Позначка: Європа

  • Чи може Росія стати небезпечнішою після війни в Україні — аналіз WP

    Чи може Росія стати небезпечнішою після війни в Україні — аналіз WP

    Росія може залишатися довгостроковою загрозою для Європи навіть у разі завершення війни проти України. Про це йдеться в аналітичних матеріалах, на які посилається The Washington Post, де експерти оцінюють можливі сценарії подальшої поведінки Кремля та ризики для європейської безпеки.

    У публікаціях зазначається, що російська армія зазнає значних втрат у війні проти України, а військова кампанія затягується без досягнення ключових цілей Кремля. Це, на думку аналітиків, створює для російського керівництва складну стратегічну ситуацію, у якій одночасно поєднуються воєнне виснаження, економічний тиск і зростання міжнародної ізоляції.

    Експерти зазначають, що війна проти України стала для Росії затяжним конфліктом із великими втратами особового складу та техніки. Водночас Україна продовжує отримувати підтримку західних партнерів, а також розвиває власні оборонні технології, зокрема у сфері далекобійних систем і безпілотників.

    На цьому тлі європейські країни паралельно посилюють оборонні можливості, збільшують військові бюджети та розгортають нові оборонні ініціативи в межах НАТО. Альянс, за оцінками аналітиків, нарощує присутність від Арктики до Чорного моря, реагуючи на зміну безпекової ситуації в регіоні.

    У матеріалах також підкреслюється, що російська економіка, попри тимчасові доходи від енергоресурсів, залишається під значним тиском санкцій і воєнних витрат. Це, у поєднанні з довготривалою війною, може впливати на стратегічні рішення Кремля у майбутньому.

    Аналітики звертають увагу, що ускладнюється і зовнішньополітичне становище Росії. Частина традиційних партнерів у Європі втрачає вплив, а міжнародна ізоляція посилюється. Водночас у самій Європі зростає консенсус щодо необхідності довгострокового стримування Росії.

    Окремі дослідники, зокрема згаданий у матеріалах аналітик Юджин Румер, у роботі «Агресивна та виснажена: Росія після війни з Україною» описують сценарій, за якого після завершення війни Росія може стати ще більш непередбачуваною та небезпечною для Європи.

    Йдеться про ризик того, що накопичені військові ресурси, досвід ведення бойових дій та внутрішня політична динаміка можуть штовхати Росію до більш агресивної поведінки на міжнародній арені. У таких оцінках підкреслюється, що Європа залишається головним напрямком стратегічного інтересу Кремля.

    Інші експерти, зокрема Майкл Кофман, звертають увагу на те, що Росія не досягла заявлених цілей у війні проти України та стикається з дедалі більшими труднощами у підтримці темпів наступальних дій. Це, на їхню думку, може впливати на довгострокову стратегію Москви.

    У матеріалах також наводяться оцінки, що Росія вже веде елементи гібридної війни проти країн Заходу. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте раніше заявляв, що протягом найближчих років Росія може бути потенційно готовою до застосування сили проти Альянсу, якщо збережеться поточна динаміка конфліктів і мілітаризації.

    Окремо експерти звертають увагу на ризики тестування систем колективної безпеки НАТО, зокрема через можливі провокації в Балтійському регіоні. У цьому контексті згадуються сценарії тиску на країни Балтії, а також посилення військової присутності Росії поблизу кордону з Фінляндією.

    Також у матеріалах йдеться про те, що Росія може активізувати гібридні інструменти впливу на Європу, включно з інформаційними кампаніями та провокаціями. Подібні оцінки перегукуються із заявами представників українських структур, які наголошують на зростанні інформаційного тиску з боку Кремля.

    Зокрема, керівник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко зазначав, що Росія може посилювати дестабілізаційні інформаційні дії проти країн ЄС і НАТО з метою впливу на рівень підтримки України. Водночас він підкреслює, що такі спроби не матимуть стратегічного успіху через адаптацію європейських країн до нових загроз.

