Govoritinfo.com

Позначка: Юлія Свириденко

  • Вишневе оговтується після удару: рятувальники працюють уже четверту добу

    Вишневе оговтується після удару: рятувальники працюють уже четверту добу

    У місті Вишневе Київської області четверту добу безперервно тривають масштабні аварійно-рятувальні та відновлювальні роботи після одного з найруйнівніших російських ударів за весь час повномасштабної війни. Попри те, що від масованої атаки минуло вже кілька днів, рятувальники Державної служби України з надзвичайних ситуацій продовжують розбирати завали, обстежувати пошкоджені території, допомагати місцевим мешканцям та реагувати на нові звернення громадян.

    За даними ДСНС, станом на 9 липня до ліквідації наслідків залучено понад 300 рятувальників і 106 одиниць спеціальної техніки. Роботи ведуться цілодобово, адже масштаби руйнувань виявилися безпрецедентними для Київської області.

    Російський комбінований удар по Київщині стався в ніч проти 6 липня. Основною ціллю атаки була столиця та прилеглі населені пункти, однак саме Вишневе зазнало найважчих руйнувань. Після влучання по одному з об’єктів сталася потужна вторинна детонація, яка значно ускладнила роботу рятувальників та призвела до нових руйнувань.

    Через загрозу повторних вибухів із небезпечної зони довелося терміново евакуювати сотні мешканців. На місці одразу розгорнули штаб із ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, до роботи залучили піротехніків, кінологічні підрозділи, авіацію ДСНС, медиків та психологів. У перші дні операції гелікоптер ДСНС здійснив десятки скидів води для ліквідації масштабних пожеж.

    Як повідомляє ДСНС, навіть через чотири доби після удару кількість звернень від жителів не зменшується. Рятувальники продовжують обстежувати приватні домоволодіння, прибирати аварійні конструкції, вивозити уламки та перевіряти територію на наявність вибухонебезпечних предметів.

    Окрему увагу приділяють допомозі людям, які залишилися без житла чи найнеобхідніших речей. Психологи ДСНС працюють безпосередньо на місцях руйнувань, надаючи психологічну підтримку постраждалим, допомагаючи впоратися зі стресом після пережитої трагедії. Рятувальники також забезпечують людей питною водою, продуктами першої необхідності та координують взаємодію з гуманітарними службами.

    Під час проведення робіт надзвичайники продовжують рятувати не лише людей. Одним із символів останніх днів стала операція з порятунку собаки, який залишився під завалами після обстрілу. Тварину вдалося витягнути живою, після чого її передали ветеринарам.

    За словами прем’єр-міністерки Юлії Свириденко, масштаби руйнувань у Вишневому стали найбільшими для житлового сектору за весь час повномасштабного вторгнення Росії. Внаслідок атаки пошкоджено близько 13 гектарів житлової забудови, а загалом у Київській області постраждали 276 об’єктів, із яких 251 розташований саме у Вишневому.

    Серед пошкоджених будівель — приватні житлові будинки, багатоповерхівки, виробничі приміщення, адміністративні споруди та об’єкти бізнесу. Деякі квартали міста фактично доводиться відновлювати заново.

    Російська атака забрала життя людей. Також десятки цивільних отримали поранення різного ступеня тяжкості. У перші години після обстрілу рятувальники працювали практично безперервно, шукаючи людей під завалами та ліквідовуючи численні осередки займання.

    Після виникнення вторинної детонації президент України Володимир Зеленський доручив Службі безпеки України та розвідувальним органам встановити всі обставини того, що сталося на об’єкті у Вишневому. Президент наголосив, що необхідно отримати повну інформацію про причини додаткових вибухів після російського удару.

    Згодом Генеральний штаб Збройних сил України окремо повідомив, що об’єкт, на якому після атаки сталася детонація, не перебуває у сфері управління ЗСУ та не підпорядковується українському військовому командуванню. Військові наголосили, що відповідно до чинних норм подібні об’єкти не можуть розміщуватися поблизу житлової забудови під управлінням Збройних сил.

    Водночас Київська обласна військова адміністрація продовжує координувати роботу всіх служб. Начальник Київської ОВА Микола Калашник разом із керівництвом уряду та Міністерства внутрішніх справ працював безпосередньо на місці трагедії, контролюючи проведення аварійно-рятувальних робіт і організацію допомоги постраждалим.

    За словами представників влади, одним із головних завдань залишається якнайшвидше відновлення нормального життя у постраждалих районах. Паралельно проводиться оцінка збитків, оформлюються документи для надання компенсацій власникам пошкодженого житла, а комунальні служби поступово відновлюють критичну інфраструктуру.

    Втім, навіть через чотири доби після трагедії робота рятувальників далека від завершення. Щодня вони отримують нові звернення мешканців щодо обстеження будинків, демонтажу аварійних конструкцій та допомоги у прибиранні наслідків вибухів.

    У ДСНС наголошують, що всі роботи триватимуть стільки, скільки буде потрібно для повної ліквідації наслідків російської атаки та забезпечення безпеки мешканців міста. Водночас влада закликає громадян не наближатися до місць проведення робіт, адже ризик виявлення вибухонебезпечних предметів усе ще зберігається.

  • Навчальний рік до 30 червня: уряд ухвалив нові правила для шкіл на 2026/2027

    Навчальний рік до 30 червня: уряд ухвалив нові правила для шкіл на 2026/2027

    Кабінет Міністрів України затвердив тривалість та особливості організації навчального року 2026/2027 у закладах загальної середньої освіти. Він традиційно розпочнеться 1 вересня 2026 року і триватиме до 30 червня 2027 року. Водночас фактичну дату завершення навчальних занять, проведення останнього дзвоника та тривалість літніх канікул кожна школа зможе визначати самостійно — з урахуванням безпекової ситуації, потреб учнів і рішень педагогічної ради. Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко.

