Govoritinfo.com

Позначка: збитки

  • На Київщині посадовець завдав збитків державному бюджету на понад 93 млн грн

    На Київщині посадовець завдав збитків державному бюджету на понад 93 млн грн

    У Київській області розгорнувся скандал із завданням значних збитків державному бюджету через дії посадовця територіальної громади. Детективи Бюро економічної безпеки викрили керівника фінансового відділу однієї з громад Білоцерківського району, який, за їхніми даними, через неналежне виконання своїх службових обов’язків спричинив збитки на суму понад 93 мільйонів гривень.

    Слідством встановлено, що на рахунках сільської ради було акумульовано понад 93 млн грн “військового” ПДФО, які, згідно з чинним законодавством, мали б спрямовуватися до державного бюджету на потреби оборони, зокрема, для Міністерства оборони України на закупівлю артилерійських систем та Держспецзв’язку на здійснення заходів із закупівлі спеціальної техніки.

    Перерахування коштів із відповідного місцевого бюджету до державного було здійснено шляхом залучення кредиту з єдиного казначейського рахунку.

    Керівник фінвідділу сільської ради знав про необхідність здійснення погашення кредиту, однак не вжив заходів та не видав відповідного розпорядження.

    У подальшому, всупереч закону, згадані кошти були перераховані на погашення інших витрат громади. Зокрема, на придбання комплексу нежитлових будівель і споруд заводу в Київській області, діяльність якого було припинено ще 2010 року. Також, частину коштів фігурант спрямував на депозитні рахунки підпорядкованих підприємств житлово-комунальної сфери.

  • Колишнього голову ДМСУ підозрюють у розкраданні понад 88 мільйонів гривень під час реконструкції офісу

    Колишнього голову ДМСУ підозрюють у розкраданні понад 88 мільйонів гривень під час реконструкції офісу

    Колишньому голові Державної міграційної служби України (ДМСУ) Максиму Соколюку повідомили про підозру у заволодінні бюджетними коштами на суму понад 88 мільйонів гривень під час реконструкції адмінбудівлі ДМСУ. Соколюк обіймав цю посаду з 7 грудня 2015 року до 29 вересня 2021 року, коли його звільнили після підозр у розкраданні коштів на будівництво нового офісу міграційної служби на вул. Павловська, 29 у Києві.

    Про це повідомили НАБУ та САП.

    За даними слідства, у 2015 році ДМС України отримала будівлю у центрі Києва для облаштування центрального офісу. Бізнесмен, який мав «дружні» стосунки з представниками ДМС та іншими високопосадовцями, організував схему розкрадання бюджетних коштів під час реконструкції будівлі з використанням підконтрольних осіб у структурі міграційної служби.

    Для реалізації злочинного задуму він змовився з тодішніми головою ДМС, начальником Управління ресурсно-господарського забезпечення та капітального будівництва ДМС, а згодом і з заступником голови ДМС. Вони заволоділи коштами, виділеними на облаштування будівлі, сприяючи бізнесмену в укладанні договорів з підконтрольними йому компаніями, спотворюючи результати торгів і здійснюючи оплату за невиконані роботи та ненадані послуги.

    Протягом кількох років злочинна група заволодівала бюджетними коштами шляхом завищення вартості та обсягів виконаних робіт. В результаті, реконструкцію будівлі центрального офісу ДМС не завершили, комп’ютерні комплекси з відповідним програмним забезпеченням існують лише на папері, а відповідальні за реконструкцію компанії припинили діяльність.

    У вересні 2023 року САП і НАБУ повідомили про підозру колишнім заступнику голови та начальнику Управління ресурсно-господарського забезпечення та капітального будівництва ДМС, а також організатору схеми – бізнесмену з РФ.

    Нагадаємо, Кабінет міністрів звільнив Максима Соколюка з посади голови ДМС України та призначив Наталію Науменко виконуючою обов’язки голови ДМС. Верховна Рада розглядатиме питання кадрових перестановок в Кабінеті міністрів у першій декаді жовтня, про що повідомив глава парламентської фракції «Слуга народу» Давид Арахамія. Заступник голови Верховної Ради Руслан Стефанчук анонсував низку кадрових змін в уряді, зазначивши, що не всі міністри є ефективними на своїх посадах.

