В останні місяці в Німеччині значно збільшилась кількість молодих чоловіків, які відмовляються від проходження військової служби, посилаючись на свої моральні або релігійні переконання. Це сталося на фоні намірів федерального уряду суттєво модернізувати Бундесвер, створюючи найсильнішу армію в Європі, що має захистити країну від можливої російської агресії, повідомляє The Guardian.
За даними Федерального відомства у справах сім'ї, лише за перше півріччя 2026 року вже надійшло 5862 заяви про відмову від військової служби з переконань. Цей показник перевищує загальну кількість заяв за 2025 рік, коли було подано 3879 у таких випадках, а у 2024 році ця цифра становила лише 2249. Таким чином, тенденція до зростання відмов стала очевидною.
На кінець травня 2026 року вже було задоволено 2667 з цих звернень. Громадяни все активніше користуються правом, закріпленим в Конституції Німеччини, яке забороняє примус до військової служби, якщо це суперечить їх совісті. Конституція гарантує кожному право відмовитися від служби за моральними або релігійними причинами. Раніше це право використовувалося нечасто, але нині, на фоні зростаючої напруженості в Європі та війни в Україні, кількість таких відмов зросла до рекордних рівнів.
Експерти вважають, що зростання відмов пов'язане не лише з зміною суспільних настроїв, але й з планами німецького уряду реформувати систему комплектування армії. Після тривалих періодів скорочень військових можливостей, Берлін активно працює над збільшенням чисельності Бундесверу та відновленням оборонних можливостей країни.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус представив концепцію нової моделі комплектування, що отримала назву “спрощений призов”. Згідно з цією ініціативою, всі чоловіки, які досягли 18 років, повинні будуть заповнити анкету, що відображає їхнє ставлення до проходження служби. Крім того, молодь запрошуватимуть на обов'язковий медичний огляд, тоді як для жінок участь залишатиметься добровільною.
Хоча в Німеччині наразі не введено загального військового призову, багато молодих людей сприймають запропоновану реформу як потенційний перший крок до його відновлення. Це мотивує частину молоді заздалегідь оформити статус особи, що відмовляється від військової служби, щоб уникнути можливих проблем у майбутньому.
Аналітики зазначають, що підвищення кількості відмов обумовлене загальною нестабільністю в міжнародній безпеці. Війна в Україні та напруженість в Європі, а також побоювання щодо можливого залучення німецьких військових до міжнародних операцій змушують молодь переглядати своє ставлення до служби в армії.
Уряд Німеччини активно реалізує програму модернізації Бундесверу, чисельність якого нині становить близько 186 тисяч військовослужбовців. Однак влада вважає, що цього недостатньо для виконання нових оборонних завдань. До 2035 року планується збільшити кількість особового складу до 260 тисяч добровольців. Якщо система добровільного набору не дасть необхідних результатів, уряд не виключає можливість повернення до обов'язкового призову, який було призупинено в 2011 році. Голова комітету Бундестагу з оборони Томас Рьовекамп зазначив, що можливість такого сценарію існує, якщо реформи не принесуть очікуваного ефекту. Остаточне рішення про модель комплектування Бундесверу планують ухвалити до 31 липня наступного року.
Крім того, Німеччина проводить перегляд власної оборонної політики. Нещодавно представлено першу Національну військову стратегію, в якій Росію визнано головною загрозою безпеці в Європі. Цей документ визначає ключові напрямки розвитку збройних сил та обґрунтовує необхідність їх масштабного зміцнення в найближчі роки.