    За словами очільниці уряду, рішення ухвалили з урахуванням умов воєнного стану, коли ситуація в регіонах може суттєво відрізнятися. Обласні військові адміністрації та Київська міська військова адміністрація разом із засновниками закладів освіти визначатимуть, у якому форматі стартуватиме навчання в кожній громаді. Тобто в одних школах діти можуть розпочати рік очно, в інших — дистанційно або у змішаному форматі, залежно від наявності укриттів, рівня загроз і рішень місцевої влади.

    Свириденко наголосила, що такий підхід має забезпечити баланс між безпекою та безперервністю навчання. Громади отримують можливість гнучко організовувати освітній процес, не чекаючи єдиного рішення для всієї країни. Це особливо важливо для прифронтових регіонів, де навчання часто залежить від оперативної ситуації, інтенсивності обстрілів та доступу до безпечних приміщень.

    Формально навчальний рік триватиме до 30 червня 2027 року, однак це не означає, що всі українські школярі обов’язково навчатимуться до цієї дати. Педагогічні ради шкіл зможуть самостійно визначати, коли саме завершити заняття, коли провести останній дзвоник і скільки триватимуть літні канікули. Через це дати завершення навчання можуть відрізнятися навіть у межах одного регіону.

    У Міністерстві освіти і науки пояснили, що червень школи можуть використовувати не лише для звичайних уроків. Заклади освіти матимуть право проводити консультації, індивідуальні заняття, підсумкові активності або заходи для подолання освітніх втрат. Водночас такі заняття не є обов’язком для всіх шкіл — рішення ухвалюватиме сам заклад освіти.

    Освітні втрати залишаються однією з головних проблем української школи під час війни. Через повітряні тривоги, обстріли, вимушені переїзди, відключення світла та дистанційне навчання частина учнів має прогалини у знаннях. Саме тому можливість використати червень для консультацій і додаткових занять може стати важливою для тих шкіл, які бачать потребу у надолуженні матеріалу.

    Водночас урядове рішення не скасовує автономію закладів освіти у плануванні канікул. Школи й надалі можуть самостійно формувати структуру навчального року: визначати тривалість семестрів, канікул і додаткових навчальних періодів, якщо це не суперечить законодавству та враховує необхідну кількість навчального часу.

    Минулого року Кабмін також визначав, що навчальний рік 2025/2026 у школах триватиме з 1 вересня до 30 червня. Тож нинішнє рішення фактично продовжує практику воєнного часу, коли уряд задає загальні рамки, а школи та громади адаптують їх до реальних умов на місцях.

    Для батьків це означає, що точні дати останнього дзвоника і літніх канікул варто уточнювати безпосередньо у своїй школі. У різних громадах вони можуть відрізнятися залежно від формату навчання, кількості пропущених занять, безпекової ситуації та рішень педагогічної ради.

    Головна логіка нового рішення Кабміну — не уніфікувати всі школи під один календар, а дати їм інструмент для гнучкої роботи. Уряд визначив загальні часові межі навчального року, але залишив закладам освіти простір для рішень, які найкраще відповідають умовам конкретної громади.

  • Не власник, але був за кермом? Законопроєкт пропонує кардинально змінити порядок сплати штрафів

    Не власник, але був за кермом? Законопроєкт пропонує кардинально змінити порядок сплати штрафів

    Верховна Рада розглядає законодавчі зміни, які можуть суттєво спростити процедуру сплати штрафів за порушення правил дорожнього руху, зафіксовані камерами автоматичної фіксації. Йдеться про законопроєкт №15348, який, окрім посилення відповідальності за перевищення швидкості, містить важливу норму для водіїв, що керують автомобілем, який належить іншій особі. Документ має усунути юридичну колізію, через яку фактичний порушник сьогодні часто не може своєчасно оплатити штраф і скористатися передбаченою законом 50-відсотковою знижкою.

    Необхідність змін виникла після серії гучних дорожньо-транспортних пригод, найбільш резонансною з яких стала смертельна аварія на Караваєвих Дачах у Києві 5 червня 2026 року. Тоді водій автомобіля Mercedes, який мав десятки зафіксованих порушень правил дорожнього руху, спричинив ДТП, у якій загинули четверо людей. Саме ця трагедія стала поштовхом до комплексного перегляду системи відповідальності за порушення швидкісного режиму та інших норм безпеки дорожнього руху.

    Законопроєкт №15348 був зареєстрований у Верховній Раді 24 червня 2026 року. Його авторами виступила група народних депутатів із Комітету з питань правоохоронної діяльності. Документ наразі перебуває на розгляді профільного парламентського комітету.

    Однією з ключових новацій документа є врегулювання ситуації, коли автомобілем керує не його власник. За чинним законодавством, якщо камера автоматичної фіксації зафіксувала порушення, постанова про адміністративне стягнення автоматично оформлюється саме на власника транспортного засобу незалежно від того, хто перебував за кермом у момент правопорушення. Формально закон дозволяє реальному водієві визнати свою вину та взяти відповідальність на себе відповідно до статті 279³ Кодексу України про адміністративні правопорушення. Проте реалізація цього механізму на практиці виявилася значно складнішою.

    Як пояснив адвокат Дмитро Бузанов, сьогодні виникає парадоксальна ситуація. Для того щоб офіційно переоформити відповідальність на фактичного водія, необхідно подати підтвердження сплати штрафу. Але реквізити для оплати в постанові оформлені на власника автомобіля. Через це особа, яка фактично керувала транспортним засобом, не може коректно сплатити штраф від свого імені до моменту внесення змін у постанову. У результаті формується своєрідне замкнене коло: спочатку потрібно переоформити відповідальність, але для цього необхідно вже мати підтвердження оплати штрафу.