    Загальний висновок експертів, наведених у матеріалах, полягає в тому, що навіть у разі завершення активної фази війни проти України Росія може залишатися фактором довгострокової нестабільності для європейської безпеки.

    Європейські держави, у свою чергу, вже посилюють оборонні можливості та готуються до різних сценаріїв розвитку ситуації. Таким чином, війна в Україні розглядається не як ізольований конфлікт, а як частина ширшої трансформації системи безпеки в Європі.

  • «Росіяни — геть»: як антиросійські гасла знову звучать у Європі

    «Росіяни — геть»: як антиросійські гасла знову звучать у Європі

    У Європі на тлі війни Росії проти України посилюються антиросійські настрої, що проявляються не лише в політичних рішеннях, а й у публічній риториці. Цю тенденцію аналізує українська письменниця Оксана Забужко, пов’язуючи її з нещодавніми політичними змінами в Угорщині та загальним переосмисленням ролі Росії в європейській історії.

    Одним із ключових факторів, що привернув увагу, стали парламентські вибори 2026 року в Угорщині. У результаті голосування багаторічний прем’єр-міністр Віктор Орбан, який перебував при владі 16 років і був відомий своєю більш м’якою позицією щодо Росії, зазнав поразки. Його замінила опозиційна проєвропейська сила, що виступає за відновлення демократичних інститутів і тісніші зв’язки з ЄС.

    Аналітики розглядають цю подію як важливий сигнал для всієї Європи, адже вона може означати ослаблення проросійського впливу в регіоні та зміну політичного курсу країни.

    На цьому тлі в публічному дискурсі знову з’являються історичні гасла, зокрема «Ruszkik haza!» («Росіяни — геть!»), яке було символом угорського повстання 1956 року проти радянського впливу. Забужко наголошує, що нинішнє повернення подібної риторики має глибший сенс: воно означає не лише критику сучасної політики Кремля, а й переосмислення історичної ролі Росії в Європі.

    За її оцінкою, важливим є саме те, що у сучасній Європі дедалі частіше звучить пряма критика Росії як держави, а не лише окремих політичних режимів чи історичних постатей. Якщо раніше в європейському дискурсі було прийнято розмежовувати «радянське» і «російське», або ж критикувати лише конкретних лідерів, то зараз, на тлі війни в Україні, відбувається ширше переосмислення.

    Експерти підтверджують, що повномасштабна війна Росії проти України стала каталізатором змін у політичному мисленні Європи. Від 2022 року країни ЄС послідовно посилюють санкції, скорочують енергетичну залежність від російських ресурсів і переглядають свою безпекову політику. Особливо жорстку позицію займають держави Центральної та Східної Європи, для яких історичний досвід радянського впливу залишається важливим фактором.

    Водночас у різних країнах ЄС підходи до Росії все ще відрізняються. Частина держав наполягає на жорсткому стримуванні, тоді як інші виступають за збереження каналів дипломатичного діалогу. Однак загальна тенденція свідчить про зростання критичного ставлення до Росії на рівні як політичних еліт, так і суспільства.

    Окрему роль у цих процесах відіграє Україна. За словами Забужко, саме війна стала фактором, який «знімає» з Європи страх перед Росією та змушує по-новому оцінювати історичні події — від Угорщини 1956 року до Чехословаччини 1968-го. Таким чином, сучасні політичні процеси поєднуються з історичною пам’яттю, формуючи нову ідентичність європейської політики.

    Політологи також відзначають, що зміна риторики — це не лише емоційна реакція, а й відображення глибших геополітичних змін. Ослаблення проросійських політичних сил у Європі, зростання підтримки України та посилення ролі НАТО і ЄС у безпековій політиці свідчать про структурну трансформацію континенту.

    Таким чином, висловлювання Оксани Забужко відображає ширший процес: Європа поступово переходить від обережної критики до більш чіткої позиції щодо Росії. І хоча ця трансформація ще не завершена, події останніх років — зокрема війна в Україні та політичні зміни в окремих країнах — уже суттєво змінили тон і зміст європейського публічного дискурсу.

