Govoritinfo.com

Позначка: міграція

  • Європейська підтримка змінює формат: чому українські біженці можуть втратити житло у Литві і що це означає

    Європейська підтримка змінює формат: чому українські біженці можуть втратити житло у Литві і що це означає

    У Європі з’являються перші сигнали перегляду форматів підтримки українських біженців, які проживають за кордоном від початку повномасштабної війни. Литовський оператор системи передачі електроенергії Litgrid ухвалив рішення припинити фінансування оренди житла та комунальних послуг для українців — родин співробітників «Укренерго», які перебували у країні за програмою підтримки. Це рішення вже викликало дискусії як у Литві, так і в Україні, адже воно може стати маркером ширших змін у підходах європейських партнерів до допомоги. Про це повідомляє LRT.

    Йдеться про програму, яка діяла з 2022 року — фактично з перших місяців повномасштабного вторгнення Росії. Тоді багато європейських держав, компаній і організацій не лише приймали українців, а й запускали окремі ініціативи підтримки для спеціалістів критичних сфер, зокрема енергетики. У випадку Litgrid компанія взяла на себе витрати на проживання українських родин, щороку витрачаючи понад 200 тисяч євро.

    Рішення про припинення цієї програми було ухвалене після зміни керівництва компанії у лютому 2026 року. Новий генеральний директор Андрюс Шемешкявічюс пояснив, що підтримка від самого початку розглядалася як тимчасова і не може тривати безстроково, оскільки є добровільною ініціативою, а не зобов’язанням держави чи компанії.

    Водночас ситуація не є однозначною. Колишній керівник Litgrid Рокас Масюліс наголосив, що українські родини отримували сигнали про можливість продовження допомоги й у 2026 році. За його словами, програма мала не лише гуманітарний, а й стратегічний характер. Українські енергетики, які перебували у Литві, допомагали місцевим фахівцям у питаннях захисту енергетичної інфраструктури, а також брали участь у консультаціях щодо інтеграції енергосистем із європейською мережею.

    Саме цей аспект робить ситуацію показовою. З одного боку, допомога біженцям — це гуманітарна місія. З іншого — вона часто має взаємовигідний характер, особливо коли йдеться про висококваліфікованих спеціалістів. Українські енергетики після 2022 року стали одним із ключових джерел практичного досвіду для європейських країн у питаннях роботи енергосистем в умовах атак та кризових ситуацій.

    Попри рішення Litgrid, у литовському уряді запевняють, що загальний рівень підтримки України не зменшиться. Міністр енергетики Жигімантас Вайчюнас заявив про необхідність знайти баланс між завершенням окремих програм і недопущенням соціальних ризиків для людей. За його словами, держава та партнери мають напрацювати рішення, яке дозволить уникнути ситуацій, коли родини залишаються без житла.

    Цей випадок відбувається на тлі ширшого контексту. Європейський Союз продовжує залишатися одним із головних центрів прийому українських біженців. За останніми оцінками, кількість іммігрантів у ЄС у 2025 році досягла понад 64 мільйонів осіб, і значна частина приросту припала саме на громадян України. Водночас із плином часу змінюється і логіка підтримки — від екстреної допомоги до більш довгострокових інтеграційних моделей.

    Експерти зазначають, що подібні рішення можуть бути пов’язані не лише з внутрішніми факторами, а й із загальноєвропейською тенденцією. Після кількох років війни країни ЄС дедалі більше переходять від прямого фінансування проживання до стимулювання самостійності біженців — працевлаштування, інтеграції в місцеві громади, участі в економічному житті.

    У цьому контексті припинення окремих програм не означає автоматичного зменшення підтримки, але сигналізує про її трансформацію. Замість покриття витрат на житло можуть пропонуватися інші механізми — соціальні виплати, програми працевлаштування або компенсації через місцеві бюджети.

    Разом із тим, для конкретних людей такі зміни мають цілком практичні наслідки. Родини, які отримували підтримку від Litgrid, тепер можуть опинитися перед необхідністю самостійно вирішувати житлове питання. Це створює ризики, особливо з огляду на вартість оренди в європейських містах та обмежені фінансові можливості багатьох біженців.

    Аналітики також звертають увагу, що такі кейси можуть впливати на загальне сприйняття стабільності підтримки. Для українців за кордоном важливо розуміти, наскільки довгостроковими є ті чи інші програми допомоги. Непередбачувані зміни можуть ускладнювати планування життя і створювати додаткову невизначеність.

