Govoritinfo.com

Позначка: НАТО

  • Росія могла навмисно запустити ракету в Польщу: журналіст пояснив, чому це не схоже на випадковість

    Росія могла навмисно запустити ракету в Польщу: журналіст пояснив, чому це не схоже на випадковість

    Заліт російської крилатої ракети Х-101 більш ніж на 100 кілометрів углиб території Польщі міг бути не випадковою помилкою, а навмисною провокацією з боку Росії. Таку думку висловив журналіст-міжнародник, редактор Радіо Свобода Ростислав Хотин, коментуючи інцидент, що стався під час масованої російської атаки на Україну в ніч на 30 липня.

    Водночас він наголосив, що остаточні висновки мають зробити компетентні органи після завершення розслідування, а його оцінка є експертною думкою, а не встановленим фактом.

    Чому виникла версія про навмисну провокацію

    За словами Хотина, масштаб порушення польського повітряного простору змушує сумніватися у версії про випадкове відхилення ракети від курсу.

    Він зазначив, що йдеться не про кілька кілометрів, а про понад 100 кілометрів польоту над територією Польщі.

    «Коли ракета залітає на 100 кілометрів, це не випадковий заліт на 2–5 чи 10 кілометрів. Багато хто говорить, і про це пишуть медіа, що це могла бути свідома провокація з боку Росії», – сказав журналіст.

    Водночас жодних офіційних заяв польської влади про навмисний характер дій Росії наразі немає. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск раніше заявив, що поки немає підстав вважати, що саме Польща була ціллю російської атаки.

    Потужний вибух і великий кратер

    Хотин звернув увагу на масштаби вибуху після падіння ракети.

    За його словами, за попередніми даними, утворився кратер близько 10 метрів у діаметрі та до 5 метрів завглибшки, а уламки розлетілися приблизно на 200 метрів.

    На думку журналіста, такі наслідки свідчать про значну потужність бойової частини ракети Х-101.

    Водночас польські слідчі ще проводять експертизи, які мають остаточно встановити обставини інциденту та характеристики боєприпасу.

    Політичний контекст

    Хотин також звернув увагу на події, що передували російській атаці.

    За день до масованого удару президент України Володимир Зеленський зустрівся у Любліні з прем’єр-міністром Польщі Дональдом Туском і попередив польську сторону про підготовку Росією масштабної повітряної атаки.

    У ніч на 30 липня Росія дійсно здійснила один із найбільших комбінованих ударів по Україні, застосувавши десятки крилатих ракет та ударних безпілотників. Під час цієї атаки одна з крилатих ракет Х-101 перетнула державний кордон Польщі та впала на території Люблінського воєводства.

    Що відомо про інцидент

    Після виявлення ракети польські військові підняли в повітря винищувачі та привели сили протиповітряної оборони у повну бойову готовність.

    Місце падіння було виявлено в населеному пункті Тарнава-Колонія Білґорайського повіту. На місці працюють військова жандармерія, поліція та експерти, які досліджують уламки ракети.

    Прем’єр-міністр Дональд Туск повідомив, що наявні дані свідчать про падіння саме російської крилатої ракети Х-101. За його словами, жертв і значних руйнувань вдалося уникнути.

    До розслідування також долучено українського експерта. Польська сторона очікує, що результати технічної експертизи допоможуть встановити точну траєкторію польоту ракети та з’ясувати, чи було порушення повітряного простору наслідком помилки, чи мало інший характер.

    Наразі офіційного підтвердження того, що Росія навмисно спрямувала ракету на територію Польщі, немає. Польська влада наголошує, що остаточні висновки будуть зроблені лише після завершення розслідування.

  • Драпатий окреслив формулу перемоги України: головком розповів, що має змінити хід війни

    Драпатий окреслив формулу перемоги України: головком розповів, що має змінити хід війни

    Головнокомандувач Збройних сил України Михайло Драпатий окреслив своє бачення того, яким шляхом Україна може досягти перемоги у війні з Росією. За його словами, ключовими елементами стратегії є посилення бойових операцій у різних доменах, застосування асиметричних підходів, розвиток українських військових технологій та системне зниження військового й економічного потенціалу Росії.