  • «Ми не задній двір, ми – сад»: як фестиваль у Стокгольмі відкриває українську культуру Європі

    «Ми не задній двір, ми – сад»: як фестиваль у Стокгольмі відкриває українську культуру Європі

    У столиці Швеції Стокгольмі триває четвертий Європейський фестиваль «Українська весна» — масштабна культурна подія, яка вже стала однією з ключових платформ представлення українського мистецтва в Європі. Фестиваль проходить з 1 до 24 квітня 2026 року та об’єднує музику, кіно, літературу, мистецькі проєкти й публічні дискусії, створюючи багатовимірний простір для діалогу між Україною та Європою.

    Цьогорічною темою фестивалю стало гасло «Contra spem spero» («Без надії сподіваюсь») — рядок із поезії Лесі Українки, який став символом української стійкості в умовах війни. Організатори підкреслюють, що програма фестивалю формувалася навколо творів, створених у складні історичні періоди, але наповнених вірою, внутрішньою силою та прагненням до майбутнього.

    Фестиваль організовано Українським інститутом у Швеції у співпраці з Посольством України та десятками європейських культурних партнерів. Події відбуваються на провідних культурних майданчиках Стокгольма, що підкреслює рівень інтеграції української культури у європейський контекст.

    Центральною подією відкриття став концерт у Konserthuset Stockholm — одному з найпрестижніших концертних залів Європи. Саме тут традиційно відбуваються церемонії вручення Нобелівських премій, а цього разу сцена стала місцем зустрічі української та шведської музичних традицій. Концерт об’єднав молодих музикантів Академії Королівської філармонії Стокгольма та Львівської національної філармонії, започаткувавши новий формат культурного партнерства між країнами.

    У програмі концерту прозвучали твори українських композиторів різних епох — від бароко до сучасності, що дозволило європейській аудиторії відкрити для себе багатство української музичної спадщини. Саме ця ідея — повернення української культури у європейський контекст як повноцінного і самостійного явища — лежить в основі фестивалю.

    Особливого значення фестивалю надає його концепція: організатори прагнуть не просто показати українське мистецтво як реакцію на війну, а закріпити його як невід’ємну частину європейської культурної традиції. Як зазначають ініціатори, українська культура протягом століть часто залишалася «невидимою» через історичні обставини, попри її значний внесок у європейську спадщину.

    Саме тому фраза «Ми не задній двір, ми – сад» стала символічною для фестивалю. Вона відображає зміну парадигми — від сприйняття України як периферії до усвідомлення її як повноцінного культурного центру з власною глибокою традицією.

    Окрім музичних подій, фестиваль включає кінопокази, виставки та освітні проєкти. Одним із ключових напрямів є демонстрація українського кіно, зокрема документальних стрічок, які розповідають про війну, суспільство та екологічні виклики. Такі покази не лише знайомлять європейську аудиторію з українським контекстом, а й створюють простір для обговорення глобальних проблем.

    Важливим аспектом фестивалю є також його соціальна місія. Частина заходів спрямована на підтримку української громади у Швеції, зокрема дітей і сімей, які були змушені залишити Україну через війну. Це дозволяє не лише зберігати культурну ідентичність, а й інтегрувати українців у нове середовище через спільний культурний досвід.

    Фестиваль «Українська весна» вже кілька років поспіль демонструє динамічний розвиток. Якщо на початку це був відносно локальний проєкт, то сьогодні він перетворився на один із найбільших україноцентричних культурних заходів у Європі, що об’єднує десятки інституцій та сотні учасників.

    Крім того, фестиваль виконує важливу дипломатичну функцію. Через культуру він формує нове уявлення про Україну — не лише як країну, що переживає війну, а як державу з потужною культурною традицією, сучасним мистецтвом і здатністю до міжнародної співпраці.

