Окупаційна адміністрація так званої “Харківської області” на тимчасово захоплених Росією територіях заявила про порушення кримінальної справи проти української співачки Тіни Кароль. У повідомленнях російських пропагандистських медіа та структур, які не визнаються Україною та міжнародною спільнотою, стверджується, що артистці інкримінують нібито “дискредитацію” збройних сил Російської Федерації, а також “фінансування” Збройних сил України.
Позначка: кримінальна справа
-
Схема на 3,8 мільйона: у Києві викрили посадовців Пенсійного фонду та бізнесменів
У Києві завершили розслідування масштабної корупційної справи, пов’язаної із заволодінням бюджетними коштами під час державних закупівель. Печерська окружна прокуратура столиці скерувала до суду обвинувальний акт щодо учасників організованої групи, до якої входили посадовці Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві та керівники приватних компаній. За даними слідства, через завищення вартості обладнання та обсягів виконаних робіт державному бюджету було завдано збитків на майже 3,8 мільйона гривень.
Про це повідомила пресслужба Київської міської прокуратури.
За версією слідства, оборудка діяла протягом 2020–2022 років. Правоохоронці встановили, що керівниця одного з підрозділів Пенсійного фонду та інші посадові особи вступили у змову з представниками комерційних структур для реалізації схеми із завищенням вартості закупівель.
Йдеться про роботи з облаштування та модернізації комп’ютерної мережі для потреб Пенсійного фонду. Під час виконання контрактів, як стверджують слідчі, в офіційних документах навмисно завищувалися обсяги виконаних робіт, а також ціни на обладнання та комплектуючі.
За результатами експертиз було встановлено, що лише за цими епізодами сума збитків державному бюджету становить близько трьох мільйонів гривень.
Однак на цьому діяльність учасників схеми не завершилася.
Як з’ясувало слідство, двоє керівників компаній-постачальників, які вже фігурували у справі з Пенсійним фондом, нібито використали свої зв’язки серед посадовців управління освіти, молоді та спорту Святошинської районної державної адміністрації Києва для отримання ще одного вигідного контракту.
Цього разу мова йшла про тендер на постачання протипожежного обладнання для навчальних закладів району. За даними правоохоронців, вартість поставленого обладнання була штучно завищена приблизно на 800 тисяч гривень.
Таким чином загальна сума встановлених збитків у межах кримінального провадження сягнула майже 3,8 мільйона гривень.
У прокуратурі зазначають, що дії обвинувачених кваліфіковані як заволодіння бюджетними коштами шляхом зловживання службовим становищем та внесення завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів.
Слідчі наголошують, що схема базувалася на фальсифікації документації та погодженні завідомо завищених цін. Після підписання актів виконаних робіт і підтвердження поставок кошти перераховувалися підрядним організаціям із державного бюджету.
Наразі всі матеріали кримінального провадження передані до суду для розгляду по суті.
У разі доведення вини фігурантам загрожує серйозне покарання. Санкції інкримінованих статей передбачають до 12 років позбавлення волі, позбавлення права обіймати певні посади або займатися відповідною діяльністю строком до трьох років, а також конфіскацію майна.
Досудове розслідування у справі проводили слідчі Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у Києві. Оперативний супровід забезпечував Департамент кіберполіції Національної поліції України.
Ця справа стала черговим прикладом боротьби правоохоронних органів із корупційними схемами у сфері державних закупівель. Лише останніми місяцями в Україні було викрито низку подібних оборудок, пов’язаних із завищенням цін на обладнання, будівельні роботи та постачання товарів для державних установ.
Зокрема, раніше правоохоронці повідомили про спробу незаконного отримання майже 900 тисяч гривень державних коштів за постачання неякісної комп’ютерної техніки для потреб ДСНС. Крім того, в Києві суд залишив чинним вирок колишнім посадовцям кіностудії імені Олександра Довженка, через дії яких державне підприємство зазнало понад 4,4 мільйона гривень збитків.
Також нещодавно було повідомлено про підозру керівнику одного з комунальних підприємств столиці, який, за даними слідства, організував закупівлю рослин для озеленення міста за завищеними цінами. Внаслідок цього бюджет втратив понад 1,2 мільйона гривень.
Експерти зазначають, що сфера державних закупівель залишається однією з найбільш вразливих до корупційних ризиків. Саме тому посилення контролю за тендерними процедурами та цифровізація закупівельних процесів є одним із ключових напрямків антикорупційної політики держави.
Подальшу долю фігурантів резонансної справи визначатиме суд. Якщо провину учасників схеми буде доведено, вони можуть отримати реальні терміни ув’язнення та втратити право працювати на державній службі.
