Govoritinfo.com

Позначка: кримінальна справа

  • Затримання Павелко в Братиславі, захист колишнього президента УАФ намагається зірвати екстрадицію

    Затримання Павелко в Братиславі, захист колишнього президента УАФ намагається зірвати екстрадицію

    24 липня 2026 року Генеральний прокурор України Руслан Кравченко повідомив, що в Братиславі затримано колишнього високопосадовця Федерації футболу України, нині УАФ. Ім’я офіційно не назвали, але джерела в правоохоронних органах і профільні видання одразу вказали на Андрія Павелко. Кравченко направив словацьким компетентним органам лист про намір звернутися із запитом про видачу та застосування тимчасового арешту.

    За інформацією, що циркулює у футбольних колах, Павелку можуть надавати підтримку впливові представники футбольного співтовариства. Ці відомості публічно не підтверджені, а імена можливих учасників не називаються. Проте сам факт появи таких розмов свідчить про те, що справа вже давно вийшла за рамки звичайного кримінального провадження і зачіпає інтереси людей, для яких її результат може мати серйозні наслідки.

    Повноцінний пакет документів на екстрадицію, за відомостями з української прокуратури, ще не підготовлений і не відправлений. Адвокати Павелко вже готують позицію, в якій фігурує можливе політичне переслідування. Джерело в прокуратурі оцінює шанси успішної видачі на 50 відсотків. Якщо українська сторона не переконає словацький суд, Павелко може вийти на свободу вже найближчими днями — формально під зобов’язання не залишати Словаччину.

    Основа обвинувачення, фінансова схема за участю Newport Management

    Основне провадження, яке зараз лежить в основі запиту, стосується виведення майже 295 млн грн (за експертизою — 9,32 млн євро) коштів ФФУ/УАФ у 2015–2016 роках.
    За версією слідства, не пізніше травня 2015 року Павелко розробив план. Кошти, які УЄФА перераховувала федерації в рамках розподілу доходів від трансляцій і маркетингу (Євро–2016, кваліфікація ЧС–2018), йшли через офшорну компанію Newport Management LTD. Частина грошей потім переводилася на рахунки іноземних фірм під виглядом оплати неіснуючих поставок. Місця поставки вказувалися в Гамбурзі, Кракові, Варшаві. Товарів федерація не отримувала.
    Комісійна судово-економічна експертиза зафіксувала збитки в розмірі 9,32 млн євро за період з 17 квітня 2015 по 1 грудня 2016 року. У схемі, за даними слідства, брали участь: Володимир Генінсон (виконавчий директор), Катерина Краснокутська, Євгенія Сагайдак (фінансовий директор) і Юрій Запісоцький.

    Це не єдина претензія. Аудит УАФ за період 2015–2023 років (Crowe і Baker Tilly) оцінював загальні економічні втрати асоціації за керівництва Павелко приблизно в 1,7 млрд грн. З них значна частина — через розрахунки з Newport (оцінки розходяться від 500 до майже 1 млрд грн у різних звітах). Були й інші епізоди: завод штучного покриття, депозити, «ФФУ Продакшн», система винагород.

    Сила доказів за Newport-схемою: експертиза і банківські рухи — сильні елементи.
    Слабкі сторони: давність подій (2015–2016), можливі суперечки про те, хто реально контролював Newport (є версії про зв’язок із братами Суркісами ще з 1999 року), відсутність прямих поставок товарів, які можна було б перевірити фізично. Захист, ймовірно, стверджуватиме, що це була усталена агентська схема, а не особиста злочинна організація Павелко.

    Політичне переслідування в основі захисту

    За інформацією джерел, адвокати Андрія Павелко вже підготували стратегію захисту, центральне місце в якій посідає аргумент про можливе політичне переслідування. У європейській практиці подібні заяви майже ніколи не призводять до миттєвої відмови в екстрадиції, проте вони здатні кардинально змінити хід процесу. Як тільки захист заявляє, що кримінальне переслідування може мати політичне підґрунтя або існує ризик порушення фундаментальних прав людини, суд зобов’язаний перевірити ці доводи. Це автоматично перетворює процедуру з технічного розгляду запиту на повноцінне судове розслідування з вивченням додаткових матеріалів, практики міжнародних судів і позиції обох сторін.

    У захисту вже є щонайменше один аргумент, який неможливо проігнорувати. У грудні 2024 року Європейський суд з прав людини визнав, що в справі Павелко Україна порушила його право на невідкладну судову перевірку законності тримання під вартою. Це рішення не стосується питання винності, однак для адвокатів воно стає доказом того, що європейський суд уже зафіксував процесуальні порушення з боку української держави. Саме на подібних рішеннях нерідко будується вся подальша стратегія захисту в екстрадиційних процесах.

    У подібних справах захист не зобов’язаний доводити, що людина невинна. Її завдання значно вужче — переконати суд у тому, що передача людини іншій країні на даному етапі може призвести до порушення її прав або вимагає додаткової перевірки. Навіть якщо згодом ці доводи будуть відхилені, сама необхідність їх вивчення здатна суттєво затягнути процедуру. Саме тому фахівці з міжнародного права називають подібні аргументи не способом виграти справу одразу, а способом виграти найцінніше в екстрадиції — час.

    Якщо до цього додасться неповний або недостатньо переконливий пакет документів з боку України, позиція захисту може стати значно сильнішою. Саме в цей момент екстрадиційні процеси нерідко переходять у затяжну юридичну боротьбу, яка триває місяцями, а іноді й роками.

