Govoritinfo.com

Позначка: Мадяр

  • Україна змінила тактику ударів по Росії: FT розкрила, які цілі тепер знищують насамперед

    Україна змінила тактику ударів по Росії: FT розкрила, які цілі тепер знищують насамперед

    Україна змінила підхід до завдання далекобійних ударів по енергетичній інфраструктурі Росії, зосередивши увагу на знищенні критично важливих елементів, відновлення яких потребує значно більше часу та ресурсів. Така стратегія має забезпечити довготривалий ефект від атак, ускладнити ремонт пошкоджених об’єктів і збільшити фінансовий тиск на російську економіку.

    Про це повідомляє Financial Times.

    За інформацією видання, українські Сили оборони дедалі частіше відмовляються від ударів по резервуарах для зберігання пального чи окремих будівлях на користь ураження найважливіших технологічних вузлів нафтопереробних заводів та інших енергетичних об’єктів. Йдеться про обладнання, без якого підприємства не можуть повноцінно функціонувати, а його виробництво, доставка та встановлення займають тривалий час.

    За словами українських військових, операторів далекобійних безпілотників та експертів енергетичної галузі, саме така тактика дозволяє досягати більшого стратегічного ефекту. Вона не лише тимчасово припиняє роботу окремого об’єкта, а й суттєво ускладнює його повернення до повноцінної експлуатації.

    Виконувач обов’язків міністра оборони України Євген Хмара наголосив, що Україна продовжить посилювати технологічний та ударний тиск на Росію.

    “Україна продовжуватиме чинити ударний та технологічний тиск на Росію всіма можливими засобами. Ми повинні масштабувати те, що вже доводить свою ефективність”, – заявив він.

    Як зазначає Financial Times, підготовка до таких операцій відбувається за участі інженерів і профільних фахівців. Перед нанесенням ударів оператори безпілотників консультуються з експертами, які допомагають визначити найбільш уразливі вузли енергетичної інфраструктури. Особлива увага приділяється трубопроводам, системам з’єднання та іншим компонентам, пошкодження яких здатне надовго зупинити виробничий процес.

    Колишній міністр оборони України та голова Центру оборонних стратегій Андрій Загороднюк пояснив, що українська сторона аналізує російську енергетичну систему як єдиний взаємопов’язаний механізм.

    За його словами, розуміння того, як працює ця система, дозволяє визначати точки, удар по яких матиме значно більший вплив, ніж ураження окремих об’єктів.

    Окремою особливістю нової тактики стали повторні удари по тих самих об’єктах ще до завершення їхнього ремонту. Як повідомляє FT із посиланням на свої джерела, це дозволяє не допустити швидкого відновлення роботи підприємств і змушує Росію витрачати ще більше ресурсів на ремонтні роботи.

    Видання зазначає, що ефективність такого підходу підтверджують не лише співрозмовники журналістів, а й аналіз супутникових знімків, які свідчать про повторне ураження окремих критичних елементів енергетичної інфраструктури.

    Командувач Сил безпілотних систем Роберт Бровді (Мадяр) наголосив, що удари по енергетичних об’єктах є частиною ширшої стратегії зі скорочення ресурсів, які Росія використовує для фінансування війни та забезпечення свого військово-промислового комплексу.

    За його словами, головна мета полягає у тому, щоб обмежити джерела фінансування війни, а також послабити можливості російської оборонної промисловості виробляти озброєння для окупаційної армії.

    Крім цього, українські посадовці повідомили, що точнішому вибору цілей сприяють розвідувальні дані, отримані від міжнародних партнерів, зокрема США та Франції. Ця інформація допомагає визначати розташування російських систем протиповітряної оборони, а також маршрути, якими далекобійні безпілотники можуть проникати вглиб території Росії.

    На тлі зміни тактики українські військові продовжують завдавати ударів по паливній інфраструктурі РФ. Зокрема, у ніч на 29 липня українські сили уразили низку важливих об’єктів у Рязанській області та тимчасово окупованому Криму. Також раніше повідомлялося про успішні удари по нафтових об’єктах на відстані близько 1300 кілометрів від українського кордону, серед яких експортний термінал у Ростовській області, а також підприємства в Ярославській області та Удмуртії.

  • «Крим можна звільнити без штурму»: Мадяр розкрив нову стратегію України

    «Крим можна звільнити без штурму»: Мадяр розкрив нову стратегію України

    Командувач Сил безпілотних систем Збройних сил України Роберт Бровді, більш відомий за позивним «Мадяр», уперше детально пояснив, якою бачить сучасну стратегію деокупації Криму. На його думку, звільнення півострова не обов’язково має відбуватися шляхом масштабної наземної операції. Натомість Україна послідовно реалізує іншу концепцію — системне позбавлення російського угруповання можливості забезпечувати себе електроенергією, паливом, логістикою та військовими ресурсами.

    Про це Бровді розповів в інтерв’ю британському журналісту Каолану Робертсону. Саме ця розмова стала першою великою публічною презентацією підходу, який нині застосовують Сили безпілотних систем у кампанії з ізоляції окупованого Криму.

    За словами командувача, головна мета українських сил полягає не у фронтальному прориві оборони, а у створенні таких умов, за яких російські війська фізично не зможуть підтримувати своє угруповання на півострові.

    «Ми опікуємося енерговузлами, адже без розетки далеко не підеш і будь-яка військова приблуда потребує багато енергії. Ми опікуємося їхнім паливом, адже без палива практично нічого не відбувається», — пояснив Бровді.

    Не штурм, а ізоляція

    За словами командувача СБС, Україна поступово руйнує всі ключові елементи військової інфраструктури, необхідної для утримання Криму.

    Йдеться насамперед про:

    • енергетичні вузли;
    • електропідстанції;
    • склади паливно-мастильних матеріалів;
    • логістичні маршрути;
    • морські перевезення;
    • забезпечення російських військових частин.

    На думку Бровді, саме така стратегія здатна зробити перебування російського угруповання на півострові економічно та військово невигідним.

    «Ми створюємо умови неможливості їхнього там перебування — не втрачаючи жодного українського військовослужбовця», — наголосив він.

    Паливо стало однією з головних цілей

    Окрему увагу Сили безпілотних систем приділяють морській логістиці.

    Бровді повідомив, що лише за три доби українські дрони уразили 21 танкер, який перевозив паливо до окупованого Криму.

    «За три доби ми 21 танкер уже спалили на підходах з паливом до Криму. За 72 години ми спалимо ще 121, і 221 спалимо — скільки їх буде, стільки спалимо», — заявив командувач.

