Govoritinfo.com

Позначка: Юлія Свириденко

  • Усі «дитячі виплати» на одну картку: уряд запускає новий механізм держдопомоги

    Усі «дитячі виплати» на одну картку: уряд запускає новий механізм держдопомоги

    Кабінет Міністрів України змінює правила отримання державної допомоги для сімей із дітьми. Уряд запускає спеціальний рахунок «Дія.Картка», на який надходитимуть усі основні «дитячі виплати».

    Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.

    За її словами, новий механізм має спростити отримання державної підтримки для батьків та майбутніх родин.

    На один спеціальний рахунок тепер надходитимуть:

    — компенсація за «Пакунок малюка»;
    — допомога для догляду за дитиною до одного року;
    — виплати за програмою «єЯсла»;
    — кошти за програмою «Пакунок школяра».

    Спецрахунок «Дія.Картка» можна буде відкрити ще до подання заяви — через застосунок банку, який підтримує нову систему.

    Після цього під час оформлення допомоги через ЦНАП, орган місцевого самоврядування або Пенсійний фонд система автоматично підтягуватиме реквізити рахунку.

    Як пояснила Свириденко, Єдина інформаційна система соціальної сфери Мінсоцполітики зможе підтверджувати вже відкритий рахунок за лічені секунди.

    Якщо ж людина не відкрила спецрахунок заздалегідь, система під час подання заяви автоматично сформує QR-код для швидкого переходу до оформлення «Дія.Картки».

    Після відкриття рахунку користувач зможе завершити подання заявки та швидше отримати виплати.

    Водночас уряд залишає можливість отримувати допомогу і через Ощадбанк за чинним механізмом.

    Для цього потрібно буде звернутися до ЦНАПу, територіальної громади або органу Пенсійного фонду.

    У Кабміні також повідомили, що всі спеціальні рахунки, відкриті після 1 січня 2026 року, залишатимуться дійсними, а кошти й надалі надходитимуть на них без додаткового переоформлення.

    Окремо уряд розширив перелік категорій товарів та послуг, які можна оплачувати за рахунок державної допомоги. Крім того, тепер не буде обмежень щодо строку використання коштів.

    За словами прем’єр-міністерки, нова система має зробити отримання соціальної підтримки швидшим та менш бюрократичним.

    Раніше в уряді повідомляли, що від початку 2026 року майже 170 тисяч українських родин уже скористалися оновленими програмами підтримки сімей із дітьми.

    Виплати охоплюють період вагітності, народження дитини та догляду за нею після повернення батьків до роботи.

  • Кабмін скасував обмеження на виїзд за кордон для всіх жінок

    Кабмін скасував обмеження на виїзд за кордон для всіх жінок

    Кабінет Міністрів України скасував обмеження на виїзд за кордон для всіх жінок без винятків під час воєнного стану. Нові правила стосуються також працівниць органів державної влади, місцевого самоврядування, державних підприємств і судової системи.

    Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.

    «Уряд скасовує обмеження на перетин кордону для всіх жінок без винятків, незалежно від займаних посад в органах державної влади, місцевого самоврядування, державних підприємствах та судах», — заявила глава уряду.

    Таким чином Кабмін повністю прибрав обмеження, які раніше діяли для окремих категорій жінок, що працюють у державному секторі.

    Ще 6 травня Свириденко повідомляла про пом’якшення правил лише для частини жінок-посадовиць. Тоді йшлося про дозвіл на виїзд для працівниць органів державної влади, місцевого самоврядування, державних підприємств та інших визначених структур без додаткових обмежень.

    Тепер уряд поширив це рішення на всіх жінок незалежно від місця роботи та посади.

    Після початку повномасштабної війни в Україні діяли окремі правила виїзду за кордон під час воєнного стану. Основні обмеження стосувалися чоловіків призовного віку, однак для окремих категорій жінок, які працювали на державних посадах або мали доступ до службової інформації, також існували додаткові процедури погодження виїзду.

    Останніми місяцями тема перетину кордону неодноразово ставала предметом суспільних дискусій. Зокрема, уряд поступово змінював правила для волонтерів, держслужбовців, митців, спортсменів та інших категорій громадян.

    На цьому тлі рішення про повне скасування обмежень для жінок стало одним із найбільш масштабних переглядів правил перетину кордону від початку великої війни.

