Govoritinfo.com

Позначка: кримінальна справа

  • Нова підозра Коломойському: слідство заявляє про схему на понад 100 млн грн із коштами ПриватБанку

    Нова підозра Коломойському: слідство заявляє про схему на понад 100 млн грн із коштами ПриватБанку

    Українському бізнесмену Ігорю Коломойському повідомили про нову підозру у справі, пов’язаній із заволодінням коштами одного з найбільших банків країни — ПриватБанку. За даними слідства, йдеться про суму понад 100 мільйонів гривень, яку, за версією правоохоронців, було виведено через фінансові схеми ще у 2014 році.

    Про нові епізоди кримінального провадження повідомили Служба безпеки України та Офіс Генерального прокурора. У відомствах заявили, що задокументували додаткові факти діяльності колишнього бенефіціарного власника фінансової установи. Хоча ім’я підозрюваного офіційно не називається, за даними медіа, йдеться саме про Ігоря Коломойського.

    Слідство вважає, що у 2014 році було реалізовано схему незаконного заволодіння коштами банку через механізм кредитування підконтрольних компаній. За версією правоохоронців, підприємства отримували значні кредити без належного забезпечення і без реальної господарської діяльності. Надалі ці кошти проходили через розгалужену мережу юридичних і фізичних осіб, що дозволяло створювати видимість законних фінансових операцій.

    У Службі безпеки України зазначають, що кінцевою метою таких дій було виведення коштів на рахунки осіб, які могли бути організаторами схеми. Зокрема, за матеріалами справи, частина фінансових ресурсів була перерахована на особисті рахунки під виглядом виконання договірних зобов’язань. Один із таких епізодів стосується переказу значної суми коштів у грудні 2014 року з підконтрольного підприємства.

    Правоохоронці також повідомляють, що джерелом коштів були кредитні ресурси банку, які використовувалися у схемі так званого перекредитування. Такий механізм дозволяв не лише виводити гроші, а й маскувати їхній рух через фінансову систему. До реалізації схеми, за попередніми даними, могли бути залучені службові особи банку, керівники підприємств та інші учасники, які забезпечували транзит активів і оформлення документів.

    Слідчі кваліфікують дії за частиною четвертою статті 190 Кримінального кодексу України — шахрайське заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, вчинене у складі організованої групи. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком до 12 років.

    У правоохоронних органах наголошують, що досудове розслідування триває, а всі обставини справи мають бути встановлені в межах законної процедури. Водночас відповідно до Конституції України особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в суді.

    Це не перша підозра, висунута Ігорю Коломойському. Із вересня 2023 року він перебуває під вартою в межах іншого кримінального провадження, пов’язаного з підозрами у шахрайстві та легалізації коштів. Крім того, у травні 2024 року йому також було оголошено підозру у справі про можливу причетність до організації замовного вбивства.

    Справи, пов’язані з ПриватБанком, залишаються одними з найрезонансніших в історії українського фінансового сектору. Після націоналізації банку держава неодноразово заявляла про необхідність розслідування схем, які могли призвести до значних збитків. Нові епізоди, про які повідомляють правоохоронці, свідчать про те, що слідство продовжує виявляти додаткові факти та розширювати обсяг обвинувачень.

    Експерти зазначають, що подібні справи мають не лише юридичне, а й економічне значення, адже йдеться про довіру до банківської системи та ефективність боротьби з фінансовими злочинами. Водночас остаточні висновки щодо вини чи невинуватості підозрюваного може зробити лише суд.

    Нова підозра у справі про можливе заволодіння коштами ПриватБанку стала черговим етапом у тривалому розслідуванні діяльності колишнього власника фінансової установи. Слідство триває, а подальший розвиток подій залежатиме від зібраних доказів і рішень судових органів.

