Govoritinfo.com

Позначка: загиблі військові

  • «На щиті»: Україна повернула тіла 252 загиблих — попереду ідентифікація

    «На щиті»: Україна повернула тіла 252 загиблих — попереду ідентифікація

    Україна 17 вересня провела черговий етап репатріації та повернула тіла 252 загиблих. За інформацією, переданою російською стороною, вони належать громадянам України, зокрема військовослужбовцям. Тепер слідчим та судово-медичним експертам належить встановити особи репатрійованих.

    Про повернення повідомили Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими та Міністерство внутрішніх справ України. У МВС наголосили, що твердження про належність тіл українським громадянам на цьому етапі базується саме на інформації російської сторони.

    Саме тому коректніше поки не називати всі 252 тіла підтверджено загиблими українськими військовослужбовцями: остаточну відповідь мають дати експертизи та процедура ідентифікації.

    Хто брав участь у поверненні

    Репатріацію вдалося провести завдяки спільній роботі Координаційного штабу, Об’єднаного центру при СБУ, Збройних сил України, Міністерства внутрішніх справ, Офісу Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, Секретаріату Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, ДСНС та інших структур сектору безпеки й оборони.

    Окремо українська сторона подякувала Міжнародному комітету Червоного Хреста за сприяння у проведенні репатріаційних заходів.

    Збройні сили забезпечують транспортування повернених тіл до визначених державних спеціалізованих установ. Після цього їх передають правоохоронцям та спеціалістам судово-медичної експертизи.

    Попереду — експертизи та встановлення особи кожного

    Наступний етап може бути значно тривалішим за саму процедуру репатріації.

    Слідчі правоохоронних органів разом з експертними установами МВС мають провести необхідні дослідження та ідентифікувати загиблих. Після підтвердження особи тіло може бути передане родині для поховання.

    У складних випадках для встановлення особи використовують молекулярно-генетичні дослідження та порівняння ДНК-профілів із біологічними зразками родичів зниклих безвісти.

    Крім генетики, експерти можуть враховувати особисті речі, документи, жетони, особливі прикмети, стоматологічні дані, татуювання та іншу інформацію, яка допомагає встановити особу.

    Швидкість такого процесу залежить від стану останків, наявності матеріалу для дослідження та того, чи є у державних базах зразки ДНК близьких родичів.

    Списків загиблих одразу не публікують

    Для родичів зниклих безвісти чергова репатріація нерідко стає початком нового етапу важкого очікування.

    Координаційний штаб пояснює, що після повернення тіл саме фахівці Національної поліції та експертних установ проводять дослідження, необхідні для встановлення особи. Тому попередні списки, які можуть з’являтися в соцмережах чи російських ресурсах, не слід сприймати як остаточне підтвердження загибелі конкретної людини.

    Повідомлення сім’ї має відбутися після офіційної ідентифікації.

    Це важливо ще й тому, що під час попередніх масштабних репатріацій отримана від Росії інформація не завжди збігалася з результатами українських експертиз.

    Nenka.info вже писала про проблеми з ідентифікацією

    У липні Nenka.info повідомляла про попередню масштабну репатріацію, коли до України повернули 501 тіло загиблих.

    Тоді також наголошувалося: дані російської сторони не можна автоматично прирівнювати до остаточно підтверджених втрат українських військових. Під час попередніх досліджень серед репатрійованих знаходили останки, щодо яких виникали підстави припускати належність до російських військових, а в окремих випадках для точного встановлення особи були необхідні тривалі додаткові експертизи.

    Україна повернула ще 501 тіло полеглих: попереду складна ідентифікація

    Саме тому цифру 252 також не варто механічно додавати до офіційної статистики загиблих українських військовослужбовців.

    У червні повернули ще 522 тіла

    Це далеко не перша велика репатріаційна операція у 2026 році.

    18 червня Україна повернула тіла 522 загиблих, які, за твердженням російської сторони, належали громадянам України, зокрема військовослужбовцям. Після цього також розпочали експертні дослідження та процедуру ідентифікації.

    У липні відбулася наступна велика репатріація — 501 тіло.

    Ці операції є частиною окремого гуманітарного механізму, який не слід плутати з обміном військовополоненими.