    Саме цю проблему і покликаний вирішити законопроєкт. Якщо документ буде ухвалено, оплатити штраф зі знижкою 50% протягом встановленого законом пільгового строку зможе будь-яка особа, яка визнає, що саме вона керувала автомобілем під час порушення. При цьому не матиме значення, чи є ця людина власником транспортного засобу. Таким чином законодавці прагнуть зробити процедуру більш зрозумілою, логічною та позбавленою зайвих бюрократичних перепон.

    Втім, спрощення процедури оформлення відповідальності є лише частиною масштабної реформи. Законопроєкт №15348 також пропонує суттєво змінити систему штрафів за перевищення швидкості. Замість нинішньої дворівневої системи передбачено чотири рівні адміністративної відповідальності залежно від величини перевищення швидкісного режиму. За перевищення швидкості більш ніж на 20 км/год штраф пропонується збільшити до 680 гривень, понад 40 км/год — до 2040 гривень, понад 60 км/год — до 2720 гривень, а більш ніж на 80 км/год — до 3400 гривень. Для водіїв, які систематично допускають грубі порушення швидкісного режиму, передбачено окреме покарання — штраф у розмірі 17 тисяч гривень у разі п’яти і більше аналогічних порушень протягом року.

    Документ також змінює правила застосування пільгової оплати. Для менш тяжких порушень можливість сплатити половину штрафу протягом десяти днів зберігатиметься. Натомість для найсерйозніших випадків перевищення швидкості така знижка більше не діятиме. Законодавці також пропонують виключити можливість закривати окремі справи через малозначність правопорушення, якщо йдеться про суттєве перевищення швидкісного режиму.

    У Департаменті патрульної поліції підтримують необхідність змін. Перший заступник начальника ДПП Олексій Білошицький наголошував, що нинішні штрафи давно втратили превентивний ефект і не стримують системних порушників. За офіційною статистикою, лише за перше півріччя 2026 року через перевищення швидкості сталося понад 4300 дорожньо-транспортних пригод із потерпілими, у яких загинули сотні людей, а тисячі отримали травми. Саме перевищення швидкості залишається однією з головних причин смертельних аварій на українських дорогах.

    Експерти зазначають, що запропоноване спрощення процедури оформлення штрафів не посилює відповідальність для водіїв, а навпаки — дозволяє усунути очевидну адміністративну прогалину. Якщо Верховна Рада підтримає законопроєкт, фактичний водій зможе оперативно підтвердити свою відповідальність, скористатися пільговою оплатою штрафу та уникнути тривалих процедур переоформлення постанови.

    Наразі законопроєкт №15348 перебуває на стадії опрацювання у профільному комітеті Верховної Ради. Після завершення підготовки документ має бути винесений на розгляд парламенту, де депутати визначать його подальшу долю.

  • Бізнес після російських атак отримав “зелене світло”: Кабмін прибрав важливі перевірки

    Бізнес після російських атак отримав “зелене світло”: Кабмін прибрав важливі перевірки

    Кабінет Міністрів України ухвалив рішення, яке має суттєво прискорити відновлення підприємств, пошкоджених або знищених унаслідок російської агресії. Відтепер значна частина нерухомого майна бізнесу, яке постраждало через бойові дії, буде звільнена від державних перевірок. Уряд пояснює, що таким чином підприємці зможуть спрямувати ресурси не на проходження контрольних процедур, а безпосередньо на відбудову виробництва, складів, офісів та інших об’єктів.

    Про нове рішення повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко. За її словами, зміни є частиною комплексної державної політики підтримки українського бізнесу в умовах повномасштабної війни та мають зменшити адміністративне навантаження на підприємців, які зазнали збитків через російські обстріли.

    Нові правила передбачають, що державний контроль більше не здійснюватиметься щодо кількох категорій нерухомості. Насамперед це об’єкти, які були повністю знищені або пошкоджені внаслідок бойових дій. Крім того, перевірки не проводитимуться щодо майна, розташованого на територіях активних або можливих бойових дій, а також на тимчасово окупованих територіях. До переліку також увійшли об’єкти, що знаходяться на землях ризикованого землеробства або на територіях, забруднених чи потенційно забруднених вибухонебезпечними предметами.

    За оцінками уряду, нововведення охопить десятки тисяч об’єктів по всій країні. Це як виробничі підприємства, так і складські комплекси, офіси, логістичні центри та інші комерційні будівлі, які постраждали від російських атак або перебувають у небезпечних регіонах. Саме необхідність проходження численних перевірок нерідко ставала одним із факторів, що затримував відновлення бізнесу після руйнувань. Тепер підприємства отримають можливість швидше розпочинати ремонтні роботи та повертатися до повноцінної діяльності.

    Водночас уряд наголошує, що скасування перевірок не означає повної відмови від державного контролю. Він і надалі залишатиметься обов’язковим у сферах, які стосуються захисту життя та здоров’я людей, екологічної безпеки, національної безпеки, а також виконання міжнародних зобов’язань України. Таким чином Кабмін намагається знайти баланс між дерегуляцією та необхідністю забезпечення суспільної безпеки.

    Рішення про скасування частини перевірок стало одним із кількох нових інструментів підтримки підприємств, які постраждали через російські обстріли. Паралельно уряд продовжує реалізацію програм фінансової допомоги, що були оновлені цього літа.

    Одним із ключових механізмів стала нова програма кредитування в межах державної ініціативи «Доступні кредити 5–7–9%». З 1 липня підприємства можуть отримати пільгові кредити на відновлення пошкодженого майна у розмірі до 150 млн гривень. Особливістю програми стала рекордно низька ставка — лише 0,1% річних протягом перших двох років користування кредитом. Після завершення цього періоду застосовуватимуться стандартні умови програми.