    Наразі Кабмін не повідомляв про додаткові умови або винятки щодо нового порядку виїзду.

  • Майже 170 тисяч родин уже отримали нові “дитячі” виплати в Україні

    Майже 170 тисяч родин уже отримали нові “дитячі” виплати в Україні

    З початку 2026 року в Україні запрацювала оновлена система державної підтримки для родин із дітьми, яка охоплює одразу кілька етапів — від вагітності та пологів до перших років життя дитини. За цей період, за офіційними даними уряду, майже 170 тисяч українських сімей уже отримали ті чи інші види “дитячих” виплат у межах нової програми соціальної підтримки.

    Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, підкресливши, що держава переходить до більш комплексної моделі допомоги сім’ям, де підтримка не обмежується одноразовою виплатою при народженні дитини, а розподіляється на різні етапи материнства та догляду за дитиною. За її словами, головна мета нової системи полягає в тому, щоб забезпечити родини стабільною фінансовою підтримкою у період, коли витрати є найвищими, а можливості працювати — обмеженими.

    Згідно з оновленими правилами, при народженні дитини держава виплачує одноразово 50 тисяч гривень. Від початку року цю виплату вже отримали близько 28 тисяч жінок. Окрім цього, запроваджено щомісячну підтримку у розмірі 7 тисяч гривень для жінок у період до та після пологів, яку вже отримали близько 20 тисяч українок. Цей компонент програми спрямований на те, щоб зменшити фінансове навантаження на родини в період, коли один із батьків тимчасово не може працювати або потребує відновлення здоров’я після пологів.

    Ще одним важливим елементом нової системи стала допомога на догляд за дитиною до одного року, яка також становить 7 тисяч гривень щомісяця. За даними уряду, ці виплати вже надійшли понад 114 тисячам батьків, що робить цей компонент одним із наймасовіших у новій програмі. Уряд наголошує, що така підтримка має частково компенсувати витрати на харчування, медичний догляд та базові потреби немовлят у перший рік життя.

    Окремо діє програма “єЯсла”, яка передбачає щомісячну виплату у розмірі 8 тисяч гривень одному з батьків або опікуну, який повертається до роботи після досягнення дитиною одного року. Наразі ці кошти вже отримали понад 5,2 тисячі родин. Використання виплат у межах “єЯсла” має цільовий характер і може бути спрямоване на оплату послуг догляду за дитиною, освітні послуги або придбання необхідних засобів для догляду та розвитку дитини.

    Уряд також заявив про подальшу цифровізацію системи соціальної підтримки. Зокрема, планується, що всі “дитячі” виплати будуть об’єднані в єдину цифрову систему, доступну через застосунок “Дія”. Крім того, розглядається запровадження універсальної картки для всіх видів допомоги, яка дозволить родинам отримувати різні виплати в одному форматі без необхідності відкривати окремі рахунки під кожну програму. Також уряд працює над можливістю перегляду строків використання коштів, щоб зробити систему більш гнучкою та зручною для сімей.

    Водночас у Міністерстві соціальної політики пояснили, що на старті програми частина заявників зіткнулася із затримками виплат через технічний збій, який виник під час відкриття спеціальних рахунків. За словами урядовців, проблему вже усунули, а всі невиплачені кошти передані до банківських установ для подальшого зарахування на рахунки отримувачів. У міністерстві запевняють, що система поступово стабілізується та переходить у штатний режим роботи.

    Окремо уряд нагадує, що попередня модель підтримки була значно меншою за обсягом. Раніше одноразова допомога при народженні дитини становила 40 тисяч гривень, з яких 30 тисяч виплачували одразу, а решту — частинами протягом тривалого періоду. Також виплати на догляд за дитиною до трьох років були суттєво нижчими, що, за словами урядовців, не відповідало сучасним економічним умовам і рівню витрат родин.

    Економічні експерти відзначають, що нова система є однією з найбільш масштабних соціальних реформ останніх років, однак одночасно звертають увагу на необхідність жорсткого контролю за використанням бюджетних коштів. Зокрема, йдеться про ризики нецільового використання виплат та потребу в ефективних цифрових механізмах моніторингу транзакцій. Уряд у відповідь заявляє, що вже працює над посиленням контролю та впровадженням технологічних рішень, які дозволять відстежувати використання коштів у реальному часі.

