього Альянсу.

    Саміт НАТО в Анкарі став одним із найважливіших міжнародних заходів року.

    Протягом двох днів лідери держав-членів обговорювали питання колективної безпеки, війни Росії проти України, зміцнення східного флангу НАТО, розвитку військово-промислового комплексу та подальшого реформування Альянсу.

    За підсумками зустрічі союзники погодили спільну декларацію, яка передбачає суттєве збільшення оборонних витрат, розширення оборонного виробництва, посилення військової мобільності та довгострокову підтримку України.

    Однією з центральних подій саміту стали переговори президента України Володимира Зеленського та президента США Дональда Трампа.

    Після зустрічі Трамп заявив про «новий початок» у двосторонніх відносинах із Києвом та наголосив на готовності Вашингтона й надалі підтримувати Україну.

    Президент США також повідомив, що переговори щодо можливого завершення війни тривають, хоча визнав, що процес залишається складним і потребує часу.

    Крім того, Трамп заявив про готовність надати Україні право на ліцензійне виробництво американських систем протиповітряної оборони Patriot.

    За його словами, це дозволить значно зміцнити українську систему ППО та прискорити постачання сучасних засобів захисту неба.

    Американський президент також не виключив можливості свого майбутнього візиту до Києва.

    Окрім цього, він висловив думку, що далекобійні удари України по військових об’єктах на території Росії можуть стати одним із факторів, які наблизять завершення війни.

    В Анкарі переконані, що рішення, ухвалені під час саміту, матимуть стратегічний вплив не лише на діяльність НАТО, а й на всю систему євроатлантичної безпеки.

    На думку турецького керівництва, Альянс фактично вступає в нову епоху свого розвитку, яка характеризуватиметься значно вищим рівнем оборонної інтеграції, масштабними інвестиціями у військові технології, модернізацією оборонної промисловості та підготовкою до нових викликів XXI століття.

  • Туреччина хоче позбутися російських С-400 заради F-35

    Туреччина хоче позбутися російських С-400 заради F-35

    Туреччина розпочала переговори з Росією щодо можливості передачі придбаних раніше зенітно-ракетних комплексів С-400 третій країні. В Анкарі сподіваються, що такий крок допоможе усунути головну перепону для відновлення участі держави у програмі американських винищувачів п’ятого покоління F-35 та відкриє шлях до закупівлі сучасних бойових літаків у США. Водночас у Вашингтоні вже сигналізують, що навіть повна передача російських комплексів іншій державі може не стати достатньою підставою для скасування обмежень, оскільки питання безпеки залишається одним із ключових у відносинах між союзниками по НАТО.

    Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на турецьких посадовців та поінформовані джерела.

    За інформацією агентства, останніми тижнями Туреччина звернулася до Росії з пропозицією погодити передачу комплексів С-400 третій країні. Такий варіант Анкара розглядає як компромісне рішення, яке могло б задовольнити вимоги США та дозволити відновити військово-технічне співробітництво із Вашингтоном.

    Співрозмовники Bloomberg зазначають, що переговори розпочалися напередодні саміту НАТО, який цього тижня проходить в Анкарі. Саме в цей період президент США Дональд Трамп заявив, що готовий розглянути можливість перегляду санкцій та обмежень, які були запроваджені проти Туреччини через закупівлю російських систем протиповітряної оборони.

    Ці заяви стали важливим політичним сигналом для турецького керівництва, яке вже кілька років намагається знайти спосіб повернутися до програми F-35.

    За словами джерел агентства, нинішня ініціатива не є першою спробою Анкари вирішити проблему.

    Кілька місяців тому президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган навіть висував ідею повернення комплексів С-400 Росії.

    Однак ця пропозиція не знайшла достатньої підтримки ні всередині Туреччини, ні серед російської сторони.

    Після цього турецька влада почала шукати інші варіанти компромісу.

    Одним із них стала пропозиція залишити комплекси С-400 на території Туреччини, але дозволити американським військовим або технічним спеціалістам здійснювати контроль за їхньою експлуатацією.

    В Анкарі вважали, що такий механізм дозволить розвіяти побоювання Вашингтона щодо можливого витоку секретної інформації про американські винищувачі.

    Проте, як повідомляє Bloomberg, американська сторона відкинула й цю пропозицію.

    У Вашингтоні наголосили, що сама присутність російських комплексів на території держави-члена НАТО становить потенційну загрозу для безпеки новітніх американських літаків.

