Позначка: Мадяр

  • «Запальна ніч»: українські дрони вдарили по нафтовій інфраструктурі РФ і Криму

    «Запальна ніч»: українські дрони вдарили по нафтовій інфраструктурі РФ і Криму

    У ніч проти 30 травня українські Сили безпілотних систем здійснили масштабну серію ударів по об’єктах у глибині російського тилу та на тимчасово окупованій території Криму, уразивши загалом 23 військові та логістичні цілі. Атака охопила ключові елементи паливної, транспортної та військової інфраструктури Росії, які, за даними українського командування, безпосередньо забезпечують ведення бойових дій проти України.

    Про перебіг операції повідомив командувач Сил безпілотних систем Роберт «Мадяр» Бровді у своєму Telegram-каналі, охарактеризувавши ніч як «запальну» для російських тилових районів. За його словами, удари були завдані по об’єктах оперативної глибини противника, включно з критично важливою нафтовою інфраструктурою, яка відіграє ключову роль у забезпеченні російської армії пальним і логістикою.

    За даними української сторони, серед уражених цілей опинився танкер так званого російського «тіньового флоту», який використовується для обходу міжнародних санкцій і забезпечує експорт російської нафти на зовнішні ринки. Такі судна є важливою частиною економічної системи РФ в умовах обмежень і перебувають під посиленим контролем західних країн, оскільки дозволяють Москві частково компенсувати втрати від санкційної політики.

    Ще одним важливим об’єктом стала нафтобаза «Курганнафтопродукт» у російському Таганрозі Ростовської області. Це місто розташоване поблизу українського кордону і виконує функцію одного з ключових логістичних вузлів для забезпечення російських військ на південному напрямку. Через Таганрог проходять маршрути постачання пального, техніки та матеріально-технічних ресурсів для угруповань армії РФ, які беруть участь у бойових діях проти України.

    Окремий удар був завданий по морському нафтовому терміналу у Феодосії на території окупованого Криму. Цей об’єкт має стратегічне значення для російських сил, оскільки використовується для перевалки нафтопродуктів, забезпечення роботи портової інфраструктури та постачання пального для військових підрозділів, дислокованих на півострові. Ураження таких об’єктів безпосередньо впливає на здатність РФ підтримувати стабільне забезпечення своїх військ у Криму та на південному фронті.

    Як зазначив Роберт Бровді, удари по різних цілях виконувалися підрозділами Сил безпілотних систем у координації з нещодавно створеним Центром глибинного ураження. Саме цей орган відповідає за планування та реалізацію операцій із застосуванням далекобійних дронів, спрямованих на стратегічні об’єкти противника в тилу. За словами військових, створення такого центру дозволило систематизувати удари по критичній інфраструктурі РФ і підвищити їхню ефективність.

    Зокрема, удар по нафтобазі в Таганрозі здійснили оператори 1-го окремого центру Сил безпілотних систем, тоді як ураження морського терміналу у Феодосії приписується бійцям 412-ї окремої бригади СБС «Немезіс». Українські військові наголошують, що такі підрозділи спеціалізуються на високоточних ударах у глибині території противника та використовують безпілотні системи різних типів і дальності.

    У російських регіонах, які потрапили під атаку, місцеві джерела повідомляли про вибухи та пожежі на промислових об’єктах. У Таганрозі та навколишніх районах фіксувалися перебої з роботою інфраструктури, а в окупованому Криму, за повідомленнями з місця подій, пожежа виникла в районі нафтового терміналу, що призвело до підвищеної активності екстрених служб.

    Українські Сили безпілотних систем наголошують, що подібні операції є частиною ширшої стратегії зі зниження військово-економічного потенціалу Росії. Основна мета таких ударів полягає не лише у фізичному знищенні окремих об’єктів, а й у системному порушенні логістичних ланцюгів, які забезпечують постачання пального, боєприпасів та техніки для російської армії.

    Останні місяці Україна дедалі активніше завдає ударів по об’єктах паливно-енергетичного комплексу РФ, включно з нафтобазами, нафтопереробними заводами та транспортною інфраструктурою. Такі атаки вже неодноразово призводили до тимчасової зупинки або обмеження роботи окремих підприємств, що впливає на внутрішню логістику та експортні можливості Росії.

