Позначка: ЄС

  • Держборг України: зростання у липні 2024 року

    Держборг України: зростання у липні 2024 року

    Держборг України продовжує стрімко зростати, досягаючи нових висот і поглиблюючи економічну залежність від зовнішніх кредиторів. У липні цього року обсяг державного боргу збільшився на 2,1%, що в еквіваленті складає $3,20 мільярда. На кінець місяця сума державного боргу досягла $155,4 мільярда.

    Якщо дивитися на ситуацію від початку року, зростання становить 6,9%, а від початку війни – аж 66,5% (або $62 млрд).

    Зовнішній борг:
    У липні зовнішній борг зріс на $2,9 млрд, головним чином за рахунок кредитів від МВФ. Борг перед зовнішніми кредиторами становить 68,7% від загального держборгу, збільшившись більш ніж удвічі з початку війни.

    Найбільші кредитори:

    Євросоюз – найбільший зовнішній кредитор України з боргом перед ним у $40 млрд (понад 25% держборгу). З початку війни заборгованість перед ЄС зросла майже у 8 разів.

    Власники зовнішніх облігацій посідають друге місце з портфелем у $19,7 млрд (13% держборгу). Однак за цією статтею з початку війни борг скоротився на 14%.
    МВФ вирвався на третє місце – $16,49 млрд (10% держборгу). Заборгованість перед фондом з початку війни зросла в 1,9 раза.

    Світовий банк. Борг перед ним становить $14,7 млрд (9% держборгу), зростання – у 2,4 раза з початку війни.

    Канада – найбільший національний кредитор України, борг перед нею становить понад $5 млрд (3% держборгу).

    Внутрішній борг. Борг перед власниками облігацій внутрішньої держпозики становить 26% від загального обсягу держборгу. У липні ця заборгованість зросла на $200 млн, а з початку війни – на 17% (до $40,7 млрд).

    За прогнозами, у 2024 році відношення держборгу до ВВП може досягти 80%, що створює серйозні виклики для подальшого економічного зростання країни. Як довго економіка зможе витримувати такі темпи запозичень?

  • Захід вкрай занепокоєний безмежною владою Єрмака – Bloomberg

    Захід вкрай занепокоєний безмежною владою Єрмака – Bloomberg

    У червні світові лідери зібралися у Швейцарії, щоб обговорити війну в Україні. Це зібрання надало можливість заглянути за лаштунки української політичної сцени, де ключовою фігурою поряд із президентом Володимиром Зеленським став Андрій Єрмак, керівник його адміністрації. Видання Bloomberg докладно розповідає про зростаючий вплив Єрмака і його необмежену владу.

    Андрій Єрмак, колишній кінопродюсер, за останні роки став незамінним радником Зеленського. Він займає центральне місце у військових і зовнішньополітичних питаннях України. Його вплив поширюється на такі важливі аспекти, як військове планування, дипломатія і внутрішні політичні рішення. Під час зустрічі у Швейцарії Єрмак був постійно присутній поруч із президентом Зеленським, демонструючи свою важливість у прийнятті ключових рішень.

    Як зазначає Bloomberg, зростаюча роль Єрмака викликає занепокоєння серед міжнародних партнерів України, зокрема країн НАТО та Європейського Союзу. Концентрація влади в руках однієї особи може обмежити прозорість і підзвітність у прийнятті рішень, що особливо важливо в умовах війни. Це занепокоєння поглиблюється через кадрові зміни, що сталися в Україні. Такі зміни, за інформацією Bloomberg, часто ініціюються або підтримуються Єрмаком.