    Щоб отримати одноразову виплату у 50 тисяч гривень, родини повинні дотриматися кількох умов. Допомога надається дітям, які народилися після 1 січня 2026 року, за умови, що пологи відбулися на території України, а батьки є громадянами України. Подати заявку можна онлайн, найзручніше — через державний портал або застосунок, а також у межах сервісу “єМалятко”, який дозволяє оформити одразу кілька послуг для новонародженої дитини. Для зарахування коштів необхідно відкрити спеціальний рахунок у державному банку, після чого виплати надходять автоматично.

    Таким чином, нова система “дитячих” виплат стала одним із ключових елементів соціальної політики 2026 року, поєднавши одноразову підтримку, щомісячні виплати та цифрові сервіси в єдину модель допомоги родинам із дітьми.

  • Міноборони стає «єдиним вікном»: як уряд перезапускає закупівлі для армії

    Міноборони стає «єдиним вікном»: як уряд перезапускає закупівлі для армії

    Кабінет Міністрів України ухвалив пакет рішень, спрямованих на суттєве спрощення процедур забезпечення Сил оборони. Йдеться про дерегуляцію закупівель, централізацію процесів через Міністерство оборони та зміни у використанні окремих категорій ресурсів — від вибухових речовин до знеболювальних препаратів. Про це 2 травня повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко.

    Ключовим елементом змін стало визначення Міністерства оборони як «єдиного вікна» для всіх складових сектору безпеки і оборони. Це означає, що відтепер саме оборонне відомство координуватиме потреби різних структур, зокрема Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України та інших формувань. Такий підхід має усунути дублювання процесів, скоротити час ухвалення рішень і зробити постачання більш ефективним в умовах війни.

    За словами Свириденко, одним із пріоритетів уряду є максимальне прискорення закупівель за кошти міжнародних партнерів. У зв’язку з цим змінено порядок координації міжнародної військової допомоги. Тепер Міністерство оборони України акумулюватиме запити від усіх складових Сил оборони, що дозволить точніше формувати потреби та швидше залучати фінансування від донорів. Безпосередню реалізацію закупівель за кошти іноземних партнерів здійснюватиме Агенція оборонних закупівель ДОТ.

    Ще одним важливим нововведенням стала зміна підходу до кодифікації вибухових речовин. Вперше їх розглядатимуть як окремі предмети постачання, а не лише як складову боєприпасів. Це дає змогу закуповувати такі матеріали більш гнучко — під конкретні потреби підрозділів. Водночас процедура підтвердження характеристик продукції для виробників залишається без змін, що має забезпечити контроль якості. Встановлено і чіткі строки: кодифікація має відбуватися протягом десяти днів після отримання висновку за результатами випробувань.

    Суттєві зміни торкнулися і медичного забезпечення військових. Кабінет Міністрів вніс зміни до правил обігу знеболювальних препаратів, зокрема наркотичних лікарських засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які використовуються в бойових умовах. Відтепер Міністерство оборони отримує право самостійно визначати порядок їх постачання та використання на передовій, на стабілізаційних пунктах і у бойових бригадах. Це рішення фактично скасовує частину бюрократичних обмежень мирного часу, які раніше ускладнювали роботу медиків у польових умовах. Нові норми діятимуть протягом усього періоду воєнного стану та ще 60 днів після його завершення.

    Експерти зазначають, що такі кроки є логічним продовженням курсу на дерегуляцію оборонного сектору, який Україна активно реалізує з початку повномасштабної війни. Централізація закупівель через одне відомство дозволяє не лише зменшити адміністративні бар’єри, а й посилити контроль за використанням ресурсів. В умовах високої інтенсивності бойових дій швидкість постачання часто є критичним фактором, який безпосередньо впливає на ефективність підрозділів на фронті.

    Окрему увагу в уряді приділяють прозорості процесів. Хоча частина інформації про оборонні закупівлі залишається закритою з міркувань безпеки, централізація управління дозволяє краще відстежувати рух ресурсів і запобігати їх нецільовому використанню. Це також важливий сигнал для міжнародних партнерів, які фінансують значну частину оборонних потреб України.

    Водночас зміни мають і стратегічне значення. Уніфікація підходів до закупівель, кодифікації та медичного забезпечення формує більш сучасну модель управління оборонним сектором, яка відповідає стандартам країн НАТО. Це може спростити інтеграцію України у західні безпекові структури в майбутньому.

