Govoritinfo.com

Позначка: БЕБ

  • На Одещині депутата та його спільників викрили на спробі контрабанди деревини до ЄС

    На Одещині депутата та його спільників викрили на спробі контрабанди деревини до ЄС

    Детективи Територіального управління Бюро економічної безпеки в Одеській області викрили та повідомили про підозру депутату Добрянської сільської громади та двом його спільникам, які протягом року займалися незаконним експортом деревини до Європейського Союзу. Про це повідомляє БЕБ.

    За даними слідства, організована група систематично контрабандою вивозила лісоматеріали, використовуючи підроблені документи. Фігуранти виготовляли фальшиві довідки про походження деревини та оформлювали на їхній основі офіційні сертифікати. Для митного контролю подавали документи з неправдивими даними, а щоб уникати перевірок, регулярно змінювали пункти пропуску.

    Схема діяла щонайменше рік, за цей час за кордон незаконно вивезли майже 115 кубічних метрів деревини. Чергову партію контрабандного товару затримали на пункті пропуску «Старокозаче» в Одеській області — саме там детективи БЕБ викрили зловмисників під час оформлення відправлення.

    Усім трьом учасникам схеми повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 201-1 Кримінального кодексу України — переміщення лісоматеріалів через кордон поза митним контролем або з приховуванням від контролю. Санкція статті передбачає серйозну кримінальну відповідальність, оскільки йдеться про незаконний експорт товарів, вивіз яких заборонено.

  • Нерухомість, авто й навіть літак: чим володіє очільник БЕБ Полтавщини Олег Пахніц

    Нерухомість, авто й навіть літак: чим володіє очільник БЕБ Полтавщини Олег Пахніц

    Олег Пахніц, який очолює Територіальне управління БЕБ у Полтавській області з грудня 2022 року, став однією з найвпливовіших фігур на місцевому рівні. Формально – це досвідчений правоохоронець із понад 20-річним стажем у прокуратурі. Проте дані про його діяльність та майновий стан свідчать про зовсім інший бік роботи високопоставленого чиновника.

    Попри численні звернення громадян, правоохоронців і журналістів про розкрадання бюджетних коштів у Полтавській та Харківській областях, ТУ БЕБ під керівництвом Пахніца фактично не реагує.
    За даними джерел, у структурі ігнорували повідомлення про:

    • схеми привласнення коштів у медицині та освіті;

    • діяльність організованих груп, які освоювали мільйони через державні програми;

    • корупцію в місцевих органах влади та фіктивні закупівлі.

    У найкращому випадку заявники отримували формальні відписки. У багатьох випадках – повне мовчання. Така «неспроможність» системи створює враження, що БЕБ працює не проти злочинців, а на користь тих, хто може забезпечити потрібний результат.

    На тлі бездіяльності управління особливо помітним стало швидке накопичення майна у самого Пахніца та його родини.
    За 2023 рік його офіційна зарплата становила 714 тис. грн. Однак за цей же період сім’я:

    • придбала десятки земельних ділянок;

    • оформила нерухомість у кількох регіонах та за кордоном;

    • поповнила автопарк елітними авто;

    • отримала у власність нежитлові приміщення;

    • придбала одномоторний літак Socata TB20GT вартістю понад 400 тис. доларів.

    У деклараціях — мільйонні грошові активи у валюті, але відсутність реальних ринкових вартостей техніки чи автопарку. Це унеможливлює точну оцінку доходів і витрат посадовця та ставить під сумнів законність походження більшості активів.

    Родина Пахніца володіє великою кількістю майна, зокрема:

    • елітними квартирами в Дніпрі та Маріуполі;

    • десятками гектарів земельних ділянок;

    • 175-метровою квартирою в Словаччині;

    • 13 машиномісцями, частину з яких передали Пахніцу компанії, пов’язані зі структурами бізнесмена Геннадія Корбана.

    Обсяг активів більше нагадує портфель великого бізнесмена, а не державного службовця, який усе життя працював у правоохоронних органах.