  • Хабар у $110 тисяч: на Полтавщині викрили двох працівників СБУ — затримали під час передачі грошей

    Хабар у $110 тисяч: на Полтавщині викрили двох працівників СБУ — затримали під час передачі грошей

    Правоохоронці викрили двох співробітників Служби безпеки України, яких підозрюють у вимаганні великого хабаря від підприємця. Йдеться про начальника слідчого відділу одного з управлінь СБУ в Полтавській області та його підлеглого. Про це НАБУ повідомило на своєму каналі в Telegram.

    За даними слідства, посадовці діяли через посередника — адвоката. Вони вимагали у бізнесмена 110 тисяч доларів в обмін на сприяння у кримінальному провадженні. Зокрема, мова йшла про укладення угоди про визнання винуватості та припинення переслідування компанії підприємця.

    Схема передбачала поетапну передачу коштів. Правоохоронці задокументували отримання частини хабаря, після чого організували затримання. Фігурантів викрили «на гарячому» під час отримання другого траншу — 55 тисяч доларів.

    Операцію провели детективи Національне антикорупційне бюро України спільно з прокурорами Спеціалізована антикорупційна прокуратура. Наразі тривають першочергові слідчі дії, встановлюються всі обставини злочину та можливі інші причетні особи.

    За попередніми даними, посадовці використовували своє службове становище для тиску на підприємця, створюючи штучні умови, за яких бізнес опинявся під загрозою кримінального переслідування. Саме це, за версією слідства, і стало підставою для вимагання неправомірної вигоди.

    Юристи зазначають, що подібні справи можуть кваліфікуватися одразу за кількома статтями — зокрема як вимагання хабаря в особливо великому розмірі та зловживання службовим становищем. У разі доведення вини підозрюваним загрожує тривале позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Викриття відбулося на тлі посилення антикорупційної роботи в Україні, особливо в умовах війни. Влада неодноразово заявляла про нульову толерантність до корупції, зокрема в силових структурах.

    Експерти наголошують, що подібні інциденти мають серйозний репутаційний ефект, адже йдеться про представників органів, які повинні забезпечувати безпеку держави. Водночас публічні викриття демонструють роботу антикорупційної системи та її здатність реагувати навіть на високопосадових фігурантів.

    Слідчі дії у справі тривають. Очікується, що найближчим часом буде визначено запобіжні заходи для підозрюваних, а також оголошено офіційні підозри.

    У підсумку справа може стати ще одним показовим кейсом у боротьбі з корупцією в правоохоронних органах, яка залишається одним із ключових викликів для України.

  • У справі теракту в Києві з’явилися аудіо та відео докази

    У справі теракту в Києві з’явилися аудіо та відео докази

    У справі про теракт у Києві слідство отримало нові матеріали, які, за словами правоохоронців, суттєво допомагають відновити повну картину подій. Підозрюваний у нападі фіксував свої дії на аудіо- та відеозаписи, а частина цих файлів уже стала ключовими доказами у кримінальному провадженні. Про це повідомив голова Національна поліція України Іван Вигівський.

    За його словами, підозрюваний розпочав безперервний диктофонний запис ще під час конфлікту із сусідом і продовжував його майже до моменту безпосереднього нападу. Слідство встановило, що аудіофайл охоплює весь проміжок часу — від побутового конфлікту до пересування нападника будівлею та подальших дій зі зброєю. Правоохоронці наголошують, що саме цей запис дозволив синхронізувати різні джерела інформації, зокрема відео з камер спостереження та покази свідків, і відтворити детальну хронологію подій практично по хвилинах.

    Вигівський зазначив, що завдяки аудіо слідчі змогли встановити, де саме перебував підозрюваний у різні моменти інциденту. Зокрема, за даними поліції, коли патрульні вже прибули на місце виклику, чоловік у цей час перебував у квартирі. Згодом він узяв карабін і спустився вниз, після чого події розгорталися вже безпосередньо в під’їзді та поблизу супермаркету. Запис, за словами голови Нацполіції, тривав майже до моменту, коли нападник увійшов до магазину або перебував безпосередньо перед входом.

