Позначка: Європейський Союз

  • Мадяр заявив про знищення документів щодо санкцій у МЗС Угорщини

    Мадяр заявив про знищення документів щодо санкцій у МЗС Угорщини

     

     

  • Мадяр заявив про намір обмежити терміни прем’єра та змінити конституцію Угорщини

    Мадяр заявив про намір обмежити терміни прем’єра та змінити конституцію Угорщини

  • У ЄС хочуть прискорити рішення про 90 млрд євро для України після виборів в Угорщині

    У ЄС хочуть прискорити рішення про 90 млрд євро для України після виборів в Угорщині

    Європейський Союз розраховує найближчим часом повернутися до розгляду питання масштабної фінансової допомоги Україні обсягом 90 млрд євро, а також ухвалення 20-го пакета санкцій проти Росії. Активізацію цього процесу в Брюсселі пов’язують із політичними змінами в Угорщині після поразки партії прем’єр-міністра Віктора Орбана на парламентських виборах.

    У Євросоюзі наголошують, що швидке ухвалення обох рішень є одним із ключових пріоритетів головування Кіпру, яке триває у першій половині 2026 року. Представники головування заявили, що мають намір винести ці питання на розгляд Комітету постійних представників ЄС (Coreper), щойно з’явиться політична можливість для досягнення консенсусу між державами-членами.

    Наразі ці питання офіційно не включені до порядку денного найближчих засідань Coreper, запланованих на 15 та 17 квітня у Брюсселі. Водночас дипломати не виключають, що підготовча робота вже триває, а ключові дискусії можуть відбутися під час неформального саміту лідерів ЄС, який запланований на 23–24 квітня в Нікосії.

    Європейські джерела зазначають, що до моменту фактичної передачі влади новому прем’єр-міністру Петеру Мадяру позиція Угорщини щодо українських питань навряд чи зазнає суттєвих змін. Очікується, що Мадяр офіційно вступить на посаду на початку травня, тому на квітневих зустрічах ЄС Угорщину все ще представлятиме Віктор Орбан.

    Саме уряд Орбана протягом останніх років неодноразово блокував або затримував рішення ЄС, пов’язані з підтримкою України, використовуючи право вето. Зокрема, йшлося як про санкційні пакети проти Росії, так і про фінансову допомогу Києву. Така позиція часто викликала критику з боку інших держав-членів ЄС, які звинувачували Будапешт у затягуванні ключових рішень у час війни.

    У березні 2026 року Орбан прямо заявив, що Угорщина не підтримає жодних рішень на користь України, включно з новим пакетом санкцій і кредитною підтримкою, поки Київ не відновить транзит російської нафти через трубопровід «Дружба». Це питання стало одним із головних каменів спотикання у відносинах між Будапештом та Брюсселем.

    Водночас, за інформацією дипломатичних джерел, у ЄС не виключають, що навіть до завершення своєї каденції Орбан може піти на часткові поступки, щоб розблокувати окремі рішення або зменшити напруження у відносинах із партнерами.

    Перемога опозиційної партії «Тиса» на чолі з Петером Мадяром відкриває можливість для перегляду зовнішньополітичного курсу Угорщини. Сам Мадяр уже заявив, що прагне відновити довіру до країни в межах Європейського Союзу та НАТО і зробити Будапешт більш передбачуваним партнером.

    У низці європейських столиць, зокрема в Берліні, вже висловили сподівання, що зміна влади в Угорщині дозволить швидше ухвалювати рішення щодо підтримки України, які раніше блокувалися. Це стосується як фінансової допомоги, так і санкційної політики проти Росії.

    Україна зі свого боку також активізує дипломатичні контакти з майбутнім керівництвом Угорщини. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомив, що Київ передав сигнали щодо можливих контактів між президентом Володимиром Зеленським і Петером Мадяром.

