Govoritinfo.com

Позначка: безпілотники

  • Паливний удар по Росії: після атаки дронів одночасно спалахнули дві стратегічні нафтобази

    Паливний удар по Росії: після атаки дронів одночасно спалахнули дві стратегічні нафтобази

    У ніч проти 9 липня Росія зазнала чергової масштабної атаки безпілотників, унаслідок якої виникли пожежі одразу на двох великих об’єктах паливної інфраструктури. Під удар потрапили нафтобази у Твері, що розташована приблизно за 300 кілометрів на північний захід від Москви, та у місті Михайловськ Ставропольського краю. Відео очевидців, оприлюднені у соцмережах, демонструють масштабне займання резервуарів із паливом та густий чорний дим, який здіймався над територіями підприємств.

    За інформацією незалежного російського видання ASTRA та OSINT-аналітиків, у Михайловську під удар потрапила нафтобаза «ЛУКОЙЛ-Югнефтепродукт». Підприємство входить до структури паливної мережі «Лукойл» і займається прийманням, зберіганням, перевалкою та реалізацією нафтопродуктів. Через нього здійснюється забезпечення мережі автозаправних станцій та логістика паливних ресурсів у південній і центральній частині Росії. Після атаки на території об’єкта спалахнула пожежа, а численні відеозаписи зафіксували потужне полум’я, яке охопило один із резервуарів із паливом.

    Губернатор Ставропольського краю Володимир Володимиров підтвердив факт атаки безпілотників. Водночас він не уточнив характер ураженого об’єкта, заявивши лише про влучання по “промисловому підприємству” в районі хутора В’язники Шпаковського округу. Російська влада традиційно не назвала підприємство та не повідомила про можливі наслідки для його роботи. Також не було офіційної інформації про постраждалих чи масштаби руйнувань.

    Практично одночасно повідомлення про вибухи почали надходити з Твері. За даними OSINT-спільнот та російських Telegram-каналів, безпілотники атакували нафтобазу «Тверьнефтепродукт». На кадрах, які швидко поширилися мережею, видно, що полум’я охопило район одного з резервуарів підприємства, а над територією здіймається густий стовп диму. Офіційна влада регіону на момент публікації не надала детальної інформації про масштаби пожежі, стан об’єкта чи можливих потерпілих.

    Водночас російські моніторингові канали повідомляли про активну роботу систем протиповітряної оборони в кількох регіонах країни. Місцеві жителі заявляли про серію вибухів, характерний звук двигунів безпілотників та подальше займання промислових об’єктів. Незалежно перевірити всі повідомлення наразі неможливо, однак численні відео та геолокація кадрів дозволили OSINT-аналітикам ідентифікувати місця пожеж саме як території нафтобаз.

    Ця атака стала продовженням масштабної кампанії із завдання ударів по паливно-енергетичній інфраструктурі Росії. Лише напередодні українські сили повідомили про ураження одразу кількох великих нафтопереробних підприємств і логістичних об’єктів, зокрема НПЗ у Татарстані та Саратовській області, а також інших об’єктів, що забезпечують функціонування російської військової логістики. Російська сторона тоді заявила про нібито збиття понад 400 безпілотників, однак підтвердила виникнення пожеж на низці інфраструктурних об’єктів.

    Українські військові неодноразово наголошували, що паливна інфраструктура Росії є законною військовою ціллю відповідно до міжнародного права, оскільки використовується для забезпечення паливом збройних сил РФ, військової техніки, авіації та логістичних підрозділів, які ведуть бойові дії проти України. Саме тому нафтобази, нафтопереробні заводи, насосні станції та склади пального регулярно стають об’єктами ударів українських далекобійних безпілотників.

    Останніми місяцями географія таких атак суттєво розширилася. Якщо раніше під ударами переважно опинялися прикордонні області Росії, то нині безпілотники регулярно досягають об’єктів у центральній частині країни, Поволжі, на Уралі та навіть у Сибіру. Це створює додатковий тиск на російську систему протиповітряної оборони, яка змушена розподіляти ресурси між захистом великих міст, військових аеродромів, промислових підприємств і критично важливої енергетичної інфраструктури.

    Експерти зазначають, що удари по нафтобазах мають не лише безпосередній військовий ефект, а й економічний. Пошкодження резервуарів, логістичних вузлів і перевалочних баз ускладнює транспортування нафтопродуктів, збільшує витрати на ремонт та охорону об’єктів, а також змушує російські компанії переглядати маршрути постачання пального. У поєднанні з регулярними атаками на нафтопереробні заводи це створює додаткове навантаження на паливно-енергетичний сектор країни.

    Станом на ранок 9 липня російська влада не повідомила про повну ліквідацію пожеж ні у Твері, ні у Ставропольському краї. Також не оприлюднено інформації про масштаби пошкодження резервуарів або можливі втрати пального. Українська сторона офіційно не коментувала атаку, що відповідає звичній практиці Сил оборони щодо операцій із застосуванням далекобійних безпілотників.

  • Румунія попросила Україну змінити роботу морських дронів

    Румунія попросила Україну змінити роботу морських дронів

    Румунія звернулася до України з офіційною пропозицією змінити алгоритм роботи українських морських безпілотників, які застосовуються в акваторії Чорного моря. У Бухаресті пропонують запрограмувати дрони таким чином, щоб вони автоматично самознищувалися у разі випадкового потрапляння до територіальних вод Румунії. Одночасно румунська влада веде переговори із союзниками щодо розміщення додаткових систем протиповітряної оборони та сучасних засобів виявлення повітряних цілей після нещодавнього інциденту з безпілотником поблизу кордону.

    Про це повідомляє Radio România.

    Про нову ініціативу розповів виконувач обов’язків міністра оборони Румунії Раду Міруце. За його словами, він уже направив офіційне звернення українському міністру оборони, в якому запропонував розглянути можливість внесення змін до програмного забезпечення українських морських безпілотників.

    Як пояснив румунський посадовець, йдеться про створення механізму, який би автоматично активував самоліквідацію безпілотного апарата у випадку його випадкового входження до територіальних вод Румунії. На думку Бухареста, така система дозволила б уникнути потенційних інцидентів, які можуть виникнути через бойові дії у Чорному морі.

    «Я офіційно направив міністру оборони України запит, в якому вказав, що для Румунії доцільно оголосити про те, що будь-який безпілотник, запущений у Чорне море і вироблений в Україні, повинен бути запрограмований таким чином, щоб при випадковому попаданні в територіальні води Румунії, за будь-яких умов, він мимоволі вибухнув», — заявив Раду Міруце.