    Бенефіціари можливого зриву екстрадиції Павелко

    Навколо екстрадиції Павелко неминуче виникає питання про те, хто об’єктивно зацікавлений у тому, щоб український суд так і не отримав можливість розглянути справу за його особистої участі. Прямих доказів втручання будь-яких впливових осіб на сьогоднішній день немає. Проте саме кримінальне провадження стосується фінансових операцій, у яких, за версією слідства, брала участь не одна людина, а одразу кілька колишніх керівників футбольної федерації та пов’язаних із нею структур.

    Якщо екстрадиція відбудеться, слідство отримає можливість продовжити процес уже за участю одного з ключових фігурантів. Це потенційно може зачепити інтереси інших учасників подій, колишніх партнерів, а також людей, чиї дії чи рішення можуть стати предметом додаткової перевірки. Саме тому розмови про підтримку з боку впливових представників футбольного співтовариства з’явилися практично одразу після затримання. Поки ці повідомлення залишаються на рівні непідтверджених відомостей, однак сам масштаб справи робить очевидним, що її наслідки можуть вийти далеко за рамки долі однієї людини.

    Фактор часу в європейському судочинстві

    Словацька сторона отримала лише повідомлення про намір. Для тимчасового арешту і повноцінного розгляду потрібен повний пакет: засвідчені копії рішень судів, детальний опис схеми, докази руху грошей, правова кваліфікація, переклади. За складним офшорним ділом 2015–2016 років підготовка такого пакета рідко займає менше кількох тижнів навіть за максимальної концентрації ресурсів.

    Поки Україна готує документи, адвокати вже працюють. Їхня лінія, судячи з усього, будується на рішенні Європейського суду з прав людини, яке визнало порушення права Павелко на невідкладну перевірку законності тримання під вартою. До цього додається аргумент про політичний характер переслідування: зміна керівництва УАФ відбулася саме в період його перебування в СІЗО, основні епізоди належать до періоду майже десятирічної давності, а розслідування активізувалося після втрати ним впливу.
    У практиці європейських країн саме така комбінація — затримка з повним запитом плюс сильна лінія захисту про політичні мотиви та попередні порушення — найчастіше призводить до звільнення під обмеження. Людину не залишають під арештом нескінченно, поки сторона, що запитує, «наздоганяє» папери.

    Хто і яким чином може цьому сприяти, поки залишається в зоні аналізу інтересів, а не підтверджених фактів. Але сама конструкція ситуації показує, чому шанси на зрив екстрадиції реальні.

  • У Польщі затримали жінку, яка побила українських підлітків: їй загрожує до 7,5 року в’язниці

    У Польщі затримали жінку, яка побила українських підлітків: їй загрожує до 7,5 року в’язниці

    У польському місті Легниця правоохоронці затримали 26-річну жінку, яку підозрюють у нападі на двох 13-річних українок. Після збору доказів їй офіційно оголосили підозру, а суд застосував запобіжні заходи на час розслідування.

    Як повідомляє RMF24 із посиланням на місцеву поліцію, слідчі вилучили записи камер відеоспостереження, опитали свідків та зібрали інші докази, після чого жінку доставили до прокуратури Легниці.

    За версією слідства, підозрюваній інкримінують умисне заподіяння тілесних ушкоджень, які спричинили розлад здоров’я потерпілих тривалістю до семи днів, а також примушування іншої особи до певних дій або бездіяльності із застосуванням насильства чи погроз. Польські правоохоронці також вважають, що напад мав хуліганський характер.

    За сукупністю висунутих обвинувачень жінці загрожує до 7 років і 6 місяців позбавлення волі.

    Суд не взяв підозрювану під варту, однак обрав щодо неї низку запобіжних заходів. Зокрема, вона перебуватиме під поліцейським наглядом, не матиме права наближатися до потерпілих, а також відвідувати дитячий майданчик на вулиці Полярна в Легниці, де стався інцидент.

    Напад стався біля місцевого басейну, де перебувала група українських дітей віком 13–14 років. За словами матері однієї з потерпілих, жінку обурило те, що підлітки розмовляли українською мовою. Вона вдарила одну дівчину кулаком у шию, іншу — в обличчя. Хлопець, який намагався захистити дітей, також постраждав і отримав перелом носа.

    Поліція перевіряє всі обставини події, зокрема можливий мотив, пов’язаний із національною належністю потерпілих. Остаточну правову оцінку інциденту та рішення щодо вини підозрюваної ухвалить суд після завершення розслідування і розгляду справи по суті.

    Цей випадок викликав широкий суспільний резонанс у Польщі та Україні й знову привернув увагу до безпеки українських громадян за кордоном. Правоохоронці наголошують, що розслідування триває, а всі обставини нападу ще встановлюються.

  • Сирський оголосив догану комбату Філімонову: Генштаб пояснив, що стало причиною

    Сирський оголосив догану комбату Філімонову: Генштаб пояснив, що стало причиною

    Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський притягнув до дисциплінарної відповідальності командира 108 окремого штурмового батальйону Сергія Філімонова. Підставою для такого рішення стали результати службового розслідування щодо протиправних дій військовослужбовців батальйону, які сталися навесні цього року в Дніпропетровській області.

    Про це повідомили у Генеральному штабі ЗСУ, а також підтвердив сам Сергій Філімонов у своїх соцмережах.

    Командир батальйону лаконічно повідомив про отримане дисциплінарне стягнення.