    Запланований пакет фінансової допомоги у 90 млрд євро розглядається в ЄС як один із ключових інструментів довгострокової підтримки України, зокрема для фінансування державного бюджету, відновлення економіки та забезпечення макрофінансової стабільності в умовах війни. Паралельно 20-й пакет санкцій має посилити тиск на Росію, зокрема в економічній та енергетичній сферах.

    Таким чином, подальший прогрес у цих питаннях значною мірою залежатиме від політичного переходу в Угорщині та готовності нового уряду змінити підхід до рішень, які потребують одностайної підтримки всіх країн-членів Європейського Союзу.

  • Кремль розраховує на продовження контактів із новою владою Угорщини після зміни уряду

    Кремль розраховує на продовження контактів із новою владою Угорщини після зміни уряду

    У Кремлі заявили про зацікавленість у продовженні робочих та «прагматичних» контактів із новим керівництвом Угорщини після політичних змін у країні. Про це повідомив речник президента РФ Дмитро Пєсков, якого цитують російські державні медіа, зокрема «Интерфакс».

    За його словами, Москва ставиться «з повагою» до вибору угорських виборців і розраховує, що двосторонні відносини з Будапештом продовжаться у стабільному та практичному форматі. Пєсков наголосив, що Росія зацікавлена у розвитку відносин не лише з Угорщиною, а й загалом із європейськими країнами, попри нинішню складну політичну ситуацію та обмежені канали взаємодії.

    Водночас речник Кремля визнав, що на цьому етапі про взаємність у відносинах із більшістю країн Європи говорити складно. Попри це, Москва заявляє про готовність до діалогу та продовження контактів там, де це можливо, зокрема у сферах економіки та окремих політичних питань.

    Окремо Пєсков закликав «набратися терпіння» і дочекатися перших кроків нового політичного керівництва Угорщини, щоб оцінити майбутній характер взаємин між Москвою та Будапештом. За його словами, Росія не робить передчасних висновків і буде орієнтуватися на практичні дії нової влади.

    Заява Кремля пролунала на тлі політичних змін в Угорщині, де після виборів завершилася багаторічна політична домінація Віктора Орбана. За підсумками підрахунку майже всіх голосів, опозиційна партія «Тиса» на чолі з Петером Мадяром здобула значну підтримку виборців і отримала мандат на формування нового політичного курсу.

    Віктор Орбан визнав поразку та привітав політичних опонентів із перемогою після 16 років перебування при владі. Це стало одним із найбільш помітних політичних зрушень в Угорщині за останні десятиліття.

    Петер Мадяр заявив про намір провести масштабне перезавантаження державної системи управління, а також переглянути окремі підходи до внутрішньої та зовнішньої політики. Зокрема, він наголосив на необхідності відновлення більш тісної співпраці з Європейським Союзом та НАТО, що може означати зміну балансу у відносинах Будапешта з іншими міжнародними партнерами.

    Експерти зазначають, що політична трансформація в Угорщині може вплинути на загальну динаміку відносин між ЄС і Росією, оскільки Будапешт раніше нерідко займав більш м’яку або прагматичну позицію щодо Москви порівняно з іншими країнами Євросоюзу.

    У цьому контексті заяви Кремля про «прагматичні контакти» можуть свідчити про спробу зберегти хоча б мінімальні канали взаємодії з країною ЄС на тлі загального погіршення відносин Росії із Заходом. Подальший розвиток діалогу залежатиме від того, який зовнішньополітичний курс обере новий уряд Угорщини та наскільки швидко він почне реалізовувати свої передвиборчі обіцянки.

  • Після виборів в Угорщині Мадяр оголосив про курс на ЄС і НАТО

    Після виборів в Угорщині Мадяр оголосив про курс на ЄС і НАТО

    Після парламентських виборів в Угорщині лідер опозиційної партії «Тиса» Петер Мадяр заявив про намір змінити зовнішньополітичний курс країни, повернувши її до активнішої співпраці з Європейським Союзом і НАТО. Про це повідомляє угорське видання 444.hu.