    Експерти зазначають, що подібні ініціативи є частиною ширшого процесу культурної інтеграції України в Європу. Вони сприяють не лише популяризації українського мистецтва, а й формуванню довготривалих зв’язків між інституціями, митцями та аудиторіями різних країн.

    Фестиваль триватиме до 24 квітня і завершиться великим фінальним концертом за участі симфонічного оркестру, який виконає твори українських композиторів, зокрема Бориса Лятошинського та Миколи Лисенка.

    Таким чином, «Українська весна» у Стокгольмі стає не просто культурною подією, а важливим символом змін — як у сприйнятті України в Європі, так і у самій ролі культури як інструменту міжнародного діалогу. Це фестиваль, який доводить: українська культура — не на периферії, а в центрі європейського культурного простору.

  • Трамп вперше відреагував на поразку Орбана і висловився про нового прем’єра Угорщини

    Трамп вперше відреагував на поразку Орбана і висловився про нового прем’єра Угорщини

    Президент США Donald Trump уперше публічно відреагував на поразку прем’єр-міністра Віктор Орбан на парламентських виборах в Угорщина, заявивши, що не занепокоєний результатами голосування та позитивно оцінив імовірного нового главу уряду — Петер Мадяр.

    Про це Трамп повідомив у коментарі журналісту ABC News Jonathan Karl. За його словами, політичні зміни в Угорщині не викликають у нього тривоги, попри те, що під час передвиборчої кампанії він відкрито підтримував Орбана. Водночас він схвально висловився про Мадяра, назвавши його «хорошою людиною» та висловивши сподівання, що той ефективно працюватиме на посаді прем’єр-міністра. Трамп також зауважив, що новий політичний лідер раніше був пов’язаний із партією «Фідес», яку очолює Орбан, і може зберегти частину підходів попередньої влади, зокрема у питаннях міграційної політики.

    Парламентські вибори, що відбулися 12 квітня, стали переломним моментом для Угорщини. Віктор Орбан, який перебував при владі понад півтора десятиліття і був однією з ключових фігур європейської політики, визнав поразку. Його партія «Фідес» поступилася опозиційній силі «Тиса», очолюваній Петер Мадяр, яка, за попередніми результатами, здобула переконливу підтримку виборців. Висока явка — понад 75% — свідчить про значний суспільний запит на політичні зміни.

    Петер Мадяр — колишній представник політичної системи Орбана, який у 2024 році вийшов із команди влади та створив власний політичний рух. Його передвиборча кампанія була зосереджена на боротьбі з корупцією, відновленні демократичних інститутів, реформуванні державного управління та покращенні відносин із Європейським Союзом. Після перемоги він заявив про намір провести масштабні зміни, зокрема посилити незалежність судової системи, змінити медійну політику та зменшити концентрацію влади.

    Поразка Орбана має значення не лише для внутрішньої політики Угорщини, а й для ширшого європейського контексту. Протягом багатьох років він вважався одним із найбільш впливових правоконсервативних лідерів Європи, а також союзником Росії в межах ЄС. Його політика часто викликала критику з боку європейських інституцій, зокрема через питання верховенства права, свободи медіа та незалежності судів. Зміна влади може означати перегляд зовнішньополітичного курсу країни, зокрема більш тісну інтеграцію з Європейським Союзом.

    У цьому контексті реакція Donald Trump виглядає стримано-прагматичною. Він визнав, що навіть його особиста участь у передвиборчій кампанії навряд чи могла б суттєво вплинути на результат, і зазначив, що Орбан «суттєво відставав» у рейтингах. Водночас він підкреслив, що й надалі вважає Орбана «хорошою людиною», попри його поразку.

    Раніше до Будапешт напередодні виборів приїжджав віцепрезидент США J. D. Vance, що розцінювалося як сигнал підтримки чинного уряду. Однак цей крок не змінив хід виборчої кампанії. Перемога опозиції супроводжувалася активною підтримкою з боку молоді та міського населення, що стало одним із ключових факторів зміни влади.