-
Мінус 50 мільйонів: суд пішов назустріч ексміністру енергетики Галущенку
Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення про зменшення застави для колишнього міністра енергетики України Германа Галущенка. Відтепер сума застави становить 150 мільйонів гривень замість раніше визначених 200 мільйонів. Рішення стало черговим етапом у резонансній справі, яка останніми місяцями перебуває в центрі уваги українського суспільства та міжнародних спостерігачів.
Про зміну запобіжного заходу повідомила адвокатка ексміністра Сусанна Тірзікян. За її словами, захист розцінює рішення суду як позитивний сигнал, однак наголошує, що боротьба за повне виправдання підозрюваного триває.
«Це важливий проміжний результат. Водночас ми розглядаємо це рішення лише як перший крок на шляху до справедливості. Попереду ще багато роботи, і ми продовжимо використовувати всі передбачені законом механізми для захисту прав нашого клієнта», – заявила адвокатка.
У команді захисту переконані, що звинувачення проти Галущенка не мають достатнього підґрунтя. Саме тому адвокати планують і надалі оскаржувати позицію сторони обвинувачення та доводити невинуватість свого підзахисного.
Справа Галущенка стала однією з найгучніших антикорупційних справ останнього часу. Колишнього міністра енергетики затримали детективи Національного антикорупційного бюро України в межах так званої справи «Мідас». Після затримання ВАКС обрав для нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб із правом внесення застави у розмірі 200 мільйонів гривень.
Така сума одразу привернула значну увагу експертів та громадськості, оскільки стала однією з найбільших застав, призначених українськими судами для колишніх високопосадовців. У захисті неодноразово заявляли, що розмір застави є надмірним і не відповідає ані ризикам, ані фактичним обставинам справи.
Додатковий резонанс ситуації надало втручання міжнародних правозахисних структур. Зокрема, раніше повідомлялося, що за перебігом процесу почала спостерігати міжнародна організація IAC ISHR. Після аналізу судового розгляду її представники заявили про низку зауважень щодо дотримання прав підозрюваного.
У своєму попередньому висновку експерти організації звернули увагу на окремі процедурні моменти та висловили сумніви щодо достатності доказової бази, представленої стороною обвинувачення. Водночас офіційних юридичних наслідків такі висновки не мають, однак можуть використовуватися стороною захисту як додатковий аргумент під час подальших судових засідань.
На цей момент деталі обвинувачень у межах справи «Мідас» продовжують досліджуватися судом. Остаточного рішення щодо винуватості або невинуватості Германа Галущенка не ухвалено. Відповідно до Конституції України та норм кримінального процесуального законодавства, він вважається невинуватим, доки його провину не буде доведено в законному порядку та підтверджено обвинувальним вироком суду.
Експерти зазначають, що рішення про зменшення застави не означає зміни суті обвинувачень або перегляду позиції слідства. Йдеться лише про коригування запобіжного заходу з урахуванням аргументів сторін та оцінки ризиків, які аналізує суд.
Водночас сама справа залишається важливою не лише для енергетичної галузі, а й для всієї антикорупційної системи України. В умовах війни та масштабної міжнародної фінансової підтримки питання прозорості управління державними ресурсами перебувають під особливою увагою як українського суспільства, так і міжнародних партнерів.
Подальший перебіг процесу може мати значний вплив на суспільну дискусію щодо роботи антикорупційних органів, стандартів доказування у справах проти високопосадовців та практики застосування застав як альтернативи триманню під вартою.
Наразі Герман Галущенко та його захист продовжують відстоювати свою позицію в суді. Водночас слідство наполягає на обґрунтованості висунутих підозр. Остаточну крапку в резонансній справі має поставити суд після повного дослідження всіх доказів та аргументів сторін.
-
Гучна справа в Москві: підлітків підозрюють у замаху з вибухівкою під авто
Слідчий комітет Російської Федерації повідомив про затримання двох неповнолітніх, яких підозрюють у причетності до підготовки замаху на співробітника одного з науково-виробничих підприємств оборонного комплексу в Москві. За версією російського слідства, під автомобілем, що належав працівнику підприємства, було закладено вибуховий пристрій та встановлено GPS-трекер для відстеження його переміщень.
Про це заявили у Слідчому комітеті РФ, а також повідомило російське видання «Агентство».
Інцидент набув розголосу після повідомлень у російських медіа ввечері 9 червня про вибух автомобіля Zeekr на одній із парковок у Москві. Спочатку у публікаціях йшлося про детонацію транспортного засобу, однак згодом офіційні російські структури уточнили, що йдеться не про повноцінний вибух автомобіля, а про виявлення під ним підозрілого предмета, який нібито був знешкоджений шляхом контрольованої детонації за участі спеціальних служб.