    «Отримав догану від Сирського. Служу українській нації», — написав Філімонов.

    Згодом у Генеральному штабі пояснили, що дисциплінарне стягнення накладено відповідно до наказу Головнокомандувача ЗСУ №270 від 27 червня 2026 року. Рішення ухвалили після завершення службового розслідування, яке тривало з травня та стосувалося дій окремих військовослужбовців 108 окремого штурмового батальйону безпілотних систем 59 окремої штурмової бригади безпілотних систем імені Якова Гандзюка.

    У Генштабі зазначили, що службове розслідування встановило порушення майором Сергієм Філімоновим вимог окремих статей Дисциплінарного статуту та Статуту внутрішньої служби Збройних сил України. Саме це стало підставою для оголошення догани. Водночас дисциплінарні стягнення отримали й інші військовослужбовці цієї військової частини.

    Причиною розслідування став інцидент, який стався 1 травня 2026 року в місті Шахтарське Дніпропетровської області. Тоді правоохоронці затримали трьох військовослужбовців 108 окремого штурмового батальйону.

    За даними слідства, їм повідомили про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 146 Кримінального кодексу України — незаконне позбавлення волі або викрадення людини, а також частиною четвертою статті 296 Кримінального кодексу — хуліганство із застосуванням зброї або інших предметів, спеціально пристосованих для нанесення тілесних ушкоджень.

    У Генеральному штабі наголосили, що командири всіх рівнів несуть персональну відповідальність за дотримання військової дисципліни та законності у підпорядкованих підрозділах, а будь-які випадки порушення законодавства або статутних вимог підлягають ретельній перевірці.

    Ім’я Сергія Філімонова останнім часом також згадувалося у зв’язку з публічними дискусіями навколо 108 окремого штурмового батальйону. Зокрема, повідомлялося, що раніше у цьому підрозділі проходив службу Дмитро Козятинський, який після кадрових змін у Міністерстві оборони закликав громадян долучатися до акцій протесту.

    Пізніше начальниця медичної служби батальйону «Вовки Да Вінчі» Аліна Михайлова заявила, що командування нібито розшукувало Козятинського. Водночас вона наголосила, що той звільнився із Збройних сил ще рік тому та більше не має стосунку до військової служби.

    Нагадаємо, Сергій Філімонов очолив 108 окремий штурмовий батальйон, який раніше був відомий як підрозділ «Вовки Да Вінчі», у лютому 2024 року. Його призначення тоді супроводжувалося публічною дискусією щодо керівництва батальйоном, оскільки на посаду також претендував Юрій Капустяк.

  • Командира розшукують: ОК “Північ” зробило заяву після гучного скандалу у військовій частині А5001

    Командира розшукують: ОК “Північ” зробило заяву після гучного скандалу у військовій частині А5001

    Оперативне командування “Північ” офіційно прокоментувало резонансний скандал, пов’язаний із військовою частиною А5001, військовослужбовців якої підозрюють у викраденні цивільних осіб на Київщині. У командуванні підтвердили, що правоохоронні органи вже проводять масштабне розслідування, усіх військовослужбовців, які фігурують у кримінальному провадженні, відсторонено від виконання службових обов’язків, а командир частини Станіслав Лучанов самовільно залишив місце служби. Наразі його місцеперебування встановлюють компетентні органи.

    Про це повідомило оперативне командування “Північ”.

    У військовому командуванні наголосили, що після отримання інформації про можливу причетність військовослужбовців до тяжких злочинів було невідкладно розпочато всі необхідні процедури взаємодії з правоохоронними органами. Слідчі вже проводять комплекс процесуальних дій, спрямованих на встановлення всіх обставин справи, а командування забезпечує повне сприяння розслідуванню.

    В ОК “Північ” підкреслили, що Збройні сили України не толерують жодних порушень закону незалежно від військового звання чи посади особи. Там зазначили, що принцип невідворотності покарання є одним із фундаментальних для українського війська, особливо в умовах повномасштабної війни, коли суспільна довіра до армії має надзвичайно важливе значення.

    За словами представників командування, усі військовослужбовці, які згадуються у кримінальному провадженні, вже усунуті від виконання службових обов’язків. Таке рішення ухвалене для того, щоб забезпечити незалежність слідства, виключити будь-який можливий тиск на свідків чи інших учасників кримінального провадження, а також гарантувати об’єктивність розслідування.

    Особливу увагу привернула інформація щодо командира військової частини А5001 Станіслава Лучанова. У повідомленні ОК “Північ” зазначено, що офіцер самовільно залишив місце проходження служби. Його місцеперебування наразі невідоме, а відповідні структури здійснюють заходи для його встановлення.

    “Місцезнаходження командира в/ч А5001 Станіслава Лучанова, який самовільно залишив місце служби, наразі встановлюється”, – повідомили у командуванні.

    У військовому керівництві також наголосили, що всі протиправні дії, якщо вони будуть доведені під час слідства, отримають належну правову оцінку. Командування запевнило, що жоден військовослужбовець не матиме імунітету від закону, а всі рішення ухвалюватимуться виключно на підставі доказів, зібраних правоохоронними органами.

    ОК “Північ” звернулося до представників медіа та громадськості із закликом утриматися від поширення неперевіреної інформації, припущень або чуток, які можуть зашкодити розслідуванню чи створити викривлене уявлення про перебіг подій. Там наголосили, що деталі кримінального провадження будуть оприлюднюватися виключно у тому обсязі, який не зашкодить проведенню слідчих дій.