    Паралельно Роберт Бровді повідомив про продовження операції «МоЛоЧКа», під час якої Сили безпілотних систем уражають судна, що забезпечують окупаційне угруповання.

    22 липня командувач заявив, що лише протягом попередніх 48 годин українські безпілотники уразили ще 13 суден — один танкер, десять суховантажів та два буксири. Загалом із початку операції, за його даними, вогневого ураження зазнали вже 196 плавзасобів у Чорному та Азовському морях.

    Чому Україна б’є по енергетиці Криму

    Другим важливим напрямком операції є енергетична система окупованого півострова.

    За словами Бровді, сучасна армія практично повністю залежить від стабільного електропостачання.

    Без електроенергії не працюють:

    • системи зв’язку;
    • центри управління;
    • засоби радіоелектронної боротьби;
    • комплекси ППО;
    • ремонтні бази;
    • логістичні центри.

    Командувач зазначає, що саме тому українські дрони регулярно атакують електропідстанції, трансформаторні вузли та іншу критично важливу інфраструктуру.

    За його словами, блекаути у Криму вже стали звичним явищем.

    «Це я вам кажу в той день, коли блекаут на території Криму вже є звичайним явищем», — сказав він.

    Сам Бровді також повідомив, що лише 21–22 липня в межах операції «Кримський рубильник off» було уражено 13 енергетичних об’єктів, а загальна кількість атакованих енерговузлів від початку липня перевищила сотню.

    Чому не руйнують Кримський міст

    Однією з найнеочікуваніших тез інтерв’ю стало пояснення, чому українські військові наразі не завдають ударів по Кримському мосту.

    Бровді наголосив, що справа не у відсутності технічних можливостей.

    За його словами, Україна навмисно залишає окупантам шлях для відступу.

    Командувач зазначив, що після створення нестерпних умов перебування російські військові, колаборанти та ті громадяни РФ, які незаконно переселилися до Криму після окупації, повинні мати можливість залишити півострів.

    «Ми закриваємо входи в Крим, а не виходи», — образно пояснив свою логіку командувач.

    Війна ресурсів замість війни окопів

    На переконання Бровді, сучасна війна дедалі більше перетворюється на боротьбу технологій, логістики та математики.

    Якщо раніше вирішальне значення мала чисельність військ, то тепер визначальними стають безпілотні системи, точність ударів, швидкість обробки даних і здатність руйнувати критично важливі ланцюги забезпечення.

    Саме тому Сили безпілотних систем концентруються не лише на знищенні окремої техніки, а на системному виснаженні всієї російської військової машини.

    Окрім військового ефекту, постійні перебої зі світлом, паливом та зв’язком створюють додатковий психологічний тиск на окупаційну адміністрацію та населення, яке проживає на півострові.

    Водночас Бровді окремо звернувся до українців, які залишаються в окупованому Криму, попросивши вибачення за тимчасові незручності та наголосивши, що ці заходи спрямовані насамперед на ослаблення російських військових можливостей. Він підкреслив, що мешканці Харкова, Херсона, Сум, Запоріжжя та інших українських міст уже тривалий час живуть під постійними російськими ударами, тому звільнення Криму також потребує складних рішень.

    Нова модель деокупації

    Заяви Роберта Бровді фактично демонструють новий підхід українського командування до деокупації півострова. Якщо раніше звільнення Криму переважно асоціювали з масштабною наземною операцією, то нині акцент робиться на поступовому позбавленні російського угруповання можливості функціонувати. Систематичні удари по енергетичних вузлах, паливній інфраструктурі, морській логістиці та об’єктах забезпечення мають зробити утримання півострова дедалі дорожчим і складнішим для Росії.

    Водночас сам Бровді не називає конкретних термінів можливої деокупації. Він наголошує, що успіх залежить від послідовності кампанії, розвитку безпілотних технологій і здатності України підтримувати постійний тиск на ключові елементи російської військової інфраструктури. Саме тому, за його словами, війна за Крим дедалі більше перетворюється не на боротьбу за окремі кілометри території, а на тривалу операцію з ізоляції окупаційного угруповання та руйнування його можливостей утримувати півострів.

  • «Кримський рубильник — off»: дрони Мадяра розтрощили енергоміст із Росією та пускову С-400

    «Кримський рубильник — off»: дрони Мадяра розтрощили енергоміст із Росією та пускову С-400

    Підрозділи Сил безпілотних систем Збройних сил України протягом 12–13 липня провели серію масштабних ударів по військовій та енергетичній інфраструктурі Росії на тимчасово окупованих територіях. Серед головних цілей опинилися стратегічний пункт перетоку електроенергії енергомосту «Кубань — Крим», електричні підстанції та російські комплекси протиповітряної оборони, зокрема пускова установка зенітного ракетного комплексу С-400 «Тріумф».

    Про результати операцій повідомив командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт Бровді з позивним Мадяр. Він назвав кампанію проти російської енергетики та ППО «Кримський рубильник off» і «ППОпадом», наголосивши, що українські підрозділи послідовно працюють над ослабленням військового потенціалу окупантів на півострові.

    За словами Бровді, протягом двох діб ударні дрони уразили загалом 11 енергетичних об’єктів різної потужності на окупованих територіях. До цього переліку ввійшли дев’ять електропідстанцій, пункт перетоку електроенергії енергомосту «Кубань — Крим» та газоперекачувальна станція.

    Окремо командувач СБС повідомив про ураження п’яти елементів російської системи протиповітряної оборони. Йдеться про пускову установку С-400 «Тріумф», зенітний ракетно-гарматний комплекс «Панцир-С1», зенітний ракетний комплекс «Тор-М2» та дві радіолокаційні станції «Небо-У».

    Водночас у самому окупованому Криму зафіксовано ураження чотирьох елементів ППО: пускової установки С-400 у районі Керчі, комплексу «Панцир-С1» поблизу села Осовини, а також двох РЛС «Небо-У» у Керчі та районі Мелек-Чесме. Комплекс «Тор-М2», за даними Мадяра, був уражений біля Валер’янівки на тимчасово окупованій території Донеччини.

    Однією з найважливіших цілей став стратегічний пункт прийому та перетоку електроенергії, яка надходить до Криму з території Росії через енергоміст «Кубань — Крим». За інформацією командування СБС, цей об’єкт був атакований удруге протягом 48 годин.

    Енергоміст має критичне значення для забезпечення окупованого півострова електроенергією з Краснодарського краю Росії. Водночас українська сторона підкреслює, що удари спрямовані насамперед на інфраструктуру, яка забезпечує діяльність російських військових угруповань, систем зв’язку, логістичних вузлів, об’єктів ППО та інших елементів окупаційної армії.

