Govoritinfo.com

Позначка: ДБР

  • Судді Підгаєцького райсуду Тернопільської області повідомлено про підозру у смертельній ДТП на Івано-Франківщині

    Судді Підгаєцького райсуду Тернопільської області повідомлено про підозру у смертельній ДТП на Івано-Франківщині

    У Івано-Франківській області судді Підгаєцького районного суду Тернопільської області повідомлено про підозру у смертельній дорожньо-транспортній пригоді, яка сталася 31 жовтня у селі Фрага Івано-Франківського району на автодорозі “Мукачево – Львів”, повідомляє Офіс генерального прокурора України.

    За даними слідства, суддя керувала автомобілем Lexus UX 250h і, рухаючись у напрямку Львова, не зменшила швидкість перед нерегульованим пішохідним переходом. Внаслідок цього було скоєно наїзд на двох пішоходів. Один із них загинув на місці, другий отримав тілесні ушкодження.

    Підозрювана суддя обвинувачується за частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України — порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого. Досудове розслідування здійснюють слідчі територіального управління Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва прокуратури.

    На цей час до Вищої ради правосуддя скеровано подання про надання згоди на тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя та клопотання про її утримання під вартою. Розгляд документів заплановано на сьогодні.

  • Керівницю підрозділу екоінспекції затримали за незаконне збагачення: вилучено понад мільйон доларів готівкою

    Керівницю підрозділу екоінспекції затримали за незаконне збагачення: вилучено понад мільйон доларів готівкою

    Співробітники Державного бюро розслідувань спільно з Департаментом стратегічних розслідувань Національної поліції викрили керівницю одного з підрозділів Державної екологічної інспекції Придніпровського округу, яка охоплює Дніпропетровську та Кіровоградську області, у незаконному збагаченні.

    Як повідомляє ДБР, під час обшуку за місцем проживання посадовиці правоохоронці виявили значні суми незадекларованої готівки — 880 тисяч доларів США та понад 200 тисяч євро. Гроші були вилучені як речові докази у межах кримінального провадження.

    За інформацією видання «ВИЙ», йдеться про Лілію Чигрикову — керівницю одного з відділів Держекоінспекції Придніпровського округу.

    На цей момент суд обрав підозрюваній запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави у розмірі 30 мільйонів гривень.

    Слідство перевіряє можливу причетність інших посадових осіб інспекції до незаконного збагачення та отримання хабарів за «непомічені» екологічні порушення.

    ДБР наголошує, що боротьба з корупцією серед державних службовців залишається одним із ключових напрямів роботи бюро, особливо у сферах, де корупційні зловживання безпосередньо впливають на екологічну безпеку та економічну стабільність держави.

  • САП вимагає конфіскації майна начальника екоінспекції Донеччини на понад 8 млн грн

    САП вимагає конфіскації майна начальника екоінспекції Донеччини на понад 8 млн грн

    Начальник Державної екологічної інспекції у Донецькій області Олександр Євтухов опинився у центрі одразу двох гучних кримінальних історій. Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) вимагає конфіскації його активів на понад 8 млн грн як необґрунтованих, а Державне бюро розслідувань (ДБР) передало до суду обвинувальний акт щодо розтрати щонайменше 1,6 млн грн із зарплатного фонду інспекції. Антикорупційні органи ведуть ці епізоди паралельно. Це нетипово й показово: ідеться не про один епізод зловживань, а про модель управління держорганом, де бюджет і приватне майно керівника де-факто злилися.

    Розтрата 1,6 млн грн: як працювала схема “дистанційного працівника”
    За версією слідчих, керівництво Державної екологічної інспекції у Донецькій області після початку повномасштабного вторгнення РФ використало дистанційний формат роботи як прикриття. Інспекція продовжувала нараховувати зарплату співробітнику, який виїхав до росії і фактично не виконував службових обов’язків.

    Начальник інспекції Олександр Євтухов, головний бухгалтер і керівник одного з відділів системно вносили до табелів обліку робочого часу, наказів про премії та надбавки, розрахунково-платіжних відомостей відверто неправдиві дані, які мали створити ілюзію роботи цього “віддаленого” співробітника. Частину виплачених бюджетних грошей цей працівник повертав керівництву у вигляді “відкатів”, стверджує ДБР. За даними бюро, таким чином було розтрачено щонайменше 1,6 млн грн бюджетних коштів.