    Про це повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.

    29 липня Михайло Драпатий провів першу телефонну розмову з верховним головнокомандувачем Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі та командувачем Збройних сил США в Європі генералом Алексусом Гринкевичем. Під час переговорів сторони обговорили ситуацію на фронті, потреби української армії та подальшу взаємодію між Україною і союзниками.

    Під час розмови український головнокомандувач представив власне бачення подальших дій, які, на його переконання, мають забезпечити перевагу над російськими військами.

    За словами Драпатого, одним із головних пріоритетів залишається посилення операцій у різних доменах сучасної війни. Він також наголосив на необхідності не допустити проникнення російських військ у смуги української оборони, збільшити масштаби дальнього та середнього вогневого ураження противника, а також продовжити реформування структури Збройних сил шляхом розвитку армійських корпусів і розширення їхньої автономності.

    Окрему увагу головнокомандувач приділив сучасним технологіям, які, за його словами, дедалі більше визначають перебіг бойових дій.

    “Працюємо над тим, щоб підвищити рівень летальності ворожих втрат і знизити економічні спроможності Москви. Застосовуємо для цього асиметричні підходи та українські технології”, – заявив Драпатий.

    Під час розмови він також висловив вдячність генералу Алексусу Гринкевичу за особисту підтримку України та зусилля, спрямовані на зміцнення української системи протиповітряної оборони. За словами головнокомандувача, додаткові засоби ППО залишаються одним із найважливіших напрямів міжнародної військової допомоги.

    Крім того, Драпатий відзначив внесок президента США Дональда Трампа та міністра оборони США Піта Гегсета у забезпечення України необхідним озброєнням. Йдеться, зокрема, про військову допомогу, яка надається в межах програми Prioritized Ukraine Requirements List (PURL), що передбачає пріоритетне забезпечення українських Сил оборони необхідними видами озброєння та техніки.

    Розмова стала першою офіційною комунікацією між Михайлом Драпатим і генералом Алексусом Гринкевичем після призначення українського військового на посаду головнокомандувача ЗСУ. Вона підтвердила продовження тісної координації між Україною та союзниками по НАТО у питаннях військової підтримки, розвитку оборонних спроможностей і спільного реагування на російську агресію. За оцінкою українського командування, поєднання сучасних технологій, асиметричних рішень, міжнародної допомоги та системного посилення Збройних сил має стати основою для досягнення стратегічних цілей України у війні.

  • Brave1 різко посилив публічну активність одразу після ракетного удару по виставці безпілотників під Києвом

    Brave1 різко посилив публічну активність одразу після ракетного удару по виставці безпілотників під Києвом

    Після удару по виставці безпілотників 24 липня Brave1 різко наростив публічну комунікацію. За словами співрозмовника, знайомого з внутрішньою роботою оборонно-технологічного кластера, ця інформаційна активність не була випадковою. Її завданням стало зміщення суспільної уваги з трагедії та виниклих репутаційних ризиків на досягнення української оборонної екосистеми.

    У наступні дні платформа практично щодня публікувала повідомлення про нові успіхи: розповідала про рекордні обсяги закупівель через Brave1 Market, демонструвала результати бойового застосування розробок учасників кластера, оголосила про спільну грантову програму з НАТО та підкреслювала лідерство України в розвитку «етичного» штучного інтелекту для військової сфери. При цьому сам удар по полігону та можливий зв’язок платформи з виставкою Brave1 публічно не коментував.

    Інформаційний вакуум швидко заповнили інші учасники. Російська сторона практично одразу почала стверджувати, що саме Brave1 виступав організатором заходу, а відповідальність намагалася поширити і на віце-прем’єра Михайла Федорова. Українська влада подібних заяв не робила. Більше того, українські та західні ЗМІ пов’язують організацію виставки з асоціацією Armada та її керівником Василем Гончаруком, якого пізніше заарештували у справі про халатність.

