Неочікувані результати останнього загальноєвропейського дослідження Європейської ради з міжнародних відносин виявили, що більшість громадян європейських країн вважають Україну важливим партнером для розвитку стратегічної співпраці. В окремих державах підтримка України як союзника, що розділяє спільні цінності та інтереси, виявилася ще вищою. Це дослідження зафіксувало не лише актуальне сприйняття України в рамках ЄС та інших європейських країн, а й загальну еволюцію політичних і безпекових уявлень європейців у контексті війни Росії проти України та змін у глобальній системі безпеки.
Результати опитування показали, що в більшості країн, охоплених дослідженням, домінує думка про Україну як про «необхідного партнера». Цей варіант відповіді набрав популярності, перевищуючи 30% респондентів у більшості опитаних країн. Це свідчить про те, що для значної частини європейського суспільства Україна вже не вважається маргінальним гравцем, а сприймається як важливий елемент європейської політичної та безпекової архітектури, з яким варто розвивати довгострокові відносини.
У деяких країнах позитивне сприйняття України ще глибше. Наприклад, у Швеції 52% респондентів вважають її союзником, тоді як у Великій Британії цей показник становить 46%, а в Данії — 45%. Тут частка тих, хто сприймає Україну як союзника, перевищує або дорівнює кількості тих, хто бачить її лише як партнера, що підтверджує більш глибоку політичну та суспільну інтеграцію України в уявлення про європейську безпеку.
Схожі тенденції спостерігаються також у Нідерландах, Португалії та Естонії, де Україна дедалі частіше розглядається не лише як партнер у сфері безпеки, але й як держава, що має спільні інтереси в забезпеченні європейської стабільності. Це свідчить про зміну сприйняття: Україна переходить від статусу країни, що потребує підтримки, до рівноправного учасника безпекового простору.
Проте, в Центральній та Південно-Східній Європі ситуація виглядає досить суперечливою. У Польщі, Угорщині та Болгарії більша частка респондентів сприймає Україну не лише як партнера, але й як конкурента або навіть супротивника. Наприклад, в Польщі 14% опитаних вважають Україну конкурентом, а 9% — супротивником. В Угорщині ці показники становлять 5% і 25% відповідно, тоді як у Болгарії — 7% і 19%. У цих країнах, а також в Італії та Швейцарії, існує значна кількість тих, хто не має чіткої позиції щодо ролі України, що може свідчити про інформаційну неоднорідність та політичну поляризацію.
Дослідження також оцінює ставлення європейців до Сполучених Штатів, де було зафіксовано значне зниження кількості тих, хто вважає США союзником — лише 11% опитаних у Європі підтвердили цю позицію, що майже вдвічі менше, ніж у 2024 році. Ця зміна свідчить про охолодження трансатлантичних відносин у деяких європейських країнах та про зростаючі дискусії щодо автономності європейської безпекової політики.
Попри це, більшість опитаних не підтримують ідею радикальної зміни системи безпеки в Європі шляхом створення альтернативи НАТО. Це підтверджує, що НАТО продовжує відігравати ключову роль у безпековій архітектурі континенту.
Крім того, дослідження вказує на зростаючу підтримку збільшення оборонних витрат в європейських країнах. На тлі тривалих безпекових викликів, пов'язаних з війною Росії проти України, все більше громадян виступають за зміцнення обороноздатності своїх держав, що свідчить про формування нового консенсусу щодо необхідності інвестицій у безпеку.
Отже, результати цього опитування відображають складну, але загалом позитивну динаміку сприйняття України в Європі. Незважаючи на регіональні відмінності та політичні нюанси, загальна тенденція підтверджує закріплення України в якості важливого партнера для європейських держав у питаннях безпеки, політики та стратегічної стабільності.