    За його словами, сучасні технології дозволяють реалізувати подібний механізм без постійного зв’язку між оператором та дроном. Він пояснив, що ще перед запуском у програмне забезпечення безпілотника можна закласти точні координати державних кордонів. У такому випадку вбудований мікропроцесор самостійно визначатиме місцеперебування апарата за допомогою навігаційних систем і, якщо дрон випадково перетне межу територіальних вод Румунії, автоматично активує програму самоліквідації.

    Міруце наголосив, що запропонований алгоритм працюватиме автономно навіть у разі втрати зв’язку з оператором. Це, на його думку, значно підвищить безпеку судноплавства та допоможе уникнути небажаних інцидентів між двома сусідніми державами.

    Виконувач обов’язків міністра оборони підкреслив, що ініціатива не спрямована проти України чи використання нею безпілотних технологій у війні з Росією. За його словами, головною метою є забезпечення безпеки румунської території та мінімізація ризиків, які можуть виникати через активні бойові дії поблизу кордонів країни.

    Окрім питання українських морських безпілотників, Румунія активно працює над зміцненням власної системи протиповітряної оборони. За словами Міруце, після останніх інцидентів із безпілотниками поблизу румунського кордону уряд активізував переговори з міжнародними партнерами щодо розміщення додаткових засобів ППО на території країни.

    Посадовець повідомив, що переговори ведуться одразу з кількома державами-союзниками, які можуть надати необхідні оборонні системи. За його словами, консультації вже перебувають на просунутій стадії, однак остаточне рішення залежить від країн, які мають ухвалити внутрішні політичні та військові процедури.

    «Це рішення зрештою залежить від країн, які ухвалять таке рішення. Переговори з трьома з цих країн перебувають на просунутій стадії, але оскільки це делікатне питання для кожної країни, доречно дозволити їм оголосити про завершення всіх внутрішніх процедур, необхідних для відправки сюди додаткових коштів», — зазначив Міруце.

    Водночас Бухарест розраховує не лише на додаткові системи протиповітряної оборони, а й на сучасні комплекси спостереження та виявлення повітряних цілей. За словами очільника оборонного відомства, особливий акцент робиться на обладнанні, здатному виявляти невеликі безпілотники, які летять на дуже малих висотах і є складними для своєчасного виявлення звичайними радарами.

    Румунська влада вважає, що розвиток таких технологій є одним із ключових напрямків зміцнення національної безпеки, особливо з огляду на війну Росії проти України та регулярні атаки на українські порти й інфраструктуру в районі Дунаю, неподалік румунського кордону.

    Останніми роками Румунія неодноразово повідомляла про інциденти, пов’язані з російськими безпілотниками. У різних районах країни, що межують з Україною, неодноразово знаходили уламки дронів після російських атак на українську портову інфраструктуру. Подібні випадки викликали занепокоєння як у Бухаресті, так і серед союзників по НАТО, оскільки Румунія є членом Альянсу та межує із зоною активних бойових дій.

    Саме тому питання захисту повітряного простору стало одним із головних пріоритетів румунської влади. У країні вже проводиться модернізація оборонної інфраструктури, посилюється військова присутність у прикордонних районах, а також розширюється співпраця із союзниками у сфері протиповітряної та протиракетної оборони.

    Україна зі свого боку також продовжує активно розвивати безпілотні технології для оборони Чорноморського регіону. Морські дрони стали одним із найефективніших засобів боротьби з російським флотом та військовою інфраструктурою у Чорному морі, а останнім часом Київ також приділяє значну увагу розвитку безпілотників-перехоплювачів.

    Раніше президент України Володимир Зеленський повідомив, що для посилення захисту Одеси та всього Чорноморського регіону Україна планує розгорнути нову багаторівневу систему оборони, основу якої становитимуть безпілотники-перехоплювачі. Очікується, що вони допоможуть ефективніше протидіяти російським ударним дронам і посилять захист української критичної інфраструктури та портів.

  • ЄС хоче вдарити по виробництву “Шахедів”: під санкціями може опинитися “Комета”

    ЄС хоче вдарити по виробництву “Шахедів”: під санкціями може опинитися “Комета”

    Європейський Союз уже наступного тижня може затвердити новий пакет санкцій, спрямований проти підприємств і структур, які забезпечують виробництво російських ударних безпілотників типу “Шахед”. До нового переліку обмежень із високою ймовірністю увійдуть виробники ключових комплектуючих для цих дронів, зокрема навігаційної системи “Комета”, яка використовується для наведення безпілотників на цілі. Таким чином ЄС продовжує курс на посилення санкційного тиску не лише на російський військово-промисловий комплекс загалом, а й на конкретні технології та підприємства, без яких виробництво сучасного озброєння стає значно складнішим.

    Про це повідомив уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк в ефірі телеканалу “Ми-Україна”.

    За його словами, Європейський Союз уже найближчими днями може погодити черговий пакет санкцій, який буде значно меншим за масштабами, ніж попередні. Водночас його значення полягає не в кількості нових фігурантів, а у виборі цілей, адже обмеження стосуватимуться саме виробників критично важливих компонентів для російських ударних безпілотників.

    Власюк зазначив, що наразі йдеться про пакет, який включатиме менш як десять позицій. До нього увійдуть компанії та структури, діяльність яких пов’язана із виробництвом або постачанням окремих елементів, необхідних для створення дронів-камікадзе, які Росія регулярно використовує під час масованих атак по території України.

    “Це буде зовсім невеликий пакет – менше 10 позицій, пов’язаних із виробниками деяких ключових компонентів для “Шахедів”, – повідомив уповноважений президента.

    За словами Власюка, одним із найімовірніших кандидатів на запровадження санкцій є навігаційна система “Комета”. Саме вона забезпечує орієнтування безпілотників під час польоту та допомагає їм досягати визначених цілей. Українська сторона вже тривалий час рекомендує міжнародним партнерам звернути особливу увагу саме на цей компонент, оскільки його виробництво має важливе значення для функціонування російських ударних дронів.

    “Дуже ймовірно, що до нього увійде навігаційна система “Комета”. Це гарна мета, це наша рекомендація”, – заявив Власюк.