У СК РФ заявили, що вибуховий пристрій було виявлено під машиною співробітника одного з підприємств, пов’язаних із науково-виробничою сферою. Російські силовики стверджують, що пристрій був закладений за заздалегідь спланованою схемою із залученням двох підлітків — хлопця та дівчини.
За версією слідства, дівчина отримала вибуховий пристрій із так званої «схованки», координати якої нібито передали невстановлені «куратори». Після цього вона передала пристрій хлопцеві, який розмістив його під автомобілем. Крім того, слідство стверджує, що підліток встановив на авто GPS-трекер, який мав дозволити відстежувати пересування транспортного засобу.
Ім’я співробітника, який став потенційною ціллю замаху, офіційно не розголошується. Водночас російське «Агентство» припускає, що мова може йти про працівника технопарку науково-дослідного інституту «Полюс», який входить до структури державної корпорації «Ростех». Журналісти, проаналізувавши супутникові знімки та панорами сервісу «Яндекс.Карти», дійшли висновку, що автомобіль міг бути припаркований на майданчику неподалік будівель цього наукового інституту, що посилило припущення про можливий зв’язок інциденту з оборонною сферою.
Російські правоохоронні органи заявили про відкриття кримінального провадження одразу за кількома статтями, серед яких замах на вбивство, а також незаконне виготовлення, зберігання, передача та носіння вибухових речовин або вибухових пристроїв. Окремо зазначається, що слідство перевіряє затриманих на можливу причетність до інших подібних епізодів, які могли мати місце раніше.
В офіційних заявах також підкреслюється, що слідчі дії тривають, а коло осіб, причетних до організації та координації інциденту, може бути ширшим. Російські силові структури традиційно в подібних справах згадують про «зовнішній вплив» або невстановлених кураторів, однак конкретних доказів або деталей таких тверджень публічно не наводиться.
Додаткового резонансу ситуації надала ще одна подія, що сталася за кілька годин до інциденту з автомобілем Zeekr. У мікрорайоні Авіаторів у місті Балашиха під Москвою вибухнув автомобіль BMW X3. Внаслідок вибуху водій загинув. Російські медіа звернули увагу на те, що в цьому випадку влада РФ уперше не розкрила ім’я загиблого, що викликало додаткові запитання у журналістів і спостерігачів.
Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков 10 червня підтвердив, що про обидва інциденти було поінформовано президента Росії Володимира Путіна. Водночас він відмовився надавати будь-які подробиці щодо загиблого в Балашисі або коментувати обставини вибухів, пославшись на компетенцію слідчих органів.
На тлі цих подій російські силові структури посилили публічну риторику щодо «загроз безпеці» та необхідності оперативного реагування на подібні інциденти. Водночас незалежні журналістські розслідування наголошують, що низка заяв офіційних органів не підкріплена оприлюдненими доказами, а інформація про події залишається фрагментарною.
Експерти з безпекових питань звертають увагу, що останні інциденти навколо об’єктів у Московському регіоні відбуваються на тлі загального посилення внутрішньої напруги в Росії, а також триваючої війни проти України, яка суттєво вплинула на навантаження силових структур і оборонного сектору країни.
Станом на зараз офіційне розслідування триває, а затримані підлітки перебувають під слідством. Подальші деталі справи російські правоохоронні органи обіцяють оприлюднити після завершення першочергових слідчих дій.
-
23 роки у трудовому рабстві: на Львівщині судитимуть підприємця, який тримав однокласника в неволі
На Львівщині до суду скерували резонансну справу про багаторічну трудову експлуатацію людини. Правоохоронці стверджують, що 71-річний мешканець міста Городок протягом 23 років утримував свого однокласника у фактичному трудовому рабстві, позбавивши його свободи пересування, документів та можливості самостійно розпоряджатися власним життям.
Про це повідомив Офіс генерального прокурора.
За даними слідства, історія розпочалася ще у 2002 році. Сестра потерпілого звернулася до місцевого підприємця з проханням допомогти її братові, який мав проблеми із зловживанням алкоголем, знайти житло та роботу. Як колишній однокласник чоловіка, бізнесмен запропонував йому роботу по господарству з проживанням на власній території.
Однак, як стверджують правоохоронці, згодом звичайне працевлаштування перетворилося на багаторічну експлуатацію.
Слідство встановило, що підприємець забрав у чоловіка паспорт та фактично позбавив його можливості вільно пересуватися. За виконання різноманітних господарських робіт потерпілий не отримував заробітної плати. Натомість йому надавали мінімальний набір продуктів харчування, цигарки та місце для проживання, що, за версією правоохоронців, створювало повну залежність від роботодавця.