    Втім, як підкреслює видання, сам Єрмак заперечує, що його вплив зростає. Він стверджує, що лише координує роботу і пишається тим, що президент запитує його думку через отримані результати. Президент Зеленський також відкинув критику на адресу Єрмака, наголошуючи, що його керівник апарату є “потужним менеджером”, який діє в інтересах країни. Зеленський підкреслює, що рішення приймаються на основі консультацій із різними радниками, хоча роль Єрмака є особливо значущою. Проте деякі експерти і критики, як зазначає Bloomberg, стурбовані тим, що підвищена роль Єрмака може обмежити можливості для відкритих і конструктивних дискусій у вищих ешелонах влади.

    Bloomberg відзначає, що занепокоєння щодо Єрмака виникає у критичний момент для президента Володимира Зеленського. Україна намагається відбити російський наступ і готується до зими з пошкодженою енергетичною інфраструктурою. Вибори в США і можливе повернення Дональда Трампа до Білого дому ставлять під сумнів тривалу підтримку союзників. Також Зеленського можуть звинуватити у “відсутності легітимності”, оскільки його повноваження вже б закінчилися без воєнного стану.

    Повноваження Єрмака, як зазначає Bloomberg, ширші, ніж у будь-якого з його попередників. Він відігравав центральну роль у ухваленні ключових рішень під час війни: постачання зброї, переговори про гарантії безпеки, нагляд за обміном полоненими та залучення Глобального Півдня на бік Києва. Журналісти відзначають, що деякі чиновники порівнюють роль Єрмака з роллю головного виконавчого директора, тоді як Зеленський виконує функції голови. Єрмак каже, що його “влада” полягає у роботі 24/7 і взятті на себе більше зобов’язань та ризиків.

    У травні 2024 року Єрмак нібито відіграв важливу роль у відставці голови Мінінфраструктури Олександра Кубракова, який колись мав прямий зв’язок із Зеленським і був близький до адміністрації Байдена. Стверджується, що Зеленський терпить “безжальні методи” Єрмака, вважаючи його фахівцем з розв’язання проблем, що пропонує швидкі та прості рішення.

    Зараз Єрмак займається дипломатичною діяльністю, і є таким собі архітектором мирного плану України, що має на меті залучити союзників за межами Заходу до вимог України припинити війну до початку переговорного процесу з більш ізольованою Росією.

  • Як Європейська комісія тепер контролює Україну

    Як Європейська комісія тепер контролює Україну

    17 липня Європейська комісія підтвердила позитивну оцінку першого регулярного траншу у розмірі близько 4,2 млрд євро в рамках програми Ukraine Facility. Ця програма спрямована на підтримку макрофінансової стабільності України і її державного управління. Загальна сума фінансування має досягти 50 млрд євро до 2027 року.

    Україна вже отримала три надзвичайних транші, що були видані для термінового рятування макрофінансової стабільності країни. Тепер Євросоюз переходить до регулярних траншів, що вимагають виконання умов, зокрема, реформування.

    Новий рівень контролю

    Один з найважливіших аспектів програми Ukraine Facility полягає в посиленні європейського контролю над витратами коштів. Програма була затверджена у лютому, і вже 20 березня було підписано угоду між Україною та ЄС про участь України у програмі боротьби з шахрайством. Ця угода встановлює значні повноваження для європейських органів контролю, які тепер мають доступ до всіх рівнів фінансових операцій в Україні.

    Згідно з угодою, Єврокомісія, Європейський суд аудиторів (ECA) та Європейське управління боротьби з шахрайством (OLAF) отримують права на перевірку всіх осіб та організацій, які отримують фінансування від ЄС. Це включає право доступу до об’єктів, документів і електронних даних, а також можливість проведення адміністративних розслідувань і виїзних перевірок.

    Права ЄС на перевірки і аудит

    Європейський суд аудиторів (ECA) відповідатиме за аудит витрат ЄС, забезпечуючи законність і ефективність витрачання коштів. Однак ще серйознішою загрозою для потенційних розкрадачів може стати Європейське управління боротьби з шахрайством (OLAF). OLAF проводить розслідування можливих кримінальних злочинів і має право на адміністративні розслідування та інспекції на території України.

