Позначка: Європа

  • Європа не знає, як захистити Україну без американської підтримки — The New York Times

    Європа не знає, як захистити Україну без американської підтримки — The New York Times

    Європейські держави публічно демонструють рішучу підтримку України, однак у них немає власної стратегії щодо припинення війни без економічного та політичного тиску США на Росію. Це створює ризики, оскільки позиція президента США Дональда Трампа щодо українського питання залишається непередбачуваною. Про це пише The New York Times.

    За даними видання, європейські чиновники наголошують, що ключовим фактором майбутніх мирних переговорів мають стати гарантії безпеки для України. Вони вважають, що саме надійні гарантії можуть стати аргументом, який спонукає Київ погоджуватися на складні компроміси, включно з передачею частини територій Росії. Водночас США поки що не готові давати чіткі зобов’язання щодо підтримки України чи участі у створенні спільних європейських сил.

    Дискусії ускладнює й позиція російського президента Володимира Путіна, який категорично відкидає можливість присутності військ НАТО в Україні навіть у післявоєнному періоді. Це робить багато європейських планів майже нереалістичними.

    На тлі цього європейські лідери намагаються знайти підхід до Трампа і схилити його до більш зваженої лінії щодо Києва. Видання зазначає, що в ЄС обговорюють ідею зустрічі представників України, Європи та США, аби виробити спільну мирну пропозицію, яку в майбутньому буде представлено Москві. Президент України Володимир Зеленський раніше заявляв, що Київ може передати свій оновлений план миру Вашингтону вже 10 грудня.

    Попри дипломатичні зусилля, в Європі визнають: союзники мають готуватися до сценарію, за якого їм доведеться воювати й стримувати Росію самостійно. Високопоставлені чиновники НАТО уважно спостерігають за поступовим виведенням американських військових із Європи. Хоча у регіоні залишається близько 79 тисяч солдатів США, європейські армії не можуть швидко замінити ключові можливості американського війська — від супутникової розвідки до систем управління та дальньої високоточної зброї.

    Представники європейських країн визнають, що слабкість оборонної промисловості також залишається критичним викликом. Для масштабного нарощування виробництва зброї знадобляться роки. Аналітики Кільського інституту світової економіки підрахували, що Росія щомісяця виробляє близько 150 танків, 550 бойових машин піхоти, понад сотню дронів Lancet та десятки артилерійських систем. Жодна європейська держава сьогодні не наблизилась до таких темпів.

    У коментарі NYT директорка з Північної Європи Атлантичної ради Анна Вісландер наголосила, що Україна є ключовим бар’єром, який стримує Росію від подальшої агресії. Вона зазначила, що Європа має або піти на більші ризики зараз, або заплатити значно вищу ціну в майбутньому.

    Видання підсумовує: Європейський союз сьогодні стоїть перед стратегічним викликом — як захищати Україну і власну безпеку, якщо США зменшать свою роль у війні.

  • США та РФ запропонували план щодо України, який розколов Європу — Bloomberg

    США та РФ запропонували план щодо України, який розколов Європу — Bloomberg

    Після оприлюднення спільної американсько-російської пропозиції щодо припинення війни в Україні в Європі дедалі голосніше лунають паралелі з подіями 1939 року. Оглядач Bloomberg Марк Чемпіон порівняв запропонований план із пактом Молотова-Ріббентропа, який фактично поділив Східну Європу між СРСР і нацистською Німеччиною та відкрив шлях до вторгнення Гітлера в Польщу. На його думку, нинішні дії Вашингтона й Москви свідчать про аналогічну логіку великих держав, які намагаються перерозподілити впливи на континенті — цього разу за рахунок України.

    Чемпіон зазначає, що ще від лютого попереджав: адміністрація Дональда Трампа прагне не стільки миру для України, скільки «перезавантаження» відносин із Росією. Публікація 28-пунктного плану, узгодженого без участі Києва чи його європейських партнерів, лише підтвердила ці побоювання. А коли європейські лідери зрозуміли, що залишилися самі у стримуванні Москви, виникло питання: чи здатен ЄС стати самостійним стратегічним гравцем? Відповідь, за оцінкою автора, неприємна — Євросоюз історично не пристосований до демонстрації жорсткої сили.

