Українська влада слухає і реагує на те, що думають її партнери у Сполучених Штатах. Останнім часом, США висловили свої спостереження та враження від візиту до Києва від третього і п’ятого посла. На відміну від певних пропозицій про торгівлю територіями в обмін на мир, що може бути вигідним для Заходу, українці наголошують на своєму бажанні досягнути повної перемоги та повернути контроль над територіями, які були втрачені під час окупації Росією. Вони стверджують, що компроміси можуть призвести лише до тимчасового зупинки конфлікту, а потім війна може відновитися з новою силою. Українці відмовляються від ідеї торгівлі своїм майбутнім і настоюють на своїх стратегічних цілях та принципах.
Українські військові розуміють, що перед ними важкі часи. Вони активно обговорюють російський тиск, особливо в районах Донецької і Луганської областей. Вже у вересні 2022 року Путін оголосив про свої плани анексувати ці регіони, хоча російська армія не контролює їх повністю. Українські військові почувають дефіцит допомоги, особливо з боку США, що негативно впливає на їхні операції. Вони описують ситуації, коли можуть випустити лише обмежену кількість снарядів на відповідь на російські атаки. Немає ефективних засобів захисту від руйнівних атак планувальних бомб та ракет, і українські військові занепокоєні про вичерпання можливостей протиповітряної оборони. У міністерстві оборони України вивчаються плани Росії стосовно створення нових бойових формувань та можливої мобілізації, оскільки Путін утвердив своє правління. Вони вбачають розширені амбіції Кремля в Україні, включаючи захоплення міст Харкова, Одеси та Києва. Незважаючи на це, українські чиновники не втрачають надії і зміцнюють оборонні позиції, впроваджуючи інноваційні технології, такі як передові дрони. Вони також робляться заздалегідь запитанням, чи є у російських здатність здійснити прорив на місцях. Багато українців вірять у свою здатність повернути досягнення Росії за останні два роки. Вони сподіваються на чітке підтвердження прийняття до НАТО під час майбутнього саміту у Вашингтоні в липні 2024 року, а також на додаткову допомогу від Сполучених Штатів. Українці визнають важливу роль американського Конгресу і вбачають у необхідності підтримки законопроєктів щодо надання допомоги Україні.
По-третє, відвідаючи Київ минулого тижня, радник з національної безпеки США Джейк Салліван викликав роздратування серед українців своїм проханням припинити напади на нафтопереробні заводи в Росії. Українці з неоднозначністю приймають обмеження у використанні американської зброї проти цілей на території України. Однак Україна вдало використовує власні дрони для атак на російські нафтопереробні заводи, які є законними військовими об’єктами. Ці удари спрямовані на об’єкти, що виробляють значну частку російських нафтопродуктів, і багато з них потрапляють під удар українських дронів. Виникають питання щодо обґрунтування вимоги припинити напади на нафтопереробні заводи, особливо зважаючи на те, що це, за повідомленнями, пов’язано з цінами на нафту. Незрозуміло, як зменшення потужностей російських нафтопереробних заводів впливатиме на експорт нафти, оскільки Росія переважно експортує сиру нафту, а не нафтопродукти. Як відзначив один український чиновник, “припиніть вимагати від нас не вражати цілі в Росії”. Ми залишили Київ, вражені стійкістю, мужністю та незламною вірою українців у їх здатність перемогти одну з найбільших військових держав у світі. Успіх України є життєво важливим інтересом для Сполучених Штатів, оскільки перемога Путіна та Кремля може становити серйозну загрозу для всієї Європи. Адміністрація Байдена та Конгрес мають негайно діяти, щоб надати українцям необхідну підтримку у досягненні перемоги.
Українські військові зі зростаючою тривогою стикаються з важливими викликами та обмеженнями у веденні оборонної операції проти російської агресії. Під впливом тиску з боку Росії та невистачі допомоги зі сторони США, Україна виявляється в ускладненій ситуації. Наразі українські військові стикаються з викликами щодо обмеження використання американської зброї та одночасно шукають альтернативні шляхи ведення оборонної війни, використовуючи власні ресурси, зокрема, дрони вітчизняного виробництва. Разом з тим, важливою проблемою є обґрунтування вимоги припинення атак на нафтопереробні заводи в Росії, що має велике значення для економіки та впливає на ціни на нафту. Українська сторона вважає ці заводи законними військовими цілями, однак існують сумніви щодо відповідності таких атак міжнародному праву та етиці ведення війни. Залишаючи Київ, американські представники залишаються враженими мужністю та рішучістю українських військових, які прагнуть до перемоги над однією з найбільших військових держав світу. Така перемога важлива не лише для України, але й для безпеки всієї Європи. Адміністрація Байдена та Конгрес США мають продемонструвати активну підтримку України, яка знаходиться на передовій боротьби за свою свободу та незалежність.