    У СБС також показали відео ураження енергомосту та низки інших цілей. На оприлюднених кадрах, за твердженням українського командування, зафіксовані влучання у військові та енергетичні об’єкти противника. Незалежно перевірити повний масштаб пошкоджень усіх заявлених цілей в умовах бойових дій наразі неможливо.

    Серед кримських енергооб’єктів, які потрапили під удари 12–13 липня, названо підстанцію 220 кВ «Комиш-Бурун» у Керчі, підстанції 110 кВ «Ковильне» та «Зимине», а також підстанцію 330 кВ «Зоря». Суспільне Крим із посиланням на Мадяра повідомляло, що ці об’єкти були атаковані разом із пунктом перетоку енергомосту.

    До операцій залучили кілька підрозділів Сил безпілотних систем. За інформацією Бровді, бойову роботу виконували 414-та окрема бригада безпілотних систем «Птахи Мадяра», 413-й окремий полк безпілотних систем «Рейд», 20-та окрема бригада безпілотних систем «К-2», група «Фенікс» та 1-й окремий центр СБС.

    Удари не обмежувалися лише Кримом. Під атаки потрапили електричні підстанції на тимчасово окупованих територіях Луганської, Донецької та Запорізької областей. Таким чином, операція охопила значну частину тилової інфраструктури російських військ — від енергетики та газопостачання до протиповітряної оборони.

    Паралельно Генеральний штаб ЗСУ повідомив, що в ніч проти 13 липня Сили оборони завдали ударів по радіолокаційній станції «Небо-У» та пусковій установці С-400 у районі Керчі. У Генштабі зазначили, що ступінь пошкодження та остаточні результати ураження уточнюються.

    Російський комплекс С-400 «Тріумф» є одним із ключових компонентів далекобійної протиповітряної оборони РФ. Він призначений для виявлення й ураження літаків, крилатих ракет та інших повітряних цілей. Знищення або пошкодження пускових установок, радарів і допоміжних елементів С-400 може створювати прогалини в системі ППО та полегшувати подальші удари по військових об’єктах.

    РЛС «Небо-У» використовується для далекого виявлення повітряних цілей і передачі даних іншим комплексам протиповітряної оборони. Саме тому одночасне ураження радіолокаційних станцій і пускових установок може свідчити про комплексний підхід Сил оборони: спочатку позбавити противника можливості своєчасно виявляти дрони, а потім завдавати ударів по енергетиці, логістиці та інших тилових об’єктах.

    Під час цих самих операцій українські військові атакували й морську логістику Росії в Азовському морі. Генштаб повідомив про ураження семи танкерів, п’яти суховантажних суден, двох буксирів та одного порома. За даними українського командування, частина цих суден використовувалася для перевезення нафти, нафтопродуктів, військових вантажів, техніки та матеріально-технічних засобів.

    Крім того, оператори 413-го полку «Рейд» оприлюднили відео ударів по трьох поромах, які перебували в акваторії Керченського порту та біля поромної переправи. Така серія атак свідчить про спробу одночасно послабити одразу кілька складових російського забезпечення Криму — енергопостачання, морську логістику та протиповітряну оборону.

    Нинішня хвиля ударів є продовженням масштабної кампанії СБС проти енергетичної інфраструктури окупованого півострова. На початку липня Бровді повідомляв про ураження десятків енерговузлів на півдні України. Лише протягом 1–5 липня, за його даними, дрони СБС атакували 37 енергетичних об’єктів, а за останні 48 годин того періоду — ще 16 підстанцій і трансформаторних вузлів.

    Зокрема, 3 липня українські дрони уразили газову компресорну станцію «Ключі» та вісім кримських електропідстанцій, серед яких «Білогірськ», «Саки», «Старий Крим» і «Західно-Кримська». У попередні дні під ударами також перебували підстанції «Озерненська», «Родникове», «Донузлав», «Феодосійська» та інші об’єкти.

    Мадяр заявляє, що кінцевою метою таких операцій є системне ослаблення російської військової присутності на півострові — через ураження енергетики, логістики, засобів зв’язку, паливної інфраструктури та ППО.

    «Ми встоїмо. Москва ляже. Крим відгодуємо та відбудуємо», — підсумував командувач Сил безпілотних систем.

    Україна неодноразово наголошувала, що Крим є її тимчасово окупованою територією, а російські військові об’єкти на півострові є законними цілями для Сил оборони. Остаточні масштаби руйнувань після ударів 12–13 липня наразі уточнюються.

  • 35 суден за 96 годин: Мадяр розкрив деталі операції

    35 суден за 96 годин: Мадяр розкрив деталі операції

    Сили безпілотних систем Збройних сил України провели одну з наймасштабніших морських операцій від початку повномасштабної війни. За останні чотири доби українські безпілотники уразили 35 російських суден, які використовувалися для перевезення пального, нафтопродуктів і військової логістики в Азовському морі та поблизу тимчасово окупованого Криму. Про результати операції повідомив командувач Сил безпілотних систем Роберт Бровді з позивним «Мадяр».

    За словами Бровді, лише в ніч на 9 липня українські оператори безпілотників уразили 45 військових цілей у глибокому тилу російських військ на території окупованого Криму та південних районів тимчасово окупованих територій України. Одночасно під удар потрапили ще 14 суден так званого «тіньового флоту» Росії в Азовському морі. У результаті загальна кількість уражених плавзасобів за останні 96 годин зросла до 35.

    Командувач СБС зазначив, що операція координувалася новоствореним Центром глибинного ураження Сил безпілотних систем. Саме цей підрозділ забезпечував синхронізацію ударів по морських і наземних цілях, використовуючи різні типи ударних безпілотників.

    За інформацією «Мадяра», серед цілей у ніч на 9 липня були не лише танкери. Українські дрони також уразили Сакську теплоелектроцентраль, три склади пально-мастильних матеріалів, дві бази матеріально-технічного забезпечення, станцію радіоелектронної боротьби «Житель», вузли зв’язку, паливозаправники та інші військові об’єкти окупаційних військ.

    Найбільший резонанс викликали саме удари по російському «тіньовому флоту». За словами командувача, усі атаковані танкери вже перебували під міжнародними санкціями та використовувалися Росією для обходу західних обмежень на експорт нафти й нафтопродуктів.