    Наразі в Угорщині триває процес формування нового уряду. Очікується, що Петер Мадяр найближчим часом офіційно очолить кабінет міністрів. Водночас експерти зазначають, що нова влада зіткнеться з низкою викликів, зокрема необхідністю реформування державних інституцій та подолання наслідків тривалої концентрації влади.

    Таким чином, поразка Віктор Орбан може стати поворотним моментом для Угорщини та вплинути на політичний баланс у Європі. Заява Donald Trump демонструє готовність США адаптуватися до нової політичної реальності та співпрацювати з майбутнім урядом країни.

  • Зустріч Контактної групи “Рамштайн” 15 квітня без участі глави Пентагону

    Зустріч Контактної групи “Рамштайн” 15 квітня без участі глави Пентагону

  • Україна готує нові безпекові угоди з країнами Європи та Азії — Зеленський

    Україна готує нові безпекові угоди з країнами Європи та Азії — Зеленський

    Україна продовжує масштабне розширення міжнародної безпекової співпраці та готується до підписання нових угод із країнами Європи, Азії, Близького Сходу та інших регіонів. Про це заявив Президент України Володимир Зеленський, наголосивши на посиленні ролі українського бойового досвіду у формуванні сучасної системи глобальної безпеки.

    За словами глави держави, Україна вже перебуває у постійній комунікації щодо безпекових форматів із низкою країн, серед яких Саудівська Аравія, Катар, Туреччина та Об’єднані Арабські Емірати. Також тривають консультації з державами Кавказу, Африки, Східної та Південно-Східної Азії. Йдеться про формування довгострокових механізмів співпраці, які виходять за межі класичної військової допомоги та охоплюють обмін технологіями, досвідом і спільні підходи до захисту критичної інфраструктури.

    Окремо Зеленський підкреслив, що український досвід протидії масованим атакам дронів, організації багаторівневої системи протиповітряної оборони та проведення морських операцій у Чорному морі вже розглядається як практичний інструмент, який може бути застосований для захисту партнерів у різних частинах світу. Зокрема, йдеться про безпеку глобальних морських шляхів, які мають ключове значення для міжнародної торгівлі та енергетичної логістики.

    Паралельно Україна посилює взаємодію з європейськими партнерами. Президент повідомив, що триває доопрацювання нових безпекових угод, результати щодо яких очікуються вже найближчим часом. Ці домовленості є продовженням уже підписаних двосторонніх безпекових угод, які передбачають довгострокову підтримку України у сфері оборони, постачання озброєння, навчання військових та розвиток оборонно-промислової співпраці.

    Секретар Ради національної безпеки і оборони Рустем Умєров доповів про результати переговорів із країнами Близького Сходу та Затоки. За даними української сторони, такі контакти поступово формують нову модель міжнародної взаємодії, у якій Україна виступає не лише отримувачем допомоги, а й постачальником безпекових рішень і експертизи.

    Загалом Україна розглядає розширення мережі безпекових угод як частину довгострокової стратегії інтеграції у глобальну систему безпеки. Такий підхід передбачає не лише військову підтримку, а й спільні інвестиції в оборонні технології, розвиток виробництва озброєнь та посилення стійкості критичної інфраструктури.

    На тлі повномасштабної війни з Росією Україна вже сформувала низку довгострокових домовленостей із партнерами, які передбачають багаторічну підтримку обороноздатності. Нові угоди мають поглибити цей формат і розширити його географію за межі Європи, формуючи ширшу коаліцію держав, зацікавлених у спільній безпеці та стабільності міжнародних маршрутів і регіонів.

  • Уряд Німеччини знижує податок на пальне: ціни мають впасти на тлі енергетичної кризи

    Уряд Німеччини знижує податок на пальне: ціни мають впасти на тлі енергетичної кризи

    Урядова коаліція Німеччини оголосила про тимчасове зниження цін на пальне для населення та бізнесу у відповідь на різке подорожчання нафтопродуктів, яке було спричинене загостренням ситуації на Близькому Сході.