    Водночас важливо підкреслити, що Литва залишається однією з країн, які послідовно підтримують Україну як на політичному, так і на гуманітарному рівнях. Рішення окремої компанії не відображає загальної позиції держави, яка продовжує надавати допомогу українцям у різних формах.

    Ситуація з Litgrid може стати своєрідним індикатором нової фази у відносинах між Україною та європейськими партнерами. Вона демонструє, що навіть найбільш щирі ініціативи підтримки мають часові межі і потребують переосмислення в умовах затяжної війни.

    У підсумку, історія з припиненням фінансування житла для українських родин у Литві виходить за рамки локального рішення. Вона відображає ширший процес — поступову трансформацію системи підтримки біженців у Європі. І головне питання зараз полягає не лише в тому, чи збережеться допомога, а в тому, якою вона буде в майбутньому.

  • У Чорнобилі вперше за роки помітили групу лелек

    У Чорнобилі вперше за роки помітили групу лелек

    У центрі Чорнобиля зафіксували незвичну подію — на дах адміністративної будівлі поблизу меморіалу «Зірка Полині» одночасно приземлилися шість білих лелек. Про це повідомили у Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику.

    Птахи зробили коротку зупинку для відпочинку, однак сама їхня поява в такій кількості в межах міста привернула увагу як місцевих спостерігачів, так і дослідників природи.

    За словами фахівців, подібні випадки є нетиповими для Чорнобиля. Востаннє гніздування білих лелек у місті фіксували приблизно два десятиліття тому. Відтоді птахи з’являлися тут переважно під час сезонних міграцій і не затримувалися надовго.

    Нинішній епізод, коли одразу шість особин зупинилися у центральній частині міста, екологи розглядають як важливий сигнал для подальших спостережень. Водночас вони наголошують, що робити остаточні висновки на основі одного випадку поки рано.

    Фахівці припускають, що така поведінка може бути пов’язана зі змінами в екосистемі регіону або особливостями міграційного періоду.

    Нагадаємо, що цього року перші лелеки повернулися в Україну вже 24 лютого. Один із найраніших прильотів зафіксували на Рівненщині — ймовірно, птах зимував неподалік і повернувся до гнізда раніше за інших.

    Також увагу спостерігачів привернула історія лелеки на ім’я Збися, за якою стежать у Польщі. Птах зимував у Чаді та розпочав зворотну міграцію на початку лютого, подолавши сотні кілометрів, щоб повернутися до свого гнізда. За підрахунками науковців, це вже сьомий переліт цієї особини.

    Таким чином, поява групи лелек у Чорнобилі може бути частиною ширших змін у поведінці перелітних птахів, які фахівці продовжать досліджувати.

  • Українцям пояснили, чому старі закордонні паспорти більше не дійсні

    Українцям пояснили, чому старі закордонні паспорти більше не дійсні

    Державна міграційна служба України повідомила про зміну правил щодо закордонних паспортів, термін дії яких раніше було подовжено у зв’язку з воєнним станом. Відтепер такі документи більше не вважаються чинними.

    У відомстві наголошують, що рішення про тимчасове продовження строку дії паспортів діяло як виняток під час війни, однак наразі ці норми скасовані. Починаючи з 2026 року, громадяни з такими документами можуть зіткнутися з проблемами під час подорожей.

    Зокрема, авіакомпанії мають право відмовити пасажирам у посадці на рейс, а прикордонники — у перетині державного кордону, якщо паспорт не відповідає актуальним вимогам.

    Обов’язковій заміні підлягають паспорти, у яких закінчився термін дії, документи з офіційно подовженим строком, а також ті, що містять застарілі дані, зокрема про дітей.

    Ці правила поширюються як на дорослих, так і на дітей.

    Оформити новий закордонний паспорт можна в Україні у підрозділах Державної міграційної служби або через центри надання адміністративних послуг. Громадяни, які перебувають за кордоном, можуть звернутися до дипломатичних установ України — посольств, консульств або спеціалізованих центрів.

    У разі нагальної потреби українцям можуть видати тимчасове посвідчення особи, яке дозволяє повернутися в Україну.

    Таким чином, громадянам рекомендують завчасно перевірити свої документи та за потреби оформити нові, щоб уникнути проблем під час подорожей.

  • Норвегія обмежила умови притулку для чоловіків з України

    Норвегія обмежила умови притулку для чоловіків з України

    Норвегія змінила правила прийому українських громадян призовного віку, які прибувають до країни. Відтепер чоловіки віком від 18 до 60 років не зможуть автоматично отримувати тимчасовий колективний захист і мають подавати заявки на притулок за стандартною індивідуальною процедурою.