Прокурори зазначають, що чоловік виконував різноробочі завдання на території господарства, а також працював на об’єктах, пов’язаних із діяльністю підприємця. Зокрема, упродовж весняно-осіннього періоду його вивозили на територію агропідприємства для охорони озера та догляду за свинями.
Умови проживання, за даними слідства, були вкрай важкими. Потерпілий мешкав у металевому контейнері без вікон, освітлення, водопостачання, опалення та санітарних умов. Узимку його переводили до господарської будівлі поблизу будинку підприємця. Приміщення опалювалося буржуйкою, однак через неналежний стан дверей тепло майже не зберігалося. Відсутність води, належного туалету та умов для приготування їжі робили проживання фактично непридатним.
Правоохоронці стверджують, що протягом багатьох років чоловік зазнавав як психологічного, так і фізичного насильства. За неналежне, на думку роботодавця, виконання роботи його могли бити палицею, принижувати та залякувати.
Особливо тривожними є результати медичних та психологічних експертиз. За інформацією Офісу генпрокурора, нині потерпілому 72 роки. Лікарі виявили у нього серцево-судинні захворювання, травми рук та повну відсутність зубів.
Психологічна експертиза засвідчила, що роки ізоляції, залежності та систематичного насильства суттєво вплинули на психічний стан чоловіка. Експерти дійшли висновку, що він поступово втратив здатність чинити опір, самостійно приймати рішення та адаптуватися до життя поза умовами залежності.
Саме це, за версією слідства, дозволяло обвинуваченому роками утримувати потерпілого під своїм контролем.
Звільнити чоловіка вдалося лише наприкінці вересня 2025 року. Після цього його влаштували до геріатричного пансіонату, де він нині отримує необхідну медичну допомогу та догляд.
Прокурори Яворівської окружної прокуратури скерували до суду обвинувальний акт щодо 71-річного підприємця. Йому інкримінують вербування та переміщення людини з метою експлуатації, вчинені шляхом обману та використання вразливого стану потерпілого, поєднані із застосуванням насильства та погрозами його застосування.
У разі доведення вини остаточне покарання визначатиме суд.
Ця справа вже стала однією з найрезонансніших у сфері протидії торгівлі людьми в Україні за останні роки. Вона вкотре привернула увагу до проблеми трудової експлуатації, яка може існувати не лише за кордоном, а й усередині країни, залишаючись непомітною для оточення протягом десятиліть.
-
Схопили посеред вулиці та викинули біля смітника: на Дніпропетровщині військовим ТЦК оголосили підозру
На Дніпропетровщині правоохоронці повідомили про підозру двом військовослужбовцям територіального центру комплектування та соціальної підтримки, яких слідство вважає причетними до незаконного позбавлення волі чоловіка мобілізаційного віку. За даними Національної поліції України, потерпілого силоміць заштовхали до службового мікроавтобуса, а коли йому стало зле, залишили без допомоги та викинули біля сміттєвих контейнерів.
Інцидент стався на території Дніпропетровської області під час проведення заходів з оповіщення та уточнення військово-облікових даних. Як повідомили у Нацполіції, троє військовослужбовців одного з обласних ТЦК діяли самостійно та безпосередньо брали участь у затриманні чоловіка.
За версією слідства, рано-вранці вони помітили на безлюдній вулиці громадянина мобілізаційного віку. Підійшовши до нього нібито для перевірки документів, військові не стали чекати пояснень чи відповідей. Правоохоронці стверджують, що чоловіка силою схопили та заштовхали до мікроавтобуса.
Під час перебування в автомобілі потерпілий зазнавав психологічного тиску та залякувань. За даними слідства, згодом його стан здоров’я різко погіршився. Чоловікові стало зле, однак замість виклику медиків або доставлення до лікарні військовослужбовці вирішили позбутися його.
За інформацією поліції, чоловіка виштовхали з транспортного засобу на землю біля сміттєвого майданчика та залишили у безпорадному стані. Після цього військові поїхали з місця події.
Особливу увагу слідчі звертають на те, що один із фігурантів на момент інциденту обіймав посаду стрільця-санітара. Відповідно до своїх службових обов’язків він мав надати людині невідкладну допомогу або організувати її отримання. Натомість, за версією правоохоронців, жодних дій для порятунку потерпілого вжито не було.
Чоловіка згодом виявили та доставили до медичного закладу. За даними слідства, на момент госпіталізації він перебував у критичному стані та потребував термінової допомоги лікарів.
Після інциденту двоє учасників події перевелися для проходження служби до інших військових частин. Ще один залишився служити у територіальному центрі комплектування. Попри це правоохоронцям вдалося встановити всіх причетних осіб та зібрати необхідні докази.