    Він наголосив, що санкційна політика має бути максимально точковою та спрямованою на ті підприємства, які фактично забезпечують роботу російського військово-промислового комплексу. На його думку, обмеження проти виробників критично важливих комплектуючих можуть виявитися значно ефективнішими, ніж санкції лише проти готової військової продукції або окремих державних підприємств.

    Україна вже неодноразово закликала західних партнерів приділяти більше уваги саме виробничим ланцюгам, які забезпечують випуск російської зброї. Йдеться про виробників електроніки, навігаційного обладнання, мікросхем, систем зв’язку та інших технологічних компонентів, без яких виготовлення сучасних ракет і безпілотників є неможливим або суттєво ускладнюється.

    Особливу увагу українська влада приділяє боротьбі зі схемами обходу міжнародних санкцій. Попри масштабні обмеження, запроваджені після початку повномасштабного вторгнення, Росія продовжує отримувати окремі компоненти через треті країни, використовуючи мережу посередників, фіктивних компаній та механізми паралельного імпорту. Саме тому Київ регулярно передає партнерам інформацію про виробників, постачальників і логістичні маршрути, які допомагають російському оборонному сектору уникати санкційного тиску.

    За оцінками української влади, перекриття каналів постачання ключових комплектуючих здатне істотно скоротити темпи виробництва ударних безпілотників. Це особливо важливо на тлі того, що Росія майже щодня застосовує “Шахеди” для атак на українські міста, енергетичну інфраструктуру, промислові підприємства та цивільні об’єкти. Масовані нічні атаки дронами стали одним із головних елементів російської повітряної кампанії, а тому будь-яке обмеження можливостей їхнього виробництва розглядається Україною як важливий внесок у зміцнення безпеки.

    Новий пакет санкцій також демонструє зміну підходу Європейського Союзу до санкційної політики. Якщо на початку повномасштабної війни основний акцент робився на фінансових установах, великих державних корпораціях, енергетичному секторі та російських посадовцях, то тепер дедалі більше уваги приділяється підприємствам, які забезпечують функціонування оборонної промисловості Росії. Мета такого підходу полягає у поступовому руйнуванні виробничих ланцюгів, необхідних для виготовлення сучасного озброєння.

    Українська сторона розраховує, що санкційний тиск і надалі посилюватиметься, а перелік компаній, причетних до виробництва російських ракет, безпілотників та інших видів озброєння, поступово розширюватиметься. У Києві наголошують, що ефективність санкцій значною мірою залежить від швидкості їхнього запровадження, координації між союзниками та здатності оперативно реагувати на нові схеми обходу обмежень.

    Водночас Україна продовжує інформувати міжнародних партнерів про походження комплектуючих, які використовує Росія у своєму озброєнні. Зокрема, раніше українська влада передала китайській стороні матеріали, що, за її даними, свідчать про використання китайських компонентів у російських системах озброєння. Однак, як зазначалося, протягом останніх шести місяців офіційної реакції Пекіна на ці матеріали так і не було.

  • Вогонь не відступає: у Чорнобильській зоні загасили пожежу на 130 гектарах

    Вогонь не відступає: у Чорнобильській зоні загасили пожежу на 130 гектарах

    У Чорнобильській зоні відчуження триває масштабна операція з ліквідації лісових пожеж. Рятувальникам уже вдалося повністю загасити один із найбільших осередків займання площею 130 гектарів, однак боротьба зі стихією ще не завершена. Наразі роботи продовжуються ще на трьох окремих ділянках, одну з яких уже вдалося локалізувати. Попри складні погодні умови, у Державній службі України з надзвичайних ситуацій запевняють, що ситуація перебуває під контролем, а радіаційний фон залишається в межах природної норми.

    Про це повідомляє Державна служба України з надзвичайних ситуацій.

    За інформацією ДСНС, станом на ранок 4 липня рятувальники завершили ліквідацію масштабної пожежі, яка охопила територію площею близько 130 гектарів у зоні відчуження. Для повного приборкання полум’я знадобилося кілька діб безперервної роботи, адже пожежа поширювалася густими лісовими масивами та територіями із сухою рослинністю.

    Водночас надзвичайники наголошують, що повністю ліквідувати всі загоряння поки що не вдалося. Роботи тривають ще на трьох осередках займання. Один із них уже локалізовано, що означає припинення активного поширення вогню, однак пожежники продовжують проливати територію та ліквідовувати приховані осередки тління, щоб запобігти повторному загорянню.

    У ДСНС підкреслюють, що пожежна ситуація в Чорнобильській зоні залишається контрольованою. Спеціалісти постійно здійснюють моніторинг території як із землі, так і за допомогою сучасних засобів спостереження, аби оперативно виявляти нові осередки займання та не допустити масштабного поширення вогню.

    Особливу увагу приділяють контролю за радіаційною ситуацією. Через те, що пожежі відбуваються на території Чорнобильської зони відчуження, питання можливого поширення радіоактивних частинок викликає значне занепокоєння як серед українців, так і за кордоном. Водночас у ДСНС запевнили, що всі вимірювання свідчать про стабільну ситуацію. Радіаційний фон на території зони та за її межами не перевищує природних показників і не становить небезпеки для населення.

    Рятувальники зазначають, що гасіння пожежі значно ускладнюють погодні умови. Україна переживає чергову хвилю літньої спеки, а температура повітря в окремих районах піднімається до високих позначок. Через тривалу відсутність дощів ліси, торфовища та суха рослинність стали надзвичайно вразливими до займання, а навіть незначний вітер здатний швидко переносити полум’я на нові території.

    Додатковою проблемою залишається гострий дефіцит води поблизу місць пожеж. У багатьох районах Чорнобильської зони природні водойми знаходяться далеко від осередків займання, тому пожежним автомобілям доводиться долати значні відстані для забору води. Це ускладнює логістику та суттєво впливає на темпи ліквідації пожеж.

    Через специфіку місцевості не всюди може проїхати звичайна пожежна техніка. Значна частина території залишається важкодоступною через густі ліси, піщані дороги та ділянки, які тривалий час не використовувалися людиною. Саме тому до операції активно залучають важку інженерну техніку.

    Бульдозери та інші спеціалізовані машини прокладають тимчасові дороги до місць займання, що дозволяє пожежним автомобілям підвозити воду та обладнання максимально близько до осередків вогню. Крім цього, інженерна техніка створює широкі мінералізовані смуги — спеціальні просіки без рослинності, які перешкоджають подальшому поширенню полум’я.