    Новий пакет рішень уряду є спробою зробити систему забезпечення армії швидшою, гнучкішою та менш залежною від бюрократичних процедур. У реаліях війни це означає не лише економію часу, а й потенційно врятовані життя військових, які отримуватимуть необхідне спорядження та медичну допомогу без затримок.

  • Кадрові зміни у владі вже на підході: Зеленський анонсував рішення, які можуть ухвалити найближчими днями

    Кадрові зміни у владі вже на підході: Зеленський анонсував рішення, які можуть ухвалити найближчими днями

    Президент України Володимир Зеленський провів робочу зустріч із прем’єр-міністеркою Юлією Свириденко, під час якої сторони обговорили кадрові питання та подальше посилення урядових структур. За словами глави держави, частина ключових рішень може бути ухвалена вже наступного тижня.

    Про це Зеленський повідомив у своїх офіційних комунікаціях, підкресливши, що йдеться не лише про кадрові перестановки, а й про загальну оптимізацію роботи виконавчої влади в умовах війни та постійного зовнішнього тиску.

    Президент зазначив, що наразі триває активна робота над узгодженням окремих кандидатур, зокрема із представниками парламенту. Частина рішень потребує додаткових консультацій із депутатським корпусом, що свідчить про політичну чутливість кадрових змін.

    «Є кадрові питання, які потребують вирішення. По деяких позиціях треба продовжити діалог із парламентарями. Частину кадрових рішень на рівні Кабінету міністрів домовилися забезпечити вже наступного тижня», — повідомив Зеленський.

    Ці заяви пролунали на тлі ширшого процесу трансформації урядової системи, який триває в Україні з початку повномасштабної війни. Влада намагається підвищити ефективність управління, зменшити бюрократичні затримки та забезпечити швидше реагування на виклики — як внутрішні, так і зовнішні.

    Окрему увагу під час зустрічі приділили координації позицій України у перемовинах із міжнародними партнерами. Йдеться насамперед про фінансову підтримку та виконання вже досягнутих домовленостей із союзниками.

    Президент наголосив, що для України критично важливо не лише отримувати допомогу, а й забезпечувати її своєчасну реалізацію. За його словами, кожен пакет підтримки має працювати саме тоді, коли це найбільш потрібно державі.

    Це питання набуває особливого значення на тлі складної економічної ситуації, спричиненої війною, а також зростання витрат на оборону, відновлення інфраструктури та соціальні програми. Ефективне використання міжнародної допомоги залишається одним із ключових факторів стабільності держави.

    Аналітики зазначають, що кадрові зміни в уряді можуть бути пов’язані як із необхідністю посилення окремих напрямків роботи, так і з підготовкою до нових етапів співпраці з міжнародними партнерами. Зокрема, йдеться про інтеграцію до Європейського Союзу, реформування економіки та боротьбу з корупцією.

    Політичні експерти також звертають увагу, що подібні кадрові рішення часто мають не лише управлінський, а й стратегічний характер. Вони можуть сигналізувати про зміну пріоритетів уряду або підготовку до нових політичних викликів.

    Водночас важливим фактором залишається взаємодія між урядом і парламентом. Будь-які серйозні кадрові зміни потребують підтримки депутатів, що робить процес більш складним і тривалим. Саме тому Зеленський наголошує на необхідності продовження діалогу з парламентарями.

    Останні місяці показали, що українська влада дедалі більше орієнтується на швидкі управлінські рішення. Це пов’язано з необхідністю оперативно реагувати на зміну ситуації як на фронті, так і в економіці. У таких умовах кадрова гнучкість стає одним із ключових інструментів ефективного управління.

    Не менш важливим є і міжнародний контекст. Україна продовжує залежати від підтримки партнерів, зокрема фінансової та військової. Тому узгодженість дій уряду та президента в переговорах із союзниками має вирішальне значення.

    За оцінками експертів, найближчі тижні можуть стати визначальними для формування оновленої структури виконавчої влади. Очікується, що зміни торкнуться як окремих посад, так і загального підходу до управління державними процесами.

    Водночас у владі поки не розкривають конкретних прізвищ або посад, які можуть змінитися. Це свідчить про те, що переговорний процес ще триває, а остаточні рішення не ухвалені.

    Попри це, сам факт підготовки кадрових змін уже викликає активне обговорення як у політичних колах, так і в експертному середовищі. Частина аналітиків розглядає це як сигнал про підготовку до нового етапу реформ, інші — як спробу підсилити уряд перед можливими економічними викликами.