    Правоохоронці також припускають, що ведення запису могло бути усвідомленим кроком — ймовірно, підозрюваний фіксував свої дії для подальшого виправдання або пояснення власної поведінки. Наразі слідство окремо аналізує цей аспект як можливий елемент підготовки або психологічної мотивації злочину.

    Окрему увагу слідчі приділяють відеоматеріалам, виявленим у телефоні нападника. За словами Вигівського, у пам’яті пристрою були знайдені численні відеозаписи, на яких чоловік сам фіксував свої дії — зокрема пересування під’їздом, момент підготовки та використання зброї. На цих відео він неодноразово називав себе “генералом російської армії”.

    Ця деталь, як зазначають у поліції, стала однією з ключових у контексті оцінки психоемоційного стану підозрюваного. Наразі призначені відповідні експертизи, які мають встановити, чи могли ці висловлювання свідчити про психічні розлади, змінену свідомість або інші фактори, що вплинули на поведінку чоловіка. Слідство підкреслює, що остаточні висновки можуть дати лише комплексні судово-психіатричні дослідження.

    Усі зібрані матеріали — аудіо, відео та інші цифрові докази — передані до Служба безпеки України. Там триває їхній детальний аналіз у межах кримінального провадження. Експерти вивчають не лише зміст записів, а й технічні параметри файлів, фонові звуки, можливі сторонні голоси та інші елементи, які можуть допомогти встановити повну картину подій.

    У межах розслідування також триває робота зі свідками та правоохоронцями, які першими прибули на місце трагедії. Патрульна поліцейська, яка брала участь у подіях, під час судового засідання розповіла, що екіпаж спочатку отримав виклик про хуліганство зі зброєю від матері дитини, але дорогою дізнався про постріли та загиблих. Після прибуття вони виявили пораненого 12-річного хлопчика та загиблих людей, а згодом змушені були відійти в укриття через нові постріли.

    Другий поліцейський, який також фігурує у справі, повідомив у суді, що події того дня стали для нього психологічно важким випробуванням. Він зазначив, що постійно повертається до них у спогадах, а його захист наголошує на емоційному виснаженні та складному стані правоохоронця після інциденту.

    Слідство продовжується. Правоохоронці працюють над остаточним встановленням мотивів підозрюваного, аналізують усі цифрові докази, а також перевіряють можливі обставини, які могли вплинути на розвиток подій. У поліції наголошують, що зібрані матеріали вже дозволили значно деталізувати перебіг трагедії, однак остаточні висновки ще попереду.

  • “Голосіївський теракт”: суд ухвалив рішення щодо патрульного

    “Голосіївський теракт”: суд ухвалив рішення щодо патрульного

    Печерський районний суд Києва обрав запобіжний захід патрульному поліцейському Михайлу Дробницькому, якого підозрюють у службовій недбалості, що, за версією слідства, могла спричинити тяжкі наслідки у справі, яка в медіа фігурує як «Голосіївський теракт». Про це стало відомо під час судового засідання, трансляція якого велася у відкритому режимі.

    Суд постановив узяти підозрюваного під варту строком на 60 діб із визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави. Її розмір встановлено на рівні 266 тисяч гривень. У разі внесення застави Дробницький може бути звільнений із-під варти, однак із покладенням процесуальних обов’язків, зокрема щодо явки до слідчого та суду.

    Під час розгляду клопотання прокурор наполягав, що існують ризики впливу на свідків, перешкоджання слідству та можливого ухилення від слідчих дій. Також сторона обвинувачення зазначала, що справа має суспільний резонанс і потребує жорсткого процесуального контролю.

    Натомість захист виступив категорично проти такого запобіжного заходу. Адвокат поліцейського заявив, що підозра є передчасною та не ґрунтується на достатніх доказах. За словами захисника, його підзахисний діяв у межах службових інструкцій, оперативно прибув на виклик, не залишав місце події та одним із перших організував виклик екстрених служб, зокрема швидкої медичної допомоги.