    Про це повідомила пресслужба уряду країни. Нові правила передбачають відхід від практики, за якої українці отримували дозвіл на проживання на основі групової оцінки. Тепер кожен заявник має доводити підстави для отримання захисту окремо.

    Водночас у норвезькій імміграційній службі зазначають, що лише незначна кількість осіб може відповідати критеріям для надання притулку на індивідуальній основі.

    Міністерка юстиції Норвегії Астрі Аас-Хансен пояснила, що такі зміни пов’язані з позицією уряду щодо необхідності підтримки України в умовах війни. За її словами, важливо, щоб якомога більше громадян залишалися в країні та долучалися до її оборони і функціонування суспільства.

    Водночас нововведення не стосуються окремих категорій українців. Зокрема, правила не поширюються на чоловіків, які вже отримали тимчасовий колективний захист у Норвегії, неповнолітніх та осіб старше 60 років.

    Також виняток передбачено для тих, хто має документальне підтвердження звільнення від військової служби або не здатен її проходити за станом здоров’я. Окремо виділяються учасники програм медичної евакуації та чоловіки, які самостійно доглядають за дітьми.

    Таким чином, Норвегія фактично посилює підхід до прийому українських біженців призовного віку, переходячи від колективного механізму до індивідуальної оцінки кожного випадку.

  • Стало відомо, скільки українців залишаться за кордоном після війни

    Стало відомо, скільки українців залишаться за кордоном після війни

    Станом на початок 2026 року за межами України перебувають 5,6 мільйона українських біженців. Такі дані наводить Центр економічної стратегії у п’ятій хвилі свого дослідження. Головний висновок аналітиків полягає в тому, що, попри збереження намірів частини громадян повернутися, значна кількість українців уже почала будувати нове життя за кордоном.

    За даними дослідження, 4 мільйони з 5,6 мільйона громадян виїхали з України через західні кордони. Загалом від початку повномасштабної війни і до кінця 2025 року кордон на виїзд перетнули 60,4 мільйона разів, тоді як на в’їзд — 56,3 мільйона. Саме ця різниця відображає кількість людей, які виїхали і не повернулися. Водночас аналітики наголошують, що ці дані не враховують тих українців, які залишали країну через Росію або Білорусь.

    У 2025 році темпи виїзду почали сповільнюватися. Різниця між виїздами і поверненнями виявилася на 34% меншою, ніж роком раніше. Це, на думку дослідників, означає, що масова панічна хвиля міграції вже позаду. Натомість рішення про переїзд дедалі частіше ухвалюють не через миттєву загрозу, а з міркувань безпеки, роботи та довгострокових життєвих перспектив.

    Помітно змінився і портрет українських біженців. Серед них зростає частка молодих людей. Нині 56% українців за кордоном — це люди до 35 років, а дві третини становлять особи працездатного віку. Натомість частка людей старше 45 років скоротилася, що може свідчити про їх часткове повернення додому. Окремо аналітики звертають увагу на те, що діти становлять майже третину всіх українських біженців, а жінки — 56%.

    У дослідженні підкреслюється, що українські біженці не є однорідною групою. Серед них виділяють щонайменше чотири основні типи. Частина є класичними воєнними біженцями, які виїхали через безпосередню загрозу і зберігають високу готовність повернутися. Інші мають сильний зв’язок з Україною, але ще не визначилися остаточно. Водночас дедалі більше людей уже формують нову життєву траєкторію за кордоном, поступово інтегруючись у нові суспільства. Окремо є економічно вразлива група, для якої вибір між поверненням і залишенням залежить насамперед від обставин, а не від бажання.

    Найбільшу готовність повернутися демонструють саме класичні воєнні біженці. За даними ЦЕС, 63% представників цієї групи заявили, що точно або скоріше планують повернутися. Однак загальна картина залишається стриманою. Станом на зараз лише 43% українців за кордоном розглядають повернення, тоді як 36% не планують цього.

    При цьому ключовою умовою для повернення залишається безпека. Майже 80% тих, хто допускає повернення, готові зробити це лише після остаточного завершення війни. Причому йдеться не просто про зниження інтенсивності бойових дій, а про підписання документа, який гарантує стабільність і дозволить, зокрема, відновити польоти цивільної авіації над Україною.