    Пошукові групи працюють фактично під вогнем

    Окрему роль у поверненні загиблих відіграє гуманітарний проєкт Збройних сил України «На щиті».

    Його пошукові групи працюють безпосередньо у районах бойових дій, де знаходять та евакуюють тіла загиблих військовослужбовців.

    Як зазначив Генеральний штаб, така робота нерідко відбувається в умовах загрози ударів безпілотників, дистанційного мінування та артилерійських обстрілів.

    Саме тому пошукова та евакуаційна операція може тривати навіть тоді, коли місце ймовірної загибелі військового вже відоме.

    Репатріація — це лише перший етап

    Повернення тіла до України ще не означає завершення процедури.

    Після доставки до спеціалізованої установи експерти мають провести дослідження, сформувати необхідні матеріали та встановити особу. У складних випадках потрібні повторні ДНК-тести.

    Лише після процесуального підтвердження родичі отримують офіційну інформацію.

    Для сімей зниклих безвісти це означає, що відсутність швидкого повідомлення після новини про репатріацію не є свідченням того, що їхнього родича немає серед повернених.

    Держава продовжує пошук зниклих

    Координаційний штаб паралельно проводить зустрічі з родинами військовополонених та зниклих безвісти.

    Зокрема, 15–16 вересня представники штабу обговорювали з сім’ями порядок ДНК-досліджень, механізми отримання інформації про зниклих, взаємодію зі слідчими та процедури ідентифікації репатрійованих тіл.

    Родичам рекомендують підтримувати зв’язок зі слідчим у відповідному кримінальному провадженні та повідомляти державним органам додаткову інформацію, яка може допомогти у встановленні долі людини.

    Що відомо на цей момент

    Отже, 17 вересня Україна отримала 252 тіла загиблих. Російська сторона заявляє, що вони належать українським громадянам, серед яких є військовослужбовці. Українська сторона поки не підтвердила особу кожного з репатрійованих.

    Тепер головна робота переходить до слідчих, судово-медичних експертів і лабораторій.

    Після встановлення особи кожного загиблого держава зможе передати його родині, щоб близькі отримали можливість попрощатися і поховати людину з належними почестями.

  • Україна повернула ще 501 тіло полеглих: попереду складна ідентифікація

    Україна повернула ще 501 тіло полеглих: попереду складна ідентифікація

    Україна провела черговий етап репатріаційних заходів і повернула 501 тіло загиблих, які, за твердженням російської сторони, можуть належати українським військовослужбовцям. Тепер розпочинається тривалий та надзвичайно відповідальний процес встановлення особи кожного репатрійованого загиблого. До нього залучать слідчих правоохоронних органів, судово-медичних експертів і фахівців експертних установ.

    Про повернення тіл 16 липня повідомив Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими. У відомстві наголосили, що інформація про належність тіл українським оборонцям поки що базується на твердженні російської сторони. Тому до завершення досліджень не можна автоматично вважати, що всі репатрійовані останки належать військовослужбовцям Сил безпеки та оборони України.

    Після доправлення тіл до України їх передадуть визначеним державним установам. Там слідчі разом із судово-медичними експертами проведуть огляд, зафіксують особливі прикмети, особисті речі та можливі документи, а також відберуть біологічний матеріал. Основним способом встановлення особи у складних випадках є молекулярно-генетична експертиза та порівняння отриманого ДНК-профілю зі зразками близьких родичів зниклих безвісти.

    У Координаційному штабі повідомили, що нинішню репатріацію вдалося провести завдяки спільній роботі представників самого штабу, Об’єднаного центру при Службі безпеки України, Збройних сил, Міністерства внутрішніх справ, Офісу уповноваженого Верховної Ради з прав людини, Секретаріату уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, Державної служби з надзвичайних ситуацій та інших структур сектору безпеки й оборони.

    Репатріація тіл не є звичайним обміном за принципом «один на один». Це окремий гуманітарний механізм повернення загиблих, який може проводитися після переговорів і погодження сторонами технічних деталей. Для української сторони головним завданням після такого заходу стає не лише транспортування останків, а й точна ідентифікація, встановлення обставин смерті та передача загиблого родині для гідного поховання.