Наразі двом військовослужбовцям уже оголошено підозру за частиною другою статті 146 Кримінального кодексу України – незаконне позбавлення волі або викрадення людини, вчинене групою осіб. Санітару додатково інкримінують частину третю статті 135 Кримінального кодексу України – залишення в небезпеці особи, яка перебувала в небезпечному для життя стані.
Щодо третього фігуранта тривають процесуальні дії. За інформацією поліції, йому також готують повідомлення про підозру.
У Національній поліції наголошують, що всі обставини події ретельно перевіряються, а слідчі продовжують збір доказів. У разі доведення вини підозрюваним може загрожувати реальне позбавлення волі.
Подія викликала широкий суспільний резонанс, оскільки останніми роками питання законності дій представників ТЦК під час мобілізаційних заходів неодноразово ставало предметом суспільних дискусій. Водночас правоохоронці наголошують, що йдеться про індивідуальну відповідальність конкретних осіб, а всі випадки можливого перевищення повноважень мають отримувати належну правову оцінку.
Наразі слідство триває. Правоохоронні органи встановлюють усі деталі інциденту, зокрема мотиви дій військовослужбовців, обставини затримання чоловіка та характер отриманих ним ушкоджень. Остаточну правову оцінку діям фігурантів надасть суд після завершення досудового розслідування та розгляду справи по суті.
-
$1 мільйон за контракт на дрони: суд арештував посадовця ДПСУ та виробника безпілотників у гучній корупційній справі
В Україні набирає обертів один із найгучніших корупційних скандалів останніх місяців, пов’язаний із закупівлями безпілотників для потреб оборони. Вищий антикорупційний суд обрав запобіжні заходи посадовцю Адміністрації Державної прикордонної служби України та власнику компанії-виробника дронів, яких підозрюють у вимаганні одного мільйона доларів хабаря за сприяння у постачанні безпілотних авіаційних комплексів.
Про це повідомила Спеціалізована антикорупційна прокуратура. За рішенням суду посадовця ДПСУ взято під варту з можливістю внесення застави у розмірі 4 мільйони гривень. Підприємцю, якого слідство вважає співучасником схеми, обрали більш сувору альтернативну заставу — понад 44,2 мільйона гривень.
За даними слідства, корупційна схема була пов’язана із закупівлею безпілотних літальних апаратів для підрозділів Державної прикордонної служби України. Правоохоронці стверджують, що посадовець Адміністрації ДПСУ заздалегідь визначив умови проведення тендерних процедур таким чином, щоб перемогу отримала компанія, пов’язана з його спільником.
Слідчі встановили, що під час підготовки закупівлі посадовець нібито створив умови для перемоги конкретного товариства, яке планувало постачати безпілотні комплекси державі. Однак реалізувати цей задум не вдалося через появу конкурента, який запропонував державі більш вигідні умови.
Згідно з матеріалами розслідування, до тендеру долучилося ще одне підприємство, яке запропонувало поставити 270 безпілотних авіаційних комплексів за 825 мільйонів гривень. Після цього компанія ще більше знизила свою пропозицію, запропонувавши виконати контракт за 760 мільйонів гривень.
Саме ця пропозиція виявилася найбільш вигідною для держави та забезпечила компанії перемогу в тендері.
За версією правоохоронців, після поразки підконтрольного учасника торгів підозрювані вирішили отримати прибуток іншим шляхом. Слідство стверджує, що власник компанії-виробника дронів почав переконувати переможця тендеру у необхідності сплатити неправомірну вигоду за безперешкодне укладення та виконання майбутнього договору.
Для підтвердження серйозності намірів була навіть організована телефонна розмова з представником Державної прикордонної служби. За версією слідства, таким чином переможцю тендеру намагалися продемонструвати, що вимоги щодо передачі коштів підтримуються посадовими особами державного відомства.
Розмір неправомірної вигоди становив один мільйон доларів США. За даними правоохоронців, це відповідало приблизно 5–10% від вартості майбутнього контракту. Отримані кошти, як вважає слідство, планувалося розподілити між учасниками схеми та окремими посадовцями.
Справу розслідують детективи Національного антикорупційного бюро України за процесуального керівництва прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Підозрюваним інкримінують злочини, пов’язані з одержанням та вимаганням неправомірної вигоди в особливо великому розмірі.
У САП наголошують, що розслідування триває, а правоохоронці перевіряють можливу причетність до схеми інших осіб. Також аналізуються документи щодо проведення закупівель та роль кожного з учасників процесу.