    Операція тривала безперервно протягом чотирьох діб. За оприлюдненою хронологією, 6 липня українські безпілотники уразили два танкери — «Капітан Бармін» та «Санар-3». Наступної ночі під удар потрапили ще десять суден, серед яких танкери «Венера-3», «Санар-1», «Санар-17», «Климена», «Теті», «Алексей Саврасов», «Пенелопа», «Іван Черемисінов», а також суховантаж і пором SKS One у Керчі.

    У ніч на 8 липня українські оператори дронів продовжили серію атак. Було уражено ще дев’ять суден, серед яких танкери «Ефросинья В», «Мария», «Санар-4», а також повторно атаковано «Санар-17» і «Климена». Крім того, під удар потрапили суховантажі «Донстар», «Владимир Ярыгин», «Феофан Шохирев» та «Евгения З». Загалом за перші три доби СБС підтвердили ураження 21 судна — 19 танкерів, одного суховантажа та одного порома.

    Наймасштабніша атака відбулася вже 9 липня. За словами Бровді, лише за одну ніч українські дрони уразили ще 14 суден. Серед них танкери «Челси-6», «Аура», «Сонар-1», «Илья Репин», «Венера-3», «Пенелопа», підсанкційний танкер під прапором Панами «Галиаскар Камал», буксир «Альфео» з баржею «Афродита», судно «Меркурий» та ще кілька плавзасобів, ідентифікація яких триває.

    У Силах безпілотних систем наголошують, що удари по морській логістиці є частиною ширшої кампанії зі зриву постачання пального до тимчасово окупованого Криму та російських військ на півдні України. За словами Бровді, більшість атакованих танкерів перевозили дизельне пальне та бензин із району Таганрога до кримських портів. Частина суден входила до так званого «тіньового флоту», який Росія використовує для обходу міжнародних санкцій.

    Операція відбувається паралельно з масштабними ударами по російській паливній інфраструктурі. Раніше 9 липня Президент Володимир Зеленський підтвердив ураження українськими силами нафтобаз у Тверській області та Ставропольському краї, резервного паливного сховища, нафтоперекачувальної станції в Уфі та нафтоналивного термінала в Ростовській області. За словами глави держави, це частина стратегії «далекобійних санкцій», спрямованої на зниження військово-економічного потенціалу Росії.

    Військові експерти зазначають, що систематичні удари по танкерах і паливній інфраструктурі мають одразу кілька цілей. По-перше, вони ускладнюють забезпечення російських військ пальним на окупованих територіях. По-друге, створюють додаткові проблеми для експорту російської нафти та роботи «тіньового флоту», який Кремль активно використовує після запровадження західних санкцій. По-третє, змушують Росію перекидати додаткові сили для захисту логістичних маршрутів, послаблюючи інші напрямки.

    Станом на 9 липня російська сторона офіційно не підтвердила заявлену кількість уражених суден. Водночас у мережі оприлюднюються відеозаписи ударів безпілотників, а незалежні OSINT-аналітики продовжують ідентифікувати окремі плавзасоби та оцінювати масштаби пошкоджень.

  • «Кримський рубильник» спрацював: Мадяр заявив про ураження 10 енергооб’єктів за одну ніч

    «Кримський рубильник» спрацював: Мадяр заявив про ураження 10 енергооб’єктів за одну ніч

    Командувач Сил безпілотних систем Збройних сил України Роберт Бровді, відомий за позивним «Мадяр», повідомив про масштабну нічну операцію українських безпілотників у тилу російських військ. За його словами, протягом ночі 3 липня українські дрони результативно уразили 48 цілей, серед яких — десять енергетичних об’єктів у тимчасово окупованому Криму та російський зенітний ракетний комплекс «Тор-М2».

    Підсумки операції Бровді оприлюднив у власних соціальних мережах, назвавши її «Кримським рубильником». За його словами, головною метою стали об’єкти енергетичної інфраструктури, які забезпечують роботу військових та логістичних потужностей російських окупаційних сил на півострові.

    «Птахи СБС подають напругу окупанту. Кримський рубильник: протягом ночі вимкнено +10», — повідомив командувач Сил безпілотних систем. За його словами, загалом у глибині оборони противника за ніч було уражено 48 різних військових цілей.

    Серед найважливіших результатів операції Бровді назвав знищення або ураження зенітного ракетного комплексу «Тор-М2» у районі Запорізької області. Цей комплекс належить до сучасних засобів протиповітряної оборони Росії та використовується для прикриття військових об’єктів від ударів авіації й безпілотників. Його виведення з ладу потенційно відкриває додаткові можливості для подальших ударів українських сил по тилових районах противника.

    Основний удар, однак, припав саме на енергетичну інфраструктуру окупованого Криму. За інформацією командувача СБС, українські безпілотники атакували електропідстанцію Тарханкутської вітроелектростанції в Окунівці, підстанцію «Тарханкут» у Чорноморському, підстанції «Білогірськ», «Випасне», «Саки», «Таврія», «Миколаївка», «Старий Крим», «Західно-Кримська», а також газову компресорну станцію «Ключі».

    Як пояснюють військові експерти, удари по енергетичних вузлах мають одразу кілька цілей. По-перше, вони ускладнюють роботу військових аеродромів, систем зв’язку та командних пунктів. По-друге, створюють додаткове навантаження на російську систему енергозабезпечення окупованого півострова. По-третє, змушують Росію перекидати ресурси на аварійно-відновлювальні роботи та посилення протиповітряної оборони.

    Офіційного підтвердження масштабів пошкоджень з боку російської влади наразі немає. Водночас у ніч на 3 липня місцеві Telegram-канали та кримські моніторингові ресурси повідомляли про серію вибухів у різних районах окупованого Криму та пожежі на енергетичних об’єктах. Зокрема, повідомлялося про займання кількох електропідстанцій після атак безпілотників.

    Нинішня операція продовжує кампанію українських Сил безпілотних систем із системного ураження військової та енергетичної інфраструктури окупованого півострова. Лише наприкінці червня командування СБС повідомляло про ураження 38 об’єктів у Криму, серед яких були Таврійська теплоелектростанція, електропідстанції, газові компресорні станції, нафтобаза та російські радіолокаційні комплекси.

    Сам Роберт Бровді раніше заявляв, що стратегічною метою українських ударів є ізоляція Криму від російської логістики. В інтерв’ю Reuters він зазначав, що українські безпілотні операції вже суттєво скоротили рух транспорту головною трасою «Новоросія», яка забезпечує постачання російського угруповання на півдні України та в окупованому Криму.