    Скандал навколо військової частини набув широкого суспільного резонансу після того, як правоохоронці повідомили про викриття групи військовослужбовців, яких підозрюють у викраденні цивільних осіб.

    За даними слідства, у ніч із 27 на 28 червня група з семи чоловіків прибула до приватного домоволодіння у Київській області, де проживали двоє братів. За версією правоохоронців, нападники силоміць вивезли чоловіків у невідомому напрямку. Обставини інциденту стали предметом масштабного кримінального розслідування.

    У ході оперативно-слідчих заходів правоохоронці затримали дев’ятьох військовослужбовців 155-ї окремої механізованої бригади. Серед затриманих є й командир одного з батальйонів цього підрозділу. Усім затриманим повідомлено про підозру, а слідство продовжує встановлювати роль кожного з учасників подій.

    Після початку кримінального провадження командування ухвалило рішення відсторонити всіх військовослужбовців, які можуть бути причетними до справи, до завершення розслідування.

    Особливий суспільний інтерес викликала й постать Станіслава Лучанова. Він очолив 155-ту окрему механізовану бригаду лише у лютому 2026 року. До цього офіцер проходив службу на посаді начальника штабу 425-го окремого штурмового полку “Скеля”, який також останнім часом опинився у центрі кількох гучних скандалів.

    Зокрема, нещодавно суд обрав запобіжний захід військовослужбовцю полку “Скеля”, якого підозрюють у жорстокому побитті військового капелана та підполковника у Харківській області. Цей випадок спричинив нову хвилю перевірок усередині підрозділу.

    Крім того, Державне бюро розслідувань раніше відкрило окреме кримінальне провадження щодо діяльності полку “Скеля” після появи численних повідомлень у медіа про можливі факти насильства над військовослужбовцями, перевищення службових повноважень та інших можливих злочинів.

    Правоохоронці наразі перевіряють усі озвучені факти, допитують свідків, вивчають документи та інші матеріали, які можуть мати значення для встановлення істини. Не виключено, що у ході розслідування коло підозрюваних може бути розширене, якщо будуть отримані нові докази.

    У командуванні Збройних сил наголошують, що поодинокі випадки можливих злочинів не можуть характеризувати українське військо загалом, адже абсолютна більшість військовослужбовців сумлінно виконує свої обов’язки, захищаючи державу від російської агресії. Водночас військове керівництво запевняє, що будь-які прояви беззаконня, перевищення влади чи кримінальних правопорушень всередині армії будуть жорстко припинятися, а винні нестимуть відповідальність відповідно до вимог українського законодавства.

    Розслідування у справі триває. Правоохоронні органи продовжують встановлювати всі обставини подій, мотиви можливого злочину, роль кожного з учасників та перевіряють інформацію щодо можливих інших епізодів, які можуть бути пов’язані із цією справою. Командування ЗСУ заявляє про повну готовність і надалі співпрацювати зі слідством та забезпечити максимальну відкритість процесу в межах, дозволених законом.

  • Побив киянку пакетом Louis Vuitton — і уникнув покарання: суд закрив гучну справу адвоката

    Побив киянку пакетом Louis Vuitton — і уникнув покарання: суд закрив гучну справу адвоката

    Печерський районний суд Києва звільнив від кримінальної відповідальності адвоката, якого обвинувачували у хуліганстві після дорожнього конфлікту з киянкою. Справа, що тягнулася понад два роки, завершилася без вироку: суд закрив провадження через закінчення строків давності. Про це повідомив «Главком» із посиланням на судовий реєстр.

    Інцидент, за матеріалами справи, стався ще у травні 2023 року на вулиці Євгена Ковпака, 17 у Києві. Між водієм Mercedes і водійкою Toyota виник конфлікт через паркування. Жінка попросила чоловіка переставити автомобіль, оскільки, за її словами, він заважав проїзду іншим транспортним засобам. Обвинувачений відмовився це зробити.

    Після цього, коли чоловік вийшов з авто і пішов у бік будинку, водійка Toyota повторно звернулася до нього з проханням перемістити машину. За версією обвинувачення, у відповідь адвокат почав лаятися та завдав жінці трьох ударів у голову пакетом бренду Louis Vuitton. Саме ця деталь зробила справу особливо резонансною, хоча юридично ключовим у ній залишалося питання не бренду пакета, а самої кваліфікації дій як хуліганства.

    Крім того, за матеріалами справи, потерпіла фіксувала конфлікт на мобільний телефон Apple iPhone 14. Обвинувачений, побачивши це, нібито вирвав смартфон із рук жінки та кинув його на асфальт. Унаслідок цього пристрій отримав пошкодження.

    У судових засіданнях обвинувачений вини не визнавав. Водночас наприкінці травня 2026 року його захисник подав клопотання про звільнення клієнта від кримінальної відповідальності. Аргумент був формальний, але законний: від моменту події минуло понад три роки, а для такого правопорушення це означає сплив строків давності. Прокурор не заперечував проти клопотання сторони захисту. Потерпіла та її адвокат виступили проти, заявивши, що суд не забезпечив своєчасного розгляду справи та не ухвалив вирок.

    Суддя у своїй ухвалі зазначив, що інкриміноване хуліганство у цьому випадку належить до категорії кримінальних проступків. За статтею 49 Кримінального кодексу України особу можуть звільнити від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення кримінального правопорушення і до набрання вироком законної сили минули визначені законом строки. Для кримінального проступку, за який передбачене покарання у вигляді обмеження волі, цей строк становить три роки.

