Govoritinfo.com

Позначка: Закарпаття

  • Суддя з Закарпаття вимагав 1300 доларів за зняття арешту з лісу — НАБУ

    Суддя з Закарпаття вимагав 1300 доларів за зняття арешту з лісу — НАБУ

    НАБУ повідомило про затримання судді Воловецького районного суду Закарпатської області, якого підозрюють в одержанні неправомірної вигоди. За версією слідства, служитель Феміди вимагав 1300 доларів США за сприяння у знятті арешту з лісопродукції.

    Разом із повідомленням про затримання антикорупційне бюро оприлюднило аудіо- та відеозаписи розмов судді зі свідком. На оприлюднених кадрах чоловік пояснює, що «надає допомогу», а якщо за це «ще трохи дадуть — то це добре, це нормально». Згодом він уточнює: «а на хлібчик? Як у вас із цим?». Наприкінці розмови суддя говорить «збирай гроші», після чого сторони домовляються про зустріч у вівторок.

    Як встановили детективи, мова йшла про кримінальне провадження, в межах якого було арештовано близько 20 кубометрів деревини. Суддя, за даними слідства, запропонував вплинути на рішення суду та зняти арешт за грошову винагороду у розмірі 1300 доларів.

    Під час передачі коштів фігуранта затримали на вулиці в порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України. Наразі з ним проводяться слідчі дії, готується повідомлення про підозру та вирішується питання щодо обрання запобіжного заходу.

    У НАБУ наголошують, що оприлюднені записи є частиною доказової бази у справі та демонструють характер домовленостей між суддею та свідком. Розслідування триває, встановлюються всі обставини можливого злочину та інші причетні особи.

  • У Чехії виявили мертвою 22-річну українку з Закарпаття

    У Чехії виявили мертвою 22-річну українку з Закарпаття

    Поліція Чехії виявила мертвою 22-річну Андріяну Офрім з Закарпаття, яку розшукували понад два тижні. Про це повідомили на фейсбук-сторінці селища Кобилецька Поляна з посиланням на батька загиблої.

    Тіло дівчини було знайдено правоохоронцями міста Фрідек-Містек, де її бачили востаннє. Андріяну оголосили в розшук 21 листопада. За інформацією чеської поліції, підозрюваного у вбивстві чоловіка вже затримано, і він зізнався у злочині.

    «Після необхідних процесуальних та адміністративних заходів тіло дівчини буде передано родині та доставлено в Україну для поховання», – зазначили у повідомленні.

    За даними журналіста Віталія Глаголи, Андріянa Офрім родом із села Кобилецька Поляна Рахівського району. У Чехії вона перебувала на заробітках. Причини вбивства наразі не відомі.

    Нагадаємо, що раніше, 22 серпня 2025 року, в американському місті Шарлотт, штат Північна Кароліна, в електричці вбили 23-річну українку Ірину Заруцьку. Того ж дня правоохоронці затримали підозрюваного у злочині – 34-річного безпритульного Декарлоса Брауна-молодшого, який раніше відбував покарання за інші злочини.

  • Митник із Закарпаття накопичив понад 23 млн грн: НАЗК передало справу до ОГП

    Митник із Закарпаття накопичив понад 23 млн грн: НАЗК передало справу до ОГП

    Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) направило до Офісу генерального прокурора матеріали щодо можливого незаконного збагачення державного інспектора відділу митного оформлення митного поста «Тиса» Закарпатської митниці Василя Пупени на суму понад 23 млн грн.

    За даними НАЗК, посадовець користується земельною ділянкою площею 1,6 тис. м² з житловим будинком майже 330 м² в Ужгороді, що належать його матері. Також до сімейного користування належить автомобіль Skoda Kodiaq 2024 року випуску, придбаний дружиною митника.

    Деталі розслідування свідчать, що земельну ділянку матір посадовця купила восени 2022 року за 40,1 тис. грн, хоча її ринкова вартість на той час складала майже 1,8 млн грн. Улітку 2023 року на ділянці було завершено будівництво житлового будинку вартістю понад 19 млн грн, де поселилась родина митника.

