Govoritinfo.com

Позначка: законодавство

  • Польща враховує уроки України: у країні готують масштабні зміни законів на випадок війни

    Польща враховує уроки України: у країні готують масштабні зміни законів на випадок війни

    Польща розпочала масштабний перегляд національного законодавства, щоб підготувати країну до можливого збройного конфлікту та усунути прогалини, які можуть ускладнити оборону держави у разі вторгнення. Під час підготовки нових законодавчих змін Варшава детально вивчає досвід України, яка після початку повномасштабного російського вторгнення була змушена оперативно змінювати правову базу вже в умовах війни. Про це повідомляє Polsat News.

    У польському уряді наголошують, що повномасштабна війна в Україні стала серйозним уроком для багатьох європейських держав. Аналіз подій показав, що чинне законодавство може виявитися неготовим до викликів сучасної війни, якщо його не адаптувати заздалегідь. Саме тому польська влада вирішила провести комплексний аудит усіх нормативних актів, які стосуються оборони держави, діяльності армії та функціонування країни під час воєнного стану.

    Міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш повідомив, що кілька місяців тому профільні міністерства отримали доручення перевірити всі потенційно слабкі місця у законодавстві. За його словами, уряд уважно аналізує ті зміни, які Україна була змушена ухвалювати вже після початку повномасштабного вторгнення Росії.

    “Кілька місяців тому профільні відомства отримали спеціальне доручення. Треба знайти всі слабкі місця в законах. Ми орієнтуємося на Україну щодо змін, які їй довелося дуже швидко запроваджувати, оскільки вона була захоплена зненацька війною, а чинне законодавство виявилося до цього не готовим”, — заявив Косіняк-Камиш.

    Одним із ключових напрямів реформи стане оновлення Кримінального кодексу. Міністерство юстиції Польщі вже підготувало спеціальну аналітичну записку, у якій запропоновано низку суттєвих змін. Головний акцент робиться на підтриманні військової дисципліни під час бойових дій та посиленні відповідальності за порушення наказів командування.

    За словами міністра оборони, юридична готовність держави є одним із фундаментальних елементів національної безпеки. Водночас він підкреслив, що наразі жодних остаточних рішень ще не ухвалено, а всі пропозиції проходять ретельний аналіз.

    “Важливо розуміти: країна має бути готова юридично. Це фундамент оборони. Проте остаточних рішень ще немає. Жодних рішень тут ще не ухвалено. Ми аналізуватимемо ситуацію таким чином, щоб сформувати законодавство, яке гарантуватиме ефективну оборону Республіки Польща”, — зазначив глава Міноборони Польщі.

    Серед запропонованих змін — значне посилення покарань для військовослужбовців у разі тяжких порушень під час бойових дій. Зокрема, обговорюється можливість суттєво жорсткішої відповідальності за непокору наказам командування. За окремі злочини, вчинені під час бойових операцій, можуть запровадити покарання у вигляді позбавлення волі строком до 30 років, а в окремих випадках навіть довічне ув’язнення. У польському уряді наголошують, що ці пропозиції поки що залишаються предметом дискусій, а остаточне рішення ухвалюватиметься після оцінки всіх можливих наслідків.

    Перегляд законодавства є лише одним із елементів масштабної програми зміцнення обороноздатності Польщі. На тлі постійної загрози з боку Росії країна продовжує реалізацію проєкту “Східний щит”, який передбачає будівництво системи фортифікацій та інженерних укріплень уздовж східного кордону. Також Варшава активно розширює програми добровільної військової підготовки населення. За останніми даними, понад 20 тисяч поляків уже записалися на відповідні навчання, що стало рекордним показником.

    Водночас реалізація окремих оборонних проєктів просувається повільніше, ніж очікувалося. Зокрема, за останні шість місяців у рамках програми “Східний щит” було споруджено лише один кілометр повноцінної оборонної лінії, хоча загальна протяжність майбутніх укріплень має становити близько 700 кілометрів. Попри це польська влада запевняє, що підготовка країни до можливих загроз триватиме комплексно — як у військовій, так і в законодавчій сферах.

  • В Україні посилили правила бронювання

    В Україні посилили правила бронювання

    В Україні оновили підхід до бронювання працівників критично важливих підприємств від мобілізації, запровадивши нові вимоги до бізнесу та уточнивши критерії отримання відповідного статусу. Про це під час виступу у Верховній Раді заявив міністр економіки України Олексій Соболев.

    За його словами, система бронювання залишається одним із ключових механізмів, який дозволяє з одного боку забезпечувати обороноздатність держави, а з іншого — зберігати стабільну роботу критичних секторів економіки. Водночас уряд визнає необхідність регулярного перегляду правил, адже ситуація на ринку праці та потреби Збройних сил суттєво змінюються під час повномасштабної війни.