    Особливу увагу українські військові приділяють окупованому Криму, який залишається важливим плацдармом для російських сил у Чорному морі. Через півострів проходять ключові маршрути постачання, а його портова інфраструктура використовується для забезпечення військових операцій. Саме тому об’єкти в Криму регулярно стають цілями ударів безпілотників.

    Таганрог, зі свого боку, є одним із найближчих до фронту великих логістичних центрів Росії. Тут розташовані склади, аеродроми та промислові об’єкти, які використовуються для підтримки російських військ на південному напрямку. Його інфраструктура відіграє важливу роль у забезпеченні наступальних і оборонних операцій РФ.

    Напередодні Роберт Бровді також повідомляв про інші результати українських операцій у цьому регіоні, зокрема про ураження російського оперативно-тактичного комплексу «Іскандер» та двох протичовнових літаків Ту-142 на військових об’єктах у Таганрозі. Якщо ця інформація буде підтверджена, йдеться про один із найсуттєвіших ударів по російській військовій інфраструктурі за останній час.

    Нинішня атака вкотре демонструє зростання можливостей українських безпілотних систем діяти на значних відстанях від лінії фронту та уражати стратегічно важливі об’єкти в глибині території противника. Це створює додатковий тиск на російську військову логістику та змушує РФ розпорошувати ресурси на захист великої кількості об’єктів по всій території країни та на окупованих територіях.

    У командуванні Сил безпілотних систем підкреслюють, що такі удари є елементом довгострокової кампанії зі зниження спроможностей Росії вести війну. Йдеться про системне ураження інфраструктури, яка забезпечує функціонування армії РФ, та поступове ускладнення її логістики, що має стратегічний вплив на хід бойових дій.

  • «500 цілей уже на олівці»: які об’єкти в Білорусі Україна може атакувати у разі нового наступу РФ

    «500 цілей уже на олівці»: які об’єкти в Білорусі Україна може атакувати у разі нового наступу РФ

    Командувач Сил безпілотних систем України Роберт «Мадяр» Бровді заявив, що українські військові вже зафіксували понад 500 потенційних цілей на території Білорусі. Попередження прозвучало на тлі чергової хвилі російських атак по Україні та після масштабного нальоту дронів на Москву.

    Хоча офіційний Київ не розкриває конкретний перелік об’єктів, військові експерти та аналітики вже окреслили, які саме цілі можуть стати пріоритетними у разі повторного вторгнення з боку Білорусі або використання її території для нового наступу РФ.

    Про це йдеться в аналізі білоруського медіа Belsat, яке опитало кількох військових та безпекових експертів, зокрема колишнього співробітника СБУ Івана Ступака, військового аналітика Дмитра Снєгірьова та представника білоруської ініціативи BELPOL Владзіміра Жигара.

    За словами експертів, Україна розглядає не лише суто військові об’єкти, а й інфраструктуру, яка прямо або опосередковано працює на російський військово-промисловий комплекс.

    «Цілі можуть бути різними, але насамперед це буде так зване військово-політичне керівництво, нафтопереробні заводи, військово-промислові підприємства та військові бази», — зазначив представник BELPOL Владзімір Жигар.

    Одним із ключових факторів, які роблять такі удари технічно можливими, є дальність сучасних українських безпілотників. За словами аналітиків, Сили безпілотних систем уже демонстрували здатність вражати цілі на відстані до 1500 км. Для порівняння — від українського кордону до Мінська близько 270 км.

    Колишній співробітник СБУ Іван Ступак деталізував можливі категорії цілей. До військових об’єктів він відносить бази, аеродроми, склади боєприпасів та місця дислокації військових.

    Окремою категорією є підприємства подвійного призначення, які формально працюють у цивільному секторі, але фактично обслуговують російський ВПК. Серед таких об’єктів експерти називають завод «Інтеграл» — одного з найбільших виробників мікроелектроніки в Білорусі.

    Саме продукція «Інтегралу», за даними українських та західних аналітиків, використовується у російських ракетах, дронах та системах зв’язку.

    Крім того, потенційними цілями можуть стати підприємства, пов’язані з розробкою та виробництвом білоруських реактивних систем залпового вогню «Полонез», а також науково-дослідні інститути оборонного сектору.