    Щодо автомобіля, дружина Пупени придбала Skoda Kodiaq наприкінці 2024 року за понад 1,9 млн грн. Вона заявила, що кошти на покупку отримані від продажу попередніх авто. Проте аналіз доходів і витрат родини показав недостатність офіційних доходів для покриття витрат, а позики, на які посилаються родичі, мають ознаки фіктивності.

    Раніше журналіст Тарас Середич повідомляв, що Василь Пупена на початку повномасштабного вторгнення оформив інвалідність, щоб уникнути мобілізації. Пізніше її скасували, але він оскаржує рішення МОЗ щодо відновлення пенсійних виплат. Також митник користується так званими «номерними знаками прикриття», що видаються співробітникам правоохоронних органів та державним високопосадовцям.

    Матеріали НАЗК вже передані до Офісу генерального прокурора для прийняття подальших процесуальних рішень.

  • Колишнього спеціаліста Держгеокадастру підозрюють у видаленні гектару землі

    Колишнього спеціаліста Держгеокадастру підозрюють у видаленні гектару землі

    Правоохоронці Закарпатської області оголосили підозру колишньому спеціалісту відділу Держгеокадастру в Хустському районі, який видалив з реєстру майже гектар приватної землі. Чоловіку загрожує до трьох років обмеження волі.

    Як повідомила обласна прокуратура, мешканка Хуста після смерті батька намагалася зареєструвати за собою успадковану земельну ділянку площею майже 1 га на околиці міста. Земля знаходиться в інвестиційно привабливій локації, яка активно забудовується.

    Попри надання всіх необхідних документів, жінка виявила, що ділянка фактично зникла з Державного земельного кадастру, а на її місці вже обліковувалися дві інші.

    Правоохоронці з’ясували, що підозрюваний сформував підроблений документ – нібито “технічну помилку” – і видалив чинний кадастровий номер ділянки, що створило штучну підставу для привласнення землі третіми особами.

    Спірні ділянки арештовані. Підозрюваному, який нині обіймає посаду керівника одного з відділів Сюртівської сільради, інкриміновано складання й видачу підробленого офіційного документа та несанкціоновану зміну інформації в автоматизованій системі (ч. 2 ст. 358, ч. 1 ст. 362 КК України). Санкція передбачає до трьох років обмеження волі.

  • Суддя з Закарпаття вимагав хабар за скасування арешту деревини

    Суддя з Закарпаття вимагав хабар за скасування арешту деревини

    У Закарпатській області антикорупційні органи затримали суддю Воловецького районного суду Мукачівського району під час отримання хабаря. Про це повідомили у Національному антикорупційному бюро України.

    За даними слідства, суддя запропонував за грошову винагороду скасувати арешт на 20 кубічних метрів деревини. Він також давав поради, як правильно та у які строки подавати клопотання, щоб уникнути його потрапляння на розгляд іншому слідчому судді.

    Під час передачі 1300 доларів США посадовця затримали детективи НАБУ спільно з прокурорами САП та співробітниками Управління стратегічних розслідувань у Закарпатській області.

    Наразі вирішується питання щодо обрання судді запобіжного заходу.

  • Льовочкіни повертаються: як сімейна мережа знову контролює ключові державні проєкти

    Льовочкіни повертаються: як сімейна мережа знову контролює ключові державні проєкти

    Свіже розслідування НАБУ щодо корупції в «Енергоатомі» лише на перший погляд виглядає черговим епізодом із переліку зловживань у держкомпаніях. Насправді це — частина значно ширшої та набагато старішої системи, яку сім’я Льовочкіних вибудовує понад десять років. Сума у 300 мільйонів гривень, виведена через ланцюжок компаній «Світло Груп М» — «Трейденерджі» — «Ареддитум-Інвест», веде до Юлії Льовочкіної — сестри Сергія Льовочкіна. І це вже не випадковість, а впізнаваний почерк політичної групи, яка десятиліттями відточує механіку приховування фінансових потоків за складними багаторівневими схемами.

    Сучасна історія «Енергоатому» напряму перегукується зі схемами 2010-х. Тоді Льовочкін разом із Владиславом Каськівим реалізував проєкт «Олімпійська надія», через який було виведено 260 млн грн. Ці гроші, за рішенням суду, незаконно спрямували на викуп земель у Пилипці — під будівництво масштабного курорту. Закарпатська ОДА цілеспрямовано змінювала призначення ділянок, а заказник «Темнатик» «підганяли» під інтереси майбутніх забудовників. Це була взірцева схема, де кожен елемент — від підставних компаній до посадовців — працював як частина єдиного механізму, що забезпечив приватизацію понад 800 гектарів під контроль вузької групи.