    24 липня російські балістичні ракети вдарили по приватному полігону в Капітанівці. Загинули не менше десяти осіб, близько ста отримали поранення. Москва офіційно заявила, що метою стала демонстрація українських та іноземних безпілотників. Володимир Зеленський назвав проведення відкритої виставки в умовах постійної загрози ударів «дорогою помилкою». Слідство зараз з’ясовує, чому організатори зібрали на одній площадці сотні військових, представників спецслужб і виробників озброєнь, маючи укриття лише на кілька десятків осіб.

    Для Brave1 ця історія виявилася особливо чутливою. Створена у 2023 році державна платформа за участю Мінцифри, Міноборони та інших відомств до середини 2026 року стала одним із ключових елементів української системи підтримки оборонних інновацій. В екосистемі зареєстровані тисячі проєктів, а через маркетплейс Brave1 Market військові підрозділи закуповують обладнання, використовуючи систему бойових балів. Для такої структури довіра — один із головних ресурсів, оскільки від неї залежать не лише відносини з українськими розробниками та військовими, а й міжнародне фінансування.

    Саме тому інформаційна стратегія, обрана після трагедії, виглядала показовою. Уже 28 липня Brave1 спільно з Міноборони повідомив про рекордні червневі закупівлі через Brave1 Market — понад ніж на 110 млн доларів (понад 5 млрд грн) дронів, наземних роботизованих комплексів і засобів радіоелектронної боротьби, а також про скорочення термінів поставок до восьми днів. Практично одночасно з’явилися повідомлення про успішне застосування нових керованих боєприпасів, запуск спільної грантової програми з НАТО та розвиток технологій «етичного» військового штучного інтелекту. Жодна з цих публікацій не торкалася подій у Капітанівці. Натомість вони формували зовсім інший інформаційний порядок денний — про технологічні досягнення, міжнародну підтримку та зростання оборонної галузі.

    Основний репутаційний удар у підсумку припав на організаторів виставки. Василь Гончарук став фігурантом кримінального провадження, проте наслідки цієї історії можуть виявитися значно ширшими за одне розслідування. Російська інформаційна кампанія вже намагається поширити відповідальність на все коло проєктів, пов’язаних із Михайлом Федоровим і розвитком українських оборонних технологій. Навіть якщо подібні твердження не підтверджуються офіційними даними, сама спроба сформувати таку асоціацію створює додаткові репутаційні ризики для всієї екосистеми.

     

  • США почали перегляд військової присутності в Європі: що це означає для НАТО

    США почали перегляд військової присутності в Європі: що це означає для НАТО

    Сполучені Штати офіційно розпочали комплексний перегляд своєї військової присутності в Європі. Про старт відповідної роботи повідомив заступник міністра оборони США Елбрідж Колбі, зазначивши, що перевірка має визначити оптимальну структуру американських сил на європейському континенті та прискорити перерозподіл відповідальності за оборону між союзниками по НАТО. Про це повідомляє Politico з посиланням на заяву посадовця, оприлюднену в соціальній мережі X.

    За словами Колбі, перегляд реалізується відповідно до рішення, яке раніше анонсував міністр оборони США Піт Гегсет під час засідання міністрів оборони країн НАТО в Брюсселі. Основною метою процесу є оцінка нинішнього розташування американських сил і визначення того, як забезпечити, щоб європейські союзники взяли на себе головну відповідальність за конвенційну оборону континенту.

    «Сьогодні міністерство розпочало перегляд військової присутності в Європі. Це буде ґрунтовний перегляд, покликаний забезпечити, щоб НАТО швидко й незворотно рухалося до того, аби Європа взяла на себе головну відповідальність за свою конвенційну оборону», – заявив Елбрідж Колбі.

    За інформацією Politico, Вашингтон уже розпочав окремі кроки зі скорочення своєї військової присутності. Зокрема, йдеться про виведення частини сил із Німеччини та зменшення внеску США до виконання окремих оборонних планів НАТО. Під перегляд можуть потрапити високотехнологічні компоненти американського військового контингенту, серед яких винищувальна авіація, літаки-заправники, літаки морського патрулювання та окремі сили Військово-морських сил США.