    У підсумку, зустріч Зеленського та Свириденко стала черговим підтвердженням того, що українська влада продовжує шукати шляхи підвищення ефективності управління в умовах війни. Кадрові рішення, які можуть бути ухвалені найближчим часом, матимуть значний вплив на подальший розвиток країни.

    Чи стануть ці зміни точкою перезавантаження уряду — стане зрозуміло вже найближчими днями, коли очікуються перші офіційні рішення.

  • Міноборони визнає порушення під час мобілізації: коли перекриття доріг ТЦК є незаконним

    Міноборони визнає порушення під час мобілізації: коли перекриття доріг ТЦК є незаконним

    У Міністерстві оборони України офіційно визнали, що під час проведення мобілізаційних заходів трапляються випадки порушень, зокрема щодо перекриття доріг представниками територіальних центрів комплектування. Про це заявив заступник міністра оборони Іван Гаврилюк під час виступу у Верховній Раді, відповідаючи на запитання народних депутатів щодо законності дій груп оповіщення.

    Обговорення відбулося під час години запитань до уряду, де тема мобілізації стала однією з ключових. Народні депутати звернули увагу на численні повідомлення громадян про випадки перекриття доріг, зупинки транспорту та дії представників ТЦК, які, на думку частини суспільства, виходять за межі правового поля.

    Під час дискусії народний депутат Дмитро Разумков поставив пряме запитання щодо правових підстав таких дій. Зокрема, його цікавило, чи мають право представники ТЦК самостійно перекривати дорожній рух, а також якими нормами це регламентується. Він наголосив, що подібні випадки, за його словами, відбуваються регулярно і викликають значний суспільний резонанс.

    У відповідь Іван Гаврилюк визнав, що окремі випадки порушень дійсно мають місце. За його словами, Міністерство оборони вже проводить системну роботу для зміни підходів до мобілізації, зокрема із залученням представників громадськості, військових і профільних структур. Метою цієї роботи є усунення проблемних практик і підвищення прозорості процесу.

    Ключовим у його відповіді стало уточнення щодо законності перекриття доріг. Гаврилюк наголосив, що такі дії можуть здійснюватися лише за наявності відповідного рішення місцевих органів оборони. Якщо ж представники груп оповіщення не мають такого рішення, їхні дії є незаконними.

    Ця заява фактично підтверджує, що в окремих випадках представники ТЦК могли діяти без належних правових підстав. Водночас у Міноборони запевняють, що готові працювати над виправленням ситуації та відкриті до діалогу з парламентом.

    Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, яка також брала участь у засіданні, наголосила, що в умовах воєнного стану можливі тимчасові обмеження прав і свобод громадян. Водночас вона переадресувала питання щодо конкретних процедур до Міністерства оборони, підкресливши необхідність чітких роз’яснень.

    Додатковий контекст ситуації надав голова Національної поліції Іван Вигівський, який раніше пояснював, що поліція може бути залучена до спільних заходів із ТЦК. За його словами, правоохоронці діють виключно в межах чинного законодавства, а рішення про розміщення блокпостів чи обмеження руху ухвалюються військовим командуванням або комендантами.

    Він підкреслив, що поліція не приймає самостійних рішень щодо перекриття доріг, а лише виконує функцію забезпечення порядку та безпеки під час таких заходів. Це означає, що відповідальність за організацію обмежень руху лежить на військових органах управління.

    Окремо під час обговорення піднімалися питання щодо методів роботи груп оповіщення. Зокрема, депутати звертали увагу на випадки застосування сили, вилучення телефонів та використання балаклав працівниками ТЦК. На частину цих питань чітких відповідей не було надано, що свідчить про необхідність додаткового нормативного врегулювання.

    У Міноборони також зазначили, що ведеться робота над підвищенням рівня контролю за діями працівників ТЦК. Зокрема, йдеться про використання бодікамер, хоча наразі вони є не в кожного представника, а розподіляються на групи.

    Ситуація з мобілізаційними заходами залишається чутливою для суспільства, особливо на тлі тривалої війни та необхідності забезпечення армії людськими ресурсами. Водночас влада змушена балансувати між ефективністю мобілізації та дотриманням прав громадян.

