Govoritinfo.com

Позначка: Володимир Зеленський

  • Кремль пропонує Зеленському зателефонувати Путіну: в ОП розкрили можливу пастку Москви

    Кремль пропонує Зеленському зателефонувати Путіну: в ОП розкрили можливу пастку Москви

    В Офісі президента України відреагували на заяви Кремля щодо можливої телефонної розмови Володимира Зеленського з російським лідером Володимиром Путіним. У Києві вважають, що Москва намагається підмінити повноцінні переговори на найвищому рівні телефонними контактами, які навряд чи дозволять досягти реальних домовленостей про завершення війни.

    Про це 30 жовтня заявив радник президента України з комунікацій Дмитро Литвин.

    За його словами, російська сторона вже не вперше порушує тему телефонної розмови між президентами або пропонує українському лідеру приїхати до Москви.

    В Офісі президента вбачають у таких ініціативах спробу уникнути організації тристоронньої зустрічі на рівні лідерів України, США та Росії.

    Литвин наголосив, що ключові питання завершення війни потребують безпосереднього обговорення між керівниками держав. Ідеться не лише про обмін позиціями, а й про досягнення конкретних домовленостей та визначення механізмів їх виконання.

    На думку представника ОП, телефонна розмова не може повноцінно замінити такий переговорний процес.

    «Логічно, що ключові питання треба вирішувати на рівні лідерів, але це саме зустріч і відповідні розмова, домовленість та гарантії, що очевидно складно реалізувати, коли це просто дзвінок», — пояснив Литвин.

    Приводом для його коментаря стали заяви речника Кремля Дмитра Пєскова щодо готовності Путіна до телефонних контактів із західними політиками.

    30 жовтня Пєсков повідомив, що російський лідер нібито відкритий до діалогу з президентом Франції Еммануелем Макроном та канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом.

    Водночас, коли журналісти запитали, чи відповість Путін на дзвінок Володимира Зеленського, речник Кремля ухилився від прямої відповіді.

    Замість підтвердження готовності до контакту він зауважив, що український президент поки не телефонував російському лідеру.

    Таким чином, Кремль публічно не відкинув можливості телефонної розмови, але й не запропонував конкретних умов для її проведення.

    Напередодні помічник Путіна Юрій Ушаков також заявляв, що іноземні лідери можуть розраховувати на телефонний контакт із російським президентом за власною ініціативою.

    Ці заяви пролунали після розмови Путіна з президентом Фінляндії Александром Стуббом та прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стьоре, яка відбулася 27 жовтня.

    Під час контакту європейські політики обговорювали можливості зниження напруженості та кроки до завершення війни Росії проти України.

    Зокрема, увагу приділили безпековій ситуації та необхідності припинення атак на українську енергетичну інфраструктуру.

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга згодом підтвердив, що телефонні контакти європейських лідерів із Кремлем були узгоджені з українською стороною.

    Водночас ці переговори викликали різні оцінки серед європейських союзників Києва.

    Частина політиків вважає, що пряме спілкування з Путіним може бути корисним для дипломатичних зусиль, тоді як інші сумніваються в результативності таких контактів без конкретних зобов’язань Росії.

    На цьому тлі питання формату можливих мирних переговорів набуло особливого значення.

    Раніше представники Москви заявляли про готовність обговорювати завершення війни за участю України та Сполучених Штатів.

    Однак в українській владі наголошують, що переговори повинні мати чітку мету, а їхнім результатом мають стати конкретні домовленості та гарантії безпеки.

    Особиста зустріч лідерів, на думку Києва, дозволила б безпосередньо обговорити найскладніші питання, які неможливо вирішити лише дипломатичними заявами чи телефонними консультаціями.

    Зокрема, йдеться про припинення бойових дій, контроль за виконанням потенційних домовленостей, гарантії безпеки для України та механізми запобігання новій російській агресії.

    При цьому в Офісі президента не повідомили про остаточне рішення Володимира Зеленського щодо можливості телефонного контакту з Путіним.

    Коментар Дмитра Литвина стосувався передусім ефективності такого формату та необхідності повноцінних переговорів на найвищому рівні.

    Отже, Київ не розглядає звичайну телефонну розмову як достатній інструмент для досягнення домовленостей про завершення війни. В Офісі президента переконані, що вирішальні питання мають обговорюватися під час особистої зустрічі лідерів за участю України, США та Росії.

    Поки що конкретної дати такої зустрічі не оголошено, а заяви Кремля щодо можливого контакту Зеленського й Путіна залишаються на рівні публічних коментарів.

  • Кремлю перекривають доступ до технологій: під санкції потрапили розробники системи «Рассвєт»

    Кремлю перекривають доступ до технологій: під санкції потрапили розробники системи «Рассвєт»

    Україна запровадила нові санкції проти компаній та фізичних осіб, залучених до створення російської супутникової системи «Рассвєт», яку Москва планує використовувати для військового зв’язку та управління безпілотниками. Окремий пакет обмежень стосується 39 морських суден так званого тіньового флоту РФ, за допомогою яких Росія експортує нафту та інші енергоносії.

    Про нові санкційні рішення 30 жовтня повідомили в Офісі президента України.

    Президент Володимир Зеленський підписав укази про введення в дію відповідних рішень Ради національної безпеки і оборони. До санкційного переліку, пов’язаного з російським супутниковим проєктом, увійшли 10 компаній та 19 громадян РФ.

    Йдеться про підприємства й фахівців, які беруть участь у розробці, виробництві компонентів і підготовці запуску низькоорбітальної супутникової мережі «Рассвєт».

    Цю систему Росія створює як власну альтернативу американському Starlink. За задумом розробників, вона має забезпечувати високошвидкісний супутниковий зв’язок на значних територіях, зокрема там, де немає стабільного доступу до наземної телекомунікаційної інфраструктури.

    Однак українська сторона наголошує, що потенційне застосування такої технології виходить далеко за межі цивільного зв’язку.

    За оцінкою Офісу президента, після розгортання мережа може використовуватися російськими військами для передачі даних, координації підрозділів, управління ударними безпілотниками та наведення засобів ураження.

    Зокрема, йдеться про можливість забезпечення зв’язку з дронами типу «Шахед» і ракетними системами в режимі реального часу. Такі можливості потенційно можуть підвищити ефективність російських ударів і ускладнити протидію їм.

    Водночас повноцінне розгортання подібної системи потребує значної кількості супутників, наземної інфраструктури, абонентських терміналів і технологічного обладнання. Саме ці виробничі ланцюги Україна намагається обмежити санкціями.