    У Міністерстві оборони США наголошують, що кінцевою метою є не послаблення Альянсу, а його адаптація до нових безпекових викликів. За словами Колбі, результатом перегляду має стати формування «сильнішого, справедливішого та стійкішого НАТО», здатного ефективніше реагувати на одночасні кризи в різних регіонах світу.

    Перегляд військової присутності проводитиметься у взаємодії з Верховним головнокомандувачем Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі генералом Алексусом Грінкевичем. До консультацій також залучать європейських союзників і Конгрес США. Саме Конгрес законодавчо визначив мінімальний рівень американської військової присутності в Європі, тому будь-які суттєві зміни мають враховувати чинні нормативні обмеження.

    На тлі перегляду країни східного флангу НАТО вже активізували дипломатичні контакти з Вашингтоном. Особливо активно працює Польща, яка прагне зберегти постійну присутність американських військ на своїй території. Польський уряд уже підготував законопроєкт, який визначає механізми фінансування американських військових баз, демонструючи готовність і надалі підтримувати військову співпрацю зі Сполученими Штатами.

    Про необхідність такого перегляду глава Пентагону Піт Гегсет заявив ще під час зустрічі міністрів оборони НАТО в червні. Тоді він повідомив, що Міністерство оборони США проведе шестимісячний аналіз розміщення американських сил і засобів у Європі, враховуючи рівень внеску кожної країни Альянсу у спільну оборону. Такий підхід відповідає політиці адміністрації Дональда Трампа щодо більш рівномірного розподілу оборонних витрат між союзниками.

    Водночас американські медіа повідомляють, що зміни можуть торкнутися не лише чисельності особового складу. За інформацією The New York Times, Пентагон також розглядає можливість скорочення кількості літаків і військових кораблів, які США виділяють для операцій НАТО в Європі. Остаточні рішення очікуються після завершення шестимісячного перегляду та консультацій із союзниками.

  • «Європа ще подякує Трампу»: новий глава Міноборони Британії зробив несподівану заяву

    «Європа ще подякує Трампу»: новий глава Міноборони Британії зробив несподівану заяву

    Новий міністр оборони Великої Британії Вес Стрітінг заявив, що президент США Дональд Трамп відіграв важливу роль у зміні підходу європейських країн до власної безпеки. На його думку, саме жорстка позиція американського лідера змусила союзників по НАТО збільшити оборонні витрати та відмовитися від надмірної залежності від Вашингтона.

    Про це Стрітінг сказав в інтерв’ю Sky News, опублікованому 26 липня.

    «Європа буде вдячна президенту Трампу за те, що він вивів нас зі стану самозаспокоєння, змусив стати на власні ноги та покласти край періоду надмірної залежності від Сполучених Штатів у питаннях оборони», – заявив британський міністр.

    Водночас він наголосив, що далеко не завжди погоджується із заявами чи методами президента США. За словами Стрітінга, окремі висловлювання Трампа можуть викликати суперечки, однак сам факт того, що Вашингтон багато років вимагав від європейських союзників брати на себе більшу відповідальність за власну безпеку, не є новою чи суто «трампівською» позицією.

    «Ми не завжди погоджуємося з тим, що говорить президент Трамп, і не завжди підтримуємо його методи. Але це розчарування Європою існувало у США давно — незалежно від того, хто перебував у Білому домі», – пояснив глава британського оборонного відомства.

    Стрітінг також закликав не намагатися «підлаштовуватися» під стиль американського президента. На його думку, Трамп сам віддає перевагу прямій та чесній розмові, тому у відносинах зі США важливіше відверто відстоювати власні інтереси, ніж намагатися догодити співрозмовнику.

    Водночас міністр підкреслив, що довіряє не окремій політичній постаті, а Сполученим Штатам як стратегічному союзнику Великої Британії. За його словами, партнерство між Лондоном і Вашингтоном залишається унікальним завдяки спільній історії, культурним зв’язкам, військовому співробітництву та спільним геополітичним інтересам.

    Останніми роками Дональд Трамп неодноразово критикував європейських членів НАТО за недостатні витрати на оборону. Він заявляв, що Сполучені Штати несуть непропорційно великий фінансовий тягар забезпечення безпеки Альянсу, тоді як європейські країни повинні більше інвестувати у власні збройні сили.

