Дискусії у Європейському Союзі щодо ймовірних ризиків, пов'язаних із Росією, активно набирають обертів. Політики та військові експерти вважають, що Кремль може сприйняти наступні один-два роки як шанс перевірити стійкість НАТО. Це відбувається на фоні керівництва США під президентом Дональдом Трампом, в той час як європейські держави ще не завершили підготовку своїх оборонних можливостей для самостійного стримування загроз, повідомляє Politico з посиланням на інформацію європейських чиновників.
Обговорення в Брюсселі та інших столицях країн ЄС зосереджене на можливостях Росії здійснити обмежене випробування єдності Альянсу. Йдеться не лише про традиційні військові дії, а також про гібридні операції, які можуть спричинити невизначеність в НАТО та перевірити готовність союзників застосовувати механізми колективної оборони, прописані в статті 5 Північноатлантичного договору.
Депутат Європейського парламенту від Фінляндії Міка Аалтола зазначив, що реальні загрози можуть з’явитися набагато швидше, ніж очікується. Він підкреслив, що в умовах тиску на трансатлантичні відносини та незавершеного процесу нарощування оборонних можливостей ЄС, навіть незначні дії з боку Росії здатні мати серйозний політичний вплив. Найбільш небезпечними він вважає ситуації, які створюють "сіру зону" відповідальності, затримуючи узгодження реакції союзників.
Незважаючи на такі оцінки, більшість європейських оборонних структур дотримуються обережності у своїх прогнозах. Представники НАТО та окремі держави наголошують на малоймовірності прямого військового нападу Росії на країни Альянсу, враховуючи значні витрати російських ресурсів на війні з Україною. Проте ризики гібридних атак, кібератак і локальних провокацій залишаються актуальними.
Дискусії в Європі ускладнюються різними підходами між державами-членами. Країни Північної Європи та Балтії, зокрема Фінляндія та Литва, закликають до швидшого зміцнення оборонних можливостей, акцентуючи на необхідності посилення систем протиповітряної та протиракетної оборони, а також на збільшенні запасів озброєнь. Вони вважають, що час має вирішальне значення, і зволікання лише підвищить вразливість регіону.
У той же час інші країни ЄС і НАТО дотримуються більш стриманої позиції, вказуючи на те, що надмірне нагнітання обставин може бути контрпродуктивним і навіть вигідним Кремлю. Вони вважають, що публічні заяви про неминучість конфлікту можуть викликати паніку та дестабілізацію суспільств, що відповідатиме меті гібридного впливу.
Окрему роль у цих оцінках відіграє політична ситуація в США. В Європі з тривогою стежать за риторикою адміністрації Трампа щодо НАТО, оскільки заклики до більшої самостійності Європи в безпекових питаннях впливають на довгострокове планування Альянсу. На цьому фоні у Брюсселі розглядають сценарії, за яких Європа повинна бути готовою швидше взяти на себе відповідальність за свою оборону.
ЄС вже затвердив стратегії для підвищення оборонної готовності, згідно з якими він планує досягти надійного стримування можливих супротивників до 2030 року. Водночас чиновники усвідомлюють, що реальний вплив підвищення оборонних бюджетів, які помітно зросли після початку війни Росії з Україною в 2022 році, відчуватиметься поступово.
На фоні цих процесів в Європі триває дискусія щодо того, як знайти баланс між стримуванням загроз і униканням ескалації конфлікту. Частина політиків застерігає про небезпеку недооцінювання ризиків, в той час як інші підкреслюють важливість збереження стриманого підходу, щоб не сприяти підвищенню напруги.
Попри різницю в поглядах, в ЄС визнають, що безпекова ситуація в регіоні залишається нестабільною, а події найближчих років можуть визначити майбутнє європейської та трансатлантичної безпеки в цілому.