Справа викликала значний суспільний резонанс через те, що йдеться про закупівлі безпілотників під час повномасштабної війни. Саме дрони сьогодні є одним із ключових видів озброєння на фронті та відіграють важливу роль у розвідці, коригуванні вогню, ураженні техніки противника та захисті українських військових.
Антикорупційні органи останнім часом дедалі частіше повідомляють про викриття зловживань у сфері оборонних закупівель. Правоохоронці наголошують, що навіть в умовах війни державні кошти мають використовуватися максимально ефективно, а будь-які спроби нажитися на потребах армії становлять загрозу національній безпеці.
У разі доведення вини підозрюваним може загрожувати тривале позбавлення волі, конфіскація майна та заборона обіймати певні посади. Остаточну правову оцінку їхнім діям надасть суд після завершення досудового розслідування та розгляду справи по суті.
Наразі обидва фігуранти залишаються під вартою із можливістю внесення визначених судом застав. Слідчі дії у справі тривають.
-
ВРП відсторонила трьох суддів Верховного суду у справі про корупцію Князєва
Вища рада правосуддя тимчасово відсторонила від здійснення правосуддя трьох суддів Верховного суду України, яких підозрюють у причетності до масштабної корупційної схеми, пов’язаної з колишнім головою Верховного суду Всеволодом Князєвим та бізнесменом Костянтином Жеваго. Відповідне рішення було ухвалене 29 травня після розгляду клопотань керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Про це повідомили у Вищій раді правосуддя, НАБУ та САП.
Йдеться про суддів Ірину Григор’єву, Ігоря Желєзного та Жанну Єленіну. За рішенням ВРП, їх відсторонено від здійснення правосуддя до 19 липня 2026 року у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності. Раніше Вищий антикорупційний суд уже обрав їм запобіжні заходи у вигляді застав.
У Вищій раді правосуддя пояснили, що під час ухвалення рішення враховували як принципи незалежності та недоторканності суддів, так і ризики, озвучені слідством. У ВРП наголосили, що клопотання САП були частково задоволені саме через обґрунтованість підозр і необхідність забезпечення належного перебігу досудового розслідування.
У заяві ВРП зазначається, що ризики, наведені стороною обвинувачення, є співмірними із наслідками тимчасового відсторонення суддів, а також враховано строки слідства та характер кримінального провадження. У Раді підкреслили, що рішення ухвалювалося з урахуванням балансу між гарантіями суддівської незалежності та суспільним інтересом у справі, яка стосується корупції на найвищому рівні судової системи.
Ця справа є продовженням одного з найгучніших антикорупційних розслідувань в історії незалежної України — справи колишнього голови Верховного суду Всеволода Князєва, якого у 2023 році викрили на отриманні багатомільйонного хабаря. Тоді детективи НАБУ та прокурори САП заявили про існування організованої схеми впливу на судові рішення у Верховному суді в інтересах великого бізнесу.
За версією слідства, неправомірна вигода надавалася за ухвалення рішення у справі, пов’язаній із активами Полтавського гірничо-збагачувального комбінату. Слідчі вважають, що хабар передавався в інтересах бізнесмена Костянтина Жеваго — власника групи “Фінанси і кредит”. Йдеться про один із найбільших корпоративних спорів, який розглядався у Верховному суді.
Після затримання Всеволода Князєва справа спричинила масштабний резонанс як в Україні, так і серед міжнародних партнерів. Викриття голови Верховного суду стало безпрецедентним випадком для української судової системи, адже йшлося про найвищу судову інстанцію держави. Тоді правоохоронці оприлюднили кадри з грошима, вилученими під час слідчих дій, а сам Князєв був усунений із посади голови Верховного суду.
Надалі НАБУ та САП почали поступово розширювати коло підозрюваних у справі, перевіряючи можливу причетність інших представників суддівського корпусу. Останнім етапом стало оголошення підозр трьом чинним суддям Верховного суду та одному судді у відставці.
Слідство вважає, що окремі представники судової системи могли бути залучені до схеми ухвалення рішень в обмін на неправомірну вигоду. Правоохоронці наголошують, що розслідування триває, а остаточні висновки щодо ролі кожного з фігурантів мають бути зроблені після завершення всіх процесуальних дій та розгляду справи у суді.
Сам Костянтин Жеваго раніше неодноразово заперечував свою причетність до будь-яких корупційних домовленостей або спроб впливу на судову систему. Бізнесмен заявляв, що не організовував передачу хабарів і не мав стосунку до дій посадовців Верховного суду.
Водночас справа Князєва та пов’язані з нею нові підозри залишаються одним із головних тестів для української антикорупційної системи. Західні партнери України неодноразово наголошували, що реальна боротьба з корупцією та очищення судової влади є ключовими умовами для подальшої інтеграції України до Європейського Союзу та збереження міжнародної підтримки.