    До ліквідації пожежі залучено значну кількість особового складу ДСНС. Разом із підрозділами Київської області працюють рятувальники з інших регіонів України, які допомагають боротися з вогнем практично цілодобово. Надзвичайники працюють позмінно, аби забезпечити безперервний процес гасіння та не допустити повторного розгоряння вже локалізованих територій.

    Після ліквідації відкритого полум’я роботи не завершуються. Рятувальники ретельно перевіряють усі ділянки, проливають ґрунт і деревину водою, ліквідовують осередки прихованого тління, адже за високої температури навіть незначне займання може знову перерости у масштабну пожежу.

    Нагадаємо, масштабні пожежі в Чорнобильській зоні відчуження спалахнули 25 червня після атаки російських безпілотників. Через падіння уламків та подальше займання сухої рослинності полум’я швидко поширилося на значні площі лісових масивів.

    Уже 29 червня рятувальники повідомили про ліквідацію одного з осередків пожежі, однак роботи на інших ділянках продовжувалися через складні погодні умови та сильний вітер. Увесь цей час фахівці проводили безперервний контроль радіаційної ситуації, яка залишалася стабільною.

    Додатковим випробуванням для рятувальників став сильний вітер, який 3 липня спричинив утворення вогняного смерчу. Це рідкісне природне явище виникає під час масштабних пожеж, коли гаряче повітря разом із сильними потоками вітру формує обертовий стовп полум’я. Такі вихори можуть швидко переносити вогонь на десятки метрів, значно ускладнюючи роботу пожежних та створюючи додаткову загрозу для особового складу.

    Попри всі труднощі, рятувальники продовжують боротьбу зі стихією. У ДСНС наголошують, що всі сили та засоби залишаються зосередженими на тому, щоб якомога швидше повністю ліквідувати пожежі, не допустити їхнього поширення на нові території та забезпечити безпеку як працівників, так і населення. Одночасно триває постійний моніторинг радіаційного фону, який, за даними фахівців, залишається в межах природної норми.

  • Українські дрони уразили портову нафтову інфраструктуру під Петербургом

    Українські дрони уразили портову нафтову інфраструктуру під Петербургом

    У ніч на 4 липня Сили оборони України провели чергову далекобійну операцію на території Росії, завдавши удару по одному з ключових об’єктів паливної інфраструктури поблизу Санкт-Петербурга. Під атаку потрапив Петербурзький нафтовий термінал — стратегічний логістичний вузол, через який здійснюється експорт російських нафтопродуктів до десятків країн світу. Після влучань на території підприємства виникла масштабна пожежа, а густий дим було видно за кілька кілометрів від місця займання.

    Про успішне виконання бойового завдання повідомив президент України Володимир Зеленський у своєму Telegram, а також підтвердили у пресслужбі Сил спеціальних операцій Збройних сил України.

    Президент наголосив, що українські далекобійні засоби ураження вкотре досягли своєї цілі, завдавши удару по об’єкту, який безпосередньо забезпечує фінансування російської війни проти України.

    «Цієї ночі наші українські далекобійні санкції проти Росії за цю війну спрацювали поблизу Петербурга. Сили оборони України уразили портову нафтову інфраструктуру, що заробляє гроші для російської війни», — заявив Зеленський.

    Глава держави також повідомив, що цієї ж ночі було завдано удару по порту у Кронштадті. За його словами, цей об’єкт має важливе військове значення для Російської Федерації.

    Президент окремо звернув увагу на дальність проведеної операції. Відстань від державного кордону України до району ураження перевищує 850 кілометрів, що демонструє подальше розширення можливостей українських далекобійних ударних систем.

    У Силах спеціальних операцій уточнили, що по нафтовому терміналу влучили кілька ударних безпілотників.

    Унаслідок атаки на території підприємства виникла сильна пожежа.

    За даними українських військових, займання охопило об’єкти портової нафтової інфраструктури, які використовуються для зберігання та перевалки нафтопродуктів.

    Офіційна російська влада наразі не повідомила про характер пошкоджень, однак численні відеозаписи, які з’явилися в соціальних мережах, свідчать про масштабне загоряння.

    На оприлюднених кадрах видно потужні осередки вогню, густий чорний дим та роботу пожежних підрозділів.

    За словами очевидців, після перших вибухів у районі терміналу ще тривалий час було чути детонацію.

    Петербурзький нафтовий термінал є одним із найбільших об’єктів такого типу на Балтійському узбережжі Росії.

    Він виконує роль ключового логістичного вузла для експорту російських нафтопродуктів морським шляхом.

    Через цей термінал проходять великі обсяги дизельного пального, бензину, мазуту, авіаційного пального та інших продуктів переробки нафти.

    Звідси танкери регулярно вирушають до країн Африки, Близького Сходу, Південної Америки та Азії.

    Експорт нафтопродуктів залишається одним із найважливіших джерел валютних надходжень для російського бюджету.

    Саме ці кошти використовуються Кремлем для фінансування військової промисловості, виробництва озброєння, закупівлі боєприпасів, виплат військовослужбовцям та забезпечення ведення бойових дій проти України.

    Українська сторона неодноразово наголошувала, що подібні об’єкти є законними військовими цілями, оскільки вони безпосередньо забезпечують економічний потенціал російської агресії.

    Окрім нафтового терміналу, під удар потрапив порт у Кронштадті.

    Кронштадт є одним із найважливіших військово-морських центрів Росії.

    Місто розташоване на острові Котлін у Фінській затоці та історично є головною базою Балтійського флоту РФ.

    Саме тут дислокуються бойові кораблі, допоміжні судна, ремонтні підприємства, склади матеріально-технічного забезпечення, а також інші військові об’єкти.

    Українська сторона не уточнює, які саме об’єкти було уражено в Кронштадті, однак зазначає, що порт має важливе військове значення.

    У ніч на 4 липня жителі Санкт-Петербурга масово повідомляли про вибухи в різних районах міста.

    У соціальних мережах швидко почали з’являтися відео зі спалахами в небі, звуками роботи систем протиповітряної оборони та великими осередками пожеж.

    Російські Telegram-канали писали про атаку безпілотників на район нафтового терміналу, а також про вибухи біля портової інфраструктури.

    Деякі очевидці повідомляли, що перед вибухами було чути характерний звук польоту безпілотників.