    Серед підсанкційних підприємств — російське «Бюро 1440», яке виступає одним із ключових розробників та інтеграторів проєкту «Рассвєт».

    До переліку також внесли «Лабс 1440», що займається виробництвом сонячних батарей для космічної техніки, та «ФАБ Рассвєт», яка працює над створенням низькоорбітальних супутників зв’язку й абонентського обладнання.

    Окремо санкції застосували до білоруського підприємства «АероКосмічні прилади», залученого до розробки компонентів для аерокосмічних систем.

    До списку потрапили й постачальники промислового обладнання, електроніки та високоточних деталей.

    Зокрема, компанія «5С Групп» забезпечує російські підприємства промисловими комп’ютерами та іноземним обладнанням. За даними української сторони, її продукцію використовували в розробках, пов’язаних із «Бюро 1440».

    Санкційні обмеження також торкнулися виробничого об’єднання «Аквамаш», постачальника оптичного та телекомунікаційного обладнання «Ел-Оптікс», компанії «Елєсар-Групп» і підприємства «Малі космічні апарати».

    Радник — уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк пояснив, що російський супутниковий проєкт значною мірою залежить від іноземних технологій, обладнання та комплектувальних деталей.

    За його словами, українська сторона прагне обмежити ці поставки ще до повноцінного розгортання системи.

    В Офісі президента також закликали міжнародних партнерів синхронізувати санкційні рішення, щоб російські виробники не могли продовжувати закупівлі через компанії-посередники та треті країни.

    Другий напрям нових обмежень стосується російського тіньового флоту.

    До санкційного списку внесли 39 суден, які, за інформацією української влади, використовуються для перевезення російської нафти, нафтопродуктів і газового конденсату.

    Особливістю цього флоту є використання суден під прапорами різних держав і територій, що може ускладнювати встановлення реальних власників, контроль за перевезеннями та застосування міжнародних санкцій.

    Із 39 суден 17 ходять під прапором Росії. Ще по три використовують прапори Барбадосу, Ліберії, Маршаллових Островів і Панами.

    Два судна зареєстровані під прапором Гонконгу, ще два — Джибуті. Решта використовують прапори Багамських Островів, Екваторіальної Гвінеї, Зімбабве, Камеруну, Палау та Сьєрра-Леоне.

    За даними Офісу президента, ці танкери та інші судна перевозять російські енергоносії до портів Китаю, Індії, Туреччини, Єгипту та інших країн.

    Для Кремля експорт нафти й нафтопродуктів залишається одним із важливих джерел бюджетних надходжень, які забезпечують фінансування державних видатків, зокрема військових.

    Українська влада розглядає боротьбу з тіньовим флотом як інструмент скорочення доходів Росії від міжнародної торгівлі енергоносіями.

    Водночас запровадження українських санкцій саме по собі не означає автоматичної заборони цим суднам заходити до портів усіх інших держав. Для посилення ефективності обмежень Київ домагається відповідних рішень від Європейського Союзу, США, Великої Британії та інших партнерів.

    Україна вже неодноразово застосовувала санкції проти суден, компаній і фізичних осіб, пов’язаних із російською нафтовою логістикою та військово-промисловим комплексом.

    Нинішні обмеження поєднують два напрями економічного тиску: перешкоджання розвитку нових військових технологій Росії та скорочення можливостей фінансувати війну за рахунок експорту енергоносіїв.

    Таким чином, нові санкційні рішення спрямовані одночасно проти 29 компаній та осіб, залучених до супутникового проєкту «Рассвєт», і 39 суден російського тіньового флоту.

    Подальша ефективність цих заходів значною мірою залежатиме від того, чи підтримають обмеження міжнародні партнери та наскільки вдасться перекрити Росії доступ до необхідного обладнання й зовнішніх ринків.

  • Росія готує новий балістичний удар по Україні: Зеленський повідомив про тривожні дані розвідки

    Росія готує новий балістичний удар по Україні: Зеленський повідомив про тривожні дані розвідки

    Російські війська готуються до нових атак балістичними ракетами по території України. Українська розвідка отримала відповідну інформацію, а президент Володимир Зеленський закликав міжнародних партнерів прискорити рішення щодо посилення протиповітряної оборони. За його словами, для захисту українських міст критично необхідні додаткові ракети-перехоплювачі, передусім для американських систем Patriot.

    Про це глава держави заявив у вечірньому зверненні 29 жовтня.

    Президент наголосив, що російська армія не відмовляється від ракетного терору, а українські військові потребують додаткових засобів для перехоплення балістичних цілей.

    «Зараз є інформація від розвідки про підготовку росіянами нових балістичних ударів. І потрібні сили, щоб збивати все це російське зло. Ми чекаємо на відповідні рішення», — заявив Зеленський.

    Водночас президент не уточнив, які саме міста чи регіони можуть стати цілями наступних атак. Також не було названо конкретних дат можливих ударів.

    Попередження пролунало на тлі посилення російських обстрілів українських міст. Лише 29 жовтня російські війська атакували низку цивільних об’єктів, спричинивши загибель і поранення людей.

    Одним із найтрагічніших епізодів став удар безпілотника по залізничному вокзалу Дніпра, де перебували пасажири. Російська атака призвела до численних жертв серед цивільного населення.

    Того ж дня під обстрілами опинилися Чернігів та Кременчук. Російські удари спричинили руйнування житлових і торговельних об’єктів, а серед постраждалих були діти.

    У своєму зверненні Зеленський наголосив, що Україна очікує від союзників конкретних рішень щодо постачання засобів протиповітряної оборони.

    Насамперед ідеться про ракети для комплексів Patriot, які відіграють важливу роль у протидії російським балістичним ракетам. На відміну від багатьох крилатих ракет і безпілотників, балістичні цілі мають надзвичайно високу швидкість та складну траєкторію польоту, що суттєво ускладнює їх перехоплення.

    Саме тому для ефективного захисту українських міст необхідні спеціалізовані протиракетні системи та достатні запаси боєприпасів до них.

    Раніше президент уже звертав увагу на нестачу ракет-перехоплювачів. Зокрема, 27 жовтня Зеленський повідомив, що за попередні два тижні російські війська випустили понад 100 балістичних ракет по Києву та Київській області.

    За словами глави держави, Україна намагається забезпечити захист енергетичних об’єктів, транспортної інфраструктури та житлових районів, однак інтенсивність російських атак створює значне навантаження на систему ППО.