    ДБР завершило досудове розслідування й передало обвинувальний акт до суду. У справі фігурують кваліфікації за низкою статей Кримінального кодексу, зокрема за ч. 5 ст. 191 (розтрата майна в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем), вчинена організованою групою і в умовах воєнного стану, а також за ст. 366 (службове підроблення). Ці статті передбачають до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна. Судовий розгляд призначено в Шевченківському райсуді Києва на початок грудня 2025 року.

    Окремий вимір цієї історії — тишина в реєстрі. Попри офіційні заяви правоохоронців, у відкритих матеріалах судового реєстру поки немає детальних ухвал, які б дозволили побачити прізвища співфігурантів, зміст підозр і точні дати платежів. Іншими словами, суспільство поки що чує про схему “зарплата людині, яка виїхала до РФ”, але не бачить її документальної архітектури.

    8 мільйонів “з повітря”: САП вимагає забрати майно
    Паралельно з кримінальною справою про розтрату ДБР, САП іде по іншій лінії — незаконне збагачення. На початку вересня прокурори САП спільно з ДБР подали до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) позов до Олександра Євтухова. Вимога проста: визнати частину його активів необґрунтованими та конфіскувати їх у дохід держави. Сума, яку антикорупційні органи називають “майном поза доходами”, — 8,046 млн грн.

    У центрі цієї лінії — родина. Формально більшість найбільш вартісних активів записано не на самого керівника екоінспекції, а на його дружину Інну Євтухову або близьких родичів. Під конфіскацію, за даними САП, можуть потрапити елітні авто, зокрема Audi A8, Audi Q8 (2021 р. в.), BMW X5 (2022 р. в.), два Volkswagen Tiguan (2019 і 2024 років випуску), Toyota Land Cruiser Prado 150, Toyota Avensis (2013 р. в.) та Ford Mondeo (2020 р. в.). Усі ці автомобілі були придбані у 2019–2024 роках, тобто вже в період, коли Євтухов працював у системі держекоконтролю — спочатку в Херсонській області, пізніше в Донецькій, а з 2021 року очолює інспекцію Донеччини.

    САП звертає увагу на дві характерні ознаки: по-перше, частина автівок реєструвалася на особу без водійських прав; по-друге, угоди оформлювалися за явно заниженими цінами, які не відповідають ринковій вартості. Слідчі вважають, що це робилося для того, щоб приховати реальну ціну покупок і легалізувати походження коштів, які не підтверджені офіційними доходами родини.

    Окремо прокурори вказують на роль дружини. Інна Євтухова офіційно зареєструвалася як фізична особа-підприємець лише восени 2023 року — зі сферою діяльності “надання послуг перукарням та салонам краси”. До цього жодних значних задекларованих доходів не було. Попри це, саме на неї оформлені, зокрема, новий Volkswagen Tiguan (2024 р. в.) та Ford Mondeo (2020 р. в.), а також елітний BMW X5 2022 року випуску, вартість якого, за декларацією, сягала близько 3,4 млн грн. Пояснити придбання таких авто прибутками від салонного сервісу — м’яко кажучи, складно. Цей дисбаланс і став ключовим аргументом САП у позові до ВАКС.

    У справі про необґрунтовані активи відповідачами виступають не лише сам Олександр Євтухов, а й його дружина. Суд уже закрив підготовче провадження і призначив слухання по суті у відкритому режимі на листопад. Це означає, що вперше публічно пролунає питання про те, як родина чиновника рівня обласної екоінспекції накопичила автопарк вартістю у мільйони.

    Що кажуть декларації
    Публічні декларації Євтухова за останні роки лише підсилюють сумніви антикорупційних органів. Згідно з поданими документами, сім’я послідовно нарощувала вартісні активи — квартири, машиномісця, автомобілі — значно швидше, ніж офіційно зростали їхні доходи. У деклараціях фігурують “подарунки” у сотні тисяч і навіть мільйони гривень від близьких осіб, багаторазові перепродажі рухомого майна, угоди між родичами за дивно низькими цінами. Така поведінка — класичний маркер спроби легалізувати статки, які службова особа не може пояснити зарплатою. Ці ж ознаки НАЗК позначило як ризикові під час перевірки і передало інформацію прокурорам САП.

    Чому ця історія важлива не тільки для Донеччини
    Державна екологічна інспекція — це орган, який у регіонах має майже безконтрольний вплив на бізнес і ресурси. Інспектори можуть зупиняти підприємства, фіксувати збитки довкіллю, блокувати будівництво або, навпаки, “давати зелене світло”. У прифронтовій Донецькій області цей контроль ще чутливіший: мова і про промислові ризики, і про використання природних ресурсів, і про документування шкоди від бойових дій.