    Як повідомляє Die Welt, під час пресконференції в Берліні канцлер Фрідріх Мерц заявив про запровадження тимчасового зниження енергетичного податку на бензин і дизельне пальне. За словами уряду, мова йде про зменшення податкового навантаження приблизно на 17 центів за літр строком на два місяці.

    Загальний обсяг урядової підтримки оцінюється приблизно у 1,6 млрд євро. У Берліні розраховують, що цей крок дозволить швидко стабілізувати роздрібні ціни на АЗС і зменшити тиск на домогосподарства, транспортний сектор і малий бізнес.

    У коаліції підкреслюють, що ефективність заходу напряму залежить від того, як швидко ринок відреагує на податкові зміни. В уряді очікують, що нафтова галузь і оператори автозаправних станцій передадуть податкову економію безпосередньо споживачам.

    «Ми очікуємо, що нафтова промисловість передасть цю економію безпосередньо споживачам», — йдеться у спільному документі коаліційних партій.

    Водночас у Німеччині вже діє правило, яке обмежує частоту зміни цін на заправках — не більше одного разу на день. Його запровадили як антикризовий механізм для зменшення цінових спекуляцій, однак, за оцінками уряду, він не зміг зупинити загальне зростання вартості пального.

    Рішення про податкове зниження стало результатом інтенсивних переговорів між трьома коаліційними силами — Християнсько-демократичним союзом, Соціал-демократичною партією Німеччини та Християнсько-соціальним союзом.

    У консультаціях брали участь канцлер Фрідріх Мерц, лідер СДПН Ларс Клінгбайль, Бербель Бас та глава ХСС Маркус Зьодер. Переговори тривали протягом вихідних і відбувалися на тлі зростаючого політичного тиску через підвищення цін на енергоносії.

    За даними німецьких медіа, всередині коаліції також виникали суперечки щодо того, наскільки активно уряд має втручатися у ринкове ціноутворення, а також щодо ризиків для державного бюджету.

    Різке подорожчання пального в Німеччині пов’язують із глобальними енергетичними коливаннями, які посилилися після загострення конфлікту на Близькому Сході, зокрема війни в Ірані.

    Це призвело до нестабільності на світових ринках нафти, що одразу відобразилося на європейських цінах на паливо. Німеччина, як одна з найбільших економік ЄС, особливо чутлива до таких коливань через високий рівень залежності від імпорту енергоносіїв.

    Урядовий пакет підтримки спрямований насамперед на зниження витрат для транспортного сектору, логістики та приватних автомобілістів, які найбільше відчули подорожчання.

    Економісти зазначають, що короткострокове зниження податків може тимчасово зменшити навантаження на споживачів, однак не усуває структурні причини зростання цін — залежність від глобального нафтового ринку та геополітичних ризиків.

    Також наголошується, що після завершення двомісячного терміну дії пільги уряд може повернутися до питання додаткових механізмів стабілізації ринку, якщо ціни знову підуть угору.

  • Перші дані по результатам виборів в Угорщині – тривожний сигнал для України

    Перші дані по результатам виборів в Угорщині – тривожний сигнал для України

    За інформацією наших джерел, з’явилися перші неофіційні дані по результатам парламентських перегонів в Угорщині, на яких була зафіксована рекордна явка виборців.

    “Є перші дані щодо виборів в Угорщині. Вони неофіційні, і згідно із законом їх не можна поширювати, але для України це тривожний сигнал.

    По-перше, варто звернути увагу на те, що Віктору Орбану вдалося максимально мобілізувати своїх виборців, і їх на виборчі дільниці прийшло в 1,5 раза більше, ніж на минулих виборах.

    Це означає, що представники партії Орбана отримають переважну кількість місць у мажоритарних округах.

    По-друге, виборча система Угорщини працює таким чином, що голосування за пропорційною системою не є вирішальним.