    Окрім кредитування, держава розширює можливості страхового захисту бізнесу. Для підприємств у всіх регіонах України передбачено компенсацію страхової премії до 3 млн гривень. Для компаній, що працюють у прифронтових областях, максимальна компенсація збитків може сягати 30 млн гривень. Подати заявки можна через мережу центрів «Дія.Бізнес» або за допомогою механізмів, які реалізує Експортно-кредитне агентство України.

    Також уряд залишив чинною програму грантової підтримки виробничих підприємств. Українські компанії можуть отримати до 16 млн гривень на відновлення виробничих потужностей, закупівлю обладнання або модернізацію підприємств після руйнувань. Гранти є безповоротною державною допомогою за умови виконання визначених програмою критеріїв.

    Окремий напрямок підтримки стосується збереження робочих місць. У межах програми «Точка опори» підприємства можуть отримувати компенсацію частини заробітної плати працівників та єдиного соціального внеску. Таким чином уряд прагне допомогти компаніям утримати персонал навіть у випадках, коли виробництво тимчасово призупинене через наслідки російських атак.

    Необхідність ухвалення такого рішення стала особливо очевидною після чергової хвилі масованих російських обстрілів українських міст. Лише останніми днями суттєвих пошкоджень зазнали десятки підприємств, серед яких великі логістичні комплекси, торговельні мережі, виробничі підприємства та офіси. Зокрема, було знищено складські приміщення одного з найбільших українських ритейлерів електроніки MOYO, пошкоджень зазнали об’єкти групи ERC, дилерський центр Porsche Center Kyiv Airport, магазин «Агромат», готель CityHotel Residence та низка інших підприємств.

    В уряді підкреслюють, що нові правила є частиною ширшої економічної політики «Зроблено в Україні», яка передбачає дерегуляцію, розширення доступу до фінансування, грантову підтримку, страхування воєнних ризиків та стимулювання інвестицій навіть в умовах війни. Очікується, що поєднання цих механізмів дозволить скоротити час відновлення пошкоджених підприємств, зберегти тисячі робочих місць і підтримати економічну активність у регіонах, які найбільше потерпають від російської агресії.

    Попри війну, уряд робить ставку на максимально швидке повернення бізнесу до роботи. Саме тому дерегуляція, фінансова підтримка та мінімізація бюрократичних процедур розглядаються як один із ключових інструментів економічної стійкості України в умовах затяжної війни.

  • 570 засобів повітряного нападу за одну ніч: що відомо про наймасштабнішу атаку РФ на Київ

    570 засобів повітряного нападу за одну ніч: що відомо про наймасштабнішу атаку РФ на Київ

    У ніч проти 2 липня Росія здійснила одну з наймасштабніших комбінованих повітряних атак від початку повномасштабної війни. Основним напрямком удару став Київ, який опинився під масованим обстрілом балістичними та крилатими ракетами, а також ударними безпілотниками. Внаслідок атаки загинули щонайменше 13 людей, десятки отримали поранення, а рятувальники продовжують розбирати завали, оскільки під руїнами можуть залишатися люди. Про масштаби трагедії повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка закликала міжнародних партнерів терміново посилити українську систему протиповітряної оборони та посилити санкційний тиск на Росію.

    За словами Свириденко, російські війська цієї ночі застосували десятки балістичних ракет, а найбільший удар припав саме на столицю. Станом на ранок було відомо про щонайменше 13 загиблих та 86 постраждалих, серед яких двоє дітей. Зафіксовано прямі влучання щонайменше у 20 житлових будинків, тоді як загалом пошкодження отримали близько сотні багатоквартирних та приватних будівель. Підрозділи ДСНС одночасно працювали на 15 локаціях, де тривали аварійно-рятувальні роботи. За словами очільниці уряду, під завалами ще можуть перебувати люди.

    Прем’єр-міністерка наголосила, що Росія продовжує свідомий терор мирного населення, оскільки не може досягти своїх військових цілей на полі бою. Вона підкреслила, що єдиним дієвим способом зупинити подібні атаки є суттєве посилення української протиповітряної оборони та жорсткіші міжнародні санкції, які унеможливлять виробництво нових російських ракет.

    За інформацією Повітряних сил ЗСУ, цієї ночі Росія застосувала загалом 570 засобів повітряного нападу — 74 ракети різних типів та 496 ударних безпілотників. Серед них були чотири протикорабельні ракети 3М22 «Циркон», 24 балістичні ракети «Іскандер-М»/С-400, 34 крилаті ракети Х-101, вісім ракет «Калібр», чотири керовані авіаційні ракети Х-59/69, а також майже п’ять сотень ударних і імітаційних безпілотників різних типів, зокрема Shahed, «Гербера», «Італмас», «Бандероль» та «Пародія». Основною ціллю атаки був саме Київ.

    У Повітряних силах звернули увагу, що особливістю цієї атаки стало одночасне використання різних типів озброєння з кількох напрямків. Така тактика значно ускладнює роботу української системи ППО, адже одночасно доводиться відбивати удари балістичних, крилатих ракет та великої кількості безпілотників. Попри це українським захисникам неба вдалося збити або подавити 524 повітряні цілі, серед яких 48 ракет та 476 безпілотників різних типів. Разом із тим було зафіксовано влучання 25 балістичних ракет та 12 ударних БпЛА на 33 локаціях, а також падіння уламків збитих цілей ще на 18 ділянках.

    У столиці пошкодження зафіксували практично в усіх районах міста. Одні з найбільш серйозних руйнувань сталися у Шевченківському районі, де було зруйновано житловий будинок, а також пошкоджено медичний заклад. У Голосіївському районі виникла масштабна пожежа у багатоповерхівці. У Деснянському районі руйнувань зазнав житловий будинок. Крім того, наслідки російської атаки зафіксували у Дарницькому, Печерському, Солом’янському, Подільському, Оболонському та Святошинському районах столиці. У різних частинах міста пошкоджені багатоквартирні будинки, приватний сектор, готель, підстанція швидкої медичної допомоги та інші об’єкти цивільної інфраструктури.

