Govoritinfo.com

Позначка: збитки

  • Укрзалізниця втрачає мільярди: збитки від пасажирських перевезень перевищили 18 млрд грн

    Укрзалізниця втрачає мільярди: збитки від пасажирських перевезень перевищили 18 млрд грн

    Укрзалізниця опинилася під подвійним ударом фінансів і політики. Ідея роздати українцям «по 3000 кілометрів безкоштовних подорожей» гарно виглядає на білбордах, але в реальності посилює дефіцит пасажирського сегмента. За підсумками 2024 року збитки від пасажирських перевезень сягнули близько 18 млрд грн, а у 2025-му прогнозуються вже понад 22 млрд грн. Ці втрати традиційно перекриваються доходами від вантажів, однак обсяги вантажних перевезень скорочуються.

    Ситуацію ускладнює тарифна «стіна»: уряд не переглядає вартість квитків, а пропозицію УЗ підняти тарифи хоча б на 37% залишили без руху. На тлі інфляції витрат, ремонту рухомого складу й нестачі вагонів це консервує збитковість пасажирського напрямку.

    Додатковий пресинг — відновлення інфраструктури після ударів РФ і валютні борги з часів Євро-2012. Уже у 2026 році залізниця має сплатити близько 34 млрд грн за зовнішніми зобов’язаннями. Без цільової підтримки держави, модернізації управління та системної антикорупційної роботи компанія ризикує не витримати нинішнього навантаження.

    На цьому фоні дискусії викликає липневий контракт УЗ із ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» на 398 млн грн: ціна одного вагона — до 98 млн грн, що вдвічі дорожче за попередні закупівлі. При цьому компанія виплатила 58% авансу (понад 277 млн грн), тоді як виготовлення вагонів заплановано на 2026 рік. В умовах дефіциту ліквідності та зростання боргового навантаження така структура контракту виглядає щонайменше ризикованою.

    Ключова дилема для УЗ — баланс між соціальною функцією й фінансовою стійкістю. Без перегляду тарифної політики, адресних дотацій на «соціальні кілометри» та прозорішого підходу до капітальних закупівель залізниця й надалі дотуватиме пасажирів коштом падаючого вантажного бізнесу — із усіма наслідками для стабільності перевізника.

  • Посадовицю КП «ШЕУ Солом’янського району» повідомили про підозру через завищені закупівлі технічної солі

    Посадовицю КП «ШЕУ Солом’янського району» повідомили про підозру через завищені закупівлі технічної солі

    Правоохоронці повідомили про підозру посадовиці комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління Солом’янського району» у службовій недбалості під час витрачання міських коштів. Розслідування розпочате на підставі результатів моніторингу та контролю, проведеного Національним агентством з питань запобігання корупції.

    За встановленими слідством обставинами, у 2023 році КП уклало угоду на закупівлю технічної солі для посипання асфальту з приватною компанією за завищеною ціною. Дії посадовців призвели до завдання бюджетові міста збитків на суму понад 2 млн гривень. Матеріали НАЗК лягли в основу обґрунтованого висновку, після чого правоохоронці розпочали досудове розслідування.

    Слідчі Дніпровського управління поліції Києва спільно з працівниками Управління стратегічних розслідувань у м. Києві повідомили підозру посадовиці КП за ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість). Санкція статті передбачає до п’яти років позбавлення волі та позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

    Розслідування триває: слідчі проводитимуть всі необхідні процесуальні дії для встановлення обставин справи, ролі інших посадовців та причетності контрагентів до укладення договорів за завищеними цінами. Міські служби підтримують готовність сприяти слідству для повернення втрачених коштів та приведення закупівельної практики у відповідність до антикорупційних вимог.

  • Депутат Київради Ткачук залишив посаду через службову недбалість і збитки у 11 млн грн

    Депутат Київради Ткачук залишив посаду через службову недбалість і збитки у 11 млн грн

    Директора департаменту муніципальної безпеки Київської міської державної адміністрації Романа Ткачука відсторонили від посади. Це сталося після того, як посадовець отримав уже шосту підозру у службовій недбалості, пов’язаній із розтратою бюджетних коштів та неналежним виконанням обов’язків у сфері цивільного захисту.