    Напередодні Бровді також повідомляв про різке зростання ефективності Сил безпілотних систем. За його словами, від початку 2026 року кількість успішних уражень в оперативній та стратегічній глибині території, контрольованої Росією, збільшилася на 1150%. Такого результату вдалося досягти завдяки розширенню виробництва дронів, координації між різними підрозділами та розвитку далекобійних безпілотних систем.

    До нинішньої операції, за даними командування, були залучені одразу кілька підрозділів Сил безпілотних систем, зокрема 414-та окрема бригада «Птахи Мадяра», 413-й окремий полк «Рейд», група «Фенікс», 412-та окрема бригада Nemesis та 1-й окремий центр СБС. Саме така взаємодія дозволяє одночасно атакувати десятки цілей на значній відстані від лінії фронту.

    Українська сторона розглядає удари по енергетичних вузлах окупованого Криму як частину кампанії зі зниження військового потенціалу російських сил на півострові. Порушення роботи енергетичної інфраструктури може впливати на функціонування військових аеродромів, систем ППО, логістичних центрів і об’єктів забезпечення, які Росія використовує для ведення бойових дій проти України.

  • «Крим став островом»: ЗСУ завдали удару, після якого росіяни втратили головний коридор постачання

    «Крим став островом»: ЗСУ завдали удару, після якого росіяни втратили головний коридор постачання

    Українські Сили оборони завдали одного з найболючіших ударів по російській військовій логістиці від початку 2026 року. Серія атак по ключових мостах на Чонгарському та Армянському напрямках суттєво ускладнила постачання окупаційних військ через Крим та поставила під загрозу забезпечення російського угруповання на Запорізькому напрямку.

    Про це йдеться у великому матеріалі BBC, присвяченому роботі новоствореного Центру мультидоменних операцій «Фаланга», який координував операцію з ізоляції тимчасово окупованого Криму.

    За словами українських військових, удари по транспортних артеріях уже призвели до серйозних проблем із постачанням пального для російських військ. У командуванні центру переконані: якщо системна кампанія триватиме, окупований півострів фактично втратить сухопутне сполучення з Росією.

    Як з’явилася «Фаланга»

    Центр мультидоменних операцій «Фаланга» був створений навесні 2026 року за рішенням Міністерства оборони України. До його складу увійшли два добре відомі бойові підрозділи — Перший окремий штурмовий полк імені Дмитра Коцюбайла та 475-й окремий штурмовий полк Code 9.2.

    Обидва формування виникли ще у 2022 році на базі добровольчих підрозділів та за час повномасштабної війни напрацювали власну модель ведення бойових дій, яка поєднує роботу штурмових груп, дронів, кіберрозвідки та аналітичних центрів.

    Саме цей підхід став основою концепції «Фаланги».

    Командир 475-го ОШП майор Олександр Настенко з позивним «Флінт» пояснює, що сучасний український аналог давньогрецької фаланги — це не щільний стрій піхоти, а поєднання людей і технологій.

    Головною зброєю підрозділу стали далекобійні ударні безпілотники середнього радіуса дії, які військові називають «довгим списом». Саме завдяки їм українські сили можуть завдавати ударів на відстані від 100 до 300 кілометрів буквально через кілька годин після отримання розвідувальної інформації.

    Чому головною ціллю став Крим

    Останні місяці російська армія активно використовувала Крим як один із ключових логістичних вузлів для забезпечення угруповання військ «Восток», яке діє на Запорізькому напрямку.

    Після того як українські військові встановили вогневий контроль над окремими маршрутами постачання через окупований Маріуполь, російське командування почало переорієнтовувати значну частину транспортних потоків через Крим.

    Саме це стало приводом для проведення масштабної операції із руйнування транспортних коридорів.

    У ніч із 6 на 7 червня українські безпілотники FP-2 завдали ударів по Чонгарських мостах. Через два дні атака була повторена.

    11 червня під удар потрапили мости в районі Армянська, а також обхідні маршрути через канал.

    Дрон FP-2 центру “Фаланга” атакує вантажівку на мосту в Армянську / фото 1 ОШПy

    Крім того, 8 червня був атакований міст, який сполучає Генічеськ з Арабатською стрілкою.

    Для ударів використовувалися українські дрони FP-2 та «Бегемот», які останнім часом дедалі частіше застосовуються для ураження стратегічних об’єктів у тилу противника.

    Росіяни втратили колону з пальним

    За словами командира «Фаланги» Олександра Настенка, рішення про удар по Чонгарському мосту було ухвалене після отримання розвідувальної інформації про підготовку великої російської колони.

    Кіберрозвідка центру зафіксувала підготовку масштабного перекидання пального через Крим для забезпечення російських підрозділів на Запоріжжі.

    Після першого удару росіяни спробували змінити маршрут та переорієнтувати рух через Армянськ. Однак українська розвідка оперативно відстежила ці зміни.

    Черга з російських вантажівок перед мостом в Армянську / фото 1 ОШП

    У результаті серії атак під удар потрапила колона приблизно з 50 транспортних засобів, серед яких були бензовози та інша техніка забезпечення.

    Частина машин була знищена безпосередньо під час руху.

    «Крим тепер можна вважати островом»

    Найгучнішою стала заява командира «Флінта» щодо наслідків операції.

    За його словами, всі три ключові транспортні артерії отримали критичні пошкодження, а окупаційна влада вже офіційно визнає необхідність проведення ремонтних робіт.

    «Транспортного коридору в Крим з материка більше немає. Завдавши ударів по мостах, ми десакралізували цей об’єкт. Те, що всі мости будуть добиті, у мене сумнівів немає. Це буде систематична робота. Відтепер можна вважати Крим островом», — заявив український офіцер.

    За його словами, російські війська вже змушені розглядати використання понтонних переправ.

    Втім, такі конструкції значно поступаються мостам за пропускною здатністю та вразливі до нових ударів.

    Російські війська відчувають дефіцит пального

    Найсерйознішими можуть виявитися не прямі втрати техніки, а наслідки для забезпечення фронту.

    Згідно з перехопленнями української розвідки, в окремих російських бригадах уже спостерігаються проблеми з паливом.

    За словами командирів «Фаланги», обсяги пального, які нині отримують російські підрозділи угруповання «Восток», значно менші від необхідних.

    Це може вплинути на мобільність бронетехніки, роботу артилерії та проведення наступальних операцій на Запорізькому напрямку.

    Окремі джерела також повідомляють, що командування російського угруповання «Днєпр» вже почало використовувати цивільний транспорт для перевезення пального, намагаючись приховати військову логістику та компенсувати дефіцит спеціалізованої техніки.

    Що це означає для фронту

    Військові експерти зазначають, що ізоляція Криму є одним із ключових елементів української стратегії на південному напрямку.