  • Прокуратура направила до суду справу проти колишніх керівників «Інформ-Ресурси» через збитки на 187 млн грн

    Прокуратура направила до суду справу проти колишніх керівників «Інформ-Ресурси» через збитки на 187 млн грн

    Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) направила до суду справу проти колишнього директора державного підприємства Міністерства внутрішніх справ «Інформ-Ресурси» Юханнана Бабаєва та його колишнього заступника Вадима Матлаєва, звинувачених у завданні збитків структурі МВС на суму 187 млн грн.

    Про це повідомила прес-служба САП, не розголошуючи імен фігурантів справи.

    За інформацією, йдеться саме про Бабаєва та Матлаєва, яких раніше оголосили в розшук.

    «14 червня 2024 року прокурор САП, за матеріалами досудового розслідування НАБУ, скерував до суду обвинувальний акт щодо колишніх директора та заступника директора державного підприємства МВС України “Інформ-Ресурси”, зловживання яких під час відчуження приміщень завдали державному підприємству збитків на 187 млн грн», – повідомляє прокуратура.

    Нагадаємо, що НАБУ і САП повідомили про підозру колишньому директору ДП МВС «Інформ-Ресурси» Юханнану Бабаєву та ще трьом особам. За версією слідства, протягом 2018-2019 років ексдиректор держпідприємства МВС «Інформ-Ресурси» Бабаєв, зловживаючи службовим становищем, за попередньою змовою з трьома особами з корисливих мотивів, здійснив заволодіння грошовими коштами у сумі 16,69 млн грн шляхом перерахування їх на рахунки ТОВ «Коссад Решерш», ТОВ «Лакінс» та ТОВ «Дюнкерс».

    Ці кошти були отримані від продажу вищезазначених об’єктів. Троє підозрюваних у цій справі уклали угоду зі слідством, яку затвердив Вищий антикорупційний суд. Пізніше НАБУ і САП повідомили про нову підозру ексдиректору ДП МВС «Інформ-Ресурси» та його заступнику.Антикорупційна прокуратура закінчила досудове розслідуванням зверненням до суду з обвинувальним актом щодо двох осіб.

  • Співробітники БЕБ розкрили корупційну схему в Обухівській міськраді

    Співробітники БЕБ розкрили корупційну схему в Обухівській міськраді

    У Київській області співробітники Бюро економічної безпеки (БЕБ) виявили факти корупції, пов’язані з діяльністю керівника земельного відділу Обухівської міської ради. Як виявило розслідування, цей посадовець зловживав своїм службовим становищем та завдав понад 3,5 млн гривень збитків місцевому бюджету.

    Під час досудового розслідування з’ясувалося, що посадовець незаконно вивів понад 2 гектари зі складу земель природно-заповідного фонду.

    Через місцевий Держгеокадастр посадовець змінив цільове призначення земельної ділянки, що перебуває у комунальній власності. Надалі, діючи в інтересах приватної компанії, він подав на затвердження сесії місцевої ради недостовірний звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки, яка склала 13 млн грн. Службовець знав, що у звіті невірно визначено цільове призначення землі, що впливає на її вартість.

    У підсумку відповідну земельну ділянку було продано одному із суб’єктів господарювання за заниженою ціною.

    Розмір завданих матеріальних збитків місцевому бюджету перевищив 3,5 млн гривень, що також підтверджується висновком судової оціночно-земельної експертизи щодо визначення ринкової вартості ділянки.

    Наразі керівнику земельного відділу повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України (Зловживання владою або службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки). Санкція статті передбачає до 6 років позбавлення волі.

  • Ексдиректор ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» завдав збитків державі на півмільярда гривень

    Ексдиректор ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» завдав збитків державі на півмільярда гривень

    НАБУ і САП скерували до суду справу колишнього в.о. генерального директора ДП “Вугільна компанія “Краснолиманська”. Його обвинувачують у завдаванні збитків державі на суму 358 млн грн та заподіянні шкоди довкіллю на понад 210 млн грн.

    Слідство встановило, що колишній в.о. генерального директора, використовуючи своє службове становище, організував низку схем, що призвели до величезних фінансових втрат для підприємства. Ці махінації включали незаконне виведення коштів, укладання фіктивних договорів та ухилення від сплати податків.

    Як з’ясувало слідство, у грудні 2015 – січні 2017 років держпідприємство реалізувало приватній компанії-посереднику 756 тис. тонн вугілля за ціною, втричі нижчою за ринкову. Ця компанія надалі перепродала вугілля за ринковою ціною ПАТ “Центренерго” (78,289% акцій належать державі).

