Позначка: Юлія Свириденко

  • Україна зменшує імпорт вибухівки: уряд переходить на локальне виробництво

    Україна зменшує імпорт вибухівки: уряд переходить на локальне виробництво

    Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко оголосила про плани масштабного розвитку національного виробництва вибухових речовин в Україні. Цей напрям стає одним із ключових пріоритетів нового уряду, як заявила вона у підсумковому зверненні за перший тиждень роботи.

    “Наша мета — щоб усе, від обладнання до хімії, виготовлялось в Україні. Системно і в потрібних обсягах“, — наголосила очільниця Кабміну.

    Проєкт реалізується в тісній співпраці з Міністерством цифрової трансформації через платформу інновацій у сфері безпеки Brave1. Уже відкрито новий грантовий конкурс, мета якого — стимулювати виробництво сучасних українських розробок у сфері оборонних технологій.

    До повномасштабної війни більшість вибухових речовин і компонентів для озброєння імпортували з-за кордону. Така залежність створює вразливість у логістиці та постачанні на тлі бойових дій. Тепер уряд ставить завдання локалізувати виробництво, щоби забезпечити стабільне забезпечення Сил оборони та зменшити залежність від іноземних партнерів.

    Свириденко наголосила, що це частина нової урядової стратегії, заснованої на чотирьох базових пріоритетах: гідність людини, безпека, економічний розвиток та повоєнна відбудова.

    За оцінками Кабміну, розгортання власного виробництва вибухівки не лише покращить ситуацію на фронті, а й стане локомотивом для економіки. Йдеться про створення нових робочих місць, залучення інженерних кадрів, збільшення обсягів внутрішнього ВВП, а також розвиток високотехнологічного сектору оборонної промисловості.

    У короткі терміни уряд планує не лише запустити перші виробничі лінії, а й створити інфраструктуру сталого забезпечення армії вибуховими речовинами українського виробництва. Це — ще один крок у посиленні стратегічної автономії України у війні.

  • Прем’єрка Свириденко оголосила аудит державних видатків і скорочення перевірок для бізнесу

    Прем’єрка Свириденко оголосила аудит державних видатків і скорочення перевірок для бізнесу

    Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко заявила про старт масштабного аудиту всіх державних видатків і оголосила курс на дерегуляцію. Відповідне рішення, за її словами, є продовженням реалізації ініціативи РНБО щодо мораторію на перевірки бізнесу.

    “Бізнес очікує від уряду відчутні кроки з дерегуляції. Тому починаємо аудит усіх державних видатків. Плануємо значне скорочення бюрократичних процедур”, — написала очільниця Кабміну у своєму Telegram-каналі.

    Зі слів Свириденко, у формуванні урядової програми вона проводить особисті зустрічі з міністрами. Пріоритет — економіка, прозорість фінансів та мінімізація адміністративного тиску.

    Раніше, 24 липня, прем’єрка повідомила, що уряд затвердив план реалізації рішення РНБО, який передбачає радикальне зменшення адміністративного тиску на бізнес. Податкова і Митна служба мають призупинити перевірки компаній із низькими ризиками — крім галузей, пов’язаних із підакцизними товарами.

    Також протягом місяця Держрегуляторна служба спільно з міністерствами готує перелік дозволів, які слід скасувати або спростити.

    Паралельно Кабмін доручив силовим відомствам до 21 жовтня розробити механізм виявлення і передачі санкційних активів на потреби оборони. Очікується також запуск цифрової системи моніторингу з обов’язковим щоквартальним переглядом ефективності рішень.

    Свириденко також анонсувала зміни до Кримінального процесуального кодексу. Згідно з новими правилами, порушувати кримінальні справи щодо бізнесу зможуть лише генеральний прокурор або керівники обласних прокуратур.

    Ці кроки мають на меті не лише зменшити тиск на підприємців, а й підвищити відповідальність тих, хто використовував правоохоронні інструменти для тиску та корупції.