    Після початку повномасштабної війни Росії проти України та посилення тиску з боку Вашингтона більшість країн НАТО суттєво збільшили військові бюджети. На останньому саміті Альянсу союзники погодилися рухатися до нового цільового показника оборонних витрат у розмірі 3,5% ВВП із додатковими інвестиціями у безпекову інфраструктуру.

    За словами Стрітінга, нинішня міжнародна ситуація вимагає, щоб Європа була здатна самостійно гарантувати власну безпеку та діяти разом із союзниками навіть у разі зміни політичних настроїв у США.

    «У світі, в якому ми живемо, правильно, що ми можемо діяти для забезпечення власної безпеки, співпрацювати з європейськими союзниками та працювати разом зі Сполученими Штатами, але не бути настільки залежними, як це було раніше», – зазначив він.

    Вес Стрітінг очолив Міністерство оборони Великої Британії 20 липня 2026 року після формування нового уряду. До цього він працював міністром охорони здоров’я. На новій посаді він уже підтвердив незмінну підтримку України та назвав зміцнення британських Збройних сил одним із головних пріоритетів свого відомства.

    Останніми днями Стрітінг також різко відреагував на проведення Росією бойових стрільб поблизу британського узбережжя, назвавши такі дії «безвідповідальними» та такими, що створюють додаткову напругу в Європі. За його словами, подібна військова активність лише підтверджує необхідність продовження переозброєння країн НАТО та зміцнення оборонного потенціалу Альянсу.

    Водночас у британському уряді визнають, що збільшення оборонних витрат вимагатиме складних бюджетних рішень. Стрітінг поки не назвав конкретних термінів досягнення проміжної цілі у 3% ВВП, наголосивши, що остаточні рішення залежатимуть від можливостей державного бюджету та економічної ситуації.

    Заява британського міністра демонструє, що навіть серед союзників, які критично оцінюють стиль Дональда Трампа, дедалі частіше визнають його вплив на трансформацію європейської оборонної політики. На думку Стрітінга, саме жорсткі вимоги Вашингтона стали одним із каталізаторів, який змусив європейські держави швидше нарощувати військові бюджети та готуватися до самостійнішого забезпечення безпеки континенту.

  • Румунія вдруге за два дні збила російський дрон у своєму повітряному просторі

    Румунія вдруге за два дні збила російський дрон у своєму повітряному просторі

    Військово-повітряні сили Румунії вранці 25 липня вдруге за останні два дні знищили безпілотник, який порушив повітряний простір країни під час чергової російської атаки на Україну. Про це повідомив президент Румунії Нікушор Дан.

    За словами глави держави, близько 08:30 безпілотник був збитий у повітряному просторі Румунії. Операцію виконав пілот винищувача F-16.

    «Цього ранку о 8:30 знову було збито безпілотник у румунському повітряному просторі», — заявив Нікушор Дан.

    Президент уточнив, що ціль була уражена приблизно за 10 кілометрів на захід від міста Сфинту-Георге. Інших подробиць щодо типу дрона чи його походження наразі не оприлюднено.

    Це вже другий подібний інцидент за останні два дні. Нагадаємо, 24 липня румунський винищувач F-16 також збив безпілотник, який незаконно увійшов у повітряний простір країни. Тоді Нікушор Дан повідомив, що дрон перебував над незаселеною місцевістю, тому пілот мав змогу застосувати зброю без ризику для цивільного населення.

    Після цього НАТО підняло в повітря чотири винищувачі — два румунські F-16 та два італійські Eurofighter — для моніторингу ситуації після появи невідомого безпілотника над територією країни.

    Речник Повітряних сил Збройних сил України Юрій Ігнат раніше не виключав, що Росія може навмисно спрямовувати окремі безпілотники в бік країн НАТО під час масованих атак на Україну, щоб створювати додаткові ризики та провокувати напруженість у регіоні.

