Міністерство оборони України активно працює над посиленням Збройних сил за допомогою новітніх наземних роботизованих комплексів (НРК), акцентуючи увагу на технологіях як важливому елементі сучасних військових конфліктів. Станом на квітень 2026 року укладено 19 угод з виробниками на загальну суму 11 мільярдів гривень, а в рамках першої половини року планується постачання до 25 тисяч таких систем на фронт. Це є свідченням безпрецедентного розширення сектора, який ще кілька років тому фактично не існував.
Технології в оборонному секторі України, зокрема в галузі наземної робототехніки, розвиваються дуже швидко. Згідно з даними Міноборони, на сьогоднішній день в цьому ринку діє понад 280 компаній, які створили більше 550 різних технологічних рішень за підтримки державної платформи Brave1. Така кількість учасників і розробок свідчить про формування активної екосистеми військових інновацій, здатних оперативно реагувати на потреби фронту.
Основна мета цих закупівель полягає у швидкому забезпеченні військових підрозділів сучасними роботизованими системами, які виконують різні завдання. НРК вже використовуються для логістичних потреб, доставки боєприпасів і провізії, евакуації поранених, а також для виконання бойових і інженерних завдань, таких як мінування, розмінування і ударні операції. У березні 2026 року українські військові виконали понад 9 тисяч місій із застосуванням цих технологій, що підкреслює їхню важливість на полі бою.
В порівнянні з попереднім роком, обсяги закупівель істотно зросли. У 2025 році обсяги постачань були значно нижчими, тоді як у першій половині 2026 року планується укласти контракти на вдвічі більше техніки. Це свідчить про перехід від експериментального використання роботизованих систем до їхнього масштабного впровадження в армії.
У Міністерстві оборони зазначають, що важливим завданням є поступовий перехід значної частини фронтової логістики до роботизованих рішень. У майбутньому планується максимально автоматизувати процеси, що дозволить зменшити ризики для солдатів і підвищити ефективність виконання завдань. В умовах сучасної війни це особливо важливо, оскільки логістика часто є найслабшою ланкою.
Для прискорення закупівель були впроваджені численні зміни. Процедури контрактування стали простішими, бюджетне фінансування було синхронізовано, а обсяги виділених коштів збільшено. Оптимізація роботи Агенції оборонних закупівель також сприяла швидшому укладенню угод з виробниками. Крім того, планується створення центру компетенцій НРК в Міністерстві оборони, який стане основною точкою взаємодії між військовими, виробниками та Генеральним штабом, що дозволить оперативніше впроваджувати нові розробки.
Ключовою новацією є зміна підходу до планування: виробники зможуть укладати контракти наперед, що допоможе їм прогнозувати виробничі цикли та забезпечувати стабільні поставки техніки. Цей підхід наближає український оборонний сектор до міжнародних стандартів, де довгострокове планування є важливим чинником ефективності.
При цьому, незважаючи на амбіційні плани, існують певні виклики: за оцінками експертів, потреба Збройних сил України у 2026 році становитиме близько 30 тисяч наземних роботизованих комплексів, тоді як наявне фінансування дозволяє забезпечити лише 12-15 тисяч одиниць. Це пов’язано з бюджетними обмеженнями та питаннями оподаткування, які ще потрібно врегулювати.
Експерти вважають, що розвиток наземної робототехніки є логічним кроком у світлі еволюції війни в Україні, де безпілотні системи вже стали ключовими інструментами. Наземні роботи доповнюють дрони, створюючи комплексну систему автоматизованого ведення бойових дій, що дозволяє зменшити участь людини в небезпечних операціях та підвищити точність ударів.
Отже, Україна переходить до системного розвитку ринку військової робототехніки, укладаючи контракти на 11 мільярдів гривень і плануючи постачання десятків тисяч НРК. Це свідчить про стратегічний курс держави на досягнення технологічної переваги. В умовах сучасної війни саме інновації, автоматизація та швидкість впровадження нових рішень стають ключовими факторами успіху на полі бою.