  • В Держрезерв зайшла чиновниця Наталія Кічук (Матусевич) з сумнівною репутацією

    В Держрезерв зайшла чиновниця Наталія Кічук (Матусевич) з сумнівною репутацією

    Заступником голови новоствореного Державного агентства з управління резервами України призначена Наталія Кічук (Матусевич) яка, за інформацією джерел в Кабміні, має репутацію людини, що займається фінансовими оборудками.

    Нагадаємо, 2 липня 2025 року уряд призначив Наталію Кічук (Матусевич) заступником голови Державного агентства з управління резервами України (ДАУР). Так як голову новоствореної ДАУР поки не призначено і невідомо коли призначать, фактичне управління структурою наразі покладено на Наталію Кічук (Матусевич).

    За інформацією джерела, призначення Наталії Кічук (Матусевич), яка вважається спеціалістом з різного роду фінансових оборудок, на управління державними резервами України викликає багато питань як в самому Кабміні, так і в фінансово-політичних колах.

    Нагадаємо, Наталія Кічук (Матусевич) до останнього часу працювала заступником гендиректора з фінансових питань держпідприємства “Мультимедійна платформа іномовлення України”, де згідно даних Декларації минулого року заробила 1,56 млн грн.

    Власне кажучи, тільки на основі аналізу усіх декларації Наталії Кічук (Матусевич), можна відзначити ряд закономірностей, які мали б стати предметом детального вивчення НАБУ та САП.

    Зокрема, інтерс для антикорупційних органів можуть мати періоди роботи Наталії Кічук (Матусевич) в таких компаніях як “КОМБІНАТ “ДНІПРО” ДЕРЖАВНОГО АГЕНТСТВА РЕЗЕРВУ УКРАЇНИ та “СМІЛА ГЕНЕРАЦІЯ”,  ймовірно завдяки чому Наталії Кічук являється власником не однієї земельної ділянки.

    В своїй діяльності Наталія Кічук (Матусевич) часто використовувала пов’язаних осіб (Віктор Матусевич, Матусевич Вікторія) та   компанії, накшталт ТОВ “МАТУСЕВИЧ КОНСАЛТИНГ” чи ГО “ІНВЕСТИЦІЙНИЙ РАДНИК”. Такого роду структури часто використовуються для легалізації доходів отриманих не зовсім законним шляхом, що не є секретом ні для журналістів-розслідувачів, ні для детективів НАБУ.

    Нагадаємо, діяльність Держагенства з управління резервами  координується Кабінетом Міністрів України через Першого віце-прем’єр-міністра – Міністра економіки Юлію Свириденко. Водночас, за інформацією джерела, Наталія Кічук (Матусевич) не є протеже Свириденко і, найімовірніше, прийшла за рекомендацією Тімура Міндіча чи екс-міністра культури Олександра Ткаченка.

    Про “чергівський корупційний слід” у діяльності самої Юлії Свириденко у публікації 360UA NEWS Юлія Свириденко – “родичі-корупціонери” та “прем’єрські амбіції” першого віце прем’єра.

  • Голова ОП Єрмак поспішає змінити уряд, поки має вплив на Зеленського

    Голова ОП Єрмак поспішає змінити уряд, поки має вплив на Зеленського

    У кулуарах Банкової розгортається новий раунд політичного протистояння. За інформацією з джерел, наближених до Офісу Президента, Андрій Єрмак відчуває втрату впливу на Володимира Зеленського та шукає способи відновити контроль. Один з таких — тотальна рокіровка в уряді, яку він намагається провернути ще до того, як остаточно втратить важелі впливу.

    Ключова ціль — заміна Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля. На його місце, за задумом Єрмака, готується перший віцепрем’єр Юлія Свириденко — лояльна, контрольована, з досвідом, але головне — повністю залежна від голови ОП.

