Позначка: міграція

  • Виграють технології: які професії будуть популярними до 2030 року

    Виграють технології: які професії будуть популярними до 2030 року

    У 2025 році на глобальний ринок праці тиснуть одразу п’ять чинників — від технологічного стрибка з ШІ до економічної турбулентності. На цьому тлі швидше за все зростатимуть професії у технологіях і роботі з даними, тоді як частина рутинних ролей скорочуватиметься.

    Erasmus University Rotterdam виокремлює п’ять ключових драйверів змін: технічні зсуви (ШІ, автоматизація), «зелений» перехід до сталої енергетики та циркулярної економіки, демографічні процеси (старіння і міграція), геополітична фрагментація, а також економічна невизначеність. Разом вони одночасно виштовхують з ринку низку рутинних посад і створюють нові ніші — насамперед у технологіях, охороні здоров’я, освіті, будівництві та відновлюваній енергетиці.

    За оцінками World Economic Forum, до 2030 року у світі може з’явитися близько 170 млн нових робочих місць. Найбільш помітний приріст очікується у спеціальностях, пов’язаних із даними (Big Data), фінтех-інженерією, штучним інтелектом і машинним навчанням, а також розробкою програмного забезпечення. Водночас під найбільшим ризиком — касири, адміністративні помічники та оператори вводу даних: їхні функції швидко автоматизуються.

    Для працівників і бізнесу це означає поступову «переупаковку» компетенцій. Попит зростає на аналітичне мислення, цифрову грамотність, роботу з великими даними, кібербезпеку, управління продуктом і «зелені» навички — від енергоаудиту до проєктування низьковуглецевої інфраструктури. Компанії, які швидко інвестують у перепідготовку, виграють у конкуренції за таланти, а працівники, що першими опанують нові інструменти ШІ та аналітики, підвищують стійкість кар’єри.

  • Виїзд за кордон: скільки українців залишили країну за п’ять років

    Виїзд за кордон: скільки українців залишили країну за п’ять років

    Попри пандемію та повномасштабну війну, мобільність українців залишалася дуже високою. За даними Державної прикордонної служби, у 2020–2025 роках (станом на дев’ять місяців 2025-го) зафіксовано 104,97 млн перетинів державного кордону на виїзд з України. Водночас в’їзд іноземців до України за цей період склав 16,91 млн випадків.

    У прикордонників констатують, що динаміка виїздів трималася на стабільно високому рівні, змінюючись залежно від обставин. У «ковідний» 2020 рік українці здійснили 16,54 млн виїздів, у 2021-му — 19,60 млн, у 2022-му — 18,94 млн, у 2023-му — 17,75 млн, у 2024-му — 17,83 млн. За січень–вересень 2025 року додано ще 14,30 млн виїздів. Сукупно це дає понад 104,9 мільйона фактів перетину кордону в напрямку виїзду — як трудових і тривалих від’їздів, так і короткотермінових поїздок.

    Потік іноземців до України різко просів у 2022 році, але згодом почав відновлюватися. У 2020-му в’їздів іноземців було 3,39 млн, у 2021-му — 4,27 млн; у 2022-му показник впав до 2,31 млн, у 2023-му зріс до 2,45 млн, у 2024-му — до 2,55 млн, а за дев’ять місяців 2025-го — 1,94 млн. Це свідчить про поступове повернення ділової, гуманітарної та туристичної активності.

    На запит щодо більш деталізованої статистики — зокрема про кількість виїздів чоловіків 15–25 років у 2022–2025 роках, а також про число іноземців, які перебували в Україні три місяці і більше, — у ДПСУ пояснили, що служба веде офіційний облік саме фактів перетину кордону. Показники, не передбачені формами державної звітності, у її базах не зберігаються. У відомстві підкреслюють: обсяг перетинів безпосередньо залежить від соціально-економічної та безпекової ситуації в країні.

    Статистика демонструє: навіть у надскладні роки українці залишалися мобільними, а в’їзд іноземців після воєнного провалу поступово відновлюється. Детальніші портрети міграційних потоків вимагатимуть інтеграції даних інших держреєстрів — поза можливостями звичайної прикордонної статистики.

  • Швейцарія ускладнила правила надання притулку українцям із західних областей

    Швейцарія ускладнила правила надання притулку українцям із західних областей

    З 1 листопада 2025 року у Швейцарії набули чинності нові, жорсткіші правила щодо надання тимчасового захисту українським біженцям. Федеральна рада країни ухвалила рішення не надавати автоматично статус S громадянам, які прибули безпосередньо із семи західних областей України — Волинської, Рівненської, Львівської, Тернопільської, Закарпатської, Івано-Франківської та Чернівецької.

