Європейський Союз чітко відхилив можливість, що Білорусь могла б виступити посередником у майбутніх переговорах про завершення війни, що триває між Росією та Україною. У Брюсселі заявляють, що політична залежність Мінська від Москви, а також активна участь білоруської території у воєнних діях Росії проти України позбавляє країну нейтралітету, необхідного для такої ролі.
Цю інформацію під час брифінгу в Брюсселі озвучила речниця Європейської комісії Аніта Хіппер, коментуючи нещодавні заяви білоруського керівництва про готовність долучитися до мирного процесу. Вона підкреслила, що довіра до режиму Олександра Лукашенка практично відсутня, через що ЄС не вважає доцільним розглядати Мінськ як потенційного посередника. Хіппер додала, що Європейський Союз прагне досягти справедливого та тривалого миру для України, однак цей процес не може включати країни, які підтримують або сприяють агресії з боку Росії.
Брюссель також наголосив, що Білорусь з самого початку повномасштабного вторгнення Росії стала союзником Кремля, надаючи свою територію для розміщення російських військ і завдання ракетних ударів по Україні. Це, на думку європейських інституцій, закріплює статус Білорусі як сторони, залученої до конфлікту, тому її пропозиції щодо посередництва сприймаються як політично неприйнятні.
Коментуючи перспективи мирних переговорів, представники ЄС зазначають, що на даний момент немає ознак реальної готовності Росії до конструктивного діалогу. Незважаючи на зростання міжнародних дискусій щодо можливого відновлення переговорів, у Брюсселі підкреслюють, що Москва не демонструє належної "доброї волі", необхідної для початку продуктивних перемовин.
На цьому тлі президент України Володимир Зеленський висловив готовність Києва до переговорів у найближчі тижні за участі європейських партнерів та Сполучених Штатів. Він підкреслив, що важливим аспектом залишається реальна готовність Росії до діалогу і її здатність утриматися від подальшої ескалації конфлікту.
У Європейському Союзі також триває обговорення можливих рамок майбутнього переговорного процесу, включаючи умови, які можуть бути висунуті Росії, та гарантії безпеки для України. Хоча ці обговорення перебувають на початковій стадії, вже зрозуміло, що роль Білорусі в будь-якому форматі виключена.
Окремо обговорюються потенційні міжнародні фігури, які можуть бути залучені до переговорів в якості посередників або спеціальних представників. У неформальних дискусіях згадуються колишній прем'єр-міністр Італії Маріо Драгі, екс-канцлерка Німеччини Ангела Меркель та чинний президент Фінляндії Александр Стубб. Однак ці обговорення не є офіційними рішеннями, а представляють собою лише попередню підготовку до можливих дипломатичних форматів.
Очікується, що питання потенційної структури переговорів буде піднято на майбутній зустрічі міністрів закордонних справ країн ЄС на Кіпрі, де дипломати намагатимуться узгодити спільний підхід до мирного процесу. У ЄС наголошують, що ключовою умовою будь-якого прогресу є зміна позиції Росії і її реальна готовність до переговорів, без чого досягнення сталого миру видається неможливим.