    Втім, проти такого сценарію активно виступив олігарх Рінат Ахметов. Для нього Шмигаль — гарант певної економічної стабільності й прогнозованості. Саме тому, за даними джерел, Ахметов запустив публічну кампанію на захист Прем’єра, яку опосередковано веде ексспікер Дмитро Разумков. Він збирає підписи за нібито добровільну відставку Шмигаля в Раді, хоча мета — навпаки: дискредитувати саму ідею зміни Прем’єра зараз.

    У цьому контексті варто згадати нещодавній викривальний матеріал у Politico про кулуарні ігри Банкової. За припущенням співрозмовника з ОП, такий «антиєрмаківський накид» міг бути організований особисто Давидом Арахамією — лідером фракції «Слуга народу» й одним із тих, хто також претендує на «вуха Зеленського».

    Арахамія, втративши низку своїх людей у фіскальному блоці, намагається повернути вплив хоча б через інформаційні атаки. Тому не виключено, що він причетний до останніх скандалів за участі міністра енергетики Германа Галущенка, керівника НАЕК «Енергоатом» Петра Котіна, і навіть лояльного до ОП міністра Мінцифри Олександра Борнякова.

    Зараз коло осіб, які можуть напряму впливати на Зеленського, суттєво звузилося. За словами джерела, залишилися лише троє:
    – Марія Левченко — давній кадровий «кварталітет»,
    – сам Єрмак,
    – керівник особистої охорони Олексій Дубовик («Дава»).

    «Малюк» — прізвисько заступника голови ОП Ростислава Шурми — не рахується як повноцінний гравець. А колишній фаворит Єрмака Буданов (керівник ГУР МО) уже фактично відсунений на другий план.

    Попри роздуту гру з перевірками міністрів, обшуками, постійними чутками про зміни в Кабміні, головне питання залишається незмінним: хто контролює щоденний доступ до Президента, а отже — порядок денний країни.

    У цій боротьбі Єрмак діє швидко, розуміючи, що лояльність Зеленського — не вічна. Але й опоненти, як-от Ахметов і Арахамія, демонструють, що мають важелі для стримування його апетитів.

  • Чому Шмигаль може втратити крісло прем’єра

    Чому Шмигаль може втратити крісло прем’єра

    У політичних кулуарах знову заговорили про зміну очільника уряду. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль опинився під серйозним тиском через низку гучних скандалів, які дедалі більше компрометують його перебування при владі. Як стверджує народний депутат Ярослав Железняк, на зміну Шмигалю може прийти перша віцепрем’єрка Юлія Свириденко.

    Ми писали про це ще у лютому. Сьогодні наша редакція зібрала факти, які стали “останньою краплею” у кар’єрі прем’єра, та проаналізувала його дії, що підривають довіру до влади в умовах війни.

    1. Провал із захистом енергоінфраструктури: 22 об’єкти залишилися незахищеними

    Одним із найбільш кричущих провалів уряду Шмигаля стала ситуація з проєктом третього рівня захисту ключових енергооб’єктів. Ідеться про 22 критично важливі об’єкти, які мали бути посилено укріплені для протидії російським ударам.

    Замість реалізації — зупинка фінансування. Підрядники не отримали оплату, борг Мінфіну перевищив 20 мільярдів гривень. Внаслідок цього десятки об’єктів залишилися вразливими до атак, а країна — перед ризиком масштабного колапсу енергосистеми.

    Відповідальність напряму лягає на прем’єра: рішення про призупинення фінансування, за даними з політичних джерел, ухвалювалося особисто Шмигалем.

    2. Повернення ЄДАПСу: друк за старими схемами

    Інший гучний скандал — повернення на ринок державного друку структури, відомої як ЄДАПС, яка у 2000-х роках контролювала виготовлення паспортів, посвідчень і документів суворої звітності. Після численних звинувачень у корупції групу усунули від доступу до держзамовлень.