    За словами Мадяра, одним із ключових завдань нового політичного етапу стане відновлення довіри з боку міжнародних партнерів, яку він пов’язує з необхідністю більш прогнозованої та узгодженої політики Угорщини в межах європейських і трансатлантичних структур.

    Лідер «Тиси» наголосив, що Угорщина має знову стати «надійним партнером» у Європейському Союзі та Північноатлантичному альянсі. У його заявах йдеться про перегляд підходів до зовнішньої політики та посилення взаємодії з європейськими інституціями.

    Окрему увагу Мадяр приділив відносинам із країнами Центрально-Східної Європи. Зокрема, він заявив про намір відновити та зміцнити партнерство з Польщею, яка традиційно відіграє важливу роль у регіональній політиці ЄС.

    Також політик підкреслив важливість відновлення співпраці в межах Вишеградської групи, до якої входять Угорщина, Польща, Чехія та Словаччина. Цей формат останніми роками переживав періоди політичних розбіжностей через різні позиції країн щодо ЄС та зовнішньої політики.

    Серед перших кроків після перемоги політичної сили Мадяр назвав серію закордонних візитів. Зокрема, він планує відвідати Польщу, Відень і Брюссель.

    За його словами, ці поїздки мають стати сигналом про намір відновити конструктивні відносини з Європейським Союзом, а також сприяти розблокуванню або відновленню європейського фінансування для Угорщини.

    У політичному контексті Брюссель розглядається як ключовий центр ухвалення рішень ЄС, тоді як візити до Варшави та Відня можуть мати на меті зміцнення двосторонніх відносин і регіональної співпраці.

    Вибори в Угорщині відбулися 12 квітня. Явка, за попередніми даними, сягнула майже 80%, що суттєво перевищує показники попередніх виборчих кампаній.

    Після підрахунку майже всіх голосів опозиційна партія «Тиса» випередила провладну «Фідес». За попередніми результатами, вона може отримати більшість місць у парламенті.

    Згідно з оприлюдненими даними, «Тиса» потенційно претендує на 138 місць у 199-місному парламенті, тоді як «Фідес» — приблизно на 55. Остаточні результати ще можуть уточнюватися офіційними виборчими органами.

    У Будапешті після оголошення попередніх результатів відбулися масові зібрання прихильників опозиції. Учасники святкувань сприйняли результат голосування як можливий початок політичних змін і переорієнтації зовнішнього курсу країни.

    Зокрема, під час виступу Мадяра в натовпі лунали вигуки «Європа», що, за оцінками медіа, відображає запит частини виборців на більш тісну інтеграцію з ЄС.

    Аналітики відзначають, що заяви про «повернення до Європи» у разі підтвердження результатів можуть мати вплив на баланс сил у Центральній Європі. Угорщина останніми роками була одним із найбільш дискусійних партнерів ЄС у питаннях санкційної політики та зовнішньої політики блоку.

    На цьому тлі можливі зміни уряду в Будапешті розглядаються як фактор, що може вплинути на загальну динаміку відносин усередині Європейського Союзу та позицію регіону щодо ключових міжнародних питань.

  • У Словенії обговорюють заяви про посилення проросійських впливів: що відомо і як це коментують аналітики

    У Словенії обговорюють заяви про посилення проросійських впливів: що відомо і як це коментують аналітики

    Після появи у медіа повідомлень про нібито обрання в Словенії спікером парламенту лідера партії «Ресні.ца» («Правда») Зорана Стевановича, в інформаційному просторі активізувалася дискусія щодо можливого посилення проросійських політичних позицій у країнах ЄС. Водночас офіційні дані парламенту Словенії таких змін не підтверджують.

    Станом на сьогодні посаду спікера Державних зборів Словенії (Državni zbor) обіймає Уршка Клакочар-Зупанчич, представниця «Руху Свободи» (Gibanje Svoboda), яка була обрана у 2022 році після формування нового уряду Роберта Голоба. Жодних офіційних рішень щодо зміни керівництва парламенту у відкритих державних джерелах не зафіксовано.