  • “Коаліція охочих” отримала нового командувача: у Британії розкрили його місію щодо України

    Британський генерал-лейтенант Том Бейтман офіційно очолив Багатонаціональні сили для України, змінивши на цій посаді французького командувача. Його призначення відбулося на тлі активної підготовки “Коаліції охочих” до масштабних навчань, під час яких союзники планують відпрацювати сценарії можливого розгортання міжнародних сил для підтримки України.

    Про це повідомило Міністерство оборони Великої Британії.

    Церемонія передачі командування пройшла в оперативному штабі Багатонаціональних сил у Парижі. Призначення нового командувача збіглося із підтвердженням незмінної підтримки України з боку Великої Британії. Напередодні прем’єр-міністр країни Енді Бернем заявив, що Лондон разом із Францією й надалі відіграватиме провідну роль у роботі “Коаліції охочих”, яка об’єднує держави, готові брати участь у забезпеченні довгострокової безпеки України.

    Після вступу на посаду Том Бейтман заявив, що для нього є великою честю очолити Багатонаціональні сили для України. За його словами, він продовжить роботу, розпочату попереднім командуванням, і разом з українськими та міжнародними партнерами займатиметься підготовкою сил, які мають сприяти забезпеченню справедливого та тривалого миру.

    “Для мене велика честь перебрати командування Багатонаціональними силами для України тут, в її оперативному штабі в Парижі. Розвиваючи чудову роботу мого попередника та його команди, ми продовжимо тісно співпрацювати з нашими українськими та міжнародними партнерами, щоб підготувати сили, які допоможуть забезпечити справедливий і тривалий мир в Україні”, – наголосив Бейтман.

    У британському оборонному відомстві пояснили, що Багатонаціональні сили для України виконуватимуть два ключові завдання. Перше полягає у відновленні та зміцненні бойового потенціалу Збройних сил України. Йдеться про підготовку військовослужбовців, поповнення запасів озброєння, військової техніки та інших ресурсів, необхідних для ефективного стримування подальшої російської агресії.

    Друге завдання стосується гарантування безпеки. Зокрема, у перспективі передбачаються патрулювання повітряного простору та морських акваторій, що має створити необхідні умови для відновлення цивільного авіасполучення, розвитку економіки України та залучення іноземних інвестицій після завершення активної фази війни.

    Призначення нового командувача відбувається в період, коли країни-учасниці “Коаліції охочих” готуються до перших спільних навчань, під час яких відпрацьовуватимуть механізми можливої міжнародної місії з підтримки України. Раніше про проведення таких навчань повідомляв прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск.

    Водночас дискусія щодо формату майбутніх гарантій безпеки для України триває. Попри активну підготовку коаліції, окремі країни переглядають свою участь у відповідних ініціативах, що свідчить про складність формування єдиної довгострокової міжнародної моделі підтримки України після завершення війни.

  • : Вперше в історії: ВМС України отримали від НАТО право керувати багатонаціональними силами

    : Вперше в історії: ВМС України отримали від НАТО право керувати багатонаціональними силами

    Військово-морські сили України вперше в історії отримали підтверджену НАТО спроможність управляти багатонаціональними з’єднаннями Альянсу з ліквідації мінної небезпеки на морі. Відповідний статус український штаб протимінних дій здобув після успішного проходження оцінювання другого рівня за стандартами НАТО (NEL-2), що підтвердило його повну готовність до виконання місій за стандартами Альянсу.

    Про це повідомила пресслужба Військово-морських сил Збройних сил України.

    Оцінювання проходило під час українсько-американських військово-морських навчань Sea Breeze 2026. За результатами комплексної перевірки штаб протимінних дій отримав найвищу оцінку — Mission Capable (“Повністю спроможний до виконання місії”).

    У ВМС пояснили, що оцінювання NEL-2 здійснюється відповідно до Програми оцінки та зворотного зв’язку Концепції оперативних можливостей НАТО. Воно передбачає перевірку не лише сумісності підрозділу із силами Альянсу, а й його повної операційної готовності до виконання бойових завдань відповідно до стандартів Об’єднаного командування НАТО з операцій (Allied Command Operations Forces Standards).