    Сьогодні ця група не тільки не зникла — вона модернізувалася і стала ще закритішою. У травні 2025 року відбулася непублічна зустріч, у якій брали участь Льовочкін, Каськів, екс-керівник «Київміськбуду» Кушнір і девелопер Кодецький. На перший погляд — звичайні бізнесмени, звичайна розмова. Але Кодецький — співзасновник «Боржава Центр» разом з Андрієм Вінграновським, чоловіком Юлії Льовочкіної. Це означає, що старий проєкт не похований: він просто переходить у нову фазу, з новими зв’язками та розширеним колом учасників.

    Земельні схеми на Закарпатті та корупція в енергетиці — це не поодинокі випадки, а паралельні проєкти однотипної моделі. Сім’я Льовочкіних давно працює не як політична група, а як закритий центр впливу, який поступово підпорядковує собі ключові державні напрямки. Їхня сила — у непублічності: відсутності гучних конфліктів, уникненні надмірного медійного шуму та грамотному використанні підставних компаній і довірених осіб.

    Модель проста, але ефективна: державні кошти перетворюються на приватні активи, а державні рішення — на важелі для розширення впливу. Кількість посередників зростає, структури ускладнюються, але логіка роботи лишається незмінною. Кожен епізод, який потрапляє в ЗМІ чи в матеріали слідства, — це лише верхівка значно глибшого процесу, який системно вибудовується роками.

    Ця мережа не покладається на випадок. У ній немає зайвих людей чи спонтанних рішень. Це цілеспрямована діяльність групи, яка пережила політичні кризи, зміни влад, війни та економічні стрибки — і продовжує працювати. Поки навколо неї панує тиша, Україна ризикує й надалі спостерігати, як стратегічні державні сфери — енергетика, земельні ресурси, інвестиційні програми — поступово стають інструментами сімейного контролю та приватного збагачення.

  • Новий керівник центру зайнятості Закарпаття Токар задекларував мільйонні активи і 3 млн від продажу нерухомості

    Новий керівник центру зайнятості Закарпаття Токар задекларував мільйонні активи і 3 млн від продажу нерухомості

    Новопризначений керівник Закарпатського обласного центру зайнятості та депутат облради від «Слуги Народу» Едгар Токар оприлюднив декларацію, у якій вказав значні грошові запаси, кілька об’єктів нерухомості, автопарк із шести транспортних засобів та серію угод на мільйонні суми. Відповідні дані оприлюднені в реєстрі НАЗК.

    У розділі про заощадження Токар задекларував 21 тисячу доларів, 17 тисяч євро та 950 тисяч гривень готівкою. Попри це, офіційний дохід посадовця за місцем роботи у Закарпатському центрі зайнятості становив 67 тисяч гривень на рік.

    У декларації політик вказав нерухомість у Мукачеві: дві квартири площею 89,3 м² та 150,3 м², придбані у 2016–2017 роках за цінами, суттєво нижчими за ринкові — 48,5 тис. і 138,5 тис. гривень відповідно. Також задекларована частка земельної ділянки площею 887 м², купленої у 2017 році за 69 тисяч гривень.

    Його дружина Аліна має частку земельної ділянки у селі Зняцево та незавершене кафе, оформлене навпіл із Михайлом Глаголичем. Крім того, в оренді родини перебуває нежитлова будівля площею 259,65 м² у Синевирській Поляні, що належить Фонду держмайна.

    Автопарк родини теж виявився значним. У 2022 році Токар придбав Mazda CX-9 2010 року за 216 тисяч гривень. На дружину оформлена Mazda CX-7 2010 року за 108 тисяч та Fiat Punto 2008 року, куплений у серпні за 34 тисячі. Також у декларації згадані Suzuki Swift 2007 року та Renault Megan 2003 року. Окремо у повідомленні про суттєві зміни станом на 22 жовтня Токар вказав придбання Volkswagen Passat 2017 року за 491 тисячу гривень.