    Хуліганство, відповідно до статті 296 Кримінального кодексу, визначається як грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю або винятковим цинізмом. За першою частиною цієї статті передбачені штраф, пробаційний нагляд або обмеження волі.

    У рішенні суду також зазначено, що обвинуваченому неодноразово пропонували, з огляду на невизнання ним вини, продовжити розгляд справи до ухвалення вироку — виправдувального або обвинувального. Однак чоловік категорично відмовився від продовження судового розгляду та наполягав саме на звільненні від кримінальної відповідальності через строки давності.

    Це означає, що суд не встановлював остаточно, чи був обвинувачений винним або невинним по суті. Провадження закрили не через виправдання, а через те, що законний строк притягнення до відповідальності сплив раніше, ніж справа завершилася вироком. Така процедура не є реабілітуючою підставою, але водночас і не дорівнює обвинувальному вироку.

    За даними «Главкома», обвинувачений має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю з 1994 року. Саме професійний статус фігуранта додає справі суспільного резонансу, адже йдеться про людину, яка сама працює у правовій сфері.

    У підсумку справа, яка почалася з конфлікту через припаркований Mercedes, завершилася без покарання для обвинуваченого. Потерпіла сторона наполягала, що затягування процесу позбавило її можливості отримати судове рішення по суті. Натомість суд застосував передбачений законом механізм і закрив провадження через завершення трирічного строку давності.

  • Під Києвом знайшли застреленою жінку, яку підозрювали у замаху на Вадима Єрмолаєва в Монако

    Під Києвом знайшли застреленою жінку, яку підозрювали у замаху на Вадима Єрмолаєва в Монако

    Під Києвом виявили тіло жінки, яку правоохоронці пов’язували із замахом на підсанкційного українського бізнесмена Вадима Єрмолаєва в Монако. За інформацією джерел у правоохоронних органах, жінку знайшли ввечері 6 липня, а причиною смерті стало вогнепальне поранення.

    За даними співрозмовників Української правди, тіло було виявлено близько 23:00 6 липня. Також джерела повідомили, що жінка перебувала за межами України з 22 березня 2025 року до 1 липня 2026 року, після чого повернулася до країни.

    Крім того, за інформацією видання, у межах розслідування вже затримано двох підозрюваних. Один із них є чинним офіцером Головного управління розвідки, інший — колишнім співробітником правоохоронних органів. Офіційних повідомлень від правоохоронних органів щодо обставин їхнього затримання або висунутих підозр наразі не оприлюднено.

    Новий розвиток подій стався наступного дня після виходу четвертої частини журналістського розслідування «Батальйон Монако», у якому журналісти зафіксували Вадима Єрмолаєва в Монако за кілька днів до замаху на нього.

    Що відомо про замах у Монако

    Вибух стався 29 червня біля житлового комплексу в Монако. Постраждали троє членів однієї родини, серед яких, за повідомленнями ЗМІ, був Вадим Єрмолаєв. Спочатку правоохоронці припускали, що нападник був чоловіком, однак після аналізу записів камер відеоспостереження дійшли висновку, що вибухівку заклала жінка, яка маскувалася під чоловіка.

    Правоохоронні органи Монако оголосили у міжнародний розшук 39-річну громадянку України Анастасію Березовську. За даними Інтерполу, її підозрювали у замаху на вбивство, встановленні вибухового пристрою в громадському місці та участі у злочинній змові. Слідство також вважає, що вона могла діяти не самостійно.

    Після вибуху прокуратура Монако відмовилася від початкової версії теракту та відкрила кримінальне провадження за статтями про замах на вбивство та встановлення вибухового пристрою в громадському місці. Мотиви злочину офіційно досі не встановлені, а міжнародне розслідування триває.

    Вадим Єрмолаєв — бізнесмен із Дніпра, засновник корпорації «Алеф» та один із найбільших девелоперів міста. У 2019 році він відмовився від українського громадянства на користь громадянства Кіпру, а у 2023 році потрапив під українські санкції через звинувачення у веденні бізнесу на тимчасово окупованих територіях.

    На цей момент офіційні українські правоохоронні органи не коментували зв’язок між смертю жінки під Києвом, затриманнями в Україні та міжнародним розслідуванням замаху в Монако. Обставини її загибелі та можливі мотиви вбивства встановлюються.

  • «Побачив, як сина завели до ТЦК»: військовий напав на поліцейського — чим завершилася справа

    «Побачив, як сина завели до ТЦК»: військовий напав на поліцейського — чим завершилася справа

    У Житомирській області суд виніс вирок військовослужбовцю, який напав на поліцейського біля територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Конфлікт стався після того, як до ТЦК доставили сина обвинуваченого. За матеріалами справи, чоловік прибув до центру після телефонного дзвінка від сина, побачив, як його виводять з автомобіля, і намагався втрутитися в ситуацію. Сутичка завершилася травмами правоохоронця, кайданками для військового та кримінальним провадженням.

    Справу розглядав Звягельський міськрайонний суд Житомирської області. Обвинуваченого судили за умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв’язку з виконанням ним службових обов’язків. Йдеться про частину другу статті 345 Кримінального кодексу України.

    Як встановив суд, інспектори сектору реагування патрульної поліції Звягельського районного відділу поліції несли службу на території ТЦК та СП. Вони забезпечували громадський порядок і брали участь у реалізації мобілізаційних заходів.