    Базою для бронювання залишається статус критично важливого підприємства, який компанія може отримати лише за умови відповідності щонайменше трьом критеріям. Два з них є обов’язковими — це рівень середньої заробітної плати та відсутність податкової заборгованості. Відтепер середня зарплата має становити не менше 26 тисяч гривень, а для підприємств, розташованих у прифронтових регіонах, цей поріг знижено до 21 600 гривень.

    Третій критерій підприємства обирають самостійно. Це може бути, зокрема, обсяг сплачених податків (понад 1,5 млн гривень на рік), річна валютна виручка (понад 32 млн євро) або інші показники, визначені галузевими чи регіональними органами влади. Загалом у системі існують сотні різних критеріїв, які застосовуються залежно від сфери діяльності.

    Окрему увагу уряд приділив оновленню секторальних підходів. Як повідомив Соболев, усі державні органи переглянули власні критерії визначення критично важливих підприємств відповідно до нової постанови Кабінету міністрів. Частину нормативних актів уже затверджено та опубліковано, решта має бути фіналізована найближчим часом.

    Серед прикладів оновлення — посилення вимог до окремих галузей. Зокрема, у сфері виробництва протезів змінили підхід до оцінки критичності: якщо раніше достатньо було забезпечувати протезування щонайменше 50 осіб на рік, то тепер цей показник підвищено до 300.

    За попередніми оцінками, нові секторальні та регіональні критерії торкнуться приблизно 20% підприємств, які мають пройти повторне підтвердження статусу критично важливих. Для них передбачено обов’язкове подання оновленого пакета документів і перевірку відповідності новим вимогам.

    Водночас для решти компаній, де критерії не змінилися, уряд запровадив спрощену процедуру підтвердження статусу. Вона передбачає подання лише базових фінансових документів — довідки про середню зарплату та податкової звітності за останній місяць. Кінцевий термін подання — 10 серпня.

    Окремо змінено підхід до обліку працівників, які працюють за сумісництвом у кількох компаніях. Відтепер вони враховуються у квоті бронювання лише за одним місцем роботи — тим, де мають найдовший трудовий стаж. За словами міністра, це рішення ухвалене для запобігання зловживанням, коли одного працівника могли враховувати одразу кілька підприємств для збільшення квоти.

    Міністр також зазначив, що бізнес був завчасно поінформований про ці зміни ще на початку червня, що дало змогу підприємствам підготуватися до нових правил. Компанії, які перевищили встановлені квоти бронювання після перерахунку, отримають відповідні повідомлення і повинні будуть привести кількість заброньованих працівників у відповідність до нових норм протягом тижня.

    У Міністерстві економіки наголошують, що мета оновлення системи — зробити бронювання більш адресним і справедливим, а також забезпечити, щоб у переліку критично важливих залишалися лише ті підприємства, які реально мають значення для економіки, інфраструктури або оборони держави.

    Раніше уряд уже посилював критерії для окремих секторів, зокрема аграрного та лісового господарства, а також переглядав вимоги до великих компаній щодо доходів і зайнятості. Загалом кількість заброньованих працівників в Україні за останній рік зросла більш ніж на 300 тисяч, що, за словами уряду, також стало однією з причин перегляду системи.

  • Фінляндія дозволила транзит ядерної зброї НАТО: рішення біля кордонів Росії

    Фінляндія дозволила транзит ядерної зброї НАТО: рішення біля кордонів Росії

    Президент Фінляндії Олександр Стубб підписав поправки до законодавства про ядерну енергетику, які відкривають можливість для ввезення та транзиту ядерної зброї через територію країни в межах союзницьких зобов’язань НАТО. Це рішення фактично скасовує попередні юридичні обмеження, які забороняли будь-які операції з переміщення ядерної зброї територією Фінляндії, і створює нову правову основу для потенційних дій Альянсу в межах оборонного планування.

    Про це повідомляється на офіційному сайті парламенту Фінляндії.

    Згідно з оприлюдненими даними, закон набуде чинності вже 1 липня, після чого фінська правова система дозволятиме транзит, ввезення, постачання та тимчасове розміщення ядерних засобів у рамках оборонного співробітництва з НАТО. Ухвалені зміни є частиною ширшого процесу адаптації національного законодавства до стандартів Північноатлантичного альянсу після вступу Фінляндії до організації у 2023 році.

    Фактично це означає, що територія Фінляндії може бути використана як транзитний або логістичний коридор для ядерного озброєння союзників НАТО, що суттєво змінює стратегічну ситуацію в Північній Європі. Особливо чутливим цей аспект є з огляду на географічну близькість до Росії, яка традиційно розглядає розширення військової інфраструктури НАТО біля своїх кордонів як загрозу національній безпеці.

    Рішення Гельсінкі ухвалене на тлі повномасштабної війни Росії проти України та загального загострення безпекової ситуації в Європі. У фінському уряді наголошують, що оновлення законодавства має на меті посилення обороноздатності країни та забезпечення повної інтеграції у систему ядерного стримування НАТО. Влада підкреслює, що ці зміни не означають автоматичного розміщення ядерної зброї на території Фінляндії, однак створюють юридичні можливості для дій союзників у разі виникнення кризових сценаріїв.