    Адвокат також наголосив, що застосування тримання під вартою є надмірним заходом і просив суд обрати більш м’який запобіжний захід — цілодобовий домашній арешт або особисте зобов’язання. Захист підкреслив, що Дробницький співпрацює зі слідством і не має наміру переховуватися чи впливати на хід розслідування.

    Під час судового засідання сам Михайло Дробницький звернувся до суду з короткою заявою. Він висловив жаль щодо ситуації та наголосив, що постійно повертається думками до подій, які стали предметом кримінального провадження. «Мені дуже шкода, що так сталося. Кожен день прокручую це в своїй голові», — сказав він.

    Після заслуховування сторін суд дійшов висновку, що на даному етапі слідства більш м’які запобіжні заходи не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного. Ухвалене рішення передбачає тримання під вартою з можливістю внесення застави як альтернативи.

    Справу розглядає Печерський районний суд міста Києва. Досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, а слідчі встановлюють усі обставини інциденту, який став підставою для повідомлення про підозру.

    За даними з відкритих матеріалів засідання, справа стосується подій, які отримали значний суспільний резонанс у Києві, однак офіційні деталі самого інциденту наразі не розголошуються у повному обсязі.

    Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку відповідно до чинного законодавства України.

  • Суд взяв під варту ексзаступника голови ОП Ростислава Шурму

    Суд взяв під варту ексзаступника голови ОП Ростислава Шурму

    Вищий антикорупційний суд України (ВАКС) ухвалив рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою колишньому заступнику керівника Офісу президента України Ростиславу Шурмі та його брату Олегу Шурмі. Йдеться про справу щодо ймовірних зловживань у сфері виплат за «зеленим тарифом».

    Про це повідомили у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (САП) 21 квітня.

    За даними САП, після затримання підозрюваних і їх доставки до органу досудового розслідування слідчий суддя має вирішити питання застосування запобіжного заходу в межах ухвали суду. Водночас один із фігурантів, Ростислав Шурма, наразі перебуває за кордоном — у Німеччині. Він заявляв про готовність співпрацювати зі слідством, однак не на території України.

    Шурма та його брат є підозрюваними за статтями про привласнення або розтрату майна в особливо великих розмірах (ч. 5 ст. 191 ККУ) та легалізацію доходів, одержаних злочинним шляхом (ч. 3 ст. 209 ККУ).

    За версією слідства, вони можуть бути причетні до схеми розкрадання коштів у сфері «зеленого тарифу» на тимчасово окупованих територіях Запорізької області. Розслідування у цій справі проводить Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та САП. За оцінками правоохоронців, сума збитків становить близько 141,3 млн грн.

    Слідство також вважає, що частина коштів могла бути легалізована через мережу пов’язаних компаній у сфері енергетики.

    Ростислав Шурма є колишнім заступником керівника Офісу президента, ексдепутатом Донецької облради та колишнім керівником промислових підприємств. У 2021–2024 роках він обіймав посаду в ОП, відповідаючи за економічний блок, а згодом був звільнений.

    Наразі досудове розслідування триває. Правоохоронці встановлюють повне коло причетних осіб, механізми руху коштів і роль кожного з фігурантів у можливій схемі.

  • Втекли замість допомоги: двом патрульним оголосили підозру після смертельної стрілянини в Києві

    Втекли замість допомоги: двом патрульним оголосили підозру після смертельної стрілянини в Києві

    У справі про резонансний теракт у Києві, який стався 18 квітня, з’явилися нові деталі. Правоохоронці повідомили про підозру двом співробітникам патрульної поліції через їхні дії під час нападу, що, за версією слідства, призвели до тяжких наслідків і могли вплинути на кількість жертв.

    Про це стало відомо після наради за участю прокурорів та аналізу відеоматеріалів із місця події, повідомив генпрокурор Руслан Кравченко.

    Слідчі встановили, що екіпаж патрульних прибув на виклик про стрілянину, однак не вжив необхідних заходів для зупинення озброєного нападника.