    Останню підозру Ткачуку повідомили 6 жовтня, про що заявив Офіс Генерального прокурора. За даними слідства, у 2022 році під керівництвом Ткачука департамент закупив спеціалізовані автомобілі та обладнання для рятувальників за завищеними цінами. У результаті збитки для бюджету столиці склали близько 11 мільйонів гривень.

    Попри всі попередні звинувачення, чиновник продовжував працювати до середини вересня 2025 року. Спочатку дистанційно, за розпорядженням міського голови Києва, а після 13 вересня Ткачук знову особисто відвідував роботу.

    Загалом, за даними слідства, Роман Ткачук має шість підозр, які стосуються службової недбалості, розтрати коштів та інших зловживань. Один із найгучніших епізодів – трагедія у Деснянському районі, коли через зачинені укриття під час обстрілу загинули люди.

    Попри кримінальні провадження, Ткачук отримував заробітну плату. Згідно з декларацією, за 2024 рік він заробив понад 1,3 мільйона гривень, а його дружина — понад 2 мільйони гривень, працюючи у приватній компанії.

    Роман Ткачук є депутатом Київради від партії «Удар». Його департамент відповідав за організацію системи цивільного захисту у столиці, зокрема за готовність укриттів і реагування під час надзвичайних ситуацій.

    Наразі правоохоронці продовжують слідчі дії, щоб з’ясувати всі обставини можливих зловживань та встановити коло осіб, причетних до порушень.

  • Київська прокуратура звинуватила посадовця у службовій недбалості та збитках на 11 млн грн

    Київська прокуратура звинуватила посадовця у службовій недбалості та збитках на 11 млн грн

    У Києві прокуратура повідомила про підозру директору Департаменту муніципальної безпеки КМДА у службовій недбалості під час закупівлі спеціальних аварійно-рятувальних машин та додаткового обладнання для них. За даними Київської міської прокуратури, дії посадовця кваліфіковані за ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України — неналежне виконання службових обов’язків, що спричинило тяжкі наслідки.

    Правоохоронці встановили, що у 2022 році Департамент закупив шість спеціалізованих автомобілів та обладнання для них за завищеною вартістю. Ці дії завдали територіальній громаді столиці збитків на суму майже 11 мільйонів гривень.

    Посадовцю загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п’яти років та обмеження права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

    Раніше Роману Ткачуку вже вручали підозру за фактом розтрати бюджетних коштів, призначених для встановлення систем оповіщення в Деснянському районі, а також через порушення, пов’язані із закритим укриттям.

  • ДБР розслідує збитки Міноборони на сотні мільйонів гривень

    ДБР розслідує збитки Міноборони на сотні мільйонів гривень

    Державне бюро розслідувань повідомило про підозру колишньому керівнику Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони Богдану Хмельницькому. За даними слідства, його дії під час виконання контрактів на постачання води для потреб Збройних сил України призвели до переплати понад 322 мільйони гривень.

    Слідчі з’ясували, що під час дії воєнного стану посадовець, укладаючи та виконуючи два договори із комерційними структурами, допустив надмірну оплату. Через недбалі дії державі було завдано значних збитків.

    Богдану Хмельницькому повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 425 Кримінального кодексу України — недбале ставлення до військової служби, що спричинило тяжкі наслідки. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років.

    Досудове розслідування наразі триває. Правоохоронці перевіряють обставини укладення угод та можливу причетність інших посадових осіб до схеми.

    Варто зазначити, що Богдан Хмельницький раніше вже потрапляв у поле зору правоохоронців. Суд визнав його винним у поданні недостовірних відомостей до Національного агентства з питань запобігання корупції.

  • На Львівщині викрили самовільне зайняття понад 50 гектарів землі фермером

    На Львівщині викрили самовільне зайняття понад 50 гектарів землі фермером

    На Львівщині правоохоронці викрили голову фермерського господарства, який самовільно зайняв земельні ділянки комунальної власності. Про це повідомили у Львівській обласній прокуратурі.

    Слідство встановило, що підозрюваний без будь-яких дозвільних документів використав шість земельних ділянок сільськогосподарського призначення на території однієї з громад Стрийського району. Загальна площа незаконно обробленої землі перевищує 56 гектарів.