    Кримський півострів залишається головним логістичним хабом Росії для забезпечення окупаційних військ на Херсонщині та Запоріжжі.

    Систематичні удари по мостах, складах, залізничних вузлах та переправах можуть суттєво знизити боєздатність російських підрозділів без проведення масштабних наземних операцій.

    Саме тому операція «Фаланги» вже розглядається як одна з найбільш успішних мультидоменних кампаній української армії у 2026 році.

    У Міністерстві оборони України не приховують, що досвід центру планують масштабувати на інші напрямки фронту, де поєднання дронів, кіберрозвідки та штурмових підрозділів вже демонструє високу ефективність.

    Якщо темпи ударів збережуться, окупаційні сили можуть зіткнутися з масштабною логістичною кризою вже найближчими місяцями.

  • Масштабна пожежа в окупованому Криму: дрони влучили в завод, що працював на російський ВПК

    Масштабна пожежа в окупованому Криму: дрони влучили в завод, що працював на російський ВПК

    Російська військова машина отримала черговий болючий удар по своїй тиловій інфраструктурі в окупованому Криму. У ніч проти 13 червня оператори Сил безпілотних систем Збройних сил України атакували завод «Кримський титан» в Армянську — одне з найбільших хімічних підприємств не лише півострова, а й усієї Східної Європи. Після удару на території об’єкта спалахнула масштабна пожежа, а виробничі процеси були призупинені. Про це повідомив командувач Сил безпілотних систем Роберт Бровді (Мадяр), оприлюднивши кадри об’єктивного контролю ураження.

    За словами Бровді, удар завдали оператори 1-го окремого центру Сил безпілотних систем. Об’єктом атаки став завод, який після окупації Криму працює під контролем російських структур і забезпечує російський військово-промисловий комплекс критично важливою продукцією. Командувач СБС наголосив, що підприємство виробляє діоксид титану та інші хімічні компоненти, які використовуються у виробництві порохів, ракетного палива, вибухових речовин і спеціальних покриттів для військової техніки.

    «Об’єктивним контролем підтверджено нанесення уражень. Пожежа вирує. Виробництво призупинено», — повідомив Мадяр після завершення операції.

    Завод «Кримський титан» вважається найбільшим виробником діоксиду титану у Східній Європі. До окупації підприємство було одним із ключових промислових активів Криму. Після захоплення півострова Росія інтегрувала його у власну промислову систему. Відтоді продукція підприємства активно використовується як у цивільному секторі, так і для потреб оборонної промисловості РФ. Саме тому завод давно перебував у фокусі уваги українських військових аналітиків як важлива ланка забезпечення російського ВПК.

    За повідомленнями місцевих ресурсів, після серії вибухів над промисловою зоною Армянська здійнявся густий дим. Очевидці повідомляли про кілька влучань на території підприємства та екстрену евакуацію працівників. Офіційна окупаційна влада Криму традиційно намагалася мінімізувати інформацію про наслідки атаки, однак відео та фото з місця події швидко поширилися мережею.

    Удар по «Кримському титану» став черговим етапом масштабної кампанії Сил безпілотних систем із послаблення російської військової логістики, паливної інфраструктури та оборонної промисловості. Останніми місяцями українські дрони регулярно атакують нафтобази, хімічні підприємства, заводи з виробництва військової продукції та логістичні вузли на тимчасово окупованих територіях і в глибокому тилу Росії.

    Особливого значення ця атака набуває на тлі заяв командування СБС щодо послідовної ізоляції окупованого Криму. Раніше Роберт Бровді повідомляв, що системні удари українських безпілотників уже змусили російське командування обмежити використання важливої логістичної траси Р-280, яка сполучає Росію з Кримом через окуповані території півдня України. За його словами, українські удари суттєво скоротили військовий трафік цією артерією та створили серйозні проблеми для постачання російських військ.

    Паралельно із заводом в Армянську під час нічної операції оператори 1-го окремого центру СБС також знищили дві російські бойові машини піхоти БМП-2. За наявною інформацією, вони були оснащені тепловізійними комплексами та використовувалися для протидії українським безпілотникам у районі Перекопського перешийка. Це ще раз демонструє комплексний характер українських операцій, які спрямовані не лише на знищення промислових об’єктів, а й на послаблення системи оборони окупантів.

    Військові експерти зазначають, що удари по таких підприємствах мають довгостроковий ефект. Навіть тимчасове припинення роботи великих хімічних заводів здатне порушити виробничі ланцюги, вплинути на постачання компонентів для боєприпасів та створити додаткове навантаження на російську економіку. Особливо це важливо зараз, коли Росія намагається нарощувати виробництво ракет і боєприпасів для продовження війни проти України.

    Самі Сили безпілотних систем останнім часом демонструють стрімке нарощування можливостей. За відкритими даними, лише у травні 2026 року підрозділи СБС уразили понад 44 тисячі ворожих цілей, а кількість успішних операцій продовжує зростати. Командування робить ставку на удари по критично важливих елементах російської військової машини — від систем ППО та складів боєприпасів до заводів і транспортних вузлів.

    Удар по «Кримському титану» може стати одним із найпомітніших епізодів цієї кампанії. Якщо інформація про призупинення виробництва підтвердиться у довгостроковій перспективі, російський військово-промисловий комплекс зіткнеться з черговими труднощами у забезпеченні виробництва боєприпасів і компонентів для озброєння.

    Поки що масштаби пошкоджень уточнюються. Водночас уже зараз зрозуміло, що українські безпілотники продовжують переносити війну далеко за межі лінії фронту, завдаючи ударів по об’єктах, які Москва ще донедавна вважала відносно безпечними.

  • “Ми ізолюємо Крим”: “Мадяр” розкрив можливі строки нової операції України

    Командувач Сил безпілотних систем України Роберт “Мадяр” Бровді заявив, що Україна в найближчій перспективі може суттєво ускладнити російську логістику на півдні та вийти на етап фактичної ізоляції тимчасово окупованого Криму від материкової частини Росії.

    Про це він розповів в інтерв’ю Reuters, коментуючи результати та перспективи української кампанії ударів безпілотниками по військовій інфраструктурі РФ на окупованих територіях.

    За словами Бровді, нинішня фаза війни дедалі більше визначається здатністю України впливати на тилові маршрути постачання противника. Саме логістика, на його думку, стала одним із ключових елементів, який визначає темп і ефективність дій російської армії на південному напрямку.