    Рятувальники продовжували працювати у цілодобовому режимі, ліквідовуючи пожежі та розбираючи завали. Саме пошуково-рятувальна операція залишається одним із головних пріоритетів, адже існує висока ймовірність того, що під уламками будівель ще перебувають люди. Кількість загиблих і постраждалих може змінюватися в міру завершення аварійно-рятувальних робіт.

    Одночасно з ударом по столиці російські війська атакували й Київську область. За інформацією начальника Київської обласної військової адміністрації Миколи Калашника, наслідки зафіксовано у Бучанському, Броварському, Обухівському, Фастівському та Вишгородському районах. Там пошкоджено приватні житлові будинки, гуртожиток, складські приміщення та автомобілі, а також є постраждалі.

    На тлі нової масованої атаки українська влада вкотре звернулася до міжнародних партнерів із закликом прискорити передачу сучасних систем протиповітряної оборони, боєприпасів до них та посилити економічний тиск на Росію. Уряд наголошує, що масштаби удару свідчать про здатність Кремля й надалі виробляти значну кількість ракет і безпілотників, тому санкційний тиск на оборонно-промисловий комплекс РФ має залишатися одним із ключових інструментів міжнародної підтримки України.

  • Україна запускає єдині правила для розвитку оборонних технологій із партнерами

    Україна запускає єдині правила для розвитку оборонних технологій із партнерами

    В Україні почали діяти єдині правила взаємодії у сфері розвитку оборонних технологій спільно з міжнародними партнерами, що формують нову архітектуру співпраці у defense tech секторі. Про запуск системного механізму заявила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, наголосивши, що уряд затвердив чіткий порядок реалізації міжнародної ініціативи Brave International, яка має об’єднати державні інституції, оборонні кластери, інвесторів та технологічні компанії.

    За словами Свириденко, нова система покликана усунути фрагментованість у співпраці з іноземними партнерами та створити єдині, зрозумілі правила запуску спільних оборонних проєктів. Вона охоплює як уже оголошені програми, так і майбутні ініціативи, серед яких UNITE Brave NATO, Brave Norway, Brave France, Brave Germany та Brave Lithuania. Уряд підкреслює, що йдеться про формування довгострокової інституційної моделі співпраці, а не разових проєктів.

    Фактично Brave International стає рамковою платформою, яка дозволяє Україні та її партнерам швидше переходити від концепції до реалізації оборонних інновацій. Однією з ключових цілей є пришвидшення створення та тестування технологій, які безпосередньо відповідають на потреби фронту, включно з безпілотними системами, засобами розвідки, комунікаційними технологіями та рішеннями у сфері захисту критичної інфраструктури.

    Окремо уряд акцентує, що новий механізм відкриває можливість швидкого запуску спільних грантових конкурсів. Участь у них зможуть брати як українські оборонні компанії та стартапи, так і міжнародні розробники з різних юрисдикцій. Загальний бюджет перших програм підтримки вже перевищує 100 мільйонів євро, що робить ініціативу однією з найбільш масштабних у сфері оборонних інновацій в Україні за останній період.

    У рамках Brave International передбачено три ключові стратегічні напрями розвитку. Перший — пошук та впровадження нових технологічних рішень, які відповідають актуальним потребам фронту та змінюваним умовам сучасної війни. Другий — залучення додаткового фінансування для українських оборонних стартапів, які працюють у сфері dual-use та військових технологій. Третій — інтеграція українського defense tech сектору у глобальний ринок, що має забезпечити масштабування рішень за межами України.

    Важливим елементом нової системи є модель фінансування, яка базується на спільних грантових фондах із паритетною участю України та держав-партнерів. Такий підхід, за задумом уряду, дозволяє не лише розподіляти фінансове навантаження, а й посилює залученість іноземних урядів і компаній у кінцевий результат розробок. Це також сприяє швидшій комерціалізації технологій та їхньому впровадженню у виробництво.

    Окремо передбачено обов’язкову систему тестування всіх розробок на території України через платформу Test in Ukraine. Вона дозволяє перевіряти ефективність нових технологій у реальних бойових умовах або максимально наближених до них сценаріях, що, за оцінками уряду, є ключовою перевагою українського defense tech середовища у світовому масштабі.

    Очікується, що кластер Brave1, який відповідає за розвиток оборонних інновацій, уже найближчим часом запустить перші міжнародні конкурси в межах нової системи. Це стане першим практичним етапом реалізації Brave International і дозволить протестувати ефективність нової моделі взаємодії між державами та приватним сектором.

    Паралельно Україна продовжує розширювати міжнародну оборонну кооперацію, зокрема у сфері виробництва безпілотних систем. Спільні виробничі проєкти вже реалізуються або готуються до запуску в Норвегії, Нідерландах, Румунії, Німеччині та низці інших європейських країн. Така модель дозволяє поєднувати український бойовий досвід із фінансовими, промисловими та технологічними можливостями партнерів.

    У межах ініціативи Build with Ukraine відкриваються виробничі лінії на території держав-союзників, що забезпечує додатковий рівень безпеки та стійкості виробництва. Найбільш активно такі проєкти наразі розвиваються у Німеччині, Великій Британії, Данії, Фінляндії, Норвегії та Латвії, де формується спільна інфраструктура для виробництва та тестування оборонних технологій.

    Додатково Україна розширює фінансову та інституційну співпрацю з європейськими партнерами. Зокрема, українська технологічно-оборонна компанія SkyFall та польський Bank Gospodarstwa Krajowego підписали меморандум про взаєморозуміння, який відкриває можливості залучення фінансування Європейського Союзу в межах програми Ukraine Facility. Це дозволить підтримати розвиток безпілотних систем та технологій подвійного призначення, які мають критичне значення для обороноздатності України та її партнерів.