    За офіційною інформацією, правоохоронці побачили на місці події кількох поранених — серед них була дитина, а також чоловік і жінка, які потребували термінової медичної допомоги. Поруч перебували й інші цивільні, зокрема ще одна дитина. Очевидці та матеріали відеоспостереження свідчать про хаотичну ситуацію, в якій люди намагалися врятуватися від нападника.

    Особливо вражаючим став епізод із пораненим хлопчиком, який, за словами слідчих, просив поліцейських допомогти не йому, а його батькові. Цей момент називають проявом надзвичайної мужності дитини на тлі трагедії.

    Водночас дії патрульних викликали серйозні запитання у слідства. За даними правоохоронців, екіпаж, маючи при собі табельну зброю та законні підстави для її застосування, не спробував зупинити нападника. Натомість поліцейські залишили місце події, фактично не втрутившись у розвиток ситуації.

    Слідчі вважають, що саме ця бездіяльність дозволила озброєному чоловікові продовжити рух вулицями міста та здійснювати подальші напади на цивільних. У результаті протягом приблизно півтори години — з 16:35 до 18:00 — було вбито шістьох людей. Згодом у лікарні від отриманих поранень помер ще один чоловік, що збільшило кількість жертв до семи.

    За підсумками розслідування двом співробітникам патрульної поліції повідомлено про підозру за частиною 3 статті 367 Кримінального кодексу України — службова недбалість, що спричинила тяжкі наслідки. Ця стаття передбачає кримінальну відповідальність за неналежне виконання службових обов’язків, яке призвело до значних втрат або загибелі людей.

    У правоохоронних органах наголошують, що наразі зібрано достатньо доказів, які підтверджують обґрунтованість підозри. Водночас слідство триває, і не виключено, що у справі можуть з’явитися нові фігуранти або додаткові обвинувачення.

    Теракт у Києві викликав широкий суспільний резонанс. У соціальних мережах і медіа активно обговорюють як дії нападника, так і поведінку правоохоронців. Громадськість вимагає об’єктивного розслідування та притягнення винних до відповідальності.

    Експерти у сфері безпеки зазначають, що такі випадки підривають довіру до правоохоронної системи. Вони наголошують на необхідності ретельного аналізу дій поліцейських у кризових ситуаціях, а також удосконалення підготовки патрульних до реагування на подібні інциденти.

    Водночас фахівці підкреслюють, що ситуації з активною стріляниною є одними з найскладніших для реагування. Вони потребують швидких рішень, чіткої координації та готовності застосовувати силу для нейтралізації загрози.

    У цьому контексті розслідування має встановити не лише юридичну відповідальність конкретних осіб, а й системні проблеми, які могли вплинути на розвиток подій. Йдеться про рівень підготовки, інструкції щодо застосування зброї та алгоритми дій у надзвичайних ситуаціях.

    Окрему увагу приділяють допомозі постраждалим і родинам загиблих. Місцева влада та державні структури обіцяють забезпечити необхідну підтримку, включно з медичною та психологічною допомогою.

    Таким чином, справа про теракт у Києві набуває нового розвитку. Повідомлення про підозру патрульним стало важливим етапом у встановленні обставин трагедії, однак остаточні висновки будуть зроблені після завершення всіх слідчих дій. Суспільство очікує на прозоре розслідування та справедливе покарання винних.

  • В Одесі в авто знайшли мертвим депутата Іваницького: що відомо про обставини та версії слідства

    В Одесі в авто знайшли мертвим депутата Іваницького: що відомо про обставини та версії слідства

    Вранці 20 квітня 2026 року в Одеса сталася резонансна подія — у Приморському районі міста в салоні автомобіля виявили тіло депутата міської ради Олександра Іваницького. За попередніми даними правоохоронців, йдеться про смерть із вогнепальним пораненням, а основною версією наразі розглядається самогубство. Водночас слідство підкреслює, що остаточні висновки робити передчасно, і всі обставини трагедії ще встановлюються.