    Зоран Стеванович — словенський політик, який очолює партію «Resni.ca», що позиціонує себе як антиістеблішментську силу. Вона виникла на хвилі суспільного невдоволення традиційними політичними елітами та робить акцент на критиці епідеміологічних обмежень часів COVID-19, державних інституцій та частини політики Європейського Союзу.

    Політичні експерти відносять «Ресні.ца» до популістських рухів, які в окремих питаннях збігаються з позиціями євроскептичних сил у ЄС. Зокрема, серед риторики партії фігурують заклики до перегляду або скасування санкційної політики щодо Росії, що й стало підставою для публічних дискусій про її зовнішньополітичні орієнтири.

    Водночас партія не входить до числа провідних політичних сил у парламенті Словенії і не формує урядової більшості.

    Український журналіст і публіцист Віталій Портников у своїх коментарях звернув увагу на загальну тенденцію зростання впливу політичних сил у Європі, які ставлять під сумнів єдність санкційної політики ЄС щодо Росії.

    Він зазначив, що подібні рухи можуть бути частиною ширшого процесу політичної фрагментації в Європейському Союзі, де окремі партії використовують антиелітарну риторику, критику інституцій та заклики до перегляду зовнішньополітичного курсу.

    Портников також провів паралелі з політичними лініями колишнього прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана та чинного прем’єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо, які неодноразово виступали з критикою частини санкцій проти РФ та займали більш обережну позицію щодо підтримки України.

    Політологи відзначають, що в Європейському Союзі останні роки спостерігається зростання впливу правих та популістських партій, які часто поєднують внутрішню антиурядову риторику з критикою спільної політики ЄС.

    Одним із ключових питань розбіжностей залишається санкційна політика щодо Росії. Хоча офіційно ЄС зберігає єдність у більшості пакетів санкцій, у низці країн тривають політичні дебати щодо їхньої ефективності, економічних наслідків та тривалості.

    Словенія загалом залишається проєвропейською державою і підтримує ключові рішення ЄС, однак внутрішній політичний спектр включає різні позиції щодо зовнішньої політики та відносин із Росією.

    Інформація про «зміну спікера на проросійського кандидата» у Словенії наразі не підтверджується офіційними джерелами та може бути пов’язана з інтерпретаціями політичних заяв і діяльності окремих партій.

    Водночас експерти наголошують: навіть без формальних змін у владі, дискусії навколо санкцій проти РФ та зовнішньополітичного курсу ЄС залишаються одним із ключових елементів політичного ландшафту Європи.

  • Перемога «Тиси» в Угорщині: що відомо про результати виборів, реакцію ЄС і можливі наслідки

    Перемога «Тиси» в Угорщині: що відомо про результати виборів, реакцію ЄС і можливі наслідки

     

     

  • Зеленський готується до візиту в Італію: переговори з Мелоні заплановані на 15 квітня

    Зеленський готується до візиту в Італію: переговори з Мелоні заплановані на 15 квітня

    Прем’єр-міністерка Італії Джорджія Мелоні найближчими днями проведе зустріч із президентом України Володимиром Зеленським. За попередньою інформацією, переговори заплановані на 15 квітня у Римі.

    Як повідомляє пресслужба італійського уряду, зустріч відбудеться у Палаццо Кіджі — офіційній резиденції глави уряду — о 15:30 за місцевим часом (16:30 за київським). Деталі порядку денного наразі офіційно не розкриваються.

    Водночас Офіс президента України поки не підтверджував інформацію про майбутній візит Зеленського, що може свідчити про дипломатичну чутливість переговорів або можливі зміни у графіку.

    Очікується, що ключовою темою стане подальша підтримка України на тлі війни, включаючи військову та фінансову допомогу. Також сторони можуть обговорити координацію позицій із партнерами в межах Європейського Союзу.