    Влада Швейцарії вважає, що ситуація в цих регіонах є достатньо стабільною, аби визнати повернення туди безпечним. Як повідомляє швейцарське видання SRF, це рішення стосується лише тих українців, які приїдуть після 1 листопада. Ті ж, хто вже отримав статус захисту S, зберігають усі права — на проживання, соціальні виплати та свободу пересування.

    Водночас нові правила не торкнуться осіб, для яких повернення в Україну є небезпечним або неможливим через хвороби чи складні обставини.

    За словами представників Федеральної ради, нововведення зачеплять лише невелику частку українців. Серед нинішніх біженців у Швейцарії лише близько 10% походять із регіонів, які тепер визнані безпечними.

    Секретаріат з міграції (SEM) продовжить розглядати кожен випадок індивідуально. Якщо людина не доведе необхідність у захисті, їй можуть відмовити у статусі й навіть депортувати. Однак видворення можливе лише у випадках, коли воно є юридично та фактично здійсненним.

    Влада також зазначає, що попри локальну стабільність, повна безпечність повернення в Україну поки що не гарантується, тому держава готова розглядати варіанти тимчасової підтримки або сприяти зверненню до системи притулку ЄС.

  • Німеччина планує обмежити виплати по безробіттю для українців

    Німеччина планує обмежити виплати по безробіттю для українців

    Влада Німеччини розробляє законопроект, який може позбавити громадян України права на отримання соціальних виплат по безробіттю (Bürgergeld). Про це повідомляє видання Politico.

    Причиною такого кроку стала масова міграція української молоді до Німеччини після відкриття кордонів для хлопців віком 18-22 років. За даними уряду, близько 490 тисяч громадян України працездатного віку наразі отримують довгострокові виплати по безробіттю.

    «Ми не зацікавлені в тому, щоб молоді українці проводили час у Німеччині замість того, щоб захищати свою країну», — заявив Юрген Хардт, високопоставлений депутат ХДС з питань зовнішньої політики. Він наголосив, що Україна приймає власні рішення, однак останні зміни у законодавстві ФРГ призвели до зростання тенденції еміграції, яку необхідно контролювати.

    Коаліція канцлера Мерца, яка стикається з бюджетним тиском та прагне скоротити витрати на соціальне забезпечення, активно працює над законопроектом. Водночас представники СДПГ висловили незгоду з колегами по коаліції. Інші політики пропонують дочекатися подальшого розвитку ситуації та оцінити, чи залишатиметься високим потік прибулих, перед ухваленням рішень.

  • Більшість німців проти виплат українським біженцям

    Більшість німців проти виплат українським біженцям

    Результати опитування Інституту дослідження громадської думки (INSA), проведеного на замовлення Bild: дві третини німців (66%) не вважають, що всі українські біженці в Німеччині мають отримувати соціальну допомогу Bürgergeld. Підтримали універсальні виплати лише 17% респондентів.

    Опитування також показало високий рівень настроїв щодо повернення чоловіків призовного віку: 62% респондентів заявили, що такі чоловіки мають повернутися назад в Україну. При цьому 18% виступили проти повернення, ще 8% — байдуже.

    Щороку близько 700 тис. українців у Німеччині сумарно отримують приблизно 6,3 млрд євро соціальної допомоги, і лише кожен третій українець має роботу. Саме на цьому тлі в Німечині тривають дискусії про підхід до виплат новоприбулим.

    У проєкті федерального бюджету Німеччини на 2026 рік передбачено заощадити близько 1,5 млрд євро — частково за рахунок зміни підходу до виплат для нових біженців із України: замість Bürgergeld планують надавати менші виплати для прохачів притулку. Цей крок вже викликав політичні суперечки і суспільні дебати.

    Опитування INSA демонструє, що питання соцпідтримки біженців і демографічно чутливих категорій (наприклад, чоловіків призовного віку) лишається одним із болючих у німецькому суспільстві. Публічні дискусії, бюджетні рішення та імплементація нових правил найближчим часом визначатимуть, чи зміняться соціальні практики та які саме механізми підтримки оберуть у Берліні.

  • У Польщі стрімко зростає кількість шлюбів між українками та поляками

    У Польщі стрімко зростає кількість шлюбів між українками та поляками

    Українки, які виїхали до Польщі через війну та економічні зміни, дедалі частіше створюють сім’ї з громадянами цієї країни. За даними Головного управління статистики Польщі, лише у 2024 році було зареєстровано 2021 шлюб між українськими жінками та польськими чоловіками. Для порівняння, українські чоловіки одружилися з польками 535 разів. Така різниця свідчить про виразну тенденцію — саме українок дедалі більше залишається та інтегрується у польське суспільство.

    Динаміка зростання міжнаціональних шлюбів є помітною. Якщо у 2015 році таких союзів було лише 715, то після початку повномасштабної війни цифри зросли майже утричі. У 2023 році кількість змішаних шлюбів становила 2213. Частина українок знаходить у Польщі не лише прихисток, але й нове особисте життя, стабільність і перспективи.