    Експерти зазначають, що подібні дискусії свідчать про поступову трансформацію підходів до мобілізації в Україні. З одного боку, держава прагне посилити обороноздатність, з іншого — змушена реагувати на суспільний запит щодо прозорості та законності дій.

    Визнання порушень з боку Міністерства оборони стало важливим сигналом про готовність до змін. Водночас подальший розвиток ситуації залежатиме від того, наскільки ефективно будуть впроваджені нові підходи та чи вдасться мінімізувати випадки зловживань.

  • Бюджет на межі: без рішень Ради гроші можуть закінчитися в червні

    Бюджет на межі: без рішень Ради гроші можуть закінчитися в червні

  • Пільга зникає вже з травня: частина українців різко платитиме більше за світло

    Пільга зникає вже з травня: частина українців різко платитиме більше за світло

    З 1 травня 2026 року частина українських домогосподарств відчує зростання витрат на електроенергію — йдеться про споживачів, які користуються електричним опаленням і протягом опалювального сезону мали пільговий тариф. Після завершення дії спеціальної ціни вони автоматично переходять на загальний тариф, який є майже вдвічі вищим.

    Як повідомляють українські медіа, до кінця квітня для таких споживачів діяли особливі умови: до 2000 кВт-год електроенергії на місяць оплачувалися за зниженою ставкою 2,64 грн за кВт-год. Цей тариф був частиною державної політики підтримки населення в холодний період року, коли витрати на опалення суттєво зростають.

    Однак із завершенням опалювального сезону ця пільга припиняє діяти. Уже з травня всі спожиті обсяги електроенергії оплачуватимуться за єдиною фіксованою ціною — 4,32 грн за кВт-год. Саме цей тариф наразі встановлений урядом для побутових споживачів у межах механізму покладання спеціальних обов’язків (ПСО).

    Уряд підкреслює, що це не є підвищенням тарифу в класичному розумінні, а лише завершенням дії сезонної пільги. Загальна ціна на електроенергію для населення залишається незмінною.

    Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко раніше заявляла, що питання підвищення тарифів на електроенергію для населення наразі не розглядається. За її словами, в умовах війни та періодичних відключень світла будь-яке зростання цін було б економічно та соціально необґрунтованим.

    «Жодних рішень про підвищення тарифів зараз не готується», — наголошувала вона.

    Наразі в Україні продовжує діяти модель ПСО, яка передбачає продаж електроенергії населенню за фіксованою ціною, нижчою за ринкову. Це дозволяє стримувати зростання витрат домогосподарств, однак водночас створює фінансове навантаження на енергетичний сектор.

    Експерти зазначають, що система ПСО є тимчасовим рішенням, яке діє в умовах воєнного стану. Після завершення війни Україна, ймовірно, поступово перейде до більш ринкової моделі ціноутворення, що може означати перегляд тарифів.

    Повертаючись до травневих змін, найбільше зростання витрат відчують саме ті домогосподарства, які використовують електроопалення. Для них різниця у тарифі може бути суттєвою, особливо за високих обсягів споживання.

    Наприклад, якщо домогосподарство споживало 2000 кВт-год на місяць, то за пільговим тарифом воно платило близько 5280 грн. Після переходу на загальний тариф ця сума зросте до понад 8600 грн. Водночас у літній період споживання електроенергії зазвичай зменшується, що частково компенсує зростання ціни.

    Загалом ситуація з тарифами на комунальні послуги залишається стабільною. За офіційними даними, у березні річна інфляція в Україні становила близько 7,9%, і одним із факторів її зростання стали саме зміни у сфері житлово-комунальних послуг. Водночас електроенергія, газ, опалення та водопостачання залишилися на попередньому рівні.

    Фахівці підкреслюють, що стабільність тарифів є важливим елементом соціальної політики держави в умовах війни. Водночас вони попереджають, що енергетична система України зазнала значних втрат через російські обстріли, і її відновлення потребує значних інвестицій.

    У цьому контексті питання тарифів може знову постати після завершення бойових дій. Однак наразі уряд зосереджується на підтримці населення та забезпеченні стабільного енергопостачання.

    З 1 травня зміни у платіжках за електроенергію торкнуться лише окремої категорії споживачів — тих, хто користувався пільговим тарифом у зимовий період. Для більшості українців умови оплати залишаються незмінними, а держава продовжує утримувати ціни на соціально прийнятному рівні.

