Європейський Союз планує запровадити нові захисні торговельні квоти на імпорт сталі, що може серйозно вплинути на українську металургійну галузь. Ця сфера є важливим джерелом валютних надходжень, податкових доходів та економічної стабільності в Україні під час війни. Видання The Guardian зазначає, що фахівці та представники галузі висловлюють стурбованість новими правилами, які вступлять в силу з 1 липня.
За новими умовами, ЄС зменшує обсяги безмитних квот на імпорт металопродукції і підвищує мита до 50% на постачання сталі, що перевищують встановлені ліміти. Ці дії пояснюються необхідністю захисту внутрішнього ринку ЄС на фоні глобального надлишку сталі, зокрема через збільшення експорту з Китаю.
Для України такі зміни можуть мати більш серйозні наслідки, ніж для інших постачальників. В умовах війни українська металургія вже функціонує в обмеженому режимі, втратила частину своїх потужностей і ринків, тому переорієнтація на експорт до Європи стала єдиною альтернативою.
Юрій Риженков, генеральний директор групи Metinvest, висловив свою думку про нову систему квот, вказуючи на потенційні ризики для українських виробників. Він підкреслив, що український експорт не є значною загрозою для металургії ЄС, але нові обмеження можуть серйозно ослабити одну з небагатьох галузей, що продовжують працювати під час війни.
Зміни в торговельному режимі, які раніше дозволяли українським металургам підтримувати стабільні обсяги експорту до ЄС, тепер загрожують зниженням прибутковості постачань та втратою частини ринку, що в умовах війни створює додаткові труднощі для підприємств.
Крім того, нові обмеження вводяться на фоні глобального перенасичення ринку сталі, де значну роль відіграє надлишок експорту з Китаю, що змушує ЄС посилювати захист своїх виробників. Українська металургія опинилася в складній ситуації, адже багато підприємств були знищені або окуповані, наприклад, великі комбінати в Маріуполі.
Серед додаткових викликів для галузі є механізм транскордонного вуглецевого коригування ЄС (CBAM), який накладає додаткові витрати на виробників з країн з менш вимогливими екологічними стандартами. Це створює ще більше фінансове навантаження на українські підприємства, які вже стикаються з воєнними ризиками.
Таким чином, українські металурги мають справу з трьома основними викликами: обмежений доступ до європейського ринку, зростаючі регуляторні витрати та наслідки війни, включаючи удари по енергетичній та транспортній інфраструктурі.
Компанія Metinvest, одна з найбільших у галузі, вже втратила частину своїх активів внаслідок війни і змушена працювати з неповним завантаженням. Проте підприємства в Запоріжжі та Кам'янському продовжують функціонувати, забезпечуючи експорт, робочі місця та податкові надходження.
Згідно з оцінками, у 2024 році металургія може забезпечити близько 7,2% ВВП України та понад 6 мільярдів доларів експортних надходжень. У цьому контексті зміни в торговельних правилах ЄС можуть мати не лише економічні, але й стратегічні наслідки для України, яка покладається на стабільний експорт до європейського ринку під час війни.