    У цей час на територію центру прибув військовослужбовець. За даними суду, він розпочав словесний конфлікт з одним із поліцейських. Під час суперечки чоловік усвідомлював, що перед ним перебуває правоохоронець у форменому одязі, який виконує службові обов’язки.

    Після словесного конфлікту ситуація швидко переросла у фізичну сутичку. Суд встановив, що обвинувачений схопив поліцейського за формений одяг, після чого вдарив його головою в обличчя, а потім завдав ще одного удару кулаком.

    Унаслідок нападу правоохоронець отримав синець у ділянці носа з переходом у навколоочні ділянки, перелом кісток носа зі зміщенням, крововилив і садно слизової оболонки верхньої губи. Також у потерпілого зафіксували крайовий скол першого зуба верхньої щелепи. За висновком експерта, ці травми належать до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров’я.

    Сам обвинувачений у суді повністю визнав свою вину. Він пояснив, що того дня йому зателефонував син і повідомив, що працівники поліції везуть його до ТЦК. Після цього військовий приїхав на місце й побачив, як його сина витягли з автомобіля.

    За словами чоловіка, він намагався захистити сина, однак працівники поліції йому перешкоджали. Саме це, як він пояснив у суді, викликало сильний гнів. Під час конфлікту він ударив поліцейського спочатку головою, а потім рукою. Після цього до нього застосували кайданки.

    Обвинувачений також повідомив суду, що на момент розгляду справи його сина вже мобілізували, однак йому невідомо, де саме той проходить службу.

    Потерпілий поліцейський надав суду свою версію подій. За його словами, сина обвинуваченого затримали як особу, яка перебувала в розшуку за порушення правил військового обліку. Після затримання його доставили до ТЦК, куди згодом прибув батько.

    Правоохоронець заявив, що військовий поводився агресивно та намагався розпочати бійку. Поліцейський намагався його заспокоїти, але у відповідь отримав удари. Через перелом носа потерпілий переніс операцію, близько місяця перебував на лікуванні та, за його словами, у цей період не отримував заробітної плати.

    Крім того, поліцейський розповів, що після інциденту в соцмережах, зокрема у Facebook, з’явилися негативні публікації, які стосувалися його особисто. Саме тому він наполягав на компенсації моральної шкоди.

    Під час судового розгляду обвинувачений заявив, що визнає цивільний позов частково — у сумі 30 тисяч гривень. Також він повідомив, що ще до ухвалення вироку переказав потерпілому 15 тисяч гривень як часткове відшкодування моральної шкоди, однак поліцейський ці кошти не отримав.

    Суд розглядав справу у скороченому порядку, оскільки обвинувачений визнав вину, а фактичні обставини не оспорювалися сторонами. Захист, потерпілий і сам обвинувачений не заперечували проти такого формату розгляду.

    Прокурор просив призначити військовому п’ять років позбавлення волі, але звільнити його від відбування покарання з випробуванням на три роки. Водночас суд вирішив, що такий строк є надмірним.

    Під час ухвалення вироку суд врахував, що обвинувачений раніше не був судимий, визнав свою вину, щиро розкаявся, частково намагався відшкодувати шкоду та активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення. Також суд взяв до уваги, що чоловік є військовослужбовцем, неодноразово отримував бойові поранення під час захисту України, має позитивну характеристику за місцем служби та відзнаки командування.

    Окремо суд звернув увагу на позицію потерпілого, який не наполягав на суворому покаранні для обвинуваченого.

    У підсумку суд визнав військового винним і призначив йому три роки позбавлення волі. Водночас чоловіка звільнили від реального відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю один рік.

    У вироку зазначається, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, а обране покарання має забезпечити справедливий баланс між інтересами суспільства та правами людини.

    Ця справа стала черговим резонансним епізодом на тлі напруження навколо мобілізаційних заходів в Україні. Вона показує, що навіть сильні емоції, сімейні обставини та військовий статус не звільняють людину від кримінальної відповідальності за напад на правоохоронця. Водночас суд може враховувати бойовий шлях, каяття, позицію потерпілого та інші обставини під час призначення покарання.

  • Погрози президенту Польщі: у Варшаві затримали українця

    Погрози президенту Польщі: у Варшаві затримали українця

    У Польщі затримали 36-річного громадянина України після появи в мережі аудіозапису розмови, у якій, за версією слідства, могли звучати погрози на адресу президента Польщі Кароля Навроцького. Інцидент викликав оперативну реакцію польських правоохоронців, які після моніторингу оприлюдненого контенту розпочали перевірку та встановили особу чоловіка, після чого провели його затримання.

    Про це повідомляє Polsat News.

    За даними польської поліції, увагу слідчих привернув запис, який поширювався на одному з інтернет-каналів і містив фрагменти розмови, що могли бути інтерпретовані як висловлювання загрозливого характеру щодо глави польської держави. Після виявлення цього матеріалу правоохоронці розпочали оперативні заходи з метою ідентифікації осіб, причетних до його створення та розповсюдження, а також встановлення місцеперебування одного з учасників розмови.

    Представниця поліції Зеленої Гури Анна Баран підтвердила, що слідчі змогли швидко встановити особу чоловіка, якого пов’язують із записом, і затримати його в рамках невідкладних слідчих дій. Вона наголосила, що реагування було максимально оперативним, оскільки йшлося про потенційні погрози на адресу чинного президента, що в Польщі розцінюється як посягання на конституційний орган державної влади.