Експерти також зазначають, що розвиток цієї справи може суттєво вплинути на довіру суспільства до судової системи. Скандал навколо Верховного суду вже став одним із найболючіших ударів по репутації судової гілки влади за останні роки, оскільки корупційні підозри пролунали щодо представників найвищої інстанції, яка повинна бути символом законності та справедливості в державі.
-
“15 тисяч доларів за закриття справи”: ДБР затримало двох працівників БЕБ через хабарі
Державне бюро розслідувань спільно зі Службою безпеки України викрило двох співробітників Бюро економічної безпеки, яких підозрюють у вимаганні та одержанні хабарів за використання службового становища. Один із фігурантів, за даними слідства, вимагав десятки тисяч доларів за “вирішення питання” у кримінальному провадженні, інший — обіцяв допомогти з отриманням ліцензії через зв’язки у податкових органах.
Про це повідомили пресслужба ДБР та генеральний прокурор Руслан Кравченко.
За інформацією слідства, перший епізод стосується старшого детектива територіального управління БЕБ у Київській області. Правоохоронці вважають, що посадовець вимагав 15 тисяч доларів у чоловіка, який проходив у справі щодо виготовлення, ввезення та збуту підробленої валюти.
Слідчі стверджують, що співробітник БЕБ запропонував фігуранту “домовленість”: за гроші він нібито обіцяв не притягувати його до кримінальної відповідальності та посприяти уникненню проблем із правоохоронною системою.
У ДБР заявили, що правоохоронці задокументували передачу частини суми — 10 тисяч доларів. Після цього посадовця затримали.
Другий епізод, про який повідомили слідчі, стосується аналітика БЕБ. За версією ДБР, він пообіцяв підприємцю “вплинути” на представників податкової служби для отримання ліцензії на зберігання пального.
За таку “послугу” працівник БЕБ нібито вимагав 2 тисячі доларів.
У матеріалах слідства йдеться, що після повторного подання документів компанія дійсно отримала необхідну ліцензію. Після цього, за даними правоохоронців, аналітик почав вимагати обіцяну оплату за свій “вплив”.
Обох фігурантів затримали.
Старшому детективу інкримінують одержання неправомірної вигоди службовою особою у великому розмірі. Йдеться про статті Кримінального кодексу, які передбачають серйозну відповідальність за корупційні злочини, включно з позбавленням волі та конфіскацією майна.
Аналітика БЕБ підозрюють в одержанні неправомірної вигоди за вплив на ухвалення рішень посадовими особами державних органів.
У ДБР зазначають, що найближчим часом обом мають офіційно повідомити про підозру та звернутися до суду з клопотаннями про обрання запобіжних заходів.
У пресслужбі Бюро наголошують, що розслідування триває, а правоохоронці перевіряють можливу причетність інших осіб до корупційних схем.
Справи проти співробітників БЕБ стали черговим гучним антикорупційним скандалом навколо правоохоронних органів України. Бюро економічної безпеки створювалося як новий орган для боротьби з економічними злочинами та заміни податкової міліції, однак останнім часом БЕБ неодноразово опинялося у центрі критики через кадрові проблеми та підозри щодо корупції.
Експерти неодноразово звертали увагу, що питання довіри до антикорупційної та правоохоронної системи залишається одним із ключових викликів для України, особливо на тлі переговорів про вступ до ЄС та виконання міжнародних зобов’язань перед партнерами.
Європейський Союз та міжнародні фінансові організації регулярно наголошують на необхідності посилення боротьби з корупцією та забезпечення незалежності правоохоронних органів.
На цьому тлі українська влада останніми місяцями активізувала публічні антикорупційні розслідування. Лише у квітні 2026 року Вищий антикорупційний суд арештував начальника слідчого відділу управління СБУ у Полтавській області, якого також підозрюють у хабарництві. Тоді суд визначив альтернативу у вигляді застави розміром 5 мільйонів гривень.
Правоохоронці та антикорупційні органи заявляють, що продовжують очищення системи від посадовців, які використовують службове становище для незаконного збагачення.
Водночас аналітики наголошують: сам факт регулярних викриттів свідчить не лише про роботу слідчих органів, а й про системну проблему корупційних ризиків у державних структурах.
Після оприлюднення інформації про затримання співробітників БЕБ у соцмережах знову активізувалася дискусія щодо необхідності повноцінної реформи Бюро економічної безпеки та перезавантаження кадрової системи.