    Інформацію про інцидент підтвердили в поліції Одеської області. Правоохоронці повідомили, що тіло чоловіка було знайдено в автомобілі, припаркованому на одній із вулиць міста. За попередньою оцінкою, смерть могла настати внаслідок пострілу з вогнепальної зброї.

    На місці події працювала слідчо-оперативна група, яка проводить комплекс необхідних дій: огляд території, фіксацію доказів, вилучення речових матеріалів, а також опитування можливих свідків. Правоохоронці також вирішують питання щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та визначення правової кваліфікації події.

    Ім’я загиблого спочатку офіційно не розголошувалося, однак згодом стало відомо, що йдеться про 51-річного депутата Одеської міської ради Олександра Іваницького, який представляв політичну силу «Довіряй ділам» і вважався близьким до команди мера міста.

    За даними відкритих джерел, Іваницький мав значний досвід у політичній та управлінській діяльності. Він працював у сфері інфраструктури та будівництва, мав дві вищі освіти — інженерну та юридичну, а також науковий ступінь кандидата технічних наук.

    Свою політичну кар’єру він розпочав ще у 2010 році. Протягом кількох скликань був депутатом міськради, а також очолював постійну комісію з питань житлово-комунального господарства. Крім того, Іваницький працював у бізнес-секторі, зокрема обіймав керівні посади у структурах, пов’язаних із портовою та інфраструктурною діяльністю.

    Політичні оглядачі зазначають, що він входив до кола впливових представників місцевої влади Одеси та був частиною команди міського голови. Його діяльність була пов’язана з питаннями міської інфраструктури, ЖКГ та розвитку міста.

    Що стосується обставин смерті, правоохоронці наразі не виключають жодної з версій. Хоча попередньо розглядається самогубство, слідство зобов’язане перевірити всі можливі варіанти — від нещасного випадку до можливого втручання третіх осіб. Саме тому остаточні висновки будуть зроблені лише після завершення судово-медичної експертизи та інших слідчих процедур.

    Подібні випадки, як зазначають експерти, потребують особливо ретельного розслідування, оскільки публічний статус особи та резонансність події можуть викликати широкий суспільний інтерес і різні версії подій.

    Інцидент уже викликав значний резонанс у місцевих політичних колах та медіа. У суспільстві активно обговорюють можливі причини трагедії, однак офіційні органи закликають утримуватися від передчасних висновків і спекуляцій до завершення розслідування.

    Наразі ключовими залишаються результати експертиз, які мають встановити точну причину смерті, а також хронологію подій перед трагедією. Слідство також може перевіряти особисті, професійні та інші фактори, які могли вплинути на ситуацію.

    Таким чином, смерть депутата Одеської міської ради Олександра Іваницького залишається предметом розслідування. Попередня версія самогубства наразі не підтверджена остаточно, а правоохоронці продовжують встановлювати всі деталі події. Очікується, що нові офіційні дані з’являться після завершення першочергових слідчих дій та експертиз.

  • Заступника командира 58-ї бригади затримали за хабар

    Заступника командира 58-ї бригади затримали за хабар

    Правоохоронці викрили на корупції заступника командира 58 окрема мотопіхотна бригада імені гетьмана Івана Виговського. Полковника підозрюють в одержанні неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення щодо переведення військовослужбовця до іншої частини. Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у розмірі 998 400 гривень.

    Про це повідомила спеціалізована прокуратура у сфері оборони Східного регіону.

    За даними слідства, посадовець вимагав від військовослужбовця 4 тисячі доларів США за сприяння у переведенні до іншого підрозділу. Йдеться про вплив на ухвалення відповідного кадрового рішення.

    Як встановили правоохоронці, частину коштів — 2 тисячі доларів — підозрюваний отримав раніше. Під час передачі другої частини суми його затримали «на гарячому».

    За інформацією Українська правда, йдеться про полковника Максима Бобровського. Офіційно його ім’я правоохоронні органи не розкривають, однак підтверджують сам факт затримання та оголошення підозри.