    Водночас Зеленський розповів і про результати українських операцій проти російських військових об’єктів.

    За його словами, Сили оборони здійснили два ракетні удари, внаслідок яких, за українськими даними, було знищено два російські винищувачі-бомбардувальники Су-34 та уражено пускову установку оперативно-тактичного ракетного комплексу «Іскандер».

    Раніше Військово-морські сили ЗСУ повідомили про застосування українського ракетного комплексу «Нептун» проти авіабази «Маринівка» у Волгоградській області Росії. Саме там, за даними військових, перебували два Су-34, які вдалося знищити.

    Російська армія використовує ці літаки для ударів керованими авіаційними бомбами по українських позиціях і населених пунктах.

    Ураження пускової установки «Іскандер» також має значення для протидії ракетним атакам, оскільки комплекси цього типу Росія застосовує для запуску балістичних ракет по Україні.

    При цьому президент не уточнив місце розташування ураженої установки та інших подробиць операції.

    Зеленський подякував українським військовим за результати бойової роботи, а міжнародним партнерам — за підтримку обороноздатності України.

    Попри успішні удари по російських військових об’єктах, загроза нових ракетних атак залишається високою. Президент наголосив, що подальше посилення української ППО залежить не лише від роботи військових, а й від швидкості ухвалення рішень міжнародними союзниками.

    Станом на вечір 29 жовтня розвідка попереджає про підготовку Росією нових балістичних ударів, однак конкретні цілі та строки можливих атак публічно не названі.

    Українцям варто уважно стежити за офіційними повідомленнями Повітряних сил ЗСУ та не ігнорувати сигнали повітряної тривоги, оскільки час для реагування на балістичну загрозу може бути дуже обмеженим.

  • «Санкції не повинні слабшати»: Зеленський відреагував на загибель 13 людей у Дніпрі

    «Санкції не повинні слабшати»: Зеленський відреагував на загибель 13 людей у Дніпрі

    Президент України Володимир Зеленський відреагував на російську атаку по залізничному вокзалу в Дніпрі, яка забрала життя щонайменше 13 людей. Глава держави закликав Сполучені Штати, Європейський Союз і країни «Групи семи» посилити санкційний тиск на Москву, наголосивши, що будь-яке послаблення обмежень лише на тлі дипломатичних переговорів не зупиняє російських ударів по цивільному населенню.

    Про це Зеленський заявив 29 жовтня, коментуючи наслідки атаки російського безпілотника на залізничну інфраструктуру Дніпра.

    За словами президента, окупанти спрямували дрон на пасажирську платформу, де в цей момент перебували приміська електричка та регулярний пасажирський поїзд. Вибух стався безпосередньо в місці перебування цивільних людей.

    «Жахливий російський удар по залізничному вокзалу в Дніпрі. Росіяни атакували дроном перон, де стояли звичайна приміська електричка та регулярний пасажирський потяг. На жаль, станом на зараз відомо про 13 загиблих. Мої співчуття рідним і близьким», — заявив Зеленський.

    Президент наголосив, що Росія продовжує атакувати українські міста та вбивати мирних жителів, попри дипломатичні контакти й послаблення окремих санкційних обмежень щодо російського енергетичного сектору та представників великого бізнесу.

    На думку Зеленського, такі рішення не сприяють деескалації, оскільки Кремль не демонструє готовності припиняти удари по цивільних об’єктах.

    Саме тому Україна наполягає, що відповіддю міжнародних партнерів мають бути нові економічні обмеження проти Росії та структур, які забезпечують роботу її військово-промислового комплексу.

    «Саме тому Україна завжди говорить, що потрібні справедливі й рішучі дії Америки і Європи на російську ескалацію: санкції проти Москви та її воєнної машини не повинні слабшати, поки триває ця російська війна», — підкреслив глава держави.

    Зеленський закликав США, Європейський Союз та держави G7 продемонструвати спільну позицію й посилити тиск на Росію. Йдеться передусім про обмеження, які можуть скоротити фінансові та технологічні можливості Кремля продовжувати війну.

    Заява пролунала після ранкової атаки на вокзал Дніпра. За інформацією Укрзалізниці, російський реактивний безпілотник ударив по одній із платформ, де перебував поїзд №866 Дніпро — Запоріжжя.

    Після вибуху на місці розпочали роботу рятувальники, медики та правоохоронці. За даними обласної влади, загинули 13 людей, ще десятеро дістали поранення.

    Серед постраждалих — 11-річний хлопчик. Трьох поранених госпіталізували у важкому стані.

    Атака на пасажирську залізничну інфраструктуру стала черговим прикладом небезпеки, яку російські безпілотники становлять для цивільного населення.

    На цьому тлі Зеленський знову порушив питання ефективності міжнародного санкційного тиску. Українська сторона наполягає, що обмеження проти Росії мають залишатися чинними та посилюватися доти, доки Москва продовжує військову агресію.

    Водночас конкретних нових санкційних пакетів у своїй заяві президент не анонсував. Йшлося саме про заклик до західних партнерів ухвалити жорсткіші рішення у відповідь на подальшу ескалацію з боку Росії.

  • Південна Корея зближується з Кремлем після скандалу з Україною

    Південна Корея зближується з Кремлем після скандалу з Україною

    Південна Корея поступово відновлює економічні та дипломатичні контакти з Росією, попри повномасштабну війну проти України та військову співпрацю Москви з Північною Кореєю. Така політика Сеула викликає дедалі більше занепокоєння серед європейських союзників, які побоюються, що економічні інтереси можуть переважити підтримку України. Ситуація загострюється на тлі дипломатичного конфлікту між Києвом і Сеулом через передачу двох північнокорейських військовополонених.

    Про це повідомляє Financial Times із посиланням на європейських дипломатів, південнокорейських посадовців та експертів із міжнародної політики.

    За даними видання, після приходу до влади президента Лі Чже Мьона Південна Корея почала активніше шукати можливості для відновлення відносин із Москвою. Йдеться про політичні контакти, торговельні маршрути та перспективи майбутньої економічної співпраці.

    Одним із сигналів такого зближення став рейс південнокорейського контейнеровоза PanStar Acro Північним морським шляхом уздовж арктичного узбережжя Росії. Цей маршрут дозволяє скоротити час доставки вантажів між Азією та Європою, проте його використання потребує взаємодії з російською стороною.

    У європейських дипломатичних колах такі кроки сприймають як ознаку готовності Сеула поступово повертатися до співпраці з Москвою, не чекаючи завершення війни.