    Згідно з угодою, у разі виявлення порушень Єврокомісія може накладати штрафи, які підлягають примусовому виконанню в Україні. OLAF також має право звертатися до прокуратури ЄС для подальшого розслідування і притягнення до відповідальності винних осіб. Українські державні органи зобов’язані співпрацювати з європейськими інституціями, надаючи їм доступ до всіх необхідних даних та документів.

    Таким чином, нові умови програми Ukraine Facility вводять значний рівень контролю з боку ЄС над використанням європейських коштів в Україні і реформ.

  • ЄС не здатен надати Україні артснаряди в обіцяній кількості

    ЄС не здатен надати Україні артснаряди в обіцяній кількості

    Європейський Союз не може виготовляти артилеристські снаряди в тій кількості, яку він пообіцяв Україні. Можливо нас попереду знов очікує снарядний голод.

    За даними дослідження журналістського консорціуму, європейські виробники можуть виготовляти значно менше снарядів, ніж заявляють офіційні представники ЄС. Наприклад, виробнича потужність ЄС оцінюється приблизно в 600 тисяч снарядів на рік, що значно менше від заявлених 1,7 мільйона снарядів на рік до кінця 2024 року.

    «Я думаю, що в Європі є, можливо, лише кілька країн, які мають запаси снарядів 155-мм на 30 днів», – сказав постійний секретар Міністерства оборони Естонії Кусті Салм у коментарі Delfi Estonia.

    Той факт, що ЄС не встигає за оборонними потребами України, здається очевидним і представникам самої європейської збройової промисловості.

    «Досвід війни в Україні показує величезний попит на артилерійські боєприпаси. Наявні виробничі потужності в західному світі не відповідають цим обсягам», – заявив у червні один із провідних європейських виробників зброї Rheinmetall.

    Ця нестача снарядів стає причиною запізнень у поставках до України, яка знаходиться в активному конфлікті з Росією. Україна звертається до ЄС для отримання підтримки, проте обіцянки щодо постачання снарядів часто не виконуються через технічні та організаційні проблеми в європейській збройовій промисловості.

    «Думаю, що частина програм недовиконана не тому, що хтось не захотів, а тому, що відбуваються дискусії всередині – хто виготовляє, хто кому платить, чи виконані всі зобов’язання покласти в «спільну касу» гроші. Хтось каже – «я все віддав, компенсуйте мені», або якась одна країна все блокує», – розповів Олексій Резніков.

    Незважаючи на це, Україна посилює власні зусилля щодо виробництва артилерійських снарядів калібру 155 мм, щоб забезпечити власні потреби. Наприклад, планується запуск власного серійного виробництва цих снарядів, що дозволить країні збільшити самодостатність у цій стратегічно важливій галузі.

    За даними Мінстратегпрому, українські збройні компанії домовилися із двома неназваними американськими фірмами та однією європейською – це Rheinmetall – про спільне виробництво 155-мм снарядів.

    Після початку повномасштабної війни Україна вперше за часи незалежності розпочала масове виробництво боєприпасів радянських калібрів і з того часу вийшла на потужність у кілька десятків тисяч снарядів на місяць.

  • Україна нарощує дипломатичний тиск для повернення військовозобов’язаних з-за кордону

    Україна нарощує дипломатичний тиск для повернення військовозобов’язаних з-за кордону

    Україна планує продовжувати свій збалансований підхід до питання повернення військовозобов’язаних громадян з-за кордону для їх мобілізації і залучення до Збройних сил, з посиленням дипломатичного тиску на європейських партнерів. Про це заявив колишній міністр закордонних справ України Володимир Огризко.

    “У європейських країнах розуміють необхідність захищати себе, в першу чергу, самостійно. Таку думку вже висловив президент України Володимир Зеленський під час виступу у німецькому парламенті. Україна буде наполягати, щоб українські громадяни, здатні захищати країну, поверталися додому і брали участь у оборонних силах, займаючи відповідні посади”, — зазначив Огризко.