    На тлі атаки губернатор Ленінградської області Олександр Дрозденко повідомив про введення режиму небезпеки через загрозу застосування безпілотників.

    За його словами, сили протиповітряної оборони були приведені у стан підвищеної готовності.

    Водночас офіційна влада традиційно не надала детальної інформації щодо масштабів пошкоджень або кількості влучань.

    Російські державні медіа також обмежилися короткими повідомленнями про атаку дронів.

    Останніми місяцями Україна значно активізувала кампанію із завдання ударів по військовій та енергетичній інфраструктурі Росії.

    Під ударами регулярно опиняються нафтопереробні заводи, нафтобази, склади пального, підприємства оборонно-промислового комплексу, військові аеродроми, логістичні центри, склади боєприпасів та інші стратегічні об’єкти.

    Основною метою таких операцій є зменшення економічного потенціалу Росії, порушення логістики забезпечення російської армії та скорочення фінансових ресурсів, які Кремль використовує для продовження війни.

    Особливу увагу українські військові приділяють саме нафтовій інфраструктурі.

    Нафта та нафтопродукти залишаються головною статтею російського експорту та одним із найбільших джерел доходів федерального бюджету.

    Попри міжнародні санкції, Росія продовжує активно експортувати паливо через морські порти, зокрема на Балтійському морі.

    Саме тому удари по портовій нафтовій інфраструктурі можуть не лише створювати тимчасові логістичні проблеми, а й негативно впливати на експортні можливості країни-агресора.

    Водночас удари по Кронштадту демонструють прагнення України уражати не лише економічні, а й військово-морські об’єкти Росії.

    Балтійський флот відіграє важливу роль у забезпеченні військової присутності РФ у Балтійському регіоні та виконує низку логістичних і навчальних функцій.

    Хоча він не бере безпосередньої участі у бойових діях проти України так активно, як Чорноморський флот, його інфраструктура залишається важливою складовою військового потенціалу Росії.

    Останні атаки також свідчать про постійне вдосконалення українських далекобійних безпілотних систем.

    Якщо раніше основними цілями були прикордонні регіони Росії, то нині українські безпілотники регулярно долають сотні кілометрів та досягають стратегічних об’єктів у глибокому тилу країни-агресора.

    Це змушує російське військове командування перекидати додаткові сили протиповітряної оборони до великих міст і промислових центрів, розосереджувати комплекси ППО та витрачати значні ресурси на захист критичної інфраструктури.

    Водночас українська сторона наголошує, що всі удари завдаються виключно по військових або стратегічних об’єктах, які забезпечують ведення війни проти України або фінансують російську військову машину. За оцінками українського військового керівництва, системне ураження таких цілей є одним із ключових елементів стратегії зі зниження бойового потенціалу Росії та послаблення її спроможності продовжувати повномасштабну агресію.

  • «Кримський рубильник» спрацював: Мадяр заявив про ураження 10 енергооб’єктів за одну ніч

    «Кримський рубильник» спрацював: Мадяр заявив про ураження 10 енергооб’єктів за одну ніч

    Командувач Сил безпілотних систем Збройних сил України Роберт Бровді, відомий за позивним «Мадяр», повідомив про масштабну нічну операцію українських безпілотників у тилу російських військ. За його словами, протягом ночі 3 липня українські дрони результативно уразили 48 цілей, серед яких — десять енергетичних об’єктів у тимчасово окупованому Криму та російський зенітний ракетний комплекс «Тор-М2».

    Підсумки операції Бровді оприлюднив у власних соціальних мережах, назвавши її «Кримським рубильником». За його словами, головною метою стали об’єкти енергетичної інфраструктури, які забезпечують роботу військових та логістичних потужностей російських окупаційних сил на півострові.

    «Птахи СБС подають напругу окупанту. Кримський рубильник: протягом ночі вимкнено +10», — повідомив командувач Сил безпілотних систем. За його словами, загалом у глибині оборони противника за ніч було уражено 48 різних військових цілей.

    Серед найважливіших результатів операції Бровді назвав знищення або ураження зенітного ракетного комплексу «Тор-М2» у районі Запорізької області. Цей комплекс належить до сучасних засобів протиповітряної оборони Росії та використовується для прикриття військових об’єктів від ударів авіації й безпілотників. Його виведення з ладу потенційно відкриває додаткові можливості для подальших ударів українських сил по тилових районах противника.

    Основний удар, однак, припав саме на енергетичну інфраструктуру окупованого Криму. За інформацією командувача СБС, українські безпілотники атакували електропідстанцію Тарханкутської вітроелектростанції в Окунівці, підстанцію «Тарханкут» у Чорноморському, підстанції «Білогірськ», «Випасне», «Саки», «Таврія», «Миколаївка», «Старий Крим», «Західно-Кримська», а також газову компресорну станцію «Ключі».

    Як пояснюють військові експерти, удари по енергетичних вузлах мають одразу кілька цілей. По-перше, вони ускладнюють роботу військових аеродромів, систем зв’язку та командних пунктів. По-друге, створюють додаткове навантаження на російську систему енергозабезпечення окупованого півострова. По-третє, змушують Росію перекидати ресурси на аварійно-відновлювальні роботи та посилення протиповітряної оборони.

    Офіційного підтвердження масштабів пошкоджень з боку російської влади наразі немає. Водночас у ніч на 3 липня місцеві Telegram-канали та кримські моніторингові ресурси повідомляли про серію вибухів у різних районах окупованого Криму та пожежі на енергетичних об’єктах. Зокрема, повідомлялося про займання кількох електропідстанцій після атак безпілотників.

    Нинішня операція продовжує кампанію українських Сил безпілотних систем із системного ураження військової та енергетичної інфраструктури окупованого півострова. Лише наприкінці червня командування СБС повідомляло про ураження 38 об’єктів у Криму, серед яких були Таврійська теплоелектростанція, електропідстанції, газові компресорні станції, нафтобаза та російські радіолокаційні комплекси.

    Сам Роберт Бровді раніше заявляв, що стратегічною метою українських ударів є ізоляція Криму від російської логістики. В інтерв’ю Reuters він зазначав, що українські безпілотні операції вже суттєво скоротили рух транспорту головною трасою «Новоросія», яка забезпечує постачання російського угруповання на півдні України та в окупованому Криму.