    Особливе занепокоєння викликали повідомлення про масштабні постачання пального до Росії з південнокорейських портів.

    Як раніше з’ясувала газета The Guardian, у липні та серпні 2026 року сім танкерів здійснили 14 рейсів із Південної Кореї до російського Далекого Сходу, перевізши понад 176 тисяч тонн нафтопродуктів. Основну частину вантажів становило дизельне пальне.

    Щонайменше три судна, залучені до перевезень, перебували під санкціями Великої Британії або Європейського Союзу. При цьому окремі танкери декларували інші пункти призначення, а деякі вантажі перевантажувалися між суднами безпосередньо в морі.

    Ці поставки збіглися за часом із посиленням українських ударів по російських нафтопереробних заводах, які спричинили скорочення виробництва пального всередині РФ.

    Уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк заявив, що надходження нафтопродуктів із південнокорейських портів допомогло Москві частково компенсувати дефіцит дизеля після атак на російські НПЗ.

    Для України це питання має особливе значення, оскільки удари по нафтопереробній інфраструктурі спрямовані, зокрема, на обмеження можливостей Росії забезпечувати пальним свою економіку та військову логістику.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про російський імпорт дизеля з Азії після ударів по нафтопереробних заводах. Нетипові для Росії закупівлі нафтопродуктів почали фіксувати ще влітку 2026 року.

    Водночас офіційний Сеул заперечує, що країна здійснювала прямий задекларований експорт пального до Росії. За даними південнокорейської митниці, відповідних поставок у звітності немає.

    Уряд Південної Кореї заявив про готовність перевірити маршрути танкерів та можливі розбіжності між задекларованими пунктами призначення й фактичним рухом суден. При цьому сам факт відправлення пального з південнокорейських портів ще не доводить, що його експортували безпосередньо південнокорейські виробники або що всі перевезення порушували законодавство.

    Про офіційну реакцію Сеула на звинувачення щодо постачання пального до РФ «Ненька інфо» також писала раніше.

    Ще одним сигналом змін у зовнішній політиці Південної Кореї стало призначення політика Сон Йон Гіля радником президента з питань мирної дипломатії. Раніше він підтримував контакти з російським керівництвом та був нагороджений Володимиром Путіним орденом Дружби.

    За інформацією FT, між представниками Сеула та Москви тривають непублічні консультації. Російська сторона також заявляла, що отримує сигнали про бажання Південної Кореї нормалізувати двосторонні відносини після завершення війни.

    Європейські дипломати побоюються, що Сеул може заздалегідь готувати економічне повернення на російський ринок. При цьому вони звертають увагу, що Москва продовжує не лише війну проти України, а й військове співробітництво з КНДР, яка становить безпосередню загрозу національній безпеці Південної Кореї.

    На цьому тлі відносини Києва та Сеула переживають один із найскладніших періодів за останній час.

    Дипломатична суперечка розпочалася після того, як 23 вересня президент Володимир Зеленський під час виступу на Генеральній Асамблеї ООН повідомив про передачу Південній Кореї двох військовослужбовців КНДР, яких українські сили раніше взяли в полон.

    Президент Лі Чже Мьон звинуватив українську сторону в порушенні домовленостей щодо конфіденційності передачі полонених. У Сеулі пояснили, що публічне розкриття інформації могло поставити під загрозу безпеку самих військових та їхніх родичів, які залишаються у Північній Кореї.

    Українська сторона заперечила існування домовленості про повне нерозголошення факту передачі полонених. Згодом представники адміністрації південнокорейського президента уточнили, що Київ попереджав про можливу публічну згадку цієї історії, однак не погодив усіх деталей повідомлення.

    На тлі конфлікту Сеул відкликав свого посла з України для консультацій, а дипломатична присутність Південної Кореї в Києві скоротилася.

    Раніше «Ненька інфо» писала про критику президента Лі Чже Мьона всередині Південної Кореї. Представники опозиції закликали владу не загострювати відносини з Україною та звернули увагу на те, що Київ передав Сеулу військових держави, яка безпосередньо допомагає Росії вести війну.

    Попри занепокоєння європейських партнерів, Міністерство закордонних справ Південної Кореї відкидає припущення про зміну зовнішньополітичного курсу на користь Росії.

    У Сеулі наголошують, що країна підтримує міжнародні зусилля, спрямовані на припинення війни проти України, та продовжує дотримуватися встановлених обмежень на експорт товарів подвійного призначення.

    Південнокорейські експерти також застерігають від однозначних висновків про проросійський розворот. На їхню думку, адміністрація Лі Чже Мьона намагається проводити прагматичнішу зовнішню політику, враховуючи економічні інтереси країни та складну безпекову ситуацію в регіоні.

    Особливість становища Сеула полягає в тому, що Росія одночасно залишається важливим сусідом у регіональній політиці та одним із головних військових партнерів Північної Кореї. Допомога Москви Пхеньяну може безпосередньо впливати на безпеку Корейського півострова.

    Додаткову складність ситуації створюють економічні та оборонні зв’язки Південної Кореї з Європою. Зокрема, європейські держави закуповують значні обсяги південнокорейського озброєння, що робить Сеул важливим партнером у сфері оборонної промисловості.

    Поки що немає підстав говорити про офіційне стратегічне зближення Південної Кореї з Росією або відмову від співпраці із західними союзниками. Однак нові економічні контакти, суперечки щодо санкційних обмежень та дипломатичний конфлікт із Києвом свідчать про зростання розбіжностей між Сеулом і його європейськими партнерами.

    Для України ключовим питанням залишається не лише подальша позиція Південної Кореї щодо війни, а й те, чи зможуть міжнародні партнери перекрити торговельні маршрути, які допомагають Росії компенсувати наслідки українських ударів по її енергетичній та нафтопереробній інфраструктурі.

  • Росіяни потрапили у власну пастку під Куп’янськом

    Росіяни потрапили у власну пастку під Куп’янськом

    Українські військові під час масштабної підземної операції «Велес» на Харківщині зірвали спроби російської армії перекидати підкріплення до північної частини Куп’янська через систему газопроводів. Сили оборони пройшли понад 15 кілометрів підземними комунікаціями, вийшли до позицій противника та позбавили окупантів одного з ключових прихованих маршрутів проникнення до міста. За даними української сторони, втрати росіян унаслідок операції перевищили 100 військовослужбовців, ще понад 30 загарбників потрапили в полон.