    Віктор Орбан та його партія можуть не просто скоротити відставання від Петра Мадяра, а навіть випередити його.

    За даними незалежних джерел, станом на 17:00 за київським часом шанси на перемогу Орбана оцінюються як 53 до 47.

    У цій ситуації поки що не враховані голоси з закордонних дільниць та тих, хто голосував не за місцем реєстрації.

    Водночас, джерела з партії Пертра Мадяра кажуть про беззаперечну перемогу і що вони займуть у парламенті 2/3 місць. Ситуація в Угорщині може стати вибухонебезпечною”. – зазначає джерело

    Нагадаємо, раніше видання The New York Times повідомляло, що хоч більшість соціологів прогнозують, що головна опозиційна сила, “Тіса”, набере більше голосів, ніж партія Орбана “Фідес”, надзвичайна складність угорської системи та роки маніпуляцій з межами округів означають, що результати можуть виявитися не такими, якими здаються.

  • США вимагають від союзників взяти на себе охорону Ормузької протоки — Bloomberg

    США вимагають від союзників взяти на себе охорону Ормузької протоки — Bloomberg

    Адміністрація президента США Дональда Трампа посилює тиск на європейських союзників, вимагаючи від них перебрати на себе ключову роль у забезпеченні безпеки судноплавства в Ормузькій протоці. Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на джерела.

    За даними видання, Вашингтон очікує від партнерів конкретних планів і зобов’язань уже найближчими днями. Це питання стало одним із центральних під час закритих консультацій у Білому домі, Пентагоні та Державному департаменті за участю генерального секретаря НАТО Марка Рютте.

    У США наголошують, що більше не готові обмежуватися загальними заявами про підтримку. Американська сторона вимагає чіткої стратегії дій після завершення активної фази конфлікту навколо Ірану, включно з розподілом відповідальності між союзниками.

    Ситуація навколо Ормузької протоки залишається напруженою. Через ризики для судноплавства та періодичні обмеження руху вже фіксувалися коливання цін на нафту та зростання напруги на глобальних енергетичних ринках.

    До міжнародної коаліції, яка має сприяти забезпеченню безпеки в регіоні, входять понад 40 країн, зокрема держави Європи, Японія та Канада. Коаліцію очолює Велика Британія.

    Водночас Вашингтон наполягає, що саме європейські країни повинні взяти на себе основний тягар забезпечення безпеки в протоці, зменшуючи пряме залучення американських військових сил.

    Цей підхід відображає ширшу політику США щодо перерозподілу відповідальності за регіональну безпеку на користь союзників, які залежать від стабільності постачання енергоресурсів.

  • Через подорожчання газу на 70% Україна призупинила закупівлі в Європі

    Через подорожчання газу на 70% Україна призупинила закупівлі в Європі

    Україна фактично призупинила імпорт природного газу з квітня через різке зростання цін на європейському ринку та гострий дефіцит фінансування. За останніми оцінками, ціни на газ зросли приблизно на 70% після загострення ситуації на Близькому Сході.

    Уряд раніше планував імпортувати у 2026 році від 2 до 2,5 мільярда кубометрів газу для забезпечення потреб енергосистеми. Однак реалізація цих планів опинилася під загрозою через нестачу коштів.

    Наразі підтверджене фінансування становить лише близько 85 мільйонів євро, які надає Європейський банк реконструкції та розвитку. За поточними ринковими цінами ця сума покриває лише 5–7% від загальної потреби. Таким чином, дефіцит фінансування сягає 90–95%.

    На цьому тлі Україна змушена покладатися переважно на власний видобуток газу. Водночас і він перебуває під загрозою через регулярні атаки на енергетичну інфраструктуру, що ускладнює стабільне накопичення запасів.

    Експерти попереджають, що за відсутності додаткових джерел фінансування країна може не виконати заплановані обсяги імпорту, що створює ризики для проходження опалювального сезону.