    Після затримання громадянина України доставили до прокуратури, де розпочалося вивчення зібраних матеріалів справи та визначення правової кваліфікації можливих дій. Наразі вирішується питання щодо висунення офіційних обвинувачень, а також подальшого процесуального статусу затриманого. За попередніми оцінками слідства, йому можуть інкримінувати образу конституційного органу Республіки Польща, а також погрози на адресу президента держави.

    У польських правоохоронних органах зазначають, що відповідальність за такі дії передбачена статтею 226 Кримінального кодексу Польщі, яка встановлює покарання у вигляді штрафу або позбавлення волі строком до двох років. Остаточне рішення щодо обвинувачень залежатиме від результатів експертизи запису, його автентичності та встановлення всіх обставин появи аудіоматеріалу в мережі.

    Інцидент відбувається на тлі підвищеної уваги польських правоохоронців до контенту в соціальних мережах та месенджерах, який може містити ознаки погроз державним посадовцям або інституціям. У поліції підкреслюють, що будь-які подібні висловлювання, незалежно від контексту, розглядаються як потенційні загрози національній безпеці та підлягають ретельній перевірці.

    Водночас ситуація розвивається на тлі політичної напруженості у відносинах між Польщею та Україною, яка останнім часом опинилася у центрі суспільної уваги в обох країнах. Раніше рішення президента Польщі Кароля Навроцького позбавити президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла викликало значний резонанс і стало причиною дипломатичних заяв з обох сторін. Польська влада пояснила свій крок історико-політичними мотивами, тоді як українська сторона у відповідь ініціювала повернення низки державних нагород польського походження окремими високопосадовцями.

    На цьому тлі в польському суспільстві триває активне обговорення питань безпеки, міграції та інформаційного впливу, а правоохоронні органи посилюють контроль за потенційно конфліктними ситуаціями в інформаційному просторі. Справу затриманого українця наразі розглядають як частину ширшої практики реагування на інциденти, пов’язані з можливими загрозами державним діячам.

  • Виїзд під виглядом музикантів: колишнього керівника Мінкульту підозрюють у гучній схемі

    Виїзд під виглядом музикантів: колишнього керівника Мінкульту підозрюють у гучній схемі

    Колишньому виконувачу обов’язків міністра культури та інформаційної політики України повідомили про підозру у справі щодо незаконного переправлення чоловіків призовного віку через державний кордон під виглядом учасників музичного колективу. Про це 20 червня повідомив Офіс генерального прокурора.

    Ім’я підозрюваного правоохоронці офіційно не називають, однак з оприлюднених обставин справи випливає, що йдеться про Ростислава Карандєєва, який виконував обов’язки міністра культури та інформаційної політики України з липня 2023 року до вересня 2024 року.

    За даними слідства, посадовець міг бути причетним до організації виїзду за межі України восьми чоловіків призовного віку, яких оформили як учасників музичного гурту для нібито проведення благодійних концертів за кордоном. Однак у ході перевірки правоохоронці встановили, що зазначені особи фактично не мали жодного стосунку до музичної діяльності та не відповідали критеріям, необхідним для участі у міжнародних культурних заходах.

    Слідчі встановили, що спочатку Державна прикордонна служба відмовила чоловікам у виїзді з України через недостатність підтверджуючих документів та сумніви щодо заявленої мети поїздки. Після цього, за версією правоохоронців, тодішній керівник міністерства повторно направив до прикордонників офіційний лист із проханням сприяти перетину кордону зазначеними особами.

    У результаті після отримання додаткових документів чоловіки змогли виїхати за межі України. Водночас, як зазначають правоохоронці, жоден із них не повернувся на територію держави у встановлені строки. Саме цей факт став одним із ключових елементів кримінального провадження.

    Офіс генерального прокурора повідомив, що дії колишнього посадовця кваліфіковані за частиною другою статті 332 Кримінального кодексу України — незаконне переправлення осіб через державний кордон України, вчинене службовою особою з використанням службового становища. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до дев’яти років із можливим позбавленням права обіймати певні посади.

    Справа стала черговим епізодом масштабного розслідування щодо можливих зловживань у сфері культурної дипломатії та міжнародних мистецьких поїздок під час воєнного стану. Після початку повномасштабної війни держава дозволила виїзд за кордон окремим категоріям митців, музикантів, акторів та представників культурної сфери для участі в міжнародних заходах, спрямованих на підтримку України.

    Водночас саме цей механізм неодноразово ставав предметом суспільних дискусій та перевірок правоохоронних органів. Протягом останніх двох років фіксувалися випадки, коли чоловіки призовного віку виїжджали за кордон під приводом участі у творчих, волонтерських чи благодійних заходах, але не поверталися до України після завершення заявлених поїздок.

    На тлі численних скандалів уряд та Міністерство культури неодноразово посилювали контроль за погодженням міжнародних відряджень для представників культурної сфери. Зокрема, були запроваджені додаткові вимоги до підтвердження професійної діяльності учасників поїздок, механізми моніторингу їхнього повернення та перевірки організаторів закордонних заходів.

    Сам Ростислав Карандєєв раніше публічно заявляв про необхідність підтримки міжнародної культурної присутності України та наголошував на важливості мистецької дипломатії під час війни. Однак правоохоронці вважають, що у конкретному випадку службові повноваження могли бути використані всупереч інтересам держави.

    На момент оприлюднення інформації офіційної детальної позиції самого Карандєєва щодо оголошеної підозри не було представлено. Очікується, що найближчим часом він або його представники нададуть власні пояснення щодо обставин справи.