    Дії підозрюваного кваліфіковані за частиною 3 статті 369-2 Кримінального кодексу України — одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням.

    Ця стаття передбачає покарання у вигляді позбавлення волі з конфіскацією майна у разі доведення вини.

    Суд, врахувавши обставини справи, обрав запобіжний захід у вигляді арешту з можливістю внесення застави. Сума застави — майже 1 мільйон гривень — відповідає тяжкості інкримінованого злочину.

    У самій 58-й окремій мотопіхотній бригаді заявили, що підтримують розслідування і готові сприяти правоохоронним органам у встановленні всіх обставин.

    Водночас у підрозділі наголосили на необхідності дотримання принципу презумпції невинуватості.

    «Будь-які остаточні висновки щодо винуватості особи можливі виключно після завершення всебічного слідства та набрання законної сили рішенням суду», — йдеться у заяві бригади.

    Також там підкреслили, що підрозділ продовжує виконувати бойові завдання на Харківському напрямку та утримує визначені рубежі оборони.

    Цей випадок — не поодинокий у сфері протидії корупції у війську. Останнім часом правоохоронці активізували роботу з викриття схем, пов’язаних із незаконними рішеннями щодо проходження служби.

    Зокрема, на Донеччині до суду скеровано обвинувальні акти щодо трьох військовослужбовців, які, за даними слідства, організували схему незаконного звільнення зі служби через підроблені медичні документи.

    Крім того, Державне бюро розслідувань повідомляло про викриття посадовця одного з територіальних центрів комплектування на Вінниччині. За версією слідства, він брав хабарі за зняття військовозобов’язаних з розшуку за ухилення від мобілізації.

    Антикорупційна боротьба у секторі безпеки та оборони залишається одним із пріоритетів для української влади та міжнародних партнерів. В умовах війни особлива увага приділяється прозорості кадрових рішень, справедливості у питаннях служби та недопущенню зловживань службовим становищем.

    Розслідування у справі заступника командира 58 ОМБр триває. Правоохоронці встановлюють усі обставини та можливих інших причетних до правопорушення.

  • Переплата за хрести для Алеї пам’яті: на Київщині викрили схему на 2,8 млн грн

    Переплата за хрести для Алеї пам’яті: на Київщині викрили схему на 2,8 млн грн

    У Київській області правоохоронці викрили ймовірну схему розтрати бюджетних коштів під час облаштування Алеї пам’яті в Ірпені. Йдеться про закупівлю надгробних хрестів для вшанування загиблих військових, у межах якої, за даними слідства, було завдано збитків на понад 2,8 мільйона гривень. Про це повідомляють Київська обласна прокуратура та Офіс Генерального прокурора.

    За інформацією слідства, про підозру повідомлено трьом особам. Серед них — представник приватного товариства, уповноважена особа з публічних закупівель, а також колишня заступниця міського голови Ірпеня. Їх підозрюють у причетності до організації закупівлі з порушенням законодавства та розтрати бюджетних коштів в особливо великих розмірах.

    Слідчі встановили, що службові особи Ірпінська міська рада діяли у змові з представниками бізнесу. За їхньою версією, умови тендеру були сформовані таким чином, щоб унеможливити конкуренцію та забезпечити перемогу заздалегідь визначеного учасника. У результаті торги фактично відбулися за участі лише однієї компанії, яка і стала переможцем.

    Йдеться про закупівлю 75 надгробних пам’ятників для Алеї пам’яті. Як з’ясувало слідство, ці вироби імпортувалися з Китаю за ціною близько 12 тисяч гривень за одиницю. Водночас Ірпінська громада придбала їх майже по 80 тисяч гривень за кожен. Загальна сума контракту склала близько 6 мільйонів гривень.

    Таким чином, за попередніми підрахунками, переплата перевищила 2,8 мільйона гривень. Ці кошти, за версією правоохоронців, могли бути незаконно виведені внаслідок реалізації корупційної схеми.