    Аналітики ЦЕС змоделювали три сценарії розвитку подій після завершення війни. За песимістичним варіантом, до України повернуться лише 1,3 мільйона осіб, а 3 мільйони залишаться за кордоном. За базовим сценарієм, повернуться 1,6 мільйона, а 2,7 мільйона залишаться за межами країни. За оптимістичним варіантом, додому можуть повернутися 2,2 мільйона українців. У будь-якому з цих сценаріїв значна частина громадян залишиться за кордоном.

    Окремий фактор — завершення режиму тимчасового захисту в ЄС у 2027 році. Як свідчить дослідження, автоматичного масового повернення це не означатиме. Навпаки, 21% українців уже мають інші підстави для проживання за кордоном, ще 26% планують їх отримати, і лише 23% готові повернутися в Україну. Ще 27% мають намір шукати інші можливості залишитися за межами країни.

    Дослідження також спростовує поширену тезу про те, що українські біженці живуть переважно на соціальні виплати. Насправді головним джерелом доходів для них уже є робота: 50% доходів формуються із зарплати або бізнесу, тоді як соціальна допомога становить лише 17%. Це свідчить про дедалі глибшу інтеграцію українців у ринки праці країн перебування.

    Найбільше українських біженців нині проживають у Німеччині — 23%, а також у Польщі — 19,5%. При цьому молодші українці частіше обирають Німеччину, тоді як люди середнього віку частіше зупиняються в Польщі. Це свідчить про формування різних моделей життя за кордоном — від тимчасового перебування до фактичної еміграції.

    У підсумку аналітики доходять висновку: після завершення війни Україні доведеться не просто чекати на повернення своїх громадян, а реально конкурувати за них. Безпека, робота, житло, освіта для дітей і відчуття стабільності стануть вирішальними факторами. Інакше значна частина нинішніх біженців може перетворитися на нову постійну українську діаспору.

    Нагадаємо, раніше ми писали, що у ЄС вперше змінилася структура українських біженців — повнолітні чоловіки почали переважати серед нових отримувачів тимчасового захисту, що свідчить про зміну хвилі міграції.

  • У Польщі з 5 березня змінюються правила перебування українців: що потрібно знати

    У Польщі з 5 березня змінюються правила перебування українців: що потрібно знати

    З 5 березня у Польщі починають діяти нові правила перебування громадян України. Зміни стосуються продовження легального статусу, перевірки цифрових документів, а також правил перетину кордону для дітей.

    Про це повідомив блогер Олександр Матвеєв.

    Однією з ключових змін є автоматичне продовження легального перебування українців у Польщі. Це правило стосується як громадян зі спеціальним статусом UKR, так і тих, хто проживає в країні на загальних умовах.

    Власникам статусу UKR більше не потрібно звертатися до державних установ для його продовження. Перевірити актуальність своїх даних можна через застосунок Diia.pl.

    Крім того, залишаються чинними польські візи та карти побиту, строк дії яких завершився під час воєнного стану. Українці, які перевищили дозволений термін перебування за безвізовим режимом, також можуть і надалі законно перебувати на території Польщі.

    Разом із цим польська прикордонна служба змінює правила перевірки електронних документів. Відтепер скріншоти з застосунку mObywatel або Diia.pl не вважаються офіційним підтвердженням статусу.

    Під час проходження прикордонного контролю необхідно показати активний застосунок у режимі реального часу. У разі потреби користувача можуть попросити оновити дані безпосередньо під час перевірки.

    Окремі зміни запроваджено для неповнолітніх, оскільки саме у цій категорії найчастіше виникають проблеми під час перетину кордону.

    Діти до 13 років повинні бути додані до цифрового статусу одного з батьків у застосунку.

    Підлітки від 13 років зобов’язані мати власний обліковий запис у Diia.pl.

    Водночас важливо врахувати ще один нюанс. Якщо один із батьків, наприклад мати, змінює статус UKR на карту побиту або візу, статус дитини, який був прив’язаний до її профілю, може бути анульований. У такому випадку дитина не зможе перетнути кордон, навіть якщо її перебування в Польщі залишається легальним.

    Батькам радять заздалегідь подбати про окрему легалізацію статусу дітей, щоб уникнути проблем під час подорожей.

    Нові правила також уточнюють порядок отримання спеціального статусу UKR. Відтепер його можна оформити лише у разі прямого в’їзду до Польщі з території України.

    Громадяни, які прибувають до Польщі з інших держав, можуть скористатися безвізовим режимом на 90 днів. Протягом цього часу їм потрібно офіційно працевлаштуватися та подати документи на отримання карти побиту.