    Особливу увагу експерти приділяють Мозирському нафтопереробному заводу. Військовий аналітик Дмитро Снєгірьов називає його одним із найважливіших стратегічних об’єктів Білорусі.

    Після серії українських ударів по російських НПЗ Москва значно збільшила закупівлю пального у Мінська, а Мозирський НПЗ став одним із ключових центрів забезпечення російської армії паливом.

    «В окремому сценарії може вистачити навіть одного удару по Мозирському НПЗ, щоб серйозно ускладнити логістику та постачання для російської армії», — вважає Снєгірьов.

    Серед інших потенційних цілей аналітики називають Полоцький промисловий вузол, підприємства хімічної промисловості та логістичні центри, інтегровані у російську військову кооперацію.

    Водночас найбільший резонанс викликали слова Івана Ступака про можливість ударів по символічних об’єктах режиму Лукашенка.

    «Чи можна вдарити по резиденціях Лукашенка? Чому б ні? Палац Незалежності знаходиться лише за 270 км. Можна запустити один дрон, щоб показати, що режим у Білорусі дуже крихкий», — заявив він.

    Також експерт припустив можливість ударів по будівлі КДБ Білорусі та інших символах влади.

    Попри різкі заяви, українські офіційні структури наразі не підтверджують конкретних планів щодо ударів по Білорусі. Водночас у Києві дедалі частіше наголошують: якщо Мінськ напряму вступить у війну або надасть свою територію для нового масштабного наступу РФ, відповідь буде неминучою.

    Тема повторного наступу з півночі знову активізувалася після заяв президента Володимира Зеленського та головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського про можливі нові сценарії дій Росії.

    За оцінками українських військових, Кремль розглядає кілька варіантів атак із використанням білоруської території — від прориву на Чернігівщину до спроби повторного наступу на Київ.

    Для такого сценарію Росії знадобиться близько 100 тисяч військових та нова хвиля мобілізації. Саме тому аналітики вважають, що найближчим часом масштабне вторгнення з боку Білорусі малоймовірне.

    Прикордонна служба України наразі не фіксує значного накопичення російських чи білоруських військ біля кордону. На території Білорусі, за відкритими даними, перебувають близько чотирьох батальйонів — до 1900 осіб.

    Однак українська розвідка звертає увагу на активне будівництво доріг, укріплень та артилерійських позицій біля кордону з Україною. У Києві не виключають, що ця інфраструктура може бути використана для швидкого перекидання російських військ під прикриттям спільних навчань.

    Сам Лукашенко останнім часом запевняє, що Білорусь не планує нападати на Україну без прямої атаки на власну територію.

    Втім, аналітики Інституту вивчення війни (ISW) вважають, що Мінськ фактично повністю залежить від Кремля у військовій сфері. Після розміщення російської ядерної зброї та проведення спільних ядерних навчань Білорусь дедалі більше перетворюється на військовий плацдарм РФ.

    На цьому тлі заяви Роберта «Мадяра» Бровді про «500 цілей» стали ще одним сигналом: у разі нового наступу війна може швидко перекинутися далеко за межі українського фронту.

  • «Москва більше не недосяжна». Українські виробники дронів пояснили, чому атаки по РФ стали проривом

    «Москва більше не недосяжна». Українські виробники дронів пояснили, чому атаки по РФ стали проривом

    Масовані удари українських дронів по Москві та Московській області змусили російську систему протиповітряної оборони працювати у режимі постійного перевантаження. Українські виробники безпілотників та військові аналітики вже називають ці атаки переломним моментом у війні дронів.

    Про це йдеться у матеріалі NV, присвяченому висновкам українських розробників БпЛА після нещодавніх ударів по найбільш захищеному регіону Росії.

    За словами учасників ринку, головний висновок полягає у тому, що російська ППО не встигає адаптуватися до нової тактики атак. Попри концентрацію великої кількості комплексів «Панцир» та інших систем навколо столиці РФ, українські дрони продовжують прориватися до цілей.

    Напередодні 9 травня російська влада значно посилила захист Москви. До регіону масово перекидали додаткові зенітно-ракетні комплекси, створюючи фактично ще одне кільце оборони навколо столиці.