    Унаслідок оборудки держпідприємство недоотримало потенційний прибуток у розмірі понад 336 млн грн.

    “Завдяки своєчасним діям детективів і прокурорів корупційну схему вдалося викрити та зупинити: у 2019 році суд задовольнив позов про визнання недійсним договору між ДП та компанією-посередником”, – зазначили в НАБУ.

    Також повідомляється, що в листопаді 2015 року за відсутності дозвільних документів компанія незаконно видобула понад 112,5 тис. тонн вугілля. Це завдало шкоди довкіллю на суму понад 210 млн грн. Після незаконного видобутку вугілля поставили через згаданого посередника на теплові електростанції ПАТ “Центренерго”, завдавши збитків у розмірі понад 22 млн грн.

    Правоохоронці не вказують прізвища обвинуваченого, але, за даними видання “Слово і Діло”, йдеться про Олександра Дубовика. 25 травня 2023 року НАБУ і САП повідомили йому про підозру.

    10 серпня 2023 року йому повідомили про зміну підозри. Кваліфікація: ч. 2 ст. 240 (у редакції Закону № 1708-VI від 05.11.2009), ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України.

    У серпні 2023 року розслідування завершили. Офіс Генерального прокурора влітку 2023 року звернувся до суду з позовом про скасування ліцензії приватному підприємству на видобування корисних копалин.

  • Завершено розслідування справи аеропорту “Одеса”: НАБУ розкрило незаконний дохід з майна у розмірі 2,5 мільярда

    Завершено розслідування справи аеропорту “Одеса”: НАБУ розкрило незаконний дохід з майна у розмірі 2,5 мільярда

    Співробітники Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) завершили довгострокове розслідування справи про заволодіння майном аеропорту «Одеса». За результатами досліджень встановлено, що частина майна аеропорту була придбана за 118 мільйонів гривень, а після цього особи, залучені до схеми, отримували незаконний прибуток протягом 10 років, із 2012 по 2022 рік, на суму 2,5 мільярда гривень.

    Розслідування тривало протягом кількох років, під час яких всі підозри було переглянуто. Про це повідомила прес-служба НАБУ.

    Згідно з відомостями, справа почалася у 2011 році, коли двоє підприємців з Одеси налагодили схему заволодіння майном аеропорту, що на той момент проходив реконструкцію перед чемпіонатом Євро-2012. У рамках цієї схеми вони здійснили захоплення старого терміналу та 2488 одиниць майна аеропорту, а також отримали 75% прав на міжнародний аеропорт “Одеса” та приміщення нового терміналу.

    Протягом наступних років ці особи отримували незаконний дохід від використання цих активів. Протягом 10 років сума незаконного збагачення досягла понад 2,5 мільярда гривень. Нагадаємо, що в серпні 2023 року НАБУ та САП оголосили про підозру у цій справі п’ятьом особам.

    Ця корупційна справа виникла ще за часів президентства Віктора Януковича, коли Україна активно готувалася до Євро-2012. Величезні кошти спрямовувалися на модернізацію та реконструкцію інфраструктури, і Одеса не стала винятком.

    Очевидно, що втілити такий амбіційний план без відповідного впливу влади було неможливо. Міські депутати Одеси того часу дали згоду на створення компанії, яка, заявлялося, мала інвестувати у розвиток аеропорту. Результатом цього було те, що злочинна група фактично отримала контроль над аеродромом.

    Прес-служба НАБУ у серпні 2023 року наголосила, що передача майна аеропорту для спільного використання не вважалася приватизацією через його загальнодержавне значення у забезпеченні прикордонного та митного контролю. Понад 535 одиниць основних засобів із 2488 переданих аеродромними об’єктами, які гарантували безпеку польотів, не підлягали відчуженню в принципі.

    Крім того, згідно з угодою, “інвестори” мали внести статутний капітал у розмірі 355 мільйонів гривень, збудувати новий термінал та злітно-посадкову смугу. Однак більшість цих коштів через дії учасників схеми була заблокована банком як застава і не могла бути використана. Новий термінал був зведений за кредит, взятий під заставу майнового комплексу аеропорту, а злітно-посадкову смугу не почали будувати взагалі.

    Підозру в організації цієї схеми одеським бізнесменам, колишньому меру Одеси (імовірно, Олексію Костусєву, який зараз у розшуку), його заступнику та директору фіктивного підприємства повідомили.