    Цікаво, що на фоні зростання шлюбів за кордоном в Україні фіксується майже рівність між кількістю шлюбів і розлучень. У 2024 році було зареєстровано 150,2 тисячі шлюбів і 141,8 тисячі розлучень. Така статистика може свідчити про кризу сімейних відносин, яку загострили війна, розлуки, економічні труднощі та тривале перебування партнерів у різних країнах.

    Водночас держава спрощує процедури розірвання шлюбу. У сервісі «Дія» незабаром запускають можливість онлайн-розлучення, що дозволить парам оформити розрив без візитів до суду чи РАЦС. Ця цифрова новація може ще більше вплинути на динаміку стосунків, адже зробить процес швидшим та доступнішим.

    Українки в Європі будують нове життя, тоді як українські сім’ї вдома стикаються з новими викликами. Контраст між шлюбами за кордоном і розлученнями в Україні демонструє глибокі соціальні зміни, які переживає суспільство під час війни.

  • В Німеччині зросла кількість українських чоловіків, що звертаються за тимчасовим захистом

    В Німеччині зросла кількість українських чоловіків, що звертаються за тимчасовим захистом

    Упродовж останніх тижнів у Німеччині помітно збільшилася кількість громадян України, які звертаються за тимчасовим захистом. Як повідомляє Міністерство внутрішніх справ ФРН, кількість заяв від чоловіків 18–22 років зросла приблизно з 100 до 1 000 звернень на тиждень — ймовірною причиною називають скасування заборони на виїзд цієї категорії.

    Загалом за літо відбулося поступове зростання: через реєстраційну систему Free у травні було розподілено 7 961 особу, у серпні — 11 277, а у вересні — вже 18 755. У відомстві поки не готові оцінити, чи носить це явище тимчасовий характер.

    Українці, які звертаються до Німеччини, зазвичай не подаються на статус біженця, а отримують дозвіл на перебування за §24 Закону про перебування (тимчасовий захист). Це дає право на працевлаштування та соціальні пільги одразу після отримання статусу.

  • Перехід із тимчасового захисту: що потрібно знати українцям у Німеччині

    Перехід із тимчасового захисту: що потрібно знати українцям у Німеччині

    Ян Шнайдер, керівник одного з відділів Експертної ради з інтеграції та міграції в Німеччині, закликає українців планувати довгострокове перебування в Німеччині та водночас враховувати можливість повернення в Україну після завершення війни. Шнайдер наголошує: відновлення країни значною мірою залежатиме від працездатного населення, яке повернеться і допоможе відбудовувати економіку й інфраструктуру.

    У рекомендаціях Ради ЄС, на які посилається експерт, робиться акцент на підготовці до такого сценарію — сім’ї мають перевірити, чи підпадають їхні члени під критерії для отримання більш стійкого правового статусу через роботу, навчання або власний бізнес. Федеральні органи влади Німеччини вже починають втілювати ці підходи: регіони мають пришвидшити процедури переведення українців із тимчасового захисту на інші типи посвідок, що дають «довгострокові перспективи».

    Нині українці в Німеччині можуть:
    • залишатися під тимчасовим захистом або
    • подавати на національну посвідку на проживання — звертатися треба до місцевого відомства у справах іноземців.

    Для отримання нового статусу зазвичай потрібно відповідати кільком критеріям: бути фінансово незалежним, мати дійсний український паспорт і відсутність судимостей. Для робочої візи або Ausbildung потрібні визнана кваліфікація та трудовий договір — такі посвідки можуть видаватися паралельно з тимчасовим захистом. Для студентської візи або отримання Blue Card ЄС зазвичай потрібно відмовитися від тимчасового захисту і виконати вимоги щодо контракту чи визнання диплому.

    На практиці українці часто стикаються з затримками через нестачу чіткої інформації та навантаження місцевих міграційних служб; офіційні органи кажуть, що додаткових перешкод немає, а затримки пов’язані з перевірками та відповідністю вимогам. За даними Eurostat, в Німеччині наразі перебуває понад 1,2 млн українських біженців — найбільше серед країн ЄС; загалом у Європі під тимчасовим захистом перебувають понад 4,3 млн українців.

    Поради експерта і практичні кроки для українців у Німеччині: відстежувати зміни в законодавстві та рекомендаціях місцевих відомств, зберігати всі документи про трудову діяльність і навчання, звертатися до місцевого Ausländerbehörde з готовими пакетами документів, а також за потреби консультуватися зі спеціалістами з міграційного права. Планування легального довгострокового статусу дає більше можливостей сьогодні і зберігає можливість повернення в Україну в майбутньому за сприятливих умов.