    Таким чином, для українців у Польщі зберігається автоматичне продовження легального перебування, однак контроль за цифровими документами та правила перетину кордону, особливо для дітей, стають більш чіткими.

  • Шахраї продають українцям громадянство ЄС і роблять їх співучасниками злочину

    Шахраї продають українцям громадянство ЄС і роблять їх співучасниками злочину

    Українці дедалі частіше стають жертвами шахрайських схем із нібито “швидким отриманням громадянства ЄС”. Йдеться про пропозиції оформити паспорти Болгарії або Румунії без знання мови, проживання чи реального походження. Як попереджає юрист Максим Маршал, такі послуги можуть завершитися не лише втратою десятків тисяч євро, а й кримінальною відповідальністю.

    За його словами, шахраї активно просувають рекламу в соцмережах, обіцяючи громадянство Європейського Союзу за 10 тисяч євро протягом року. Потенційним клієнтам пояснюють, що “спеціалісти” нібито самостійно знайдуть родинне коріння в архівах або оформлять документи про походження.

    Насправді ж, наголошує юрист, люди фактично погоджуються на підробку документів.

    “Після першого платежу людина сама стає співучасником злочину. Саме тому більшість потерпілих не звертаються до поліції — вони бояться відповідальності”, — пояснює Маршал.

    Схема працює за типовим сценарієм. Спочатку клієнт сплачує кілька тисяч євро “за архівні запити”. Потім з’являються додаткові платежі — нібито за прискорення процедури або “вирішення питання в комісії”. У підсумку посередники зникають, а жодного реального процесу отримання громадянства не існує.

    Юрист наголошує, що законодавство Болгарії та Румунії передбачає лише один шлях — заявник повинен особисто довести своє походження документами з офіційних державних реєстрів. Архівні записи перевіряються через міждержавні запити, і будь-яка невідповідність автоматично відкриває кримінальне провадження щодо підробки документів.

    Навіть у випадках, коли громадянство було отримано обманом, його можуть анулювати через роки після видачі паспорта. Наслідками можуть стати депортація, заборона в’їзду до ЄС і серйозні юридичні проблеми з майном або роботою в Європі.

    Серед головних ознак шахрайства експерт називає гарантії “100% результату”, обіцянки знайти вигаданих родичів у архівах, посилання на “своїх людей у міністерствах” та договори, оформлені як консультаційні послуги без жодної юридичної відповідальності виконавця.

    Максим Маршал підкреслює: легального способу “купити” громадянство ЄС не існує. Єдиний безпечний шлях — довготривале проживання, отримання дозволу на проживання та подальша натуралізація відповідно до законів конкретної країни.

    За словами юриста, бажання швидко отримати європейський паспорт часто перетворює людей на легку здобич для аферистів, які заробляють саме на прагненні обійти закон.

  • Майже 100 тисяч юнаків 18–22 років виїхали з України за три місяці — дані аналітиків

    Майже 100 тисяч юнаків 18–22 років виїхали з України за три місяці — дані аналітиків

    Майже 100 тисяч чоловіків віком 18–22 років виїхали з України протягом трьох місяців після відкриття можливості перетину кордону. Про це повідомляє Центр економічної стратегії, посилаючись на власні аналітичні оцінки.

    За даними дослідників, чистий виїзд цієї вікової групи з серпня по листопад 2025 року становив близько 100 тисяч осіб. Аналітики зазначають, що це приблизно кожен сьомий із тих, хто мав право на виїзд у межах чинних правил. Також ця цифра дорівнює приблизно третині від загальної кількості громадян, які залишили країну протягом 2025 року.

    Попри зростання виїзду молодих чоловіків, загальні темпи міграції у 2025 році знизилися на 34% порівняно з попереднім роком. Якщо у 2024 році країну залишили близько 460 тисяч осіб, то у 2025 році — приблизно 300 тисяч. За оцінками експертів, загальна кількість українців, які перебувають за кордоном, наразі становить близько 5,6 мільйона осіб.

    Раніше звучали заяви про значно більші масштаби виїзду молоді після пом’якшення правил перетину кордону. Проте у відповідь Державна прикордонна служба України спростувала ці дані, наголосивши на необхідності оперувати офіційною статистикою.

    Питання міграції молоді залишається чутливим як з економічної, так і з соціальної точки зору, оскільки впливає на ринок праці, демографічну ситуацію та довгостроковий розвиток країни.