Раніше бізнес-асоціації та міжнародні партнери вже закликали українську владу пришвидшити реформування БЕБ, забезпечити прозорий відбір керівництва та мінімізувати політичний чи корупційний вплив на роботу органу.
Наразі слідство у двох нових справах триває. У ДБР заявляють, що встановлюють усі обставини можливих корупційних схем та перевіряють, чи могли затримані діяти не самостійно.
-
Суд зменшив заставу ексведучому каналів Медведчука: Назаров вийшов на свободу під 4 мільйони
Києво-Святошинський районний суд зменшив заставу колишньому ведучому підсанкційних телеканалів «Наш» і NewsOne Максу Назарову (справжнє ім’я — Назар Діордіца), якого обвинувачують у виправдовуванні російської агресії проти України. Суму застави скоротили з 8,5 мільйона до 4 мільйонів гривень.
Про це повідомила Медійна ініціатива за права людини.
Судове засідання відбулося 26 травня. Під час слухання прокурорка зачитала обвинувальний акт, який стосується шести відео, оприлюднених у 2023–2024 роках на ютуб-каналі Назарова «Да, это так». Йдеться про інтерв’ю з проросійськими коментаторами та так званими «політекспертами», серед яких Михайло Чаплига, Дмитро Корнійчук, Фікрет Шабанов та Костянтин Бондаренко.
За даними слідства, у цих ефірах поширювалися наративи російської пропаганди. Висновок експерта Інституту імені Бокаріуса вказує, що в матеріалах містяться ознаки виправдовування збройної агресії РФ проти України. Зокрема, у відео стверджувалося, що війна нібито є результатом домовленостей між США та Росією, а також просувалися тези про те, що «Україна не перебуває у стані війни з РФ», оскільки формально не введено відповідний юридичний режим.
Окремі фігуранти ефірів наразі перебувають за кордоном. Як зазначалося в суді, стаття 436-2 Кримінального кодексу України про виправдовування російської агресії не передбачає процедури заочного розслідування. Водночас один із гостей програми — Дмитро Корнійчук — був затриманий і наразі перебуває під особистим зобов’язанням.
Сам Назаров своєї провини не визнає. Він заявляє, що справа має політичний характер, а також стверджує, що після початку кримінального переслідування правоохоронці фактично змусили його припинити журналістську діяльність.
Захист Назарова просив змінити запобіжний захід із застави на особисте зобов’язання. Адвокат Максим Тхорівський наголосив, що його підзахисний не порушував умов запобіжного заходу та регулярно з’являвся на всі судові засідання й слідчі дії.
Інший адвокат, Сергій Руденко, звернув увагу суду на те, що Корнійчук, якому інкримінують ту саму статтю, перебуває під м’якшим запобіжним заходом.
«За нашим підзахисним не зафіксовано жодного неприбуття як на стадії досудового слідства, так і під час судового розгляду. Вважаємо, що відпала потреба у такому великому розмірі застави», — заявив Руденко.
Прокурорка, своєю чергою, наполягала на продовженні обов’язків, покладених на Назарова, вважаючи, що саме застава гарантує його належну процесуальну поведінку.
У результаті суд частково задовольнив клопотання сторони захисту та зменшив суму застави до 4 мільйонів гривень, залишивши чинними всі раніше визначені обмеження.
Згідно з рішенням суду, Назаров зобов’язаний:
— не залишати межі Києва та Київської області без дозволу суду;
— прибувати за першою вимогою;
— повідомляти про зміну місця проживання;
— здати закордонний паспорт;
— утримуватися від спілкування зі свідками у справі.Наступне засідання призначене на 19 червня.
Нагадаємо, СБУ оголосила Назарову підозру ще 18 січня 2025 року. Через кілька днів Солом’янський районний суд Києва взяв його під варту на 60 діб із можливістю внесення застави у 12 мільйонів гривень. Пізніше суму застави зменшили до 8,5 мільйона.
За версією слідства, після початку повномасштабного вторгнення Росії ексведучий телеканалів Медведчука створив власний ютуб-канал, де продовжив поширювати проросійські меседжі та запрошував гостей, частина яких нині перебуває в Росії.
Правоохоронці вважають, що під час трансляцій виправдовувалися російські воєнні злочини та ракетні удари по цивільній інфраструктурі України.
У квітні 2026 року Назаров вийшов із СІЗО після внесення застави у понад 8,4 мільйона гривень.
Водночас його адвокати наполягають, що сам Назаров нібито не виправдовував агресію РФ особисто, а лише надавав платформу для інтерв’ю.
Раніше ютуб-канал «Да это так» був заблокований на території України. У серпні 2024 року він припинив оновлюватися, однак сам Назаров згодом заявляв про намір запустити новий медійний проєкт.