    МВС пояснювало, що процес може складатися з кількох етапів. Спочатку фахівці проводять ретельний огляд, перевіряють відбитки пальців, фотографії, зубну формулу, татуювання, шрами, елементи одягу, жетони та особисті речі. Якщо цих даних недостатньо, відбирається матеріал для формування ДНК-профілю. У спеціалізованих лабораторіях можуть досліджувати зразки тканин, кісток, зубів, волосся та речей, на яких зберігся біологічний матеріал.

    Навіть встановлений збіг ДНК не завжди означає миттєве завершення процедури. Результати мають бути перевірені, процесуально оформлені та зіставлені з інформацією у кримінальному провадженні щодо зникнення людини. Після підтвердження особи слідчий, який веде справу, повідомляє родину. Саме тому державні органи закликають близьких зниклих військовослужбовців підтримувати контакт зі слідчим і за необхідності надавати біологічні зразки для порівняння.

    Тривалість ідентифікації залежить від стану тіл, наявності зразків родичів, якості отриманого генетичного матеріалу та повноти супровідної інформації. У деяких випадках потрібні повторні або додаткові експертизи. Українські відомства раніше попереджали, що масштабні партії репатрійованих останків можуть опрацьовуватися місяцями, а повна ідентифікація особливо складних випадків — понад рік.

    Окремою проблемою є те, що дані, передані російською стороною, не завжди підтверджуються. Після попередніх репатріацій українські експерти знаходили серед останків тіла у формі російських військових, документи, жетони та інші предмети, які вказували на можливу належність загиблих до армії РФ. Якщо експертизи та сукупність доказів підтверджують, що останки не належать українському захиснику, їх можуть повернути російській стороні в межах наступних гуманітарних процедур.

    Нинішня репатріація стала вже не першою великою операцією протягом 2026 року. 18 червня Україна повернула тіла 522 загиблих, які, за попередніми даними Росії, могли належати українським громадянам і військовослужбовцям. У травні в межах іншого етапу повернули 528 тіл, а наприкінці січня та в лютому проводили репатріації по тисячі тіл або останків.

    Водночас ці цифри не можна механічно додавати до офіційної кількості загиблих українських військових. Частина останків може належати цивільним, російським військовим або бути фрагментами одного й того самого тіла. Остаточні висновки можливі лише після судово-медичних і молекулярно-генетичних досліджень.

    Для родин зниклих безвісти новини про чергову репатріацію несуть одночасно надію і важке очікування. Держава не оприлюднює списки до підтвердження особи, оскільки попередня інформація може бути помилковою. Родичам рекомендують не покладатися на неофіційні Telegram-канали або російські списки, а звертатися до слідчого, Координаційного штабу, Національної поліції та уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти.

    Координаційний штаб наголошує, що після отримання підтвердженого ДНК-збігу саме слідчий має повідомити близьких. Родина також може порушити питання про проведення додаткового чи повторного дослідження, якщо має обґрунтовані сумніви щодо результатів ідентифікації. Такі можливості представники державних органів регулярно роз’яснюють під час зустрічей із сім’ями військовослужбовців, які зникли на різних напрямках фронту.

    Україна також продовжує вдосконалювати систему встановлення особи загиблих. Наприкінці 2025 року на базі Головного бюро судово-медичної експертизи МОЗ розпочав роботу спеціальний Центр ідентифікації тіл загиблих. Його створили для посилення міжвідомчої координації, прискорення експертиз і систематизації роботи з великими обсягами репатрійованих останків.

    Попереду — складна робота експертів, слідчих і лабораторій. Кожне з 501 повернутого тіла необхідно дослідити окремо, сформувати генетичний профіль, перевірити можливі збіги та лише після цього робити остаточний висновок. Для сотень українських родин ця процедура може поставити крапку в багатомісячному або багаторічному пошуку, дати можливість попрощатися з близькою людиною та поховати її з належними військовими почестями.

  • Вертоліт Мі-8 розбився під час перехоплення російських дронів: загинули четверо військових 16-ї бригади армійської авіації

    Вертоліт Мі-8 розбився під час перехоплення російських дронів: загинули четверо військових 16-ї бригади армійської авіації

    Під час виконання бойового завдання із перехоплення російських безпілотників 30 червня Україна втратила екіпаж військового вертольота Мі-8. Унаслідок авіакатастрофи загинули четверо військовослужбовців 16-ї окремої бригади армійської авіації «Броди», які до останнього виконували бойову місію із захисту українського неба та прикриття Сил оборони.