  • Україна переживає один із найглибших демографічних кризів — CNN

    Україна переживає один із найглибших демографічних кризів — CNN

    Україна переживає один із найглибших демографічних криз у світі. Про це повідомляє CNN, посилаючись на українських фахівців та медиків.

    За даними експертів, у країні стрімко падає народжуваність, зростає кількість проблем із фертильністю, а дедалі більше родин відкладають рішення про народження дітей через війну та невизначеність. Водночас Україна зазнає значних втрат на фронті, а мільйони громадян виїхали за кордон і частина з них уже інтегрується в інших країнах.

    Провідна українська демографиня Елла Лібанова заявила, що з початку повномасштабної війни країна втратила близько 10 мільйонів людей — через міграцію, окупацію територій і людські втрати. За її словами, ще до війни щільність населення України була невисокою і нерівномірною, а нинішня ситуація має ознаки катастрофи.

    Медики також фіксують тривожні тенденції. Директор клініки репродуктивної медицини «Надія» Валерій Зукін повідомив про зростання ускладнень під час вагітності, труднощів із зачаттям і збільшення кількості випадків, коли жінкам важко виносити дитину до повного терміну.

    За словами співробітниці клініки Алла Бараненко, лікарі спостерігають зростання випадків передчасної менопаузи у молодих жінок. Вона зазначає, що якість і кількість яйцеклітин зменшується, що може бути пов’язано з хронічним стресом, який переживає населення. Подібні зміни, за її словами, спостерігаються навіть у жінок-донорок без попередніх репродуктивних проблем.

    Також фахівці вказують на погіршення якості сперми у чоловіків, зокрема у тих, хто повернувся з фронту. Постійний стрес, травматичний досвід та загальні умови війни негативно впливають на репродуктивне здоров’я.

    Експерти наголошують: демографічні наслідки війни можуть мати довгостроковий характер. Відновлення населення потребуватиме комплексної державної політики, підтримки сімей, медичних програм та створення безпечних умов для життя.

  • Українці в ЄС не отримають автоматичного права на проживання після 2027 року

    Українці в ЄС не отримають автоматичного права на проживання після 2027 року

    Громадяни України, які перебувають у країнах Європейського Союзу за програмою тимчасового захисту, не зможуть автоматично залишитися в ЄС після завершення дії цього режиму. Ймовірно, він триватиме до березня 2027 року. Про це заявила спеціальна посланниця ЄС з питань українців Ілва Йоганссон у коментарі для «Радіо Свобода».

    За її словами, після завершення програми тимчасового захисту українці повинні будуть переходити на національні дозволи на проживання відповідно до законодавства кожної окремої держави-члена ЄС. Автоматичного продовження статусу або перетворення його на довгостроковий дозвіл не передбачено.

    Йоганссон наголосила, що чинні правила ЄС передбачають отримання довгострокового або постійного проживання після щонайменше п’яти років легального перебування в країні. Однак період, проведений під тимчасовим захистом, не зараховується до цього строку.

    За її словами, під час роботи на посаді єврокомісарки з внутрішніх справ вона ініціювала поправку до європейського законодавства, яка б дозволила враховувати роки тимчасового захисту для отримання довгострокового статусу. Проте переговори щодо цієї ініціативи зайшли в глухий кут, і наразі діє попередній режим, який не передбачає таких змін.

    Спецпосланниця зазначила, що в більшості країн ЄС національні закони дозволяють іноземцям оформлювати постійний або довгостроковий дозвіл після п’яти років легального перебування. Водночас цей механізм не буде автоматично застосований до українців, які користувалися тимчасовим захистом.

    Попри це, низка держав-членів ЄС зацікавлена у тому, щоб українці залишилися після завершення програми. Деякі країни вже адаптують своє законодавство. Зокрема, Польща оголосила про комплексне рішення, яке передбачає переведення близько 900 тисяч українців на національні дозволи на проживання. За словами Йоганссон, подібні процеси відбуваються майже в усіх країнах Євросоюзу.

    Водночас окремі держави діють повільніше та лише розпочинають аналіз необхідних змін до законодавства. Йдеться про створення правових механізмів, які дозволять українцям, що працюють і вже інтегрувалися в суспільство, залишитися на більш стабільних підставах.

    Через затримки в ухваленні рішень частина громадян може опинитися в ситуації правової невизначеності після 2027 року. Остаточні умови перебування залежатимуть від рішень конкретних урядів та можливих змін у європейському законодавстві.