    Напередодні Бровді також повідомляв про різке зростання ефективності Сил безпілотних систем. За його словами, від початку 2026 року кількість успішних уражень в оперативній та стратегічній глибині території, контрольованої Росією, збільшилася на 1150%. Такого результату вдалося досягти завдяки розширенню виробництва дронів, координації між різними підрозділами та розвитку далекобійних безпілотних систем.

    До нинішньої операції, за даними командування, були залучені одразу кілька підрозділів Сил безпілотних систем, зокрема 414-та окрема бригада «Птахи Мадяра», 413-й окремий полк «Рейд», група «Фенікс», 412-та окрема бригада Nemesis та 1-й окремий центр СБС. Саме така взаємодія дозволяє одночасно атакувати десятки цілей на значній відстані від лінії фронту.

    Українська сторона розглядає удари по енергетичних вузлах окупованого Криму як частину кампанії зі зниження військового потенціалу російських сил на півострові. Порушення роботи енергетичної інфраструктури може впливати на функціонування військових аеродромів, систем ППО, логістичних центрів і об’єктів забезпечення, які Росія використовує для ведення бойових дій проти України.

  • ЗСУ отримають дрони “під себе”: Міноборони запустило новий сервіс для бойових бригад

    ЗСУ отримають дрони “під себе”: Міноборони запустило новий сервіс для бойових бригад

    Міністерство оборони України повідомило про запуск нового функціоналу на цифровій платформі DOT-Chain Defence, який дозволяє військовим самостійно формувати конфігурацію бойових безпілотників ще на етапі замовлення. Йдеться про так званий «конструктор дронів», що дає змогу адаптувати БпЛА під конкретні бойові завдання та умови застосування безпосередньо на фронті. Про це повідомила пресслужба Міноборони України.

    Як зазначають у відомстві, новий інструмент уже пройшов практичне випробування. Перший бойовий підрозділ скористався функцією та самостійно сформував комплектацію ударного безпілотника через маркетплейс озброєння DOT-Chain Defence. Після підтвердження замовлення виробник виготовляє саме ту модифікацію, яку обрали військові, після чого дрон напряму доставляється до бригади. Логістику та оплату забезпечує Державний оператор тилу (ДОТ).

    За словами директора Агенції оборонних закупівель ДОТ Арсена Жумаділова, новий сервіс став відповіддю на численні звернення військових підрозділів, які часто змушені власними силами модернізувати отримані безпілотники під конкретні умови виконання бойових завдань.

    «Підрозділи часто адаптують безпілотники під свої тактичні потреби: специфіку місцевості, протидію ворожим засобам РЕБ та інші особливості застосування. Новий функціонал дозволяє зробити це ще на етапі замовлення – у кілька кліків. У результаті військові отримують безпілотник, готовий до виконання завдання одразу після надходження на фронт», – зазначив Жумаділов.

    Конструктор працює за принципом цифрового конфігуратора. Представник бойового підрозділу, оформлюючи заявку, бачить усі доступні варіанти комплектації конкретної моделі безпілотника та може самостійно обрати необхідні компоненти.

    Зокрема, наразі доступний вибір таких елементів:

    • рама;
    • польотний стек;
    • електродвигун;
    • пропелери;
    • приймач управління ELRS;
    • камера;
    • відеопередавач;
    • антена радіопередавача;
    • акумулятор;
    • плата ініціації.

    У Міноборони наголошують, що перелік доступних модифікацій залежатиме від конкретного виробника та моделі безпілотника. Таким чином військові можуть підібрати оптимальну комплектацію під особливості місцевості, рівень активності російських засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ), дальність польоту, тип бойового навантаження та інші тактичні потреби.

    У Міністерстві оборони переконані, що запуск конструктора значно скоротить навантаження на дронові майстерні безпосередньо у бойових частинах. Раніше після отримання безпілотників військові нерідко самостійно замінювали окремі вузли, модернізували системи управління або встановлювали інше обладнання для протидії російським комплексам РЕБ. Тепер значна частина цих робіт виконуватиметься виробником ще до відправлення техніки на фронт.

    Платформа DOT-Chain Defence була створена як цифровий маркетплейс озброєння, через який бойові підрозділи Збройних сил України та інших складових Сил оборони можуть самостійно замовляти необхідні безпілотники й інше обладнання. Система покликана зробити закупівлі швидшими, прозорішими та максимально орієнтованими на реальні потреби військових.

    На початку 2026 року Міноборони також повідомляло про розширення можливостей платформи. Зокрема, підрозділи проєкту «Лінія дронів» отримали можливість самостійно замовляти безпілотники через DOT-Chain Defence, а загальний обсяг закупівель БпЛА через систему вже перевищив пів мільйона одиниць. Новий конструктор став черговим кроком у розвитку цифрової екосистеми оборонних закупівель України.

    За оцінкою Міноборони, можливість конфігурувати дрони безпосередньо під потреби конкретної бригади дозволить швидше впроваджувати технічні інновації, скоротити час підготовки безпілотників до бойового застосування та підвищити ефективність використання БпЛА на різних ділянках фронту.

  • СБУ вдарила по авіації РФ у Криму: під ударом Су-30, Су-24 і ангари з “Шахедами”

    СБУ вдарила по авіації РФ у Криму: під ударом Су-30, Су-24 і ангари з “Шахедами”

    Служба безпеки України повідомила про нову масштабну операцію в тимчасово окупованому Криму. За даними спецслужби, ударними безпілотниками було атаковано два ключові військові аеродроми російських окупаційних військ — Саки та Гвардійське. У СБУ стверджують, що внаслідок атаки було уражено ангари з бойовою авіацією, а також місця зберігання ударних безпілотників типу Shahed.

    Як заявили у спецслужбі, операція стала частиною оголошеної Президентом України Володимиром Зеленським 40-денної кампанії із завдання ударів по військовій інфраструктурі Росії. Основною ціллю були об’єкти, які використовуються для забезпечення російських повітряних атак по території України.

    За інформацією СБУ, на військовому аеродромі Саки було уражено сім ангарів, у яких зберігалися винищувачі та фронтові бомбардувальники Су-30СМ, Су-30 та Су-24. За попередніми оцінками української спецслужби, щонайменше сім літаків було знищено або пошкоджено. Незалежного підтвердження цієї інформації наразі немає, а російська сторона офіційно не коментувала заявлені втрати.

    У СБУ нагадали, що це вже другий удар по аеродрому Саки протягом поточного тижня. Раніше спецслужба повідомляла про п’ять влучань безпілотників по ангарах із бойовою авіацією, після яких на території авіабази було зафіксовано пожежу. Тоді, за попередньою інформацією, під ударом також опинилися винищувачі Су-30 та Су-30СМ.