    У військовому відомстві наголосили, що це історичне досягнення для українського флоту. Вперше сучасні ВМС України офіційно інтегровані до системи управління силами НАТО, які відповідають за протимінні операції на морі.

    Відтепер Україна має підтверджену Альянсом здатність здійснювати командування й управління багатонаціональними підрозділами, взаємодіяти на рівні Постійної протимінної групи НАТО та виконувати повний спектр завдань із боротьби з морськими мінами. Це значно розширює можливості українського флоту щодо участі у міжнародних операціях і поглиблює практичну інтеграцію із силами НАТО.

    У ВМС зазначили, що отримання статусу Mission Capable стало результатом трирічної роботи, яка розпочалася після повномасштабного вторгнення Росії. Протягом цього часу українські військові моряки проходили інтенсивну підготовку, впроваджували стандарти та доктрини НАТО, а також нарощували необхідні командні й операційні спроможності.

    У командуванні ВМС підкреслили, що це досягнення є ще одним підтвердженням того, що Збройні сили України не лише ефективно протистоять російській агресії, а й продовжують інтегруватися до євроатлантичної системи безпеки на рівні провідних військово-морських сил світу.

    Крім політичного та військового значення, новий статус матиме й практичний ефект. Отримані знання та підтверджені спроможності планують використовувати під час майбутнього очищення акваторій Чорного й Азовського морів від мін, що залишаються однією з найбільших загроз для цивільного судноплавства та безпеки регіону.

    Нагадаємо, раніше президент України Володимир Зеленський заявляв, що Росія фактично програла боротьбу за Чорне море. Також українські військові нещодавно вперше продемонстрували роботу нового морського безпілотника Barracuda, який уже застосовується для ураження позицій російських окупантів.

  • Сікорський: ця зима може стати останнім шансом Путіна

    Сікорський: ця зима може стати останнім шансом Путіна

    Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що зима 2026–2027 років може стати останньою можливістю для російського диктатора Володимира Путіна спробувати зламати опір України. Водночас він наголосив, що Кремль продовжує використовувати перевірену десятиліттями тактику, намагаючись посварити поляків і українців, аби послабити єдність союзників. Про це глава польської дипломатії сказав в ефірі TVP Info.

    За словами Сікорського, Росія продовжує наступальні дії та масовані обстріли українських міст, однак головною загрозою як для України, так і для Польщі залишається саме Кремль. Міністр наголосив, що Варшава і Київ не є ворогами одне для одного, тоді як Москва протягом століть використовує протиставлення двох народів як інструмент власної геополітичної політики.

    Очільник МЗС Польщі зазначив, що ще з XVII століття російська влада та її агентура систематично намагалися розпалювати конфлікти між поляками й українцями. На його переконання, сучасна Росія продовжує діяти за тією ж схемою, використовуючи інформаційні кампанії та гібридні методи впливу. Саме тому, підкреслив Сікорський, Польща повинна усвідомлювати ці ризики та не дозволити Кремлю досягти своїх цілей.

    Окремо польський міністр попередив про ймовірність нових російських провокацій проти держав-членів НАТО, зокрема Польщі. Він не виключив, що Москва може вдатися до операцій під чужим прапором або інших гібридних сценаріїв. Водночас Сікорський зауважив, що публічне попередження про такі загрози суттєво ускладнює їхню реалізацію та знижує ймовірність успіху подібних операцій.

    Коментуючи переговори державного секретаря США Марко Рубіо та міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова, які відбулися в Манілі, глава польської дипломатії висловив скепсис щодо можливості досягнення відчутного прогресу. Він зазначив, що 37 хвилин розмови недостатньо для вирішення настільки складних питань, а будь-яке реальне просування до миру можливе лише за умови, якщо Володимир Путін відмовиться від своїх максималістських цілей щодо України та визнає помилковість розв’язаної війни. На думку Сікорського, наразі ознак такої зміни позиції Кремля немає.

    Міністр також звернув увагу на економічний стан Росії. За його словами, за перші два квартали цього року країна продала 44 тонни золота зі своїх резервів, що стало рекордним показником. На його думку, це може свідчити про поступове виснаження фінансових ресурсів Росії, які використовуються для продовження війни.