    Юристи зазначають, що ключовими доказами у провадженні можуть стати службове листування, документи про організацію закордонних виступів, покази свідків та інформація щодо фактичної діяльності осіб, які залишили територію України. Також слідство перевіряє, чи могли до схеми бути причетні інші посадовці або організатори поїздки.

    Справа вже викликала значний суспільний резонанс, оскільки стосується питань мобілізації, контролю державного кордону та довіри до механізмів виїзду за кордон під час воєнного стану. Експерти наголошують, що результати розслідування можуть вплинути на подальшу політику держави щодо міжнародних відряджень представників культури та мистецтва.

    Наразі триває досудове розслідування. Правоохоронці продовжують встановлювати всі обставини справи, перевіряють документи, маршрути поїздок та можливих учасників схеми. Остаточну оцінку діям колишнього керівника Міністерства культури має надати суд.

  • Фіктивні документи та підставні особи: як ОЗГ захоплювала лісові землі поблизу Буковелю

    Фіктивні документи та підставні особи: як ОЗГ захоплювала лісові землі поблизу Буковелю

    Правоохоронці викрили масштабну схему незаконного заволодіння землями лісового фонду поблизу одного з найвідоміших туристичних центрів України – Буковелю. За даними слідства, організована злочинна група намагалася привласнити 17 гектарів лісових земель у Поляницькому лісництві на Івано-Франківщині. Серед фігурантів справи – колишні посадовці, представники бізнесу, фахівці із землеустрою та навіть чинний працівник прокуратури.

    Про викриття схеми повідомив генеральний прокурор України Руслан Кравченко. За його словами, правоохоронці встановили діяльність організованої злочинної групи, яка діяла на території Яремчанської громади та була причетна до незаконного оформлення земельних ділянок лісового фонду неподалік туристичного комплексу Буковель.

    Йдеться про 14 земельних ділянок загальною площею близько 17 гектарів, розташованих у межах Поляницького лісництва державного підприємства «Ворохтянський лісгосп». За попередніми оцінками, ринкова вартість цих земель становить майже 38 мільйонів гривень.

    Слідство вважає, що головною метою учасників схеми було виведення земель із державної власності для подальшого використання у комерційних цілях. З огляду на стрімкий розвиток туристичної інфраструктури навколо Буковелю, вартість земельних ділянок у цьому районі постійно зростає, що робить їх особливо привабливими для забудовників та інвесторів.

    За даними прокуратури, до складу організованої групи входили колишній керівник одного з відділів Держгеокадастру в Яремче, колишні правоохоронці, інженери, геологи, геодезисти, місцеві підприємці та представники будівельного бізнесу. Крім того, серед підозрюваних виявився чинний працівник прокуратури.

    За версією слідства, схема працювала за відпрацьованим механізмом. Учасники групи виготовляли підроблену технічну документацію, змінювали інформацію щодо цільового призначення земель, оформлювали фіктивні документи та реєстрували ділянки через підставних осіб.

    Після цього землі отримували кадастрові номери та проходили державну реєстрацію як приватна власність. У перспективі ділянки планували використовувати для забудови або перепродажу за значно вищою ціною.

    Руслан Кравченко зазначив, що наразі семи учасникам злочинної організації вже повідомлено про підозру.

    Водночас це не перший епізод розслідування. За словами генерального прокурора, правоохоронці раніше вже завершили розслідування щодо інших учасників цієї ж схеми.

    «Це не перший епізод діяльності даної групи. Раніше до відповідальності вже було притягнуто шістьох учасників. Їх визнано винними та засуджено», – повідомив Кравченко.

    Загалом у межах цієї справи до суду вже направлено 13 обвинувальних актів.

    Одним із ключових результатів роботи правоохоронців стало повернення незаконно привласнених земель державі. Через суд прокурорам вдалося повернути у власність держави 26 земельних ділянок, які були виведені з державного лісового фонду за допомогою незаконних схем.

    Фахівці зазначають, що проблема незаконного відчуження земель навколо Буковелю залишається актуальною вже багато років. Через стрімке зростання туристичного бізнесу в регіоні попит на землю поблизу курорту постійно збільшується.

    Буковель залишається найбільшим гірськолижним курортом України та одним із головних туристичних центрів країни. Щороку регіон відвідують сотні тисяч туристів, що стимулює активне будівництво готелів, котеджів, ресторанів та іншої інфраструктури.

    Саме через це землі навколо курорту часто стають предметом суперечок, судових процесів та кримінальних розслідувань.

    Екологи неодноразово наголошували, що хаотична забудова Карпат створює додаткові ризики для природних екосистем регіону. Незаконне вилучення лісових земель може призводити до вирубки лісів, порушення природного балансу та збільшення ризику паводків і зсувів.

    У правоохоронних органах наголошують, що розслідування триває. Слідчі перевіряють можливу причетність інших осіб до функціонування схеми та встановлюють усі обставини незаконного оформлення земель.

    Особливу увагу приділяють аналізу документів, на підставі яких земельні ділянки були виведені з державного лісового фонду та отримали новий статус.

    На думку експертів, справа може стати одним із найбільш резонансних земельних розслідувань останнього часу в Карпатському регіоні. Вона демонструє масштаби інтересу до земель поблизу туристичних центрів та ризики корупційних схем у сфері землекористування.

    Правоохоронці запевняють, що робота щодо повернення державі незаконно привласнених земель триватиме й надалі, а всі особи, причетні до організації схеми, нестимуть відповідальність згідно із законом.