У контексті діяльності Міністерства молоді та спорту України обговорення кадрової політики набуває все більшої актуальності. Зокрема, довкола міністра Матвія Бідного виникла дискусія, що стосується чисельності та функціонування позаштатних радників. Як повідомляє видання НОН – СТОП, за даними, що були оприлюднені нещодавно, у міністра працює близько 15 радників на громадських засадах. Це значна кількість фахівців, які мають доступ до внутрішніх процесів міністерства, однак їхні повноваження та рівень відповідальності залишаються неформалізованими та не до кінця визначеними.

Зазначену ситуацію можна розглядати в контексті більш загальної проблеми кадрових питань у державних структурах, де нерідко виникають сумніви щодо прозорості та ефективності таких призначень. Особливо актуальним це стає в умовах, коли функціонування органів влади вимагає чіткої організаційної структури та відповідальності за кожне рішення. Роль радників, що працюють на громадських засадах, при всій їхній експертності та досвіді, залишається невизначеною в плані юридичних аспектів і контролю. З одного боку, вони можуть бути важливим ресурсом, що приносить нові ідеї та підходи, з іншого – виникає питання, як їхня діяльність впливає на прийняття рішень і які наслідки це може мати для політичної та адміністративної стабільності.

У матеріалах зазначається, що судові засідання неодноразово переносилися через неявку обвинувачених, а сторона захисту заперечувала проти примусового приводу. Також повідомлялося про самовідвід однієї із суддів після заяв про можливий тиск та пропозиції неправомірної вигоди. Окреме провадження щодо подій 2016 року завершилося виправдувальним рішенням через недоведеність вини після зміни позиції потерпілої сторони.

Паралельно Скрипаль у 2020 році балотувався до Київради від політичної сили Наш край. У 2024 році діяльність цієї партії була заборонена рішенням суду після встановлення фактів, пов’язаних із підривною діяльністю її представників, після чого відбулося припинення її функціонування.

Окремо зазначається, що Скрипаль займає посаду віцепрезидента Федерація самбо України — структури, яка має вплив на розподіл ресурсів у спортивній сфері. Таким чином, поєднання тривалого кримінального провадження, політичного минулого та управлінських функцій у спортивній федерації викликає суспільні запитання щодо критеріїв кадрових рішень у міністерстві.

Ситуація навколо радників без формалізованих повноважень порушує ширше питання прозорості управління та стандартів доброчесності в органах влади. В умовах суспільного запиту на реформи кадрові рішення потребують чіткої аргументації, прозорих процедур відбору та запобігання конфлікту інтересів.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура звернулася до суду з вимогою про спецконфіскацію активів колишнього керівника одного з підрозділів Бюро економічної безпеки України, Олега Ящука. Позов був поданий до Вищого антикорупційного суду на основі матеріалів, наданих Національним агентством з питань запобігання корупції (НАЗК). Вимога стосується двох автівок, які, згідно з дослідженнями, належать Ящуку, ймовірно, незаконно здобутим шляхом корупційної діяльності.

Ця справа є частиною широкої кампанії з боротьби з корупцією в державних структурах, яка охоплює перевірку активів високопосадовців та посадових осіб правоохоронних органів. Спеціалізована антикорупційна прокуратура прагне забезпечити повернення державних ресурсів, що були незаконно присвоєні, до державного бюджету.

BMW X3 зареєстровано на Богдана Зубець — сестру дружини Ящука, яка працює вчителькою. За версією слідства, щоб ускладнити ідентифікацію авто, були змінені номерні знаки на W07070A, які належать іншому транспортному засобу. Такі дії розглядаються як потенційне перешкоджання встановленню фактичного власника.

Toyota Camry оформлена на Анатолій Слепенчук — близького знайомого Ящука. Правоохоронні органи також перевіряють походження коштів у розмірі близько 30 тисяч доларів, які пов’язують із цією особою, оскільки пояснення щодо їхнього походження наразі відсутні.

Окрім автомобілів, у межах перевірки фігурує інформація про нерухомість, яка може перебувати у власності або користуванні Ящука в Дубаї та Відні. Ці дані також аналізуються в контексті можливого приховування активів.

Загальна вартість двох автомобілів, які стали предметом позову до ВАКС, оцінюється майже у 4 млн гривень. Позов стосується виключно транспортних засобів, питання щодо інших активів розглядається окремо. Паралельно щодо Ящука проводяться слідчі дії.

Рішення суду щодо спецконфіскації ще не ухвалене. У разі доведення необґрунтованості походження активів вони можуть бути стягнуті в дохід держави відповідно до чинного законодавства.