    Сукупність фактів показує, що під керівництвом Пахніца БЕБ у регіоні перетворився на бар’єр, який блокує розслідування корупції, а не ініціює їх. Замість боротьби з економічними злочинами, структура фіксує показову бездіяльність і, ймовірно, забезпечує комфорт для окремих місцевих еліт.

    Питання залишаються відкритими:
    як чиновник із зарплатою держслужбовця зміг сформувати активи на мільйони доларів, і чому держава досі зберігає на посаді людей, чия діяльність має всі ознаки зловживань?

  • Ліцензії немає, обмінники працюють: загадкова недоторканність мережі Money 24/7

    Ліцензії немає, обмінники працюють: загадкова недоторканність мережі Money 24/7

    Мережа обмінників Money 24/7 продовжує працювати в самому центрі Києва так, ніби в країні не існує ані Нацбанку, ані фінмоніторингу, ані елементарного закону. Хоча НБУ анулював ліцензію компанії ще в серпні 2024 року, пункти обміну не лише не зникли — вони стали ще помітнішими та зухвалішими.

    Брендовані автомобілі їздять містом, логотип Money 24/7 з’являється на формі «Динамо Київ», а популярні інфлюенсери й амбасадори продовжують рекламувати сервіс, який юридично не має права працювати. Попри офіційне рішення НБУ, мережа на практиці поводиться як повноправний гравець ринку.

    Money 24/7 позиціонує себе як «преміумсервіс». Формально ж це класична «нелегальна валютка»: жодних фіскальних чеків, ліцензії, реквізитів чи куточка споживача. Під час перевірки двох столичних точок клієнту замість чека видавали папірець з QR-кодом, що веде на порожню сторінку податкової. На прохання показати ліцензію НБУ співробітники нервували, викликали охорону й пропонували «повернути гроші». На гарячій лінії прямо підтвердили: іншого чека не буде.

    Позиція Нацбанку чітка: у діяльності пунктів Money 24/7 є всі ознаки неліцензованої роботи. Компанія ТОВ «ФК Артем», через яку раніше здійснювалися валютні операції, позбавлена ліцензії. Одразу після цього фірма змінила власників і вид діяльності — тепер вона фігурує як виробник «текстильних виробів», а з реєстру легальних обмінників повністю зникла. Це означає, що за законом Money 24/7 не має права приймати або видавати валюту.

    Утім, мережа не просто зберігається — вона демонстративно розширюється. За брендом стоїть харків’янин Андрій Смірнов, власник торгової марки Money 24/7 та охоронної компанії «Легіон 1913», логотипи якої висять у кожному відділенні. Публічним обличчям є Антон Дяченко: він відвідує міжнародні гемблінг-заходи, веде соціальні мережі й представляє Money 24/7 як «міжнародний преміумсервіс». Сам Смірнов залишається в тіні, але саме під обмінниками Money 24/7 у Харкові фіксувалися стрілянина та конфлікти — на відміну від будь-якої іншої валютної мережі.

    Головне питання — чому цей бізнес досі працює, якщо порушення зафіксовані й публічно підтверджені регулятором. Припиняти нелегальну діяльність мають не Нацбанк і не фінмоніторинг, а поліція, податкова та Бюро економічної безпеки. Однак усі ці структури вже понад рік демонструють повну бездіяльність, ніби мережі Money 24/7 не існує. Хоча вона продовжує рекламуватися на весь Київ, спонсорує «Динамо», проводить валютні операції без фіскалізації та працює фактично поза законом.

    У 2025 році в самому серці країни відкрито функціонує мережа, яка формально не існує, але фактично приймає та видає валюту, не маючи жодних повноважень.

  • Мільйони готівкою і квартири: що виявили в декларації топпосадовця БЕБ

    Мільйони готівкою і квартири: що виявили в декларації топпосадовця БЕБ

    Перший заступник директора Бюро економічної безпеки (БЕБ) Тарас Щербай, який відповідатиме за добір нових кадрів до відомства, не декларує витрати на оренду житла в Києві та користується паркомісцем, що належить його тещі. Про це йдеться в розслідуванні антишахрайського проєкту “190”.