  • МВФ готує Україні новий транш на $690 млн

    МВФ готує Україні новий транш на $690 млн

    Засідання Ради директорів Міжнародного валютного фонду, на якому планується офіційне затвердження та виділення наступного фінансового траншу для України в розмірі 690 мільйонів доларів, має відбутися вже до середини липня цього року. Про такі терміни та перспективу отримання критично важливого фінансування офіційно повідомила премʼєр-міністерка України Юлія Свириденко.

    Очільниця українського уряду розповіла, що провела детальні та предметні переговори з першим заступником директора-розпорядника Міжнародного валютного фонду Деном Кацом. Головною темою цієї зустрічі став аналіз та підбиття підсумків результатів першого перегляду спільної програми Механізму розширеного фінансування.

    За результатами ретельного перегляду поточної програми представники та експерти Міжнародного валютного фонду надали загальний позитивний висновок щодо поточної співпраці з українською стороною. Така оцінка місії Фонду стала ключовим кроком, який фактично відкрив для України прямий шлях до успішного погодження та подальшого отримання наступного кредитного траншу. Позитивна фінальна оцінка є свідченням того, що загальний тренд реформ та макроекономічна політика держави задовольняють міжнародних партнерів, навіть у надзвичайно складних поточних умовах.

    Водночас успішне проходження моніторингу не означає, що Україна виконала абсолютно всі зобов’язання та жорсткі вимоги, які спочатку висувалися експертами Міжнародного валютного фонду в межах діючої програми Механізму розширеного фінансування. Офіційному Києву довелося піти на свідомий компроміс із внутрішньою економічною та політичною реальністю, через що країна відмовилася від реалізації деяких пунктів меморандуму. Зокрема, українська влада повністю відхилила вимогу Фонду щодо обов’язкового запровадження податку на додану вартість для значно більшої кількості фізичних осіб-підприємців, оскільки такий крок міг суттєво посилити фінансовий тиск на малий та середній бізнес. Крім того, українська сторона відмовилася від іншої чутливої ініціативи партнерів, яка передбачала повне скасування чинної пільги на безподаткове ввезення в країну міжнародних посилок, вартість яких не перевищує ліміт у 150 євро. Показовим став той факт, що відповідний урядовий законопроєкт, який мав врегулювати це питання на користь вимог кредитора, Верховна Рада України демонстративно провалила під час голосування в сесійній залі буквально в переддень офіційного початку роботи оціночної місії фонду.

    Попри те, що Рада директорів готова заплющити очі на ці невиконані критерії та виділити кошти у визначені терміни, загальні вимоги щодо фіскальної дисципліни залишаються в силі. Нагадаємо, що одразу після завершення першого перегляду програми Механізму розширеного фінансування керівництво Міжнародного валютного фонду виступило з чіткою та безкомпромісною заявою. У відомстві наголосили, що українська влада в найближчій перспективі повинна продемонструвати реальну готовність активно мобілізувати додаткові внутрішні доходи державного бюджету. Окрім цього, міжнародні фінансисти продовжують наполягати на необхідності кардинального посилення та модернізації національного податкового адміністрування, що є базовою умовою для довгострокової фінансової стійкості країни.

  • €3,2 млрд уже в Україні: ЄС зробив гучний фінансовий крок, а далі — ще €6 млрд на дрони

    €3,2 млрд уже в Україні: ЄС зробив гучний фінансовий крок, а далі — ще €6 млрд на дрони

    Україна отримала перший транш нової масштабної фінансової підтримки від Європейського Союзу. До державного бюджету вже надійшло 3,2 млрд євро макрофінансової допомоги, а найближчими днями ЄС розпочне окреме фінансування українського виробництва безпілотників, виділивши ще 6 млрд євро. Про це оголосила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн під час відкриття Конференції з відновлення України (Ukraine Recovery Conference 2026), яка 25 червня проходить у польському Ґданську.

    Виступаючи перед учасниками міжнародного форуму, Урсула фон дер Ляєн повідомила, що сьогодні Європейський Союз офіційно перерахував Україні перший транш у рамках нового кредитного механізму обсягом 90 млрд євро, який розрахований на найближчі два роки.

    «Завдяки кредиту на підтримку України ми надамо ще 90 млрд євро протягом наступних двох років. І сьогодні ми перераховуємо перший транш цієї позики – понад 3,2 млрд євро макрофінансової допомоги», – заявила глава Єврокомісії.

    За словами фон дер Ляєн, ця виплата стала черговим підтвердженням довгострокової підтримки України з боку Європейського Союзу. Вона наголосила, що ЄС продовжуватиме допомагати Україні як у фінансуванні державного бюджету, так і в розвитку власного оборонно-промислового комплексу.

    Однією з найважливіших новин конференції стало оголошення про окрему програму підтримки українського виробництва безпілотників. Президентка Єврокомісії повідомила, що вже найближчими днями Україна почне отримувати перші 6 млрд євро, які будуть спрямовані саме на розвиток виробництва дронів.

    Фактично йдеться про новий напрямок європейської допомоги, який дозволить Україні масштабувати виробництво сучасних безпілотних систем, що стали одним із ключових елементів війни проти російської агресії. Останні два роки українські дрони регулярно завдають ударів по військовій, логістичній та енергетичній інфраструктурі Росії, а також активно використовуються для оборони українських позицій на фронті.

    Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко підтвердила, що кошти вже офіційно надійшли до державного бюджету.

    За її словами, отримані 3,2 млрд євро будуть використані для фінансування найважливіших державних потреб, серед яких зміцнення обороноздатності країни, забезпечення соціальних виплат та підтримка функціонування економіки в умовах повномасштабної війни.

    «Кошти вже зараховані до державного бюджету України та будуть спрямовані на посилення обороноздатності й соціальної стійкості нашої держави», – повідомила Свириденко.