    Про результати операції йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни (ISW) за 28 жовтня. Аналітики зазначають, що українська операція не дозволила російським військам продовжити ефективне перекидання особового складу підземними маршрутами до північних районів Куп’янська. Водночас у місті залишаються невеликі групи російських військових, які проникли туди раніше, тому говорити про повне очищення Куп’янська від окупантів наразі передчасно.

    Операція «Велес» стала одним із найбільш незвичних прикладів використання підземної інфраструктури в сучасній війні. Українські військові не просто заблокували газопровід, який противник використовував для прихованого пересування, а фактично застосували проти російської армії її власну тактику. Дії під землею поєднувалися з ударами безпілотників, наземними операціями та роботою спеціально підготовлених підрозділів.

    Ще 27 жовтня президент Володимир Зеленський розповів про перші результати операції після доповіді військового командування. За словами глави держави, російські війська раніше намагалися використовувати підземні газові комунікації для обходу українських позицій та проведення штурмових дій. Однак українським захисникам вдалося перехопити ініціативу й використати ту саму інфраструктуру для удару по противнику.

    До реалізації операції залучили військовослужбовців 2-го корпусу Національної гвардії України «Хартія» та інші підрозділи Сил оборони. Командир корпусу Ігор Оболєнський пояснював, що підготовка потребувала ретельного вивчення підземних маршрутів, особливостей пересування противника та способів ведення бойових дій у надзвичайно обмеженому просторі.

    Особливістю «Велеса» стало те, що українські військові діяли в трубах діаметром приблизно 1–1,2 метра, розташованих на глибині від двох до чотирьох метрів. У деяких випадках бійцям доводилося вести стрілецькі бої безпосередньо всередині газопроводу. Такі умови ускладнювали пересування, евакуацію поранених, організацію зв’язку та використання звичайного озброєння.

    Окремі деталі підземного протистояння раніше описувало видання «Ненька інфо» у матеріалі про використання росіянами старих газопроводів під Куп’янськом. Зокрема, йшлося про облаштування противником барикад, укріплених позицій і підземних проходів, які мали допомогти російським штурмовикам непомітно просуватися в український тил. Саме такі маршрути становили серйозну загрозу обороні міста, оскільки дозволяли пересувати особовий склад без використання відкритої місцевості.

    За даними журналістів «Радіо Свобода», які поспілкувалися з учасниками операції, українські військові поетапно просувалися підземними комунікаціями, блокували окремі відрізки газопроводу та знищували позиції противника. Для цього застосовували FPV-дрони, важкі безпілотники та інші засоби ураження.

    Один із командирів підрозділу «Хартії» з позивним «Друїд» розповів, що російські військові намагалися облаштовувати додаткові виходи з газопроводу, щоб зберегти можливість пересування навіть після втрати основних маршрутів. Однак українські бійці заздалегідь виявляли частину таких спроб і готували засідки. Завдяки цьому вдалося поступово позбавити противника головної підземної логістичної артерії.

    Водночас військові наголошують, що знищення одного маршруту не означає повного припинення російських спроб проникнення до Куп’янська. Противник продовжує шукати інші можливості для перекидання невеликих штурмових груп, зокрема через забудову, лісосмуги та райони поблизу річки Оскіл.

    За словами речника Угруповання об’єднаних сил Віктора Трегубова, до проведення «Велеса» росіянам вдалося переправити до північних районів Куп’янська кілька десятків військовослужбовців. Частина окупантів проникла через район Голубівки, де противник намагався створити так звану сіру зону та закріпитися в житловій забудові.

    Однак після проведення української операції нових ефективних проникнень російських підрозділів у напрямку міста не фіксували. Це означає, що російське командування втратило можливість безперешкодно використовувати газопровід для постачання підкріплень. Водночас раніше перекинуті окупанти залишаються на окремих позиціях у північній частині міста.

    Як пояснив Трегубов в ефірі телемарафону, характер міської забудови Куп’янська також впливає на перебіг бойових дій. На відміну від майже повністю зруйнованого Вовчанська, у Куп’янську збереглися капітальні будівлі, які можуть використовуватися військовими як укриття та оборонні позиції. Саме тому витіснення невеликих російських груп залишається складним завданням навіть після перекриття маршрутів постачання.

    Важливу роль у бойових діях на Куп’янському напрямку відіграє річка Оскіл, яка розділяє район протистояння на дві частини. На східному березі російські війська намагаються ліквідувати українські позиції та розвивати наступ від Подолів і Куп’янська-Вузлового. Натомість на західному березі українські підрозділи здійснюють заходи з витіснення противника, тоді як окупанти намагаються утримати або відновити позиції поблизу Радьківки та Голубівки.

    Як повідомляло «Суспільне Харків» із посиланням на Трегубова, ліквідація прихованого підземного маршруту має ускладнити росіянам перекидання особового складу до північних районів міста. Водночас на Великобурлуцькому напрямку противник продовжує накопичувати сили, що може свідчити про підготовку до подальших наступальних дій.

    Американські аналітики також звернули увагу на ситуацію на інших ділянках фронту. Зокрема, протягом 27–28 жовтня російська армія продовжувала наступальні дії на півночі Сумської області, однак підтверджених територіальних просувань зафіксовано не було.

    Міністерство оборони РФ заявляло про нібито захоплення населеного пункту Барилівка на Сумщині, однак українське військове командування спростувало цю інформацію. За даними 8-го корпусу ЗСУ, населений пункт залишався під контролем Сил оборони.

    Водночас російське командування продовжує намагатися сформувати вздовж державного кордону буферну зону, яку окупанти могли б використовувати для утримання оборонних позицій і подальшого тиску на українські підрозділи. Українські військові, зі свого боку, завдають ударів по об’єктах противника на прикордонних територіях Росії.

    Зокрема, Генеральний штаб ЗСУ повідомляв про ураження російського зенітного ракетного комплексу «Тор-М2» поблизу Ржави та радіолокаційної станції неподалік Малого Городкова в Курській області. Також українські військові атакували станцію радіоелектронної боротьби поблизу Сем’ячок у Брянській області. Такі удари спрямовані на зниження можливостей противника контролювати повітряний простір і забезпечувати роботу власних військових систем.

    На північний схід від Харкова російські підрозділи здійснювали спроби проникнення поблизу Малої Вовчі. Геолоковані відеоматеріали, оприлюднені 27 жовтня, зафіксували удари українських військових по позиціях противника на південь від цього населеного пункту.

    Міноборони РФ також заявляло про захоплення Алісівки, однак незалежного підтвердження російського просування на цій ділянці американські аналітики не виявили.