  • Колишнього заступника голови правління УКРТАТНАФТА судитимуть за збитки, завдані державі

    Колишнього заступника голови правління УКРТАТНАФТА судитимуть за збитки, завдані державі

    За інформацією, отриманою з матеріалів детективів Бюро економічної безпеки (БЕБ), колишній виконувач обов’язків першого заступника голови правління компанії ПАТ “УКРТАТНАФТА” в період з 2019 по 2022 роки буде представлений перед судом.

    В рамках кримінального провадження БЕБ забезпечило відшкодування майже 1,6 млрд грн завданих державі збитків. Ці кошти вже поступили до Державного бюджету України.

    Встановлено, що посадовець умисно ухилився від сплати майже 1,6 млрд грн акцизного податку та податку на прибуток. Крім того, він, зловживаючи службовим становищем спільно з іншими особами здійснили розтрату майна товариства, а саме нафти-сирця.

    За даними слідства, впродовж січня-лютого 2022 року ПАТ «УКРТАТНАФТА» мала достатньо коштів для сплати необхідних податків. Про це свідчать транзакції на адресу компанії-нерезидента та залишки коштів на рахунках.

    Водночас службові особи «УКРТАТНАФТА» через мережу магістральних нафтопроводів незаконно перемістили нафту-сирець вагою понад 72 тисячі тонн з митних складів на територію Кременчуцького нафтопереробного заводу. Надалі виробили пальне, яке згодом реалізували без відображення у бухгалтерському та податковому обліках.

    Такі дії колишнього в.о. першого заступника завдали Державі збитків у загальному розмірі понад 3,25 млрд грн. З них майже 1,6 млрд грн вже відшкодовано до бюджету.

    Наразі справу скеровано до суду.

    Загалом БЕБ розслідує п’ятнадцять епізодів злочинної діяльності посадових осіб зазначеного акціонерного товариства.

    Слідчі дії тривають, встановлюється повне коло службових осіб компанії причетних до незаконної діяльності.

    Процесуальне керівництво здійснюють прокурори Офісу Генерального прокурора.

  • Нелегальна тютюнова торгівля призводить до втрат бюджету України у розмірі близько 23 мільярдів гривень

    Нелегальна тютюнова торгівля призводить до втрат бюджету України у розмірі близько 23 мільярдів гривень

    Євген Плінський, відомий журналіст-розслідувач і ведучий телемарафону, наголосив на серйозних економічних втратах для бюджету України в результаті нелегальної торгівлі тютюновими виробами. За його розрахунками, ці втрати становлять приблизно 23 мільярди гривень щорічно.

    Плінський зазначив, що всі основні дослідження, які проводилися різними центрами, зокрема Kantar-Україна, “Економічна експертна платформа”, а також дослідження на замовлення антитютюнових організацій, – вказують на близькі цифри втрат через нелегальний тютюновий ринок.

    Плінський згадав, що два дослідження – Kantar-Україна та “Економічна експертна платформа” – показали, що близько 23-25% українського тютюнового ринку перебуває в тіні.

    Водночас дослідження Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) на замовлення антитютюнової громадської організації “Життя” показало дещо нижчий рівень нелегального ринку – близько 13%.

    На думку Плінського, це може пояснюватися різницею в методології проведених досліджень. “Тут потрібно дивитися технічно – на різницю в методології, за якою проводилися дослідження. Крім досліджень Kantar-Україна та КМІС, є ще дослідження “Економічної експертної платформи”, згідно з яким показник нелегальної торгівлі тютюновими виробами становить близько 23%. Тому ми можемо взяти середній показник і погодитися, що рівень нелегального ринку тютюну в Україні становить 20-23%. І такий показник буде об’єктивним і реальним”, – сказав Плінський.

    Він додав, що в усіх дослідженнях збігалися оцінки щодо втрат бюджету – близько 23 млрд грн. “Цю цифру оголошували, зокрема, на фінансовому комітеті парламенту, і його керівники народні депутати Данило Гетманцев і Ярослав Железняк про це говорили. Тобто обсяги нелегального ринку справді суттєво зросли – з близько 5% у 2019 році до 20-23% зараз”, – пояснив тенденцію Плінський.

    Як зазначалося, згідно зі звітом аудиторської компанії KPMG, Україна є другим за величиною ринком у Європі за рівнем нелегальної торгівлі сигаретами, поступившись лише Франції.