  • 5 мільярдів на безпеку дітей: уряд масово будує укриття у школах і садках по всій Україні

    5 мільярдів на безпеку дітей: уряд масово будує укриття у школах і садках по всій Україні

    Уряд України у 2026 році спрямовує майже 5 мільярдів гривень на будівництво та ремонт укриттів у навчальних закладах. Йдеться про масштабну програму, яка має забезпечити можливість очного або змішаного навчання для десятків тисяч дітей навіть в умовах війни. Пріоритет надано прифронтовим регіонам, де ризики обстрілів залишаються найвищими.

    Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, зазначивши, що уряд уже затвердив розподіл коштів. Загалом у 2026 році планується облаштувати 113 укриттів у школах по всій країні.

    За її словами, основна частина фінансування — 2,7 мільярда гривень — піде на реалізацію 61 проєкту в школах прифронтових громад. Саме ці території залишаються найбільш уразливими через постійні обстріли та загрози з боку Росії. Крім того, ще 30 проєктів отримали фінансування раніше — у березні цього року, що свідчить про поступове розгортання програми.

    Окремий напрямок — розвиток безпечної інфраструктури для дошкільної освіти. Понад 972 мільйони гривень передбачено на будівництво 18 підземних укриттів у дитячих садках. Вони з’являться у дев’яти областях України: Вінницькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Київській, Миколаївській, Одеській, Сумській, Харківській та Херсонській.

    Реалізація цих проєктів здійснюється не лише за рахунок державного бюджету, а й за підтримки міжнародних партнерів. Зокрема, частина фінансування надходить у межах співпраці зі Світовий банк. Це дозволяє збільшити масштаби будівництва та пришвидшити реалізацію проєктів.

    «Десятки тисяч дітей по всій країні зможуть навчатися очно або в змішаному форматі в безпечніших умовах», — наголосила Юлія Свириденко.

    Питання укриттів у школах стало особливо актуальним після початку повномасштабної війни. Через постійну загрозу ракетних і дронових атак багато навчальних закладів змушені були перейти на дистанційний формат або працювати з обмеженнями. Відсутність належних укриттів часто ставала ключовою перешкодою для повернення дітей до очного навчання.

    За даними освітніх експертів, безпечна інфраструктура є одним із головних факторів, що впливають на якість освіти в умовах війни. Наявність укриття дозволяє не переривати навчальний процес під час повітряних тривог, а також забезпечує базовий рівень безпеки для учнів і вчителів.

    Особливу увагу держава приділяє прифронтовим регіонам, де ситуація залишається найскладнішою. У таких громадах укриття часто стають не просто допоміжною інфраструктурою, а фактично єдиним місцем для проведення занять.

    Показовим є приклад міста Шостка на Сумщині, де освітній процес повністю перенесли під землю. Через постійні загрози діти більше не навчаються у традиційних класах, а використовують спеціально облаштовані укриття та підземні навчальні простори. Подібні рішення поступово впроваджуються і в інших регіонах.

    Експерти зазначають, що будівництво підземних укриттів — це складний і дорогий процес, який потребує врахування багатьох факторів: від геологічних умов до вимог безпеки. Такі об’єкти повинні бути обладнані системами вентиляції, водопостачання, автономного живлення та зв’язку, що дозволяє перебувати в них тривалий час.

    Водночас уряд намагається не лише будувати нові укриття, а й модернізувати вже існуючі. У багатьох школах проводяться ремонти підвальних приміщень, які адаптують під укриття відповідно до сучасних стандартів безпеки.

    Міжнародні партнери також активно підтримують ці ініціативи, розглядаючи їх як інвестицію в майбутнє України. Забезпечення безпечного доступу до освіти є одним із ключових напрямів гуманітарної допомоги.

    На тлі триваючої війни питання освіти набуває стратегічного значення. Збереження можливості навчання навіть у складних умовах розглядається як важливий елемент стійкості суспільства. Саме тому уряд приділяє значну увагу розвитку безпечної освітньої інфраструктури.

    Виділення майже 5 мільярдів гривень на укриття у школах і дитсадках є одним із найбільших інвестиційних проєктів у сфері освіти за останній час. Його реалізація має не лише покращити умови навчання, а й дати можливість тисячам дітей повернутися до класів, не ризикуючи власною безпекою.