    Однак навіть це не зупинило атаки.

    Командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт Бровді з позивним «Мадяр» після ударів заявив, що Москва втратила «односторонній абонемент» на спокійне життя.

    За словами українських виробників БпЛА, ефективність атак забезпечує одразу кілька факторів.

    Перший — масовість запусків. Російська ППО фізично не здатна одночасно реагувати на великі групи дронів, особливо якщо вони летять на різних висотах та маршрутах.

    Другий фактор — постійна модернізація українських безпілотників. Розробники активно змінюють системи навігації, маршрути польоту, висоту проходження та алгоритми обходу зон ППО.

    Окремо виробники звертають увагу на проблему для Росії із перенасиченням систем протиповітряної оборони. Для збиття дешевих дронів росіяни часто змушені використовувати дорогі ракети, що поступово виснажує запаси.

    Також українська сторона дедалі активніше тестує комбіновані хвилі атак, коли одночасно використовуються різні типи дронів — від ударних до хибних цілей.

    На думку експертів, це створює додатковий хаос у роботі російських розрахунків ППО.

    Ще одним важливим висновком стала вразливість критичної інфраструктури навколо Москви. Попри багаторівневий захист, атаки регулярно досягають нафтобаз, підприємств ВПК, логістичних вузлів та енергетичних об’єктів.

    У матеріалі наголошується, що Росія змушена витрачати дедалі більше ресурсів на захист тилових регіонів, відтягуючи системи ППО від фронту та стратегічних напрямків.

    Українські виробники також зазначають, що дальність та автономність безпілотників продовжують зростати. Це дозволяє планувати удари не лише по прикордонних областях РФ, а й по глибокому тилу.

    На думку військових аналітиків, головний психологічний ефект атак полягає у руйнуванні міфу про абсолютну недоторканність Москви.

    Після серії ударів російська влада змушена постійно перекривати аеропорти, обмежувати роботу мобільного зв’язку та вводити додаткові заходи безпеки навіть у центрі столиці.

    Водночас українські розробники визнають, що Росія також намагається вдосконалювати свої системи захисту, тому технологічне протистояння переходить у фазу постійної гонки адаптацій.

  • «Коридор для вбивць — це співучасть»: «Мадяр» жорстко попередив Лукашенка через російські дрони

    «Коридор для вбивць — це співучасть»: «Мадяр» жорстко попередив Лукашенка через російські дрони

    Командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт Бровді з позивним «Мадяр» різко звернувся до самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка через використання білоруського повітряного простору російськими дронами під час атак по Україні.

    Українські військові наголошують: надання Росії можливості використовувати територію Білорусі для запуску або транзиту ударних БпЛА фактично означає співучасть Мінська у війні проти України.

    «Мадяр» заявив, що українська сторона відстежує кожен проліт російських «Шахедів», які прямують до України через білоруський повітряний простір.

    «Трек наступний: коридор для вбивць дорівнює співучасті», — наголосив Роберт Бровді.

    Командувач Сил безпілотних систем також розкритикував заяви білоруської влади про нібито нейтралітет у війні, заявивши, що Мінськ несе відповідальність за наслідки російських атак по українських містах та цивільному населенню.

    На тлі зростання напруження Україна продовжує укріплювати оборонні рубежі на північному напрямку. Йдеться про будівництво багаторівневої системи захисту від Сумської області до району Київського водосховища.

    Раніше президент Володимир Зеленський заявив, що Кремль намагається втягнути Білорусь у війну проти України. За словами глави держави, Росія посилює тиск на Олександра Лукашенка та шукає способи розширення конфлікту.

    Водночас українська розвідка наразі не фіксує ознак формування ударного угруповання білоруських військ біля кордону. Військові експерти зазначають, що для повноцінного наступу з території Білорусі Росії та Мінську довелося б створити велике угруповання чисельністю в десятки тисяч військових, а такі приготування Україна, ймовірно, змогла б виявити завчасно.

    Військовий експерт Павло Нарожний заявив, що потенційним сигналом загрози може стати концентрація приблизно 5 тисяч військових біля українського кордону, однак наразі таких ознак не зафіксовано.