    5 листопада директор БЕБ Олександр Цивінський затвердив склад двох атестаційних і двох кадрових комісій, які проводитимуть переатестацію та відбір нових співробітників. Щербай увійшов до обох кадрових комісій разом із колегами-заступниками ‒ Юрієм Бєлоусовим та Павлом Будзиганом. Саме ці органи визначатимуть, хто працюватиме в «оновленому та доброчесному» БЕБ.

    Попри декларативну відкритість процесу, низка запитань постає до самих членів комісій. Зокрема, інший заступник директора БЕБ Юрій Бєлоусов, як встановили розслідувачі, не декларує повну вартість нерухомості та занижує ціну авто. Раніше він претендував на посаду директора НАБУ, але не пройшов конкурс, після чого перейшов до БЕБ.

    До приходу в Бюро Щербай працював у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі. Його імʼя фігурувало в низці резонансних справ: щодо колишнього керівника “Укравтодору” Славоміра Новака, у справі одеського судді Олексія Бурана, затриманого на хабарі, та у розслідуванні щодо очільника ОГХК Руслана Журила, якому закидали збитки державі майже на 13 млн доларів.

    В епізоді з Журилом Щербай, за даними розслідувачів, особисто приїздив на кордон під час спроби підозрюваного залишити країну, що викликало звинувачення у лояльності до фігуранта. Згодом Журило мобілізувався до ЗСУ, а провадження щодо нього суд призупинив.

    У 2021 році Щербай брав участь у конкурсі на посаду керівника САП, однак не пройшов перевірку на доброчесність. Комісія ставила під сумнів його дії у справі Журила та вимагала пояснень щодо майнових декларацій, зокрема значних «подарунків від батьків».

    Сам Щербай нерухомості не має. Його дружина володіє квартирою у Львові (209 кв. м, 2,1 млн грн). З 2019 року сімʼя орендує житло у Києві (44 кв. м), але жодних витрат на оренду в декларації немає.

    Родина користується й паркомісцем у Львові, оформленим на тещу.

    Подружжя не має власного авто, однак дружина користується двома преміальними BMW 2022 року:

    • X1 зареєстрований на компанію, якою керує її мати та брат;

    • X4 належить фірмі тих самих родичів, де дружина Щербая працює директоркою.

    За 2024 рік Щербай заробив майже 3 млн грн на прокурорській службі. Його дружина отримала 292 тис. грн зарплатні у фірмах родичів, а також 220 тис. грн грошових подарунків від матері та брата.

    Сімʼя зберігає готівкою:

    • Щербай – 104 тис. доларів, 1 000 євро;

    • його дружина – 15 тис. доларів.

    На банківських рахунках – ще близько 181 тис. грн та валютні активи. Загалом родинні заощадження сягають понад 5,7 млн грн.

    Щербай входить до кадрових комісій, які відбиратимуть нових працівників БЕБ. Директор відомства Олександр Цивінський наголошує на доброчесності та прозорості добору. Водночас розслідувачі ставлять під сумнів, чи можуть посадовці з подібним бекграундом формувати стандарт етики у новоствореному кадровому складі.

  • Колишнього детектива БЕБ оформили в підрозділ «Лють» перед переведенням у ДСР

    Колишнього детектива БЕБ оформили в підрозділ «Лють» перед переведенням у ДСР

    Офіційні накази, комісія, тренінги — усе виглядає як стандартний шлях до підрозділу спецпризначення. Однак внутрішні документи та аналіз процедури свідчать: у випадку екс-детектива БЕБу Ткачука формальна участь у конкурсі до «Люті» стала інструментом для подальшого потрапляння до Департаменту стратегічних розслідувань (ДСР). Наше розслідування показує, як юридично коректні процедури використовують для просування «своїх» без реального бойового досвіду.

    У липні 2025 року в підрозділі «Лють» оголосили конкурс на низку посад — це зафіксовано в наказі від 18 липня 2025 року №879, у якому вказано, що конкурс стартував 21 липня 2025 року. Згідно з офіційними матеріалами ДПОП «ОШБ «Лють», комісія №1 рекомендувала Ткачука О.В. до служби, а далі — стандартна кадрова процедура: призначення на позицію інспектора взводу №4 роти №2 батальйону №1 штурмового полку «Сафарі» та формальне завершення навчання в тренінговому центрі Нацполіції 4 жовтня 2025 року.

    На папері — кар’єрний ріст і «бойова» кваліфікація. На практиці — відсутність оперативного досвіду, відсутність виїздів на штурмові операції та днів на передовій, кажуть наші джерела. Ткачук, за їхніми словами, радше є «кабінетним» фігурантом, який отримав потрібний штамп для подальшого переведення в інший підрозділ, ніж реальним бойовим співробітником.

    Чому це спрацювало? Відповідь — у процедурі переведення. За Положенням про ДСР (наказ Нацполіції №1077) начальник Департаменту має повноваження призначати працівників без конкурсів і комісій. Тобто шлях потрапляння до ДСР для «стороннього» кандидата ускладнений, але закон дозволяє внутрішні переведення. Якщо особа формально стає поліцейським — наприклад, через призначення в «Лють» — подальше переведення до ДСР може відбутися без відкритого конкурсу, виключно за ініціативою керівництва. Саме цією «лазівкою» й скористалися, за наявними в нас даними.

    Юридично — порушень немає: усі документи оформлені, накази видані, навчання підтверджене. Але практика, в якій людина без практичних штурмових навичок трансформується в «бійця», а потім без зайвих процедур потрапляє до стратегічного відомства, породжує питання про кадрування та критерії відбору в силових структурах. Наші співрозмовники у правоохоронних колах зауважують: так народжується «кадровий пул» для керівних посад — не на підставі заслуг чи заслуг у полі, а на підставі домовленостей і внутрішніх зв’язків.

    Експерти з кадрової політики поліції коментують: формальна відповідність процедурі не гарантує відповідності посаді за змістом. «Якщо підбір відбувається через формальну ротацію, а не через оцінку реального досвіду й результатів, це знижує загальний рівень професійності в підрозділі й створює ризики для репутації служби», — каже один із них на умовах анонімності.

    У підсумку схема виглядає так: конкурс — призначення — формальне навчання — переведення. Всі кроки відповідають букві закону, проте їхнє поєднання дозволяє обходити відкриті процедури потрапляння до ДСР і проштовхувати «своїх» кандидатів. Саме на цій практиці ґрунтується кар’єрний шлях, який ми умовно називаємо «по-спецпризначенськи».

    Такі кейси підривають довіру до кадрових процедур у правоохоронних органах: суспільство і внутрішні кадри очікують, що посади в спеціалізованих підрозділах займають люди з відповідним практичним досвідом. Подібні механізми відкривають можливості для квазі-клієнтелізму — коли головним критерієм стають не компетенції, а мережа зв’язків. По-третє, це створює перешкоди для справжньої ротації і залучення нових фахівців, готових працювати в полях.

  • На Волині викрили підпільний цех із виробництва цигарок на пів мільйона гривень

    На Волині викрили підпільний цех із виробництва цигарок на пів мільйона гривень

    У Ковельському районі Волинської області правоохоронці припинили діяльність підпільного цеху з виробництва цигарок без жодних дозвільних документів. Про це повідомила Державна прикордонна служба України.

    Під час спільної операції працівники Волинського прикордонного загону, підрозділу кримінального аналізу та Бюро економічної безпеки викрили трьох місцевих жителів, які організували незаконне виготовлення тютюнової продукції.

    У домоволодінні 45-річного мешканця району правоохоронці виявили справжню «міні-фабрику» — з повним комплектом обладнання, сировиною та готовою продукцією. Усередині приміщення знаходилися промислові станки для фасування, подрібнення та пакування тютюну.

    Під час обшуку вилучили 680 кілограмів листя тютюну, 45 кілограмів подрібненої сировини, майже 12 тисяч готових цигарок, понад 35 тисяч гільз, а також сім станків і чорнові записи, що підтверджують обсяги нелегального виробництва. За попередньою оцінкою, вартість вилученого майна перевищує пів мільйона гривень.

    Трьом причетним особам повідомлено про підозру за частинами 1 та 2 статті 204 Кримінального кодексу України — незаконне виготовлення, зберігання та збут підакцизних товарів. Обвинувальні акти вже направлено до суду.

    Процесуальне керівництво здійснює Волинська обласна прокуратура.

  • Начальник митного поста «Рава-Руська» володіє бізнесом і елітною нерухомістю у Львові

    Начальник митного поста «Рава-Руська» володіє бізнесом і елітною нерухомістю у Львові

    Начальник третьої зміни митного поста «Рава-Руська» Віктор Пархоменко володіє або контролює низку бізнес-об’єктів і дорогого майна у Львові, вартість якого перевищує 1 мільйон доларів США. Про це свідчать дані, отримані з відкритих джерел та ЗМІ.

    За наявною інформацією, Пархоменко контролює барбершоп “KODEKC твій барбер” і кафе “Плетиво”, розташовані за адресою: м. Львів, вул. Щирецька, 30. Заклади працюють щонайменше з жовтня 2024 року. Обсяг інвестицій у цей бізнес, за оцінками джерел, становить близько 200 тисяч доларів.

    Крім комерційної діяльності, Пархоменко та його родина володіють значною кількістю нерухомості. До активів належать:
    – будинок із земельною ділянкою у селі Верхня Рожанка;
    – особняк у селі Наварія;
    – дві квартири у Львові;
    – два нежитлові приміщення;
    – кілька паркомісць у підземних паркінгах.

    Родина користується позашляховиком Audi Q7 2018 року випуску, який у декларації зазначено придбаним за 16 тисяч доларів, тоді як реальна ринкова вартість аналогічного авто становить щонайменше 45–50 тисяч доларів. Таке заниження вартості може вказувати на маніпуляції з декларуванням доходів або непрозоре походження коштів.

    Сукупна вартість майна, пов’язаного з родиною митника, оцінюється у понад мільйон доларів США, що суттєво перевищує офіційні доходи державного службовця.

    За інформацією джерел, Віктор Пархоменко є кумом колишнього високопосадовця Львівської митниці Назарія Ворожбита, який входив до кола впливу покійного Василя Пісного — екскерівника у ДБР і батька дружини Ворожбита. Саме ці зв’язки, за оцінками експертів, могли забезпечити Пархоменку стабільне перебування на посаді та створення умов для ведення бізнесу під прикриттям державної служби.

  • Зарплати в конвертах і контрабанда: головні схеми, через які бюджет втрачає сотні мільярдів

    Зарплати в конвертах і контрабанда: головні схеми, через які бюджет втрачає сотні мільярдів

    Втрати державного бюджету України від тіньової економіки у 2024 році сягнули рекордних 375–603 мільярдів гривень. Про це йдеться у щорічному дослідженні «Порівняльний аналіз фіскального ефекту від застосування інструментів ухилення/уникнення оподаткування в Україні», проведеному експертами «Інституту соціально-економічної трансформації», «CASE Україна» та «Економічної експертної платформи».

    Порівняно з 2023 роком, бюджетні втрати збільшилися на 21,5–35 мільярдів гривень. Основними причинами зростання аналітики називають затягування влади з реформуванням Бюро економічної безпеки, митниці та податкової служби.

    Найбільш поширеними схемами мінімізації податків залишаються виплати зарплат у конвертах (140–280 мільярдів гривень) та контрабанда і «сірий» імпорт (120–185 мільярдів гривень). Експерти зазначають, що ці два види порушень щороку лише зростають і становлять головну загрозу фіскальній стабільності.

    Офшорні схеми, за даними дослідження, стають менш доступними через нові міжнародні стандарти податкової прозорості. Їх обсяг у 2024 році оцінено на рівні 55–65 мільярдів гривень. Водночас вони залишаються «елітним» інструментом, доступним лише великим компаніям та заможним українцям.