    Він також підкреслив, що мобілізація військовозобов’язаних не означає автоматичне направлення їх на фронт, оскільки для підтримки військових потрібні різні спеціалісти.

    “Багато українських фахівців зараз перебувають за кордоном. Вони можуть повернутися і зайняти важливі позиції в армії, які необхідні для забезпечення тих, хто безпосередньо веде бойові дії. Також не всі наші військові знаходяться на передовій; є багато спеціалізованих завдань, які потребують досвідчених професіоналів”, — пояснив дипломат.

    Огризко висловив переконання, що Україна має знайти баланс у питанні повернення військовозобов’язаних разом із західними партнерами.

    Раніше повідомлялося, що Європейська комісія продовжила тимчасовий захист для українців, які втікають від агресії Росії до 2026 року. У зв’язку з цим почали з’являтися спекуляції про тривалість конфлікту.

    Крім того, уряд України оновив порядок військового обліку для тих, хто перебуває за кордоном на тривалий термін, що відкриває можливість дистанційного вступу до Збройних сил за відповідною заявою до консульських установ.

  • Верховна Рада підтримала законопроєкт щодо стимулювання участі в програмах міжнародної допомоги

    Верховна Рада підтримала законопроєкт щодо стимулювання участі в програмах міжнародної допомоги

    Верховна Рада підтримала у першому читанні проєкт закону “Про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання участі державних органів та органів місцевого самоврядування в реалізації програм та проектів міжнародної технічної допомоги та транскордонного співробітництва”. Про це повідомив перший заступник керівника Комітету ВР з питань податкової та митної політики, нардеп від фракції “Голос” Ярослав Железняк у Telegram.

    Проєкт передбачає встановлення виплати посадовим особам органів державної влади та органів місцевого самоврядування за додаткове навантаження у зв’язку з виконанням обов’язків за проєктами (програмами), що фінансуються за рахунок коштів бюджетної підтримки, допомоги і грантів Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ. Розмір таких виплат не може перевищувати 50% середньої зарплати таких посадових осіб, передбаченої бюджетом проєкту (програми).

    Кошти на виплату доплат будуть здійснюватися з бюджетів в рамках програм допомоги і грантів від міжнародних партнерів. Встановлення таких доплат буде здійснюватися керівниками державної служби за поданням безпосередніх керівників службовців.

    За останніми даними Державної служби статистики, у 2023 році середня зарплата по економіці становила 17 442 грн, що порівняно з 2022 роком відзначено зростання на 17,5% (+2 594 грн) номінально та на 4,1% у реальному вимірі (з врахуванням середньої інфляції).

  • Україна закликає США та ЄС збільшити підготовку пілотів на літаках F-16

    Україна закликає США та ЄС збільшити підготовку пілотів на літаках F-16

    Україна просить США навчити більше пілотів, але стикається з обмеженим доступом до програми навчання.

    Уряд України офіційно звернувся до Сполучених Штатів з проханням про навчання додаткових пілотів на базі Національної гвардії Морріс у Тусоні, штат Аризона. За інформацією видання Politico, Київ вказує на наявність 30 пілотів, які готові негайно розпочати навчання в США.

    Проте, адміністрація президента Джо Байдена повідомила про обмежену кількість місць для навчання у програмі, що базується в Аризоні. Зазначено, що можуть бути прийняті лише 12 пілотів-стажерів одночасно.

    Також зазначено, що два інші заклади навчання, що розташовані у Данії та Румунії, також стикаються з аналогічною проблемою обмеження доступних місць для тренувань.

    Конгресмени Джим Гаймс та Майк Тернер, які очолюють Комітет з розвідки Палати представників, вжили заходів для підтримки проведення додаткових навчань. Вони спільно з іншими законодавцями написали листа до Пентагону з проханням розглянути цю проблему.