    Новий пакет допомоги став можливим після того, як 23 квітня 2026 року Європейський Союз остаточно схвалив новий механізм кредитної підтримки України на суму 90 млрд євро.

    Особливістю цього фінансового інструменту є його механізм погашення. Як повідомляли європейські інституції, обслуговування кредиту здійснюватиметься за рахунок бюджету Європейського Союзу, а остаточне погашення передбачається після виплати Росією репарацій Україні за завдані війною збитки.

    Таким чином країни ЄС фактично взяли на себе фінансові гарантії підтримки України, не перекладаючи навантаження безпосередньо на український бюджет у найближчі роки.

    Напередодні конференції європейські посадовці вже повідомляли, що першим етапом стане виділення 3,2 млрд євро бюджетної підтримки, після чого буде запущене окреме фінансування оборонної промисловості, зокрема виробництва українських безпілотників.

    Конференція з відновлення України (URC 2026), яка проходить у польському Ґданську, стала одним із найбільших міжнародних майданчиків, присвячених післявоєнному відновленню країни. У заході беруть участь представники урядів країн-партнерів, міжнародних фінансових організацій, бізнесу та інвестиційних фондів.

    Під час форуму також обговорюються нові проєкти відбудови української інфраструктури, залучення приватних інвестицій, підтримка малого та середнього бізнесу, модернізація енергетики та розвиток українського оборонно-промислового комплексу.

    Європейська комісія наголошує, що фінансова підтримка України залишається одним із ключових пріоритетів ЄС. Від початку повномасштабного вторгнення Росії Європейський Союз уже надав Україні десятки мільярдів євро у вигляді бюджетної підтримки, гуманітарної допомоги, військового фінансування та програм економічної стабілізації.

    Окрему увагу в Євросоюзі приділяють розвитку українського виробництва озброєння. Європейські партнери дедалі частіше заявляють, що інвестиції у виробництво українських дронів, боєприпасів та іншої військової техніки дозволять не лише посилити обороноздатність України, а й зміцнити безпеку всієї Європи.

    Для України отримання нового пакета фінансової допомоги має стратегічне значення. В умовах війни бюджет країни продовжує потребувати значної міжнародної підтримки для фінансування соціальних програм, виплати зарплат і пенсій, забезпечення роботи державних інституцій та підтримки економічної стабільності.

    Водночас фінансування виробництва дронів відкриває нові можливості для розвитку української оборонної промисловості. За останні роки саме безпілотні технології стали одним із ключових факторів успішних операцій Сил оборони України як на лінії фронту, так і в глибокому тилу противника.

    Нові європейські кошти дозволять збільшити виробничі потужності українських підприємств, наростити випуск сучасних безпілотних систем та посилити технологічну незалежність України у сфері оборони. Таким чином Європейський Союз демонструє готовність підтримувати Україну не лише фінансово, а й допомагати створювати власні оборонні можливості, необхідні для протидії російській агресії.

  • Зеленський не їде до Польщі — і Варшава раптом назвала це “гарним рішенням”: що сталося

    Зеленський не їде до Польщі — і Варшава раптом назвала це “гарним рішенням”: що сталося

    У Польщі позитивно оцінили рішення президента України Володимира Зеленського не їхати до Гданська на Конференцію з відновлення України. Польський міністр внутрішніх справ Томаш Сємоняк заявив, що за нинішніх обставин це може бути правильним кроком, який допоможе знизити напруження між Києвом і Варшавою після гучного дипломатичного скандалу.

    Йдеться про Конференцію з відновлення України URC 2026, яка має відбутися у Гданську 25–26 червня. Захід спільно організовують Польща та Україна, а його головна мета — посилити міжнародну підтримку відбудови України, залучити інвестиції та домовитися про нові проєкти у сфері економіки, енергетики, оборонної стійкості та відновлення інфраструктури.

    Спершу очікувалося, що українську делегацію на конференції може очолити сам президент Володимир Зеленський. Однак після різкого загострення у відносинах із Польщею Київ вирішив змінити формат участі. Замість Зеленського до Гданська поїде прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка очолить українську делегацію.

    Саме це рішення у польському уряді частина політиків назвала кроком до деескалації. Міністр внутрішніх справ Польщі Томаш Сємоняк в ефірі Polsat News заявив, що ще місяць тому відсутність Зеленського на такому заході виглядала б негативно. Однак у нинішній ситуації, за його словами, рішення українського президента не приїздити до Гданська може допомогти зняти зайву напругу.

    Міністр внутрішніх справ Польщі Томаш Семоняк

    Сємоняк пояснив, що присутність Зеленського могла б повністю змінити інформаційний фокус конференції. Замість обговорення відбудови України, інвестицій, енергетики та міжнародної допомоги журналісти могли б постійно ставити питання про УПА, Волинську трагедію, орденський скандал і кризу у двосторонніх відносинах. У такому разі головна тема заходу фактично відійшла б на другий план.

    За словами польського міністра, участь прем’єр-міністерки Юлії Свириденко дозволить зберегти робочий характер конференції. Україна буде представлена на достатньо високому рівні, а сама подія зможе зосередитися на тому, заради чого її організовували, — на відновленні країни після російської агресії.

    На цьому тлі Сємоняк різко розкритикував заяви представників канцелярії президента Польщі. Зокрема, керівник Бюро міжнародної політики при польському президентові Марцін Пшидач раніше заявив, що рішення Зеленського не їхати до Гданська нібито “виставляє прем’єра Дональда Туска на посміховисько”. Сємоняк назвав такі публічні оцінки неприпустимими, особливо в ситуації, коли дві країни мають шукати шлях до зниження напруги, а не до її подальшого розкручування.