    Зеленський також попередив, що у разі прямого вступу Білорусі у війну Україна може завдати ударів по білоруській критичній інфраструктурі, зокрема по нафтопереробних заводах, що стане серйозним ударом для економіки країни.

    Останніми місяцями Україна неодноразово повідомляла про використання Росією білоруського повітряного простору під час масованих атак дронами-камікадзе типу Shahed. Українські сили ППО регулярно фіксують маршрути безпілотників, які заходять з північного напрямку.

    На тлі цього Київ дедалі жорсткіше сигналізує Мінську, що будь-яка допомога Росії — навіть у формі «транзитного коридору» для дронів — розглядатиметься як участь у війні.

  • «Мирного тилу більше немає»: українські дрони вже б’ють на 2000 км — СБС розкрили нову стратегію ударів по РФ

    «Мирного тилу більше немає»: українські дрони вже б’ють на 2000 км — СБС розкрили нову стратегію ударів по РФ

    Українські безпілотники дальнього радіуса дії суттєво змінили характер війни, дозволивши Силам оборони вражати цілі на глибині до 2000 кілометрів на території Росії. Заявив командувач Сил безпілотних систем Роберт Бровді, наголосивши, що для противника фактично зникло поняття «безпечного тилу». Про це повідомляє BBC.

    За його словами, якщо раніше українські дрони могли діяти на відстані до 1000 кілометрів, то нині окремі моделі долають удвічі більші дистанції. Це відкриває можливість системного ураження стратегічних об’єктів у глибокому тилу Росії — далеко за межами фронту.

    Командувач підкреслив, що головним напрямом таких ударів стала енергетична інфраструктура, зокрема нафтопереробні заводи. Саме ці об’єкти забезпечують значну частину доходів, які Росія використовує для фінансування війни. Унаслідок атак, за оцінками, противник вже зазнав збитків на десятки мільярдів доларів.

    Він наголосив, що такі цілі є законними з військової точки зору, адже безпосередньо впливають на здатність держави-агресора вести бойові дії. Знищення або пошкодження інфраструктури не лише скорочує фінансові ресурси, а й ускладнює логістику постачання пального для армії.

    Окрім економічного ефекту, удари вглиб території Росії мають і психологічний вплив. За словами Бровді, постійна загроза атак змінює сприйняття війни серед російського населення, яке раніше вважало себе поза зоною бойових дій. Пожежі на стратегічних об’єктах і вибухи у віддалених регіонах створюють відчуття небезпеки навіть далеко від фронту.

    Водночас безпілотні системи відіграють важливу роль і безпосередньо на полі бою. Попри те, що їхня частка в структурі Збройних сил становить лише близько 2%, вони забезпечують ураження приблизно третини всіх цілей. Це свідчить про високу ефективність використання дронів як інструменту сучасної війни.

    За словами командувача, підрозділи мають чіткі завдання не лише щодо ураження інфраструктури, а й щодо знищення живої сили противника. Йдеться про системну роботу, спрямовану на зменшення чисельності російських військ темпами, які перевищують можливості їх поповнення через мобілізацію. Кожен удар, як зазначається, підтверджується відеофіксацією.

    Такий підхід є частиною ширшої стратегії — не стільки масштабного наступу, скільки виснаження противника. Основна мета полягає у тому, щоб не допустити просування російських військ, одночасно знижуючи їхні ресурси та боєздатність.

    Окремо підкреслюється, що дрони стали ключовим елементом асиметричної війни. Вони дозволяють завдавати значних втрат противнику при відносно менших витратах і без ризику для великої кількості особового складу. Це особливо важливо в умовах затяжного конфлікту, де ресурси мають критичне значення.

    Сили безпілотних систем активно нарощують інтенсивність ударів по тилових об’єктах. Серед пріоритетних цілей — склади боєприпасів, штаби, логістичні вузли, залізнична інфраструктура та нафтобази. Ураження цих об’єктів створює системні проблеми для забезпечення російських військ на фронті.

    Аналітики зазначають, що збільшення дальності ударів до 2000 кілометрів суттєво розширює географію потенційних цілей. Це означає, що під загрозою опиняються не лише прикордонні регіони, а й глибокий тил, включно з промисловими центрами.