    Однак у 2020-х під новим брендом — Industrial Innovation Group — і через структуру «Поллі-Сервіс» компанія знову опинилася в центрі державного виробництва. Саме уряд Шмигаля фактично повернув монополію ЄДАПСу на поліграфкомбінат «Україна», що виготовляє біометричні документи.

    Результат — держпідряди на 2,3 мільярда гривень без конкурсів і жодного публічного аудиту. Всі ключові рішення було підписано за прем’єрства Шмигаля. Очевидне лобіювання в інтересах конкретного бізнес-групування викликало резонанс навіть серед “слуг народу”, але реакції від прем’єра — не було.

    3. Системне падіння довіри: олігархи, ігнорування і безкарність

    Скандали Шмигаля — це не окремі інциденти, а симптом системної кризи управління. Його уряд часто ухвалював рішення кулуарно, без консультацій з громадськістю та експертами. Підтримка великих бізнес-груп і олігархів, ігнорування проблем соціальної сфери та інфраструктури — все це сприяло зростанню недовіри.

    Коли країна воює за виживання, мільярдні дерибани й адміністративна байдужість сприймаються особливо гостро.

    Юлія Свириденко — основна кандидатка на зміну, про що ми писали раніше. Як фігура з команди ОП, вона вже зараз відіграє активну роль у бюджетному плануванні й економічній політиці. Її ймовірне призначення — сигнал, що Офіс Президента готується до урядової рокіровки.

    Чи вистоїть Шмигаль на посаді — питання часу. Але скандали довкола його прізвища вже стали токсичним багажем для чинного Кабміну.

  • Кабмін готується до відставки: Юлія Свириденко — головна кандидатка на пост прем’єра

    Кабмін готується до відставки: Юлія Свириденко — головна кандидатка на пост прем’єра

    В Офісі президента України ухвалене рішення про відставку прем’єр-міністра Дениса Шмигаля та усього складу уряду. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк, посилаючись на три незалежні джерела, близькі до влади. Головною претенденткою на пост нового очільника Кабміну наразі розглядається чинна віцепрем’єрка та міністерка економіки Юлія Свириденко.

    Політична перестановка

    Як зазначає Железняк, ідея про зміну глави уряду «витає в повітрі» не перший рік — ще з 2020-го. Однак раніше це закінчувалося лише ротацією окремих міністрів. Цього ж разу, за словами нардепа, ухвалено остаточне рішення: Шмигаля буде звільнено.

    Причиною є не лише втрата підтримки у парламенті, а й незадовільна економічна політика уряду на тлі воєнного стану. Крім того, владі потрібно продемонструвати «оновлення», адже повноцінні вибори провести наразі неможливо.

    Свириденко — наступниця Шмигаля?

    Єдина серйозна кандидатура, яка наразі розглядається в Офісі президента — Юлія Свириденко. Вона вже багато років є частиною виконавчої гілки влади, очолює економічний блок і має лояльність до чинної адміністрації.

    На думку оглядачів, її призначення дозволить зберегти керованість у Кабміні, формально забезпечивши образ «нового уряду». За фактом це може означати лише косметичні зміни без глибокої трансформації політики.

    Перешкоди — юридичні, але не політичні

    Згідно із законом «Про правовий режим воєнного стану», зараз звільнення прем’єра неможливе без відставки всього уряду — а це прямо заборонено. Проте, як стверджує Железняк, влада готує законодавчі зміни, які планують ухвалити вже в червні.

    Альтернатива — традиційний український варіант: просто обійти закон. Очікується, що Шмигаль напише заяву про добровільну відставку, що дозволить запустити процедуру формування нового Кабміну.

    Скепсис і реалії

    Сам Ярослав Железняк скептично оцінює перспективи урядового оновлення. На його думку, навіть якщо прізвище прем’єра зміниться, це не гарантує реформ чи економічного прориву.