  • Україна та МВФ відмовляються від ПДВ для ФОП і шукають нову податкову модель

    Україна та МВФ відмовляються від ПДВ для ФОП і шукають нову податкову модель

    Україна та Міжнародний валютний фонд (МВФ) фактично поставили паузу в одному з найрезонансніших податкових питань — можливому запровадженні податку на додану вартість для фізичних осіб-підприємців. За підсумками перемовин у Вашингтоні сторони дійшли висновку, що ця ідея є надто чутливою як з економічної, так і з політичної точки зору, тому наразі її реалізація не розглядається як пріоритет. Натомість Україна разом із міжнародними партнерами зосереджується на пошуку альтернативних джерел наповнення державного бюджету, зокрема в контексті формування фінансової політики на 2027 рік.

    Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко після участі у весняних зборах МВФ та Світового банку. За її словами, українська делегація провела низку консультацій із представниками фонду та європейських інституцій, під час яких вдалося донести позицію уряду щодо ризиків такого кроку. Вона наголосила, що МВФ із розумінням поставився до аргументів української сторони, визнавши, що запровадження ПДВ для ФОПів може викликати негативну реакцію в суспільстві та не знайти підтримки в парламенті.

    Питання оподаткування ФОПів залишається одним із найчутливіших у податковій політиці України, адже воно безпосередньо зачіпає сотні тисяч підприємців, які працюють у сфері торгівлі, послуг, ІТ та малого виробництва. У попередні місяці уряд розглядав можливість введення ПДВ для підприємців із певним рівнем доходу, що відповідало б європейській практиці, однак ця ініціатива викликала значний спротив з боку бізнесу. Представники малого бізнесу неодноразово заявляли, що такі зміни ускладнять ведення діяльності, збільшать адміністративне навантаження та можуть призвести до зростання цін для споживачів.

    Крім того, політична складова також стала важливим фактором. У Верховній Раді не сформувалося достатньої підтримки для ухвалення відповідного законопроєкту. Зокрема, представники парламентської більшості відкрито заявляли, що документ не готовий до розгляду, навіть попри те, що він розглядався як один із елементів співпраці з МВФ у межах програми фінансової підтримки. У підсумку уряд змушений був шукати більш збалансовані рішення, які б дозволили зберегти довіру міжнародних партнерів, не створюючи додаткового тиску на внутрішній ринок.

    У ході переговорів у Вашингтоні сторони погодилися, що в умовах повномасштабної війни Україна потребує гнучкішого підходу до реалізації структурних реформ. Це означає, що ключовим пріоритетом залишається макрофінансова стабільність, а не формальне виконання всіх вимог у встановлені строки. Саме тому питання ПДВ для ФОПів було відкладене, а натомість розпочато роботу над альтернативними інструментами наповнення бюджету.

    Серед таких інструментів уже розглядаються кілька напрямів. Зокрема, уряд схвалив законодавчі ініціативи щодо оподаткування цифрових платформ, що має на меті залучити до бюджету кошти від діяльності міжнародних онлайн-сервісів. Також обговорюються зміни до правил оподаткування міжнародних поштових відправлень, що може зменшити можливості для ухилення від податків у сфері електронної комерції. Окремо розглядається питання продовження дії військового збору як одного з ключових джерел фінансування оборонних потреб держави.

    Експерти зазначають, що відмова від негайного запровадження ПДВ для ФОПів не означає повної відмови від реформування податкової системи. Україна й надалі має зобов’язання перед міжнародними партнерами щодо розширення податкової бази та гармонізації законодавства з європейськими нормами. Водночас нинішній підхід демонструє прагнення уряду знайти баланс між необхідністю наповнення бюджету та підтримкою малого бізнесу, який залишається важливою складовою економіки.

    Співпраця з МВФ залишається критично важливою для України, адже фінансова допомога фонду є одним із ключових джерел підтримки економіки в умовах війни. Саме тому уряд намагається зберегти довіру партнерів, водночас адаптуючи реформи до реальних умов. У цьому контексті відмова від ПДВ для ФОПів виглядає як приклад компромісного рішення, яке дозволяє уникнути соціальної напруги та економічних ризиків.

    Очікується, що найближчим часом уряд представить нові пропозиції щодо податкової політики, які враховуватимуть як вимоги міжнародних партнерів, так і потреби українського бізнесу. Таким чином, дискусія навколо оподаткування ФОПів не завершена, але переходить у нову фазу — пошуку ефективних і водночас прийнятних для суспільства рішень.