    Ще одним об’єктом атаки став військовий аеродром Гвардійське. За даними СБУ, українські безпілотники уразили два ангари, де російські війська зберігали ударні дрони типу Shahed та авіаційне обладнання. Саме звідси, за інформацією української сторони, регулярно забезпечується діяльність російської тактичної авіації на південному напрямку.

    У спецслужбі наголосили, що аеродроми Саки та Гвардійське залишаються одними з найважливіших військових авіаційних баз Росії в окупованому Криму. Саме з них регулярно здійснюються вильоти літаків, які запускають ракети по українських містах, а також виконують бойові завдання для підтримки російського угруповання військ на південному напрямку.

    У повідомленні СБУ зазначається, що служба системно працює над знищенням військового потенціалу Росії як безпосередньо на лінії фронту, так і в глибокому тилу противника.

    «Жодні ангари чи укриття не допоможуть — СБУ дістане ворога всюди», — заявили у спецслужбі.

    Успішний удар по кримських авіабазах став продовженням серії українських операцій по стратегічній інфраструктурі Росії та окупованого Криму. Напередодні СБУ спільно з іншими підрозділами Сил оборони України повідомила про ураження лінійної виробничо-диспетчерської станції “Старолікєєво” у місті Кстово Нижньогородської області РФ. Об’єкт розташований приблизно за 850 кілометрів від українського кордону та є важливою ланкою транспортування нафтопродуктів. Крім того, цього тижня Генеральний штаб ЗСУ повідомив про успішний удар по підприємству, пов’язаному з корпорацією “Роскосмос” у Пензенській області, яке виробляє компоненти для систем управління ракетною технікою.

    Останніми місяцями Крим залишається одним із головних напрямків українських далекобійних ударів. Українські військові регулярно атакують військові аеродроми, склади боєприпасів, системи протиповітряної оборони, електропідстанції та логістичні вузли окупаційних військ. Такі операції спрямовані на зниження можливостей Росії використовувати півострів як плацдарм для ракетних ударів по Україні та забезпечення бойових дій на південному фронті.

    Водночас незалежно перевірити заявлені масштаби пошкоджень наразі неможливо. Російська влада традиційно не оприлюднила офіційної інформації щодо можливих втрат авіаційної техніки або пошкодження інфраструктури на аеродромах Саки та Гвардійське.

  • Не випадкова цифра: The Economist розкрив символізм загадкових “40 днів” Зеленського

    Не випадкова цифра: The Economist розкрив символізм загадкових “40 днів” Зеленського

    Президент України Володимир Зеленський, оголошуючи 25 червня про нову 40-денну операцію впливу на Росію, використав не випадковий часовий проміжок. На думку британського журналу The Economist, цифра 40 має глибоке символічне значення у слов’янській культурі й може бути своєрідним психологічним посланням російському керівництву. Водночас видання наголошує, що інформаційний ефект заяви підкріплюється реальними ударами України по стратегічних об’єктах на території РФ.

    25 червня Володимир Зеленський повідомив, що після доповіді голови Служби безпеки України затвердив 40-денну операцію впливу на державу-агресора з метою примусити Росію припинити війну. Президент не розкрив деталей цієї кампанії, однак зазначив, що вона має сприяти завершенню війни та посиленню тиску на Кремль.

    Саме тривалість цієї операції привернула увагу журналістів The Economist. Видання зазначає, що для слов’янської традиції число 40 має особливий символізм. Згідно з православними віруваннями, саме на сороковий день після смерті душа остаточно залишає земний світ. Саме тому журналісти припускають, що Зеленський свідомо використав цю цифру як символічний сигнал особисто Володимиру Путіну та російському керівництву. Водночас журнал не стверджує, що президент України офіційно підтверджував саме таке трактування свого рішення, а подає його як власний аналіз.

    Автори матеріалу звертають увагу, що останніми тижнями український президент дедалі активніше перехоплює інформаційну ініціативу у війні з Кремлем. Якщо раніше інформаційний порядок денний значною мірою формувався російськими заявами та погрозами, то нині Київ дедалі частіше сам задає темп публічної дискусії, поєднуючи гучні політичні заяви з практичними військовими діями.

    The Economist зазначає, що інформаційний ефект від заяв Зеленського підкріплюється серією українських ударів по російській військовій та енергетичній інфраструктурі. Протягом останніх місяців українські далекобійні безпілотники регулярно атакують нафтопереробні заводи, склади пального, електропідстанції та інші об’єкти, які забезпечують функціонування російської військової машини. Це вже має відчутний вплив на окремі регіони Росії, де фіксуються перебої з паливом та електропостачанням.

    У своїй статті британський журнал також підкреслює, що українська стратегія дедалі більше спрямована не лише на військовий, а й на психологічний тиск. Якщо раніше війна майже не відчувалася більшістю жителів Росії, то тепер регулярні атаки безпілотників, пожежі на промислових підприємствах і проблеми з паливом поступово змінюють ситуацію всередині країни. Саме це, на думку авторів матеріалу, і є однією з головних цілей нової кампанії.

    При цьому видання наголошує, що, попри інформаційні успіхи України, ситуація на фронті залишається складною. Російські війська продовжують наступальні дії на окремих напрямках, а бойові дії тривають із високою інтенсивністю. Саме тому інформаційна кампанія Києва не розглядається як альтернатива військовим діям, а як їхнє доповнення.

    Після заяви президента України експерти звернули увагу й на іншу особливість. Зеленський не назвав операцію військовою чи наступальною, а використав формулювання «операція впливу». Це може свідчити про комплексний характер кампанії, яка може включати не лише удари по військових об’єктах, а й інформаційні, економічні та психологічні заходи, спрямовані на посилення внутрішнього тиску на російське керівництво. Однак офіційно деталі операції українська влада не розголошує.

    Журналісти The Economist також зазначають, що останні успішні операції українських сил демонструють здатність Києва діяти далеко за межами лінії фронту. Удари по енергетичних об’єктах, паливній інфраструктурі та логістичних вузлах Росії дедалі частіше впливають не лише на військові можливості противника, а й на повсякденне життя російського населення. Саме це, на думку авторів, може стати одним із факторів, який змусить Кремль переглянути свою тактику або активніше шукати дипломатичні варіанти завершення війни.