    За інформацією джерел, серед можливих тем — розблокування кредитної лінії ЄС обсягом до 90 мільярдів євро. Йдеться про ресурс, який розглядається як критично важливий для забезпечення фінансової стабільності України в умовах війни та зростаючого бюджетного навантаження.

  • У ЄС продовжують обговорювати можливість вступу України у 2027 році — Качка

    У ЄС продовжують обговорювати можливість вступу України у 2027 році — Качка

    У Європейському Союзі тривають дискусії щодо можливого вступу України до блоку у 2027 році. Про це заявив віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка під час зустрічі з журналістами в Києві.

    За його словами, наразі не існує чіткої моделі вступу України до ЄС, однак сам факт активного обговорення цього питання він оцінив позитивно.

    Качка зазначив, що до дискусії долучені також країни, які традиційно вважаються більш стриманими у питанні розширення Євросоюзу, зокрема Німеччина, Франція та Нідерланди.

    «Думаю, у травні буде більш чітка картина, але можна сказати, що вони теж орієнтуються на 2027 рік для вирішення питання вступу України до ЄС. Ця дата не зафіксована, але ніхто не відкинув ідею обговорювати модель вступу до Європейського Союзу у 2027 році», — заявив він.

    Віцепрем’єр наголосив, що ключовим фактором залишається темп впровадження реформ в Україні.

    «Усі чекають від нас прогресу у виконанні “бенчмарків”, і це фактично є вирішальним елементом щодо того, як швидко ми можемо вступити до Європейського Союзу», — зазначив Качка.

    За його словами, у Верховній Раді наразі перебуває близько 100 законопроєктів, які спрямовані на виконання зобов’язань України в межах євроінтеграційного процесу.

  • Зеленський назвав термін відновлення транзиту нафти трубопроводом «Дружба»

    Зеленський назвав термін відновлення транзиту нафти трубопроводом «Дружба»

    Україна зможе відновити транзит нафти нафтопроводом «Дружба» приблизно через півтора місяця після завершення ремонту пошкодженої інфраструктури. Про це повідомив президент Володимир Зеленський у листі до керівництва Європейського Союзу.

    У документі зазначається, що останні пошкодження об’єктів трубопроводу є досить серйозними і без відновлення ключових вузлів повноцінний транзит наразі неможливий.

    За словами президента, основною проблемою залишається перекачувальна станція у Бродах, яка тимчасово зупинила роботу після пошкодження.

    Саме її зупинка не дозволяє підтримувати необхідний тиск у системі трубопроводу та гарантувати безпечний транзит нафти до європейських країн.

    «Ми очікуємо, що упродовж приблизно 1,5 місяця перекачувальна станція у Бродах відновить технічну спроможність. Це забезпечить повне відновлення постачань — звісно, якщо не буде нових ударів РФ», — пояснив Зеленський.

    Частину інфраструктури доведеться будувати заново

    За попередніми технічними оцінками, один із пошкоджених резервуарів для нафти не підлягає відновленню. У зв’язку з цим Україна розглядає можливість будівництва нової підземної інфраструктури зберігання нафти.

    Президент також подякував Європейському Союзу за готовність допомогти з відновленням трубопроводу.

    «Я вдячний і приймаю вашу пропозицію щодо необхідної технічної підтримки та фінансування, щоб ми могли завершити ремонтні роботи якнайшвидше та розглянути сталі рішення на майбутнє», — зазначив Зеленський.

    Передісторія конфлікту

    Проблеми з роботою трубопроводу виникли після пошкодження інфраструктури «Дружби», що призвело до перебоїв із постачанням нафти до країн Центральної Європи.

    На цьому тлі Угорщина та Словаччина оголосили надзвичайний стан і звинуватили Україну у проблемах із транзитом, що спричинило політичну напругу між сторонами.

    Раніше також повідомлялося, що Україна погодилася відновити транзит нафти до Угорщини та Словаччини після домовленостей із Європейським Союзом щодо фінансування та технічної допомоги для ремонту пошкодженої інфраструктури.