Українська компанія, що спеціалізується на виробництві засобів радіоелектронної боротьби під брендом Contra Drone, опинилася в центрі скандалу, пов'язаного з можливим використанням криптовалютних інструментів для легалізації фінансових коштів. Зокрема, в центрі уваги опинилися фізична особа-підприємець Андрій Яковчук і компанія ТОВ «Флай-Груп Україна». Протягом останніх тижнів з'явилися публічні заяви, що вказують на можливу причетність цих осіб до сумнівних фінансових схем, пов'язаних з криптовалютами.

Подібні ситуації часто вимагають ретельного юридичного аналізу та проведення внутрішніх перевірок. Поки що компанія та її засновники не надавали офіційних коментарів щодо висунутих обвинувачень. Це питання може стати важливим для розвитку української галузі, яка займається оборонними технологіями, враховуючи потенційні наслідки для інших гравців на ринку.

Окремо звертається увага на структуру власності компанії «Флай-Груп Україна». Її засновниками вказані Юрков Тимофій Олександрович та Андрій Яковчук. Саме ця юридична особа фігурує у публічних закупівлях, пов’язаних із постачанням обладнання РЕБ. При цьому, як зазначається в повідомленнях, розрахунки можуть проходити через низку підконтрольних ФОП, що формує багаторівневу фінансову конструкцію.

У публічному просторі також згадуються значні витрати, які можуть не відповідати масштабу задекларованого бізнесу. За оприлюдненими даними, родина підрядника нібито витратила близько 1 млн гривень, а окремо на відпочинок у Європі — ще 932 тис. гривень. Ці суми викликають питання щодо джерел походження коштів та відповідності витрат офіційним доходам.

Наразі офіційних повідомлень про завершені кримінальні провадження щодо зазначених осіб у відкритих джерелах не оприлюднено. У подібних випадках зазвичай ініціюється перевірка з боку правоохоронних органів та фінансового моніторингу, яка має встановити законність походження коштів, коректність податкових зобов’язань та відповідність процедур державних закупівель чинному законодавству.

Ситуація потребує юридичної оцінки та перевірки документів, адже йдеться про сферу оборонних закупівель, де прозорість фінансових операцій має особливе значення.

Прокурори Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону висунули нову підозру начальнику продовольчої служби тилу 25-ї окремої повітрянодесантної бригади. Цей підрозділ є важливою складовою частиною Збройних сил України, що бере активну участь у захисті державних кордонів та виконанні завдань на сході країни.

Подія пов’язана з нецільовим використанням коштів, виділених для забезпечення військовослужбовців. В результаті дій підозрюваного, було здійснено порушення, що спричинило шкоду державним інтересам. Важливим аспектом цього розслідування є забезпечення правопорядку та належного контролю над ресурсами, які використовуються для підтримки обороноздатності нашої країни.

За даними слідства, у період із 23 грудня 2023 року по 9 жовтня 2024 року майор придбав активи на суму понад 10,3 млн грн. Лише на люксовий одяг та аксесуари він, за матеріалами провадження, витратив близько 2,5 млн грн.

Окремо встановлено, що 9 жовтня 2024 року підозрюваний придбав право довгострокової оренди земельної ділянки на острові Балі (Індонезія) вартістю 187,3 тис. доларів США. У деклараціях за 2022–2024 роки такі активи не відображалися, як і відповідні фінансові зобов’язання.

Слідство зазначає, що витрати посадовця суттєво перевищують його офіційні доходи — більш ніж на три тисячі прожиткових мінімумів.

За клопотанням прокурора суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави майже 10 млн грн.

Раніше цьому ж військовослужбовцю вже повідомляли про підозру за іншими епізодами: отримання неправомірної вигоди, шахрайство та ухилення від військової служби. За даними слідства, у червні 2025 року він отримав 10 тис. доларів за сприяння у підміні товарних позицій під час закупівель продуктів для військових. Також йдеться про можливі факти завищення обсягів поставок, оформлення актів на повний обсяг продукції за фактичної поставки частини товарів та привласнення різниці через підконтрольних осіб.

Окремо встановлено, що у 2025 році майор тривалий час був відсутній на службі, використовуючи відпустки для поїздок за кордон. За даними слідства, він перебував за межами України щонайменше 16 днів та ще 22 дні — в Україні, але поза місцем служби. Попри це, продовжував отримувати премії.

Під час обшуків вилучено готівку в різних валютах, документи на майно, колекцію брендового одягу та інші речі, які можуть мати значну вартість. Досудове розслідування триває.