    Українські військові отримали відповідь від Вашингтона, в якій зазначено, що окрім обмежених місць у програмі навчання, існують домовленості з іншими країнами щодо тренувань на літаках F-16, які США не можуть порушити.

  • Мер Львова кожного місяця їздить до ЄС, мабуть по справах

    Мер Львова кожного місяця їздить до ЄС, мабуть по справах

    Нам інсайдять, що мер Львова Садовий знову поїхав … і знову в країни ЄС. Цього разу одразу у три – Німеччину, Словаччину і Австрію. Заодно повіз із собою зама Москаленка, начальницю управління міськради Хабібрахманову, свого радника Проціва і кохану дружину Кіт-Садову.

    Делегація настільки різношерста, що важко спрогнозувати її здобутки у перспективі. Швидше – черговий вояж на каву і шопінг.

    Цікаво, що одним із проектів, який планує обговорити Садовий, є програма «Віртуальний адміністратор”. Пропонуємо Андрію Івановичу започаткувати проект “Віртуальний мер” і не повертатись у Львів. Ефект буде незмінним. бо щомісяця кудись їздить.

  • ЄС затвердив «торговельний безвіз» для України на ще один рік

    ЄС затвердив «торговельний безвіз» для України на ще один рік

    Європейський Союз остаточно затвердив рішення про безмитну й безквотну торгівлю з Україною на ще один рік. Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

    Попередньо у березні Європейська Рада та Європейський парламент досягли угоди про лібералізацію торгівлі з Україною, але потім країни-члени внесли корективи до тексту, що вимагало нових переговорів. Однак нарешті сторони дійшли нової попередньої угоди.

    ЄС погодився призупинити дію мит і квот для української сільськогосподарської продукції на ще один рік, але з більшим захистом для фермерів ЄС. За умови, якщо на ринку ЄС чи на ринках кількох країн виникнуть серйозні порушення через український імпорт, наприклад, пшениці, Європейська комісія здійснюватиме необхідні заходи, включаючи можливе негайне припинення експорту чутливих сільськогосподарських продуктів, таких як птиця, яйця, цукор, вівсяні крупи, кукурудза та мед.

    Ці кроки в сфері торгівлі стали частиною угоди про асоціацію між Україною та ЄС, яка включає в себе поглиблену зону вільної торгівлі, надаючи українським компаніям більший доступ до європейського ринку з 2016 року.

    Ці заходи продовжуються у контексті російської агресії, з метою стабілізації української економіки та сприяння поступовій інтеграції країни до внутрішнього ринку ЄС.

  • Україна на порозі промислового безвізу з ЄС

    Україна на порозі промислового безвізу з ЄС

    Україна підготовлюється до підписання Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів (ACAA), що іноді називають “промисловим безвізом”, з Європейським Союзом. Ця угода передбачає взаємне визнання сертифікатів, виданих обома сторонами, що означає, що українським експортерам більше не доведеться витрачати час і гроші на повторну сертифікацію продукції для продажу в Європі.

    На початковому етапі “промисловий безвіз” буде діяти для трьох ключових секторів: машинобудування, низьковольтне обладнання та електромагнітна сумісність. В подальшому його дію можуть розширити на 27 секторів промисловості загалом. За оцінками експертів, укладення Угоди АССА допоможе зменшити експортні витрати на 4,9% та витрати на імпорт на 2,3%.

    Про перспективи підписання Угоди АССА та завдання, які для цього потрібно виконати, розповів заступник міністра економіки Віталій Кіндратів. За його словами, укладення Угоди АССА передбачає отримання українськими експортерами рівних з усіма умов на європейському ринку шляхом зменшення технічних бар’єрів для промислових товарів через взаємне визнання еквівалентності регулювання та механізми економічної інтеграції.

    Укладення Угоди АССА сприятиме спрощенню торгівлі, відновленню економіки та підвищенню конкурентоспроможності української промислової продукції як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках.