Росія намагається використати мирні переговори щодо України для масштабного перегляду системи безпеки всієї Європи. Кремль фактично повернувся до ультиматумів 2021 року, вимагаючи від НАТО припинити розширення, обмежити військову присутність поблизу російських кордонів і повернутися до конфігурації 1997 року. Водночас Москва не хоче допускати європейські країни до повноцінного обговорення завершення війни та майбутніх гарантій безпеки для України.
Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW) за 13 листопада.
Американські аналітики звертають увагу на суперечність між заявами Сполучених Штатів і позицією російського керівництва після останнього раунду дипломатичних переговорів.
Вашингтон і Київ наполягають, що майбутня мирна угода повинна враховувати інтереси європейських держав, оскільки йдеться не лише про припинення бойових дій, а й про довгострокову безпеку всього континенту.
Проте Москва намагається використати участь європейців для просування власних вимог до Північноатлантичного альянсу.
За оцінкою ISW, Росія погоджується обговорювати з Європою нову архітектуру безпеки, але не демонструє готовності надати європейським державам повноцінну роль у визначенні умов завершення війни проти України.
Після тристоронніх переговорів України, США та Росії в Абу-Дабі 10–11 листопада американські представники Стів Віткофф і Джаред Кушнер продовжили дипломатичні контакти.
12 листопада вони зустрілися з Володимиром Путіним у Москві, а згодом провели переговори з президентом України Володимиром Зеленським у Дубліні.
За словами Кушнера, сторони обговорювали можливість розширення наступного переговорного раунду за участю представників європейських країн.
Очікувалося, що європейські партнери долучаться як до обговорення територіальних питань, так і до формування майбутньої системи безпеки.
Американський переговорник також наголосив, що ширші домовленості щодо безпеки Європи неможливо остаточно погодити без вирішення безпекових питань України.
Однак російська сторона представила інше бачення ситуації.
Речниця МЗС РФ Марія Захарова 13 листопада заявила, що під час зустрічі Путіна з американськими представниками питання участі європейських лідерів у наступному раунді нібито взагалі не обговорювалося.
Речник Кремля Дмитро Пєсков також відмовився підтвердити безумовну готовність Москви до розширення переговорного формату.
За його словами, Росія може розглядати участь європейців лише після того, як їхні справжні наміри та готовність сприяти мирному процесу стануть зрозумілими Кремлю.
Таким чином, Москва фактично залишає за собою право вирішувати, чи можуть представники європейських держав брати участь у переговорах щодо війни, яка безпосередньо впливає на безпеку всього континенту.
Ще жорсткішу позицію окреслив помічник Путіна Юрій Ушаков.
Після переговорів із Віткоффом і Кушнером він заявив про необхідність домовленостей щодо нової архітектури європейської безпеки.
При цьому російський посадовець повторив ключові вимоги, які Москва висувала Сполученим Штатам і НАТО ще в грудні 2021 року, незадовго до початку повномасштабного вторгнення в Україну.
Серед них — припинення подальшого розширення НАТО, заборона розміщення окремих систем озброєння Альянсу поблизу російських кордонів та повернення військової конфігурації блоку до стану 1997 року.
Практичне виконання таких вимог означало б суттєве обмеження оборонних можливостей держав Центральної та Східної Європи.
Саме після 1997 року до НАТО приєдналися Польща, Чехія, Угорщина, країни Балтії, Румунія, Болгарія та низка інших держав.
Відповідно, російська вимога фактично передбачає обмеження військової присутності Альянсу на території країн, які вже багато років є його повноправними членами.
Аналітики ISW розцінюють такі ультиматуми як спробу демонтувати сформовану після холодної війни архітектуру європейської безпеки.
Особливе занепокоєння викликали повідомлення німецького видання Bild про додаткові вимоги Москви.
За даними журналістів, Росія нібито домагається відмови НАТО від військових баз в Естонії, Латвії та Литві, а також виходу Фінляндії з Альянсу.
Водночас ці подробиці ґрунтуються на повідомленнях ЗМІ й не мають незалежного офіційного підтвердження. Тому їх не можна вважати узгодженими умовами переговорів.
Фінляндія, яка стала членом НАТО у 2023 році, вже відкинула можливість обмеження своєї безпекової політики за вимогою Москви.
Міністр оборони країни Антті Хяккянен наголосив, що питання скорочення присутності Альянсу на східному фланзі не можуть вирішуватися відповідно до російських ультиматумів.
Окремою проблемою залишаються вимоги Москви безпосередньо до України.
У попередньому звіті ISW аналітики зазначили, що Путін продовжує наполягати на передачі Росії всіх територій Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей, які Кремль незаконно оголосив російськими, зокрема й тих, які російські війська не контролюють.
Крім того, Москва виступає проти розміщення іноземних військових контингентів в Україні як частини післявоєнних гарантій безпеки.
Російський президент заявляв, що присутність західних військових на українській території становитиме загрозу для РФ.
Це означає, що Кремль одночасно намагається обмежити оборонні можливості України та вплинути на рішення європейських союзників щодо майбутнього військового стримування Росії.
На думку ISW, саме така позиція ставить під сумнів готовність російського керівництва до компромісного врегулювання.
Попри переговори за посередництва США, Москва продовжує висувати максималістські вимоги, які виходять далеко за межі територіальних суперечок з Україною.
Фактично Кремль прагне, щоб обговорення завершення війни перетворилося на переговори про новий порядок безпеки в Європі, у якому Росія отримала б значно більший вплив на рішення сусідніх держав.
Водночас американські та українські представники виступають за те, щоб питання гарантій безпеки України й ширші європейські домовленості розглядалися паралельно.
Поки що остаточної згоди щодо складу наступного переговорного раунду немає.
Таким чином, головна суперечність полягає не лише в тому, хто саме сяде за стіл переговорів, а й у тому, що сторони вкладають різний зміст у поняття майбутнього миру.
Для України та європейських партнерів ключовим залишається створення гарантій, які унеможливлять нову російську агресію. Натомість Кремль намагається домогтися обмежень для НАТО й Заходу, яких вимагав ще до повномасштабного вторгнення.
Саме тому, за оцінкою американських аналітиків, останні заяви Москви свідчать про збереження фундаментальних розбіжностей, які можуть ускладнити подальший переговорний процес.