    Раніше парламент Фінляндії вже підтримав відповідний законопроєкт, який передбачає можливість транспортування, постачання та зберігання ядерної зброї в межах національної оборони та міжнародних зобов’язань країни в НАТО. Це рішення стало логічним продовженням політики Гельсінкі щодо поступового посилення військової інтеграції з Альянсом після десятиліть позаблокового статусу.

    Уряд Фінляндії пояснює, що такі кроки спрямовані насамперед на посилення стримування потенційних загроз і стабілізацію безпекового середовища в регіоні. Міністр оборони Антті Хакканен раніше заявляв, що зміни в законодавстві дозволяють країні повноцінно використовувати механізми колективної оборони НАТО, включно з ядерним компонентом стримування, який залишається одним із ключових елементів безпеки Альянсу.

    Водночас у Гельсінкі неодноразово наголошували, що Фінляндія не має наміру самостійно розміщувати ядерну зброю на своїй території та не планує змінювати цей підхід у найближчій перспективі. Президент Олександр Стубб також підкреслював, що членство в НАТО має бути повноцінним і без обмежень, однак політичного рішення щодо розміщення ядерного озброєння в країні не ухвалювалося.

    Ухвалення поправок вже викликало підвищену увагу міжнародних спостерігачів, оскільки вони можуть вплинути на баланс сил у регіоні Балтійського моря та загалом у Північній Європі. На тлі зростання напруженості між Росією та Заходом будь-які зміни в ядерній політиці держав НАТО розглядаються як потенційно значущі для регіональної безпеки та стратегічної стабільності. Водночас у Фінляндії підкреслюють, що всі ухвалені рішення залишаються виключно оборонними за своєю природою та спрямовані на запобігання ескалації, а не на її розпалювання.

  • Вперше в історії: у Нідерландах провели евтаназію дитині до 12 років

    Вперше в історії: у Нідерландах провели евтаназію дитині до 12 років

    У Нідерландах уперше застосували процедуру евтаназії щодо дитини віком до 12 років після того, як країна два роки тому розширила законодавство і дозволила медично асистовану смерть для невиліковно хворих дітей цієї вікової категорії. Про перший такий випадок офіційно повідомила міністерка охорони здоров’я Нідерландів Софі Германс під час представлення щорічного звіту комітету, який контролює випадки пізніх абортів та медично асистованої смерті дітей.

    Випадок став першим після набуття чинності нових правил, які дозволяють застосовувати евтаназію до дітей віком від одного до дванадцяти років лише за надзвичайно суворих медичних і юридичних умов.

    За словами Софі Германс, дитина страждала на тяжке невиліковне захворювання, яке супроводжувалося постійними та нестерпними стражданнями. Водночас посадовиця не розкрила жодних персональних даних чи деталей про діагноз пацієнта, посилаючись на вимоги законодавства щодо захисту приватності.

    Про випадок стало відомо під час презентації щорічного звіту спеціальної комісії, яка здійснює контроль за дотриманням законодавства у сфері евтаназії та медично асистованої смерті дітей. Сам документ із детальним описом процедури мають оприлюднити найближчим часом.

    Як передбачає закон, після проведення евтаназії кожен такий випадок автоматично передається до державної прокуратури. Прокурори не розслідують його як кримінальне правопорушення, а перевіряють, чи були медиками повністю виконані всі законодавчі вимоги та протоколи.

    Нідерланди вже понад два десятиліття залишаються світовим лідером у сфері законодавчого регулювання евтаназії. Саме ця країна у 2002 році першою у світі легалізувала добровільну евтаназію для дорослих пацієнтів із невиліковними захворюваннями за суворо визначених умов.

    Згодом дія закону була поширена і на неповнолітніх. До останніх змін евтаназія дозволялася підліткам від 12 років за певних умов та за участю батьків. Проте у 2024 році уряд Нідерландів ухвалив рішення розширити дію спеціального протоколу і на дітей віком від одного до дванадцяти років.

    Нові правила були запроваджені після тривалих консультацій із педіатрами, дитячими онкологами, етичними комітетами та медичними асоціаціями. За оцінками Міністерства охорони здоров’я країни, щороку такі критерії можуть стосуватися лише приблизно 5–10 дітей, які страждають від невиліковних захворювань із безперспективним прогнозом та нестерпними стражданнями.

    Нідерландське законодавство містить низку обов’язкових вимог, без яких проведення евтаназії є неможливим.

    Передусім лікарі повинні підтвердити, що дитина страждає від невиліковної хвороби, яка спричиняє постійний нестерпний біль або інші тяжкі страждання, а сучасна медицина не має можливості покращити її стан чи вилікувати захворювання.

    Крім цього, медики мають отримати незалежний висновок іншого лікаря, який підтвердить правильність діагнозу та відсутність альтернативних варіантів лікування.