    Напруженою залишається ситуація на Лиманському напрямку. Російські війська продовжують спроби проникнення на українські позиції з півночі та намагаються реалізувати план охоплення української оборонної лінії з північного заходу. Одними з головних завдань противника залишаються захоплення Лимана та створення умов для форсування Сіверського Дінця.

    Крім того, 27–28 жовтня окупанти продовжували локальні наступальні дії на схід від Слов’янська та Краматорська, однак, за оцінкою ISW, не досягли підтверджених успіхів. Російське командування намагається посилити тиск на українську оборону в Донецькій області, розвиваючи наступ у напрямку Слов’янська, Краматорська та Дружківки.

    Таким чином, операція «Велес» має значення не лише для оборони окремих кварталів Куп’янська. Її результати демонструють, наскільки важливим у сучасній війні стало протистояння за приховані логістичні маршрути та використання інженерної інфраструктури для проведення бойових дій.

    Утім, попри значні втрати російської армії та перекриття одного з основних підземних шляхів, ситуація в місті залишається складною. Окремі групи окупантів продовжують утримувати позиції, а російське командування не відмовляється від спроб наступу на Харківщині.

    За оцінкою ISW та повідомленнями українського військового командування, головним результатом «Велеса» стало припинення ефективного використання газопроводу для перекидання російських військових до північних районів Куп’янська. Чи дозволить це українським захисникам остаточно витіснити противника з міста, залежатиме від подальшого розвитку бойових дій.

  • «Метод і місце не мають значення»: Медведєв натякнув на вбивство Зеленського руками США

    «Метод і місце не мають значення»: Медведєв натякнув на вбивство Зеленського руками США

    Заступник голови Ради безпеки Росії Дмитро Медведєв виступив із новими погрозами на адресу президента України Володимира Зеленського. Російський посадовець запропонував американському лідеру Дональду Трампу залучити Пентагон та Центральне розвідувальне управління США для усунення українського президента. При цьому він використав формулювання, яке можна трактувати як натяк на фізичну ліквідацію глави держави.

    Про це повідомляє The Moscow Times, посилаючись на заяву Медведєва, оприлюднену 25 жовтня в російському державному месенджері Max.

    У своєму дописі колишній президент РФ звинуватив Зеленського в нібито систематичному протистоянні Дональду Трампу, ігноруванні його мирних ініціатив та продовженні ударів по російських нафтопереробних заводах. Окремо Медведєв без наведення доказів заявив про нібито розкрадання американської допомоги та створення загрози ядерного конфлікту між Росією і НАТО.

    На думку російського посадовця, дії українського президента начебто завдають інтересам Вашингтона більшої шкоди, ніж Венесуела, Куба та Іран разом узяті.

    Після цього Медведєв запропонував Трампу звернутися до керівників американських силових структур.

    «Треба просто викликати міністра війни й директора ЦРУ та доручити їм виправити це прикре непорозуміння. Метод, місце і спосіб не мають значення», — написав заступник голови російського Радбезу.

    Подібні висловлювання Медведєва вже не вперше стосуються можливого фізичного усунення українського керівництва. У травні 2023 року після інциденту з безпілотниками над Кремлем він прямо заявляв про необхідність ліквідації Зеленського та представників української влади.

    У жовтні 2026 року російський посадовець пішов далі, фактично запропонувавши залучити до цього американські спецслужби та військове керівництво.

    Ситуацію прокоментував журналіст Володимир Кравченко у колонці для «Еспресо». На його думку, подібні заяви виходять за межі звичайної агресивної політичної риторики, адже стосуються можливого насильства проти президента суверенної держави.

    Водночас сама заява Медведєва не доводить, що Росія або США готують конкретний замах на Зеленського. Публічних підтверджень існування такого спільного плану немає.

    Погрози пролунали на тлі складних відносин між Києвом і Вашингтоном та переговорів щодо можливого завершення російсько-української війни. Кремль продовжує висувати вимоги до України, тоді як американська сторона намагається знайти дипломатичний механізм припинення бойових дій.

    Наразі невідомо, чи відреагувала адміністрація Дональда Трампа на нові висловлювання Медведєва. Сам російський посадовець не має повноважень віддавати накази американським військовим або спецслужбам.

  • Ракети для Patriot і NASAMS зависли без підпису Пентагону: Україна чекає майже місяць

    Ракети для Patriot і NASAMS зависли без підпису Пентагону: Україна чекає майже місяць

    Україна вже майже місяць не може отримати остаточне погодження на постачання американських ракет для систем протиповітряної оборони Patriot і NASAMS. Відповідне рішення досі очікує на підпис керівника Пентагону Піта Гегсета. На тлі регулярних російських ракетно-дронових атак Київ намагається прискорити передачу боєприпасів, необхідних для захисту українських міст та енергетичної інфраструктури.

    Про це 26 жовтня повідомив президент Володимир Зеленський після наради щодо військової допомоги від міжнародних партнерів та відновлення енергетики.

    За словами глави держави, питання забезпечення української протиповітряної оборони залишається одним із головних пріоритетів. Україна веде переговори одночасно зі Сполученими Штатами, європейськими союзниками та іншими країнами, які мають запаси ракет-перехоплювачів PAC-2 і PAC-3.

    Водночас рішення американської сторони щодо чергового постачання досі не завершене.

    «Протягом майже місяця очікуємо на підпис пана Гегсета щодо ракет для “Петріотів” та “Насамсів”», — заявив Зеленський.

    Президент доручив українським посадовцям повторно порушити це питання під час переговорів із Вашингтоном. Паралельно Київ продовжує шукати можливості отримати необхідні боєприпаси від інших партнерів.

    Затримка особливо чутлива через постійні російські атаки, під час яких противник застосовує балістичні та крилаті ракети, а також ударні безпілотники. Комплекси Patriot відіграють важливу роль у перехопленні складних повітряних цілей, зокрема балістики, тоді як NASAMS використовують для протидії іншим типам повітряних загроз.

    Обидві системи потребують регулярного поповнення запасів ракет. Без достатньої кількості перехоплювачів можливості української ППО залишаються обмеженими навіть за наявності самих зенітних комплексів.

    Під час наради також обговорили підготовку до наступного засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн», яке має відбутися в листопаді. Зеленський наголосив на необхідності пришвидшити виконання рішень про військову підтримку, які вже тривалий час перебувають на стадії погодження.