    Фермер розорав ці ділянки та засіяв їх соєю, отримавши прибуток. У прокуратурі зазначили, що територіальній громаді було завдано збитків на суму майже 270 тисяч гривень.

    Разом з тим, ці збитки підозрюваний відшкодував у повному обсязі в ході слідства. Досудове розслідування триває, остаточне рішення щодо відповідальності ухвалить суд.

  • «Чорні лісоруби» зрубали майже 100 дубів і завдали збитків на 3,4 млн грн, – справа скерована до суду

    «Чорні лісоруби» зрубали майже 100 дубів і завдали збитків на 3,4 млн грн, – справа скерована до суду

    Прокурори Спеціалізованої екологічної прокуратури Тернопільської області скерували до суду обвинувальний акт щодо шести осіб, серед яких двоє посадовців філії ДП «Ліси України». Їх обвинувачують у незаконних порубках лісу, перевезенні, зберіганні та збуті незаконно зрубаних дерев у складі організованої групи, що передбачено ч. 4 ст. 246 КК України.

    За даними слідства, місцевий житель організував нелегальний бізнес із продажу деревини та залучив до нього кількох знайомих, серед яких були посадовці, відповідальні за охорону лісу. Вони повідомляли групі про місця проведення незаконних порубок у лісових масивах філії «Кременецьке лісове господарство» та гарантували безперешкодне вивезення незаконно зрубаної деревини. Посадовці переконували спільників, що заходи реагування не застосовуватимуться, а учасників групи не притягнуть до відповідальності.

    Упродовж квітня–серпня 2024 року «чорні лісоруби» вирубали майже 100 дубів на території філії. Незаконна вирубка дерев завдала довкіллю збитків на понад 3,4 мільйона гривень.

    Розслідування здійснювали слідчі СУ ГУНП у Тернопільській області. Судовий розгляд цієї справи дозволить встановити усі обставини незаконного бізнесу та притягнути винних до відповідальності.

  • Колишнього керівника «Львівської залізниці» підозрюють у зловживанні на 31 млн грн

    Колишнього керівника «Львівської залізниці» підозрюють у зловживанні на 31 млн грн

    Працівники ДБР та СБУ повідомили про підозру колишньому керівнику регіональної філії «Львівська залізниця» через зловживання службовим становищем, що завдало державі збитків на понад 31 млн грн. Про це ДБР повідомило 11 вересня.

    За даними слідства, посадовець умисно проігнорував вказівки керівництва АТ «Укрзалізниця» та дозволив приватній юридичній особі використовувати на коліях загальної мережі власні локомотиви, всупереч вимогам Правил технічної експлуатації залізниць України.

    «Внаслідок таких дій АТ «Укрзалізниця» недоотримала провізну плату на суму 31,1 млн грн, що суттєво вдарило по фінансових інтересах держави», – зазначили у ДБР.

    Хоча ДБР не розкриває ім’я підозрюваного, ЗМІ повідомляють, що йдеться про Романа Черніцького.

    Дії колишнього керівника кваліфіковано за ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України (зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки). Санкція статті передбачає до 6 років позбавлення волі.

    Слідство триває, правоохоронці перевіряють усі обставини та можливу причетність інших осіб до протиправної діяльності.

  • Мешканці Києва винні за воду чверть мільярда, але Київводоканал сам розтратив сотні мільйонів

    Мешканці Києва винні за воду чверть мільярда, але Київводоканал сам розтратив сотні мільйонів

    «Київводоканал» вимагає від мешканців столиці сплатити 246,5 мільйона гривень боргів за воду. У компанії заявляють, що ці кошти потрібні для закупівлі реагентів, електроенергії та виплати зарплат. Проте саме навколо закупівлі реагентів розгорівся один із найсвіжіших скандалів.

    1 вересня Офіс Генерального прокурора повідомив: організована група постачала підприємству підроблені хімічні реагенти. У звітності фігурував якісний коагулянт хлориду заліза, але насправді постачався дешевий сурогат, непридатний для очищення води. Сума збитків — понад 3 млн грн.

    І це не поодинокий випадок. У березні 2024-го заступник директора ПрАТ «АК «Київводоканал» «нахазяйнував» майже на пів мільйона, закупивши асфальтобетон за завищеними цінами. Йому вже оголосили підозру у службовій недбалості.