    Кримінальне провадження відкрито за частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України — розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах. Ця стаття передбачає сувору кримінальну відповідальність, включно з позбавленням волі на тривалий строк.

    У прокуратурі зазначають, що наразі тривають слідчі дії, спрямовані на встановлення всіх обставин справи, а також інших осіб, які можуть бути причетні до реалізації цієї схеми. Не виключається, що коло підозрюваних може розширитися.

    Окрему увагу правоохоронці приділяють процедурі проведення закупівлі, зокрема аналізу тендерної документації та умов, які могли бути штучно створені для обмеження конкуренції. Також перевіряється рух коштів та можливі зв’язки між фігурантами справи.

    Викриття цієї схеми викликало резонанс, адже йдеться про використання бюджетних коштів, призначених для вшанування пам’яті загиблих захисників України. У контексті війни та суспільної чутливості до таких тем подібні правопорушення набувають особливого значення.

    Правоохоронні органи наголошують, що розслідування триває, а всі підозрювані вважаються невинуватими, доки їхню вину не буде доведено в суді.

  • ДТП на “зебрі”: ексдепутатка Київради отримала умовний термін

    ДТП на “зебрі”: ексдепутатка Київради отримала умовний термін

    Колишня депутатка Київради від партії «Європейська солідарність» Ярина Ар’єва отримала вирок у справі про дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок якої тяжко постраждала пішохідка. Оболонський районний суд Києва визнав її винною у порушенні правил дорожнього руху та призначив покарання у вигляді позбавлення волі з випробувальним терміном.

    За рішенням суду, Ар’єву визнано винною у вчиненні ДТП, внаслідок якої пішохід отримала тяжкі тілесні ушкодження. Суд перекваліфікував обвинувачення: замість статті, що передбачає відповідальність за керування транспортом у стані наркотичного сп’яніння, застосовано норму про порушення правил дорожнього руху без такої обтяжувальної ознаки.

    У підсумку суд призначив покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки. Водночас, відповідно до ст. 75 Кримінального кодексу України, обвинувачену звільнено від відбування покарання з випробувальним терміном на 3 роки.

    Київська міська прокуратура наголосила, що не погоджується з таким рішенням і готує апеляційне оскарження. Прокурори вважають, що суд безпідставно перекваліфікував обвинувачення та не врахував усі докази сторони обвинувачення.

    За версією прокуратури, під час розслідування було встановлено, що водійка могла перебувати у стані наркотичного сп’яніння. Ця позиція базується на висновках лікаря-нарколога та результатах токсикологічної експертизи, які виявили в організмі метаболіти канабісу.

    Дорожньо-транспортна пригода сталася 27 листопада 2022 року в Оболонському районі Києва. За матеріалами слідства, автомобіль Volkswagen Polo під керуванням Ар’євої наблизився до нерегульованого пішохідного переходу, де водійка не змогла вчасно зреагувати на зміну дорожньої обстановки та здійснила наїзд на жінку-пішохода.

    Постраждала отримала численні тяжкі травми, зокрема переломи ключиці та щелепи, травматичну втрату зубів, переломи кінцівок та черепно-мозкову травму. Після інциденту вона проходила тривале лікування, зокрема за межами України.

    Під час розгляду справи Ар’єва визнавала факт ДТП, однак заперечувала вживання наркотичних речовин. Вона називала відповідні звинувачення необґрунтованими та заявляла про «спробу дискредитації».

    У червні 2023 року вона склала депутатський мандат. Також повідомлялося, що між сторонами було досягнуто домовленостей щодо компенсації потерпілій, яка продовжує відновлення після травм.

    Після рішення суду справа перейде до апеляційної інстанції. Прокуратура наполягає на більш суворій кваліфікації дій обвинуваченої та реальному строку покарання.

    Таким чином, фінальне рішення у справі ще не є остаточним і може бути переглянуте апеляційним судом у разі задоволення скарги сторони обвинувачення.