    Водночас така тактика змушує Росію розпорошувати ресурси на захист внутрішніх об’єктів, що послаблює її позиції на фронті. Перекидання систем протиповітряної оборони вглиб території зменшує їхню концентрацію на лінії бойових дій, що створює додаткові можливості для українських сил.

    Експерти також відзначають, що розвиток безпілотних технологій став одним із ключових факторів трансформації сучасної війни. Україна демонструє здатність швидко адаптувати нові рішення та інтегрувати їх у бойові операції, що дає їй стратегічну перевагу.

    У підсумку заява командувача Сил безпілотних систем свідчить про новий етап у війні — перехід від локальних ударів до системного впливу на тилову інфраструктуру противника. Розширення радіусу дії дронів до 2000 кілометрів фактично змінює правила гри, роблячи будь-яку точку на території Росії потенційною ціллю.

  • Мадяр не підтримує прискорений вступ України до ЄС

    Мадяр не підтримує прискорений вступ України до ЄС

    Майбутній прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив, що Україна повинна пройти повний переговорний процес щодо вступу до Європейського Союзу, після чого в Угорщині може бути проведений референдум щодо підтримки її членства. Про це він сказав під час пресконференції в Будапешті.

    За словами Мадяра, Угорщина не підтримує прискорений вступ України до ЄС, а сам процес має відбуватися на загальних умовах для всіх країн-кандидатів.

    Він підкреслив, що країна, яка перебуває у стані війни, не може отримати особливих умов для вступу.

    “Неможливо, щоб країна, яка перебуває у стані війни, була прийнята до ЄС. Такі питання не можуть розглядатися без обговорення всіх переговорних розділів”, – заявив він.

    Мадяр наголосив, що всі держави-кандидати мають проходити однакову процедуру, а рішення щодо України має ухвалюватися лише після завершення всіх етапів переговорів.

    Після цього, за його словами, в Угорщині може бути проведено референдум, на якому громадяни визначатимуться щодо підтримки членства України в ЄС.

    “Якщо Україна це зробить, тоді в Угорщині відбудеться референдум щодо того, чи слід ЄС її приймати. Але це точно не станеться найближчим часом”, – зазначив Мадяр.

    Він окремо підкреслив, що такий процес є довготривалим і не може бути реалізований у короткі строки, навіть за умови політичної волі сторін.

    Мадяр також прокоментував питання фінансової підтримки України з боку Європейського Союзу. Зокрема, йшлося про кредитну програму обсягом 90 млрд євро.

    Він заявив, що Угорщина не братиме участі у фінансуванні цієї програми, однак не блокуватиме рішення, яке вже було погоджене на рівні ЄС.

    Окремо політик зауважив, що деякі фінансові механізми ЄС, зокрема кредитні рішення, потребують додаткового уточнення, однак він не став деталізувати претензії.

    Мадяр також підтвердив, що Угорщина продовжить закупівлю російської нафти, пояснюючи це енергетичними потребами країни.

    Водночас він зазначив, що Будапешт буде поступово диверсифікувати джерела постачання енергоносіїв, щоб зменшити залежність від окремих постачальників.

    Окрему увагу Мадяр приділив темі прав угорської меншини в Україні. Він наголосив, що це питання має бути врегульоване в інтересах двосторонніх відносин.

    “Це не таке вже велике прохання – щоб угорці, які там живуть, могли користуватися своєю рідною мовою”, – заявив він.

    За його словами, для Угорщини важливо забезпечити права своїх національних громад за кордоном, зокрема в Україні.

    Заяви Мадяра прозвучали на тлі дискусій у ЄС щодо подальшого розширення та умов вступу нових країн, а також на тлі триваючої війни Росії проти України, яка впливає на політичні рішення в Європейському Союзі.

  • Як $1,5 млрд для аграріїв перетворилися на приватний «кеш» Іванющенка

    Як $1,5 млрд для аграріїв перетворилися на приватний «кеш» Іванющенка

    Юрій Бутусов видалив свою статтю від 2014 року, де описував, як у 2013-му Роберт Бровді, нині відомий як командир у ЗСУ «Мадяр», був фігурантом гучної фінансової афери. Йдеться про $1,5 млрд китайського кредиту, який мав підтримати українських аграріїв, але замість цього опинився у кишенях людей з найближчого оточення Януковича.