У березні 2025 року правоохоронці відкрили кримінальне провадження № 42025102100000049, пов'язане з підозрою щодо незаконного заволодіння земельною ділянкою, розташованою в районі Галерної бухти міста Київ. Справу веде поліція, яка наразі перевіряє законність реєстраційних дій, пов'язаних із цією ділянкою. Одним із основних аспектів розслідування є визначення підстав для подальшого отримання цієї землі та можливі порушення в процесі оформлення документів.

Поліція приділяє особливу увагу всім етапам цієї справи, в тому числі процесу реєстрації прав власності та можливим махінаціям з документацією, що могли привести до незаконного використання землі. Водночас правоохоронці з’ясовують, чи мали місце будь-які зловживання посадовими особами чи іншими учасниками цього процесу.

Слідство перевіряє, чи існували зазначені будівлі фактично, чи йдеться про так звану реєстрову нерухомість — механізм, за якого внесення даних до реєстру може створювати підстави для оформлення прав на земельну ділянку під нібито наявними об’єктами. У подібних випадках спочатку з’являються записи про споруди, після чого ініціюється процедура передачі землі під них.

Компанія «Галіон ЛТД Плюс» оформлена на Анну Крамаренко. Її чоловік, Олександр Крамаренко, пов’язаний із бізнес-проєктами в столиці. У 2018 році Київрада вже передавала пов’язаній із ним компанії «РК Галера» сусідню ділянку площею 0,6 га. Підставою для такого рішення тоді стала наявність об’єкта, відображеного в документації.

РК Галера раніше отримувала землю поблизу цієї території, що створює контекст для нинішнього розслідування. Тепер слідчі з’ясовують, чи нові об’єкти є реальними капітальними спорудами, чи могли бути використані як юридичний інструмент для розширення контролю над прибережною зоною.

Йдеться про громадський простір у прибережній частині міста, який має статус зеленої зони та пляжу. Якщо слідство встановить відсутність фактичного будівництва, справа може стати прикладом використання реєстраційних механізмів для зміни статусу земель у межах столиці. Якщо ж об’єкти підтвердяться, постане питання щодо законності подальших процедур передачі ділянки.

Розслідування триває. Правоохоронці аналізують документи, технічні матеріали та підстави для внесення даних до реєстру, а також обставини звернення до міської влади.

Син Олени Мальчевої, посадовиці Державної податкової служби України, яка нещодавно потрапила під приціл через неправдиве декларування активів свого чоловіка, виявився співзасновником української компанії разом з громадянином Російської Федерації. Виявилося, що цей російський партнер веде бізнес на тимчасово окупованій території Криму і сплачує податки до бюджету Росії. Компанія, про яку йдеться, носить назву ТОВ "Кривенко" (ЄДРПОУ 44104226) і була зареєстрована в грудні 2020 року.

Основним напрямом діяльності компанії є комп’ютерні послуги, що дозволяє їй функціонувати у різних сферах IT-сектору. Наразі з’ясування всіх деталей цього бізнес-зв'язку викликає суспільний інтерес, адже виявлені взаємозв’язки можуть вказувати на більш глибоке порушення закону. На тлі цього, питання щодо прозорості бізнесу таких осіб та їхніх фінансових відносин з країною-агресором ставить під сумнів етичність та правомірність їхніх дій.

За відкритими даними, Ковунов раніше мав українське громадянство та був зареєстрований у Донецьку. Після окупації міста він, імовірно, отримав російський паспорт. Попри повномасштабне вторгнення РФ в Україну, бізнес-партнерство між ним і Кривенком не припинене.

Наразі Денис Ковунов веде підприємницьку діяльність у тимчасово окупованому Криму. Йому належить ТОВ “КМД-Групп”, зареєстроване у 2021 році в Ялті за законодавством РФ.

За даними фінансової звітності, у 2024 році дохід компанії становив 5,4 млн російських рублів (приблизно 3 млн грн). За цей же період підприємство сплатило 247 тис. рублів податків до бюджету РФ (орієнтовно 140 тис. грн).

Крім того, Ковунов володіє частками ще у трьох українських компаніях, де у реєстраційних документах він зазначений як громадянин Російської Федерації.

Факт ведення бізнесу на окупованих територіях та сплати податків до бюджету держави-агресора може бути предметом окремої правової оцінки правоохоронних органів. Водночас співзасновництво українських громадян із особами, які здійснюють діяльність за російським законодавством у Криму, може викликати додаткові запитання щодо комплаєнсу, репутаційних ризиків та відповідності чинному законодавству України.

Станом на момент публікації офіційних коментарів від сторін або правоохоронних органів щодо цієї ситуації немає.