    За даними столичної прокуратури, лише за 2021–2023 роки проти службовців «Київводоканалу» відкрили дев’ять кримінальних проваджень із загальною сумою збитків щонайменше у 67 млн грн. Серед фігурантів — екскерівники компанії, начальники департаментів та інженери, а також чиновники КМДА й бізнес-партнери.

    Крім того, у травні 2024 року прокуратура повідомила про нові розслідування на 322 млн грн. Тобто тільки ця цифра вже перевищує суму, яку «Київводоканал» зараз намагається вибити з боржників.

    Довгі роки «Київводоканал» мав дивний статус: частина акцій перебувала у руках приватних фірм, які пов’язували з оточенням ексрегіонала Сергія Льовочкіна. Лише у травні 2024-го Київрада ухвалила рішення ліквідувати ПрАТ і створити КП «Київводоканал» зі статутним капіталом 1,5 млрд грн із міського бюджету.

    Проте юридична плутанина лишається. За даними YouControl, КП було зареєстроване наприкінці серпня 2024 року, але ПрАТ досі не припинило діяльність. Формально існують дві структури, обидві з тією ж назвою і навіть із тими самими керівниками — Олегом Лисюком та Іриною Комелевою.

    Попри всі ці «реформи», кияни регулярно скаржаться на якість води. У березні 2025-го вода з Десни пахла рибою, що у «Київводоканалі» пояснили «сезонним розмноженням водоростей». У травні спалахнув скандал зі спалахом гепатиту А на Відрадному: захворіло майже 90 людей, серед них 38 дітей. Лікарі підозрювали потрапляння фекальних вод у систему, але «Київводоканал» відхрестився — мовляв, відхилень у пробах не виявлено.

    Фахівці, зокрема голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко, вказують на іншу проблему: десятки кілометрів водогонів у Києві залишаються «нічийними». Водоканал відмовляється брати їх на баланс через аварійний стан і необхідність багатомільйонних інвестицій. Це створює хаос і фактичну безвідповідальність за якість послуг.

    Висновок очевидний: «Київводоканал» вимагає від мешканців столиці сотні мільйонів гривень, але сам фігурує у кримінальних справах із розтратою ще більших сум. У такій ситуації питання «хто кому винен» звучить риторично.

  • НАБУ повідомило про підозру керівниці аеропорту Одеси через 15,6 млн грн збитків

    НАБУ повідомило про підозру керівниці аеропорту Одеси через 15,6 млн грн збитків

    В.о. генерального директора КП «Міжнародний аеропорт Одеса» Ольгу Макогонюк повідомили про підозру у завданні збитків підприємству на суму понад 15,6 млн грн. За версією НАБУ та САП, через відсутність заявки на сертифікацію аеродрому комунальне підприємство втратило право отримувати прибуток від авіакомпаній за зліт, посадку та стоянку літаків.

    Натомість статус експлуатанта аеропорту отримала приватна компанія, яка почала заробляти на тих самих послугах, завдаючи шкоди територіальній громаді. Схема тісно пов’язана з Борисом Кауфманом та його спільниками, які отримали контроль над прибутками підприємства на 2,5 млрд грн та навіть використовували його майно як заставу під кредити, які не планували повертати.

    Борис Кауфман, відомий на ринку тютюну через компанію TEDIS, завдяки схемі аеропорту зміг не лише збагачуватися, а й впливати на ключові активи міста. Його компанії роками виводять мільярди гривень у тінь, залишаючи державу без податків, а правоохоронців — без реакції на порушення.

    Ще один бізнес Кауфмана — DL SOLUTION — у 2023 році показав дохід 50,6 млрд грн, а у 2024 році — 88 млрд грн. При цьому офіційна прибутковість компанії викликає подив: у 2023 році прибуток становив лише 61,3 млн грн (0,12% від доходу), а у 2024 році — 106 млн грн (також 0,12%). Така непропорційність доходів і прибутку викликає питання щодо легітимності фінансових операцій.

    Наразі триває слідство, а підозра Макогонюк є важливим кроком у розслідуванні масштабних схем у комунальному аеропорту Одеси та впливу приватних бізнес-груп на ключові активи міста.