    Він наголосив, що системні удари українських безпілотників уже призвели до серйозних збоїв у постачанні російських військ пальним, боєприпасами та технікою. Це, у свою чергу, вплинуло на стабільність забезпечення підрозділів РФ як на фронті, так і в глибині окупованих територій.

    Окрему увагу командувач приділив трасі Р-280, яку російська сторона використовує як один із головних сухопутних маршрутів сполучення з Кримом. За його словами, ця дорога, що з’єднує Ростов-на-Дону з окупованими районами півдня України та Кримом, стала об’єктом системного тиску з боку українських сил.

    Бровді повідомив, що інтенсивність руху військових перевезень на цьому напрямку за останній період знизилася приблизно на 71%. Він пов’язує це зі зростанням загроз для російських логістичних колон та постійною активністю українських дронів у зоні маршруту.

    За його оцінкою, Р-280 відіграє критичну роль у забезпеченні російського угруповання на півдні, оскільки дозволяє обходити Керченський міст і підтримувати сухопутне сполучення з Кримом. Саме тому вплив на цей маршрут, за словами Бровді, має стратегічне значення.

    Командувач також заявив, що у разі збереження нинішньої динаміки ударів Україна зможе суттєво обмежити функціонування цього логістичного коридору вже у найближчій перспективі. Він підкреслив, що йдеться не лише про окремі удари, а про довготривалу кампанію, спрямовану на системне виснаження російської логістики.

    “Ми ізолюємо Крим у найближчому майбутньому”, — заявив Бровді, описуючи стратегічну мету українських сил безпілотних систем.

    Він додав, що українська тактика полягає у створенні умов, за яких перебування російських військових і функціонування військової інфраструктури в Криму та на окупованих територіях стане максимально ускладненим і ризикованим. За його словами, це стосується як безпосередньо військових об’єктів, так і транспортних шляхів, якими здійснюється постачання.

    Окремо Бровді порівняв ефективність українських дронових атак на відкритих ділянках логістичних маршрутів із “полюванням у полі без укриття”, підкреслюючи вразливість російських транспортних колон у цих умовах.

    Військові аналітики, на яких посилається Reuters, відзначають, що українська кампанія ударів по окупованих територіях уже призвела до помітного ускладнення російської логістики. Це вплинуло на здатність РФ проводити наступальні дії у попередньому темпі та змусило переглядати маршрути постачання.

    Експерти також звертають увагу, що одночасний тиск на логістику та засоби протиповітряної оборони РФ створює для України додаткові можливості для ударів по об’єктах у глибокому тилу, включно з паливною інфраструктурою та виробничими потужностями.

    За оцінками аналітиків, ключовим результатом такої стратегії є поступове “розтягування” російської оборони та зростання вартості утримання окупованих територій.

    На цьому тлі Бровді наголошує, що головною метою українських дій є не лише тактичні успіхи, а стратегічна зміна умов ведення війни для противника — коли утримання Криму та південного коридору стає для РФ дедалі складнішим як з військової, так і з логістичної точки зору.

    Нагадаємо, раніше повідомлялося про низку ударів українських сил по ключових транспортних вузлах, які забезпечують сполучення Криму з окупованими територіями півдня України, зокрема після втрати російською стороною частини критично важливих переправ.

  • 900 кілометрів до цілі: український безпілотник вразив один із найцінніших кораблів Росії, брухт на $400 мільйонів

    900 кілометрів до цілі: український безпілотник вразив один із найцінніших кораблів Росії, брухт на $400 мільйонів

    Українські безпілотні системи завдали одного з найрезонансніших ударів по російському військово-морському флоту за весь час повномасштабної війни. Унаслідок атаки далекобійного українського безпілотника FP-1 серйозних пошкоджень зазнав корвет «Бойкий» проєкту 20380 Балтійського флоту Росії. За оцінками військових аналітиків, масштаби руйнувань можуть означати фактичну втрату боєздатності корабля, вартість якого оцінюється у 350–400 мільйонів доларів.

    Удар було завдано 3 червня по Кронштадтському морському заводу поблизу Санкт-Петербурга, де корабель перебував у сухому доці. Саме цей факт значно посилив наслідки атаки, оскільки судно знаходилося в умовах ремонту та не могло повноцінно використовувати власні системи захисту.

    Про успішне ураження корабля раніше повідомив командувач Сил безпілотних систем України Роберт Бровді з позивним «Мадяр». Згодом у мережі з’явилися відео та фотографії наслідків удару, які дозволили експертам провести детальний аналіз пошкоджень.

    На оприлюднених кадрах видно масштабні руйнування надбудови корабля. Особливу увагу аналітики звернули на обвалення баштово-щоглової конструкції всередину корпусу корвета. Саме на цій конструкції розташовувалися ключові системи управління та виявлення цілей. Серед них — радіолокаційна станція «Фурке-2», комплекс цілевказання «Монумент-А», навігаційні радари МР-231-2 та комплекс радіоелектронної боротьби ТК-25.

    Фактично корабель втратив значну частину своїх «очей» та засобів електронного захисту. Для сучасного бойового корабля це означає критичне зниження бойових можливостей навіть у випадку збереження основного озброєння.

    За даними аналітиків Defence Express, пошкодження торкнулися також пускових установок протикорабельного комплексу «Уран», який використовує ракети Х-35. Частина обладнання в районі ракетного озброєння отримала серйозні ушкодження через пожежу та обвал конструкцій.

    Особливе занепокоєння викликає стан внутрішніх приміщень судна. Вогонь охопив райони за ходовою рубкою, де розташовані командні пункти, системи управління зброєю та важливе електронне обладнання. Крім того, сліди масштабної пожежі зафіксовані у житлових відсіках екіпажу.

    Фахівці також звернули увагу на деформації корпусу корабля. На їхню думку, це може свідчити про внутрішній вибух після влучання безпілотника або детонацію окремих елементів обладнання. Такі пошкодження значно ускладнюють ремонт навіть за наявності необхідного фінансування.

    Додаткові руйнування зафіксовані в районі комплексу «Пакет-НК», який використовується для захисту корабля від торпедних атак. Ця система розташована поблизу машинного відділення. Саме тому експерти не виключають, що вогонь міг пошкодити головну енергетичну установку корвета, включаючи дизельні двигуни та системи забезпечення руху.

    За свідченнями очевидців, для боротьби з пожежею довелося задіяти щонайменше чотири або п’ять пожежних гідрантів. Однак до моменту початку повноцінного гасіння вогонь уже поширився значною частиною внутрішніх приміщень корабля.