    «Це буде так само логічно, як вірити, що Свириденко — це оновлення уряду, і тепер точно буде трильйон ВВП», — іронізує він.

  • Міністерка економіки Свириденко отримала 3,1 млн грн за лекції в КШЕ за 6 місяців

    Міністерка економіки Свириденко отримала 3,1 млн грн за лекції в КШЕ за 6 місяців

    У 2024 році перша віцепрем’єрка – міністерка економіки Юлія Свириденко – задекларувала понад 3,1 мільйона гривень доходу за викладацьку діяльність у Київській школі економіки (КШЕ). Це майже втричі більше, ніж її річна зарплата у Кабміні, і в кілька разів перевищує доходи ректорів державних вишів.

    Як з’ясувала Українська правда, такі виплати були здійснені через три контракти: за напрямами “економіка”, “менеджмент” і “публічне адміністрування”. За словами самої Свириденко, вона читає лекції, проводить консультації для студентів і бере участь у підготовці нових програм. Усе це – поза робочим часом.

    Водночас у медійному середовищі заговорили про можливий конфлікт інтересів. Свириденко не лише викладає в КШЕ, а й курує Мінекономіки, яке є бенефіціаром великих міжнародних проєктів, де виконавцем виступає ГО “Інститут КШЕ”. Йдеться, зокрема, про проєкт технічної допомоги на майже мільйон євро, а також про інший грант на 150 мільйонів доларів, у якому КШЕ є виконавцем, а Мінекономіки – одним із бенефіціарів.

    Президент КШЕ Тимофій Милованов стверджує, що не має формального впливу на український підрозділ Школи, оскільки керує американською організацією. Він визнає: не очікував, що викладачці Свириденко нарахували аж такі гонорари, однак запевняє, що все було в межах внутрішніх політик. У документі KSE Policy on Faculty Remuneration йдеться, що чинні урядовці можуть отримувати до 240 тисяч гривень на місяць – а Свириденко мала три контракти.

    У самій КШЕ пояснили: таких умов дотримуються і для інших професорів-практиків з високим рівнем національного або міжнародного визнання. Разом із тим, сам Милованов не приховує, що співпраця з урядом нерідко відбувається в складних умовах: держава не завжди платить вчасно, а подекуди взагалі не компенсує витрати.

    Виплати Свириденко виглядають формально легальними. Але з огляду на її ключову роль у відборі партнерів для державних проєктів постає логічне запитання: чи не є такі гонорари непрямим заохоченням – або ж способом легалізації доходів?

    Наразі ані НАЗК, ані правоохоронні органи не оприлюднювали інформації про перевірки щодо цієї ситуації. Проте для громадськості залишається важливим з’ясувати – чи не перетворюється академічна діяльність чиновниці на приховану форму політичної віддяки за співпрацю з конкретною організацією.

  • Міністр економіки Юлія Свириденко задекларувала понад 1,2 млн грн зарплати та автомобіль BMW

    Міністр економіки Юлія Свириденко задекларувала понад 1,2 млн грн зарплати та автомобіль BMW

    Перший віце-прем’єр-міністр – Міністр економіки України Юлія Свириденко оприлюднила електронну декларацію за минулий рік. Згідно з поданими даними, урядовиця отримала понад 1,2 мільйона гривень заробітної плати, володіє нерухомістю та автомобілем BMW.

    Окрім зарплати політкиня вказала, що має на банківських рахунках 377,4 тис. грн. та 4000 доларів готівкою.

    Крім того міністр економіки України відзвітувала, що має у власності квартири у Києві та Чернігові, а також спільну часткову власність на квартиру у Чернігові. Також їй належить земельна ділянка у селі Клочків (Чернігівська область)

    Урядовиця також володіє легковим автомобілем BMW Х3 2016 року випуску.