    Коли людина, яка очолює такий інструмент тиску, одночасно підозрюється у схемі з фіктивною зарплатою і демонструє спосіб життя, що не сходиться з офіційними доходами, це перестає бути суто “чужою корупційною справою”. Це вже історія про те, чи може держава довіряти екологічний контроль тим, кого сама ж підозрює у привласненні бюджету.

    На сьогодні маємо два паралельні вектори. Перший — кримінальна справа ДБР про розтрату 1,6 млн грн із зарплатного фонду, де Євтухов і бухгалтерія інспекції постануть перед судом за організацію схеми “мертвої душі”, що формально працювала з-за меж України, з території РФ. Другий — позов САП до Вищого антикорупційного суду про конфіскацію активів на понад 8 млн грн, які, за версією слідства, були набуті без підтверджених доходів і оформлені на дружину та близьких.

    Ці два епізоди збираються в одну картину: людина, яка роками керувала екологічною інспекцією Донеччини, фактично контролювала не тільки перевірки бізнесу, але й грошові потоки всередині самої інспекції — від зарплат до матеріальних активів сім’ї. І тепер ідеться не просто про кримінальну відповідальність конкретного посадовця, а про публічний тест для всієї антикорупційної інфраструктури держави.

  • Одеські медики допомагали ухилятися від служби за гроші — ДБР повідомило про підозру

    Одеські медики допомагали ухилятися від служби за гроші — ДБР повідомило про підозру

    В Одесі працівники Державного бюро розслідувань викрили схему, спрямовану на підрив мобілізаційного процесу. У центрі афери — військово-лікарська комісія Приморського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

    Як повідомляє «Закон і Бізнес» із посиланням на ДБР, лікарі комісії оформлювали фіктивні медичні висновки для військовозобов’язаних без їхньої фактичної присутності. Такі документи дозволяли призовникам незаконно отримувати відстрочку від служби.

    За даними слідства, члени ВЛК діяли у змові з фігурантами масштабної корупційної схеми, яку раніше викрили слідчі ДБР. Організував оборудку місцевий мешканець, який залучив до неї співробітника Центру забезпечення службової діяльності Міноборони та Генштабу ЗСУ, працівника Приморського ТЦК та СП, а також двох посередників.

    За «послугу» ухилення від служби ділки вимагали від призовників 16 тисяч доларів. Обвинувальні акти щодо організаторів уже передані до суду.

    Наразі чотирьом членам військово-лікарської комісії оголошено підозру у службовому підробленні, вчиненому групою осіб за попередньою змовою (ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України). Слідчі вирішують питання щодо їхнього відсторонення від посад.

    Санкція статті передбачає покарання у вигляді до трьох років обмеження волі.

  • Полковник Львівського ТЦК приховав елітний будинок і землю, записавши майно на тещу

    Полковник Львівського ТЦК приховав елітний будинок і землю, записавши майно на тещу

    Державне бюро розслідувань повідомило про підозру заступнику начальника Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, полковнику Олександру Драпінському. Правоохоронці встановили, що військовий чиновник не задекларував нерухомість вартістю понад 6 мільйонів гривень.

    На момент викриття Драпінський виконував обов’язки керівника обласного ТЦК. Згідно з матеріалами слідства, у своїй декларації за 2023–2024 роки він умисно не вказав земельну ділянку у Львівському районі площею 0,025 га та житловий будинок на 139 квадратних метрів. Формально об’єкти належали тещі полковника, але фактично там проживав сам посадовець із родиною.

    Загальна вартість нерухомості перевищує 6 мільйонів гривень.

    Олександру Драпінському оголошено підозру за декларування недостовірних відомостей (ч.1 ст.366-2 Кримінального кодексу України).

    Крім того, ДБР перевіряє ще один епізод — можливе приховування автомобіля Mersedes, зареєстрованого на батька полковника. За попередніми даними, транспортний засіб був придбаний у 2021 році, коли Драпінський служив командиром військової частини. Його орієнтовна вартість становить близько 18 тисяч доларів. При цьому доходи батька не підтверджують можливість законного придбання такого авто.

    Слідство триває.

  • Американці проти екстрадиції Андрія Наумова до України через питання безпеки

    Американці проти екстрадиції Андрія Наумова до України через питання безпеки

    За інформацією джерел видання 360.ua.news, Австрія не видасть колишнього генерал-лейтенанта, начальника УВБ центрального апарату СБУ Андрія Наумова, так як існує небезпека його вбивства в Україні.