    Основна проблема полягає у можливостях С-400.

    Американські військові та фахівці з безпеки неодноразово заявляли, що російські радари можуть збирати детальну інформацію про характеристики літаків F-35.

    Йдеться насамперед про параметри малопомітності (стелс-технологій), особливості роботи бортових систем, електронного обладнання та радіолокаційний “портрет” винищувача.

    На думку США, навіть потенційне потрапляння таких даних до Росії може поставити під загрозу одну з найважливіших військових програм американського оборонного комплексу.

    Саме тому Конгрес США ще кілька років тому ухвалив жорсткі законодавчі обмеження.

    Відповідно до чинного законодавства Туреччина не може придбати винищувачі F-35 доти, доки володіє російськими комплексами С-400.

    Навіть зараз, коли президент Дональд Трамп заявляє про готовність переглянути санкційну політику щодо Анкари, остаточне рішення значною мірою залежить від позиції американських законодавців.

    За інформацією Bloomberg, цього тижня американські сенатори під час спілкування з журналістами дали зрозуміти, що навіть передача комплексів третій країні автоматично не вирішить проблему.

    Вони наголосили, що Вашингтон має отримати повну впевненість у тому, що російські системи більше жодним чином не становитимуть ризику для американських технологій.

    Таким чином навіть у разі досягнення домовленості з Москвою Туреччина не має гарантій повернення до програми F-35.

    За словами турецьких чиновників, зараз комплекси С-400 фактично не використовуються.

    Попри те, що вони перебувають на озброєнні країни, їх не залучають до бойового чергування.

    Це також є частиною спроб Анкари продемонструвати союзникам по НАТО, що російські системи не інтегровані у національну систему протиповітряної оборони.

    Джерела агентства також повідомили, що питання майбутнього С-400 стало однією з головних тем під час нещодавнього візиту міністра закордонних справ Туреччини Хакана Фідана до Казані.

    Там він провів переговори з президентом Росії Володимиром Путіним.

    За підсумками зустрічі Кремль офіційно підтвердив, що сторони обговорювали питання, пов’язані з поставленими Туреччині зенітно-ракетними комплексами.

    Водночас зміст переговорів російська сторона не розкрила.

    Історія із закупівлею С-400 стала одним із найсерйозніших кризових моментів у сучасних відносинах між Туреччиною та США.

    У 2017 році Анкара підписала контракт із Росією на придбання комплексів ППО, незважаючи на численні попередження Вашингтона.

    Перші елементи систем були доставлені до Туреччини у 2019 році.

    Після цього США офіційно виключили Туреччину з міжнародної програми створення винищувача F-35, хоча країна була одним із ключових партнерів проєкту.

    До запровадження санкцій турецькі підприємства виготовляли сотні компонентів для американських літаків, а сама Туреччина планувала закупити понад сто винищувачів нового покоління.

    Окрім виключення з програми F-35, Сполучені Штати застосували до Туреччини санкції відповідно до закону CAATSA, який передбачає обмеження щодо країн, які здійснюють великі оборонні закупівлі у Росії.

    Відтоді Анкара неодноразово заявляла про бажання нормалізувати відносини із Вашингтоном та повернутися до участі у програмі F-35.

    Після повернення Дональда Трампа до Білого дому турецьке керівництво побачило нове політичне вікно можливостей.

    Напередодні саміту НАТО американський президент припустив, що може скасувати санкції, введені проти Туреччини, та сприяти укладенню нової оборонної угоди.

    Однак навіть у разі позитивної позиції Білого дому остаточне рішення залежатиме від Конгресу США, який традиційно займає значно жорсткішу позицію щодо військового співробітництва з країнами, які закуповують російське озброєння.

    Експерти зазначають, що нинішні переговори мають набагато ширше значення, ніж проста доля окремої системи ППО.

    Їхній результат може визначити майбутнє оборонного партнерства між Туреччиною та США, вплинути на баланс сил усередині НАТО, а також позначитися на подальших відносинах Анкари з Москвою.

    Якщо сторонам вдасться знайти компроміс, це може стати одним із найважливіших дипломатичних проривів останніх років у сфері безпеки.

    Водночас відсутність домовленостей означатиме збереження санкцій, подальше відсторонення Туреччини від програми F-35 та продовження одного з найглибших конфліктів між двома союзниками по Північноатлантичному альянсу.