    Європейський проєкт будувався як антипод воєн між своїми — саме за це ЄС отримав Нобелівську премію миру у 2012 році. Але у сфері оборони блок системно перекладав відповідальність на НАТО, тобто на США. У результаті, пояснює Чемпіон, нинішній ЄС нагадує футболіста, якого змушують зіграти в регбі: наявних інструментів для силової дипломатії не вистачає.

    Втім, Європі, на думку оглядача, доведеться зробити стрибок у невідоме. Розв’язання він бачить поза межами інституцій ЄС — через коаліції країн, які готові діяти швидше й рішучіше. Приклади вже з’являються: Велика Британія очолює Об’єднані експедиційні сили з десяти північних держав; існує Північно-Балтійська вісімка, а Лондон та Париж разом формують коаліцію для майбутньої миротворчої місії в Україні. Дослідник Фінського інституту міжнародних відносин Ніклас Гельвіг вважає таку фрагментарність не хибою, а, можливо, навіть перевагою — адже ключові регіональні гравці, зокрема Британія, Норвегія та Туреччина, не входять до ЄС.

    Європа, підкреслює Чемпіон, повертається в реальність історії після кількох десятиліть «утопічного перепочинку». Її першочергове завдання — переозброєння і формування спільної позиції щодо загроз. Але в історії континент об’єднувався лише тоді, коли небезпека ставала очевидною та екзистенційною: як під час Холодної війни чи протидії Османській імперії у XVII столітті.

    На думку оглядача, сьогоднішній виклик для європейських лідерів — знайти спосіб одночасно зберегти мир усередині блоку та виробити силу зовні, щоб протистояти Росії та не дозволити їй нав’язати сценарій, схожий на той, що був узгоджений між Москвою і Берліном у 1939 році.

    Європейські медіа нагадують, що ці процеси розгортаються на тлі поглиблення контактів між США та Росією, а також погроз Вашингтона обмежити підтримку Києва. За оцінками New York Post, фінансування української оборони упродовж чотирьох років коштуватиме Європі значно дешевше, ніж наслідки капітуляції перед Кремлем. Bloomberg своєю чергою пише, що багато європейських країн уже готуються стримувати Росію самостійно — інвестують у збройову промисловість і проводять навчання без участі США.

  • Швейцарія ускладнила правила надання притулку українцям із західних областей

    Швейцарія ускладнила правила надання притулку українцям із західних областей

    З 1 листопада 2025 року у Швейцарії набули чинності нові, жорсткіші правила щодо надання тимчасового захисту українським біженцям. Федеральна рада країни ухвалила рішення не надавати автоматично статус S громадянам, які прибули безпосередньо із семи західних областей України — Волинської, Рівненської, Львівської, Тернопільської, Закарпатської, Івано-Франківської та Чернівецької.

    Влада Швейцарії вважає, що ситуація в цих регіонах є достатньо стабільною, аби визнати повернення туди безпечним. Як повідомляє швейцарське видання SRF, це рішення стосується лише тих українців, які приїдуть після 1 листопада. Ті ж, хто вже отримав статус захисту S, зберігають усі права — на проживання, соціальні виплати та свободу пересування.

    Водночас нові правила не торкнуться осіб, для яких повернення в Україну є небезпечним або неможливим через хвороби чи складні обставини.

    За словами представників Федеральної ради, нововведення зачеплять лише невелику частку українців. Серед нинішніх біженців у Швейцарії лише близько 10% походять із регіонів, які тепер визнані безпечними.

    Секретаріат з міграції (SEM) продовжить розглядати кожен випадок індивідуально. Якщо людина не доведе необхідність у захисті, їй можуть відмовити у статусі й навіть депортувати. Однак видворення можливе лише у випадках, коли воно є юридично та фактично здійсненним.