    Про трагедію повідомила Бродівська міська рада, яка оприлюднила інформацію про загиблих військових та дату церемонії прощання.

    Зазначається, що катастрофа сталася 30 червня під час виконання бойового завдання із перехоплення ворожих безпілотників. Обставини аварії офіційно не розкриваються. Відомо лише, що екіпаж до останнього залишався на бойовому курсі, виконуючи завдання із прикриття українських військових та захисту повітряного простору країни.

    У катастрофі загинули:

    • капітан Юрій Ворон — командир екіпажу;
    • майор Валентин Мукшинов — льотчик-штурман;
    • старший лейтенант Богдан Хміль — бортовий технік;
    • молодший сержант Михайло Деряга — повітряний стрілець.

    Усі вони проходили службу у складі 16-ї окремої бригади армійської авіації «Броди», яка від початку повномасштабного вторгнення бере активну участь у бойових діях та виконує широкий спектр завдань — від підтримки наземних підрозділів до евакуації поранених, логістичних операцій і протидії повітряним загрозам.

    Командир екіпажу мріяв стати військовим льотчиком із дитинства

    Капітан Юрій Ворон народився у Бродах на Львівщині. З дитячих років він прагнув пов’язати своє життя з авіацією, а після закінчення школи вступив до Харківського національного університету Повітряних сил імені Івана Кожедуба.

    Він брав участь ще в Операції об’єднаних сил, а після початку повномасштабної війни здійснив десятки бойових вильотів. За службу був нагороджений орденами Богдана Хмельницького II та III ступенів, орденом Данила Галицького, а також іншими державними та відомчими нагородами.

    У загиблого залишилися дружина, син та батьки.

    Повний кавалер ордена «За мужність»

    Майор Валентин Мукшинов народився у Києві та навчався у Чернігівському військовому ліцеї. Після початку повномасштабної війни він безперервно виконував бойові польоти на різних напрямках фронту.

    Валентин Мукшинов був повним кавалером ордена «За мужність» — однієї з найвищих державних відзнак за особисту хоробрість.

    У нього залишилися дружина, донька, син, батьки та сестра.

    Від технічного обслуговування до бойових вильотів

    Старший лейтенант Богдан Хміль народився у Василькові Київської області. Освіту здобував за спеціальністю «Авіаційний транспорт» у Харківському національному університеті Повітряних сил.

    До 16-ї бригади армійської авіації він приєднався навесні 2022 року. Спочатку відповідав за технічну готовність вертольотів, однак згодом регулярно виконував бойові завдання безпосередньо у складі екіпажу.

    За службу був нагороджений президентською відзнакою «За оборону України».

    Після нього залишилися дружина та батьки.

    Наймолодший член екіпажу

    Молодший сержант Михайло Деряга народився у селі Андріївка Полтавської області. Навчався у Маріупольському будівельному фаховому коледжі, а до лав Збройних сил України вступив у листопаді 2023 року.

    Він служив старшим повітряним стрільцем вертолітної ланки та виконував бойові польоти із захисту повітряного простору України.

    Був нагороджений відзнакою Президента «За оборону України» та орденом «За мужність» III ступеня.

    У нього залишилися дружина, маленький син, батьки та брат.

    Прощання відбудеться 7 липня

    Бродівська міська рада повідомила, що громада попрощається із загиблими льотчиками 7 липня.

    О 09:30 кортеж із тілами військових зустрінуть на Алеї Героїв у Бродах. Після цього у храмі Воздвиження Чесного Животворящого Хреста відбудеться чин похорону та громадське прощання.

    Армійська авіація продовжує виконувати одні з найнебезпечніших місій

    16-та окрема бригада армійської авіації «Броди» є одним із ключових підрозділів армійської авіації Сухопутних військ України. Вона експлуатує вертольоти Мі-8 та Мі-24 і з перших днів повномасштабного вторгнення бере участь у бойових операціях практично на всіх напрямках фронту. Пілоти виконують надзвичайно складні завдання — доставку боєприпасів, евакуацію поранених, підтримку наземних військ, боротьбу з російськими безпілотниками та прикриття українських підрозділів із повітря.