    Як повідомляє джерело, під час ув’язнення Андрія Наумова у Сербії, європейці надали йому охорону на прохання США.

    Також європейці надали американській стороні гарантії безпеки під час переправки Андрія Наумова до Австрії, де він наразі перебуває під цілодобовою охороною.

    За інформацією джерела, американці вважають що Андрій Наумов може стати наступним у списку жертв, фігурантів “історій з виведенням грошей” пов’язаних з близьким до українських владних кіл Тімуром Міндічем.

    Варто відзначити, що за інформацією джерела, через “історії з виведенням грошей” тільки цього місяця було ліквідовано кілька ключових осіб.

    Зокрема мова йде про 32-річного криптоблогера Костянтина Ганіча (Kostya Kudo), який був знайдений 11 жовтня 2025 року з вогнепальним пораненням в голову у своєму автомобілі.

    За інформацією правоохоронців причиною смерті Ганіча стало самогубство. Водночас, за інформацією джерела “його проблема в тому, що він починаючи з 2022 року виводив гроші людей близьких до Президента”.

    Друга смерть “через історії з виведенням грошей” – вбивство кіпрського бізнесмена, президента футбольного клубу Карміотісса Ставроса Дімостенуса 17 жовтня цього року.

    Ставрос Дімостенус був тісно пов’язаний з кримінальними колами та казино Pin-Up, через яке з України могли вивести більш ніж 500 мільйонів доларів.

    За інформацією джерела, Андрій Наумов знав про схеми виведення грошей з України та був причетний до деяких з них. Тож американці приймають безпосередню участь у “кейсі Наумова”, задля формування додаткових важелів впливу на Володимира Зеленського та його близьке оточення.

    За інформацією джерела, у “кейсі Наумова” інтереси американців та росіян збігаються.

  • Суд Австрії вирішує долю Андрія Наумова — колишнього генерала СБУ

    Суд Австрії вирішує долю Андрія Наумова — колишнього генерала СБУ

    Регіональний суд австрійського міста Корнойбург найближчим часом розгляне питання екстрадиції колишнього керівника Головного управління внутрішньої безпеки Служби безпеки України Андрія Наумова. Про це повідомила пресслужба Державного бюро розслідувань.

    Хоча в офіційному повідомленні імені не вказано, видання «Радіо Свобода» зазначає, що за фабулою справи йдеться саме про Наумова — фігуранта гучних антикорупційних розслідувань і колишнього генерала СБУ.

    Українські слідчі вже завершили досудове розслідування за кількома статтями Кримінального кодексу України. За даними ДБР, Наумов підозрюється у шахрайстві та підробленні офіційних документів, через що йому загрожує серйозне покарання.

    Після року ув’язнення в Сербії за відмивання грошей Наумов у жовтні 2025 року переїхав до Австрії. Про це українська сторона оперативно повідомила австрійські правоохоронні органи та передала необхідні документи для екстрадиції. Тепер рішення залишається за австрійським судом.

    Раніше, 15 жовтня 2024 року, Вищий суд у Ніші визнав Наумова винним у відмиванні коштів і засудив до одного року позбавлення волі, а також ухвалив рішення про п’ятирічне видворення з країни.

    Крім того, у серпні 2024 року Інтерпол оголосив Наумова у міжнародний розшук на запит ДБР. Слідство в Україні вважає, що під час керівництва державним підприємством у 2019–2021 роках він шахрайським шляхом заволодів понад 3,2 мільйона гривень і намагався підробити документи, щоб уникнути кримінальної відповідальності.

    Якщо суд в Австрії ухвалить позитивне рішення, Наумова можуть повернути в Україну вже найближчим часом, де йому доведеться відповісти перед законом.

  • Борги та державна зрада: майно ТОВ «Дніпрометалсервісгруп» заблоковано

    Борги та державна зрада: майно ТОВ «Дніпрометалсервісгруп» заблоковано

    Слідчий суддя Печерського районного суду Києва виніс ухвалу про арешт майна на суму понад 2,7 млрд грн у межах кримінального провадження № 22022101110000748. Розслідування веде ДБР та стосується діяльності ТОВ «Дніпрометалсервісгруп» і його бенефіціарних власників Сергія Ганзелінського та Олександра Дементієнка.