    Влада також зазначає, що попри локальну стабільність, повна безпечність повернення в Україну поки що не гарантується, тому держава готова розглядати варіанти тимчасової підтримки або сприяти зверненню до системи притулку ЄС.

  • Співачка Оля Полякова відмовилася фінансувати весілля доньки

    Співачка Оля Полякова відмовилася фінансувати весілля доньки

    Співачка Оля Полякова відверто розповіла, що не планує фінансувати весілля своєї доньки Маші, яка нещодавно одружилася у США з іноземцем і мріє про святкування в Європі. В ефірі програми «Наодинці з Гламуром» артистка заявила: коли вона сама виходила заміж, грошей у матері не просила, тож і донька має покладатися на власні сили або на чоловіка.

    «Вийшла заміж — нехай чоловік робить весілля. Чоловік не може — нехай сама йде і заробляє, як мамка все життя працює. Мама оплачувати не буде», — сказала Полякова, підкресливши, що традиція «пишних весіль за рахунок батьків» — учорашній день.

    На думку зірки, фінансову відповідальність за свято мають брати саме молодята. Водночас чутки про те, що Маша одружилася через вагітність, співачка коментувати не стала. Полякова також зауважила, що нині зосереджена на власних творчих прем’єрах і «новій закоханості» в музику.

  • Західна допомога Україні скорочується — що відомо

    Західна допомога Україні скорочується — що відомо

    Як пише швейцарське видання Neue Zürcher Zeitung, військова підтримка України з боку Заходу помітно зменшилася. За матеріалами видання, Сполучені Штати — найпотужніший донор — з моменту інавгурації Дональда Трампа не виділяли допомоги, і це створило помітний дефіцит, який Європі вдалося частково компенсувати лише у першій половині року.

    Проте влітку європейські зобов’язання скоротилися на 57% порівняно з першим півріччям — із середніх €3,8 млрд до €1,9 млрд на місяць. Загалом щомісячна військова допомога всіх донорів у другому кварталі була приблизно на 40% нижчою, ніж у першій половині року. Цей розрив особливо помітний у постачанні багатоствольних ракетних установок, артилерійських боєприпасів та систем ППО — озброєнь, що потребують великих технологічних і виробничих ресурсів.

    Ініціатива Purl, у рамках якої окремі країни НАТО купують зброю у США для передачі Україні, вже залучила мінімум 16 держав; серед тих, хто закупив озброєння — Данія, Норвегія, Швеція, Латвія, Німеччина, Нідерланди, Бельгія та Канада. Загальна сума таких закупок становить близько €1,9 млрд. При цьому Данія вирізняється тим, що віддала свої запаси артилерії і налагоджує прямі закупівлі у українських виробників.

    Матеріал також звертає увагу на регіональні відмінності: Південна Європа (Франція, Іспанія, Італія) демонструє більш стриману позицію в постачанні озброєнь, але водночас має відносно повні склади і потужні оборонні галузі; країни Балтії, Чехія чи Польща активніші у передачах, але їхні можливості обмежені ресурсами. Автори зазначають, що потенціал Європи для збільшення допомоги ще не вичерпано — порівняння з попередніми кризами показує, що ЄС і Брюссель можуть мобілізувати значні фінансові ресурси: фонд відновлення під час пандемії становив близько €810 млрд, під час єврокризи — близько €400 млрд, тоді як на сьогодні допомога Україні становить приблизно €215 млрд.

  • Україна не домоглася безпекових гарантій від США після зустрічі Зеленського і Трампа

    Україна не домоглася безпекових гарантій від США після зустрічі Зеленського і Трампа

    Наше джерело в українській делегації у США повідомило, що переговори президента Володимира Зеленського з американським лідером Дональдом Трампом не принесли результатів у питанні безпекових гарантій для України.

    За словами співрозмовника, Зеленський намагався отримати від Вашингтона чітку підтримку у створенні міжнародного механізму гарантій, який би підстрахував Україну від нових хвиль агресії Росії. Проте Трамп не дав згоди і фактично «заморозив» цю тему.