    Згідно з останнім дослідженням Kantar, рівень нелегального ринку сигарет в Україні 2023 року досяг 25,7% (станом на жовтень). Ще в червні 2023 р. цей показник становив 19,5%. Такий відсоток тіні є абсолютним рекордом за всю історію дослідження Kantar нелегальної торгівлі сигаретами в Україні, починаючи з 2011 року.

  • Колишніх членів НКРЕКП Бориса Циганенка та Юрія Голляка суд звільнив від кримінальної відповідальності через минулі строки давності

    Колишніх членів НКРЕКП Бориса Циганенка та Юрія Голляка суд звільнив від кримінальної відповідальності через минулі строки давності

    Вищий антикорупційний суд звільнив від кримінальної відповідальності за службову недбалість колишніх членів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) Бориса Циганенка та Юрія Голляка.

    Крім цього, не розглядатимуться тепер і цивільні позови про відшкодування збитків.

    Причина в тому, що минули строки давності. Сторона захисту вважає, що кримінальне правопорушення було закінчено ще 2016 року – тоді, коли члени НКРЕКП голосували за впровадження формули “Роттердам+”.

    Прокурор не заперечив проти задоволення клопотання, але зауважив, що злочин було завершено вже після голосування.

    Нагадаємо, йдеться про скандал щодо закупівлі Україною вугілля у РФ. Схвалення цієї формули, призвело до зростання вартості всієї електричної енергії. У результаті споживачі зазнали збитків на загальну суму близько 39 млрд грн.

  • Нова тактика російських ударів по енергосистемі України призводить до збільшення збитків

    Нова тактика російських ударів по енергосистемі України призводить до збільшення збитків

    Російська стратегія ударів по енергетичній інфраструктурі України зазнала змін. Замість широкомасштабних атак, які характеризувалися періодом 2022-2023 років, тепер противник використовує високоточні ракетні удари по електростанціях, розташованих у менш захищених регіонах.

    Наслідки цих атак менш масштабні, але збитки виявляються більшими, порівняно з минулим, стверджують українські офіційні особи. Згідно з інформацією Financial Times, деякі електростанції, ймовірно, не зможуть бути відновлені до наступної зими.

    Протягом періоду з 22 по 29 років, російські сили атакували сім теплових електростанцій та дві гідроелектростанції. Проте енергетичні об’єкти в Києві залишаються непорушеними, оскільки столиця обладнана однією з найсильніших систем протиповітряної оборони. За даними, деякі електростанції, зокрема на Харківщині, зазнали майже повного зруйнування.

    Максим Тимченко, генеральний директор ДТЕК, пояснив, що під час російських атак їх група втратила близько 80% виробництва, п’ять теплових електростанцій були змушені припинити роботу. Головною метою залишається відновлення якнайбільшої кількості пошкоджених об’єктів до початку холодів. Передбачено план відновлення не менше як половини пошкоджених енергоблоків у випадку відсутності подальших атак.

    Відзначаючи зміни в російській тактиці, керівник відділу комунікацій “Укренерго” Марія Цатурян повідомила, що вже не відбуваються масовані атаки по всій країні, як це було у 2023 році. Замість цього, РФ націлює ракети на електростанції в окремих регіонах з метою повного їх знищення, оскільки їх відновлення вкрай складне за короткий період часу.

    Цатурян пояснила, що росіяни атакують п’ять-шість енергетичних об’єктів у одному регіоні, застосовуючи таку ж кількість ракет, яку вони використовували при масованих ударах в 2022-2023 роках. Великі електростанції, які потребують тривалого часу на відновлення, важко захистити.

    Інша відмінність від попередніх атак полягає в тому, що РФ розпочала застосовувати високоточні балістичні ракети. За словами голови парламентського комітету України з енергетики та комунальних послуг Андрія Геруса, під час останньої атаки на вугільну електростанцію росіяни використали ракети вартістю 100 мільйонів доларів.

    Представник української військової розвідки Андрій Черняк зазначив, що росіяни також використовують безпілотники для атак на енергетичні об’єкти, зокрема на трансформатори, щоб знизити витрати. Він додав, що ракети, які використовує РФ зараз, були вироблені недавно, і за оцінками, у росіян залишилося лише на одну-дві такі атаки.

    Раніше голова правління НЕК “Укренерго” Володимир Кудрицький заявив, що для уникнення тяжких наслідків російських атак, Україні необхідно побудувати сотні малих електростанцій по всій території, але це не повинно вплинути на тарифи для населення.