    Втрата екіпажу Мі-8 стала ще одним болючим ударом для української військової авіації. Попри високий рівень ризику, льотчики щодня продовжують виконувати бойові польоти в умовах активної роботи російської протиповітряної оборони, ударних безпілотників та постійної загрози ракетних атак.

    Офіційних подробиць щодо причин катастрофи поки не оприлюднено. Відповідні служби мають встановити всі обставини трагедії після завершення необхідних перевірок.

  • Полювали на сім’ї полеглих і зниклих безвісти: шахрайки постануть перед судом

    Полювали на сім’ї полеглих і зниклих безвісти: шахрайки постануть перед судом

    У Кіровоградській області завершили досудове розслідування щодо п’ятьох учасниць організованої шахрайської схеми, жертвами якої стали родичі загиблих, полонених і зниклих безвісти українських військовослужбовців. За даними правоохоронців, аферистки представлялися працівницями державних органів та військових підрозділів, обіцяли допомогу з оформленням грошових виплат і компенсацій, а натомість виманювали у людей кошти. Загальна сума збитків становить близько 1,7 мільйона гривень.

    Про це повідомили в Національній поліції України.

    За даними слідства, зловмисниці цілеспрямовано шукали потенційних жертв у відкритому доступі. Вони моніторили соціальні мережі, месенджери та інтернет-платформи, де родичі українських військових публікували оголошення про пошук полонених або зниклих безвісти захисників.

    Після цього учасниці схеми зв’язувалися з рідними військовослужбовців і представлялися співробітницями державних установ, фінансових підрозділів військових частин або інших офіційних органів.

    Використовуючи довіру людей, які перебували у важкому психологічному стані, вони повідомляли, що можуть допомогти з оформленням державних компенсацій, соціальних виплат чи інших грошових коштів, які нібито належать сім’ям військових.

    Для цього, за легендою шахрайок, потрібно було здійснити певні платежі або сплатити окремі послуги.

    Отримані від потерпілих гроші перераховувалися на банківські рахунки, які перебували під контролем учасниць злочинної схеми.

    Під час досудового розслідування кіберполіцейські встановили механізм роботи угруповання та зібрали необхідну доказову базу.

    У процесі слідства правоохоронці також викрили ще одну співучасницю, яка брала участь у функціонуванні злочинної схеми.

    Після збору доказів слідчі повідомили їй про підозру, а обвинувальний акт щодо всіх п’ятьох фігуранток уже передано до суду.

    За інформацією Національної поліції, загалом аферистки незаконно заволоділи коштами потерпілих на суму 1,7 мільйона гривень.

    Жертвами злочину стали сім’ї українських військовослужбовців, які втратили близьких на війні або продовжують чекати на повернення рідних із полону чи після зникнення безвісти.

    Правоохоронці наголошують, що саме емоційний стан родичів захисників став одним із головних факторів, на якому будувалися шахрайські дії.

    Зловмисниці використовували надію людей на отримання інформації про рідних або законної державної допомоги, аби заволодіти їхніми коштами.

    Наразі матеріали кримінального провадження передані до суду для розгляду по суті.

    У разі доведення вини всім п’ятьом обвинуваченим загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Правоохоронці вкотре закликають громадян бути максимально обережними та не довіряти особам, які телефонують із пропозиціями оформити компенсації чи інші державні виплати за попередню оплату.

    Усі питання щодо соціальних гарантій, виплат сім’ям загиблих, полонених або зниклих безвісти військовослужбовців вирішуються виключно через уповноважені державні органи та офіційні канали комунікації.

    Якщо невідомі особи вимагають переказати кошти для отримання компенсації або представляються працівниками державних установ без належного підтвердження своїх повноважень, правоохоронці рекомендують негайно припинити спілкування та звернутися до поліції.

    Розгляд справи щодо п’ятьох учасниць шахрайської схеми найближчим часом розпочне суд.

  • До останнього виконували завдання: що відомо про загибель екіпажу Су-24М на Хмельниччині

    До останнього виконували завдання: що відомо про загибель екіпажу Су-24М на Хмельниччині

    Українські Повітряні сили зазнали чергової болючої втрати. Увечері 16 червня на Хмельниччині сталася авіаційна катастрофа за участю фронтового бомбардувальника Су-24М. Під час виконання службового завдання літак зазнав аварії, внаслідок чого загинули обидва члени екіпажу.