    «Трек із гарантіями завис. Тепер усі формати обговорюються з європейськими партнерами», — зазначило джерело. Водночас у ЄС не готові брати на себе реальні зобов’язання та просувають ідею нового «Будапештського меморандуму», тобто документа з декларативними зобов’язаннями без механізмів примусу до виконання.

    Таким чином, на тлі затягнутої війни питання міжнародних безпекових гарантій для України знову опинилося у підвішеному стані. Переговори тривають, але поки що Київ має лише декларації підтримки без реальних інструментів їхнього втілення.

  • Трамп здивував союзників словами про повне повернення українських земель

    Трамп здивував союзників словами про повне повернення українських земель

    Президент США Дональд Трамп несподівано заявив, що Україна здатна повернути всі території, втрачені після 2014 року, та розгромити російську армію. Такі слова стали різким розворотом після багаторічних сумнівів і повторення кремлівських тез, що Київ ніколи не відновить свої кордони.

    Про це у колонці для The Telegraph написав військовий оглядач Хеміш де Бреттон-Гордон. Він зазначив, що тепер головне питання — чи підтвердить Трамп свої заяви діями, чи знову змінить курс.

    Автор підкреслив, що Трамп використав китайський термін «паперовий тигр» на адресу Росії, маючи на увазі силу, яка виглядає загрозливо, але фактично виявляється безпорадною. На його думку, це іронічний опис, враховуючи близькість Кремля та Пекіна.

    Оглядач пояснив, що для перемоги України потрібні конкретні кроки з боку США та Європи. Насамперед — створення безпольотної зони хоча б над західною частиною країни, щоб захистити цивільні об’єкти. Це дозволило б Україні зосередити сили ППО на сході та зміцнити наступальні операції.

    Крім того, Трамп повинен наполягати на передачі Києву значно більшої кількості високоточних ракет великої дальності, а також зняти обмеження на удари вглиб російської території. Це, на переконання оглядача, значно посилило б ефективність українських стратегічних атак.

    Не менш важливим є повний спектр санкцій проти Москви. «Недостатньо лише погрожувати — санкції мають бути втілені», — наголосив Бреттон-Гордон.

    За його словами, якщо Європа та США справді хочуть допомогти Україні перемогти, вони повинні бути готовими йти ва-банк: від захисту українських міст із повітря до швидкої реакції на будь-які провокації Росії. Інакше вся риторика перетвориться на «порожню балаканину», яка лише додасть сміливості Путіну.

    Оглядач підсумував: Україна зможе перемогти лише за умови незмінної позиції Трампа та рішучих дій НАТО. Якщо ж президент США знову передумає, війна може затягнутися на десятиліття.

  • Келлог: Україні не можна віддавати території, бо повернути їх буде майже неможливо

    Келлог: Україні не можна віддавати території, бо повернути їх буде майже неможливо

    Досягнення миру в Україні неможливе без припинення вогню. І російський диктатор Володимир Путін усвідомлює, що якщо погодиться на цей крок, повернутися до активних бойових дій йому буде складно. Про це заявив спеціальний представник президента США Дональда Трампа з питань України, генерал Кіт Келлог, в інтерв’ю лорду Майклу Ешкрофту.

    Келлог наголосив, що особисто він вважає найкращим варіантом саме припинення вогню, але Дональд Трамп прагне досягти повноцінної мирної угоди. «Путін цього не хоче, він досі думає, що може перемогти військовим шляхом. Але я так не вважаю», – підкреслив генерал.

    За його словами, російські війська майже повністю окупували Луганську область і прагнуть захопити всю Донецьку. Водночас Україні не можна відмовлятися від своїх територій, адже повернути їх у майбутньому буде майже неможливо.

    Келлог також наголосив на моральному вимірі війни: «Це протистояння добра і зла. Путін – не хороший хлопець. Те, що він робить, жорстоко і жахливо».

    Генерал додав, що нинішні лідери Європи – канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, прем’єр Британії Кір Стармер та глава уряду Польщі Дональд Туск – уже сприймають Росію як екзистенційну загрозу, хоча ще кілька років тому цього не визнавали.