    Обов’язковою також є згода обох батьків або законних представників дитини. Медичні працівники повинні переконатися, що рішення ухвалюється без будь-якого зовнішнього тиску чи примусу.

    Окрему увагу приділяють психологічній оцінці ситуації та консультаціям із родиною. Лише після проходження всіх необхідних процедур може бути ухвалене остаточне рішення.

    Після проведення евтаназії всі документи автоматично передаються до незалежної комісії та прокуратури, які окремо перевіряють законність кожного випадку.

    Тема евтаназії вже багато років залишається однією з найсуперечливіших у світовій біоетиці. Прихильники таких законів вважають, що вони дозволяють припинити нестерпні страждання пацієнтів, для яких сучасна медицина більше не має ефективних способів лікування.

    Водночас противники наголошують на складних моральних питаннях, особливо коли йдеться про дітей, які не завжди можуть повною мірою усвідомлювати наслідки подібних рішень. Саме тому законодавство Нідерландів містить один із найжорсткіших механізмів контролю у світі.

    Окрім Нідерландів, різні форми евтаназії або медично асистованої смерті дозволені також у Бельгії, Люксембурзі, Іспанії, Канаді, Новій Зеландії та низці окремих штатів США й Австралії. Водночас умови їх застосування суттєво відрізняються залежно від законодавства конкретної країни.

    Нещодавно широку міжнародну увагу також привернула справа в Іспанії, де Конституційний суд остаточно підтвердив законність проведення евтаназії для 25-річної жінки з параплегією. Попри заперечення її батька, суд визнав право пацієнтки самостійно ухвалити рішення щодо завершення життя. Родина повідомила про намір звернутися до Європейського суду з прав людини, однак це не призупиняє виконання рішення іспанських судів.

    Перший випадок евтаназії дитини до 12 років у Нідерландах, найімовірніше, стане предметом широкої міжнародної дискусії щодо медичної етики, прав дітей, паліативної допомоги та меж державного регулювання таких складних рішень. Водночас нідерландська влада наголошує, що кожен подібний випадок є винятковим і можливий лише за суворого дотримання всіх вимог законодавства та після багаторівневої перевірки медичних і юридичних обставин.

  • Штрафи для водіїв зростуть: у Раді готують нові покарання за швидкість

    Штрафи для водіїв зростуть: у Раді готують нові покарання за швидкість

    У Верховній Раді України готують законопроєкт, який передбачає суттєве посилення адміністративної відповідальності для водіїв за перевищення швидкості та значне підвищення штрафів. Про це повідомила народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк, зазначивши, що над документом працюють спільно з Міністерством внутрішніх справ та Національною поліцією.

    За її словами, ініціатива спрямована на зміну чинної системи покарань за порушення швидкісного режиму, яка, на думку авторів законопроєкту, вже не відповідає сучасним викликам безпеки дорожнього руху. Наразі в Україні діє штраф у розмірі 340 гривень за перевищення швидкості більш ніж на 20 км/год та 1700 гривень за перевищення більш ніж на 50 км/год. Однак, як зазначається, ці суми не завжди мають достатній стримувальний ефект для водіїв, що призводить до збереження високого рівня аварійності на дорогах.

    Новий законопроєкт пропонує запровадити більш диференційовану шкалу штрафів залежно від ступеня перевищення швидкості. Зокрема, за перевищення більш ніж на 20 км/год пропонується штраф у розмірі 680 гривень, більш ніж на 40 км/год — 2040 гривень, більш ніж на 60 км/год — 2720 гривень, а за перевищення більш ніж на 80 км/год — 3400 гривень. Окремо передбачається посилена відповідальність для систематичних порушників: у разі, якщо водій протягом року п’ять і більше разів перевищує швидкість, штраф може становити 17 000 гривень.

    У парламенті наголошують, що ключова мета запропонованих змін полягає не у фіскальному навантаженні, а у зменшенні кількості дорожньо-транспортних пригод, підвищенні дисципліни водіїв та загальному зниженні рівня смертності й травматизму на дорогах. Законодавці підкреслюють, що перевищення швидкості залишається однією з головних причин серйозних аварій в Україні, а тому потребує більш жорсткого регулювання.

    Документ наразі перебуває на стадії опрацювання, а конкретні строки його внесення до Верховної Ради та подальшого розгляду поки що не визначені. Очікується, що під час доопрацювання можуть бути враховані додаткові пропозиції від профільних відомств, зокрема поліції та експертного середовища у сфері безпеки дорожнього руху.

    Обговорення посилення відповідальності водіїв відбувається на тлі підвищеної уваги до проблеми дорожньої безпеки в Україні. Після низки резонансних аварій у великих містах, зокрема смертельної ДТП у Києві на початку червня, уряд анонсував комплекс заходів, спрямованих на посилення контролю за дотриманням правил дорожнього руху та зменшення аварійності.