    Попри символізм цифри 40, британське видання не прогнозує конкретного розвитку подій після завершення цього терміну. The Economist лише звертає увагу, що Зеленський дедалі частіше використовує не лише військові, а й символічні та інформаційні інструменти для посилення тиску на Росію. Чи матиме ця стратегія реальний вплив на рішення Кремля, стане зрозуміло лише після завершення оголошеної президентом кампанії.

  • Путін змінив тактику ударів: генерал Романенко пояснив, чому Київ опинився під шквалом балістики та реактивних дронів

    Путін змінив тактику ударів: генерал Романенко пояснив, чому Київ опинився під шквалом балістики та реактивних дронів

    Росія здійснила одну з наймасштабніших комбінованих атак на Київ від початку повномасштабної війни, застосувавши одночасно ракети різних типів і сотні безпілотників. За даними Повітряних сил ЗСУ, під час атаки окупанти використали 74 ракети різних типів та 496 безпілотних літальних апаратів. Основний удар припав саме на столицю України. Унаслідок обстрілу загинули десятки людей, ще понад дев’яносто отримали поранення, а 3 липня у Києві було оголошено День жалоби.

    Генерал-лейтенант у відставці Ігор Романенко вважає, що головною метою удару було не знищення військової інфраструктури, як це традиційно стверджує російська пропаганда, а навмисний терор цивільного населення та посилення психологічного тиску на українців. За його словами, характер уражених об’єктів — житлові будинки, лікарні, школи, готелі та інші цивільні споруди — свідчить про свідоме прагнення Кремля завдати максимальної шкоди саме мирним жителям.

    На думку експерта, російське керівництво зробило ставку саме на балістичні ракети, адже вони залишаються найскладнішими цілями для перехоплення навіть сучасними системами протиповітряної оборони. Під час атаки були застосовані, зокрема, гіперзвукові ракети “Циркон” та балістичні ракети “Іскандер-М”. Через високу швидкість польоту вони здатні долітати до Києва за лічені хвилини, значно скорочуючи час на реагування.

    Окрему увагу Ігор Романенко звернув на новий елемент російської тактики — активніше використання реактивних безпілотників типу “Бандероль”. За його словами, цей апарат суттєво відрізняється від звичних ударних безпілотників типу Shahed. Якщо останні рухаються зі швидкістю близько 200 км/год, то реактивна “Бандероль” розвиває швидкість до 500 км/год і має приблизно таку ж дальність польоту. Це створює новий виклик для української протиповітряної оборони, оскільки наявні дрони-перехоплювачі ефективно працюють саме проти повільніших цілей, але не здатні наздогнати реактивні безпілотники. За оцінкою генерала, Росія поступово нарощує виробництво таких засобів ураження, що змушує Україну шукати нові способи протидії.

    Ще однією особливістю останнього удару, за словами військового експерта, стала зміна напрямків запуску ракет. Якщо раніше значна частина атак здійснювалася з території тимчасово окупованого Криму, то тепер більшість засобів повітряного нападу наближалися до Києва з північного та північно-східного напрямків. З півдня, як зазначає Романенко, були випущені лише крилаті ракети “Калібр”.

    Експерт пояснює таку зміну не випадковістю, а наслідками успішних українських ударів по російській військовій інфраструктурі у Криму. На його думку, саме через пошкодження пускових позицій та іншої військової інфраструктури Росія була змушена передислокувати окремі комплекси запуску “Цирконів” ближче до Курської області. Це, на переконання генерала, свідчить про істотне послаблення можливостей окупантів на південному напрямку. Водночас нові райони запусків залишаються серйозною загрозою для української столиці.

    Романенко також звернув увагу, що між двома масованими атаками на Київ минуло понад два тижні. На його думку, це може свідчити про те, що Росії дедалі складніше оперативно готувати масштабні комбіновані удари. Причиною він називає постійні українські далекобійні удари по військових об’єктах РФ, підприємствах оборонної промисловості, вузлах зв’язку та логістики. Через це російське військове командування змушене одночасно відновлювати власну інфраструктуру, посилювати її захист та планувати нові атаки, що потребує більше часу.

    Окремо генерал висловив власну оцінку політичних мотивів Кремля. Він припускає, що рішення про масштабний удар могло бути пов’язане не лише з військовими цілями, а й із внутрішньополітичною ситуацією в Росії. За словами Романенка, останнім часом Володимир Путін опинився під тиском через регулярні удари українських безпілотників по російських нафтопереробних заводах, проблеми з паливом та питання ефективності російської протиповітряної оборони. Водночас слід зазначити, що ця частина оцінок є особистою аналітичною думкою військового експерта і не підтверджена незалежними офіційними джерелами.

    Так само Романенко вважає, що на позицію Кремля дедалі більше впливає міжнародний фактор, зокрема ставлення Китаю до війни. За його словами, Пекін зацікавлений у припиненні бойових дій шляхом переговорів, однак офіційно китайська сторона продовжує декларувати необхідність політичного врегулювання конфлікту, не підтверджуючи конкретних вимог до Москви щодо термінів завершення війни.

    На думку генерала, Росія зберігає потенціал для повторення подібних комбінованих ударів. За його оцінкою, після накопичення необхідного запасу ракет і безпілотників окупанти здатні проводити масштабні атаки приблизно раз на 7–10 днів. Саме тому він закликає українців не ігнорувати сигнали повітряної тривоги навіть тоді, коли здається, що тривалий час масованих атак не було.

    Пояснив експерт і те, чому останнім часом основними цілями російських ударів стали Київ, Харків, Суми, Дніпро, Одеса, Херсон, Запоріжжя та Полтава, тоді як західні області атакуються значно рідше. За його словами, це відповідає класичним принципам ведення війни, коли противник концентрує найбільші сили на напрямках, де очікує отримати максимальний політичний та психологічний ефект. Київ залишається головною символічною ціллю для Кремля, тоді як прикордонні міста додатково перебувають у зоні досяжності артилерії, реактивних систем залпового вогню та інших видів озброєння.

    Експерт наголошує, що зміна тактики Росії свідчить про адаптацію противника до сучасних умов війни. Водночас він переконаний, що українські далекобійні удари по військових об’єктах РФ вже впливають на здатність російської армії організовувати масштабні повітряні операції, хоча загроза нових комбінованих атак із застосуванням балістичних ракет і реактивних безпілотників залишається високою.