    Окремо він прокоментував і ядерні погрози Москви: «Путін говорить це, щоб залякати людей: “Я ядерна сила”. То й що? На нашому боці теж три – Франція, Британія та США».

  • Келлог: Європі доведеться підтримувати Україну без США

    Келлог: Європі доведеться підтримувати Україну без США

    Європейські країни сьогодні набагато краще підготовлені до самостійних дій у сфері оборони, ніж будь-коли раніше. Таку думку в інтерв’ю The Telegraph висловив спецпредставник президента США, генерал Кіт Келлог. За його словами, ключовою зміною стало усвідомлення європейськими лідерами, що Росія є екзистенційною загрозою, тоді як ще кілька років тому вони залежали від її енергоресурсів.

    Келлог відзначив, що стосунки Дональда Трампа з новим поколінням європейських політиків – зокрема з Фрідріхом Мерцом у Німеччині та Джорджією Мелоні в Італії – кращі, ніж із їхніми попередниками. Також генерал підкреслив, що країни НАТО збільшили оборонні бюджети та демонструють небувалу єдність.

    «Ця єдність реальна. Нам достатньо подивитися на зустрічі європейських лідерів після саміту на Алясці. Протягом доби вони всі зібралися у Вашингтоні, щоб у Білому домі обговорити майбутнє Європи. Це винятково. Путін неправильно оцінив ситуацію», – заявив він.

    Окремо Келлог наголосив, що Європа має бути готовою підтримувати Україну навіть без допомоги США. «Краще бути готовим. Я не думаю, що Америка повністю виведе свої війська, але Європа повинна стояти на власних ногах. Сьогодні вона майже самодостатня у підтримці військових зусиль України завдяки згуртованості, якої раніше не було», – сказав генерал.

    Водночас він нагадав свою попередню заяву про те, що Україні, ймовірно, доведеться жити з реальністю часткової окупації Донбасу, однак це не означає юридичного визнання російського суверенітету над цими територіями. Келлог також підкреслив, що Дональд Трамп у приватних розмовах висловлює ще більшу жорсткість щодо Володимира Путіна, ніж у публічних виступах.

  • Кремль не зупинить війну навіть після України – Politico

    Кремль не зупинить війну навіть після України – Politico

    Російський диктатор Володимир Путін дав чіткий сигнал: він не планує припиняти протистояння із Заходом найближчим часом. Запуск щонайменше 19 безпілотників у бік Польщі став демонстрацією намірів Кремля вести довгострокову гібридну війну проти США та їхніх союзників.

    Аналітики та критики в РФ відзначають: Путін не може повернутися до ролі президента мирного часу, адже його політичне виживання напряму залежить від війни. Зупинка бойових дій або мирна угода під тиском США, зокрема Дональда Трампа, створює для Кремля політичні ризики.

    Хоча втрати серед росіян значні, Путін обіцяв не просто перемогу над Україною, а й над “колективним Заходом”. Заради цього Кремль готовий розгортати виробництво подалі від кордонів НАТО, проводити навчання з Білоруссю та нагнітати риторику проти ЄС і сусідніх країн.

    Після зустрічі Путіна з Трампом у серпні на Алясці Москва посилила гібридні атаки на Європу. А перед вторгненням дронів у Польщу Дмитро Медведєв пригрозив Фінляндії “крахом державності” у разі конфлікту. Це повторює сценарій кремлівських заяв перед лютим 2022 року.

    Журналісти наголошують: подібні акції проти Польщі мають на меті перевірити готовність НАТО до колективної оборони. Адже неоднозначна позиція Трампа щодо санкцій і альянсу лише додає Путіну впевненості.

    За оцінками Politico, конфронтація не обмежиться Україною. Кремль намагається розхитати єдність Заходу, а бездіяльність Вашингтона лише стимулює подальші провокації. Війна набуває затяжного характеру, і Росія готується тримати Європу в постійній напрузі.