    Про трагедію офіційно повідомили Повітряні сили Збройних сил України.

    За попередньою інформацією, катастрофа сталася близько 19:00 на території Хмельницької області. Літак належав до 7-ма бригада тактичної авіації імені Петра Франка — єдиного підрозділу української військової авіації, який експлуатує фронтові бомбардувальники Су-24М.

    На борту перебували двоє військовослужбовців:

    • Богдан Загарулько;
    • Богдан Бабенко.

    Саме тому в Повітряних силах трагедію вже називають особливо символічною та болючою — обох загиблих захисників звали Богданами.

    Командування Повітряних сил, побратими та військовослужбовці висловили щирі співчуття родинам, друзям і близьким загиблих льотчиків.

    За інформацією військових, екіпаж виконував службове завдання та до останнього залишався на бойовому посту. Деталі місії наразі не розголошуються з міркувань безпеки.

    Су-24М залишається одним із найважливіших літаків у складі української бойової авіації. Це надзвуковий фронтовий бомбардувальник, створений для завдання ударів по наземних цілях у складних метеорологічних умовах та в будь-який час доби.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії літаки цього типу відіграли особливу роль у виконанні складних бойових завдань. Саме екіпажі Су-24М стали носіями далекобійного високоточного озброєння, яке дозволяло завдавати ударів по важливих військових об’єктах окупаційних військ далеко від лінії фронту.

    Окремо у складі бригади експлуатуються літаки-розвідники Су-24МР, які використовуються для ведення повітряної розвідки та збору інформації про пересування противника.

    7-ма бригада тактичної авіації імені Петра Франка за роки великої війни стала одним із найвідоміших авіаційних підрозділів України. Її екіпажі регулярно виконують бойові вильоти, завдаючи ударів по складах боєприпасів, командних пунктах, логістичних маршрутах та інших військових об’єктах російських окупаційних військ.

    Підрозділ неодноразово зазнавав втрат, проте продовжував виконувати поставлені бойові завдання навіть у найскладніших умовах.

    Загибель майора Богдана Загарулька та старшого лейтенанта Богдана Бабенка стала ще одним важким ударом для української військової авіації, яка від початку повномасштабної війни несе значне навантаження у боротьбі проти російської агресії.

    Одразу після аварії на місце падіння літака прибули рятувальники, співробітники правоохоронних органів та спеціалісти профільних служб.

    У мережі вже з’явилися перші кадри з місця катастрофи. За попередніми даними, аварія сталася на межі Шепетівського та Полонського районів Хмельницької області.

    В оперативному штабі повідомили, що внаслідок падіння військового літака цивільне населення не постраждало. Також не зафіксовано руйнувань житлових будинків чи іншої цивільної інфраструктури.

    Наразі на місці трагедії тривають слідчі дії та робота експертів.

    Для встановлення причин катастрофи створено спеціальну комісію Повітряних сил України. До розслідування залучено профільних авіаційних фахівців, інженерів та експертів.

    Вони мають встановити всі обставини трагедії, технічний стан літака перед вильотом, а також перевірити можливі зовнішні фактори, які могли вплинути на розвиток подій.

    Офіційні причини аварії поки що не називаються. У командуванні наголошують, що будь-які висновки будуть зроблені лише після завершення всіх експертиз та аналізу інформації із бортових систем літака.

    Для української авіації ця трагедія стала ще одним нагадуванням про високу ціну війни. Щодня українські льотчики виконують складні бойові завдання, ризикуючи власним життям заради захисту держави та українського неба.

    Імена Богдана Загарулька та Богдана Бабенка назавжди залишаться в історії української військової авіації як імена офіцерів, які до останнього виконували свій обов’язок перед Батьківщиною.

  • Повернення додому навіть після смерті: Україна провела одну з найбільших репатріацій тіл загиблих за час війни

    Повернення додому навіть після смерті: Україна провела одну з найбільших репатріацій тіл загиблих за час війни

    Україна повернула тіла 528 загиблих громадян, яких російська сторона попередньо ідентифікує як українських військовослужбовців. Це одна з найбільших репатріаційних операцій від початку повномасштабної війни.

    Про повернення тіл повідомив Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими.