  • Через війну з України у 2025 році можуть виїхати понад 300 тисяч людей

    Через війну з України у 2025 році можуть виїхати понад 300 тисяч людей

    Відтік населення з України у 2025 році не зупиняється, і темпи цього процесу можуть виявитися навіть більшими, ніж прогнозує Національний банк. У липневому Інфляційному звіті регулятор оцінив можливу кількість тих, хто покине країну цього року, у 200 тисяч осіб. Однак виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський вважає, що реальна цифра може перевищити 300 тисяч.

    За його словами, головною причиною нового витка міграції стало посилення ракетних та дронових атак на великі міста. Росія змістила акцент з енергетичної інфраструктури на об’єкти оборонної промисловості та військові цілі, які нерідко розташовані у густонаселених районах. Це створює безпосередню загрозу для цивільного населення та спонукає родини виїжджати за кордон.

    Юрист практики міжнародної міграції Олександр Федорцов додає, що більшість українців, які нині залишають країну, походять або з окупованих територій, або з регіонів, наближених до лінії фронту. Значну роль відіграють масовані обстріли та використання безпілотників, що підвищує рівень небезпеки у містах. Він переконаний: єдиним дієвим способом вплинути на масштаб виїзду стане завершення війни та створення умов для безпечного проживання.

    Керуючий партнер АО “EvrikaLaw” Андрій Шабельников зазначає, що хоча зупинити міграцію повністю неможливо, держава може зменшити її масштаби, якщо зосередиться на трьох напрямках: підвищенні безпеки, створенні економічних стимулів і розвитку соціальних програм. Це може включати підтримку малого та середнього бізнесу у відносно безпечних регіонах, будівництво доступного житла та відновлення пошкодженої інфраструктури.

    Однак президент Всеукраїнської асоціації з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник налаштований песимістично. Він нагадує, що навіть після 2014 року Україна не змогла вирішити проблему забезпечення внутрішньо переміщених осіб житлом і робочими місцями, а нині, коли економіка втратила майже третину обсягів, очікувати масштабних позитивних змін у короткостроковій перспективі не варто. На його думку, відтік українців триватиме щонайменше до завершення війни.

    Таким чином, 2025 рік може стати черговим піком у хвилі міграції, яка почалася з початком повномасштабної війни, і реальний масштаб від’їзду може виявитися значно більшим за офіційні прогнози.

  • ООН фіксує нову хвилю міграції з України: ще 100 тисяч за перші місяці 2025 року

    ООН фіксує нову хвилю міграції з України: ще 100 тисяч за перші місяці 2025 року

    Попри те, що основний відтік населення з України відбувся у перші місяці повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році, еміграція українців триває і сьогодні. Про це свідчать оновлені дані Агентства ООН у справах біженців та аналітика Мінекономіки, оприлюднена в моніторингу економічних подій за березень 2025 року.

    Станом на 17 квітня 2025 року у світі зафіксовано 6,918 мільйона українських біженців. З них 6,358 мільйона перебувають у країнах Європи, ще понад пів мільйона — за її межами. З початку 2025 року кількість українців у Європі зросла ще на понад 100 тисяч осіб.

    Країни, які прийняли найбільше українців:

    • Німеччина — 1,443 млн осіб

    • Польща — 999,7 тис.

    • Чехія — 401,4 тис.

    • Велика Британія — 254 тис.

    • Іспанія — 235,7 тис.

    • Італія — 171 тис.

    • Франція — 70,1 тис.

    Також значна кількість українців залишилася у Росії — за даними на середину 2022 року там перебувало близько 1,2 млн осіб, а в Білорусі — 44 тис. станом на березень 2025 року.

    Соціальний портрет біженця

    Згідно з дослідженням Агентства ООН у справах біженців, проведеним у жовтні 2024 – квітні 2025 років серед 6471 респондента, 99% з яких є громадянами України:

    • 77% опитаних — жінки

    • Середній вік — 44 роки

    • 36% жінок і 17% чоловіків перебувають у віці 18–59 років

    • 28% виїхали у першому кварталі 2022 року, 14% — у другому

    • До війни 52% були працевлаштовані, нині працюють 42%

    • Рівень безробіття серед мігрантів у країнах перебування виріс утричі: з 5% до 16%

    Прогнози на майбутнє

    Національний банк України оцінює, що у 2024 році з країни виїхали ще близько 500 тисяч осіб. Прогноз на 2025 рік — додатковий відтік ще 200 тисяч українців.

    Утім, з 2026 року очікується початок зворньої міграції: близько 200 тисяч осіб повернуться в Україну, а у 2027 році — ще 500 тисяч.

    Єврокомісія прогнозує поступове зменшення кількості біженців, які отримують тимчасовий захист у ЄС: з 4,3 млн на початку 2025 року до 3,8 млн до кінця 2026 року.