    Військові аналітики наголошують, що навіть якщо корвет не буде офіційно списаний, його відновлення може тривати роками та потребуватиме величезних фінансових витрат. Високі температури суттєво послаблюють металеві конструкції, а тривале затоплення водою під час гасіння пожежі прискорює корозійні процеси та руйнування електронних систем.

    Особливого символізму цій операції додає співвідношення вартості засобу ураження та самої цілі. За наявними оцінками, український безпілотник FP-1 коштує близько 55 тисяч доларів. Водночас вартість корвета проєкту 20380 оцінюється у 350–400 мільйонів доларів.

    Таким чином, дешевий український дрон завдав удару по об’єкту, який дорожчий більш ніж у сім тисяч разів.

    Не менш вражаючим є й сам маршрут атаки. Безпілотник подолав понад 900 кілометрів територією Росії та дістався одного з головних центрів базування Балтійського флоту. Кронштадт розташований поблизу Санкт-Петербурга і традиційно вважається одним із найбільш захищених військово-морських об’єктів Росії.

    Корвет «Бойкий» належить до проєкту 20380 — одного з найсучасніших типів багатоцільових кораблів, які перебувають на озброєнні російського флоту. Судно призначене для боротьби з надводними кораблями, підводними човнами, повітряними цілями та виконання завдань охорони морських комунікацій.

    Після початку повномасштабної війни Росія активно використовувала кораблі цього класу для демонстрації сили та патрулювання в різних морських акваторіях. Саме тому успішне ураження такого корабля має не лише військове, а й серйозне символічне значення.

    Атака на «Бойкий» стала частиною масштабної кампанії українських безпілотних сил проти стратегічних об’єктів на території Росії. Лише за останні дні українські дрони також атакували нафтовий термінал у Санкт-Петербурзі, підприємства оборонного комплексу в Тамбовській області та Ільський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.

    Експерти зазначають, що такі операції демонструють кардинальну зміну характеру сучасної війни. Відносно дешеві безпілотники дедалі частіше стають інструментом знищення надзвичайно дорогих і технологічно складних військових об’єктів.

    Якщо оцінки аналітиків підтвердяться, удар по «Бойкому» може увійти до числа найбільш результативних українських операцій проти російського флоту за весь період повномасштабної війни. Один дрон вартістю кількадесят тисяч доларів фактично нейтралізував бойову одиницю, на створення якої Росія витратила сотні мільйонів доларів і багато років роботи.

  • Україна може вдарити по Білорусі: у Міноборони назвали червону лінію для Лукашенка

    Україна може вдарити по Білорусі: у Міноборони назвали червону лінію для Лукашенка

    Україна може завдати ударів по території Білорусі, якщо звідти з’явиться пряма загроза для української безпеки — зокрема запускатимуться російські ударні дрони або будуватимуться бази для «Шахедів». Про це заявив фахівець із систем зв’язку та радник міністра оборони України Сергій «Флеш» Бескрестнов, коментуючи ризики з північного напрямку.

    За його словами, українська розвідка відстежує активність на території Білорусі, однак наразі ознак готовності до негайного нападу «завтра» немає. Водночас Бескрестнов наголосив, що будь-яке використання білоруської території для агресії проти України дасть Києву право на адекватну відповідь.

    «Якщо ми побачимо, що з території Білорусі запускають або будують бази для “Шахедів”, ми будемо атакувати ці бази. Тобто відповідь буде іншим типом БпЛА. Усе залежить від того, яка саме загроза йтиме з Білорусі», — пояснив він в інтерв’ю 24 Каналу.

    Бескрестнов зазначив, що з боку Білорусі вже раніше фіксували активність, пов’язану з російськими дронами. За його словами, там працювали пункти керування «Шахедами», хоча нині такої активності не фіксують. Водночас, за його словами, існує непідтверджена інформація про можливе будівництво баз для запуску таких БпЛА.

    Радник міністра оборони підкреслив, що українська армія готується до різних сценаріїв. Якщо йтиметься про спробу прориву білоруської піхоти через кордон, застосовуватимуться одні засоби, зокрема FPV-дрони. Якщо ж загроза буде пов’язана із запуском ударних безпілотників, відповідь може бути іншою — із використанням далекобійних БпЛА по відповідних об’єктах.

    За словами Бескрестнова, повторення сценарію лютого 2022 року, коли російські колони заходили з території Білорусі в напрямку Києва, зараз фізично значно складніше. Український кордон на півночі укріплений, а Сили оборони мають бойову готовність до можливих провокацій. Водночас він не виключає комбінованих сценаріїв, метою яких може бути не повномасштабне вторгнення, а відтягування українських сил на нову ділянку фронту.

    Тема можливої відповіді України по Білорусі загострилася після заяви командувача Сил безпілотних систем ЗСУ Роберта «Мадяра» Бровді. Він повідомив, що українські військові вже визначили понад 500 потенційних цілей на території Білорусі на випадок, якщо режим Олександра Лукашенка вирішить відкрито вступити у війну на боці Росії.

    На цю заяву відреагував сам Лукашенко. Він заявив, що Білорусь нібито має «одну дуже серйозну ціль» неподалік від своєї території. При цьому він не уточнив, про який саме об’єкт ідеться, але його слова прозвучали як чергова погроза Україні на тлі посилення напруги довкола білоруського напрямку.

    Українські експерти вважають, що Москва може й надалі використовувати Білорусь як інструмент тиску. Йдеться не лише про потенційний сухопутний наступ, а й про запуск дронів, розміщення пунктів управління, логістичних вузлів, радіоелектронних засобів або інфраструктури для підтримки російських атак. Саме такі об’єкти, у разі їх використання проти України, можуть стати законними військовими цілями.

    Особливо небезпечним сценарієм є створення на території Білорусі баз для «Шахедів». Це дало б Росії змогу атакувати Україну з півночі, створюючи додаткове навантаження на українську ППО та загрозу для Києва, Волині, Рівненщини, Житомирщини, Чернігівщини, Львівщини й навіть країн НАТО поблизу білоруського кордону.

    Водночас офіційний Київ неодноразово наголошував: Україна не зацікавлена у відкритті нового фронту з Білоруссю, але залишає за собою право на самооборону. Якщо з білоруської території запускатимуть ракети чи дрони, або якщо там розміщуватимуть інфраструктуру для атак, такі об’єкти можуть розглядатися як частина воєнної машини агресора.

    Заява Сергія Бескрестнова є не оголошенням наміру атакувати Білорусь, а попередженням: нейтральність Мінська закінчується там, де його територія починає працювати на російську війну. Для Лукашенка це фактично сигнал, що повторення ролі плацдарму для агресії 2022 року матиме вже інші наслідки.