    Паралельно з державними ініціативами до посилення контролю долучаються й приватні компанії. Зокрема, сервіс Bolt заявив про запровадження більш жорстких внутрішніх правил для водіїв, включно з можливістю довічного блокування тих, на кого надходять повторні скарги щодо небезпечного стилю водіння або систематичного перевищення швидкості. Це, за словами компанії, має підвищити рівень безпеки пасажирських перевезень і стимулювати водіїв дотримуватися правил дорожнього руху.

  • НБУ оштрафував “Укрпошту” на 2,5 млн грн

    НБУ оштрафував “Укрпошту” на 2,5 млн грн

    Національний банк України застосував до АТ «Укрпошта» захід впливу у вигляді штрафу в розмірі 2 544 900 грн за порушення вимог законодавства у сфері платіжних послуг. Відповідне рішення ухвалив Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності банків і оверсайта платіжної інфраструктури НБУ за підсумками інспекційної перевірки, яка проводилася в період з листопада 2025 року по січень 2026 року. Про це повідомляється на офіційному сайті регулятора.

    У Національному банку зазначають, що підставою для накладення штрафу стало виявлення низки порушень у діяльності компанії як надавача платіжних послуг. Йдеться про недотримання вимог Закону України «Про платіжні послуги», а також порушення інструкцій і положень, що регулюють порядок організації касової роботи, проведення платіжних операцій, емісію та еквайринг платіжних інструментів, а також правила зберігання, захисту та використання інформації, яка становить таємницю надавача платіжних послуг. У регуляторі підкреслюють, що такі норми є базовими для функціонування платіжної інфраструктури та мають забезпечувати стабільність і безпеку фінансових операцій.

    Згідно з рішенням НБУ, «Укрпошта» зобов’язана сплатити штраф упродовж 14 календарних днів із моменту офіційного доведення рішення до відома компанії. Окрім фінансової санкції, Національний банк також виніс підприємству письмове застереження, у якому зафіксовано наявність інших порушень, зокрема вимог нормативно-правових актів НБУ, правил статистичної звітності та низки додаткових регуляторних положень. У відомстві наголосили, що такі застереження є частиною системи наглядових заходів і спрямовані на запобігання повторним порушенням у майбутньому.

    Окремо регулятор встановив строк до 30 вересня 2026 року для усунення всіх виявлених недоліків та приведення діяльності «Укрпошти» у повну відповідність до вимог законодавства, яке регулює роботу на платіжному ринку України. У НБУ підкреслили, що компанія має не лише виправити порушення, а й запровадити внутрішні механізми контролю, які дозволять уникнути подібних ситуацій у подальшій діяльності.

    Рішення про накладення штрафу та застережень ухвалювалося на тлі посиленої уваги регулятора до діяльності «Укрпошти» у сфері фінансових та платіжних послуг. Компанія останніми роками активно розширює свою роль у фінансовій інфраструктурі, зокрема в напрямку розвитку платіжних сервісів та проєктів, пов’язаних із можливим запуском поштового банку. Саме цей напрямок неодноразово ставав предметом дискусій між компанією та регулятором, що підкреслює складність взаємодії між державним оператором поштового зв’язку та центральним банком.

    Паралельно з рішенням про штраф Національний банк того ж дня визнав генерального директора «Укрпошти» Ігоря Смілянського таким, що не відповідає вимогам професійної придатності для керівника надавача фінансових платіжних послуг, і зобов’язав компанію відсторонити його від посади у визначені строки. Це рішення стало ще одним елементом загострення ситуації навколо компанії та її керівництва.

    Сам Ігор Смілянський у публічних заявах різко розкритикував позицію регулятора. Він заявив, що вважає рішення НБУ спробою поставити на паузу створення поштового банку, а також оголосив про намір оскаржувати дії регулятора в судовому порядку. Окремо він зазначив, що планує домагатися відповідальності як виконавців, так і, за його словами, “замовників” відповідного рішення, включно з керівництвом Національного банку.

    У відповідь на це в НБУ наголошують, що всі ухвалені заходи впливу базуються виключно на результатах інспекційних перевірок і вимогах чинного законодавства, яке регулює діяльність на платіжному ринку. У регуляторі підкреслюють, що їхня мета полягає у забезпеченні стабільності фінансової системи, захисті прав користувачів платіжних послуг та дотриманні єдиних стандартів для всіх учасників ринку.

    Ситуація навколо «Укрпошти» та рішень НБУ розвивається на тлі ширших дискусій щодо ролі державних компаній у фінансовому секторі та перспектив розвитку альтернативних банківських і платіжних сервісів в Україні. Експерти зазначають, що подібні конфлікти між регулятором і великими державними гравцями можуть впливати на темпи реформ у фінансовій сфері та визначати баланс між інноваціями і регуляторними вимогами.

  • Бронювання по-новому: Кабмін розкрив деталі оновлених критеріїв

    Бронювання по-новому: Кабмін розкрив деталі оновлених критеріїв

    Уряд України детально роз’яснив нові правила бронювання військовозобов’язаних працівників після оновлення критеріїв визначення критично важливих підприємств. Зміни, затверджені постановою Кабінету Міністрів від 30 травня, мають зробити систему бронювання більш прозорою, контрольованою та захищеною від можливих зловживань.

    Відповідні роз’яснення оприлюднило Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства. У відомстві наголошують, що нововведення стосуються підприємств, установ та організацій, які забезпечують функціонування економіки, оборонного сектору та державних інституцій в умовах воєнного стану.

    Однією з ключових змін стало оновлення зарплатного критерію для бронювання працівників. Відтепер для підтвердження статусу критично важливого підприємства та бронювання його співробітників необхідно забезпечити середню нараховану заробітну плату не менше трьох мінімальних зарплат. Наразі цей показник становить 25 941 гривню до сплати податків.

    Для підприємств, розташованих на територіях активних або можливих бойових дій, а також у прифронтових районах, зберігається окремий, нижчий поріг — 2,5 мінімальної заробітної плати, або 21 618 гривень.

    Окрему увагу уряд приділив працівникам, які працюють за сумісництвом. Відтепер один військовозобов’язаний співробітник враховуватиметься у квоті бронювання лише один раз незалежно від кількості місць роботи. Таким чином влада прагне усунути практику, коли одна людина могла одночасно збільшувати квоту бронювання на кількох підприємствах.

    У міністерстві пояснюють, що працівник може бути врахований для бронювання як за основним місцем роботи, так і за місцем роботи за сумісництвом. Водночас він не може одночасно входити до квот кількох роботодавців.

    Ще один важливий блок змін стосується перегляду критеріїв критичності підприємств. Міністерства, центральні органи виконавчої влади та обласні військові адміністрації повинні заново затвердити власні критерії за погодженням із Міністерством оборони та Міністерством економіки. Після цього підприємства, які вже мають статус критично важливих, повинні будуть підтвердити відповідність оновленим вимогам.

    Для бізнесу передбачено перехідний період. До 1 вересня чинний статус критичності підприємств та вже оформлені бронювання працівників залишатимуться дійсними. Це має дозволити роботодавцям без поспіху адаптуватися до нових правил та підготувати необхідні документи.

    У Мінекономіки наголошують, що державні органи повинні розглядати документи підприємств не довше ніж 10 робочих днів після отримання повного пакета документів. Влада запевняє, що робота між відомствами вже скоординована для недопущення затягування процедур.

    Окремо в уряді звернули увагу на те, що чинне законодавство не передбачає можливості бронювання фізичних осіб-підприємців. Водночас нові вимоги щодо рівня заробітної плати не поширюються на державні та комунальні підприємства.

    Працівникам рекомендують підтримувати актуальність своїх військово-облікових даних та уточнювати інформацію щодо бронювання безпосередньо у роботодавця. Уповноваженим особам підприємств радять завчасно перевірити відповідність оновленим критеріям, проаналізувати кадровий склад, переглянути список працівників для бронювання та підготувати документи для повторного підтвердження статусу критично важливого підприємства.

    У Кабміні підкреслюють, що зміни не спрямовані на скорочення можливостей бронювання для бізнесу. Головна мета реформи — забезпечити баланс між потребами оборони держави та стабільною роботою економіки, а також гарантувати, що відстрочку від мобілізації отримуватимуть саме ті працівники та підприємства, які справді мають критичне значення для функціонування країни під час війни.

  • Рада провалила голосування за ПДВ на посилки до 150 євро

    Рада провалила голосування за ПДВ на посилки до 150 євро

    Верховна Рада України не змогла ухвалити зміни до законодавства, які передбачали запровадження податку на додану вартість для міжнародних посилок вартістю до 150 євро, фактично проваливши голосування за правки до законопроєкту №12360, що стосується внесення змін до Митного кодексу України та реформування правил оподаткування імпортних відправлень.

    Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк, зазначивши, що парламенту не вистачило голосів навіть для процедурного рішення щодо повторного другого читання законопроєкту. За його словами, саме це рішення мало відкрити можливість повернутися до ключових правок, які передбачали скасування чинної пільги на безподаткове ввезення товарів із-за кордону в межах ліміту до 150 євро.

    У підсумку для ухвалення рішення необхідно було щонайменше 226 голосів народних депутатів, однак підтримку надали лише 222 парламентарі. Через це законопроєкт не був направлений на повторний розгляд у другому читанні, а всі пов’язані з ним правки, зокрема щодо оподаткування міжнародних посилок, не отримали подальшого просування. Фактично це означає, що ініціатива була заблокована на цьому етапі законодавчого процесу.

    Ярослав Железняк у своїх коментарях зазначив, що провал голосування став наслідком відсутності достатньої політичної підтримки як для базової редакції документа, так і для альтернативних підходів до внесення змін. Він також наголосив, що після такої невдачі уряд змушений буде готувати новий законопроєкт, оскільки чинна редакція не отримала навіть мінімальної підтримки для подальшого просування в парламенті.

    Законопроєкт №12360 розглядався як один із ключових елементів оновлення митної та податкової політики України, спрямованої на гармонізацію з європейськими стандартами. Одним із його центральних положень було скасування чинного порогу, який дозволяє громадянам отримувати міжнародні посилки вартістю до 150 євро без сплати ПДВ. Запровадження такого податку розглядалося як крок до розширення податкової бази та збільшення бюджетних надходжень, зокрема в умовах воєнного стану та зростання потреб державного бюджету.

    Водночас це питання викликає значний суспільний резонанс, оскільки безмитний поріг тривалий час використовувався для онлайн-замовлень товарів з-за кордону, і його скасування могло б призвести до подорожчання частини імпортних покупок для громадян. Саме через це ініціатива неодноразово ставала предметом політичних дискусій і не отримувала стабільної підтримки серед депутатського корпусу.

    Окремо зазначається, що цей законопроєкт розглядався як один із структурних “маяків” у співпраці України з міжнародними фінансовими партнерами, зокрема Міжнародним валютним фондом та Європейським Союзом. Виконання таких зобов’язань є важливою умовою для продовження фінансової підтримки, однак у випадку з податком на посилки парламент не зміг досягти необхідного політичного консенсусу.

    Раніше профільний комітет Верховної Ради підтримав альтернативні пропозиції щодо скасування пільги на міжнародні посилки, однак вони також не знайшли достатньої підтримки в сесійній залі. Міністр фінансів Сергій Марченко неодноразово наголошував, що запровадження оподаткування імпортних відправлень є необхідним кроком у межах бюджетної політики та міжнародних домовленостей, хоча визнавав ризики політичної та суспільної чутливості цього питання.

    Таким чином, після проваленого голосування Україна залишається без змін у системі оподаткування міжнародних посилок, а уряд і парламент фактично повертаються до етапу розробки нового законодавчого підходу, який має врахувати як вимоги міжнародних партнерів, так і внутрішні економічні та соціальні фактори.

  • Кабмін змінює правила бронювання: підвищать зарплатний поріг до 26 тис. грн

    Кабмін змінює правила бронювання: підвищать зарплатний поріг до 26 тис. грн

    Кабінет Міністрів України готує комплексні зміни до системи бронювання військовозобов’язаних громадян, які працюють на критично важливих підприємствах. Про це заявив міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев в ефірі національного телемарафону, окресливши ключові параметри майбутньої реформи та її вплив на бізнес і державний сектор.

    За словами міністра, основна зміна стосуватиметься фінансового критерію для отримання бронювання. Уряд планує підвищити мінімальний зарплатний поріг до 26 тисяч гривень. Це означає, що підприємства зможуть бронювати працівників лише за умови, що вони отримують заробітну плату не нижче визначеного рівня. Водночас для компаній, які працюють у прифронтових регіонах, діятиме окремий режим — там поріг залишиться на рівні 21 600 гривень, щоб не створювати додаткового тиску на бізнес, який функціонує в умовах підвищених безпекових ризиків.

    У Кабміні пояснюють, що перегляд критеріїв має на меті впорядкувати систему бронювання та зробити її більш прозорою й однаковою для всіх секторів економіки. Окремо підкреслюється, що держава прагне уникнути ситуацій, коли підприємства отримують надмірні або формально обґрунтовані бронювання без реальної економічної або оборонної необхідності.

    Ще однією суттєвою зміною стане новий підхід до обліку працівників, які працюють за сумісництвом. Відтепер працівники, які мають відстрочку та одночасно працюють у кількох компаніях, враховуватимуться лише один раз — за основним місцем роботи. За словами урядовців, це дозволить усунути практику, коли одна й та сама людина могла враховуватися кількома підприємствами одночасно при формуванні квот на бронювання.

    Раніше така схема, коли працівник працював на пів ставки або чверть ставки в різних компаніях, дозволяла деяким підприємствам фактично “подвоювати” кількість заброньованих осіб. Уряд вважає, що це викривляло реальну картину ринку праці та створювало нерівні умови між бізнесами різного масштабу.

    Очікується, що нова норма щодо сумісництва почне діяти орієнтовно в середині червня. Паралельно центральні та регіональні органи влади повинні протягом місяця переглянути свої критерії визначення критично важливих підприємств і погодити їх із Міністерством оборони та Міністерством економіки.

    У червні, як зазначив Олексій Соболев, профільні міністерства оновлять свої підходи до оцінки критичності підприємств. Після цього у липні–серпні компанії будуть змушені повторно підтверджувати або переглядати свій статус відповідно до нових правил. Це означає, що значна частина бізнесу пройде повторну процедуру оцінки відповідності критеріям бронювання.

    Урядовці наголошують, що реформа має забезпечити баланс між потребами економіки та обороноздатністю держави. З одного боку, критично важливі підприємства повинні продовжувати працювати й виконувати свої функції, з іншого — система бронювання має бути справедливою, контрольованою та такою, що мінімізує зловживання.

    Окремо в уряді звертають увагу на значення критично важливих підприємств для державного бюджету. За словами міністра, такі компанії формують близько 60% податкових надходжень, що робить їх ключовим елементом економічної стабільності країни в умовах війни.

    Водночас у Кабміні наголошують і на проблемах ринку праці. Частина громадян перебуває в розшуку територіальних центрів комплектування або має статус самовільного залишення частини, не беручи участі ні в економічних процесах, ні у військовій службі. Це, за словами урядовців, також впливає на загальну дискусію щодо справедливого розподілу трудових ресурсів у країні під час воєнного стану.

    Таким чином, нові правила бронювання мають стати спробою одночасно посилити контроль, зменшити зловживання та забезпечити стабільність роботи критичної інфраструктури та економіки України в умовах тривалої війни.

  • Угорщина пропонує обмежити термін прем’єрства до 8 років

    Угорщина пропонує обмежити термін прем’єрства до 8 років

    Угорська правляча політична сила “Тиса” внесла до парламенту масштабний пакет конституційних змін, який передбачає суттєве обмеження терміну перебування на посаді прем’єр-міністра країни. Ініціатива, подана пізно ввечері 20 травня, може радикально змінити політичну систему Угорщини та фактично заблокувати можливість повернення до влади колишнього прем’єра Віктора Орбана. Про це повідомляє Reuters.

    Згідно з текстом запропонованих поправок, одна особа зможе обіймати посаду глави уряду не більше восьми років або двох повних термінів. Окремо зазначається, що обмеження поширюється на всі періоди перебування на посаді після 2 травня 1990 року. Крім того, документ передбачає заборону повторного висування для тих політиків, які вже сумарно обіймали посаду прем’єр-міністра щонайменше вісім років.

    Фактично це означає, що політики з багаторічним досвідом керування урядом, насамперед Віктор Орбан, який очолював Угорщину загалом 16 років, можуть втратити юридичну можливість повернутися на посаду глави уряду навіть через вибори. Саме це положення вже викликає активну політичну дискусію всередині країни та за її межами, оскільки воно змінює традиційну модель політичної конкуренції.

    Ініціатива належить новій парламентській більшості, сформованій навколо партії “Тиса”, яку очолює чинний прем’єр-міністр Петер Мадяр. Він прийшов до влади після виборів у квітні, які завершили багаторічне домінування партії “Фідес” і Віктора Орбана. Новий уряд заявляє про намір провести масштабну реформу державних інституцій та переглянути ключові рішення попередньої влади.

    Петер Мадяр заявив, що його політична сила має достатню парламентську більшість для внесення змін до конституції та реформування законодавства, ухваленого за часів Орбана. За його словами, йдеться про відновлення балансу влади, посилення системи стримувань і противаг та повернення демократичних стандартів у політичне життя країни.

    Окремою частиною ініціативи є положення про можливе скасування або радикальну реформу Управління захисту суверенітету — державного органу, створеного урядом Орбана у 2023 році. Ця структура неодноразово ставала об’єктом критики з боку опозиції та міжнародних правозахисних організацій через розширені повноваження, зокрема щодо моніторингу медіа та громадських організацій, які могли вважатися “загрозою національному суверенітету”.

    Паралельно нова влада ініціює перегляд низки інших інституційних механізмів, які, за словами представників “Тиси”, були використані для концентрації влади в руках попереднього керівництва держави. Йдеться про реформу судової системи, медіарегулювання та посилення парламентського контролю над виконавчою владою.

    Політична ситуація в країні залишається напруженою також через конфлікт між новою владою та президентом Угорщини Тамашем Шуйоком. Ще до виборів Мадяр заявляв про необхідність його відставки, однак глава держави відмовився залишати посаду. Після цього представники урядової більшості не виключили подальших кроків у напрямку конституційних змін, які можуть зачепити й інститут президентства.

    Аналітики зазначають, що запропоновані зміни можуть стати одним із найглибших переформатувань політичної системи Угорщини з моменту переходу до демократичного устрою після 1990 року. Обмеження термінів прем’єрства, перегляд повноважень державних органів та потенційна трансформація інституційної архітектури країни можуть суттєво змінити баланс політичних сил і вплинути на довгострокову стабільність угорської політичної моделі.

    Водночас дискусія навколо ініціативи вже виходить за межі внутрішньої політики, оскільки Угорщина є членом Європейського Союзу, і будь-які зміни в системі стримувань і противаг можуть мати вплив на відносини з Брюсселем, зокрема у сфері верховенства права та демократичних стандартів.

    Таким чином, запропонована конституційна реформа розглядається як один із ключових політичних кроків нового уряду, який може визначити майбутню траєкторію розвитку країни на роки вперед.