    Кредит Україна отримала від Ексімбанку Китаю під державні гарантії. За офіційною схемою, «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (ГПЗКУ) повинна була закупити зерно у фермерів і поставити його китайській стороні. Реальність виявилася іншою.

    Тодішній топ-менеджер ГПЗКУ Роберт Бровді, близький соратник Юрія Іванющенка («Юри Єнакієвського»), організував перекидання потоків зерна через офшорні компанії на Кіпрі. Внаслідок цього і гроші, і зерно зникли з офіційних контрактів. Українські аграрії залишилися без виплат, а Китай — без обіцяних поставок.

    Бюджет же України отримав інше — багатомільярдні борги. Фактично держава стала гарантом чужої корупційної оборудки.

    Ця афера стала однією з найбільш показових у часи Януковича: схема прикривалася «державним інтересом», а насправді була приватним бізнесом кримінальних авторитетів. Вона оголила головну хворобу тодішньої влади — безкарність і тотальне використання міжнародних угод для збагачення вузького кола осіб.

    І хоча про схему писали ще десять років тому, питання залишається відкритим: хто відповість за розкрадання $1,5 млрд, які мали працювати на українську економіку?

  • Командувач безпілотників ЗСУ Бровді: що відомо про нового очільника дронових підрозділів ЗСУ

    Командувач безпілотників ЗСУ Бровді: що відомо про нового очільника дронових підрозділів ЗСУ

    Нещодавно призначений командувачем Сил безпілотних систем Роберт Бровді з позивним “Мадяр”, засновник і командир  однойменного підрозділу “Птахи Мадяра”, до початку повномасштабного вторгнення був відомий як учасник багатомільйонних афер.

    Роберт Иосипович Бровді родом з Ужгорода, Закарпатської області, але перші серйозні гроші почав заробляти з так званими “донецькими” –  відомим кримінальним авторитетом Юрієм Єнакієвським (Юрієм Іванющенко) та рядом інших, уже “біглих” регіоналів”.

    Однією с самих крупних афер Роберта Бровді, яка потрапила в поле зору правоохоронців та ЗМІ через вражаючі масштаби та значні негативні міжнародні наслідки – це так звана афера з “китайським зерном”.

    Нагадаємо, наприкінці 2012-го Україна та Китай домовилися про реалізацію масштабного проекту. Україна отримала від Пекіна кредит на 1,5 мільярда доларів. На ці гроші вона мала закупити зерно і поставити його китайській корпорації. Виконавцем з української сторони стала Державна продовольчо-зернова корпорація – ДПЗКУ.

    Курував проект в ДПЗКУ Роберт Бровді, відомий як екс-директор “Хліб Інвестбуду” – компанії, яка фактично належала аграрному екс-міністру Миколі Присяжнюку та Юрію Іванющенку, та на той час була монополістом зернового ринку України.

    На взяті в китайців кредитні 1,5 мільярда доларів Україна через ДПКЗУ зерно таки закупила і потім продала – але не лише Піднебесній. Законтрактоване українське зерно пішло, серед іншого, в Сирію, Ефіопію, Іран, Сінгапур, Гонконг. А одним з найбільших контрагентів виявилася швейцарська GrainTradingGroup.

    За даними швейцарського реєстру, керівником компанії є громадянин Словаччини Юрій Довганич. Він – давній партнер Роберта Бровді з Державної продовольчо-зернової корпорації, яка й продала зерно в Швейцарію замість Китаю.

    Ще один цікавий збіг: за кілька місяців до заснування швейцарської фірми в Україні з’являється компанія з аналогічною назвою. Кінцевим її співвласником є знову ж таки виступив Роберт Бровді.

    За інформацією наших джерел, саме завдяки коштам, вкраденим на афері з “китайським зерном” Роберт Бровді зміг вести безбідне життя та позиціонувати себе як “успішного бізнесмена”.

    Призначення людини з “бекграундом афериста” на одну з ключових посад в українській армії, яка передбачає доступ до впливу та розподілення великих фінансових ресурсів, логічно викликає питання у суспільстві.

    Першою ці питання в публічному просторі озвучила депутатка Мар’яна Безугла наприкінці 2024 року, звинувативши Роберта Бровді в карєризмі та надмірних політичних амбіціях.