    У штабі наголосили, що остаточна ідентифікація загиблих ще триватиме, адже українські фахівці мають провести всі необхідні експертизи, зокрема ДНК-дослідження та судово-медичні процедури.

    У Координаційному штабі зазначили, що репатріаційні заходи вдалося реалізувати завдяки спільній роботі кількох державних структур: Служби безпеки України, Збройних сил України, Міністерства внутрішніх справ, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Офісу омбудсмена та інших органів сектору безпеки й оборони.

    Окремо українська сторона подякувала Міжнародному комітету Червоного Хреста, який брав участь у процесі повернення тіл.

    За інформацією штабу, після репатріації всі тіла будуть передані слідчим, експертам та судово-медичним установам для встановлення особи кожного загиблого. Лише після завершення експертиз рідні отримають офіційне підтвердження та зможуть поховати своїх близьких.

    Репатріація тіл залишається одним із найскладніших гуманітарних напрямків під час війни. Українська влада неодноразово заявляла, що Росія часто передає тіла без документів, із переплутаними особистими речами або в такому стані, що процес ідентифікації триває місяцями.

    Уповноважені структури наголошують: через інтенсивність бойових дій, масовані обстріли та складну ситуацію на окремих ділянках фронту процес евакуації тіл загиблих військових часто є надзвичайно небезпечним.

    Повернення тіл відбулося на тлі масштабного обміну військовополоненими між Україною та Росією. 15 травня Україна повернула додому 205 захисників у межах домовленостей про обмін у форматі «1000 на 1000».

    Серед звільнених — морські піхотинці, десантники, прикордонники, військові Збройних сил України та інших підрозділів. Багато хто провів у російському полоні понад чотири роки.

    Представник Координаційного штабу Богдан Охріменко повідомив, що загальна кількість українців, яких вдалося повернути з полону від початку повномасштабної війни, вже перевищила 9 тисяч осіб.

    Попередній великий обмін полоненими між Україною та Росією відбувся 24 квітня. Тоді додому повернули 193 українських військових.

    Президент Володимир Зеленський раніше наголошував, що питання повернення українських військовополонених та тіл загиблих залишається одним із ключових гуманітарних пріоритетів держави під час будь-яких переговорів із міжнародними партнерами та посередниками.

    Останні місяці Україна значно активізувала переговорний процес щодо обмінів та репатріації. До цього залучені представники Туреччини, Об’єднаних Арабських Еміратів, Міжнародного комітету Червоного Хреста та інших міжнародних структур.

    Родини зниклих безвісти військових тим часом продовжують чекати на результати експертиз. У Міністерстві внутрішніх справ зазначають, що через велику кількість тіл та складність ідентифікації навантаження на лабораторії залишається надзвичайно високим.

    На тлі війни тема повернення загиблих стала однією з найболючіших для українського суспільства. У багатьох містах України регулярно проходять акції родин військовополонених і зниклих безвісти, які вимагають прискорення обмінів та пошуку своїх рідних.

    Українська влада наголошує: держава продовжує роботу над поверненням кожного українця — як живого, так і загиблого.

  • Поліція розшукує зловмисників, які зіпсували меморіал у гімназії Кривого Рогу

    Поліція розшукує зловмисників, які зіпсували меморіал у гімназії Кривого Рогу

    У Кривому Розі невідомі зловмисники облили чорною фарбою портрети загиблих військових, розташовані на стіні місцевої гімназії. Про це повідомляє поліція Дніпропетровської області.

    За інформацією правоохоронців, вандали пошкодили меморіальні портрети колишніх учнів закладу, які загинули в російсько-українській війні. Крім того, зловмисники перекинули вазони з квітами біля будівлі. За даними місцевих Телеграм-каналів, пошкоджено 7 із 14 меморіальних табличок.

    Поліція відкрила кримінальне провадження за частиною 1 статті 296 Кримінального кодексу України (хуліганство) та розшукує осіб, причетних до цього правопорушення. Правоохоронці закликають мешканців міста надавати будь-яку інформацію, яка може допомогти у встановленні винних.

    Це вже не перший випадок актів вандалізму у Кривому Розі, пов’язаних з пам’яттю загиблих воїнів, і подібні дії викликають обурення серед місцевих мешканців та громадськості.