  • Україна планує продати Сенс Банк та частку “Укрнафти”

    Україна планує продати Сенс Банк та частку “Укрнафти”

    Україна продовжує курс на оптимізацію державного сектора, скорочуючи кількість активів у власності. Міністерка економіки Юлія Свириденко підтвердила, що держава готова розглянути продаж Сенс Банку та частки “Укрнафти”. Цей крок є частиною ширшої стратегії, спрямованої на залишення у власності держави лише стратегічно важливих підприємств.

    Наразі в Україні функціонує сім державних банків, які разом контролюють понад 50% банківського ринку. Це значно перевищує рекомендовану міжнародну норму в 25%. До списку входять такі банки, як:

    • ПриватБанк,
    • Ощадбанк,
    • Укрексімбанк,
    • Укргазбанк,
    • Сенс Банк,
    • PIN банк,
    • Моторбанк.

    Однак планується суттєве скорочення цього переліку. Як раніше зазначав прем’єр-міністр Денис Шмигаль, держава не збирається приватизувати Ощадбанк та Укрексімбанк. Щодо інших банків, зокрема Сенс Банку, вже ведуться переговори, і серед потенційних покупців є іноземні інвестори.

    Також Укргазбанк привертає увагу міжнародних гравців. Ще до початку війни була досягнута домовленість про входження Міжнародної фінансової корпорації (IFC) до його капіталу з часткою 25%.

    Модернізація “Укрнафти” є одним із ключових напрямків реформи енергетичного сектору України. За словами Свириденко, приватний сектор здатен ефективніше відновлювати збиткові компанії. Тому продаж частини цього активу виглядає як логічний крок для залучення інвестицій і модернізації галузі.

    Окрім банків і енергетики, уряд розглядає можливість державно-приватного партнерства у сфері портової інфраструктури. Зокрема, у концесію може бути переданий один із чорноморських портів. Як зазначила Свириденко, інтерес до цього вже висловили як українські, так і міжнародні інвестори.

  • Україна встановила новий рекорд експорту: цифри вражають

    Україна встановила новий рекорд експорту: цифри вражають

    З початку 2024 року український експорт товарів у грошовому еквіваленті перевищив показники за весь попередній рік. Про це заявила перша віцепрем’єр-міністр — міністр економіки Юлія Свириденко під час брифінгу 17 листопада.

    «Станом на 17 листопада Україна експортувала товарів на суму 36,3 мільярда доларів США. Це вже перевищує результат 2023 року, коли показник становив 36,2 мільярда доларів», — повідомила Свириденко.

    Причини зростання експорту

    За словами міністерки, таких вражаючих результатів вдалося досягти завдяки:

    1. Прискоренню експорту продукції нового врожаю: Українські аграрії швидко адаптувалися до нових умов, що дозволило збільшити обсяги відвантажень.
    2. Стабільній роботі “Українського морського коридору”: Відновлення морських поставок значно прискорило експорт зернових та інших товарів.
    3. Відновленню національного виробництва: Після значних втрат у 2022-2023 роках багато підприємств відновили свою роботу, що позитивно вплинуло на обсяги експорту.

    Основні товари, що забезпечили зростання експорту

    Найбільший вклад у досягнення рекорду забезпечили такі товарні групи:

    • Соняшникова, сафлорова або бавовняна олія — експорт на суму 4,4 млрд доларів (5,3 млн тонн).
    • Кукурудза — на 4,2 млрд доларів (25,5 млн тонн).
    • Пшениця та суміші пшениці та жита — на 3,4 млрд доларів (19 млн тонн).
    • Руди та концентрати залізні — на 2,5 млрд доларів (29,7 млн тонн).

    Ці показники демонструють поступове відновлення української економіки навіть в умовах триваючої війни. Завдяки ефективним заходам уряду, українським підприємствам вдалося пристосуватися до нових викликів та наростити обсяги експорту.

    «Це не просто цифри, а свідчення стійкості та потужного потенціалу нашої економіки», — підкреслила Юлія Свириденко.