    Варто відзначити, що Роберт Бровді відреагував відеозверненням, в якому запевнив, що “не має намірів обіймати посаду командувача Сил безпілотних систем чи брати участь у політичному житті”.

    Але факти з біографії Роберта Бровді кажуть про інше – протягом всієї своєї “бізнесової кар’єри” вплив та мільйонні статки Бровді отримував тільки завдяки знаходженню у владних кабінетах. І завжди, не зовсім чесним шляхом.

  • Ударні безпілотники стануть повністю автономними: прогноз командира спецпідрозділу

    Ударні безпілотники стануть повністю автономними: прогноз командира спецпідрозділу

    Командир спеціального підрозділу безпілотних літальних апаратів (БПЛА) з позивним “Мадяр” зробив сміливий прогноз, заявивши, що в найближчі 6-8 місяців ударні безпілотники стануть повністю автономними і більше не потребуватим управління людиною. Це може суттєво змінити ландшафт військових технологій та стратегій.

    ШІ-системи самі визначатимуть ціль для удару, але питанням є, як відрізнити українця від російського солдата.

    «Вирощуються сотні систем штучного інтелекту і випробовуються зараз уже в тестових режимах. Через півроку пілоти будуть не потрібні. Будуть потрібні люди, які просто піднімуть на метр над землею дрон. А далі дрон сам визначить залежно від свого розвитку, що вразити, як відокремити «Жигулі» від танка, і точно не відокремить українця від ворога. Ці виклики потрібно сприймати дуже серйозно й інвестувати в технології», – заявив Мадяр.

  • Нам більше не знадобляться оператори БПЛА – Мадяр про революцію українських безпілотників

    Нам більше не знадобляться оператори БПЛА – Мадяр про революцію українських безпілотників

    У найближчі 6-8 місяців Україна стане свідком радикальної трансформації в сфері військових технологій, прогнозує командир спецпідрозділу БПЛА “Птахи Мадяра” Роберт Бровді. У своєму інтерв’ю головному редактору The Economist Занні Мінтон Беддоус, Бровді заявив, що еволюція безпілотних літальних апаратів (БПЛА) та штучного інтелекту (ШІ) зробить традиційних пілотів дронів непотрібними.

    За словами Бровді, вже зараз близько 50% усієї “ударної діяльності” на фронті здійснюється за допомогою дронів. Технологічні досягнення в області ШІ швидко просуваються вперед, і очікується, що в найближчому майбутньому ШІ стане основним інструментом ведення бойових дій. “Зараз одночасно розробляються сотні систем штучного інтелекту, і вони тестуються в експериментальних режимах. Через півроку пілоти вже не будуть потрібні,” – зазначив Бровді. Він пояснив, що в майбутньому люди зможуть лише запустити дрон на коротку відстань, а далі вже сам ШІ вирішить, які цілі атакувати і як їх ідентифікувати.

    Штучний інтелект, за оцінками експертів, забезпечить значний прогрес у точності та ефективності військових операцій. Дрони, оснащені ШІ, здатні не лише розпізнавати ворожі об’єкти, але й автоматично адаптувати свої дії відповідно до ситуації на полі бою. “ШІ буде здатний відрізняти ‘Жигулі’ від танка і точно не переплутає українця з ворогом,” – підкреслив Бровді.

    Він закликав не ставитися до цих змін скептично, а навпаки, сприймати їх як серйозний виклик і інвестувати в розвиток нових технологій. “Це наше майбутнє, і потрібно бути готовими до цих змін.”

    Бровді також зазначив, що в Україні в даний момент відбувається інтенсивне навчання та відточування навичок сотень фахівців. “Ми накопичили безцінний досвід за роки бойових дій, і цей досвід може бути переданий іншим країнам,” – сказав він. Він підкреслив, що досвідчені бійці можуть незабаром вирушити до різних країн світу для навчання армій НАТО новітніх тактик ведення війни.

    “Це стане елементом нашої практичної подяки за вашу допомогу в нашій боротьбі за нашу свободу, за нашу землю, за наші родини,” – підсумував Бровді. Він закликав до активних інвестицій у новітні військові технології та підготовки спеціалістів, що стане критично важливим для подальших успіхів на полі бою.