    Суттєві втрати держави фіксуються також через схеми з податком на додану вартість. Незважаючи на запровадження електронного адміністрування та системи моніторингу ризиків, так звані «скрутки» — фіктивне зменшення ПДВ-зобов’язань — торік становили 78–90 мільярдів гривень.

    Крім того, експерти звертають увагу на зловживання у земельних та майнових реєстрах. Натомість позитивні тенденції помітні у боротьбі з контрафактною продукцією та нелегальним ринком підакцизних товарів (алкоголь, тютюн, паливо). Проте навіть ці втрати залишаються високими — на рівні 126–140 мільярдів гривень.

    «Найефективніший шлях для скорочення тіньової економіки — це повне перезавантаження податкової та митної системи, ліквідація зарплат у конвертах і прозоре адміністрування податків», — зазначають автори дослідження.

    Для порівняння, у 2023 році бюджет втрачав від тіньових схем від 353,5 до 568 мільярдів гривень. А нинішні 603 мільярди гривень — це понад 20% бюджету України на оборону у 2024 році.

    Експерти сподіваються, що після реформи Бюро економічної безпеки у 2025–2026 роках боротьба з «конвертами», «скрутками» і контрабандою нарешті набуде системного характеру.

  • БЕБ викрила контрабанду електронних сигарет у компанії помічника нардепа Костюха

    БЕБ викрила контрабанду електронних сигарет у компанії помічника нардепа Костюха

    Бюро економічної безпеки провело розслідування проти компанії ТОВ «Тиса Енерджі Груп», яка належить Івану Чейпешу, помічнику нардепа Анатолія Костюха. Компанія фігурує як постачальник мережі UVAPE та була викрита у контрабанді електронних сигарет.

    У квітні цього року «Тиса Енерджі Груп» отримала 149,8 тис. електронних сигарет марки NEW AIR та 74,9 тис. VAAL 800E, загальна вартість яких перевищує 200 тис. доларів. На підставі ухвал Шевченківського районного суду Києва було проведено обшуки у точках UVAPE та накладено арешт на тисячі одиниць вилучених сигарет, рідин та картриджів.

    За даними слідства, у схемі також фігурують компанії: «Фрейтіс», «Зентос», «Ріксейтед», «Ліфтенд», «Трінталс», «Кантрікс», «Грейтерс», «Ювп лаб», «Контрікс», «Рінтон» та «Рентан». Проте, розслідування БЕБ наразі не просунулося далі обшуків та вилучення товару.

    Попри це, мережа UVAPE продовжує функціонувати та відкривати нові точки продажу. Факти участі нардепа чи його помічника у схемах поки не отримали офіційного підтвердження.

  • Роман Мудь звільнився з БЕБ і просить компенсацію понад мільйон гривень

    Роман Мудь звільнився з БЕБ і просить компенсацію понад мільйон гривень

    Колишній керівник оперативного управління Бюро економічної безпеки у Львівській області Роман Мудь звернувся до суду з позовом про виплату 1,3 млн грн компенсації після добровільного звільнення. Він стверджує, що йому неправильно нараховували заробітну плату за період роботи з листопада 2022 до вересня 2025 року.

    За словами Мудя, під час його служби у БЕБ застосовували неповний прожитковий мінімум для працездатних осіб, що призвело до недоплати. Судове провадження у Львівському окружному адміністративному суді було відкрито 9 жовтня.

    Раніше журналісти встановили, що Роман Мудь фіктивно розлучився з дружиною Наталією Мудь та позбавив її батьківських прав на молодшу доньку, хоча сім’я продовжує жити разом. Наталії Мудь належить елітний ресторан Kilinski у Стрийському парку, який приносить мільйонні доходи родині. За словами самої Наталії, ресторан був відкритий за підтримки чоловіка.

    Позов Мудя стався на тлі підготовки журналістського розслідування щодо його статків та способів уникнення мобілізації. Колишній керівник БЕБ заявив, що більше не планує працювати на державній службі.

    Судовий процес може стати прецедентом щодо нарахування компенсацій державним службовцям та відкриває додаткові питання про фінансову прозорість колишніх держслужбовців.