    Компанія отримала кредити від ПАТ «Дельта Банк» на загальну суму 36,7 млн євро у 2011–2013 роках, але не повернула борг, який на сьогодні становить 2,69 млрд грн. Частина кредитів була забезпечена заставою в АР Крим, що стало неможливим після анексії півострова. Крім того, 385 тис. євро рефінансування від НБУ могли бути привласнені зловмисниками.

    Слідство встановило, що власники компанії організували схему ухилення від повернення боргу, зокрема шляхом ліквідації ТОВ «Дніпрометалсервісгруп» у 2015 році та перевезення заставного майна до Латвії, яке використовує компанія Madesta SIA. Окрім цього, бізнесмени перереєстрували фірми в РФ, сплачуючи податки та укладаючи контракти з підприємствами оборонного комплексу країни-агресорки, що кваліфікується як державна зрада.

    Суд наклав на них субсидіарну відповідальність у розмірі 2,69 млрд грн за рішенням від 20 грудня 2024 року. У межах ухвали арештовано:

    • 100% корпоративних прав ТОВ «Інвестиційно-промислова компанія “Ассестс Менеджмент Груп”» (33,5 млн грн);

    • Нежитлові приміщення в Дніпрі (666,3 м²) та Чернівцях (2563,2 м²);

    • Грошові кошти на 10 банківських рахунках у «Сенс Банку» та «Укргазбанку», за винятком податкових платежів.

  • У Запоріжжі судитимуть експоліцейських, яких ДБР викрило на поборах з водіїв

    У Запоріжжі судитимуть експоліцейських, яких ДБР викрило на поборах з водіїв

    Колишні працівники правоохоронних органів у Запорізькому районі, за даними слідства, організували стабільну корупційну схему під час чергувань на дорогах. Замість того щоб оформлювати адмінпротоколи за порушення ПДР, вони пропонували «вирішити питання на місці» за готівку. Справу вже скеровано до суду.

    Як працювала схема

    Патрульні (які зараз уже не є діючими правоохоронцями) зупиняли водіїв-порушників. Замість законного оформлення протоколу пропонували «уникнути відповідальності» за гроші. Для різних видів порушень була своя «такса». Наприклад, за водіння у стані сп’яніння фігурувала фіксована сума — 10 000 гривень. Тобто фактично водіям продавали індульгенції прямо на дорозі.

    За версією Державного бюро розслідувань, це був не одноразовий епізод, а поставлений «на потік» бізнес під час регулярних чергувань на маршрутах патрулювання у Запорізькому районі. Слідчі задокументували систематичне вимагання грошей за непритягнення до відповідальності за кермування напідпитку та інші порушення правил дорожнього руху.

    ДБР кваліфікує це як вимагання та одержання неправомірної вигоди службовими особами правоохоронного органу. Досудове розслідування завершене, обвинувальні матеріали направлені до суду. Це означає, що тепер питання покарання вирішуватиме вже суддя, а не слідчі.

    Обвинувальний акт перебуває в суді. Якщо суд визнає провину, мова може йти не тільки про штрафи чи заборону на роботу в правоохоронних органах у майбутньому, а й про реальні строки за корупційні злочини, оскільки схему слідство описує як систематичну та побудовану на зловживанні службовими повноваженнями. Це вже не адміністративка, а кримінал.

  • Мер Первомайська Олег Демченко отримав підозру у приховуванні активів дружини на понад 5 мільйонів гривень

    Мер Первомайська Олег Демченко отримав підозру у приховуванні активів дружини на понад 5 мільйонів гривень

    На Миколаївщині міському голові Первомайська Олегу Демченку повідомлено про підозру у внесенні недостовірних відомостей до декларації за 2023 рік. Про це йдеться у повідомленні Офісу генерального прокурора.

    За даними слідства, посадовець не задекларував частину майна, фінансових активів та зобов’язань, що належать його дружині. Загальна вартість незадекларованого, за попередньою оцінкою, перевищує 5,3 мільйона гривень.

    Підозра оголошена за ч.1 ст.366-2 Кримінального кодексу України — подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

    Наразі тривають слідчі дії під процесуальним керівництвом Офісу Генпрокурора за участі Державного бюро розслідувань. Правоохоронці встановлюють усі обставини можливого правопорушення, а також перевіряють походження незадекларованих коштів.

    Демченко обіймає посаду міського голови Первомайська з 2020 року. За інформацією з відкритих джерел, раніше він працював у комунальних структурах та займався підприємницькою діяльністю.

    Остаточну правову оцінку діям посадовця надасть суд.