    Окремо польський міністр прокоментував і рішення президента Польщі Кароля Навроцького позбавити Зеленського Ордена Білого Орла — найвищої державної нагороди Польщі. Сємоняк висловився обережно, але дав зрозуміти, що такого кроку можна було уникнути. За його словами, це рішення не було необхідним і лише поглибило політичну кризу між двома країнами.

    Водночас він зазначив, що Україна також мала час і можливості, щоб не доводити ситуацію до настільки гострої фази. Польський урядовець наголосив: зараз головне — не обмінюватися символічними ударами, а повернутися до нормального діалогу.

    Скандал між Києвом і Варшавою вибухнув після рішення польського президента Кароля Навроцького позбавити Володимира Зеленського Ордена Білого Орла. У Польщі це пояснили реакцією на присвоєння українському військовому підрозділу найменування, пов’язаного з Героями УПА. Для України УПА є частиною історії боротьби за незалежність, тоді як у Польщі ця тема пов’язана з болючою пам’яттю про Волинську трагедію.

    Після рішення Навроцького Зеленський повернув польську нагороду. За ним аналогічні кроки зробили інші українські політики та посадовці. Від польських відзнак відмовилися, зокрема, колишні президенти України Леонід Кучма, Віктор Ющенко і Петро Порошенко, а також глава МЗС Андрій Сибіга, керівник ГУР Кирило Буданов та посол України в Польщі Василь Боднар.

    Ситуація швидко переросла у найглибшу публічну кризу в українсько-польських відносинах за час повномасштабної війни. При цьому Польща залишається одним із найважливіших партнерів України — як у питанні військової допомоги, так і в логістиці, гуманітарній підтримці, європейській інтеграції та відбудові.

    Саме тому Сємоняк наголосив, що деескалація зараз є необхідною. За його словами, Польща та Україна мають зберегти нормальні відносини, адже війна з Росією триває, а підтримка Києва з боку Заходу та США залишається критично важливою.

    Прем’єр Польщі Дональд Туск також намагається знизити градус напруження. Він заявив, що не розчарований відсутністю Зеленського на конференції, а навпаки вважає це можливістю провести захід ефективніше — без зайвих політичних конфліктів. За словами Туска, конференція у Гданську має величезне економічне значення, адже йдеться про сотні мільярдів доларів майбутніх проєктів відбудови України, до яких можуть долучитися і польські компанії.

    Попри дипломатичний скандал, українська делегація їде до Гданська з конкретною метою. Юлія Свириденко заявила, що Україна планує працювати над угодами, які мають посилити обороноздатність, стійкість держави, енергетичну інфраструктуру та економічну співпрацю з партнерами.

    Відмова Зеленського від поїздки до Польщі стала не просто дипломатичним жестом, а спробою не допустити перетворення конференції з відновлення України на майданчик для історичних суперечок. У Варшаві дедалі більше політиків визнають: зараз обом країнам потрібні не нові публічні конфлікти, а холодна голова, практична співпраця і повернення до стратегічного партнерства.

  • Уряд перекинув кошти НКРЕКП на армію

    Уряд перекинув кошти НКРЕКП на армію

    Уряд України ухвалив рішення про додаткове спрямування 220 мільйонів гривень на потреби Сил оборони за рахунок коштів, які були передбачені на фінансування Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, наголосивши, що рішення ухвалене в межах перерозподілу невикористаних бюджетних видатків.

    За її словами, йдеться про кошти, які залишилися невитраченими в межах затверджених бюджетних програм і тепер будуть спрямовані на посилення обороноздатності держави. Уряд підкреслює, що в умовах триваючої повномасштабної війни проти Росії пріоритетність фінансування сектору безпеки та оборони є визначальним принципом формування та коригування державного бюджету.

    Згідно з рішенням Кабінету міністрів, 100 мільйонів гривень буде спрямовано на підготовку кадрів Національної гвардії України. Ці кошти мають бути використані для посилення навчальної інфраструктури, організації підготовчих програм та підвищення рівня професійної підготовки особового складу, який залучається до виконання завдань у зоні бойових дій та в тилових операціях із забезпечення безпеки.

    Ще 70 мільйонів гривень уряд виділив Міністерству оборони України. Ці кошти підуть на розвиток, закупівлю, модернізацію та ремонт озброєння і військової техніки, що є одним із ключових напрямів підтримки армії в умовах інтенсивних бойових дій. Урядові посадовці зазначають, що оновлення технічної бази Збройних сил є критично важливим для збереження обороноздатності держави та ефективного протистояння агресії.

    Окремо 50 мільйонів гривень спрямовано на потреби Головного управління розвідки Міністерства оборони України. Фінансування передбачає забезпечення оперативної діяльності розвідувальних підрозділів, які працюють у складних умовах підвищених безпекових ризиків і відіграють важливу роль у зборі та аналізі інформації про дії противника.

    У Кабінеті міністрів наголошують, що подібні рішення є частиною системної політики держави щодо оперативного перерозподілу фінансових ресурсів на користь сектору оборони. Такий підхід дозволяє швидко реагувати на потреби військових та спрямовувати бюджетні залишки на найпріоритетніші напрями, пов’язані із захистом країни.

    Уряд також підкреслює, що фінансування оборони залишається безумовним пріоритетом державної політики, а всі доступні фінансові інструменти використовуються для посилення безпеки та стійкості держави в умовах війни. За словами посадовців, подібні перерозподіли дозволяють підвищувати ефективність використання бюджетних коштів без збільшення загального навантаження на державний бюджет.

    Нагадаємо, раніше уряд повідомляв про розширення форматів контрактної служби у Збройних силах України, зокрема запровадження нових піхотно-штурмових, бойових і базових контрактів. Водночас у проєкті державного бюджету на 2026 рік не передбачено додаткового фінансування окремих експериментальних програм підвищення виплат військовослужбовцям, що викликає подальші дискусії щодо балансу між поточними витратами та довгостроковими реформами у секторі оборони.