    Саме тому, вважає Сікорський, майбутня зима може стати вирішальною для Кремля. Якщо Росії не вдасться досягти своїх військово-політичних цілей у цей період, її можливості продовжувати війну можуть істотно зменшитися. Водночас Польща, за словами міністра, зацікавлена не лише в тому, щоб Україна вистояла, а й щоб здобула перемогу, адже це безпосередньо впливає на безпеку всієї Європи.

    Останнім часом Радослав Сікорський неодноразово робив жорсткі заяви щодо Росії. Раніше він наголошував, що Кремль не має достатніх ресурсів для військового нападу на Польщу, а також попереджав про ризик проведення Росією операцій під чужим прапором із використанням українських дронів з метою дискредитації України та послаблення підтримки Києва з боку західних партнерів.

  • Не лише Україна: союзник по НАТО попросив у Польщі МіГ-29

    Не лише Україна: союзник по НАТО попросив у Польщі МіГ-29

    Польща отримала запит від неназваної країни-члена НАТО щодо винищувачів МіГ-29, які Варшава планує передати Україні. Водночас польська влада запевнила, що головним пріоритетом залишається підтримка Києва, а питання передачі літаків українській стороні й надалі перебуває в центрі переговорів. Про це повідомляє Radio ZET.

    Заступник міністра оборони Польщі Павел Залевський підтвердив, що одна з країн Альянсу звернулася до Варшави із запитом щодо винищувачів радянського виробництва. Водночас він відмовився назвати державу, яка надіслала звернення, а також не став коментувати припущення журналістів про те, що йдеться саме про Болгарію. Посадовець наголосив, що незалежно від отриманих запитів польська сторона насамперед розглядає можливість передачі літаків Україні, яка вже тривалий час потребує додаткових бойових машин для посилення своїх Повітряних сил.

    Версія про Болгарію з’явилася не випадково. Наразі серед країн НАТО лише Польща та Болгарія продовжують експлуатувати винищувачі МіГ-29. Болгарські Повітряні сили перебувають у процесі переходу на сучасні американські винищувачі F-16V, однак цей процес ще не завершено. Країна вже отримала першу партію нових літаків, тоді як другу очікує лише у 2027 році. До того часу Софія змушена підтримувати боєготовність наявного парку МіГ-29.

    За наявною інформацією, Болгарія має 16 винищувачів цього типу, однак лише шість із них перебувають у справному технічному стані. Після запровадження санкцій Європейського Союзу країна втратила можливість закуповувати запасні частини для радянських літаків у Росії. Саме тому польські МіГ-29 та комплектуючі до них можуть стати важливим джерелом для підтримання експлуатації болгарської авіації до повного переходу на F-16.

    Разом із тим Болгарія наразі не готова передавати власні МіГ-29 Україні, адже це може суттєво послабити її оборонні можливості. До завершення переозброєння Софія прагне зберегти мінімально необхідний рівень боєготовності своїх Повітряних сил.

    Польща тим часом продовжує консультації з Україною щодо передачі своїх винищувачів. На початку липня міністр національної оборони Владислав Косіняк-Камиш підтвердив, що Варшава отримала офіційний запит від Києва та веде переговори щодо можливих механізмів передачі літаків. За його словами, польська сторона бачить перспективи позитивного вирішення цього питання.

    Однак процес неодноразово стикався з труднощами. Раніше польські медіа повідомляли, що Варшава розглядала варіант списання частини МіГ-29 замість їх передачі Україні. Причинами називали дискусії навколо умов обміну, фінансування модернізації та компенсації за передану техніку. Крім того, ще у червні Польща тимчасово призупинила процедуру передачі решти своїх винищувачів, пояснивши це необхідністю врегулювати низку технічних і політичних питань із українською стороною.

    Попри появу нового потенційного претендента на польські МіГ-29, офіційна позиція Варшави залишається незмінною: якщо буде ухвалено рішення про передачу літаків, пріоритетом для Польщі залишається підтримка України, яка продовжує захищатися від повномасштабної російської агресії.