Українська делегація вирушає на переговори в Абу-Дабі з головною метою — домогтися повного припинення російських ударів по енергетичній інфраструктурі. За словами джерела, знайомого з позицією переговорної групи, Київ готовий у відповідь відмовитися від усіх далекобійних ударів, однак не планує публічно оголошувати про таку домовленість, щоб не створювати враження односторонніх поступок.
Водночас співрозмовник оцінює ймовірність підписання будь-яких документів за підсумками зустрічі як нульову. Серед позитивних сигналів він відзначає участь Франції. Її присутність на переговорах, за оцінкою джерела, свідчить про готовність як європейських столиць, так і Вашингтона шукати домовленості з Москвою. Остаточний формат можливого мирного договору, за цією оцінкою, обговорюватимуть лише після потенційної зустрічі Китаю, США та Росії.
Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро 8 листопада підтвердив, що Париж буде представлений на переговорах України, США та Росії в Абу-Дабі 10–11 листопада. За його словами, Франція братиме участь в обговореннях і «донесе голос Європи», однак хто саме представлятиме країну, міністр поки не уточнив.
Таким чином, до переговорного процесу долучаються європейські представники, хоча формат їхньої участі залишається невизначеним. За інформацією Kyiv Independent, у переговорах також мають бути представлені Німеччина, Велика Британія, НАТО та Європейський Союз. Водночас поки незрозуміло, чи братимуть європейські представники безпосередню участь у тристоронніх переговорах, чи координуватимуть позиції з їхніми учасниками окремо.
Офіційні пріоритети Києва на цій зустрічі Володимир Зеленський формулював кілька разів протягом останніх тижнів: припинення ударів по енергетичній та критичній інфраструктурі, розблокування Чорного моря, прискорення обмінів полоненими та підготовка саміту лідерів. Енергетичне перемир’я залишається першим пунктом у публічних заявах. Україна вже обговорювала це питання на попередніх раундах переговорів в Абу-Дабі в січні–лютому, однак тоді сторони розійшлися без підписаних документів.
Російську делегацію цього разу очолює Володимир Мединський, до складу також увійшли заступники міністра закордонних справ Рябков і Галузін, а також представники Генштабу та ГРУ. Американську сторону представляють Стів Віткофф і Джаред Кушнер.
Французька участь у переговорах має окреме значення з огляду на позицію Парижа щодо Росії. Франція традиційно демонструвала готовність зберігати дипломатичні канали з Москвою та шукати можливості для переговорів. Її присутність на майданчику разом з американською делегацією означає, що європейські столиці також залучені до переговорного процесу. Водночас наскільки така позиція вплине на вимоги Москви щодо Донбасу та обмежень української армії, поки невідомо. Попередній раунд переговорів у Женеві в лютому завершився без прогресу саме через територіальні розбіжності.
Наступним потенційним етапом переговорного процесу може стати зустріч Китаю, США та Росії. 4 листопада Пекін підтвердив, що проводить консультації щодо тристороннього формату за участю Сі Цзіньпіна, Дональда Трампа та Володимира Путіна. Серед можливих майданчиків розглядають саміт АТЕС у Шеньчжені 18–19 листопада. Водночас остаточної домовленості про проведення зустрічі поки немає.
Водночас Китай неодноразово давав зрозуміти, що не хоче вирішувати питання України без участі Києва та Європи. Українська делегація на чолі з Рустемом Умєровим вирушає до Абу-Дабі з конкретним завданням — домогтися припинення ударів по енергетичній інфраструктурі на тлі атак Росії, що тривають. Навіть якщо домовленість про енергетичне перемир’я не буде оформлена документально, переговори стануть перевіркою готовності сторін до взаємного обмеження ударів перед можливим самітом лідерів у Шеньчжені. Від результату цієї зустрічі залежатиме, чи вдасться вивести енергетичну інфраструктуру з-під ударів напередодні зими.