    Дружина посадовця у 2023 році отримала 150 тисяч гривень доходу від оренди (ТОВ «База»), 86 тисяч гривень страхових виплат, а також соціальні допомоги на дітей та при народженні.

    Упродовж жовтня Токар подав три повідомлення про суттєві зміни у майновому стані. 4 жовтня він задекларував продаж нерухомості за 3,03 млн гривень, 22 жовтня — купівлю автомобіля, а 24 жовтня — продаж рухомого майна на 390 тисяч гривень.

    Едгар Токар — відомий політичний діяч на Закарпатті, входить до правління ГО «ЗЕ Команда Закарпаття» та «Громадський рух «Сила Правди». Попри невелику офіційну зарплату, задекларовані активи свідчать про суттєві ресурси, джерела яких залишаються не поясненими в документі.

  • Новий керівник центру зайнятості на Закарпатті Едгар Токар задекларував значні статки

    Новий керівник центру зайнятості на Закарпатті Едгар Токар задекларував значні статки

    Новий керівник Закарпатського центру зайнятості та депутат обласної ради від «Слуги Народу» Едгар Токар опинився в центрі уваги після оприлюднення детальної декларації про доходи та майно. Згідно з поданими документами, посадовець володіє значною кількістю готівки, нерухомістю та автотранспортом, що привертає суспільний інтерес на тлі офіційно невисоких доходів.

    У декларації Токар зазначив 21 тис. доларів, 17 тис. євро та 950 тис. гривень готівки. Також він задекларував продаж нерухомості вартістю понад 3 млн грн, який був відображений у повідомленні про суттєві зміни в майновому стані.

    Нерухомість депутата зосереджена переважно в Мукачеві. Серед задекларованого: дві квартири — площею 89,3 м² та 150,3 м², придбані у 2016–2017 роках за 48,5 тис. грн і 138,5 тис. грн відповідно. Також Токар володіє 25 % земельної ділянки площею 887 м², вартістю 69 тис. грн на момент покупки.

    Його дружина Аліна є співвласницею земельної ділянки у селі Зняцево та частини незавершеного кафе, а також орендує нежитлову будівлю площею майже 260 м² у Синевирській Поляні, що належить Фонду держмайна.

    Автопарк сім’ї також виглядає значним. У 2022 році Токар придбав Mazda CX-9 за 216 тис. грн. Дружина володіє Mazda CX-7, автомобілем Fiat Punto, а в декларації також значаться Suzuki Swift і Renault Megan. Наприкінці жовтня в декларації з’явився ще один автомобіль — Volkswagen Passat, куплений за 491 тис. грн.

    При цьому сам Токар вказав офіційний дохід у розмірі 67 тис. грн за роботу в центрі зайнятості. Його дружина отримала близько 271 тис. грн за рік — від оренди, страхових виплат і державних допомог.

    Окремі суттєві зміни в майновому стані були подані протягом жовтня: продаж нерухомості за 3,03 млн грн, придбання автомобіля та продаж рухомого майна.

    Едгар Токар є одним із помітних регіональних політиків Закарпаття: входить до правління місцевих громадських організацій, був кандидатом у депутати від «Слуги Народу», а нині представляє фракцію в обласній раді.

  • На Закарпатті затримали банківських інкасаторів, які перевозили ухилянта до кордону

    На Закарпатті затримали банківських інкасаторів, які перевозили ухилянта до кордону

    На Закарпатті викрили схему втечі ухилянтів: інкасаторське авто банку використовували для незаконного переправлення чоловіків за кордон

    На Закарпатті прикордонники спільно з Нацполіцією та СБУ викрили чергову схему незаконного переправлення чоловіків призовного віку за кордон. Для втечі «клієнтів» організатори використовували не звичайні автомобілі, а службовий інкасаторський транспорт одного з українських банків.

    Про спецоперацію повідомили у Державній прикордонній службі України та оприлюднили відео затримання.

    Під час операції правоохоронці за підтримки військовослужбовців відділу «Лужанка» та спецпідрозділу КОРД зупинили інкасаторський автомобіль, який рухався з увімкненими проблисковими маячками. Усередині броньованої капсули, призначеної для перевезення готівки та цінностей, перебували двоє співробітників банку та чоловік призовного віку, якого вони везли до кордону з Угорщиною.