    Окрему увагу приділили відновленню української енергосистеми після російських обстрілів. Прем’єр-міністр Сергій Корецький доповів президенту про ремонтні роботи в регіонах та використання резервного обладнання.

    За словами Зеленського, енергетики працюють практично безперервно, а відповідальні міністерства мають забезпечити своєчасне поповнення матеріальних запасів для ліквідації наслідків нових атак.

    Таким чином, Україна одночасно намагається посилити протиповітряну оборону та відновити пошкоджену енергетичну інфраструктуру. Однак питання американських ракет для Patriot і NASAMS залишається невирішеним: за словами президента, необхідне погодження Пентагону Київ очікує вже майже місяць.

  • Бекграунд заступника Секретаря РНБО Давида Алояна, якому довірили контроль експорту дронів

    Бекграунд заступника Секретаря РНБО Давида Алояна, якому довірили контроль експорту дронів

    15 вересня 2026 року Володимир Зеленський призначив заступника Секретаря РНБО Давида Алояна головою Міжвідомчої комісії з політики військово-технічного співробітництва та експортного контролю, одним з  ключових напрямів діяльності якої є співпраця з міжнародними партнерами в межах Drone Deal.

    Хто такий Давид Алоян та чому його близькі родичі фігурують на сайті Миротворець

    Один із самих “молодих” українських топових чиновників Алоян Давид Манвелович, народився в місті Алчевськ 1997 році.

    Згідно даних офіційної біографії, Давид Алоян у 2021 році здобув диплом магістра з міжнародних економічних відносин Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана.

    Будучи студентом Давид Алоян займався підприємницькою діяльністю, зокрема починаючи з  2017 року торгував одягом.

    В контексті “зайняття підприємницькою діяльністю” також варто згадати працевлаштування Давида Алояна у київському філіалі американської логістичної компанії ТОВ “Еверест ТС”.

    Хоча, на перший погляд, позиція в американській транспортній компанії для студента та майбутнього чиновника виглядає досить престижно, та навіть вказана в його профайлі на офіційному сайті РНБО, однак за “солідним фасадом” знаходяться схема з оборудками російських бенефіціарів українського бізнесу на сотні мільйонів доларів.

    Зокрема, як повідомляє ТГ канал Bankova Mail, ТОВ “Еверест ТС” у якій Давид Алоян працював у 2021 році перед тим як потрапити в Мінстратегпром, “не має ані до американців, ані до логістики жодного стосунку”.

    ФОТО: Скріншот ТГ каналу Bankova Mail

    Офіційним власником цієї компанії наразі є Юлдашев Бахтійор Рузійович, громадянин Узбекистану. Після повномасштабної війни Юлдашев став власником ще понад 70 компаній в Україні, які займаються чим завгодно – від виробництва пива до обслуговування систем безпеки.

    Йдеться про схему, яку часто використовують російські власники українських активів. За даними YouControl, у структурі власності більш ніж 1 500 українських компаній зʼявились громадяни Узбекистану які, ймовірно, є підставними особами російського бізнесу та окремих донецьких корумпованих чиновників.

    Родичі на Миротворці

    Водночас, якщо сам Давид Алоян мав опосередкований зв’язок з російським бізнесом, то вся його родина до недавнього часу відкрито вела бізнес в РФ та на тимчасово окупованих територіях, за що була внесена до бази Миротворець.

    Нагадаємо, згідно даних офіційної біографії, Давид Алоян у 2021 році приєднався до команди Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України. Пройшов шлях від “провідного спеціаліста” до в.о. начальника Управління європейської та євроатлантичної інтеграції.

    У квітні 2025 року Давид Алоян був призначений заступником Міністра з питань стратегічних галузей промисловості України з питань європейської інтеграції, де опікувався питаннями розвитку оборонно-промислового комплексу, а його родичі в цей же час спокійно вели бізнес в РФ та на окупованих територіях.

    “Батьки в цей час вели бізнес на окупованій українській території. Батько – Манвел Алойович Алоян має чинний паспорт РФ та вів бізнес з продажу кави та чаю в так званій “ЛНР” впродовж 2023 року. Мати – Кадзе Маджиті Алоян вела таку ж діяльність з 2023 року та припинила 1 вересня 2025 року, саме перед призначенням сина на посаду заступника Умєрова”, – повідомляє ЦПК.

    ФОТО: Скріншот сайт Миротворець

    Водночас, як показують офіційні реєстри,  дядько заступника Секретаря РНБО Давида Алояна – Алоян Норайр Алоєвич (1982 р.н.) з 2023 року та до цього часу веде офіційний бізнес у РФ.

    ФОТО: Дядько Давида Алояна – Алоян Норайр Алоєвич з 2023 року веде офіційний бізнес у РФ

    У ЦПК також зазначили, що у 2017 та 2018 роках мати Алояна щонайменше двічі перетинала пункт пропуску з так званою “ДНР” на автомобілі, який згодом оформили на самого Давида Алояна.

    Також, за інформацією ЦПК, у 2025 році Алоян придбав у громадянина РФ Серожа Кокляна нежитлове приміщення під Києвом площею 132 м2.

    Хто лобіює подальше просування Давида Алояна в РНБО, незважаючи на його стійкі зв’язки з РФ

    За інформацією нашого джерела, позиції Давида Алояна зміцнилися завдяки колишньому очільнику Мінстратегпрому, а нині раднику Президента України зі стратегічних питань Олександру Камишину.

    ФОТО: Олександр Камишин лобіює подальше просування Давида Алояна в команді Президента

    “Олександр Камишин лобіював Давида Алояна в ОП, але ось на чиє прохання… Зараз він однозначно входить до близького кола Володимира Зеленського, і його активна участь у проєкті Фрея не просто так. Там вимальовується велика кількість учасників, і цей проєкт у Данії є першим щодо виведення активів за кордон та їхньої легалізації” – зазначає джерело.

    Давид Алоян, нардеп Суто Мамоян та латиноамериканські наркокартелі

    Нещодавно ряд ЗМІ, опублікували досить цікаву історію, в центрі якої українські ветерани, яких заманили до Латинської Америки, як з’ясувалось для роботи на місцеві наркокартелі. І, як часто буває в такого роду “історіях”, посередники кинули ветеранів на гроші.  Так інформація про інцидент потрапила до журналістів.

    ФОТО: Нардеп Суто Мамоян

    Як зазначають ЗМІ, родина Давида Алояна із вірменського Борожа та належать до єзидської громади, через що має хороші зв’язки з російським кримінальним світом.

    Миран Алоян разом із племінниками Саідом і Суриком у спайці з кримінальним авторитетом Сергієм Лещенком на прізвисько Леший, який раніше активно працював на Медведчука і РПЦ, поставили на потік вербування українських ветеранів війни в латиноамериканські наркокартелі та під “специфічні задач”і в Європі.

    Бекграунд заступника Секретаря РНБО Давида Алояна, якому довірили контроль експорту дронів
    ФОТО: Кримінальний авторитет Сергій Лещенко (Леший)

    За інформацією ЗМІ, троє ветеранів ЗСУ, яких відправили до Болівії та кинули на гроші й обіцяну зарплату, наразі повернулись до України та переховуються в Києві за відома начальника слідства Вишгорода Халіля Алояна. Водночас, через “кинутих ветеранів”, журналісти отримали доступ до переписки Саїда і Сурика Алоянів із завербованими ветеранами про вчинення ряду “активних дій” на території Латинської Америки та Європи.

    Продовження у Другій частині нашого журналістського розслідування

  • Мобілізація триватиме й у 2027 році: Зеленський подав до Ради нові законопроєкти

    Мобілізація триватиме й у 2027 році: Зеленський подав до Ради нові законопроєкти

    В Україні готуються вчергове продовжити воєнний стан і загальну мобілізацію. Президент Володимир Зеленський 26 жовтня вніс до Верховної Ради два законопроєкти, які передбачають збереження особливого правового режиму ще на 90 діб. У разі їх ухвалення парламентом воєнний стан і мобілізаційні заходи діятимуть до кінця січня 2027 року.

    Відповідні документи з’явилися на офіційному сайті Верховної Ради в понеділок, 26 жовтня.

    Йдеться про законопроєкт №16182 щодо затвердження указу президента про продовження строку дії воєнного стану та законопроєкт №16183, який стосується продовження загальної мобілізації.

    Обидві законодавчі ініціативи зареєстровані 26 жовтня та передані на розгляд парламентського Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

    Згідно з документами, воєнний стан пропонується продовжити з 05:30 31 жовтня 2026 року ще на 90 діб. Таким чином, новий період триватиме до 29 січня 2027 року.

    Аналогічне продовження передбачене й для загальної мобілізації.

    Станом на ранок 26 жовтня Верховна Рада ще не ухвалила відповідних законопроєктів.

    Тому наразі йдеться саме про президентську ініціативу, яка потребує парламентського затвердження.

    Очікується, що народні депутати можуть розглянути документи вже протягом поточного пленарного тижня.

    Якщо парламент підтримає обидва законопроєкти, це стане 21-м продовженням воєнного стану та мобілізації від початку повномасштабного російського вторгнення.

    Нагадаємо, що воєнний стан в Україні запровадили 24 лютого 2022 року, коли Росія розпочала повномасштабну агресію.

    Відтоді його дія регулярно продовжується відповідними указами президента, які затверджує Верховна Рада.

    Попереднього разу парламент голосував за продовження воєнного стану та мобілізації 14 липня 2026 року.

    Тоді обидва режими продовжили на 90 діб — до 31 жовтня.

    Як раніше повідомляла «Ненька інфо», це було двадцяте рішення Верховної Ради щодо продовження особливого правового режиму.

    Нові законопроєкти мають забезпечити безперервність його дії після завершення поточного строку.

    Воєнний стан передбачає функціонування держави в особливих умовах, необхідних для забезпечення оборони, захисту населення та протидії збройній агресії.

    Під час його дії державні органи та військове командування можуть застосовувати визначені законом заходи, необхідні для забезпечення безпеки та обороноздатності країни.

    Зокрема, можуть діяти обмеження пересування, спеціальний порядок роботи окремих установ, комендантська година та інші заходи, передбачені законодавством.

    Водночас саме продовження воєнного стану не означає автоматичного запровадження нових обмежень для громадян.

    Окремо продовжується загальна мобілізація, необхідна для комплектування Збройних сил України та інших військових формувань.

    Відповідно до чинного законодавства, під час мобілізації призову підлягають передусім військовозобов’язані чоловіки віком від 25 до 60 років, які визнані придатними за станом здоров’я та не мають законних підстав для відстрочки або бронювання.

    Для чоловіків віком від 18 до 25 років діють окремі правила. Їх можуть мобілізувати лише у визначених законодавством випадках, зокрема якщо вони вже мають статус військовозобов’язаних.

    Водночас молоді громадяни можуть добровільно вступати на військову службу за контрактом.

    Жінки, які перебувають на військовому обліку, можуть долучатися до військової служби добровільно. Сам факт перебування на обліку не означає їхнього обов’язкового призову.

    Продовження мобілізації також не скасовує чинних підстав для відстрочки.

    Право на відстрочку зберігається за громадянами, які відповідають установленим законом вимогам. Це стосується, зокрема, окремих категорій батьків, опікунів, осіб, які здійснюють догляд за родичами, а також інших визначених законодавством громадян.

    Для працівників підприємств, установ та організацій, які мають право на бронювання, продовжують діяти передбачені законом механізми оформлення відповідного статусу.

    Раніше «Ненька інфо» пояснювала, як працює мобілізація в умовах цифрового військового обліку, зокрема які категорії громадян підлягають призову та як перевіряються військово-облікові дані.

    Важливо також розуміти, що продовження загальної мобілізації не означає автоматичного призову всіх чоловіків відповідного віку.

    Мобілізаційні заходи проводяться відповідно до потреб Сил оборони, встановленого порядку військового обліку та індивідуальних обставин військовозобов’язаних.

    Рішення щодо конкретної особи ухвалюються відповідно до чинного законодавства та з урахуванням результатів військово-лікарської комісії, наявності відстрочки й інших правових підстав.

    Також продовження воєнного стану саме по собі не визначає термінів демобілізації військовослужбовців, які вже проходять службу.

    Питання звільнення з військової служби регулюється окремими нормами законодавства.

    Раніше «Ненька інфо» писала про нові контрактні механізми проходження служби, які обговорювалися як спосіб зробити умови військової служби більш передбачуваними.

    Таким чином, нова ініціатива президента спрямована насамперед на збереження чинного правового режиму ще на три місяці.

    Остаточне рішення мають ухвалити народні депутати. До завершення парламентської процедури продовжують діяти попередні строки воєнного стану та загальної мобілізації — до 31 жовтня 2026 року.

    У разі підтримки законопроєктів №16182 і №16183 відповідні правові режими залишатимуться чинними до кінця січня 2027 року.