    За даними слідства, вартість такої «послуги» становила 16 500 доларів. Частину грошей ухилянт уже передав організаторам, а решту мав сплатити після успішного перетину кордону.

    За використання службового банківського транспорту учасники схеми намагалися мінімізувати ризики перевірки та створити ілюзію офіційності. Однак прикордонники та СБУ вчасно отримали інформацію про перевезення та заблокували спробу втечі.

    Наразі тривають слідчі дії. Організаторам загрожує кримінальна відповідальність за незаконне переправлення осіб через державний кордон України.

  • Заступника голови Закарпатської ОВА Білецького звинувачують у схемах з лісами, тендерами та прикритті контрабанди

    Заступника голови Закарпатської ОВА Білецького звинувачують у схемах з лісами, тендерами та прикритті контрабанди

    Закарпатська область опинилася у центрі низки гучних корупційних скандалів, у фокусі яких — заступник голови Закарпатської ОВА Мирослав Білецький. Йому закидають причетність до системних оборудок, що охоплюють незаконний виїзд військовозобов’язаних, знищення лісів, тіньові будівельні проєкти та участь у фінансових схемах, пов’язаних з компаніями з російським корінням.

    Попри війну та режим мобілізації, Закарпаття утримує першість за кількістю незаконних виїздів чоловіків через систему «Шлях». За інформацією джерел, підписи заступників Білецького відігравали ключову роль у масовому оформленні документів для ухилянтів. Паралельно в області фіксується активізація контрабанди — сфери, яку вже багато років називають однією з найбільш криміналізованих у регіоні.

    Особливе обурення викликають проєкти вітрової енергетики у високогірній частині Карпат. Під керівництвом Білецького просувається будівництво близько 30 вітрових електростанцій, що супроводжується масштабною вирубкою лісів. Екологи та активісти називають ці дії варварством, яке суперечить нормам Земельного кодексу та загрожує природним екосистемам Карпат.

    На цьому тлі ще однією резонансною темою стало стабільне отримання тендерів компанією ТОВ «ШБУ-77» (ЄДРПОУ 41412376). Фірму пов’язують із російським бізнесменом Олегом Дерипаскою, який перебуває під міжнародними санкціями. Таким чином, бюджетні кошти на дороги опиняються у компанії з російським впливом.

    Схеми, що приписуються Білецькому, торкаються й ринку нерухомості. Зокрема, ТОВ «Коралфенікс» (ЄДРПОУ 42837404), засновану його «колишньою» дружиною, пов’язують із Валерієм Пересоляком — фігурантом санкцій РНБО, якого називали одним із ключових контрабандистів. До співвласників цього бізнесу залучено й неповнолітнього сина Іллю Білецького, що виглядає як спроба приховати реальні активи чиновника.

    Джерела також повідомляють про поновлення проєктів, пов’язаних із Владиславом Каськівим — колишнім посадовцем, причетним до корупційних скандалів. Йдеться, зокрема, про відновлення будівництва гірськолижного курорту в селі Пилипець.

    Тіньова мережа, яку пов’язують з оточенням Білецького, включає низку юросіб — «Карпатські Золоті Горішки» (40280546), «Мілкор Сервіс» (43608683), «ЮНП» (36732176), «Новем» (43965130) та АТ «Естейт Фінанс» (45529156). Вони використовуються як ланцюг для відкатів та легалізації коштів, що виводяться з регіональних проєктів.

    Окремі питання залишаються і щодо особистих статків чиновника. Білецький не може пояснити походження 400 тисяч доларів, за які у 2007 році було придбано цегельний завод у селі Нанково. Його розлучення у 2016 році називають фіктивним: після документального розриву стосунків він продовжив жити з ексдружиною, а майно оформлювалося переважно на неї.

    У переліку активів родини також фігурує квартира в елітному ЖК Taryan Towers у Києві, оформлена на його сина Дмитра. Офіційні доходи Білецького та його родини не підтверджують можливість придбання такого майна.

    Скандали навколо діяльності заступника голови Закарпатської ОВА набирають обертів, а громадськість очікує на реакцію правоохоронних органів та перевірку джерел походження статків посадовця.